Кам’яний інвентар з поселення трипільської культури Солончени ІІ на Дністрі

На підставі уривчастих повідомлень стосовно розкопок до 1956 р. ми можемо впевнено говорити лише про досліджені залишки двох глинобитних споруд («площадки») № 1-2. Надійно датовані за керамічними матеріалами, вони належать до етапу Трипілля В/І-ІІ.

У розкопі № 5 на глибині 75-80 см досліджено площадку № 3 (Трипілля В/І-ІІ). Під спорудою, на глибині близько 120 см, у суглинку, виявлено залишки поховання та малопотужний шар ранньотрипільського часу.

Техніко-типологічний аналіз виробів з об'єктів періоду Трипілля В/І-ІІ

За польовими шифрами на знахідках, що містили інформацію щодо об'єкта та глибини залягання кожного виробу, а також за наведеними вище відомостями встановлено, що до середньотрипільського горизонту належать 239 артефактів.

Відходи виробництва представлені декількома категоріями. Відщепи - 32 екз., серед яких 3 первинних та 29 вторинних. Наявні фрагменти 18 пластин (8 пластин та 6 макропластин - з шириною 1,2-2 см та 2 см і більше відповідно). Площадки пластин поділяються на гладкі, фасетовані та точкові з переважанням двох перших. До технологічних сколів належать 4 реберчасті пластини. Пластинок завширшки до 1,2 см серед відходів немає.

Найчисленнішу групу серед відходів становлять нуклеуси - 38 екз. Нуклеуси представлені 34 цілими екземплярами та чотирма нуклеподібними уламками (рис. 1). У колекції наявні багатоплощинні (7 екз.) та дископодібний нуклеуси - усі для зняття відщепів. Рідко трапляються негативи платівчастих сколів. Наявний один двоплощинний (сплощений) нуклеус (рис. 1: 5), з розмірами 6,1 х 2,8 х 0,5 см. Зняття сколів з його площини відбувалося поперемінно. При розщепленні використовувався м'який відбійник. У процесі утилізації нуклеус був зламаний невдалим ударом. Після цього на кінці злому майстер сколов ще одну платівку.

Торцеві нуклеуси слугували для отримання середньошироких пластин. Зняття сколів відбувалося за допомогою відтиску, рідше удару (рис. 1: 1). З протилежного від робочої площини боку підправлялися поперечними сколами. Така підправка мала на меті вирівняти робочу площину для кращого зняття наступних заготовок.

Конічні нуклеуси мають невеликі розміри і були спрацьовані до кінця (рис. 1: 2, 4). Судячи з ширини негативів сколів, слугували для отримання середньошироких пластин. Площадки розташовані під прямим кутом. Тильна сторона іноді оброблялася поперечними сколами. Карнизи перед кожним сколюванням заготовки знімались. Пластини сколювалися по колу, а негативи платівчастих сколів охоплюють 3/4 усієї поверхні, рідше 4/4. Зняття сколів здійснювалося за допомогою відтиску.

Пірамідальні нуклеуси більші за попередню категорію і мають негативи сколів, що наближуються до широких платівчастих заготовок (рис. 1: 3, 6). Сколювання велося повністю по колу. Дуже рідко з тильної сторони зберігаються сколи підправки. Говорити про використання техніки посиленого відтиску з цього типу нуклеусів поки що не доводиться, оскільки пластини з колекції мають сильно виділений ударний горбок та сильний вигин у профілі. Такі характеристики притаманні техніці удару з використанням м'якого відбійника.

Нерепрезентативною колекцією представлені проколки/свердла - 7 екз. (рис. 2: 1, 2), різці - 1 екз. (рис. 2: 3) та скобелі - 3 екз. (рис. 2: 6).

Скребки становлять більшість серед знарядь (56 екз.). Представлені переважно кінцевими на відщепах та пластинах (рис. 2, 7-9). Сім скребків - це реутилізовані знаряддя на пластинах.

Вістря та заготовки (14 екз.) мають трикутну форму, оброблялися за допомогою плаского (рис. 2: 12), а у двох випадках - струменевого ретушування (рис. 2: 10). Ретуш іноді заходить на спинку виробу. У цілому, такі вироби є характерними для періоду В/І [5, с. 50; 6, с. 266; 16, с. 367]. Заготовки представляють різні етапи виробництва. У першому випадку широкими сколами формувались обриси знаряддя. У двох інших випадках готувалася площадка на бокових гранях знарядь з протилежних сторін. Після такої підготовки послідовно знімалися сколи, що стоншували поверхню виробу. Наявність серед матеріалів заготовок до вістер свідчить про те, що їх виготовляли безпосередньо на поселенні.

До цієї ж категорії знарядь належить одне вістря ромбоподібної форми (рис. 2: 11). Основу вістря зламано. Чітко простежується спроба виділити черешок. Це вістря єдине, що вибивається із загального комплексу біфасіальних вістер зброї не тільки матеріалів Солончени ІІ, а й з інших поселень середньотрипільського часу. Проте підромбоподібні вістря, з виділеним черешком, відомі в пам'ятках Середньостогівської спільності [15]. Отже, підтверджується Т. Г. Мовші про зв'язки солонченського населення зі степовими культурами [8].

Вкладні серпів представлені незначною кількістю - 2 екз. Виділені за характерним люстражем, що вкриває повністю одну та дві сторони виробу. Один вкладень - це пластина із заполіровкою, що вкриває один кут виробу (очевидно, такі вкладні використовувались у набірних серпах «каранівського типу») [1, с. 4-8] (рис. 2: 4). Слід наголосити, що під час виготовлення цього вкладня використовувалося струменеве ретушування. Другий виріб - це пластина з люстражем по всій довжині робочого леза (рис. 2: 5). Вочевидь використовувався як вкладень жниварського ножа [7]. Пласким ретушуванням загострювався робочий край знаряддя. Тронкація в цьому випадку мала на меті зручне кріплення в оправу.

I. Radomsky

The paper is devoted to the publication of materials from Soloncheny II (Republic of Moldova), a Trypillian settlement of phase B/I-II - Cucuteni AB (Soloncheny local variant). This settlement refers to the times of an increase in the fortified settlements and weapons at a number of sites that belonged to the second half of the Trypillia BI / Cucuteni A3-4 - Trypillia BI-II / Cucuteni AB. The settlement was investigated during the years of 1952-1953, 1955-1956, 1959 by Passek and Movsha. The author has crafted materials of the last three years of excavations, which are stored in the National Museum of History of Ukraine. Despite the fact that the collection is incomplete, the available data is quite enough for a comprehensive typological and technological analysis.

The paper focuses on the analysis of the knapping technology is made and determination of the technological direction in splitting stone. The tools are characterized by a high index of blades produced by using such chipping technique as blow and pressure. Production offtake blanks primarily passed on making thrown weapons points by using the technique of biface manufacture (14 tools). The collection ofpolished tools includes both blanks and finished products. Axes with elements of drilling are also present.

Comparing the materials from Soloncheny II with the synchronous settlement Polyvaniv Yar II (Zalischyky local variant) showed a slight difference in the technique of primary and secondary splitting (absence of one type of cores and a larger percentage of tools with parallel-jet retouch). It can be explained by different traditions in local variants. Comparing Soloncheny II with early settlement of Ozheve-ostriv (phase B/I- Cucuteni A4), the author traces the uniformity in the technique of primary and secondary splitting. But for an exhaustive conclusion about any differences or similarities in technologies and stone tools it is necessarily to use an increasing number of sites synchronous with Soloncheny and of the earlier times.

Keywords: Trypillia B/I-II, Soloncheny II, Soloncheny local variant, knapping technology.

Размещено на Allbest.ru