Дослідження пам’ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині

У вивченні історичного розвитку давніх культур важливе значення мають комплекси, що поєднують у собі поселення разом з їх могильниками. Одна з таких пам'яток була відкрита у 1980-х рр. біля с. Заломи Знам'янського району Кіровоградської області (рис. 1). Вона знаходиться у верхньому межиріччі річок Ірклеї та Цибульника, що належать до басейну Тясмина. Фактично, у скіфський час тут проходила межа, що розділяла лісостеп та степ.

У 1985 р. під час будівництва ферм біля с. Заломи були виявлені давні поховання, частину з яких у результаті будівельних робіт зруйнували. В стінках траншей знаходилися людські кістки. На цьому ж місці школярі знайшли бронзовий наконечник стріли. У березні 1986 р. єгер Знам'янського лісництва М.А. Єськов повідомив про знахідку співробітникам історичного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна. У квітні того ж року археологічна експедиція інституту на чолі з Н.М. Бокій обстежила місце знахідки та провела перші розкопки. На могильнику було зачищено 9 плям, 6 з яких виявилися похованнями скіфського та білогрудівського часу. Ще дві плями, ймовірно, були залишками від повністю зруйнованих могил. Під час обстеження території навколо некрополя у 1986 р. було відкрите селище скіфського часу [Бокий, 1986/112, с. 1].

Експедиція Кіровоградського державного педагогічного інституту продовжила розкопки пам'ятки і в наступні роки. В цілому польові дослідження в Заломах тривали з 1986 по 1989 рр. Частина артефактів та польових матеріалів з цих розкопок зберігаються в Археологічному музеї імені Нінелі Бокій Центральноукраїнського державного педагогічного університету (колишній Кіровоградський державний педагогічний університет).

Умовне розташування пам'ятки біля с. Заломи на карті Google. 1 - могильник білогрудівсько-чорноліського та скіфського часу; 2 - поселення скіфського часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схематичний план розташування пам'ятки біля с. Заломи (за С.С. Бессоновою): 1 -- господарський двір; 2 -- могильник білогрудівсько-чорноліського та скіфського часу; 3 -- зольні плями на поселенні скіфського часу, 4 -- місце знахідки шлаків від залізоплавильного виробництва

У 1987 р. Н.М. Бокій на могильнику було розкопано ще 36 поховань. Для зручності фіксації під час розкопок, могильник було розділено на «Верхній» та «Нижній» [Бокій, 1987, c. 22]. Також поселення та його округа були обстежені С.С. Бессоновою, Н.М. Бокій та місцевим краєзнавцем В.Є. Шкодою [Бессонова, 1987/37]. Того ж року Н.М. Бокій узагальнила матеріали перших розкопок та презентувала їх на Всесоюзному семінарі пам'яті О.І. Тереножкіна у м. Кіровоград. [Бокій, 1987].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схематичний план розташування пам'ятки біля с. Заломи (за С.С. Бессоновою): 1 -- госпо¬дарський двір; 2 -- могильник білогрудівсько-чорноліського та скіфського часу; 3 -- зольні плями на поселенні скіфського часу, 4 -- місце знахідки шлаків від залізоплавильного виробництва

Влітку 1988 р. в Заломах було розкопано 35 захоронень в обох секторах некрополя. Було завершено дослідження «Верхнього могильника» [Бокій, 1988/1]. У 1989 р. розкопано 20 могил на «Нижньому могильнику» та 6 поховань епохи бронзи в кургані, який розташовувався на площі некрополя. Крім того, цього року проводились розкопки і на площі поселення [Бокий, 1989]. Це був останній польовий сезон експедиції у Заломах, після 1989 р. розкопки пам'ятки не проводилися.

Охарактеризуємо досліджений могильник детальніше. Некрополь (розмірами 150 х 150 м) знаходився на південно-західній околиці с. Заломи (рис. 2, 2), займаючи верхню площину («Верхній могильник») та схили пагорба («Нижній могильник»). Перепад висоти від підніжжя - до вершини пагорба 12 м. В результаті розкопок вдалося з'ясувати, що поховання передскіфського часу знаходилися лише на «Верхньому» могильнику, в той час як поховання скіфського часу розміщені по всій площі некрополя [Бокій, 1987, с. 22]. Тому цей поділ має і культурно-хронологічний зміст.

За чотири польових сезони тут було досліджено 98 ґрунтових могил та один курган. Щодо хронології розкопаних захоронень, то 58 з них належать до скіфського часу, 16 - до біло - грудівсько-чорноліського часу. Ще 24 могили важко датувати через відсутність поховального інвентарю. Варто зауважити, що з поміж них - 22 розташовані на «Нижньому» могильнику, де як вже зазначалося, поховання передскіфського часу не зафіксовані. Розміри ґрунтових ям та орієнтація кістяків з цих поховань дають підстави припускати, що вони теж належали до скіфського часу.

У поховальному обряді могил білогрудівсь - ко-чорноліського періоду переважає трупопокладення в неглибоких прямокутних ямах (розміри: довжина - 1-2,4, ширина - 0,8-1,7, глибина - 0,4-0,9 м). Перекриття та підстилки не зафіксовані. Кістяки лежали скорчені в різних положеннях - на боку, на спині чи на животі. Позиція рук є одноманітною: одна з рук небіжчика була опущена вниз, інша - зігнута в лікті, лежала впоперек грудей, живота чи на тазі. В орієнтуванні поховань переважає південний напрям. Ще одна риса, вже відзначена Н.М. Бокій - наявність підзахоронень. При цьому залишки та речі попереднього поховання скидали в сторону на купу. Ймовірно, ці могили належали окремим родинам та виконували роль своєрідних «склепів». Кількість підзахоронень 5-8 в одному похованні. У трьох випадках зафіксовані трупоспалення, здійсненні безпосередньо в могилах (поховання 9, 14, 65).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Знахідки з могильника білогрудівсько-чорноліського та скіфського часу біля с. Заломи (за Ю.О. Столярчуком): 1, 9, 10 -- кераміка; 2--4 -- бронза; 5--8 -- залізо

Знахідки з поховань цього часу представлені ліпними черпаками (рис. 3, 9, 10), тюльпаноподібним горщиком з овальними наліпками на стінках, бронзовими браслетами та підвісками (рис. 3, 2, 3) [Бокій, 1987, с. 23].

Поховальні споруди скіфського часу представлені переважно ґрунтовими ямами прямокутної форми з заокругленими кутами. Розміри ям: довжина 1-3, ширина - 0,9-1,6, глибина 0,4-1,8 м. Виняток становлять поховання 49, здійснене в катакомбі. Дерев'яні перекриття зустрічаються рідко (поховання 2, 24, 28, 34, 39, 52, 61). У деяких могилах зафіксована підстилка з кори дерева (поховання 2, 29, 34, 43, 47, 52, 68, 71).

Поховальний обряд представлений інгумацією. В окремих випадках зафіксовані сліди спалення. При цьому кремація, так само як і в білогрудівських похованнях, здійснювалась безпосередньо в могилі (поховання 1, 70).

У похованнях скіфського часу переважає широтна орієнтація. Більшість небіжчиків лежали у випростаному стані, головою на захід. Майже всі захоронення цього періоду - одинарні, але зустрічаються і парні (поховання 6, 7, 27, 51, 52, 60-62). Колективних могил не виявлено. Залишки ритуальної їжі зафіксовані лише у кількох випадках (поховання 8, 32, 49, 60). Вони представлені кістками корів та овець, поряд з якими трапляються залізні ножі [Бокий, 1987/1, c. 23-24; 1987а; 1988/1].

На жаль, більшість могил були пограбовані в давнину. Тому поховальний інвентар скіфського часу з могильника не чисельний. він представлений бронзовими та кількома заліз ними наконечниками стріл, двома залізними наконечниками від списів, залізними ножами, залізним фаларом, пастовим та скляним намистом, бронзовими сережками, керамічними пряслами, кількома раковинами cauri, дрібними фрагментами чорнолакового посуду та ін.

Проте, зустрічаються і більш цікаві знахідки. Так, у похованні 42 знайдена частина бронзової зооморфної бляхи у вигляді двох копит коня (рис. 3, 4). Вона належить до рідкісного типу бронзових блях від кінської вузди та має аналогії у скіфських похованнях поряд з Пастирським [Древности…, 1899, табл. ХІХ, 320 б] та в кургані біля Ольшанки [Могилов, Бокій, 2016]. У похованні 82, що вціліло від розграбування, знайдені залишки коралового намиста із золотими амфороподібними підвісками.

На площі могильника виявлена амфора (рис. 3, 1) [Бокій, 1987, c. 24]. Посудина була знайдена у розбитому стані, окремі фрагменти стінок втрачені, нижня частина ніжки відбита, клейма відсутні. Амфора не збереглася, але серед польових матеріалів (АМБ) наявний її опис та рисунок. Судячи з креслення, описана амфора може належати до фасоських амфор раньобіконічної серії «доклейменого» періоду. Такі неклеймовані амфори рідко зустрічаються у Північному Причорномор'ї, вони з'являються тут лише у 20-х рр. V ст. до н. е. та зникають на початку IV ст. до н. е. [Монахов, 2003, c. 66, табл. 41, 6].

У ході вивчень матеріалів з перших розкопок біля с. Заломи, Н.М. Бокій датувала могильник та селище VI-IV ст. до н. е. Основою для цієї дати дослідниця вважала матеріали з поселення та нечисельність серед поховальних споруд катакомб, як характерної ознаки скіфських степових комплексів. За весь час розкопок на могильнику не знайдено жодного повністю вцілілого поховання VI ст. до н. е. [Бокій, 1987, с. 24]. Проте ряд поховань з могильника можуть бути датовані VI-V ст. до н. е. У них знайдені залізні та бронзові цвяхоподібні булавки (рис. 3, 5, 6) і цвяхоподібні сережки, що досить часто зустрічаються в поховальних комплексах VII-V ст. до н. е. на Правобережжі [Петренко, 1978, с. 12, табл. 4].

Щодо селища, то його розкопки здійснювалися у 1989 р. Поселення знаходиться на відстані 258 м на південь - південний захід від могильника (рис. 2, 3). Як і більшість поселень скіфського часу в лісостепу, воно розташоване на підвищенні, у місці досить зручному для ведення сільського господарства та оборони. З південної, західної та східної сторін це підвищення має круті схили (особливо із західної) та оточене природніми ярами, які густо порослі деревною рослинністю. Слідів оборонних споруд не виявлено. Західніше поселення знаходиться густий лісок (рис. 1, 2). Площа, селища невелика - близько 4 га. Розкопками було досліджено лише 88 м² [Бокій, 1989].

Потужність культурного шару на поселенні становить 0,25-0,6 м. На сьогодні він руйнується оранкою. Знахідки з розкопок селища представлені фрагментами ліпного посуду та стінок амфор, пряслами, уламками ливарних форм, виробами з кістки та каменю (рис. 4).

Основну масу знахідок з розкопок поселення складає ліплений посуд. Умовно його можна розділити на кухонний та столовий. Кухонний посуд представлений фрагментами горщиків, вінця яких прикрашені валиком, що розчленований пальцевими защипами та проколами по валику чи під ним, рідше - проколами над валиком. Зустрічаються також фрагменти горщиків, краї вінець яких прикрашені защипами й наколами під вінцями та стінки слабо профільованих горщиків без орнаментації. Столовий посуд представлений фрагментами мисок із злегка загнутими всередину краями та ручками від черпаків. Крім того на поселенні знайдені фрагменти зооморфних фігурок та предмети дрібної пластики. Попередньо колекцію керамічних виробів із Заломів можна датувати VII-IV ст. до н. е. В цілому, вона досить велика та потребує окремого вивчення.

На площі селища відкриті залишки наземного житла у вигляді скупчень обмазки зі слідами від жердин [Бокий, 1989/1]. Такі житла, як відомо, на Правобережжі з'являються ще у ран - ньоскіфський час та набувають масового поширення у IV ст. до н. е. [Ковпаненко, 1989, с. 23].

Під час розвідки 1987 р. поряд з селищем (рис. 1, 4) були знайдені фрагменти шлаків від залізоплавильного виробництва, шматки глиняної обмазки та стінки ліпних посудин [Бессонова, 1987/37, с. 52-53]. Розкопки на місці знахідки не проводилися, але виявлені матеріали дають можливість припустити, що у скіфський час за межами селища знаходився залізообробний комплекс.

Таким чином, попередній аналіз усього комплексу матеріалів з розкопок пам'ятки, дозволяє підтвердити запропоновану раніше Н.М. Бокій дату. На думку дослідниці, найбільша цінність комплексу полягає у можливості прослідкувати наступність землеробських культур Правобережного Лісостепу кінця епохи бронзи - початку раннього залізного віку [Бокій, 1987, c. 24].

Подальше всебічне вивчення матеріалів з поселення та могильника дозволить встановити більш точну дату пам'ятки, хронологічний розподіл її окремих об'єктів, з'ясувати особливості економічного та культурного життя місцевого населення порубіжного регіону за доби пізньої бронзи - раннього заліза.

Література

пам'ятка скіфський історичний

1. Бессонова С.С. Отчет о работе Южного отряда Кировоградской экспедиции в 1987 г. / НА ІА НАН України. - 1987/37.

2. Бокий Н.М. Грунтовый могильник у с. Заломы // Киммерийцы и скифы. - Кировоград, 1987. - Ч. 1. - С. 22-24.

3. Бокий Н.М. Дневник с раскопок грунтового могильника возле с. Заломы Знаменского района Кировоградской области в 1987 г. / АМБ. - 1987/1.

4. Бокий Н.М. Дневник с раскопок грунтового могильника возле с. Заломы Знаменского района Кировоградской области в 1988 г. / АМБ. - 1988/1.

5. Бокий Н.М. Дневник с раскопок поселения скифского времени возле с. Заломы Знаменского района Кировоградской области в 1988 г. / АМБ. - 1989/1. Бокий Н.М. Отчет Кировоградского государственного педагогического института имени А.С. Пушкина об археологических раскопках в Знаменском, Петровском, Светловодском и Долинском районах / НА ІА НАН України. - 1986/112.

6. Древности Приднепровья. - К., 1899. - Вып. 2. - 44 с.

7. Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). - К., 1989. - 333 с.

8. Могилов О.Д., Бокій Н.М. Поховання скіфського вершника на р. Синюха // Археологія. - 2016. - №3. - С. 76-88.

9. Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье. Типология амфор ведучих центров-экспортеров товаров в керамической таре. Каталог-определитель. - М., 2003. - 352 с.

10. Ольховский В.С. Погребально-поминальная обрядность населения Степной Скифии (VII-III вв. до н.э.). - М., 1991. - 256 с.

11. Петренко В.Г. Правобережье Среднего Приднепровья в V-III вв. до н.э. - М., 1967. - 180 с. (САИ. - Вып. Д 1-4).

Размещено на Allbest.ru