Типологічна специфіка та аналіз вторинної обробки знарядь шару ІІ стоянки Королево

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Типологічна специфіка та аналіз вторинної обробки знарядь шару ІІ стоянки Королево

О.Л. Вотякова

Дано повну типологічну характеристику та результати аналізу вторинної обробки знарядь шару ІІ стоянки Королево. Основну увагу приділено специфіці ретуші та акомодаційних елементів.

Ключові слова: Королево, середній палеоліт, типологія, вторинна обробка знарядь.

ВСТУП

Багатошарова палеолітична стоянка Королево розташована на двох терасових рівнях лівого берега р. Тиса: Гострий Верх (120 м) і Бейвар (100 м). Пам'ятку відкрив у 1974 р. В.М. Гладилін [Гладилин, 1975, с. 14--16]. Колекція шару ІІ походить із розкопу І (сектор Бейвар) площею 60 м2, дослідженого в 1975 р. Шар залягав у нижній частині суглинку над палеоґрунтом останнього міжльодовиків'я. Суглинок відноситься до MIS 4 та датується близько 60 тис. р. т. [Haesaerts, Koulakovska, 2006, p. 33; Кулаковская, 2009, с. 97].

У науковий обіг колекцію ввела Л.В. Кула- ковська, спочатку визначивши її як «мустьє звичайне, тип Королево, комплекс ІІ» [Кулаковская, 1989, с. 105]. З часом дослідниця переглянула попереднє визначення та віднесла цей комплекс до кола шарантських індустрій типу Кіна [Кулаковская, 2001, с. 9--11]. За визначенням авторки, ці індустрії характеризуються нелевалуазькою технікою розколювання, переважанням скребел, в першу чергу простих і поперечних опуклих, наявністю скребел Кіна та напів-Кіна, лімасів, поодиноких двобічних знарядь [Кулаковская, 2001, с. 10]. Як бачимо, в цьому визначенні типологія знарядь і стилістика їх оформлення відіграють важливу роль для культурної інтерпретації шар антських індустрій. Тож метою цього дослідження є детальна типологічна характеристика колекції знарядь на ґрунті аналізу елементів вторинної обробки. Отримані дані надають можливість, у першу чергу, окреслити основні типологічні характеристики індустрій шарантського типу в Закарпатті та порівняти з іншими середньо- палеолітичними пам'ятками регіону для виявлення аналогічних комплексів.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Методика, використана в цьому дослідженні, базується на типологічному та статистичному аналізі прийомів вторинної обробки. Перший дає змогу виявити типологічну специфіку комплексу, другий -- надати повну характеристику процесу оформлення знарядь. За основу типологічного аналізу взято тип-лист Ф. Борда [Bordes, 1961], з уточненнями та доповненнями. По-перше, додано відсутній в листі тип діагональних скребел [Chabai, Demidenko, 1998, p. 43], оскільки вони становлять досить виразну групу в колекції шару ІІ Королево. Подруге, скребла, віднесені в тип-листі Ф. Борда до типу зі «спинкою потоншеною підправкою», у цьому дослідженні спочатку розподілені за характеристикою робочого краю на поздовжні, поперечні та ін., а вже потім відзначено наявність спинки. До цього спонукало порушення в тип-листі принципу підпорядкування, де за основу розподілу було обрано морфологію робочого краю знарядь і тільки для однієї категорії (скребла зі спинкою потоншеною підправкою) -- акомодаційний елемент. По-третє, для кількох своєрідних груп артефактів виділено додаткові категорії, (наприклад, знаряддя зі знищеним робочим краєм).

Прийоми вторинної обробки кожного знаряддя проаналізовано в трьох основних векторах: заготовка, ретуш, акомодаційні елементи.

Заготовка. Аналізується за наступними критеріями: сировина, метричні параметри, тип сколу (відщеп, пластина, фрагмент сировини та ін.).

Ретуш. Основна увага при дослідженні добірки була зосереджена саме на ретуші, оскільки вона є основним прийомом вторинної обробки для вказаної індустрії. Характеристика проводилась за такими критеріями [Tixier, Inizan, Roche, 1992, p. 68; Колобова, 2004, с. 7--9].

Розташування відносно площини заготовки (дорсальна, вентральна, альтернативна та ін.).

Локалізація на сколі (дистальна, проксимальна, медіальна та ін.).

Характер нанесення (неперервна, переривчаста, локальна).

Ступінь розповсюдження по периметру знаряддя (довжина робочого краю).

Ступінь покриття площини виробу (крайова, розповсюджена, охоплююча, покриваюча).

Тип ретуші [Tixier, Inizan, Roche, 1992, p. 91]. Окремо відмічено кількість сходів для східчастої ретуші.

Кут (пласка до 30°, напівкрута до 45°, крута до 70° та ін.) [Tixier, Inizan, Roche, 1992,P. 75].

Звичайно, в роботі з матеріалами слід враховувати, що досить часто ретуш буде змінюватись у межах одного виробу. Наприклад, скребло може бути оброблено крутою та напівкрутою лускато-східчастою ретушшю. Через те, аналізуючи окремі параметри, не слід забувати, що знаряддя слід розглядати як елемент, що поєднує їх в єдине ціле.

Акомодаційні елементи. Для нашого комплексу відмічено два варіанти акомодації: спинка та потоншення. Для спинок виділено наступні основні варіанти: площадка відщепу з кіркою чи без; латеральний край відщепу з кіркою чи без; злам. Досить часто трапляються різні комбінації цих варіантів. Надалі вони розподіляються за наявністю або відсутністю обробки на природні та підготовлені. Для підготовлених спинок враховувались характер (сколи чи ретуш) і локалізація (напрямок на акомодаційну ділянку чи з неї) обробки. Потоншення розподіляються за місцем локалізації (дорсальне, вентральне, дистальне, латеральне, білатеральне, проксимальне, дистальне) та характером оформлення (сколи чи ретуш).

Археологічна колекція шару II нараховує 3943 од. кам'яних виробів. Вона включає весь спектр артефактів (табл. 1): фрагменти сировини, пренуклеуси, нуклеуси, сколи, знаряддя, відбійники, ретушери та ін. [Вотякова, 2015, с. 24]. Це свідчить про те, що повний цикл кам'яного виробництва відбувався безпосередньо на стоянці. Основною сировиною був

андезит (85 %) місцевого походження, виходи якого розташовані в безпосередній близькості від стоянки. Також використовували інші види кам'яної сировини: кварцит, кремінь, сланець, кварц, кварц-порфир і радіолярит. Цікавим є той факт, що в колекції шару ІІ зафіксовано найбільший процент виробів з невулканічної сировини порівняно з іншими шарами стоянки Королево [Кулаковская, 1989, с. 16].

Технологія первинного розколювання індустрії шару ІІ Королево нелевалуазька, непластинчаста, нефасетована, базується на радіальному методі експлуатації однобічних нуклеусів. Відмічається наявність своєрідної практики використання вентральної поверхні відщепів-нуклеусів для отримання одного (метод Kombewa) або кількох сколів в доцентровому напрямку [Усик, 2003, с. 185; Вотякова, 2015, с. 32]. Загалом, процес виробництва був досить інтенсивним, часто використовували різноманітні технічні прийоми відновлення об'єму робочої поверхні та переоформлення площадок нуклеусів, що відображає серія відповідних технічних сколів. Основним типом заготовки був відщеп, в якого ширина більша за довжину (56 % від усіх цілих сколів), трапе- цієвидної форми з досить масивним латеральним краєм або площадкою, іноді вкритими кіркою. Розміри цілих сколів: довжина від 0,6 до 14,2 см; ширина від 1,4 до 12,3 см; товщина від 2,0 до 5,9 см.

Колекція виробів з вторинною обробкою складається з 285 артефактів. Типологічно вона демонструє характерний для середнього палеоліту набір інструментів

Провідною групою знарядь в колекції є скребла вони складають більше 60 %, якщо не враховувати сколи з ретушшю та потоншенням, знаряддя з знищеним робочим краєм та невизначені . Серед них найбільше представлені однолезові екземпляри: поперечні, поздовжні та діагональні. Подвійні, кутові та вентральні типи скребел репрезентовано невеликими групами. Зубчасто-виїмчасті форми займають друге місце за кількістю інструментів. Лімаси, підлистовидні, гостроконечники, двобічні і верхньопалеолітичні (скребачка атипова та різець) знаряддя репрезентовано поодинокими екземплярами, або вони мають підрядне становище. Значною кількістю представлені сколи з вторинною обробкою: ретушшю та потоншенням. Окрему специфічну групу представляють знаряддя зі знищеним робочим краєм [Усик, 2005, с. 190].

Основною заготовкою для виготовлення знарядь були відщепи (табл. 3). Слід відмітити, що серед них переважають сколи поперечних пропорцій (коли ширина більша за довжину) -- 60 %. Половина з них має кірку на площадці або на латеральному боці. Пріоритет у виборі заготовок з наявністю кірки та масивної площадки або латерального краю для цього комплексу обумовлений тим, що саме природна спинка була основним акомодаційним елементом. Ця тенденція спостерігається не тільки у використанні звичайних сколів, а й технічних відщепів з бортів нуклеусів, де масивний латеральний край виконував функцію спинки. Виробів на фрагментах відщепів не багато, але їм притаманна та сама тенденція, що й цілим відщепам і технічним сколам, тільки спинкою в цьому випадку слугувала поверхня зламу, що завжди була розташована навпроти робочого краю. Зафіксовано також використання як заготовок фрагментів нуклеусів [Кулаковская, 1989, с. 55, рис. 45]. Розміри цілих знарядь: довжина від 1,8 до 13,8 см; ширина від 1,8 до 11,9 см; товщина від 0,5 до 5,4 см; середні розміри: довжина 5,4 см; ширина 5,7 см; товщина см.

ТИПОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ВТОРИННА ОБРОБКА

Основним і найбільш показовим компонентом набору знарядь у сенсі вивчення вторинної обробки є однобічні скребла: поздовжні, поперечні та діагональні.

Поздовжні скребла представлені опуклими (14 екз.), прямими (5 екз.) та увігнутими (5 екз.) типами (рис. 1). Робочий край цих виробів сформований дорсальною напівкрутою або пласкою лускатою ретушшю, рідше -- східчастою, яка в основному дворядна (табл. 4). За ступенем покриття поверхні виробу ретуш крайова або протяжна. Тільки незначна частина інструментів має обробку, що далеко заходить на поверхню заготовки. Наявність спинки відмічена у 18 екз. Найчастіше це необроблені варіанти, тільки у восьми виробів наявна підправка спинки кількома притупляючими сколами або лускатою ретушшю. Потоншення не відігравало провідної ролі в оформленні цього типу знарядь оскільки зафіксовані всього на трьох виробах. Це кілька сколів на вентральній поверхні, що локалізуються в латеральній (1 екз.) або проксимальній (2 екз.) частині предмету. Розміри: довжина від 4,1 до 13,8 см, ширина від 2,8 до 8,5 см, товщина від 0,7 досм.

Скребла поперечні розподіляються на опуклі -- 29 екз. (рис. 2, 1, 2, 4; 3, 2; 4), прямі -- 7 екз. (рис. 2, 3; 3, 1) та увігнуті -- 4 екз. Для їх оформлення використовувалась в основному дорсальна східчаста крута або луската напів- крута ретуш (табл. 4), що практично завжди заходить далеко на поверхню заготовки. Східчаста ретуш частіше дворядна, рідше трьохрядна, крута та напівкругла.

Рис. 1. Королево, шар ІІ: скребла поздовжні (2 -- за: Кулаков- з вентральної або дорсальної сторін. ская, 1989)

Луската -- напівкрута або пласка.

Зафіксовані випадки комбінації східчастої та лускатої ретуші. Практично всі вироби мають акомодаційні елементи: різноманітні варіанти спинок і потоншення (рис. 2--4). Відмічені в межах цієї групи знарядь природні спинки налічують всі типи, виділені для цієї колекції (табл. 5). У сімох випадках вони додатково ретушовані, в одному -- підправлені сколами; обидва варіанти оформлення мають притупляючий характер. Вентральне потоншення присутнє на 15 виробах: проксимальне (10 екз.), латеральне (2 екз.), білатеральне (2 екз.), бітер- мінальне (1 екз.). Практично завжди це один або пара сколів, якими знято відбивний бугорок, тільки в одному випадку відмічено комбінацію сколів і ретуші. Окремо виділяється скребло з досить потужною обробкою вентральної поверхні, внаслідок чого воно було практично знищене. Характер та інтенсивність цього процесу дозволяють припустити, що це було не просто потоншення, а розщеплення, тим паче, що для цього комплексу характерно використання сколів і знарядь як нуклеусів (рис. 5). Також досить цікавим у сенсі розуміння етапів нанесення ретуші є приклад оформлення опуклого поперечного скребла. Під час обробки від сильного удару знаряддя розкололося на дві частини. Після цього одну з них майстер вирішив доопрацювати крутою східчастою ретушшю, отримавши таким чином досить крутий увігнутий робочий край. Розміри: довжина від 1,8 до 9,9 см, ширина від 1,8 до 11,2 см, товщина від 0,8 до 3,9 см.

Діагональні скребла (13 екз.) мають виключно опуклий робочий край (рис. 6), оформлений дорсальною лускатою, рідше східчастою ретушшю.

Луската ретуш напівкрута або пласка, тільки в одному випадку крута. Східчаста ретуш в основному напівкрута, з двох сходинок, тільки в одному випадку крута та має три сходинки. за ступенем покриття поверхні знаряддя ретуш розповсюджена (найчастіше ступінчата) або протяжна, в трьох випадках крайова. Практично всі вироби, крім одного, мають акомодаційні елементи. Здебільшого це різні варіації природних спинок, які в трьох випадках мають сліди підправки кількома сколами на латеральних частинах

Рис. 2. Королево, шар ІІ: скребла поперечні (2--4 -- за: Кулаковская, 1989)

Рис. 3. Королево, шар ІІ: скребла поперечні (за: Кулаковская, 1989)

Таблиця 4. Королево, шар ІІ; однобічні знаряддя: тип та кут ретуші

Рис. 4. Королево, шар ІІ: скребла поперечні (2 -- за: Кулаковская, 1989)

Інший варіант акомодації (відмічено на 5 екз.) -- вентральне потоншення одним сколом, тільки у двох випадках кількома (рис. 6, 2). Локалізується потоншення частіше в проксимальній, рідше в латеральній частині виробу. Розміри: довжина від 2,9 до 9,0 см, ширина від 4,0 до 8,9 см, товщина від 1,0 до 2,5 см.

Подвійні скребла представлені двома двоопуклими та двома прямоопуклими виробами. Робочі леза перших двох сформовані дорсальною крайовою пласкою лускатою ретушшю, інших двох -- комбінацією: одне лезо оформлене крайовою пласкою лускатою, інше -- східчастою напівкрутою ретушшю. Відмічено вентральне потоншення: в одному випадку це два скола, які зняли відбивний бугорок, в іншому -- вентральна притуплююча ретуш по латеральному краю. Розміри: довжина від 3,7 до 7,4 см, ширина від 3,2 до 5,2 см, товщина від 1,1 до 1,4 см.

Скребла кутові (7 екз.) в основному мають дорсальну протяжну лускату, тільки два вироби -- східчасту круту та напівкруту ретуш (рис. 7). Застосування пласкої лускатої ретуші відмічено на трьох виробах. Один виріб вирізняється оформленням лез почергово з дорсальної та вентральної площини крайовою пласкою ретушшю. У всіх предметів, окрім вищезгаданого, зафіксована наявність акомодаційних елементів: природних (4 екз.) або оформлених ретушшю спинок (3 екз.), вентральних потоншень двома сколами (два проксимальних, два латеральних). Розміри: довжина від 3,3 до 5,6 см, ширина від 4,7 до 9,5 см, товщина від 1,1 до 2,5 см.

В межах типу вентральних скребел (рис. 8) виділяються поперечні опуклі (2 екз.), поздовжні опуклі (3 екз.) та увігнуті (1 екз.). Слід відмітити, що в поперечних варіантах для формування робочого краю обирали виключно проксимальну частину скола-заготовки, яка в одному випадку оформлена крутою ступінчатою протяжною ретушшю, що повністю знищила площадку скола (рис. 8, 1 3), в іншому -- крутою лускатою.

Рис. 5. Королево, шар ІІ: нуклеус, ремонтаж (за: Усик, 2003)

Рис. 6. Королево, шар ІІ: скребла діагональні (1, 2 -- малюнок В.І. Усика)

Поздовжні вироби в основному сформовані крутою лускатою крайовою ретушшю, в двох випадках відмічено наявність природної спинки, якою слугувала латеральна та проксимальна частини відщепу, вкриті кіркою. Окремо виділяється поздовжнє скребло з вентральним бітермінальним потоншенням, сформованим дрібними сколами та лускатою крайовою пласкою ретушшю (рис. 8,

2). Розміри: довжина від 5,0 до 8,5 см, ширина від 3,5 до 11,4 см, товщина від 1,1 до 3,1 см.

У колекції є два скребла невизначені, виготовлені на фрагментах нуклеусів, робочий

Таблиця 5. Типи спинок

Примітка. Враховано лише цілі форми.

Рис. 9. Королево, шар ІІ: 1 -- фрагмент підлистоподібного знаряддя; 2, 3 -- лімаси (за: Кулаковская, 1989)

край одного увігнутий, іншого -- опуклий, оформлені лускатою крутою ретушшю; як акомодаційний елемент в одному випадку виступає край нуклеуса, в іншому -- злам.

Підлистоподібні знаряддя репрезентовано одним фрагментом виробу (відсутня базальна частина), обробленим дорсальною лускатою пласкою ретушшю білатерально, краї опуклі, сходяться в одному кінці, який заокруглений (рис. 9, 1).

Лімаси представлені двома потовщеними симетричними зразками, мають два кінці, що сходяться, та практично кругову оброку (рис. 9, 2, 3). Ретуш дорсальна, ступінчата, крута (в одному випадку практично 90°), повністю покриває поверхню знаряддя. Розміри: довжина від 2,8 до 7,0 см, ширина від 3,9 до 5,9 см, товщина від 1,4 до 2,0 см.

Гостроконечники представлено одним проксимальним фрагментом, виготовленим з кварц- порфіру. Робоче лезо сформоване дорсальною крутою ступінчатою ретушшю, на вентральній стороні зафіксовано кілька сколів латерального потоншення.

Знарядь з двобічною обробкою 7 екз.: п'ять цілих і два фрагменти. Більшість з них, як було зазначено [Кулаковская, 2001, с. 9], не мають вигляду закінчених виробів, оскільки оформлені частково, фрагментовані під час ретушування або на початковій стадії обробки знаряддя. Тільки два вироби можна впевнено назвати сформованими знаряддями [Кулаковская, 2001, с. 9; 2002, с. 27]. Це ніж типу Пронднік, який спочатку був зарахований до культурно-хронологічного комплексу ІІа [Кулаковская, 1989, с. 49, рис. 39]. Цей біфас зроблений на кварциті, має трапецієподібну форму, оформлений у плоско-опуклій манері з масивною спинкою, підправленою сколами. Лезо сформоване лускатою напівкрутою ретушшю, що чергується, хвилясте в плані та профілі, специфічний скол підправки леза відсутній. По-друге, це підлистоподібне двобічне скребло, плоско-опукле, оформлене лускатою напівкрутою ретушшю (рис. 10, 2).

Інші вироби з двобічною обробкою представлені скреблами. Одне скребло має неповністю сформований переривчастою лускатою ретушшю робочий край, фрагментоване навпіл під час обробки пласкої сторони.

Ще один екземпляр, на відщепі, має опуклий робочий край, оформлений переривчастою лускатою ретушшю, та масивну, оброблену сколами спинку (рис. 10, 1). Інше скребло з двобічною ретушшю, виготовлене на фрагменті андезиту, має з однієї сторони підтісування мілкими сколами, з іншої -- опукле лезо, оформлене східчастою крутою ретушшю, природною спинкою слугував злам. Розміри: довжина від 4,6 до 12,2 см, ширина від 4,2 до 8,4 см, товщина від 1,5 до 2,5 см.

До групи зубчастих віднесено 25 предметів, з них цілих 20. В основному вони мають один, рідше два, лише раз три зубці, сформовані дорсальною, в двох випадках вентральною, лускатою, зрідка ступінчастою, напівкрутою або крутою ретушшю, що локалізується в дистальних, рідше в латеральних частинах заготовки. У двох з цих предметів, є вентральне потоншення двома сколами, локалізоване в проксимальній частині заготовки. Серед них виділяється серія знарядь (10 екз.) з досить довгим неперервним протяжним крутим робочим краєм, сформованим в основному дрібними сколами, в трьох випадках східчастою ретушшю (рис. 11, 2--7). Сім з цих виробів мають спинку, дві з них підправлені сколами. На двох предметах спостерігається вентральне потоншення сколами: латеральне та бітермінальне. Такі знаряддя, особливо ті, в яких робочий край сформований сколами, на відміну від всіх інших виробів, оброблених ретушшю, не мають вигляд повністю закінчених. Можна зробити припущення, що довгий робочий край, сформований послідовно великими сколами, відображає перший етап нанесення східчастої ретуші, якою оформлена значна кількість знарядь цього комплексу. Розміри: довжина від 2,6 до 8,8 см, ширина від 2,4 до 11,9 см, товщина від 0,9 до 5,4 см. обробка знаряддя стоянка ретуш

Виїмчасті знаряддя представлені цілими (14) і фрагментами (4). Вони мають одну (11 екз.) або дві (3 екз.) виїмки, оформлені ретушшю, локалізовані частіше на латеральних (10 екз.), рідше на дистальних частинах заготовок, з дорсальної (9 екз.) або вентральної сторін (5 екз.). Ретуш крайова, луската, крута або напівкрута, рідко -- пласка. Шість виробів мають природну спинку, один з них додатково потоншений двома сколами з вентральної сторони в праксимальній частині заготовки. Розміри: довжина від 2,3 до 7,3 см, ширина від 2,3 до 8,1 см, товщина від 0,7 до 5,2 см.

Верхньопалеолітична група знарядь складається з різця та скребачки, зроблених на відщепах. Різець вентральний кутовий, розміри 6,0 х 7,3 х 1,5 см. Скребачка кінцева з опуклим робочим краєм, оформленим дорсальною крайовою лускатою крутою ретушшю, розміри 3,1 х х 1,7 х 1,5 см.

Відщепів з ретушшю цілих 38 екз., фрагментів 9 екз. Вони оформлені епізодичною пласкою лускатою дорсальною (41 екз.) або вентральною (6 екз.) ретушшю в латеральних або дистальних зонах. У 14 виробів відмічено спинку, що в двох випадках підправлена притуплюючими сколами. Чотири відщепа мають вентральне проксимальне потоншення. Розміри: довжина від 3,3 до 7,7 см, ширина від 2,7 до 11,2 см, товщина від 0,5 до 3,4 см.

В окрему групу виробів з вторинною обробкою виділено сколи з потоншенням. Вони представлені 15 відщепами та однією пластиною. Зазвичай це один або два невеликих сколи на вентральній поверхні, локалізовані в проксимальній (10 екз.), латеральній (2 екз.) або термінальній (4 од.) частині заготовки. Приналежність цих виробів до категорії знарядь для цього зібрання досить суперечлива, оскільки такі вироби знаходяться на межі між знаряддями та нуклеусами. Розміри: довжина від 4,5 до 8,8 см, ширина від 3,5 до 9,0 см, товщина від 1,2 до 2,5 см.

До групи знарядь зі знищеним робочим краем (див.: [Усик, 2005, с. 190]) зараховано 16 екз. До цієї категорії увійшли тільки вироби, що характеризуються наявністю негативів одного або кількох досить глибоких сколів і невеликих ділянок ретуші по одному краю. Ці сколи перекривають ретушовані ділянки, таким чином знімаючи частину ретушованого леза. Слід зазначити, що в колекції також є відповідні сколи знищення робочого краю [Вотякова, 2015, с. 30]. Інтерпретація цього процесу як переоформлення або повторного загострення леза знаряддя не видається однозначною, як і трактування його в сенсі нуклеусного розщеплення [Усик, 2005, с. 190]. Хоча, притаманне цій індустрії використання сколів та знарядь у якості нуклеусів (рис. 5) [Усик, 2003, с. 175; Вотякова, 2015, с. 24], зупинення оформлення знаряддя після зняття значної частини робочого леза, свідчать на користь останнього. Розміри: довжина від 3,2 до 8,6 см, ширина від 3,6 до 7,0 см, товщина від 1,1 до 2,7 см.

До категорії невизначених віднесено фрагменти знарядь. 49 з них представлені фрагментами дорсально ретушованих виробів на відщепах, які розподіляються на проксимальні -- 16, дистальні -- 13, латеральні -- 6 та фрагменти лез -- 14. Ретуш в основному луската, пласка або напівкрута. Окремо виділяються три крупних фрагменти, з досить специфічною вторинною обробкою. Один з них, зроблений з андезиту, має крутий, практично 90°, робочий край, сформований крупними сколами, який сходиться в одному кінці (рис. 11, 1). Це знаряддя за формою можна інтерпретувати як заготовку під лімас. Два інші фрагменти знарядь / скребел на відщепах з досить крутим робочим краєм, сформованим крупними дорсальними сколами, в одному випадку частково ретушованим крутою східчастою ретушшю. Характер їх оформлення нагадує розколювання, коли вентральна сторона відщепу слугувала площадкою.

Рис. 11. Королево, шар ІІ: 1 -- фрагмент знаряддя; 2--7 -- зубчасті знаряддя

АКОМОДАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ

Основним акомодаційним елементом описуваного комплексу безперечно є спинка, її зафіксовано в понад 60 % цілих знарядь. Здебільшого спинки природні, тобто не мають слідів обробки (табл. 5). Виділено дев'ять варіантів природних спинок, переважають площадки та латеральні краї відщепів або комбінації цих варіантів, половина з них вкриті кіркою. Досить часто як акомодаційний елемент використовувався злам. Сліди обробки присутні тільки на 1/4 спинок, у більшості це сколи, рідще -- луската ретуш, що притупляє грані, зі спинки на дорсальну або вентральну поверхню, або на площину самої спинки.

Потоншення трапляються на 30 % цілих знарядь, якщо ж виключити відщепи з потоншенням, тоді таких виробів не більше 20 %. Найчастіше вони фіксуються в групі поперечних, діагональних і кутових скребел. в основному це зняття одного або кількох невеликих сколів з вентральної сторони, локалізованих в проксимальній, рідше в латеральній частині заготовки, основною метою яких було зняття відбивного горбика.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результати аналізу, вкажемо на загальні тенденції виготовлення знарядь, характерні для всього комплексу.

Основною заготовкою були відщепи, переважна більшість яких (60 %) мають поперечні пропорції. Середній розмір цілих знарядь понад 5 см.

Для ретушування застосовували дорсальну напівкруту ступінчасто-лускату ретуш, яку наносили на найдовший край заготовки та формували переважно опукле робоче лезо.

У 75 % виробів відмічено наявність акомодаційних елементів. Основним є спинка, здебільшого природна, без додаткової обробки.

Разом з тим виділяється у наборі знарядь певна типологічна специфіка, що відокремлює одні типи від інших за характером оформлення. Типологічним ядром колекції є скребла, що становлять понад 60 % знарядь. Наголосимо, що серед них абсолютно переважають дорсальні однолезові екземпляри (80 % від загальної кількості скребел), що складаються з поздовжніх, поперечних і діагональних.

Найчисленніший тип поперечних, що характеризується виразною серією предметів, оформлених напівкурутою та крутою ступінчатою ретушшю (табл. 4), так званою напів-Кіна, Кіна [Bordes, 1961; Verjux, Rousseau,1986, p. 404]. Тільки в межах цього типу відмічено наявність спинки в 90 % виробів, більше того, зафіксовано всі варіанти спинок, виділені для цього комплексу. все це робить поперечні скребла не тільки найчисленнішим, а й найбільш виразним типом знарядь для цієї індустрії. Інші однолезові дорсальні скребла -- поздовжні та діагональні, мають схожі тенденції в характері оформлення. Але частка східчастої крутої ретуші (т.зв. напів-Кіна, Кіна) тут падає, та, навпаки, зростає кількість виробів, оформлених лускатою або її комбінацією зі східчастою ретушшю, кут ретуші стає напівкрутим або пласким. Кутові, вентральні та подвійні скребла, представлені невеликими групами. Вони оформлені здебільшого лускатою ретушшю, яка в подвійних екземплярів зазвичай пласка, а в кутових та вентральних -- напівкурута або крута.

Друге місце за чисельністю посідає зубчасто-виїмчаста група -- разом близько 30 % знарядь. Досить цікавими в плані оформлення є зубчасті вироби. Серед них виділяється серія знарядь з довгим неперервним робочим краєм, в основному сформованим сколами, зі спинкою природною або обробленою. Позиція цих предметів як остаточно сформованих знарядь не однозначна, оскільки якість їх вторинної обробки уможливлює припустити, що ці вироби відображають початкову стадію оформлення, а їхній робочий край -- перший етап нанесення східчастої ретуші.

Інші типи знарядь представлені поодинокими, але досить виразними екземплярами (лімаси, гостроконечники, листоподібні) або невеликими групами (двобічні знаряддя). До речі, неоднозначною лишається позиція виробів з двобічною обробкою. Припущення, що вони є наслідками механічного змішання з іншими матеріалами, відкинуто попередніми дослідниками [Кулаковская, 2001, с. 9; 2002, с. 27]. Але невелика кількість, наявність в основному незавершених виробів, відсутність у колекції сколів їх оформлення свідчать на користь випадкового характеру їх присутності в цій індустрії.

Як уже вказувалось, індустрія шару ІІ стоянки Королево визначена як шарантська типу Кіна [Кулаковская, 2001, с. 10; 2002, с. 29]. Нагадаємо, що, за визначенням Ф. Борда, для «шаранту» характерні такі типологічні критерії [Bordes, 1953, p. 458--462; 1981, p. 79]: домінування в наборі знарядь скребел (понад 55 %); показник ІС (індекс шарантський) від 19 до 54; незначний відсоток зубчастих форм (менше 15 %); досить висока частота знарядь, оформлених ретушшю типу Кіна; присутність поодиноких лімасів, біфасів і ножів зі спинкою. Більшість цих типологічних критеріїв притаманні колекції знарядь шару ІІ стоянки Королево, а саме: переважання скребел (60 %), ІС -- 23, використання крутої ступінчатої ретуші (т.зв. напів-Кіна, Кіна), незначний процент листоподібних, двобічних знарядь і лімасів. Однак у цьому комплексі є й своя специфіка: відсутні типові скребла Кіна, переважає ретуш напів-Кіна над ретушшю Кіна, високий процент знарядь з акомодаційними елементами (75 %), значна зубчаста група (табл. 2).

У Закарпатті на сучасному етапі дослідження виділяється дві пам'ятки, що мають техніко- типологічні риси, схожі з шаром ІІ Королево, це -- другий комплекс Малого Раковця 4 та Рубань [Кулаковська, 2003, с. 12; Kulakovska, Usik, 2011, p. 134; Sitlivyj, Ryzov, 1992, p. 313]. Для типологічних наборів цих пам'яток характерно: переважання скребел, у першу чергу однолезових; застосування для оформлення знарядь ретуші типу напів-Кіна; наявність акомодаційних елементів.

Відтак, необхідно здійснити детальний аналіз вторинної обробки цих комплексів в одній системі, що допоможе чіткіше визначити специфіку пам'яток шарантського типу на Закарпатті та знайти аналоги на сусідніх територіях.

ЛІТЕРАТУРА

Вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті // Матеріали та дослідження Археологічного музею ІА нАн України. -- К., 2015. -- С. 22--34 (АДІУ. -- Вип. 3 (16)).

Гладилин В.Н. Итоги пятилетних исследований Закарпатской палеолитической экспедиции // Новейшие открытия советских археологов: Тез. докл. конф. -- К., 1975. -- Ч. 1. -- С. 14--16.

Колобова К.А. Приемы оформления каменных орудий в палеолитических индустриях горного Алтая: Автореф. дис. ... канд. истор. наук. -- Новосибирск,

-- 23 с.

Кулаковская Л.В. Мустьерские культуры Карпатского бассейна. -- К., 1989. -- 124 с.

Кулаковская Л.В. Шарантские традиции в среднем палеолите стоянки Королево // Давня історія України і суміжних регіонів. Карпатіка. -- 2001. -- Вип. 13. -- С. 7--12.

Кулаковська Л.В. Деякі аспекти господарства се- редньопалеолітичних поселенців Королево: сировинні ресурси комплексу ІІ // Археологія. -- 2002. -- № 2. -- С. 25--31.

Кулаковська Л.В. Середньопалеолітичні варіації на заході України // Варіабельність середнього палеоліту України. -- К., 2003. -- С. 10--32.

Кулаковская Л.В. Королево: хронология раннего и среднего палеолита // С.Н. Бибиков и первобытная археология. -- СПб, 2009. -- С. 87--99.

Усик В.И. Проблемы интерпретации методов расщепления среднепалеолитического слоя ІІ стоянки Королево (Закарпатье) // АА. -- 2003. -- № 13. -- С. 170--186.

Усик В.И. К проблеме определения орудий с поврежденным рабочим краем // Актуальные вопросы евразийского палеолитоведения. -- Новосибирск,

-- С. 190--191.

Bordes F. Essai de classification des industries «mous- teriennes» // Bulletin de la Societe prehistorique fran- ?aise. -- 1953. -- N 7--8. -- P. 457--466.

Bordes F. Typologie du Paleolithique ancien et moy- en. -- Delamas; Bordeaux, 1961. -- 85 p. (Publications de l'Institut de Prehistoire de l'Universite de Bordeaux).

Bordes F. Vingt-cinq ans apres: le complexe mouster- ien revisite // Bulletin de la Societe prehistorique franchise // . -- 1981. -- N 7--8. -- P. 77--87.

Chabai V.P., Demidenko Yu.E. The classification of flint artifacts // The Paleolithic of Crimea. The Middle Paleolithic of Western Crimea. -- 1998. -- Vol. 1. -- P. 31--51 (Studes et Recherches Archeologiques de L'Universite de Liege. -- N 84).

Haesaerts P., Koulakovska L. La sequence pedosedi- mentaire de Korolevo (Ukraine transcarpatique): con- texte chronostratigraphique et chronologique // Європейський середній палеоліт. -- К., 2006. -- С. 21--37. Kulakovska L., Usik V. Palaeolithic of Transcarpathian region (Ukraine): chronology and cultural variability // The Quaternary studies in Ukraine. To XVIII Congress of the International Assosiation of the Study of the Quaternary Period. -- Bern; Kyiv, 2011. -- P. 129--140. Sitlivyj V., Ryzov S. The late middle palaeolithic of Ma- lyj Rakovets IV in Transcarpathia // Archaologisches Korrespondenzblatt. -- 1992. -- 22. -- P. 301--314. Tixier J., Inizan M.-L., Roche H. Technology of Knepped Stone // Prehistoire de la Pierre Taillee. -- Meudon, 1992. -- T. 3. -- 127 p.

Verjux C., Rousseau D.-D. La retouche Quina: une mise au point // Bulletin de la Societe prehistorique fran?aise. -- 1986. -- Т. 83, n 11/12. -- P. 404--415.

Размещено на Allbest.ru