Piotr Kunaszewicz starszy, r? kq swq. Jan Jarycz. Hrehor Zaterkiewicz asuwal wojska zaporozkiego. Michajlo Wolowiec. Tyszko Bobel. Stanislaw Zolczowski. Dymitr Preclawiec. Jan Baczynski. Jan Kostorzewski. Martyn Pnewski. Alexander Kaczkowski. Iwan Hajduczenko. Laurenty Paszkowski pisarz wojskowy. Iliasz Ilnicki.

ПЕРЕКЛАДИ

Ми, комісари, владою і верховенством Його Королівської милості пана нашого милостивого, делеговані для вгамування свавільних людей, які збираються на Україні до ватаг, з'їхалися до Житомира на сеймик для обрання делегатів, спільно із панами ради, урядниками і радами, лицарством Київського воєводства у справі, дорученій нам Його Королівською милістю і всією Річчю Посполитою, учинили таку згоду. Зважаючи, що на цей час розвелося свавілля і розповсюдилося під виглядом запорізьких козаків, які великими загонами нападають на сусідні країни, порушують пакти і перемир'я, здавна укладені з турецьким цезарем, чим створюють небезпеку і труднощі для Речі Посполитої. Турецький цезар через послів своїх у листах суворо на те вказує, щоб вгамувати їх. І вдома від тих свавільних ватаг, коли на волость виходять, також є великі шкоди і утиски, і загалом чиняться збитки людям усіх станів, як у державах і староствах Його Королівської милості, так і в духовних та світських маєтках. Там, де вони перебувають, виходять з-під юрисдикції панів і їх намісників та створюють свою нову, ніколи раніше небувалу, юрисдикцію. Цьому всьому є лише одна причина: велика чисельність цих громад, через яку вони й між собою не можуть навести лад. Тому, щонайперше, силою і владою Його Королівської милості пана нашого постановляємо, щоб тих, хто називається запорізькими козаками, не було більше одної тисячі. І щоб проживали вони на звичних місцях, даних їм із дозволу Його Королівської милості, на волость щоб не ходили. А щоб було за що проживати, на сусідні держави не нападаючи, так як ото славної пам'яті Його милість король Стефан для угамування тієї сваволі постановив і ми постановляємо: жолд по червоному на особу і поставу каразеї на кожного. Той жолд і сукно завжди будуть забирати в Києві на святки.

А інші, які проживатимуть як у маєтностях Його милості короля, так і у духовних і світських, щоб віднині козаками не звалися, в громади не збиралися, жодних юрисдикцій собі не привласнювали; а ті, хто деінде її дотримувалися, відтепер у силу даних нам королем повноважень її скасовуємо; а де ще проживають ті, хто користувався тою юрисдикцією, щоб надалі не виходили з-під зверхності старост, державців, дідичних панів, підстарост та їх намісників, а щоб, як і інші піддані, мали у всьому послух панам, під ким, хто мешкання і обійстя своє матиме.

А якби (чого ми не бажали б) знайшлися такі, хто через злість, упертість і сваволю такій постанові противився б, то супроти таких неслухняних зараз же військом Королівської милості, як проти неприятелів Вітчизни будемо діяти. Ми, обивателі Київського воєводства, відповідно до коронних конституцій, проти таких свавільних ватаг на осудження, згубу і винищення обіцяємо спільно виступити і виконати нашу постанову. А щоб усім дійшло до відома, вирішили внести це до книг грод - ських житомирських і київських.

І маємо на увазі, щоб і надалі такі свавільні ватаги не множилися і не збиралися, потрібно запобігти цьому з самого початку, застерегти від згуртування, оскільки вогонь в іскрах легше загасити, ані ж тоді, коли він розгориться. Таких свавільників потрібно карати без всякого милосердя на смерть. А якщо відразу таких свавільників буде велика потуга, яких державець, або пан у своєму маєтку, не зможе подолати, то той, у чиєму маєтку вогонь загориться, хай повідомить гетьмана, який повинен направити жовнірів проти тих свавільників, щоб спіймати і скарати на смерть. А якщо для війська більшої сили буде потрібно, то, згідно порядку, за оповіщенням пана воєводи або у надзвичайному випадку при його відсутності, за оповіщенням для спільного гасіння запалу когось із урядників, хто буде присутній, ми повинні вирушити на покарання і згубу тих свавільників. А коли б то державець чи пан, у держанні чи маєтку якого такі ватаги почали б збиратися, а він з поблажки крізь пальці на те дивився б і тому не запобігав, і до гетьмана чи воєводи, а за відсутності під - воєводи не повідомив, або ж сам таких свавільників почав збирати, такий має предстати перед трибуналом в урядових справах за межами воєводства, якщо провину буде доведено істотними доказами - на смерть скарають. А якби не станув, то був би покараний на честь.

Вважаємо за потрібне довести до відома, щоб живність, порох ніхто самовільно за пороги не поставляв, а лише з відома Київського воєводи і Черкаського старости, оскільки вони найкраще можуть знати потрібну кількість живності і пороху, що має бути на Запоріжжі.

А хто би наважився без відома і дозволу Київського воєводи і Черкаського старости, або їх намісників нинішніх і майбутніх, живність, порох, олово, човни посилати на Низ, то якщо це шляхтич - живність тут же втратить і має бути викликаний ким-небудь до трибуналу в справах урядових за межами воєводства. Якщо провину доведуть - скарають на смерть, а коли не стане перед трибуналом - на честь має бути покараний. А коли ж втратить [честь] і зараз же без зволікання на смерть має бути покараний.

Трахтемирівський монастир, оскільки наданий їм від Його Королівської милості і Речі Посполитої, має їм залишатися; але лише таким чином, щоб він був притулком для старих, хворих, поранених, для достойного перебування до смерті. Але збиратися і гуртуватися у ватаги, як і в інших місцях, не повинні. А якщо там виникали б такі ватаги всупереч нашій постанові, тоді ласку Його Королівської милості і Речі Посполитої, яка показана їм у наданні того монастиря, втратять.

Транзакція комісарська із запорізькими козаками, в обозі над річкою Россю.

Переклад здійснено за виданням: Pisma Stanislawa Zolkiewskiego kanclerza Koronnego i hetmana. Wydal August Bielowski. - Lwow: w drukarni zakladu Narodowego im. Ossolihskich.1861. - S.315-318.

Ми, Станіслав Жолкєвський воєвода Київський, гетьман Польський коронний, Барський, Кам'янецький, Ян Данілович воєвода Руський, Белзький, Корсунський, Станіслав Конєцпольський підстолий коронний, Вєлюнський старости і комісари для установлення порядку, делеговані від Його Королівської милості пана нашого милостивого, ознайомлюємо усіх, кому знати належить, що прийшли на Україну з військом кварцяним, повідомили запорізьких козаків про комісію, доручену нам Його милістю Королем, затим і вони на запрошення наше прислали товаришів своїх з інструкціями і належними настановами, декларуючи, що волі Його милості Короля, пана нашого милостивого і усієї Речі Посполитої, порушувати не хочуть, а про порядок, який повинен бути серед них, і про волю Його милості Короля хочуть почути і з нами про те переговорити.

Тоді перед комісією їм було показано і прочитано волю Його Королівської милості, щоб у державах Корони від них нічого такого не робилося, що було б на шкоду або для утиску чиєму-небудь і щоб на сусідні держави турецького цезаря не нападали, перемир'я і пактів, які Його Королівська милість і Корона з давніх часів має з турецьким цезарем і нещодавно цього року поновлені, не порушували, щоб служили Його Королівській милості і Речі Посполитій на визначених місцях, на сторожах від неприятелів Корони, на охороні переправ, як то предки їх робили.

А щоб там мали за що проживати, то на кожен рік давати їм від Його Королівської милості тисячу злотих і сімсот поставів каразеї, які повинні доходити до них з Києва щорічно на святки. Повідомили їм і ту волю Його Королівської милості, щоб у них був старший, затверджений Його Королівською милістю, поданий від пана коронного гетьмана тепер і на потім.

За наказом Його милості Короля повідомили, щоб нових юрисдикцій не заводили, хто де мешкає, панів своїх слухали. А оскільки їх дуже багато зібралося і з таким великим скупченням важко підтримати порядок, щоб з тих своїх ватаг інших виписали й відпустили.

На таке наше подання козаки заявили, що волі Його Королівської милості противитися не хочуть і даровану ласку Його Королівської милості, що їх хоче забезпечити грошима і сукном, вдячно приймають. Виходити у море і нападати на держави турецького султана не хочуть і не будуть.

А на те, що їх таке велике число зібралося, заявили, що ремісників, купців, шинкарів, війтів, бурмістрів та усіх інших, хто займається якимось ремеслом та іншим подібним, будуть виписувати від себе відмовляти їм. Також і тим, хто долучився до їх війська за останні три роки, відмовлять, щоб козаками не називалися.

А коли комісар від Його Королівської милості прибуде до них із грошима і сукном, то при ньому будуть виписувати, як то і раніше бувало, щоб їх лише певне число зосталося, котрі брали б гроші та сукно і, на звичних місцях проживаючи, служили Його Королівській милості і Речі Посполитій, а на волость без волі і наказу Його милості Короля та Речі Посполитої, коронного гетьмана не виходитимуть.

Все ж вони нам повідомили, що тих грошей і сукна ледве на тисячу чоловік вистачить, а для служби на тих місцях більшого числа людей потрібно. Тож зоставили себе вільними у проханні звернутися до Його милості пана нашого милостивого і до Станів, зібраних на сейм, щоб вольності, які давнім козакам від Його милостей Королів минулих надані і Його Королівською милістю підтверджені, щоб у них залишилися цілими і непорушними; це прохання своє на ближньому сеймі Його Королівській милості через посланців своїх мають повідомити і нас просили, щоби ми в цих проханнях перед Його милістю Королем їх підтримали. І про те заявили, що хочуть при собі мати старшого з дозволу Його Королівської милості пана нашого і даного від гетьмана Коронного, як колись був Оришовський та інші, який був би здібний, з війська їхнього був обраний і який повинен присягнути зі всім товариством, яке буде отримувати жолд від Його Королівської милості. Старший, щоб за порядком між ними наглядав, аби те, про що постановили і постановить для управління ними, належно виконувалося.

Аби те, що тепер постановили, до справи дійшло, взяли ми писаря земського Київського пана Гієроніма Вреща, ротмістра Його Королівської милості пана Яна Бєлєцького, пана Юзефа Галицького, щоб разом із послами від запорізьких козаків, які були послані до нас, їхали до їх війська, виконували усе сказане. У таборі над рікою Россю на Бросіщу званому Стара Ольшанка, в день апостолів св. Шимона і Юди, 28 жовтня 1617 р.

Лист від козаків запорізьких Його милості пану Станіславу Жолкєвському і їх милостям панам комісарам.

Переклад здійснено за виданням: Pisma Stanislawa Zolkiewskiego kanclerza Koronnego i hetmana. Wydal August Bielowski. - Lwow: w drukarni zakladu Narodowego im. Ossolihskich.1861. - S.318-322.

Я, Петро Кунашевич, і ми усе військо Його Королівської милості Запорізьке повідомляємо на всі майбутні часи, що коли прийшли на Україну із кварцяним військом їх милості ясновельможні: Його милість пан Станіслав Жолкєвський з Жовкви, воєвода Київський, гетьман коронний, Барський, Кам'янецький [староста]; Їх милість пан Ян Данилович воєвода Руський, Белзький, Корсунський [староста]; Їх милість пан Ян Жолкєвський Грубе - шівський староста, комісари для затвердження порядків з прикордонними Речі Посполитій державами, від Його Королівської милості пана нашого милостивого делеговані і повідомили нас про комісію Його Королівської милості. Затим і ми на їх заклик від товариства свого до них посилали декларувати і зараз декларуємо, що волі і наказам Його Королівської милості пана нашого і усієї Речі Посполитої ні в чому противитися не будемо; так само і про те, щоб їх милість про забезпечення наших прав, Його милістю Королем паном нашим наданих і іменем Його Королівської милості і усієї Речі Посполитої, оповіли, розказали й обіцяли дотримуватися.

Товаришам нашим, від нас до їх милості посланим, панове комісари, показавши комісію від Його Королівської милості, декларували волю Його Королівської милості і всієї Речі Посполитої, нам доповіли.

На ті пункти, як через посланців своїх, так і через панів послів від їх милостей панів комісарів до нас висланих: Його милості пана Федора Сущанського, Проскуру писаря земського Київського Його Королівської милості, пана Гієроніма Вреща ротмістра Його Королівської милості, Його милості пана Яна Бєлецького і Його милості Юзефа Галицького (окрім двох, які тут нижче згадуються), у яких наші прохання до Його Королівської милості пана нашого милостивого і всієї Речі Посполитої на майбутній сейм залишаємо і їх милостей панів комісарів про прихильність Його Королівської милості просимо, зробити таким чином.

По-перше: щоб ми і нащадки наші в державах Його Королівської милості нічого, що було б на шкоду і утиски кому-небудь, чинити не будемо. По-друге: на сусідні держави, зокрема на турецького султана, без волі і наказу Його Королівської милості і Речі Посполитої нападати не станемо і пакти, які Його Королівська милість і Річ Посполита з ним уклали здавна, і які у цьому році через панів комісарів поновили, порушувати не будемо, і на Чорне море Дніпром ходити перестанемо, а на своїх традиційних місцях проживатимемо. А за старшого матимемо за призначенням Його Королівської милості пана нашого милостивого і пана гетьмана коронного теперішнього і того, хто буде потім, того, який би із війська нашого гідний і здібний був, нами самими обраний, а його милістю паном гетьманом коронним затверджений. Той старший і все товариство від Короля братиме жолд, застерігатиме від неприятеля святого Хреста і переправи боронитиме, як і предки наші те робили. І ми Його Королівській милості пану нашому милостивому і усій Речі Посполитій служити хочемо, обіцяємо і зобов'язуємося.

По-третє: зі своїх звичних місць без волі і наказу Його Королівської милості і пана гетьмана коронного на волость не ходитимемо.

По-четверте: ремісників, купців, шинкарів, війтів, бурмістрів, ка - фаніків, будників, різників, кравців та інших не прийматимемо до себе, а тих новоприбулих, які упродовж двох років вийшли з-під урядової юрисдикції, будучи міщанами, пристали до нашого війська, випишемо, щоб вони козаками не називалися. Як і зараз наказуємо і від себе відлучаємо і пізніше таких до війська свого без волі Його милості Короля і коронного гетьмана приймати не будемо. А оскільки Його милість Король пан наш милостивий дарує нам ласку свою панську, що хоче нас грошима і сукном забезпечувати, кожного року до Києва посилаючи, вдячно то все від Його Королівської милості пана нашого милостивого прийнявши, уклінно дякуємо. Однак за ті гроші, тисячу злотих та сім сотень поставів каразеї Цінна, груба шерстяна тканина. , ледве тисяча чоловік могла б вижити, і більшого числа людей потрібно, звертаємося з проханням до Його Королівської милості пана нашого милостивого і до всіх станів, що зберуться на найближчий сейм. Землі вольностей наших, які нам від світлої пам'яті їх милостей Королів надані і від Його Королівської милості пана нашого милостивого, нині правлячого, підтверджені, щоб ми в них у цілості і непорушно зоставалися. Про що із проханням своїм до Його Королівської милості і станів коронних на найближчий сейм послати не забудемо. Про все те згадане і тепер завершені та вирішені справи, ми і потомки наші, які після нас будуть, усе військо Запорізьке непорушно дотримуватися буде за добрим щирим словом своїм лицарським.

На що дали ми той наш лист з прикладенням печаті військової із підписом рук товаришів наших, які писати вміють. Діялося в обозі над рікою Россю дня останнього жовтня, року 1617.

Петро Кунашевич, на той час війська Його Королівської милості Запорізького гетьман, рукою своєю. Богдан Балика. Гарлік Свиридович. Іван Мамаєвич осавул війська Його Королівської милості Запорізького. Лаврентій Пашковський писар війська Запорізького. Станіслав Костожев - ський. Ян Міровський рукою своєю та ін.

Комісія Роставицька друга із запорізькими козаками

Томаш Замойський на Замості Київський, Книшинський, Гоньон - дзький, Ян Данілович з Журова Руський, Бузький, Корсунський воєводи; Станіслав Жолкєвський з Жовкви канцлер, гетьман Коронний, Барський, Яворівський, Кам'янецький староста; Станіслав Конєцпольський гетьман польний Коронний, Велюнський, Жарновецький, Валенти Александер Каліновський Кам'янецький, Брацлавський; Ян Склінський Жигволь - ський старости; Тибурцій Злотницький ротмістр Його Королівської милості, Ян Бєлецький, комісари від Його Королівської милості пана нашого милостивого делеговані і призначені для вироблення умов і постанови з панами молодцями війська Запорізького про способи їх життя і служби, щоб могли залишатися на службі Його Королівської милості пана нашого милостивого і Речі Посполитої, повідомляємо: згідно веління Його Королівської милості, п. н. милостивого і доручення нам даного, домовилися ми з панами молодцями війська Запорізького про час зустрічі нашої, визначивши місце для цього над Роставицею, де на цей час стоїть військо Його Королівської милості, нижче Паволочі, а війська Запорізькі стоять за Білою Церквою на річці Узиня. Прислали до нас від війська Запорізького для переговорів і домовленостей з нами, наділені повними повноваженнями, затим тоді дня сьогоднішнього, тобто 8 жовтня 1619 року, такі виробили постанови і умови: щонайперше, оскільки такою є воля Його Королівської милості пана нашого, щоб панове молодці Запорізькі проживали звичаєм предків своїх, на попередніх місцях за порогами, Речі Посполитій служили, попереджуючи загрози, захищали переправи від неприятелів, а людям усіх станів у державі Його Королівської милості ніяких кривд і тягарів не чинили, пактів і перемир'я з сусідніми державами, а особливо з турецьким цезарем, не порушували.

Щоб там, на своїх традиційних місцях, мали з чого жити, надали їм жолду річного готовими грішми 40 тис. злотих. Тепер же, згідно Вільшан - ської домовленості, за минулий рік взяли вони грошей 10 тис. злотих і сукна 700 поставів каразеї і також 10 тис. злотих за нинішній рік, таку суму грошей і сукна віддали їм тут у Білій Церкві; а потім вже не сукном, а готовими грошима має доходити їх загальна сума 40 тис. злотих. Ці гроші мають віддаватися їм у Києві у день Св. Іллі Руського. А вони, беручи той жолд річний від Його Королівської милості і від Речі Посполитої, лицарським словом своїм зобов'язуються, що походів з Дніпра на Чорне море і ніяких нападів на державу турецького цезаря чинити не мають і не будуть, що присягою повинні підтвердити. Ті, що братимуть жолд від Його Королівської милості і Речі Посполитої, не лише самі з Дніпра на море не ходитимуть, але й іншим, якщо такі свавільні віднайдуться, заборонятимуть це всіма способами, а тих, які хотіли б порушити цю заборону, мають покарати.

Човни морські деякі уже знищені, а інших знищити мають, усуваючи тим самим спокусу для свавільних, щоб вони їх не викрадали для походів у море, окрім тих човнів, що потрібні для перевозу через Дніпро, і які повинні перебувати під надійною сторожею. А оскільки і про те йдеться, щоб у державах Його Королівської милості, у маєтках Його Королівської милості, як у духовних, так і світських, прикрощів від них людям не було, без чого не обійшлося б, коли б у такій великій кількості і такою великою громадою проживали б, повинні для того переглянути, згідно Вільшанської угоди, і з поміж своїх рядів виписати усіх ремісників, шинкарів, війтів, бурмістрів, кафаніків, балакезів, різників і усіх, хто яким - небудь ремеслом займається, та іншим таким людям мають відмовити і тим усім, які п'ять років перед тим до їх війська долучилися, щоб козаками не називалися, оскільки ми такої великої кількості, яка нині виявилася, в жодному разі не дозволяємо. А що тепер, як панове молодці то усвідомлюють, важко буде вибракувати з такої громади, коли ж то належно вибракують, нехай повідомлять про свою кількість Його Королівську милість пана Нашого милостивого, якщо їх багато буде, а потім згідно того, як Його

Королівська милість захоче таку їх кількість залишити, тоді на тих ту суму 40 тис. злотих буде дозволено видавати. А коли та сума грошей на свято Св. Іллі Руського буде привезена до Києва, той, хто від Його Королівської милості матиме доручення ті гроші передати, повинен достерегти, аби їх не було більше за кількість, визначену Його Королівською милістю.

А ті, хто будуть виписані, повинні підкоритися владі старост, державців та їх намісників та інших панів, під ким хто житиме, до суду військового їх не віддавати, і панове молодці знатися з ними не повинні. Особливо наголошуємо на тому, щоб панове молодці Запорізькі в маєтках земських, духовних, світських, дідичних або взагалі не проживали б, або ж, якщо там доми і помешкання свої мають, щоб панам дідичним, під якими ті маєтності, віддавали послушенство, з підданства не виходили і до іншої юрисдикції не зголошувалися. А до дня Св. Іллі Руського майбутнього 1620 року хто не хотів би під ким проживати і підданим пану бути, має виселитися з його маєтності і мешкати там, де чия воля.

А ті, що в українських містах Його Короля милості проживатимуть, повинні своїм старостам, або їх підстаростам всіляку пошану віддавати. Коли б так трапилося на Україні, супроти неприятелів святого Хреста при панах старостах або їх намісниках чинити так, як то годиться лицарським людям.

І про це теж панове молодці Запорізькі, як на Вільшанці декларували, що посеред себе старшого повинні мати, який завжди має бути під присягою з усім товариством, як то на Вільшанці постановлено, і з доручення Його милості пана Коронного гетьмана має бути, за прикладом, як був колись Оришовський, через якого Його Королівська милість і Коронний гетьман домовлялися з ними про службу Його Королівській милості і Речі Посполитій. Щоб той поміж них наглядав, щоб те, про що домовлено і постановлено, належно діялося; він же повинен буде відстежити, щоби те, що вирішено про знищення човнів, було зроблено.

А ця нинішня постанова і угода у всі часи буде дотримуватися без порушень, їх милості панове комісари від імені Його Королівської милості обіцяють і запевняють. А пан Петро Кунашевич, який на цей час обраний старшим над військом Запорізьким, зі старшими осавулами, полковниками та з іншим лицарством війська Запорізького повинні своєю присягою цю постанову підтвердити, що все, що від них залежить, будуть належно виконувати. А щоб ця постанова була всім відомою, вирішили внести її до книг гродських київських. Діялося в обозі над Роставицею, нижче Паволочі дня 8 жовтня 1619 року.

Лист від козаків запорізьких його милості пану Станіславу Жолкєвському і їх милості панам комісарам

Переклад здійснено за виданням: Pisma Stanislawa Zolkiewskiego kanclerza Koronnego i hetmana. Wydal August Bielowski. - Lwow: w drukarni zakladu Narodowego im. Ossolihskich.1861. - S.334-338.

Я, Петро Кунашевич, старший на цей час, і ми, усе військо Запорізьке Його Королівської милості пана нашого милостивого, отримавши від Його Королівської милості універсал і лист через ясновельможних їх милостей панів Томаша Замойського Київського, Книшинського, Гоньон - дзького, його милості пана Яна Даніловича Руського, Бузького, Корсун - ського, воєвод; його милості пана Станіслава Жолкєвського канцлера і гетьмана Коронного, Барського, Яворівського, Кам'янецького, пана Станіслава Конєцпольського гетьмана польного Коронного, Вєлюнського, Жарновецького, пана Валенти Александра Каліновського Кам'янецького, Брацлавського, пана Томаша Склінського Жигвольського старост; пана Тибурція Злотніцького ротмістра Його Королівської милості і пана Яна Бєлєцького, комісарів делегованих від Його Королівської милості і Речі Посполитої щодо умов і постанов про нашу службу, повідомлені про повеління Його Королівської милості пана нашого милостивого і належно вчиняємо, шлемо до їх милостей товаришів наших: пана Яна Костжев - ського, пана Яна Одинця, пана Яцину, пана Рацибора Боровського та інших до 20 на перемовини над Роставицею нижче Паволочі, де на цей час їх милість з військом перебувають. Там, домовившись з обох сторін, товаришів наших відправивши, до нас зі своєї сторони панів колег своїх Його милість пана Томаша Склінського старосту Жигвульського, пана Тибурція Злотніцького, пана Яна Бєлєцького, пана Гієроніма Вреща, пана Міхала Холімовського і пана Валеріана Ставського для завершення і укладення комісії під датою 8 жовтня року 1619 вислати зволили, з якими, переговоривши, про все до такої постанови дійшли.

Насамперед, оскільки такою є воля Його Королівської милості пана нашого милостивого і Речі Посполитої, щоби ми на місцях своїх традиційних мешкаючи, стерегли від небезпек з боку неприятелів святого Хреста і боронили переправи, пакти і перемир'я з сусідніми державами, а особливо з цезарем турецьким, не порушували, за певний жолд там проживали, обіцяли нам милостивої ласки Його Королівської милості пана нашого милостивого за кожен рік, за минулі роки від Вільшанської угоди, жолд і за службу московську погоджену загальну суму готовими грошима 40 тис. злотих і 1400 поставів каразеї, що вдячно прийняли. Погодили вже по 40 тис. злотих готовими грошима, у Києві на день св. Іллі пророка руського щороку давати. Беручи той щорічний жолд, установлений Його Королівською милістю паном нашим милостивим, як вірні піддані Його Королівської милості і щирими нашими словами рицарськими обіцяємо: на Чорне море з Дніпра на шкоду державам цезаря турецького не виходити. І не лише самі, але й іншим усілякими способами забороняти це будемо і загороджуватимемо таку дорогу іншим свавільним. Решту морських човнів, які ще не знищені, - знищимо, а які будуть залишені для переправ і перевозу, ті триматимемо під надійною сторожею. Тих, хто свавільно у море відважаться вийти, - покараємо. Своєї кількості зараз назвати не можемо, оскільки виписування ремісників, гендлярів, шинкарів та їм подібних займе немало часу, а то ще треба зробити по містах. Таких людей, що до лицарських справ не належать, як-то: шинкарів, кравців, гендлярів і всіляких ремісників, кафаніків, рибалок і тих, хто упродовж п'яти років вийшли з-під юрисдикції своїх панів і назвалися козаками, від себе випишемо і вилучимо. І вони, не тиняючись вольностями нашими, мають підлягати зверхності панів своїх, старост та їх намісників, де хто буде мешкати.

А яке число нас залишиться, повідомимо через своїх посланців Його Королівську милість пана нашого милостивого і подальшого указу та розпоряджень про число, в якому маємо залишатися, будемо очікувати.

Їх милості панове комісари також вимагали від імені Його Королівської милості пана нашого милостивого, аби ми не обтяжували маєт - ностей земських, духовних, шляхетських, з тих маєтностей вийти наказали, даючи час на вихід до св. Іллі пророка руського року наступного 1620. Тоді ж ми (з великою повагою до вольностей наших, нам наданих привілеями найясніших Королів панів наших померлих, звернемося з проханням своїм до Його Королівської милості пана нашого милостивого, щоб непорушно при них зоставалися) постановили таким чином: хто бажає залишитися разом з нами на службі Його Королівській милості і Речі Посполитій, щоб з шляхетських маєтностей (якщо не буде милостивої ласки Його Королівської милості пана нашого милостивого залишити нас при стародавніх вольностях і правах) виселився і в маєтностях Його Королівської милості шукав собі безпечного помешкання, де чия воля буде. У маєтностях же Його Королівської милості, де мешкання свої маємо і мати будемо, чинитимемо належне пошанування їх милостям панам старостам, підстаростам та їх намісникам. А коли трапиться вторгнення неприятеля святого Хреста, супроти нього при старості і підстарості, або з отаманом своїм виступимо і що нам належить будемо робити.

Їх милість радили додати у комісію і те, щоб ми з доручення Його Королівської милості пана нашого милостивого і його милості пана гетьмана коронного при собі мали старшого, як-то колись небіжчик пан Ори - шовський був і це не забороняється. Кого ж його милість пан канцлер і гетьман коронний на цей час призначить, з тим до Його Королівської милості на наступний сейм, куди ми послів своїх з проханнями пошлемо, позиватись радив, оскільки те у волі Його Королівської милості залишається. Про це і є прохання наше, щоб спільно з нами на славу та службу Його Королівській милості і Речі Посполитій супроти Коронного неприятеля виступав і про нам потрібне у Його Королівської милості і міг домовитися. Про те все, що згадано і постановлено, що зараз має трапитись і потім траплятиметься присягами своїми усі підтверджуємо і про це цей лист дали з прикладанням печаті нашої військової із власноручними підписами, що при цьому були і писати уміли. Діялось в обозі на Узені дня 17 жовтня 1619 року.

Петро Кунашевич старший, рукою своєю. Ян Ярич. Григор Жатер - кевич осавул війська Запорозького. Михайло Воловець. Тишко Бобель. Станіслав Золчовський. Димитр Прецлавець. Ян Бачинський. Ян Косто - жевський. Мартин Пнєвський. Александер Качковський. Іван Гайдученко. Лаврентій Пашковський писар військовий. Іліаш Ільницький.

Размещено на Allbest.ru