Особливості заліснення Північно-Західного Приазов’я
Роль діяльності Іогана та Давіда Корнісів, які заснували унікальні лісові плантації у степу. Історія створення та розвитку Бердянської, Алтагірської та Джекенлинської лісових дач. Освітнє значення лісництв. Лісогосподарські роботи, що виконувалися в них.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.05.2018 |
| Размер файла | 28,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості заліснення Північно-Західного Приазов'я
Екологічна історія завжди мала велику актуальність на рівні як великих територій, так і на місцевих, локальних. Особливим аспектом у цьому напрямі є проблема заліснення території та охорона лісів і деревонасаджень. Можливості заліснення степових ландшафтів Північно-Західного Приазов'я завжди цікавили вчених та екологів, але були реалізовані порівняно недавно.
Аналіз досліджень. Наявні публікації освітлюють, як правило, загальні тенденції і результати степового лісорозведення. Окремих робіт, які висвітлюють історію заліснення Північно-Західного Приазов'я знайдено не було. Роль представників різних етносів в успіхах степового лісорозведення висвітлена недостатньо.
Мета статті. - проаналізувати історію лісорозведення в Північно-Західному Приазов'ї XIX - початку XX ст.
Виклад основного матеріалу. У 1841 р., під час огляду лісових плантацій в колоніях менонітів, міністр Державного Майна, граф Кисельов доручив Йоганну Корнісу вибрати місце для закладки зразкової лісової плантації з метою «практически обучать крестьянских мальчиков дре - воводству и садоводству, и через то, равно как отпуском из плантации лесов и фруктовых саженцев, распространить лесоводство и садоводство в селениях государственных крестьян новороссийского края» [22].
Йоганном Корнісом було вибрана ділянка на лівому березі річки Молочної. У 1845 р. виділено 108 десятини, частина з яких була розорана і підготовлена під посадку. Перше дерево майбутнього лісництва було посаджене 4 квітня 1846 р. Саджанці були привезені Йоганом Корнісом з власних деревних лісорозсадників у маєтку Юшанли [22]. Так почалося сучасне Старо-Бердянське лісництво.
Присутність у назві слова «Бердянське» пояснюється його розташуванням у Бердянському повіті, оскільки межа між останнім і Мелітопольським повітом проходила по річці Молочній, а лісництво розташоване на лівому березі річки.
Лісонасадження на новій, Бердянській, плантації проводилося досить інтенсивно, що знайшло відображення у щорічних звітах Таврійського губернатора:
- 1846 р. дача «имеет уже аллею из разных деревьев на протяжении версты… Всех деревьев посажено весною 4392; осенней же посадке помешали морозы» [29];
- 1847 р. є 6000 дерев і 2100 посаджено восени 1847 р. [27];
- 1848 р. посаджено 17444 дерева [28];
- 1850 р. посаджено 96754 дерева, але з раніше посаджених «27130 деревьев истреблено засухой и повреждено саранчою до такой степени, что все эти деревья погибли» [30].
За перші 19 років на облаштування та утримання Лісництва було витрачено 56084 крб. 14,25 коп. [31]. Після смерті Йоганна Корніса 13 березня 1848 р. завідування Бердянською лісовою
плантацією і справа лісорозведення перейшла до його зятя Філіпа Вибе. У 1862 році Лісовий департамент, на прохання Філіпа Вібе, звільнив його від обов'язків завідувача Бердянською лісовою плантацією, призначивши на його місце садівника лісництва Фаста, а на місце останнього - сина Фаста, Петра Фаста. Влітку 1865 р., після смерті Фаста, його місце завідувача Бердянської лісової плантації зайняв його син Петро Фаст [22].
Присутність у назві лісництва слова «навчальне» пояснюється однією з функцій, яка була визначена для нього. З 1846 р. в лісництві почалося навчання хлопчиків лісової справи. Спочатку навчання тривало 5 років [21], пізніше його термін був збільшений до 6 років [31]. За цей період слухачі отримували знання і навички не лише з лісорозведення, але і сільського господарства, садівництва, шовківництва, тютюнництва, городництва. Взимку вони вчилися писати, читати і рахувати.
Перші учні були з материкових повітів Таврійської губернії. Надалі на навчання почали брати хлопчиків і з Кримських повітів. У той час такого терміну не було, але учні представляли дуже різні національності: росіян, українців, кримських татар (наприклад, в 1851 р. на навчання поступив кримський татарин з села Карагурт Євпаторійського повіту Асана Селямієва [5, 54-54 зв], ногайців (в 1848 - Шемередин Сакалов з с. Буркут Бердянського повіту) [5, 54-54 зв, 68-70]. Хлопчики не лише вчилися, а й займалися практичною діяльністю. При цьому, не лише у Бердянському лісництві. Як приклад можна привести припис Керівника Таврійською Палатою Державного майна від 28 березня 1851 р.
«Предъявитель сего, крестьянский мальчик обучающийся на Бердянской образцовой плантации Наум Копанец, следующий от Симферополя в Перекоп и далее в бердянский округ, с шелковичными деревьями, обязан по прибытии в дер. (Ишунь), Перекопского округа, посадить из них четыре тысячи деревьев, в тамошний древесный питомник. Потом отправиться далее и по дороге - в селениях Мелитопольского округа: Кильчике, Мустапое и Акимовке, посадить шелковичные деревья на местах окопанных в тех селениях при Сельских управлениях и магазинах, в количестве четырех тысяч дерев. Из Мелитополя Копанец далее отправится в дер. Улькон Беске - клы Бердянского округа и в учрежденном там древесном питомнике засадит две тысячи шелковичных деревьев. А затем отправится к месту […] обучения на Бердянскую образцовую плантацию» [6, 34-35]. Діяльність учнів щорічно фіксувалася у звітах до Управління державного майна. З цих документів ми дізнаємося що саме робили учні і як проходило навчання (Таблиця).
Основні види діяльності учнів лісової школи Бердянського лісництва [7]
|
Грудень |
Практиканти займалися коробоплетінням, а учні у класі |
|
|
Січень |
Практиканти займалися збиранням гусениць та коробоплетінням, а учні у класі |
|
|
Лютий |
Практиканти займалися обрізкою дерев, збиранням гусениць, розкручуванням фруктових школ та виготовленням парників, а учні у класі |
|
|
Березень |
Практиканти, учні та робітники займалися посадкою фруктових та лісних школ, викопуванням дерев для посадки, сіяли жолуді та насіння, готували город та засівали його, обрізали дерева, прививали та розкручували фруктові дерева |
|
|
Квітень |
Практиканти, учні та робітники займалися посадкою школ, обрізкою фруктових школ, поливанням фруктових дерев, розпушенням поверхні грунту, очисткою від бур'янів, підготовкою землі для посадки та годуванням шовковичних черв'яків |
|
|
Травень |
Практиканти, учні та робітники займалися шпрінцуванням фруктових дерев, тютюном, обрізкою та прив'язуванням фруктових дерев у школах, посадкою капусти та тютюну, поливкою сіянців та розсади, розпушуванням поверхні ґрунту, очисткою від бур'янів та годуванням шовковичних черв'яків |
|
|
Червень |
Практиканти, учні та робітники займалися розпушуванням поверхні ґрунту, очисткою від бур'янів, підстриганням живих огорож, обрізанням фруктових шкіл, годуванням, збиранням та сіянням шовковичних черв'яків. |
|
|
Липень |
Практиканти, учні та робітники займалися обрізкою фруктових шкіл, розпушуванням ґрунту, очисткою від бур'янів, підстриганням живих огорож |
|
|
Листопад |
Практиканти, учні та робітники займалися виготовленням лісового матеріалу, обв'язуванням дерев соломою, а учні у класі |
|
|
Грудень |
Практиканти займалися укриттям грядок листям, а учні у класі. |
З перших років свого існування Бердянська плантація стала постачальником посадкового матеріалу для казенних селян. У 1851 р. було продано 22456 саджанців, а навесні 1852 р. - вже 80362. Усі ці дерева, одно або дворічні, були вирощені з сіянців у місцевому розпліднику. Розплідник Бердянської плантації займав 785 квадратних сажнів і був обнесений огорожею з очерету. Саджанці дволітки, не продані казенним селянам, пересаджували вже на постійні місця у відповідних кварталах плантації [20].
Улітку 1852 р. у Бердянській плантації налічувалося 79770 дерев 38 видів (без сіянців). З них лісових - 70259, шовковичних - 8734 і плодових - 777 [20].
Об'єми вирощування посадкового матеріалу постійно зростали. У Звіті про утримання Бердянської лісової команди за 1898 р. серед іншого відзначалося, що за допомоги казенних робітників, поставлених командою, у звітному році проведено такі казенні роботи: викопування сіянців, саджанців і дичок для приватних осіб та установ 1010300 шт.; упаковка сіянців і саджанців 922078 шт. [10, 6].
У 1901 р.: викопування сіянців, саджанців, дичок і живців для приватних осіб та установ - 1210599 шт.; пакування сіянців, саджанців, дичок і живців - 816247 шт. [13, 20].
У середині 1860-х рр., для того, щоб сама назва лісництва визначала, як місце знаходження, так і мету його створення, Бердянське навчальне степове лісництво отримало назву «Близ-Мели - топольский учебно-степной древесный рассадник» [22]. Проте нова назва не прижилася і незабаром закладу було повернено колишню назву.
Окрім Бердянського лісництва в регіоні були ще дві лісові плантації що отримали статус лісництв. У 1844 р. біля Молочного лиману в урочищі Алтагір (Мелітопольський повіт) Давидом Корнісом була закладена плантація шелюги, з метою закріплення рухливих пісків. До 1850 р. в плантації добре прижилися: шовковиця, тополя, береза, сосна, біла акація, ільм, ясен, клен, глід, ялівець і трубкоцвет. При плантації діяла фабрика по виробництву рогож з кори шелюги з річною продуктивністю 500 крб. [23, 407-408]. На початку 1860-х років лісова плантація Д. Корніса займала 50 дес. [19, 4]. Це стало початком Алтагірського лісництва.
У 1883 р. у Бердянському повіті була відкрита Джекенлинська лісова дача [4].
Упродовж 1868-1917 рр. влаштовувалися різні виставки - сільськогосподарські і лісові, Всесвітні і Всеросійські, періодичні, промислові і кустарні виставки. Їх метою була демонстрація досягнутих успіхів в області сільського господарства і лісівництва Бердянського лісництва. Організовувалися комісії зі складання колекцій для Паризької Всесвітньої виставки, яка відбулася у 1867 р. Міжнародним журі на цій виставці Бердянському навчальному степовому лісництву була присуджена бронзова медаль, а до неї дано диплом за колекцію зразків деревних порід.
У вересні 1885 р. в Москві відбулася виставка лісо- і деревонасаждень. Комітет Московського відділення лісового товариства висловив Бердянському лісництву вдячність за відмінну доставку експонатів. У 1896 р. Сімферопольським відділом Імператорського Російського товариства садівництва влаштовувалися періодичні виставки. У цьому ж 1896 р. в Нижньому Новгороді була відкрита Всеросійська Промислова і художня виставка, на якій демонструвалися такі експонати: дворядний живопліт із декоративних дерев канадської шовковиці і кулястої білої акації, висотою від 2У> до 3 аршин, різне насіння, деревні породи, сіянці, саджанці, прищеплені і декоративні. У 1900 р. була організована Паризька Всесвітня Виставка в якій брало участь і Бердянське лісництво.
На виставці експонувалися різні види лісонасаджень, колекції шкідливих для степових лісництв комах і зразки їх ушкоджень. Також були представлені моделі культурних знарядь (лопати, сапи, сапи, шкрябання та ін.) [16, 48].
З 1 липня до 25 вересня 1910 року у м. Катеринославі відкрилася Південно-російська сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка, в якій брало участь і Бердянське степове лісництво. На ній були представлені такі експонати: 1. Карта району дач лісництва.
2. Плани лісонасаджень помологічного саду і розплідників лісових і плодових порід. 3. Гербарії в таблицях, креслення, малюнки. 4. Моделі знарядь. 5. Обрубки деревних порід різного віку [14, 77-77а].
З 28 вересня до 13 жовтня 1913 р. у С.-Петербурзі, в ознаменування 300-річчя царювання будинку Романових Імператорське Російське товариство плодівництва, влаштувало ювілейну Всеросійську виставку плодівництва, виноградарства і городництва. На ній як експонати плодового посадкового матеріалу Бердянського лісництва були представлені: гербарій підщеп плодових порід, 1-3-х літні щеплення різних плодових порід. Метою виставки було з'ясування стану і успіхів вітчизняного плодівництва, виноградарства, городництва і дотичних до них галузей.
У травні 1914 р. у С.-Петербурзі організовується Травнева міжнародна виставка садівництва, в якій брало участь і Бердянське зразкове степове лісництво з демонстрацією своїх експонатів. З 5 до 20 вересня 1914 р. у м. Ростові організовується велика сільськогосподарська і промислова виставка, в якій брало участь і Бердянське степове лісництво [16, 49].
Площа Бердянської лісової дачі у період Громадянської війни склала 916,45 дес. (ліс займав 73%), Алтагірської - 769,15 дес. (50%), Джекенлинської - 1105,72 дес. (13%) [3, 41].
У процесі розширення площі лісових насаджень у Молочанських колоніях проводилися спостереження за впливом деревних насаджень на інші компоненти природи, а також вироблялися прийоми раціонального лісорозведення.
У статті Журналу міністерства держмайна за 1841 рік, описуючи побут менонітських колоній автор зазначав: «Через 10 менонитских колоний проходит почтовая дорога, идущая с Восточной части Крыма в Екатеринослав, через Арабатскую стрелку (28 верст). Ту часть, которая пролегает через их землю, они содержат в порядке: обсаживают деревьями, обкапывают обе стороны каналами (для стока воды и охраны полей от порчи)» [1].
Про це також свідчить звіт про стан господарства Округу за 1842 рік, в якому писалося: «Благоприятные результаты посева и посадки лесных деревьев привели к убеждению, что есть возможность развести леса не только по низменностям, но и по голым степям, что лесные насаждения на возвышенностях улучшают воздух, служат защитою хлебным полям от холодных и горячих ветров и что чем смешаннее разные лесные породы, тем лучше удаются плантации, т.е. всего полезнее в тамошней местности разводить лесные плантации не одной породы дерев, но садить вместе, дубы, липы и т.п. Если одна порода не так скоро растет, как другая, то это не вредит делу, напротив она возвышает еще ценность соседних пород; разнородные древесные листья удобряют землю лучше, нежели листья одной какой-нибудь породы; а разнородные лесные насаждения безопаснее против порывов ветра и накоплений снега; замечено так же что насекомые более повреждают листья плантации из одной лесной породы, нежели насаждения смешанные…» [17; 18].
У 1843 р. жителями колоній Тіге та Блюменорт були посаджені дерева уздовж дороги між колоніями. Так почалася посадка дерев уздовж доріг на території Молочанського менонітського округу. У подальші роки передбачалося обсадити з обох боків поштову дорогу, яка на 32 версти пролягала через Округ. Також було прийнято рішення по можливості обсадити усі дороги між колоніями [18].
Пізніше посадку дерев проводили і уздовж доріг, які пов'язували окремі маєтки. Так, під час відвідування с. Калинівка Приазовського району у 2000 році її житель Тимофій Данилович Бобровський (1912 р. н.) розповідав, що до революції 1917 року уздовж дороги між маєтками Діка і Зудермана на Апанли, росли дерева, кущі бузку і тюльпани.
У 1843 р. жителі колонії Орлово почали роботи зі створення «живоплотів» (за типом сучасних лісосмуг). Для цієї мети колоністами Орлово було виділено близько 100 дес. орної землі.
Виділена земля була розділена на ділянки, які мали бути обсаджені деревами (живоплотами) з шовковиці. Звіт про стан господарства в Молочанських менонітських колоніях у 1843 році зафіксував початок робіт із створення «живоплотів» [18].
Досить швидко колоністи переконалися, що «живоплоти» у відкритому степу приносять досить велику користь. Як писав І. Корнис у 1845 р., «Вследствие этого убеждения, колонисты возымели мысль обнести упомянутыми изгородями поля, находящиеся по близости от колоний» [11].
У 1845 р. у Молочанському менонітскому окрузі було почато планомірне створення «польових загорож» з дерев [15]. Один із тогочасних авторів писав, що останні створювалися «в степи, в опасных от ветра местах» [24].
Висновки. Згідно із вищезгаданим звітом Йоганна Корніса, за станом на 1 січня 1847 р. для захисту плантацій від сухих вітрів влаштували живоплоти 619 хазяїв і 106 хазяїв приступили до їх створення. 544 колоністи влаштували живоплоти з шовковичних дерев і 326 колоністів приступили до посадок.
Для захисту фруктових садів від сухих вітрів живоплоти були влаштовані 678 колоністами і 151 колоніст розпочав посадку.
Для розмежування садибних місць між дворами 820 колоністів існували загорожі з лісових і шовковичних дерев. 560 колоністів почали створювати деревні загорожі між садибами [12].
У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. важливу роль в успіхах лісівництва в регіоні відігравали лісові команди менонітів, які відбували лісову службу.
Лісова служба була примусова та закріплена відповідними державними актами [25].
Введення в 1874 році загальної військової повинності зустріло різке неприйняття менонітів, віровчення яких забороняло тримати в руках зброю, і викликало їх масову еміграцію в Північну Америку. В результаті переговорів між урядом Російської імперії і лідерами мено - нітських громад був досягнутий компроміс, згідно з яким загальна військова повинність для менонітів була замінена альтернативною цивільною службою в так званих лісових командах [21].
Основні обов'язки покликаних на службу менонітів і правила внутрішнього порядку в підрозділах регламентували Правила служби менонітів у лісництвах, затверджені 14 липня 1880 р. На 1 січня 1902 р. у Бердянській лісовій команді (всі три дачі) проходили службу 209 забов'язаних робітників [9].
Правила закріплювали систему жеребкування (якщо число осіб призивного віку перевищувало число тих, що поступали в лісові команди). Термін служби в лісових командах у 1880-1907 рр. складав 4 роки (з 1907 - 3). Вступаючи на службу, робітники лісових команд давали присягу на вірність імператору, зобов'язувалися дотримуватися наказів начальників і уряду, якщо останні не суперечили їх віровченню. Присяга проходила в колонії у присутності місцевого волосного старости і духовного менонітського старшини [25]. Якщо меноніта, який відбував службу, відправляли у відпустку, то він обов'язково отримував т.з. «білет» [9].
Меноніти побудували у трьох губерніях Південної України (Катеринославській, Херсонській та Таврійській) п'ять казарм на 80 осіб кожна. Кожна казарма коштувала 35 тис. крб. Крім того, замість шостої казарми (другої у Таврійській губернії, Олешківському лісництві) вони побудували дім лісника у Джекенлинській дачі та пристосували старий дім лісника у Бердянській дачі для розміщення 40 обов'язкових робітників, а пізніше розширили це приміщення для розташування 60 осіб [9].
Наприклад, у 1902 р. в Джекенлинській дачі вже були побудовані житловий дім, який складався із їдальні, чотирьох спалень та двох квартир для проповідника та економа; кухня та пекарня, з'їєднані коридором із казармою; баня та свинарник У Бердянській дачі - житловий дім, кухня та пекарня конюшня та свинарник [9, 20 зв.].
Лісогосподарські роботи, які вони виконували, були досить різноманітні, наприклад, прочищення порослі, знищення шкідників, збір насіння, рівняння рядків, зрошення, ремонтування сільськогосподарських знарядь праці тощо [8].
Список використаних джерел і літератури
1. Быт Молочанских Менонитских колоний // Журнал Министерства Государственных Имуществ. - 1841. - Ч. 1. - Кн. 2. - С. 553-562.
2. Виббе Г. Краткое описание казенной образцовой плантации Таврической губернии, в Бердянском уезде, в 1852 г. // Журнал сельского хозяйства. - 1853. - №3. - С. 308-310.
3. Державний архів Запорізької області (далі - ДАЗО). - Ф. Р-4028. - Оп. 1. - Спр. 23.
4. ДАЗО. - Ф. Р-4028. - Оп. 1. - Спр. 116.
5. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 4.
6. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 5.
7. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 15.
8. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 66.
9. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 92.
10. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 182.
11. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 216.
12. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 226.
13. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 237.
14. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 294.
15. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Оп. 1. - Спр. 347.
16. ДАЗО. - Ф. Ф-250. - Справа фонду.
17. Державний архів Одеської області. - Ф. 6. - Оп. 1. - Спр. 2407.
18. К. Обозрение лесных плантаций в округе поселенных на Молочных водах менонистов по 1-е декабря 1837 года // Листки Общества сельского хозяйства южной России. - 1838. - №3. - С. 147-157.
19. Кеппен Ф. Несколько слов о разведении лесов в степях Таврической губернии // Журнал Министерства государственных имуществ. - 1863. - Часть 84. Отделение ІІ. - С. 1-17.
20. Количество деревьев на казенной образцовой плантации в Бердянском уезде // Журнал Министерства государственных имуществ. - 1853. - Т. 47. - Часть 4. - С. 54-55.
21. Краткий обзор состояния меннонитских колоний на реке Молочной, в 1847 году, в сельскохозяйственном отношении // Записки Императорского Общества сельского хозяйства южной России. - 1847. - №4. - С. 66-69.
22. Лесоводство и древоводство на юге России // Сельское хозяйство и лесоводство. - 1866. - Часть 91. - С. 43-61.
23. Лесоводство и садоводство в немецких колониях Новороссийского края // Записки Императорского Общества сельского хозяйства южной России. - 1855. - №11. - С. 401-416.
24. О премиях за труды и успехи по лесоразведению и устройству лесов // Записки Императорского Общества сельского хозяйства южной России. - 1876. - №1. - С. 3-5.
25. О разведении в Тавриде садов и лесов // Прибавление к Таврическим губернским ведомостям, 1841. - №50. - 16 декабря.
26. О состоянии хозяйства в Молочанских меннонитских колониях в 1843 году // Журнал Министерства государственных имуществ. - 1844. - Часть 11. - №4-6. - С. 129-144.
27. Российский Государственный Исторический Архив (далі - РГИА). - Ф. 1281. - Оп. 4. - Д. 35а.
28. РГИА. - Ф. 1281. - Оп. 4. - Д. 45а.
29. РГИА. - Ф. 1281. - Оп. 4. - Д. 50.
30. РГИА. - Ф. 1281. - Оп. 5. - Д. 30а.
31. Рудзской А. Письма о русских лесах:… О Бердянском лесничестве // Журнал Министерства государственных имуществ. - 1864. - Т. 85. - №1-4. - С. 273-280.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Початок політичної діяльності Бісмарка. Роль Бісмарка в утворенні Північно-німецького союзу. Утворення Німецької імперії. Особливості дипломатії після утворення Німецької імперії. Значення політики для подальшого військово-політичного розвитку Німеччини.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 25.03.2014Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Дослідження витоків та розвитку культури індіанців Сполучених Штатів Америки. Маунд як явище індіанської культури. Особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди. Мови північно-американських індіанців, їх значення для розвитку сучасних мов.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 05.05.2012Склад сучасної хімічної промисловості, її роль у підвищенні виробничих сил України. Роль вітчизняних вчених й інженерів у створенні та розвитку хімічної промисловості, зокрема хіміків Сєверодонецька - науковців та інженерів хімічного виробництва.
реферат [22,5 K], добавлен 20.04.2011Заснування та поширення громад як прояву національно-культурного руху. Мета їх створення. Виникнення "Громади" у Чернігові, напрями її діяльності. Роль громадівців у культурно-освітньому розвитку міста та краю. Значення чернігівського товариства.
реферат [17,1 K], добавлен 03.06.2011Види мінеральних добрив і органічних барвників, історія їх появи й розвитку; зародження вітчизняного хімічного машинобудування. Історична роль інженерної діяльності, вклад вітчизняних та іноземних вчених та інженерів в утворенні сучасних галузей хімії.
реферат [45,1 K], добавлен 28.04.2011Історія створення та існування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі для історії українського народу. Соціальний устрій Війська Запорозького його характеристика та значення. Верховна влада військової ради та адміністративно-судовий апарат.
реферат [13,1 K], добавлен 10.01.2009Виникнення перших антифранцузьких коаліцій, передумови та особливості створення, причини та умови їх розпаду, наслідки діяльності. Їх ефективна роль та їх вплив на політику Франції в контекстуальному супроводі подій Великої антифранцузької революції.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 05.01.2014Історія виникнення назви Чоповичі. Інша версія походження назви Чоповичі. Історія першої церкви в Чоповичах. Указ Катерини про заборону художнього, світського оформлення церков. Унікальні твори української дерев’яної скульптури в Чоповичах. Сучасні храми.
реферат [24,3 K], добавлен 23.04.2009Значення політичної діяльності Бісмарка в процесі об’єднання Німеччини та історія його діяльності. Основні риси дипломатії канцлера Бісмарка часів Німецької Імперії та її специфіка в період Прусських війн та договірна політика після об'єднання.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 09.07.2008
