Кримські татари та князівства центрально-східної Європи 1538-1713

С. Величко повідомляв, що у 1685 р. козаки воювали у міст Рашків та Тягиня. Назустріч йому вийшло ханське військо та С. Куницький з небагатьма козаками врятувався втечею. За даними Самовидця, на початку 1684 р. у Немирові зібрались козаки на чолі з С. Куницьким. Вони прийшли до Волоської землі (Молдавії) до Тегіні та Аккерману. Військо ханського сина виступило проти козаків та небагато з них врятувалось. Г. Грабянка під 1684 р. повідомляв, що призначений королем гетьман С. Куницький прийшов у Білгородську землю (Буджак) та спалив посад міста Тягині. Проти нього виступило ханське військо і він у паніці втік, проте його військо відбилось від татар. Козаки стратили гетьмана за боягузство, коли повернулись на Україну [9; 3; 32; 64, s. 52-66].

У 1686 р. Міхай Апафі І користувався допомогою кримців. їхні війська прийшли в угорські землі з Буджака через Молдавію. Проти них воював Адам ІІ Баттьяні, котрий був вождем проавстрійські налаштованих угорців. У 1688 - 1690 рр. присутність кримців у Молдавії обумовило те, що цей регіон не був зайнятий австрійцями, а у 1690 р. допомога з боку кримців допомогла Османам відвоювати Белград. Хурремі Челебі Акай, Абд ал-Гаффар Кирими та Саїд Мухаммед Різа повідомляли, що після перемоги над московцями Калісіна (Голіцина), кримці отримали перемогу над цісарцями (австрійцями) у битві під Канчанаком (Капчаком). Вони оволоділи Нісом (Нишем), Лугошем та Бельном у 1688 р. Супротивник Селім-Гірея названий був як Герсек (герцог), которого взяли у полон та стратили у Ускюбі. У цій війні прославився майбутній хан Девлет-Гірей ІІ. Мехмед Рашид вважає, що битва з австрійцями відбулась у Трансільванії й там супротивником кримця був Хейзер (кайзер). Про кейзера також згадував Абд ал-Гаффар Киримі. Сілахдар Финдиклили вказував, що у Белграді командував зять австрійського імператора Барфиш, а син Селім-Гірея Азамат-бей змусив відступити з Бухареста немецького генерала Кейзера (кайзера). Герсеку чи Кейзеру відповідає принц-електор Максиміліан II, котрий правив Баварією. У 1688 р. внаслідок наступу французів у Рейнланді він був вимушений залишити Сербію і відбув на рейнський фронт, про що кримські та османські джерела не повідомляли. У будь-якому випадку кримці отримали перемогу над австрійцями. Хурремі Челебі акай приписував австрійцям бажання знищити мусульманський народ. Халім-Гірей та Саїд Мухаммед Різа повідомляли, що поблизу фортеці Вардін (Варадін, Арад) мусульманські війська були переможені австрійцям. Військо Мурад-Гірея у 1683 р. також воювало з поляками. Хани Сеадет-Гірей ІІ та Сафа-Гірей брали участь у війні проти австрійців. Сілахдар Финдиклили повідомляв, що були чутки про те, що у 1691 р. польський король нападе на Крим, а син хана Девлет-Гірей перебуває з військом у Трансільванії, обороною Крима був призначений командувати Сеадет-Гірей. Його і призначили новим ханом. Повертаючись через Афлак (Волощину) він підозрював Девлет-Гірея у поганих намірах і карав татар за мародерство, але не встиг він дістатись Аккермана, як замість нього призначили Сафа-Гірей, а того невдовзі замінили на Селім-Гірея I. Про зміну ханів та війну протим ляхів (поляків) згадано в хроніці Абд ал-Гаффара Киримі. Поляк Ян Пасек повідомляв, що у 1686 р. Ян Собеський здійснив похід на Буджак і у Молдові кілька раз бився з ними. Допомога кримців допомогла туркам повернути контроль над Волощиною у 1690 р. Проте Трансильванія була втрачена Османами. Новий князь Міхай Апафі ІІ був союзником австрійців і визнав своїм сюзереном імператора Леопольда І Габсбурга. У 1691 р. похід Я. Собеського до Молдавії був невдалим. Спочатку війська Речі Посполитої були зупинені буджакцями у Переріти. Війська І. Любомирського зіткнулись з переважаючими силами ворога та не були переможені тільки завдяки вчасній допомозі з боку Яна ІІІ Собеського. Далі у 1691 р. загони кримських татар діяли у тилу поляків і тим довелось відступити з Молдови, хоча на деякий час козаки та поляки взяли під свій контроль місто Сороки та заснували фортецю Окопи Святої Троїці, що блокувала доступ до Кам'янця-Подольського. У 1694 р. австрійський імператор Леопольд І поздоровлював Яна ІІІ Собеського з перемогою військ поляків та українських правобережних козаків у битві під Аккерманом [92, s. 228-230; 26, с. 230-236; 35, с. 626-627; 31; 99, р. 34; 18, с. 365-367; 40, с. 61-62; 19, с. 150-155; 25; 44; 91].

У 1699 р. кримці як допоміжні війська ще знаходились у Центральній Європі. Буджакці здійснили набіг на Річ Посполиту пройшовши Молдову. Згідно Карловицькому договору кримці мали повернутись з Угорщини до Криму. Султан мав контролювати дії кримців і не допускати їхніх самовільних вторгнень. Наступний раз вдертися до дунайських князівств кримцям дозволила авантюра молдовського господаря Дмитра Кантемира, який уклав союз з російським імператором Петром І у Луцьку. За ним пішло усього кілька тисяч молдован. Влітку 1711 р. військо Девлет-Гірея ІІ нападало на росіян, котрі йшли маршем до Дунаю. При форсуванні росіянами Дніста кримці захопили шість сотен підвод та сім сотень фуражирів. У липні 1711 р. росіян було блоковано поблизу Прута. У цьому була значна роль кримського хана, котрий очолював військо з 15-30 тис. воїнів. Необхідно зазначити, що молдовський хроніст Йон Некульче знав про походи Девлет-Гірея ІІ у район Дона, Слободжанщини, Києвщини та Брацлавщини у 1710 р. Такою був відображений союз з росіянами та Прутський похід Петра І у 1711 р. Вказувалось, що разом з ним йшли калмики, слобожанські та донські козаки. Вони прикривали військо Петра І, яке увійшло до Молдови. Проте це не врятувало його від оточення турками та татарами. Як відомо з інших джерел хан вимагав щоб Росія відновила сплату упоминків, яка була припинена у 1699 р. за умовами Карловицького договору та, щоб перемовини росіян з турками велись виключно через Кримське ханство. Цього росіянам вдалось уникнути підкупивши великого везира Мухаммеда Балтаджі-пашу, який проігнорував татарські вимоги і віддав їм тільки територію Запорізької Січі. Угорське повстання Ференца Ракоці ІІ вже не мало підтримки турків та кримців і було придушено австрійцями [99, р. 35; 97, old. 19-31; 2, c. 15; 34; 88, p. 129-144, 215235; 18, с. 371; 19, с. 168-174].

Таким чином, відносини Кримського ханства з Молдовою та Трансільванією були далекі від того щоб називати їх тільки ворожими чи союзними. Чимало залежало від взаємовідносин Гіреїв з Османською імперією у певний момент часу. Участь кримців у походах в угорські землі Габсбургів пояснювались союзницькими зобов'язаннями перед Османами. Кримці виконували роль допоміжних кавалерійських загонів, схожих на акинджи. У 1529, 1532, 1663, 1683 рр. вони виконували глубокі рейди на австрійські території. У 1545, 1566, 1594-1595, 1688-1690 рр. вони допомагали туркам досягати локальних цілей, яких Османи були не в змозі самі досягнути. Молдова також часто була тереном військового протистояння. Місцем протистоянням з поляками ця країна ставала у 1595, 1620, 1684, 1691 рр. У 1538 р. кримці допомагали Османам воювати проти молдован, а у 1711 р. - проти молдаван та росіян. Вторгнення до Трансильванії у 1657 та 1659-1660 рр. було погоджено з Османами. Кримці діяли в дунайських князівствах та Трансильванії тільки за згоди Османів. Спроба проводити самостійну політику щодо цих держав зробив Газі-Гірей ІІ, який певний час загострив відносини з Османської імперії, що було зумовлено інтригою Сінан-паші, який зробив кримським ханом Фетіх-Гірея. На контакти з Угорщиною на початку 20-х рр. XVI ст. пішов кримський хан Мухаммед-Гірей І. Проте ці контакти не призвели до реального протистояння з турками. Поява кримців у Волощині була рідкісним явищем і фіксувалась тільки під час протистояння з Міхаєм Хоробрим та Міхнею ІІІ та діями проти австрійців.

Список використаних джерел та літератури

кримський ханство осман війна

1. Аметов Е. Державний архів Швеції як джерело з історії дипломатичних відносин Кримського ханства XVII-XVIII ст. / Е. Аметов // XVII сходознавчі читання ім. А. Кримського. К.: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. - 2013. - C. 13-14.

2. Артамонов В. А. Крымскотатарское войско в Турецко-русской войне 1710-1713 гг. / В. А. Артамонов // V научные чтения памяти У. Боданинского. - Симферополь: Антиква, 2013. - С. 15-16.

3. Величко С. В. Літопис. Т. 2. / С. В. Величко. - К .: Дніпро, 1991. - 642 с. - Режим доступу: http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm

4. Гайворонский Л. Повелители двух материков. Т. ІІ. Крымские ханы первой половины XVII века в борьбе засамостоятельность и единовластие / Л. Гайворонсикй. - Киев-Бахчисарай: Майстерня Книги, Оранта, 2009. - 272 с.

5. Гайворонский Л. Повелители двух материков. Т. І. Крымские ханы XV- XVI столетий и борьба за наследство Великой Орды единовластие / Л. Гайворонсикй. - К., Майстерня книги - Бахчисарай: Бахчисарайський музейзаповедник, 2010. - 400 с.

6. Гваньїні Олександр. Хроніка Європейської Сарматії. / Олександр Гваньїні. - К.: Вид. дім Києво-Могилянська Академія, 2009. - 1008 с.

7. Гизер С. Н. Кантемир-мурза - предводитель Буджакской Орды. Страницы биографии / С. Н. Гизер // Лукомор'я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор'я. Вип. 3. Одесса ; Вид-во Одеського національного університету ім. І. І. Мечнікова, 2009. - C. 214-235. - Режим доступу: http://5fan.mfo/maatyjgemeratyjge.html

8. Гордон Патрик. Дневник, 1635-1659. / Патрик Гордон. - М.: Наука, 2005. 278 с. - Режим доступу: http://www.vostlit. info/Texts/rus13/Gordon/frametext12.htm

9. Грабянка 1992 - Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. / Г. Грабянка. - К., Знання, 1992. 192 с. - Режим доступу: http://litopys. org.ua/grab/hrab. htm

10. Грекул Ф. А. Славяно-Молдавские летописи XV-XVI вв. / Ф. А. Грекул. -М.: Наука, 1976.-151 с.

11. Григоре Уреке. Летописецул цэрий Молдовей. / Уреке Григоре. - Кишинеу: Картя Молдовеняскэ, 1971. - 277 п.

12. Дмитрий Кантемир. Описание Молдавии. / Дмитрий Кантемир - Кишинев:Картя молдовеняскэ, 1973.- Режим доступу:http://www.vostlit. info/Texts/rus4/Kantemir/frametextl.htm

13. Джемил Тасин. Татары Добруджи и Буджака / Тасин Джемил // Золотоордынская цивилизация. Вып.1. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2013. - C. 164-176.

14. Заборовский Л. В. Порта, Крымское ханство и государства Центральной и Восточной Европы в 1648-1654 гг. / Л. В. Заборовский // Османская Империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы. Ч.1. М.: Институт славяноведения РАН, 1998. - C. 190-224.

15. Иванич М. Участие крымских татар в военных походах турок против Венгрии (1593-1606) / М. Иванич // Языки, духовная культура и история тюрков: традиции и современность. Т. 3. Казань: Академия наук Татарстан, Отделение гуманитарных наук, 1992. - С. 40-42.

16. Иванич М. Трансильванские пленники в Крымском ханстве в 60-е годы XVII века / М. Иванич // Государственность, дипломатия, культура в Центральной и Восточной Европе. - М., Институт славяноведения РАН, 2005. - С. 126-134.

17. Иванич М. Посольства крымских татар при венском дворе в 1598-1682 гг. / М. Иванич // Turcica et Ottomanica: сборник в честь 70-летия М. С. Мейера. - М.: Восточная литература, 2006. - С. 226-236.

18. История Румынии. - М.: Издательство «Весь Мир», 2005. - 680 с.

19. Аблулгаффар Кырыми. Умдет ал-ахбар. Книга 1: Транскрипция, факсимиле. - Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2014. - 420 с.

20. Еріх Лясота. Щоденник. - Режим доступу: http://litopys. org.ua/suspil/sus17.htm

21. Лясота 2003 - Щоденник Еріха Лясоти із Стеблева // Запорізька старовина. - К. -Запоріжжя: НДІ козацтва Запорізьке відділення, 2003. - С. 222-273. - Режим доступу: http://www.svit.in.ua/kny/bookla.htm

22. Мицик Ю. А. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу. Т. 3 (1652-1653). / Ю. А. Мицик. - К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2014. - 423 с.

23. Мирон Костин. Летописецул Цэрый Молдовей де ла Аарон-воды ынконаче. / Мирон Костин. - Кишинеу: Картя Молдовэняскэ, 1972. - 321 п.

24. Наїма М. Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу. / М. Наїма. - К.: Вид-во Жуковського, 2016.- 288 с.

25. Негри А. Извлечение из турецкой рукописи Общества, содержащей историю крымских ханов / А. Негри // Записки Одесского Общества Истории и Древностей. Т. 1. Одесса: Городская типография, 1844. - Режим доступу: http://www.vosthtmfo/Texts/Dokumenty/Krym/XV/Tur_ral<_obsch/textphtml?id=5 430

26. Очерки внешнеполитическакой истории Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1987. - 465 с.

27. Остапчук В. Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам / В. Остапчук // Источниковедение истории Улуса джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани, 2001. - С. 391-421.

28. Павел Алепский 2015 - Путешествие патриарха Антиохийского Макария. Киевский список рукописи Павла алеппского. - К.: Институт востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины, 2015. - 268 с.

29. Петросян Ю. А. Османская империя: могущество и гибель. Исторические очерки. / Ю. А. Петросян. - М.: Наука, Ввосточная литература, 1990. -280 с.

30. Літопис Самовидця. - К., Наукова думка, 1971. - 208 с. - Режим доступу: http://litopys. org.ua/samovyd/sam. htm

31. Санин Г.О. Крымское ханство в русско-турецкой войне 1710-1713 гг. / Г. О. Санин // Москва-Крым. № 2. М., 2000. - Режим доступу: http://historiwars.narod.ru/Index/N ov/Prut2 .htm

32. Санин Г.А. Россия, Украина, Трансильвания в системе международных отношений середины XVII в. / Г. А. Санин // Государственность, дипломатия, культура в Центральной и Восточной Европе. - М.: Институт славяноведения РАН, 2005. -С. 100-125.

33. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. / В. Д. Смирнов. - Одесса: Университетская типография, 1887. V, XXXV. - 769 с.

34. Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. / Ф. Софонович. - К.: Наукова думка, 1992. - 336 с.

35. Тимченко В.М. Дипломатичне листування між Бахчисараєм та Шведським королівством у 1637-1742 рр. (за матеріалами державного архіву Шведського Королівства, м. Стокгольм) / В. М. Тимченко // V научные чтения памяти У. Боданинского. - Симферополь: Антиква, 2013. - С. 69.

36. Туранли Ф. Літописні твори М. Сенаї та Г. Султана як історичні джерела. / Ф. Туранли. - К.: Вид-во Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2000. - 332 с.

37. Туранли Ф. Тюркські джерела до історії України. / Ф. Туранли. - К.: Вид-во Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2010. - 368 с.

38. Туранли Ф. Архівні документи до історії України: проблема методології дослідження / Ф. Туранли // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 53. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2011. - С. 55-65.

39. Федорук Я.О. Посольства Кримського хана Мегмеда Гірея до Швеції, Швеції, Данії та Австрії у 1655 р. / Я. О. Федорук // Український історичний журнал. - 2010. -№ 5. - С. 37-50.

40. Федорук Я. Українсько-польська війна в політиці Кримського ханства, Росії і Придунайських князівств (кінець 1654 - початок 1655 рр.). / Я. О. Федорук // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи. - Вип. 2. Камянець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний уніерситет імені Івана Огієнка, 2011. - С. 83-100

41. Хайдарлы Д. Молдавия и Крымское ханство 1718-1774 / Д. Хайдарлы // Stratum Plus. # 6. Кишинев-Бухарест-СПб.: Высшая Антропологическая школа, 2003. -С. 244-319

42. Халим Гирай Султан. Розовый куст ханов или история Крыма. Симферополь: Доля, 2004. - 288 с. - Режим доступу: http://www.vostHt.info/Texts/Dokumenty/Krym/XV/Rozovyj_kust_chanov/9.phtml?i d=12929

43. Шерер Ж.-Б. Літопис Малоросії або історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії. / Ж.-Б. Шерер. - К., український письменник, 1994. - 311 с. - Режим доступу: http://litopys.org.ua/scherer/sher.htm

44. Шушарин В. П. Трансильвания в соперничестве Османской Империи и Габсбургов / В. П. Шушарин // Османская Империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы. Ч. 1. - М.: Институт славяноведения РАН, 1998. -C. 225-233.

45. Челеби Эвлия. Книга путешествия. Вып. 1. Земли Молдавии и Украины. - М.: Восточная литература, 1961. - 338 с.

46. Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства литовського з Кримським ханатом (1515-1540). / Б. Черкас. - К.: Інститут історії України, 2006. - 244 с.

47. Чухліб Т. В. Відень 1683: Україна-Русь у битві за золоте яблуко Європи. / Т. Чухліб. - К.: Кліо, 2013. - 559 с.

48. Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна в християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 років. / Т. Чухліб. - К.: Києво-Могилянська Академія, 2010. - 446 с.

49. Aslan M. Relations between the Crimean Khanate and the Principality of Transylvania in Transylvanian chronicles (16th - 17th centuries) / M. Aslan // Contemporary research in Turcology and Eurasian Studies. Cluj-Napoca, 2015. - P. 197-215.

50. Aslan M. R. Nagy Szabo Ferenc in Elyazarimda Tatarlarin Algilanmasi / M. Aslan // The Historical Heritage of Tatars. Vol. II. - Bucharest: Editura Academiei Romane, 2012.- P. 621-642.

51. Kronika Polska Marcina Bielskigo. T. 3. Ksiega VI. - Sanok: Naklad i druk Karola Polaka, 1856. - S. 1223-1790, LXXV с.

52. Joachima Bielskiego dalszy ci^g Kroniki polskiej, zawieraj^cej dzieje od 1587 do 1598. Warszawa: Nakladem i Drukiem S. Orgelbranda ksiegarza i typografia, 1861. CVI. - 311 s. - Режим доступу:

53. Chowaniec Cz. Sobieski wobec Tatarszczyny 1683-1685 / Cz. Chowaniec // Kwartalnik Historyczny. - R. 42. - Lwow: Towarysztwo Historyczne, 1928. - S. 62-66.

54. Constantinov V. Batalia de la ^u(ora din anul 1620. Cauze §i consecin(e / V. Constantinov // Carpica. XLII. - Bucharest, 2013. - P. 145-159 - Режим доступу: http://biblioteca.cimec.ro/?articol=22387

55. Erlicz 1853. Latopisiec albo Kroniczka Joachima Jerlicza. - T. 1. - Warszawa: W drukarni Wienhoebera, 1853. - Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=tkghAQAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=u k&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false

56. Erlicz 1853. Latopisiec albo Kroniczka Joachima Jerlicza. T. 2. Warszawa: W drukarni Wienhoebera, 1853. - Режим доступу:

57. Fodor L.-A. Image of the Tatars in the Chronicle of Transylvania by Georg Kraus / L.-A. Fodor // The Historical Heritage of Tatars. Vol. II. - Bucharest: Editura Academiei Romane, 2012. - P. 587-600

58. Fodor L.-A. The Image of Tatars in the Moldavian Chronicle of Ion Neculce: deconctructing negative representations / L.-A. Fodor // Contemporary research in Turcology and Eurasian Studies. Cluj-Napoca: Babes-Bolyai University Press, 2015. -P. 581-600.

59. Gemil T. La Moldavie dans les traites de paix Ottomano-Polonais du XVIIe siecle / T. Gemil // Revue Roumaine din Histoire. - T. XII. - № 4. - Bucuresti: Editions de l'Academie de la Republique Socialiste de Roumanie, 1973. - P. 687714.

60. Gemil T. L'evolution des limites de l'habitat des tatars nogai au sud-est de la Moldavie / T. Gemil // Revue Roumaine din Histoire. - T. XXXV. - Bucuresti: Editions de l'Academie de la Republique Socialiste de Roumanie, 1996. - P. 149152.

61. Gemil T. Relatile romвno-otomano-tвtare si problema «hotarului lui Halil- pasa» / T. Gemil // Politicв, Diplomatia, Rвzboi. Profesurul Gheorghe Buzatu la 70 de ani. Craiova: Editura Universitatea Craiova, 2009. - P. 93-100.

62. History of Transylvania / B. Kцpeczi, Makkai L., Mocsi A., Szasz Z. From the beginning to 1606. Editor of the English Translation Bennett Kovrig. - Vol. 1. - Toronto-New Jersey: Hungarian Research Institute of Canada - Atlantic Research and Publications, 2001-2002. - Режим доступу: http://mek.oszk.hu/03400/03407/html/99. html

63. Ivanics M. Gazi Giraj kan es Bathori Zsigmond szцvetsegenek terve 1598-bol / M. Ivanics // Keletkutatas. - Budapest: Korosi Csoma Tarsag, 1989. - Old. 27-59.

64. Ivanics M. A Krimi Kansag a tizenцt eves haboraban. / M. Ivanics. - Budapest: Akademiai Kiado, 1994. - 235 Old.

65. Ivanics M. Der Bьndnisplan zwischen dem Chan Gazi Giray II. und dem Fьrsten Sigismund Bathory aus dem Jahre 1598. / M. Ivanics // Hungarian-Ottoman Military and Diplomatic Relations in the Age of Sьleyman the Magnificent. - Budapest: ELTE Department of Turkish Studies ; Hungarian Academy of Sciences Institute of History, 1994. - S. 183-198.

66. Ivanics M. Krimi tatar kovetjarasok a becsi udvarban 1598-1682 (Vazlat a krimi tatar diplomacia 16-17 szasadi tortenetrol) / M. Ivanics // Aetas. - № 14 (4). Budapest, 1999. - Old. 41-50 - Режим доступу: http://www.aetas.hu/1999_4/99-4-htm

67. Ivanics M. The Role of the Crimean Tatars in the Habsburg-Ottoman War (1595-1606) / M. Ivanics // The Great Ottoman Turkish Civilization. - Istanbul: Yeni Tьrkiye, 2000. - P. 302-310.

68. Ivanics M. Krimtatarische Spionage Im Osmanisch-Habsburgischen Grenzgebiet Wдhrend Des Feldzuges Im Jahre 1663 / M. Ivanics // Acta Orientalia Academiae Scientarum Hungaricae. 1-2 (12). - Budapest: Akademiai Kiado, 2008. - 119-133.

69. Ivanics M. The Military co-operation of Crimean khanate with the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth centuries / M. Ivanics // The European Tributary states of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth centuries. - Leiden-Boston: Brill, 2013. - P. 275-299.

70. Jan III Sobieski. Listy do Marysienki [Marii Kazimiery d'Arquien]. - Режим доступу: http://biblioteka.kijowski.pl/sobieski%20jan%20iii/listy%20do%20mar%20sie%F1ki.pdf

71. Kochowski Wespazjan. Historya panowania Jana Kazimerza. T. 1. - Poznan: Nakladem i Czcinkami N. Kamienskogo i spolki, 1859. - Режим доступу: http://dir.icm.edu.pl/pl/Historya_panowania_Jana_Kazimierza/Tom_1/

72. Meystowicz J. Pod Cecora i Chicinem. / J. Meystowicz. - Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa obrony narodowej, 1974. -165 S.

73. Milewski D. A campaign of the Great hetman Jan Zamoyski in Moldavia (1595 r.). Part 1. Politico-Diplomatic and Military Preliminaries / D. Milewski // Codrul Cosminului. - Vol. 18. - № 2. - Suceava: Universitatea din Stefan cel Mare, 2012. -P. 261-286.

74. Milewski D. A campaign of the Great hetman Jan Zamoyski in Moldavia (1595 r.): The Battle at Tutora and aftermath / D. Milewski // Codrul Cosminului. - Vol. 19. - № 1. - Suceava: Universitatea din Stefan cel Mare, 2013. - P. 57-76

75. Neculce Ion. Letopiseful Tarii Moldovei. O sama de cuvinte. / Ion. Neculce. - Chisineu-Bucuresti: Litera International, 2001. - 416 p.

76. Osman S. Did the Crimean khans collect tribute (harac or hazine) from Moldova and Wallachia ? / S. Osman // Studia et Documenta. 2. Cluj-Napoca: Presa Universitara Clujeana, 2014. - P. 111-124.

77. Osman S. Tatar documents in Romanian archives and Libraries. / Osman S., Pienaru N. - Режим доступу: https://www.academia. edu/4875819/Tatar_Documents_in_Romanian_Archives_and_ Libraries

78. Pasek J. C. Pamietniki. / J. C. Pasek. - Режим доступу: https://wolnelektury.pl/katalog/lektura/pamietniki. html

79. Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki s Polska. / L. Podhorodecki. - Warszawa: Ksiazka i wiedza, 1987. - 359 s.

80. Sadzewicz M. Pod Wiednem i Parkanami, 1683. / M. Sadzewicz. - Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa obrony narodowej, 1967. -196 S.

81. Senkowski O. Collectanea z dziejopisow tureckich: rzeczy do historyi polskiey siuz cych. / O. Senkowski. - Warszawa: Naklad Zawadzkiego i Weckiego, 1824. Х. - 316 s. - Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=5xELAAAAIAAJ&printsec=frontcover&hl=u k&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false

82. Szabo J. B. Erdely katasztrofaja 1658-ban / J. B. Szabo // Aetas. -№ 2 (21). - Budapest, 2006. - Old. 204-218.

83. Toth H. A tatдr kдn es Batthyдny II. Adam. A Krimi Kдnsдg hadereje Buda alatt 1686-ban. / H. Toth// Fons, skepsis, lex. XVI. Sz. 3. Szeged, 2009. - Old. 373386.

84. Toth H. A karlocai beke es a Krimi Kдnsдg. / H. Toth // Keletkutatas. - Budapest: Korosi Csoma Tarsag, 2012. - Old. 19-31.

85. Twardowski S. Wojna domowa z Kozaki, Tatary, Moskwa, potym szwedami i z Wegry przez lat dwanascie za panowania Nayjasnieyszego Jana Kazimierza Krola Polskiego. / S. Twardowski. - Calissii: Typis Collegii Callissiensis, 1681. - 284 s.

86. Williams B. G. The Sultan raiders. The Military role of Crimean Tatars in Ottoman Empire. / B. G. Williams. - Washington D. C.: The Jamestown Foundation, 2013. -53 p.

87. Urbanski T. Rok 1683 na Podolu, Ukraine, Moldawii: szkic historyczny z czasow panowania Jana III Sobieskiego. / T. Urbanski. - Lwow: Nakladem Akademueckogo kolka we Lwowe, 1907. - 50 s. - Режим доступу: http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=3115&from&dirids=1&ver_id=1480 60&lp=54&QI=45CA423B29EFCEFA179649C741021622-26

88. Zycie Jana Zamoyskiego Kanclerza y Hetmana Wielkiego Koronnego, Krakowskiego, Belskiego, Malborskiego, Dorpackiego, Knyszynskiego, Miedzerzyckiego, Grodeckiego, Jaworowskiego etc. Starosty. - Warszawa: Drukarnia J. K. Msci Narodowej, 1775. XI. - 299 s. - Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=F1c6AAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=uk &source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false

Задачей данной работы является анализ динамики взаимоотношений Трансильвании, Молдавии и Валахии с Крымским ханством в 1538-1713 гг. Многочисленные вторжения крымцев в венгерские земли были связаны с османо-австрийскими войнами. Только вторжение в Трансильванию в 1657 г. не было связано с этим. Крымский хан Мухаммед-Гирей IV сводил личные счеты с Дьердем Ракоци II. До этого он победил войско Яноша Кеменя под Черным Островом. Вторжение 1657 г. было частью войны трансильванцев с поляками в 1656-1657 гг., где крымские татары помогали полякам. Гиреи помогали Османам в 1543, 1566, 1594-1595, 1686, 1688-1690 гг. во время кампаний в Центральной Европы. Они помогали решить локальные задачи, которые были не под силу самым туркам. В 1529, 1532, 1663, 1683 гг. крымские татары осуществляли глубокие рейды через венгерские земли Австрийской империи в другие владения Габсбургов. Территория Молдавии была ареной польско-крымского противостояния в 1595, 1616, 1620, 1683-1684, 1686, 1691 гг. а также российско-турецкого противостояния 1711 г. Турецкие поручения в Молдове крымцы исполняли в 1620 г. и 1659-1660 гг. Гиреи часто поддерживали одних претендентов на молдовский престол против других. Война Османов и Гиреев против одной Молдовы происходила в 1538 г. Попытки договориться с венграми о союзе были у крымских татар в 15211522 гг. и 1598 г., однако не привели к чему-то серьезному, как и переговоры с Австрийской империей в 1655 г. Крымские татары часто появлялись в Молдове и Венгрии как союзники Османов. Валахия воевала против Крымского ханства только при правлении господарей Михая II Храброго и Михни III. Валахия также была театром боевых действий во время Великой Турецкой войны.

Ключевые слова: Крымское ханство, Трансильвания, Молдавия, Валахия, Османская империя, крымские татары, Гиреи, Османы, Великая Турецкая война.

The aim of this paper is to analyze the dynamics of relations between Transylvania, Moldova and Wallachia with the Crimean Khanate in 1538-1713. Numerous invasion Crimeans in the Hungarian lands were associated with Ottoman- Austrian war. Invasion in Transylvania in 1657 was not related to this. Crimean Khan Mukhammad-Gheray IV take his personal scores with Gyorgy Rakoczy II. Prior to that, he defeated the army of Janos Kemeny in battle under the Chornyi Ostrov. The invasion of 1657 was part of the war of Transylvania against the Rzecz Pospolita in 1656-1657, where the Crimean Tatars helped the Poles. Gherays helped the Ottomans in 1543, 1566, 1594-1595, 1686, 1688-1690 against Gabsburgs. they helped to solve local problems, which were beyond the power of most Turks during the campaign in Central Europe. Crimean Tatars carried out deep raids in 1529, 1532, 1663, 1683 on Hungarian lands of Austrian Empire on the other domains of the Habsburgs. Territory of Moldova was the scene of Polish-Crimean Tatars conflicts in 1595, 1616, 1620, 1683-1684, 1686, 1691 and the Russian-Turkish War in 1711. Conflict of Ottomans and Gherays against of Moldova took place in 1538. Crimean Tatars executed Turkish orders in Moldova in 1620 and 1659-1660 years. Gherays dy supported offen some applicants for the Moldova throne against the other. Attempts of Crimean Tatars to negotiate in alliance with the Hungarian kingdom and Transylvania principality were in 1521-1522 and 1598, but did not lead to something serious, like negotiations of Crimean khanate with the Austrian Empire in 1655. Crimean Tatars often appeared in Moldova and Hungary as allies of Ottomans. Wallachia fought against the Crimean Khanate only during the reigns of Mihay II the Brave and Michnea III. Wallachia was also a theater of war during the Great Turkish War in 1690.

Keywords: Crimean Khanate, Transylvania, Moldavia, Wallachia, the Ottoman Empire, the Crimean Tatars, Gherays, Ottomans, Great Turkish War

Размещено на Allbest.ru