Рецензія на книгу "Левченко В. Олександро-Невська церква Новоросійського університету: історія, персоналії, документи"
Місце освітньої сфери у взаємодії духовенства з парафіянами. Спроби відродження університетської церкви за часів окупації Одеси під час Другої світової війни. Евристичний потенціал метричних книг храмів при одеських начальних закладах імперського періоду.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | анализ книги |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.04.2018 |
Размер файла | 16,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Бердянський державний педагогічний університет Україна, 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4
Рецензія на книгу: Левченко В. Олександро-Невська церква Новоросійського університету: історія, персоналії, документи / В.В. Левченко, Г.С. Левченко. - Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2015. - 360 с.
Ігор Лиман
e-mail: Lyman@ukr.net
Нещодавно найстарший ВНЗ Південної України, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова відзначив свій 150-річний ювілей. До цієї дати двоє випускників його історичного факультету, Галина та Валерій Левченки, які плідно працюють на ниві вивчення минувшини південноукраїнського регіону, опублікували монографію, присвячену історії Олександро-Невського храму Новоросійського університету.
При тому, публікація історичних досліджень, приурочених до «круглих дат» в історії навчальних закладів, на вітчизняних теренах має вже доволі давню традицію, книга одеських науковців все ж певною мірою випадає із загального контексту таких ювілейних видань: її автори зосереджуються на тому аспекті минувшини університету, в якому тісно поєднуються історія освіти та церковна історія.
Звернення до цього аспекту є надзвичайно важливим вже з огляду на те, що за часів Російської імперії серед сфер взаємодії духовенства з парафіянами особливе місце посідала сфера освітня, що випливало з погляду на релігійне виховання як на одне з найважливіших завдань церкви. Завдань, що ставились як самою церквою, так і світською владою. Освітні установи служили каналом релігійного виховання поряд з храмами та сім'єю. Але, на відміну від храмів, навчальні заклади мали давати більш глибокі знання догматів і таких, що витікали з них, моральних вимог; з іншого боку, на відміну від сім'ї, освітні установи повинні були надавати можливість отримання більш систематизованого та кваліфікованого виховання. Причому тут йдеться про навчальні заклади різних рівнів. Не дивно, що участь духовенства у навчанні та вихованні населення не була обійдена увагою у роботах імперського періоду, присвячених світським освітнім установам південноукраїнського регіону і в цілому його системі освіти. Мова йде, зокрема, про праці Я. Грахова та С. Веребрюсова, І. Міхневича, Г. Донцова, Д. Говорова, І. Чернявського, М. Ленца, Ф. Локтя [1] Грахов Я., Веребрюсов С. Краткий историко-статистический обзор Екатеринославской гимназии и подчиненных ей учебных заведений. - Одесса: Тип. Францова и Нитче, 1856. - 330 с.; Михневич И. Исторический обзор сорокалетия Ришельевского лицея, с 1817 по 1857 год. - Одесса: Тип. Л. Нитче, 1857. - 200 с.; Донцов Г.В. Историческая записка о Екатеринославской гимназии с 1793-1882 с отчетом за 1881-1882 учебный год. - Екатеринослав: Тип. Я.М. Чаусского, 1882. - 103 с.; Говоров Д. Историческая записка о Керченском Кушниковском девичьем институте с основания его в 1835 до 1885 г. - Керчь, 1886. - 113+40 с.; Чернявский И.М. Материалы по истории народного образования в Екатеринославском наместничестве при Екатерине ІІ и Павле І. 1784 - 1805. -- Екатеринослав: Типо- лит. губ. правл., 1895. - 30 с.; Ленц Н.И. Учебно-воспитательные заведения, из которых образовался Ришельевский лицей. 18041817. - Одесса: «Экономическая» тип. и лит., 1903. - VIII+386 c.; Локоть Ф. Столетие Екатеринославской классической гимназии 1805-1905 гг. Краткий исторический очерк. - Екатеринослав: Тип. Губернского земства. 1908. - 386 с..
Але саме Новоросійський університет посідав у реалізації завдань релігійного виховання особливе місце, адже він тривалий час залишався єдиним вищим навчальним закладом на теренах Південної України. Зовсім не випадково у цьому університеті та його безпосередньому попереднику - Рішельєвському ліцеї працювала ціла низка авторитетних богословів, відомих далеко за межами Одеси.
Цілком логічно, що перший розділ («Олександро-Невська церква Новоросійського університету: історія та доля») монографії Галини та Валерія Левченків розпочинається викладенням саме історії створення та становлення Олександро-Невської церкви за часів Рішельєвського ліцею. Попри назву книги, її автори не обмежилися винятково періодом існування Новоросійського університету: тільки один з трьох підрозділів першого розділу присвячений історії храму безпосереднього часів, коли ВНЗ іменувався Новоросійським. Тож читачі мають можливість дізнатись і про долю храму у постімперський, «богоборчий» період. Тут знайшлося місце для опису як подій 1920-х рр., так і спроби відродження університетської церкви за часів окупації Одеси під час Другої світової війни. Більше того, автори доводять нитку розповіді аж до сучасності, наводячи прецеденти відновлення діяльності храмів при вітчизняних університетах за часів незалежності України та констатуючи, що в Одеському національному університеті Олександро-Невська церква поки ще не відроджена.
Історія храму є нерозривно пов'язаною з долями осіб, які при ньому перебували. Тож саме на них концентрується увага авторів у другому розділі монографії - «Причт університетської Олександро-Невської церкви: біографічні нариси». Для структурування цього розділу автори обрали формальний, але цілком прийнятний критерій - приналежність членів причту до певних щаблів церковної ієрархії. Тож в окремому підрозділі йдеться винятково про настоятелів храму, тоді як в іншому - про його дияконів, старост і регентів. Тут, як і в першому розділі, Галина та Валерій Левченки звертаються не тільки до часів після 1865 р., коли був заснований Новоросійський університет, але і до періоду функціонування Рішельєвського ліцею. Тож читачі можуть ознайомить, зокрема, з біографіями сімох настоятелів, служба трьох з яких (архімандрит Феофіл, І.М. Гербановський та архімандрит Порфирій) припала на період діяльності ліцею, а ще трьох (О.М. Кудрявцев, В.М. Войтковський та О.М. Клітін) - винятково на період університету. Персона М.К. Павловського, який служив з 1838 по 1873 рр., «поєднала» ці два періоди.
Напевно, наукові плани авторів у поєднанні зі сприятливими обставинами збереженості у Державному архіві Одеської області метричних книг Олександро-Невської церкви зумовили те, що майже половина обсягу авторської частини монографії зосереджена саме на цьому виді джерел. Тоді як третій розділ («Метричні книги як історичне джерело») є спробою узагальнень щодо місця метричних книг в історіографічному просторі та у системі документально-інформаційної комунікації, а також щодо евристичного потенціалу метричних книг храмів при одеських начальних закладах імперського періоду, четвертий розділ («Метричні книги Олександро-Невської церкви Новоросійського університету» у науковому просторі») вже безпосередньо стосується тематики, заявленої у назві монографії. Тут автори спочатку висвітлюють «джерелознавчий аспект» проблеми, після чого приділяють увагу значенню метричних книг Олександро-Невської церкви для встановлення деталей біографій науковців університету та для дослідження різних аспектів історії Одеси та регіону (щоправда, для вельми лаконічного відповідного підрозділу обрана, як на мене, не дуже вдала назва: «Метричні книги університетської Олександро-Невської церкви у науковому просторі історії України»).
Органічною складовою видання, яка за обсягом перевищує авторську частину, стали вміщені в якості «Додатку» тексти самих метричних книг Олександро-Невського храму за 1875-1919 рр. Тут маємо справу з результатом співпраці авторів з місцевим архівом - зовсім не випадково монографія вийшла як XI .111 том «Праць Державного архіву Одеської області». духовенство війна одеський університетський
Звичайно, заявлена у назві книги проблематика аж ніяк не може вважатись вичерпаною, а тема - «закритою». Це чудово усвідомлюють самі автори, які пишуть, що проведене ними дослідження «має досить попередній характер» і не висвітлює всі аспекти теми. Деякі з цих невисвітлених аспектів Галина та Валерій Левченки самі і визначили у «Післямові», тим самим начебто намічаючи план подальших студій. Тож варто побажати їм успіхів у реалізації цього плану, ще раз поздоровивши з виходом вельми цікавої монографії.
Надійшла до редакції 14.12.2015 р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Постать митрополита Полікарпа (Сікорського), його життя та діяльність. Функції церковних установ під час Другої Світової війни (1941 1944 рр.). Значення митрополита Полікарпа як тимчасового адміністратора Українській Автокефальній Православній Церкви.
статья [95,4 K], добавлен 19.09.2017Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.
презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.
реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Дослідження передумов краху колоніальної системи в класичних формах прямого підпорядкування та диктату. Історія набуття незалежного статусу країнами Південної і Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, Африки після Другої Світової війни.
реферат [28,4 K], добавлен 27.10.2010Закладення принципових основ союзницького контролю і міжнародного правового статусу Німеччини після Другої світової війни на Постдамській конференції. Історія створення Федеративної Республіки Німеччини та особливості її державно-правового розвитку.
реферат [25,5 K], добавлен 28.10.2010Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Сучасне бачення та теорії причин розв’язання Другої Світової війни, її міфологічне підґрунтя. Плани Гітлера та етапи їх втілення, основні причини кінцевої поразки в боротьбі з Радянським Союзом. Процвітання нацизму та сили, що його підтримували.
реферат [17,8 K], добавлен 24.01.2010Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.
реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014