Відновлення оподаткування державних підприємств в УРСР у 1943-1945 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відновлення оподаткування державних підприємств в УРСР у 1943-1945 рр.

Котик Ю.В.

Мета статті полягає у проведенні історичного аналізу процесу відновлення оподаткування державного сектору економіки УРСР у 1943--1945 рр., як вагомої складової фінансово-господарської політики радянської влади.

В процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція та спеціальний метод історичного дослідження -- аналіз архівних документів.

У роботі проаналізовані нормативні акти з оподаткування державних підприємств УРСР, заходи радянської влади, щодо налагодження процесу їх оподаткування після звільнення території УРСР від німецької окупації, труднощі та недоліки у діяльності фінансових органів УРСР та шляхи їх подолання. оподаткування державний політичний економіка

Ключові слова: оподаткування, УРСР, платежі, державні доходи, платники податків, податкові органи, бюджет, підприємство.

The purpose of the article is to conduct a historical analysis of the tor recovery process of the public sector of the economy of USSR in 1943--1945, as an important component offinancial and economic policy ofthe Sovietgovernment.

During the researching study scientific methods were used: analysis and synthesis, induction and deduction, and a special method of historical research -- analysis ofarchival documents.

This paper analyzes the regulations on taxation of government ofthe Ukrainian SSR, Soviet power event, the process to establish their taxation after the liberation of Soviet territoryfrom the German occupation, the difficulties and shortcomings ofthe financial bodies ofthe Ukrainian SSR and ways to overcome them.

Keywords: taxation, Ukrainian SSR, payments, government revenues, taxpayers, tax authorities, the budget, the enterprise.

Проблема оподаткування державної промисловості УРСР у вітчизняній науковій літературі висвітлена недостатньо. Окремі аспекти розглянуті у працях О. Перехреста, П. Кучерявенка, В. Смолія, С. Кульчицького. Однак спеціальні дослідження із зазначеної проблеми не проводилися.

Ліквідація приватного підприємництва та одержав- лення економіки в СРСР на початку 1930-х рр. призвели до перерозподілу доходів, ліквідації старих та появи нових джерел та форм оподаткування. Логічним наслідком було рішення ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 5 грудня 1930 року про запровадження податкової реформи [1, с. 8]. Вона окреслила подальші напрями розбудови радянської податкової системи. Пріоритетним визначалось оподаткування доходів підприємств державної форми власності. Відтепер, 53 платежі до бюджету (у роки непу вони були зумовлені різноманітністю форм власності та видів господарської діяльності - від авт.) об'єднувались у два основних - податок з обороту та відрахування від прибутку з державних підприємств та податок з обороту і прибутковий податок з кооперативних. Затверджувались єдині товарні ставки податку з обороту. Діяв принцип одноразовості у оподаткуванні продукції (окрім відрахувань від прибутку), не зважаючи на кількість суб'єктів, що приймали участь у її виготовленні [1, с. 9].

Тому одразу після звільнення УРСР від німецької окупації в 1943-1944 рр., перед радянською владою постало нагальне питання відновлення оподаткування державного сектору економіки. Так, виконуючи постанову Наркомату фінансів СРСР (далі НКФ СРСР) від 10 березня 1943 року «Про платежі до бюджету державних та кооперативних підприємств і організацій, відновлених та новостворених на територіях звільнених від окупації», бригада НКФ СРСР перевірила організацію надходжень до бюджету державних доходів у Харківській області. Було прийнято рішення завершити реєстрацію державних підприємств м. Харкова до 15 листопада 1943 року, «рішуче посилити контроль податкових органів за роботою виробничих підприємств та збутових баз». Окрім того, на підставі висновків ревізії, надавались практичні рекомендації для налагодження фінансової діяльності господарських органів у звільнених областях, особливо щодо обліку та механізму реалізації безхазяйного та трофейного майна [2, арк. 60]. Надалі, відповідно до наказу НКФ СРСР від 5 лютого 1944 р. до 15 квітня цього року в терміновому порядку завершувалось укомплектовування фінансових органів. Особлива увага зверталась на кадрове забезпечення ревізійних управлінь та відділів державних доходів. До 1 березня 1944 року спливав термін формування реєстру платників податків державної форми власності та надходження звітності про їх господарську діяльність [3, арк. 3]. Стягнення податків набуло централізованого характеру та планувалось НКФ СРСР, а далі наркоматами фінансів союзних республік. Наказом від 11 березня 1944 року НКФ СРСР зобов'язав управління та відділи галузевого фінансування планувати відрахування до бюджету з прибутків державних суб'єктів господарювання. Далі їх розрахунки, за встановленою НКФ СРСР формою, надавались в управління державних доходів УРСР, які остаточно визначали розміри відрахувань з прибутку підприємств, додаткові нарахування або зменшення платежів [4, арк. 2]. Окрім того, чітко розмежовувалися повноваження відділу державних доходів та відділу фінансування народного господарства щодо обчислення, нарахування та стягнення податків. Відділи державних доходів обласних фінансових управлінь (в районах - інспектори) на підставі розрахунків відділів фінансування народного господарства вели обчислення нарахованих податкових зобов'язань по кожному підприємству, здійснювали перерахунки до збільшення або зменшення платежів, стягували належні суми до бюджету та повертали передплату [4, арк. 12]. Окремою інструкцією на інспекторів та бухгалтерів відділу відрахувань від прибутків управління державних доходів НКФ УРСР покладалось ведення особових рахунків наркоматів, главків, обласних фінансових управлінь, журналів та відомостей по надходженню платежів, узагальнюючих звітів [4, арк. 39-40]. Кошти надходили до союзного та республіканського бюджету, в залежності від підпорядкування підприємства. Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку управління державних доходів НКФ СРСР 75% податкових зобов'язань стягувало одразу, а 25% - на кінець звітного року. Народний комісар фінансів СРСР А. Г. Зверева виступаючи на всеукраїнській нараді фінансових працівників 10 червня 1944 року зазначив, що для отримання доходів в бюджет УРСР у 1944 році у розмірі 3,7 млрд. крб. «головне - це темпи швидкого розгортання фінансової роботи» [5, арк. 7].

Отже, прийняті радянською владою заходи щодо оподаткування державного сектору економіки дали можливість отримати вагомих результатів у виконанні плану по державним доходам вже за третій квартал 1944 року. Так, надходження до бюджету від податку з обороту по Київській області становили 31795 крб., або 32,2% від річного плану, по Ворошиловградській області - 27913 крб. - 21,5%, по Запорозькій області - 10716 крб. - 18,4%, по Сумській області - 24968 крб. - 28,7%. Найбільше коштів надійшло від підприємств спиртової галузі - 60% від загальної суми [6, арк. 194]. Наприкінці 1944 року заступник Народного комісару фінансів УРСР Нечитайло прозвітував про відновлення стягнення податку з обороту з підприємств у звільнених Волинській, Дрогобицькій Львівській, Рівненській, Станіславській, Тернопільській, Ізмаїльській та Чернівецькій області [2, арк. 85].

Водночас процес відновлення оподаткування на звільнених територіях УРСР виявив суттєві недоліки у діяльності фінансових та господарчих органах. Так, у звіті управління державних прибутків УРСР 14 листопада 1944 року акцентувалась увага на недостатній кількості інструктивного матеріалу, що надходив з НКФ СРСР. Враховуючи 31 райфінвідділ, оперативних працівників та ревізорську групу відділу державних прибутків управління державних прибутків потребувало не ЗО а 40 примірників з податкового законодавства. Особливо не вистачало інструкцій про порядок сплати податку з обороту з продажу товарів цукрової, кондитерської, крохмало- паточної, виноробної, пивоварної галузі, матеріалів по нарахуванню податку з обороту з продажу тваринного масла, молока та кисломолочних виробів, розробок про складання та перевірку податкової звітності об'єднання заготзерно та про порядок нарахування та сплату податку з нетоварних операцій [2, арк. 55]. Ревізійні перевірки неодноразово фіксували випадки, коли при затвердженні калькуляції на товари виробники свідомо зменшували суми податку з обороту. Наприклад Харківський молокозавод у 1944 році в ціну на каву з молоком нарахував ставку податку з обороту 20% а не 35% [7, арк. 25]. Проблеми та недоліки у роботі фінансового апарату були висвітлені на виробничій нараді працівників всіх управлінь та відділів НКФ УРСР 8-9 лютого 1945 року. Доповідачі констатували: «Ми запізнюємося з прийняттям обласних бюджетів а отже і республіканського. Має місце неуважне ставлення до балансу бюджету. Відділ торгівлі з невідомих причин створив резерв у 18 млн. крб. Податкове управління ігнорує заявки областей. Обласні відділи фінансування народного господарства надають заявки по доходам із заниженими показниками. Так, Дніпропетровська область заявляє 3000000 крб. прибуткового податку з кооперації, а управління державних доходів лише 2300000. крб. [4, арк. 2]. Плани по відрахуванню від прибутків у місцевий бюджет не аналізуються. У м. Києві за четвертий квартал 1944 року планувалось стягнути податків на 2 млн. крб., а в дійсності зібрали 8 млн. крб.» [4, арк. 3].

З метою виправлення недоліків НКФ УРСР у січні 1945 року зобов'язав обласні фінансові відділи та начальників відділів державних доходів щоквартально звітувати про стан виконання податкових надходжень від державних підприємств до бюджету. Акцентувалась увага на тому, що це мають бути не лише цифри в таблицях, які дублюються фінансовими управліннями. НКФ УРСР вимагав надавати розлогу інформацію про причини недовиконання чи перевиконання надходжень від податку з обороту по окремим товарам, стан завозу, продажу та залишків продукції, кредиторсько- дебіторську заборгованість підприємств, стан документообігу, сумлінну працю кращих інспекторів державних доходів та фінорганів в цілому. Окрім того, у звітах висвітлювались діяльність господарчих органів, що надавали інформацію з порушеннями інструкцій, санкції застосовані до керівників та бухгалтерів цих установ, наявність графіків перевірки податкових звітів та види допомоги інспекторам державних доходів з боку обласного фінвідділу. Важливою була статистика по неподатковим прибуткам: податку з кінотеатрів, окремо по місту та селу, по доходам МТС у натурально- грошовій формі, по доходах від продажу лісу та відрахуванням від сільськогосподарських закупівель [8, арк. 2].

Податкова звітність ускладнювалась та вимагала висвітлення всіх напрямів господарської діяльності. Відповідно до постанови НКФ СРСР від 29 серпня

року підприємства надавали 20 форм фінансової та податкової звітності. Надалі, до завершення поточного року, кількість та зміст звітних форм коригувався ще чотирма інструкціями НКФ СРСР [4, арк. 283-284]. Зростали вимоги до діяльності інспекторів відділів державних доходів. Відповідно до затвердженої формі НКФ СРСР у 1945 році податкові інспектори обласних, районних та міських фінансових відділів були зобов'язані раз на квартал складати звіт по відрахуванню з прибутків підприємств окремих галузей промисловості районного або міського підпорядкування. Систематизована інформація надсилалась до НКФ республік та НКФ СРСР першого числа другого за звітним кварталом місяця. Наприклад, Житомирський обласний фінвідділ 15 листопада 1945 року у звіті до НКФ УРСР висвітлив діяльність підприємств підпорядкованих тринадцяти наркоматам за третій квартал

року, які сплатили 1114 тис. крб. податкових зобов'язань [9, арк. 22].

Слід зазначити, що незважаючи на матеріально- фінансові труднощі, радянська влада надавала податкові пільги для державного сектору економіки з метою прискорення розвитку виробництва. Так, на підставі листа НКФ СРСР від 10 березня 1943 року виробничі об'єднання з вилову та переробки риби, що відновили свою діяльність на звільнених від німецької окупації територіях користувалися пільгами по податку з нетоварних операцій та прибутковому податку на протязі одного року [2, арк. 199].

Прийняті радянською владою заходи, щодо усунення недоліків у відновленні та оптимізації функціонування податкової системи УРСР у 1944-1945 рр. сприяли позитивній динаміці зростання надходжень до бюджету від державного сектору економіки. Так, державні доходи УРСР отримані від оподаткування підприємств державної та колективної форми власності у першому кварталі 1945 року становили 2571786 крб. - 95,5% від запланованого. Сума податку з обороту становила 2385614 крб. - 95,7% від запланованого. За другий квартал податкові надходження досягли 349062 крб. - перевиконано на 15%. Податок з обороту в сумі 2503000 крб. сягнув 116,3% від запланованого. За третій квартал державні доходи збільшились на 4510962 крб. з перевиконанням плану на 1,5% [10, арк. 4, 67, 113].

Отже надходження від оподаткування підприємств державної та колективної форми власності у третьому кварталі 1945 року зросли на 175% порівняно з першим кварталом (від авт.). Водночас податкові зобов'язання у повному обсязі з 25 областей виконало 19. Найгірші показники виявились у південних областях: Запорозькій - виконано 60,8% податкових зобов'язань, Миколаївській - 77,8%, Херсонській - 80,8%, Ізмаїльській - 78,3%. Головною причиною невиконання податкових планів стало несвоєчасне постачання спирту для горілчаних заводів. Щодо окремих галузей промисловості та виробничих об'єднань, то з перевиконанням планів по виробництву продукції, а отже податкових відрахувань, працювали спиртова та оліє-жирова промисловість, громадське харчування. За рахунок збільшення реалізації населенню горілки та пива за комерційними цінами найбільшого перевиконання плану по податку з обороту досягла споживспілка [там само, арк. 4]. Заради прибутків радянська держава нехтувала здоров'ям своїх громадян.

Слід зазначити, якщо у 1942 році державні підприємства сплачували 9 податків то у 1945 році - 15. Податок з обороту надходив від підприємств дев'ятнадцяти главків, що виробляли продукцію для споживання та використання пересічними громадянами [там само, арк. 77].

Поступове відновлення економіки УРСР у 1943-- 1945 рр. (до травня 1945 року було відбудовано близько З тис. великих підприємств), ускладнення господарських механізмів, зростання виробничих потужностей вимагали підвищення професіоналізму податкових працівників, злагодженої роботи всіх структурних ланок фіскальної системи. Водночас, напруження у діяльності державного апарату УРСР, фінансового зокрема, виявило суттєві недоліки у організації роботи та професійній підготовці кадрів. Так, перевірка НКФ УРСР функціонування Ворошиловградського обласного фінвідділу у 1945 році виявила, що у планах по державних доходах не враховувались надходження від дебіторської заборгованості, з вересня по жовтень 1945 року з порушенням термінів від підприємств надійшло 24,5% податкових звітів, зовсім не було надано 13,2% податкових звіти, станом на 1 листопада залишались не перевіреними 379 місячних звітів по надходженню податку з обороту - 48% від загальної кількості. План по державним доходам на 4 квартал виконувався незадовільно. Станом на 16 листопада 1945 року надійшло лише 47,6% від запланованих грошових надходжень, а саме: 37,2% - від податку нетоварних операцій, 44,3% - від податку з кіно, 26,3% - доходів від МТС. Недоїмка з податку з обороту сягнула 1116 тис. крб., заборгованість по податку з прибутку становила 4849,6 тис. крб. до союзного бюджету та 1780,3 тис. крб. до республіканського [11, арк. 168].

Ревізія НКФ УРСР Харківського обласного фінвідділу у 1945 році виявила, що з 35 районних фінансових відділів прозвітували за виконану роботу лише 7, якість планування платежів до бюджету не покращилась. На

квартал 1945 року плани надходжень від податку з обороту надала лише частина промислових баз. Результатом відсутності у роботі інспекторів державних доходів належної дисципліни стало зростання недоїмки з податку з обороту до 500 тис. крб. Станом на 1 листопада 1945 року відділ державних доходів не перевірив 267 місячні звіти підприємств з податку з обороту, термін розгляду яких минув. Перевірка податкових звітів старшими інспекторами взагалі не проводилась. Особлива увага зверталась на незадовільну роботу керівництва обласного відділу державних доходів [12, арк. 3].

Перевірка відділу державних доходів Запорозького обласного фінвідділу не проводилась від 17 вересня 1943 року - дня звільнення від німецької окупації. З шести посад відділу державних доходів вакантною залишалась посада бухгалтера. Три податкові інспектори не мали достатнього досвіду роботи. Законодавчий матеріал стосовно державних доходів не систематизовано. На допомогу інспекторам державних доходів було залучено п'ять інспекторів на громадських засадах для аналізу балансів підприємств. Перевірка виявила, що у податковому реєстрі з 51 підприємства належним чином оформлені лише 44 [там само, арк. 2].

Однак, прийняті радянською владою у стислі терміни невідкладні та ефективні заходи перетворили податки з державних підприємств на бюджето- утворюючі. У1943 році надходження від податку з обороту та відрахування від прибутку підприємств у бюджеті СРСР сягнули 44,6% доходів, у 1944 році - 42,6%, а у 1945 році - 56,4% [13, с. 143].

Отже, відновлення швидкими темпами державних підприємств УРСР, налагодження роботи фінансових органів та апарату державних доходів, зокрема, виявлення і оперативне усунення недоліків у їх діяльності надали можливість радянській державі отримати необхідні ресурси та надходження до бюджету для вирішення нагальних економічних та військових питань у 1943-1945 рр.

Список використаних джерел

1. Сучков А. К. Государственные доходы СССР. - М.: Госфиниздат, 1958. - 294 с.

2. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. Р-30. - Оп.19. - Спр.44. - 287 арк.

3. Там само. - Оп.17. - Спр.12. - 37 арк.

4. Там само. - Оп.19. - Спр.17. - 309 арк.

5. Там само. - Оп.17. - Спр.31. - 27 арк.

6. Там само. - Оп.17. - Спр.16. - 392 арк.

7. Там само. - Оп.19. - Спр.34. - 158 арк.

8. Там само. - Оп.19. - Спр.41. - 137 арк.

9. Там само. - Оп.19. - Спр.46. - 193 арк.

10. Там само. - Оп.19. - Спр.38. - 180 арк.

11. Там само. - Оп.19. - Спр.51. - 256 арк.

12. Там само. - Оп.19. - Спр.55. - 345 арк.

13. Черник Д. Г. Теория и история налогообложения. - М.: Юрайт, 2014. - 364 с.

14. Suchkov А. К. Gosudarstvennye dohody SSSR. - М.: Gosfinizdat, 1958. - 294 s.

15. Central'nyj derzhavnyj arhiv vyshhyh organiv vlady ta upravlinnja Ukrai'ny. - F. R-30. - Op.19. - Spr.44. - 287 ark.

16. Tam samo. - Op.17. - Spr.12. - 37 ark.

17. Tam samo. - Op.19. - Spr.17. - 309 ark.

18. Tam samo. - Op.17. - Spr.31. - 27 ark.

19. Tam samo. - Op.17. - Spr.16. - 392 ark.

20. Tam samo. - Op.19. - Spr.34. - 158 ark.

21. Tam samo. - Op.19. - Spr.41. - 137 ark.

22. Tam samo. - Op.19. - Spr.46. - 193 ark.

23. Tam samo. - Op.19. - Spr.38. - 180 ark.

24. Tam samo. - Op.19. - Spr.51. - 256 ark.

25. Tam samo. - Op.19. - Spr.55. - 345 ark.

26. Chemik D. G. Teorija і istorija nalogooblozhenija. - M.: Jurajt, 2014. - 364 s.

Размещено на Allbest.ru