Дворянство Північно-Східної Угорщини в контексті європейської реформації (ХVІ-ХVІІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дворянство Північно-Східної Угорщини в контексті європейської реформації (ХVІ-ХVІІ ст.)

Зубанич Л. Л. (Ужгород)

Анотація

реформація кальвіністський комітат конфесійний

Ключові слова: дворянство, Північно-Східна Угорщина, Реформація, комітати, кальвінізм.

Резюме

Дворянство северо-восточной венгрии в контексте европейской реформации (ХVІ-ХVІІ вв.)

Зубанич Л. Л. (Ужгород)

В статье исследованы условия становления и развития Реформации кальвинистского направления на территории Северо-Восточной Венгрии, участие дворян комитатов Унг, Берег, Угоча, Мароморош в этих процессах. Автор пытается показать специфику развития региона в контексте конфессиональных преобразований второй половины XVI - начала XVII вв.

Ключевые слова: дворянство, Северо-Восточная Венгрия, Реформация, комитаты, кальвинизм.

Summary

Nobility of northeastern hungary in a context of european reformation (16^th - 17^th centuries)

L. Zubanych (Uzhhorod)

In the article the conditions of formation and development of the calvinist Reformation in the North-East of Hungary, the participation of the counties of Ung, Bereg, Ugocsa, Maromorosh nobility in these processes are investigated. The author tries to show specifics of the region's development in the context of the religious reforms of the second half of 16^th - early 17^th centuries.

Keywords: nobility, Northeastern Hungary, Reformation, counties, calvinism.

Злам ХV-ХVІ століть є найбільш доленосним періодом історії Європи. На тлі культурних процесів Відродження, численних географічних відкриттів (що значно розширили уявлення про тогочасний світ), турецької навали, яка загрожувала Європі, у людей сформувалася значна потреба в духовності та релігійності, добропорядному житті. В Угорщині на початку XVI ст. носієм цього світогляду була сувора, обсерваторська гілка ордену францисканців. Не випадково саме з їхнього числа вийшли духовні наставники повстання селян під проводом Дьордя Дожі, а згодом і реформатські проповідники. Потреба в нових релігійних запитах, відсутність добропорядного, взірцевого духовенства - саме це, за даними останніх досліджень, і стало першочерговою причиною Реформації.

Поразка в битві під Могачем (1526 р.) підірвала не тільки внутрішню адміністративно- політичну структуру середньовічної угорської держави, а й завдала нищівного удару по церкві, адже на полі бою полягла провідна частина вищого кліру. Ослабленню католицького духовенства та поширенню Реформації значною мірою сприяло й насування турецької навали в першій половині XVI ст., а також хаотичні політичні стосунки всередині еліт, руйнація католицької церковної структури [19, с. 13].

Напередодні відзначення в Європі 500-річчя Реформації (2017 р.), на нашу думку, варто зробити історичний аналіз релігійних перетворень на території Північно-Східної Угорщини. Архівні документи цього періоду, що залишилися, представлені в невеликій кількості, зокрема у творах Т. Легоцького [16], І. Сабова [23; 24], А. Годинки [2; 13], К. Мейсароша [17], В. Бейлаї [5]. Питаннями зародження й розвитку Реформації займаються багато вчених-істориків Угорщини, серед яких варто відзначити К. Пейтер [19] і Ч. Чорбо [7]. Праці місцевих істориків-краєзнавців [8; 11; 12; 21; 26] дають можливість відстежити історичні процеси в розрізі історії окремих населених пунктів.

Головна мета даної роботи - дати характеристику участі дворян Північно-Східної Угорщини (на прикладі комітатів Унг, Берег, Угоча, Мараморош) у процесах Реформації кальвіністського напряму у другій половині XVI - на початку XVII століть.

Першою впливовою конфесією, що активно набирала популярності після 1526 р., стало лютеранство [19, с. 14], прихильність якому засвідчили королева Марія Габсбург та маркграф Дьордь Бранденбург-Ансбахський, дядько короля [4, с. 10]. Найбільшої популярності серед мешканців набув кальвінізм, що виник у Швейцарії [25]. На першому етапі Реформації вчення Жана Кальвіна ще не набрало сили [9, с. 18-19], здатної сформувати окрему конфесію, адже віряни досить-таки довільно обирали з-поміж принципів теологічного вчення та церковних догм. Свідченням цьому є й рішення берегсаських синодів 1552 р. [10, с. 31-36], котрі, власне, стали підгрунтям для основоположного вчення кальвінізму (ліквідація сповіді, правила прийняття причастя тощо) [16, с. 73].

У комітатах Унг, Берег, Угоча та Мараморош, за винятком кількох монастирів та їхніх маєтків, на той час було дуже мало значимого церковного майна. Його секуляризацією займалися переважно попередні покровителі церков:в Ужанському комітаті - Другети [13, с. 55], в Березькому - власники Мукачівської домінії, в Угочанському - Перені [14, с. 126-127]. Винятком на цьому тлі був хіба що орден премонтрійців Лелеської капітули Святого Хреста, котрий в Ужанському комітаті зумів вистояти навіть за Реформації. Достовірно відомо про виконання ним своїх обов'язків щодо збереження королівських грамот і світської адміністрації.

Поширенню протестантизму в Північно- Східній Угорщини та у Трансільванії значною мірою сприяла його підтримка родинами Перені (комітати Абауй, Земплін, Угоча), Другетів

(комітати Земплін, Унґ) та Драгфі (комітати Сатмар, Сіладь, Красна) [18, с. 5-8]. Після 1543 р. егерська єпископська кафедра (в юрисдикцію якої входили парафії північно-східних комітатів) залишалася вакантною, відтак призначений 1548 р. Міклош Олаг з огляду на воєнний стан не контролював ситуації. За таких умов діяльність католицької церкви практично припинилася. Реформація Ужанського комітату та міста Унґвар [15, с. 61-62] припадає на 1546 р., у Березькому комітаті та Мукачеві [16, с. 63-64] вона відбулася 1532 р., в Марамороші, Тячеві - 1547 р., у Вишкові - 1523 р. [8, с. 49].

1555 рік став вирішальним з точки зору визначення європейського віросповідання, оскільки імперські збори в Ауґсбурзі на законодавчому рівні встановили, що правитель має право вільно обирати між римо-католицькою та євангельською вірою, а його піддані повинні наслідувати його у вірі або ж перебратися до іншого князівства / землі. Документ регламентував, що правитель не має проводити місіонерську діяльність на терені інших держав, і брати по вірі, які мешкають за кордоном, не можуть захищати його. Віросповідання відтак не може слугувати підставою для оголошення війни. Але принцип «чия влада - того й віра» («cuius regio, eius religio») [20, с. 88] стосувався тільки католицизму та лютеранства, натомість прихильники кальвінізму не могли розраховувати на підтримку імперії.

Поширення Реформації в Північній Угорщині стало можливим завдяки впливу міст - своєрідних центрів цього руху - Егер, Шарошпоток [22, с. 487488] і Дебрецен. Після вбивства 1551 р. кардинала Дьордя Фратера у східній частині країни зникли останні перешкоди, що заважали поширенню протестантизму. Оскільки Габсбурги своєю бездіяльністю довели, що не здатні втримати регіон, східна частина країни 26 квітня 1556 р. у Коложварі оголосила про повернення королеви Ізабелли та короля Яноша Жіґмонда (Яноша ІІ), які перебували у вигнанні. Організацію повернення було доручено лугоському воєводі Пийтеру Петровичу, наділеному правами регента. Петрович вважав протестантизм тим «цементом», який здатний об'єднати східну частину країни [6, с. 43.], тобто майбутнє Трансільванське князівство, становлення якого відбувалося саме в той час. Тому зрозуміло, що він підтримував діяльність протестантських проповідників.

Безсумнівно, причини Реформації в Ужан- ському комітаті слід шукати також у родинних зв'язках Другетів [15, с. 50] та Перені. Шлюб Ференца Другета з Єлизаветою Перені, а також проповідники, які прибули в край, також значною мірою сприяли ослабленню католицизму. Звісно, й тут проявився принцип «чия влада - того й віра», тобто кріпак наслідував у вірі свого землевласника. Дрібне дворянство по селах формувало релігійні культи на власний розсуд. Так, наприклад, в Ужан- ському комітаті дві гілки впливової в краї родини Чічері належали до двох різних конфесій: частина залишилася католиками, інші ж стали протестантами.

У комітаті Уґоча прихильниками Реформації були Перені. Пийтер Перені (представник теребеської або палатинської гілки), власник сентміклоського маєтку в Березькому комітаті, та його син Габор підтримували лютеранство [16, с. 65-66]. Представники баронської (або ньолаб- ської) гілки - Ференц (І) та Мігай (ІІ) - перейшли до кальвінізму.

У Марамороші прихильниками протестантської віри стали переважно мешканці міст, а також представники угорського дворянства; румунське та русинське дрібне дворянство залишилися православними [23, с. 181]. У духовній підтримці цієї церкви важливу роль відіграли мукачівський [16, с. 65] та грушівський монастирі [3, с. 12-13], які володіли майном хоч і скромним, але таким, що забезпечувало стабільні прибутки.

В історії релігійного життя Угорщини значне місце посів Закон № 25 від 1681 р. [1, § 25], прийнятий на Державних Зборах у Шопроні. Згідно з ним, протестанти мали право вільно наслідувати свою віру, але лише при дотриманні права землевласників (salvo tamen iure dominorum terrestrium). Проте, оскільки Закон точно не визначав землевласницького права, то протягом понад півстоліття окремі затяті поміщики-католики, посилаючись на нього, скоювали такі вчинки, які розцінювалися протестантами як насильницькі.

Протидіючи поширенню протестантизму, Тридентський вселенський собор (1545-1563 рр.) прагнув оновлення католицизму через рекатоли- зацію передусім великого та дрібного дворянства. У цьому процесі, поряд із підтримкою королівського двору, велику роль відіграв Орден єзуїтів, що поставив на свій бік ті ж переваги, якими свого часу з великим успіхом скористалися і протестантські проповідники.

Серед цілей Тридентського собору, скликання якого давно назріло й мало дати відповідь на питання оновлення кліру й насамперед поглиблення його освіти, фігурували: чітке визначення поняття католицького вчення, внутрішня реформа церкви, її структурне та дисциплінарне зміцнення, а також попередження подальшого розколу церкви та підтримка католицької місії.

Скориставшись хвилею Реформації в Угорщині, дворянство краю з успіхом застосувало принцип «кому належать землі, того й релігія», що цілковито змінило релігійну мапу регіону. З території Північно-Східної Угорщини фактично зникли католицькі за віросповіданням населені пункти, які головно опанував кальвінізм. Протестантизм певним чином віддзеркалював і тогочасні політичні ідеї, а саме - протистояння Габсбургам. За рахунок реформації та контрреформації значно розвивалася освіта, відкривалися нові школи, Біблію переклали на національні мови, чому всіляко сприяли меценати з місцевих аристократичних сімейств.

Література

1. «A vallas szabad gyakorlatarol.» 1681. йvi XXV. torvйnycikk. [Електронний ресурс] / CompLex Kiado Kft. 1000 йv torvйnyei internetes adatbazis, 2003. - Режим доступу: http://1000ev.hu/index.php?a=3&param=4299.

2. Adalйkok az ungvari var йs tartomanya, йs Ungvar varos tortйnetйhez. Irta Dr. Hodinka Antal. - Ungvar: Karpataljai Magyar Kulturalis Szovetsйg, 1999. - 106 old.

3. Balogh Mihaly. A maramarosi gorog szertartasщ orosz egyhaz йs vicariatus tortйnelme / M. Balogh. - Ungvar: Unio Konyvnyomda, 1909. - 35 old.

4. Barcza Jozsef. Luther йs a reformacio Magyarorszagon / J. Barcza // Sarospataki Fьzetek, 1997. - № 2. - Old. 1021.

5. Bйlay Vilmos. Maramaros megye tarsadalma йs nemzetisйgei. A megye betelepьlйsйtol a ХУШ. szazad elejйig / V. Bйlay // Budapest: Sylvester Nyomda, 1943. - 224 old.

6. Buzogany Dezso. A reformacio Erdйlyben: Reformfolyamat, egyhazszerkezet, nemzettudat / D. Buzogany // Historia - 2009. - № 9-10. - Old. 43-47.

7. Csorba Csaba. A reformacio kora Abaщjban, Borsodban йs Zemplйnben / Cs. Csorba // Satoraljaщjhely: Szйphalom. A Kazinczy Ferenc Tarsasag йvkonyve. 4. kot., - 1992. - Old. 19-31.

8. Czйbely Lajos. Visk tortйnete / L. Czйbely. - Ungvar: Karpataljai Magyar Kulturalis Szovetsйg, 2002. - 306 old.

9. Farkas Gergely Tamas. Kalvin, a reformater // Historia - 2009 - № 9-10. - Old. 14-20.

10. Fodor Gusztav. Elfeledett beregszaszi reformates zsinatok // Hatodik S^p. - 1998. - № 4. - Old. 31-36.

11. Gyorgy Horvath Laszlo-Lajos Mihaly. A Homloc labanal. Salank, Feketepatak йs Verboc tortйnetйbol / L. Gyorgy Horvath-M. Lajos. - Ungvar-Budapest: Intermix Kiado, 1998. - 165 old.

12. Haraszy Karoly. Az ungi reformatus egyhazmegye. Adalйkok az ungi reformates egyhazmegye tortйnetйhez / K. Haraszy. - Budapest, 1991. - 479 old.

13. Hodinka Antal. Ung megye / A. Hodinka // Ung megye. Honismereti Msok Ung megyйrol 1944-ig. (фsszealHtotta йs szerkesztette S. Benedek Andras). - Beregszasz-Budapest: Mandatum kiado - Hatodik S^p Alapiпvany, 1998. - Old. 50-56.

14. Komaromy Andras. A baro Perйnyi csalad levйltarabol (1420-1571) / A. Komaromy // Magyar Tortйnelmi Tar. - 1900. - Old. 119-134.

15. Konya Annamaria - Konya Pйter. Szlovak refomatusok a XVI-XVin. szazadban / A. Konya - P. Konya. - Sarospatak: Hernad Kiado, 2013. - 193 old.

16. Lehoczky Tivadar. Beregvarmegye monographiaja / T. Lehoczky. - Ungvar: Pollacsek Miksa Kфnyvnyomdaja, 1881. II. Kotet. - 501 old.

17. Mйszaros Karoly. Ungvar tortйnete, a legrйgibb idoktol maig / K. Mйszaros. - Pest: Rate Mor Konyvkereskedйse, 1861. - 114 old.

18. Molnar Antal. Reformacio a hodolt Magyarorszagon / A. Molnar // Historia. - 2009. - № 9-10. - Old. 5-11.

19. Pйter Katalin. A magyar reformacio kezdetei / K. Pйter // Historia - 1994. - № 4. - Old. 13-14.

20. Posan Laszlo. Az 1566. йvi augsburgi birodalmi gyьlйs / L. Posan // Clio. - 2003. - № 1. - Old. 83-88.

21. Rйz Laszlo. A Drugethek йs Homonna reformacioja / L. Rйz. - Satoraljaщjhely, 1899. - 158 old.

22. Szabo Andras. Melanchtontol Lipsiusig. Tanarok, diakok йs prйdikatorok Sarospatakon 1562-1598 / A. Szabo // Irodalomtortйneti Kozlemйnyek - 1986. - № 5. - Old. 483-506.

23. Szabo Istvan. Nйpisйg йs vallas / I. Szabo // Protestans Szemle. - 1937. - Old. 179-184.

24. Szabo Istvan. Ugocsa megye / Istvan Szabo. - Budapest-Ungvar: Hatodik S^p Alapiпvany - Ьj Mandatum Konyvkiado, 1994. - 271 old.

25. Zovanyi Jeno. Magyarorszagi protestans egyhaztortйneti lexikon / J. Zovanyi. - Budapest: Magyarorszagi Reformatus Egyhaz Zsinati Irodajanak Sajtoosztalya, 1977. - 712 old.

26. Zubanics Laszlo. Perli-e mйg ezt a hont mas? / L. Zubanics. - Ungvar-Budapest: Intermix Kiado, 2010. - 260 old.

Размещено на Allbest.ru