Будинок полкової канцелярії в Чернігові у кінці ХІХ століття
Розгляд історії будинку полкової канцелярії і його стану на кінець ХІХ століття у зв’язку з передачею Чернігівському губернському земству колекції Василя Тарновського. Особливість переобладнання приміщення ремісничого класу протягом 1900-1901 років.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.03.2018 |
Размер файла | 25,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 94(477.51-25) «18»:[725.181.012.9:355.07]
БУДИНОК ПОЛКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ В ЧЕРНІГОВІ У КІНЦІ ХІХ ст.
А. Доценко
В історії будинку полкової канцелярії в Чернігові є ряд цікавих сторінок. Торкнемося лише однієї - кінця ХІХ ст.
На той час у будинку полкової канцелярії або, як тоді його називали, - будинку Мазепи знаходився архів Чернігівського губернського правління.
І ось у кінці 1896 року меценат, громадський і культурний діяч, збирач української старовини Василь Васильович Тарновський звернувся до голови Чернігівської губернської земської управи Федора Уманця із заявою, в якій він висловлює бажання подарувати свою унікальну колекцію старожитностей Чернігівському губернському земству. Подія неординарна. Але в цій історії була одна деталь, доволі неприємна і трагічна.
Василь Тарновський, даруючи свою колекцію Чернігову, поставив три умови [1; с. 41], і однією із них була, щоб колекція розміщувалася саме в будинку полкової канцелярії або, як вказано у заповіті, у «старовинному будинку над Десною».
У свою чергу Федір Уманець звернувся до Губернських земських зборів, які 24 лютого 1897 р. висловили згоду прийняти колекцію у власність земства і доручили управі вирішити в установленому порядку всі питання передачі колекції В. В. Тарновського і влаштування у Чернігові музею старожитностей. І далі Федір Уманець, як посадова особа, в установленому порядку відповідно звертається до чернігівського губернатора Є. Андрієвського [2; с.3-4]:
«Черниговская губ. Господину Черниговскому
Земская Управа Губернатору
Марта 7 дня 1897р.
№ 836
г. Чернигов Черниговский землевладелец В. В. Тар-
новский обратился в Управу со следующим предложением:
«составленный мною в течении все моей жизни музей местных древностей я желал бы для верного сохранения их, передать в собственность и заведывание Черниговскому Губернскому Земству с тем, чтобы он помещался в старинном доме над Десной, за собором, и был открыт для обозрения его публикой на основании известных правил. Поэтому покорнейше прошу Губ. Управу доложить об этом моем желании предстоящей сессии Губ. Земского собрания, предложив на его разрешение следующие вопросы. Согласно ли Губернское Земство ассигновать ежегодно известную сумму на содержание музея, приняв его в свою собственность и заведывание и исходатайствовать у подлежащего начальства уступку земству указанного мною дома для помещения в нем местного Исторического музея Черн. Губ. Земства. По получении решения Собрания, я не замедлю прислать каталог древностей, который в настоящее время находится в печати и доставлю все нужные сведения, которые пожелает иметь Земство».
Хотя каталог музея и не доставлен г. Тарновским, но Губ. Управе известно, что собранные в нем предметы относятся к исторической и бытовой жизни Малороссии.
По ценности и важности коллекций и по количеству и полноте их музей В. Тар- новского не имеет себе равного на юге России и стоил собирателю многих трудов и больших денежных затрат. Признавая всю важность для науки устройства такого музея, Губ. Управа полагает, что на Губ. Земстве лежит обязанность с полной готовностью принять предложение г. Тарновского. В виду этого Управа просит собрание:
1. Если г. Тарновский пожелает передать Черниговскому Земству свой музей, - уполномочить Управу принять музей в свое заведование и в собственность Губернского Земства.
2. Поручить Управе ходатайствовать в установленном порядке об уступке земству для помещения музея указываемого г. Тарновским старинного дома.
3. Ассигновать на расходы по принятию и первоначальному устройству музея в распоряжение Управы 2000 руб. и высказать готовность производить ежегодные ассигновки на содержание музея.
4. Поручить Управе в случае приема музея выработать к очередному Губернскому Собранию правила для заведования им и смету ежегодной ассигновки на содержание его.
Губ. Земское Собрание 24 февраля 1897 г. постановило:
1. Уполномочить Управу принять музей в свое заведование и в собственность Губ. Земства.
2. Поручить Управе ходатайствовать в установленном порядке об уступке Земству для помещения музея старинного дома, указанного в заявлении г. Тарновского.
3. Ассигновать на расходы по принятию и первоначальному устройству музея в распоряжение Управы 2000 руб. и выссказать готовность производить ежегодные ассигнования на содержание музея
4. Поручить Управе в случае приема музея выработать к очередному Губ. Собранию правила для заведования им и смету ежегодной ассигновки на содержание его.
5. Выразить В. В. Тарновскому благодарность за намерение принести ценный дар Черниговскому Земству.
6. Поручить Управе после принятия музея ходатайствовать о присвоении этому музею имени В. В. Тарновского.
Представляя об этом, Губ. Земская Управа имеет честь покорнейше просить Ваше Превосходительство представить настоящее ходатайство в установленном порядке.
Председатель
Делопроизводитель Б. Гринченко
Через кілька днів Губернатор відповів [3; с.5]: :
М. В. Д.
Черниговского
Губернатора
По канцелярии
11 марта 1897 года № 2303
г. Чернигов
«Имею честь сообщить Земской Управе, что на приведение в исполнение постановления черниговского очередного Губ. Земского собрания 24 минувшего февраля по заявлению землевладельца В. В. Тарновского о желании его передать в собственность и заведывание Губ. Земства музей местных древностей, - препятствий с моей стороны не встречается.
Губернатор Е. Андреевский підпис
Правитель Канцелярії підпис
Але того ж дня, 11 березня 1897 р., губернатор Є. Андрієвський пише ще один лист:
Черн. Губ. Земской Управе
В дополнение предложения за № 2303 имею честь уведомить Управу, что ходатайство Губ. Земства об уступке дома, где ныне помещается Архив для помещения там музея древностей, который г. Тарновский предполагает пожертвовать Земству, хотя и будет мною направлено по принадлежности в Министерство Внутренних дел, но безусловно высказаться за безвозмездную уступку того дома я не сочту себя вправе.
Губернатор Е. Андреевский
Правитель Канцелярии підпис
А в травні Федір Уманець сповіщає В. В. Тарновського про рішення Губернських земських зборів [4; с.8]:
Черниговская Губернская Земская Управа 3 мая 1897 г. г. Чернигов
Черниговское Губернское Земское Собрание сессии 1896 года в заседании своем 24 февраля 1897 г., выслушав предложение Ваше о передаче в собственность Земства Вашего музея, постановило:
1. Уполномочить Управу принять музей в свое заведывание и в собственность Губернского Земства.
2. Поручить Управе ходатайствовать в установленном порядке об уступке Земству для помещения музея старинного дома, указанного в Вашем заявлении.
3. Ассигновать на расходы по принятию и первоначальному устройству музея в распоряжение Управы 2000 рублей и высказать готовность производить ежегодные ассигновки на содержание музея.
4. Поручить Управе в случае приема музея выработать к очередному Губернскому собранию правила для заведования им и смету ежегодной ассигновки на содержание его.
5. Выразить В. В. Тарновскому благодарность за его намерение принести ценный дар Черниговскому Земству.
6. Поручить Управе после принятия музея ходатайствовать о присвоении этому музею имени В. В. Тарновского.
О каковом постановлении собрания Губернская Управа имеет честь известить Вас и просить сообщить ей каталог музея. Ходатайство об уступке под помещение музея старинного дома в Чернигове уже возбуждено Земством в установленном порядке и о решении по этому вопросу Управа сочтет долгом немедленно Вас известить.
Председатель
Делопроизводитель Б. Гринченко підпис
У той же час помічнику Губернського архітектора Кузьмі Ходоту було дано завдання зробити план садиби, і вже 8 травня він доповів [5; с. 10]:
Пол. 8мая 1897 г.
В Черн. Губ. Земскую Управу
Кузьмы Потаповича Ходота
По заданию князя Н. Д. Долгорукова мною поручено было снять на план усадьбу, где находится так называемый дом Мазепы, каковой план необходим по вопросу помещения музея, предложенного Губернскому Земству в дар В. В. Тарновским. План сделан и передан князю Долгорукову, а за работу я вложил по плану десять рублей, каковые прошу возвратить мне, вручив под расписку швейцара при доме Дворянского Собрания Степана Колбасы.
1897мая 8 дня. Кузьма Потапович Ходот
Журнал 8 мая № 706.
Але оскільки йшов час, а питання з придбанням будинку не вирішувалося, у вересні 1897 р. Голова Чернігівської вченої архівної комісії граф Милорадович звертається до голови Чернігівської губернської земської управи [6; с. 13]:: полковий канцелярія губернський ремісничий
Председатель Черниговской
Ученой Архивной комиссии
10 сентября 1897 г.
№ 24 Его Высокоблагородию
Ф. М. Уманцу.
Милостивый Государь Федор Михайлович!
В заседании Черн. Архивной комиссии 15 июня текущего года Губ. Предводитель дворянства князь Н. Д. Долгоруков заявил о готовности В. В. Тарновского принести в дар Черн. Земству свой музей с условием лишь помещения оного в так называемом доме Мазепы. Собрание Тарновского известно ученому миру как одно из редких по заключающимся в нем предметам и имеет громадное значение при изучении древностей и вообще старины Малороссийского края, почему приобретение его было бы в высшей степени желательно. Но так как в доме Мазепы в настоящее время находится архив Губ. Правления, который требует для себя помещения надежного и безопасного в пожарном отношении, то не найдет ли Черн. Губ. Земская Управа возможным оказать свое содействие в приобретении такого дома, куда бы мог быть перенесен сказанный архив, о чем и доложить на собрании земства предстоящей сессии.
Добавлю к сему, что по заявлению бывшего Черниговского Городского Головы А. А. Ханенко можно предполагать, что и городское управление Чернигова не прочь оказать свое содействие по приобретению дома для архива Губ. Правления»
Граф Милорадович.
Тоді ж, у вересні, губернатор знову нагадує Губернській земскій управі, що земство повинно або оплатити вартість будинку Мазепи, або вартість іншого будинку, в який буде переміщений архів Губернського правління [7; с. 11]:
М. В. Д.
Черниговского Губернатора Копия
По канцелярии
23 сентября 1897 года Черниговской Губернской
№ 18013 Земской Управе
г. Чернигов
По ходатайству Черниговского Губернского Земства об уступке в его собственность принадлежащего казне старинного дома, занимаемого ныне архивом Черниговского
Губернского Правления, для помещения в этом доме жертвуемого Губернскому Земству землевладельцем В. В. Тарновским составленного им музея местных древностей, Департамент Общих Дел Министерства Внутренних Дел отношением от 5 сего сентября за № 20676 просит меня сообщить в дополнение к объясненному ходатайству согласно ли Губ. Земство принять в свое ведение означенный дом при условии оплаты Земством в казну стоимости этого дома или внесения стоимости устройства помещения для архива Губ. Правления и ежегодного взноса определенной наемной за означенное помещение платы.
Сообщая о сем Земской Управе для доклада предстоящему Губернскому Земскому Собранию, имею честь предложить и в последующем мне представить».
Губернатор Е. Андреевский
Далі 28 січня 1898 р. земські збори просять губернатора дати розпорядження провести оцінку будинку Мазепи за участю представників земства [8; с. 15]. До речі, це листування вів «делопроизводитель» земської управи Михайло Михайлович Коцюбинський. І така оцінка будинку, а також землі була зроблена молодшим архітектором Козелло-Поклевським. Ось цей опис [9; с. 18]:
«Здание архива расположено на местности, называемой «валом». Существует оно более 170 лет. Участок земли, занятый зданием и двором, имеет 139,37 квадратных саженей (сажень -2,13 м). Здание построено с большим запасом прочности, никаких видимых существенных повреждений стен и сводов не заметно. Но наружная и внутренняя штукатурки сильно повреждены, полы деревянные требуют перестилки, крыша железная - перекрытия, с добавлением нового железа и окраски, стропильные ноги, подмоги и оконные переплеты пришли в ветхость -- требуют замены их новыми; все подвальные, ныне не занятые помещения сыры, штукатурка стен и сводов их сильно повреждена, внутренние плоскости стен под 2-мя оконными проемами повреждены и требуют подчинки кирпичем и устранения проникания атмосферных осадков во внутрь помещений чрез оконные проемы.
Как 1-й, так в особенности, подвальный этажи мало освещены: на каждую 1 квадратную сажень пола приходится полезной площади окон за исключением площадей деревянных частей переплетов и железных решеток в подвале около 0,012 кв. саженей и в первом этаже в среднем около 0,05 кв. саж.; между тем на 1 кв. сажень пола должно приходиться вообще не меньше 1/10 кв. саж. площади стекол.
Все помещения подвала и 4 помещения первого этажа перекрыты цилиндрическими сводами в 1 кирпич толщиною; одно помещение 1-го этажа, обращенное на север, перекрыто деревянным потолком; стены и особый вход в подвал перекрыты дуговыми сводами; при входах в здание имеется двое железных дверей, 2 глухих деревянных и 1 стекляная; оконных переплетов имеется в 1-м этаже 18, в подвале 7 и на чердаке 4 штуки; лестниц имеется 1 деревянная из 1-го этажа на чердак и 2 каменных с до- счатыми ступенными досками для перехода со двора и из 1-го этажа в подвал; печь в 1-м этаже 1 прямоугольная голландская; на чердаке имеется 2 кирпичных столба, поддерживающих прогон и 1 дымовая труба, выведенная сверх крыши на высоту около 1 А аршина.
Сводов толщиною в 1 кирпич имеется: в 1-м этаже 36,54 кв. саж., в подвале 57,17 кв.саж. Полов деревянных имеется в 1-м этаже 46,2 кв. саж., на чердаке 64,26 кв. саж.
Стен имеется: 1/в подвале: внутренних, толщиною 0,61 саж. 15.08 куб. саж.; наружных, в 0,72 саж. - 40,68 куб.саж. и фундаментов 21,78 куб.саж.
2/ в 1-м этаже: внутренних, толщиною 0,52 саж -- 23,74 куб.саж.; наружных, толщиною 0,6 саж. - 51,84 куб. саж.; толщиною в 0,45 саж. (вход в подвал и 2 фронтона) -- 11,13 куб. саж. и толщиною в 0,33 саж. (сени) -- 1,96 куб. саж.; кирпичных полов в подвале имеется 36,3 кв. саж.. Объемов помещений в чистоте (за исключением объема стен) имеется: в подвале 40,86 куб. саж., в 1-м этаже -- 78,35 куб. саж., и на чердаке -- 83,54 куб. саж. Итого -- 202,75 куб. саж.
Принимая стоимости:
1. Кладки стен, куб. саж. |
144,43 |
по 60 р. |
8665 р. 80 коп. |
|
2. кладки фундаментов, куб. саж. |
21,78 |
55 р. |
1197 р. 90 коп. |
|
3. кладки сводов, толщиною в 1 кирпич, кв. саж. |
93,71 |
11 р. |
1030р. 81 коп. |
|
4. кирпичных полов, кв. саж. |
36,3 |
5 р. |
181 р. 50 коп. |
|
5. одной голландской печи с дымовой трубой |
- |
- |
65 р. 39 коп. |
|
6. деревянных полов, кв. саж. |
46,2 |
5 р. |
231 р. |
|
7. потолков с балками и чистой подшивкой снизу |
64,26 |
10 р. |
642 р. 60 коп. |
|
8. стропильных частей, погон. саж. |
189 |
- |
150 р. |
|
9. обрешетки стропил брусками в 2 % дл. кв. саж. |
98,7 |
1 р.15 к. |
113р.50коп. |
|
10. подшивки тонкими досками стропил снизу, кв.саж. |
90 |
2 р.60 к. |
234 р. |
|
11. деревянных дверей 3 штуки |
- |
- |
9 р. |
|
12. одной деревянной лестницы в 1м марше и досчатых ступеней на 2х лестницах |
- |
- |
20 р. |
|
13. окошек переплетов, штук |
29 |
2 р. |
58 р. |
|
14. дверей, штук |
2 |
6 р. |
12 р. |
|
15. окошек решеток, штук |
21 |
5 р. |
105 р. |
|
16. железной крыши, кв. саж. |
98,7 |
5 р. |
493 р.50 коп. |
Стоимость всего здания определяется в 13.210 рублей. Но имея в виду, что для поддержания здания в надлежащем виде необходимо произвести капитальный ремонт его на сумму приблизительно около 3 710 рублей, можно оценить: собственно здание архива в настоящем своем виде в 9 500рублей, а с участком земли в 139,37 кв. саженей (около 3 соток -- 294 м2) в 10 196рублей.
Подлинный подписал
Младший Архитектор Козелло- Поклевский.
С подлинным верно:
Секретарь Губ. Правления подпись
Таким чином, комісія під головуванням чернігівського віце-губернатора Долго- во-Сабурова 11 липня 1898 р. встановила вартість будинку Мазепи. Але тільки через півроку, в січні 1899 р., голова Чернігівської губернської земської управи Федір Михайлович Уманець звертається до земських зборів з конкретними пропозиціями щодо купівлі цієї споруди і влаштування у ній музею [10; с. 24]:
Але несподіванно губернатор відмовляє земській управі у купівлі будинку Мазепи для колекції Тарновського. Федір Уманець у відчаї звертається з листом до Олександра Лазаревського, відомого історика, видавця часопису «Київська старовина», друга В. В. Тарновського [11; с. 30]:
Многоуважаемый Александр Матвеевич!
Вчера получено предложение Губернатора по поводу постановлений минувшего Очередного Губ. Земского Собрания. К моему величайшему сожалению должен Вас уведомить, что постановление по поводу музея В. В. Тарновского опротестовано. Выписку из предложения Губернатора по этому вопросу при этом прилагаю.
Теперь помогите мне в следующем затруднительном положении. Надо об этом сообщить Василию Васильевичу. Но он болен и я боюсь, что это известие может отразиться на его болезни, ибо он не будет подготовлен. От имени Управы прошу Вас взять на себя труд переговорить с ним об этом и условиться, что делать далее?
Как нарочно, именно этот вопрос не был прямо поставлен во время нашего последнего совещания в Киеве.
Остаюсь с совершенным уважением и преданностью
22 марта 1899 г. Уманец
Чернигов № 1701.
Таким чином, чиновницька переписка тривала 2 роки, і саме із-за будинку Мазепи питання передачі колекції не вирішувалося. Ця ситуація невизначеності протягнулася до смерті Тарновського. У березні він захворів, але, не знаючи справжньої суті справи, все чекав на позитивне вирішення питання.
13 червня 1899 р. Василь Васильович Тарновський помер.
А далі колекція була залишена на збереження Київському товариству старо- житностей і мистецтв. Але в листопаді 1899 р., оскільки рукописи і книги почали руйнуватися від сирості, вони разом з колекцією Т Шевченка були перевезені до Чернігова і розміщені у будинку губ. земської управи. Потім земські збори прийняли рішення розмістити колекцію у ремісничому класі чоловічої половини Сирітського будинку, що виходило фасадом на Смоленськую вулицу (нині -- вулиця Т Шевченка), за міським садом.
Борису Грінченку було доручено прийняти, розібрати і зробити каталог музею. За його відсутності цю роботу виконував «делопроизводитель оценочного стола» -- Михайло Коцюбинський.
Протягом 1900-1901 рр. приміщення ремісничого класу було переобладнано і добудовано, а в 1902 році в ньому відкрито Чернігівський музей українських старо- житностей Василя Васильовича Тарновського.
Анотація
В статье документами Государственного архива Черниговской области освещается страничка истории дома полковой канцелярии и его состояние в конце ХІХ века в связи с передачей Черниговскому губернскому земству коллекции В. В. Тарновского.
Ключевые слова: дом Мазепы, Черниговское губернское земство, архив Губернского правления, коллекция, В. В. Тарновский.
У статті мовою документів Державного архіву Чернігівської області висвітлюється сторінка історії будинку полкової канцелярії і його стан на кінець ХІХ ст. у зв'язку з передачею Чернігівському губернському земству колекції Василя Тарновського.
Ключові слова: будинок Мазепи, Чернігівське губернське земство, архів Губернського правління, колекція, В. В. Тарновський.
The article tells about the side of history of the house of regimental chancellery and its condition at the end of the 19th century in connection with the transmission to Chernihiv's Gubernial Zemstvo collection of Vasily Tarnowsky.
In 1896 philanthropist, social and cultural activist, the collector of Ukrainian antiquity Vasily Tarnovsky enounced a wish to present own unique collection of antiquities to Cherni- giv's Gubernial Zemstvo.
However, presenting a collection to Chernigiv, he put three requisitions, one of which was a requisition that the collection should be placed in the house of regimental chancellery, or as specified in the will, in the «ancient house over the Desna». About further negotiations follows the story in this article.
Key words: the house of Mazepa, Chernihiv's Gubernial Zemstvo, archive of Gubernial government, collection, V. V. Tarnovsky
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Соціально-економічні та політичні умови, що визначили політику влади в другій половині 20-х років ХХ століття. Специфіка хлібозаготівельної кампанії 1929 року. Розкуркулення заможної частини села радянським керівництвом. Завдання масової колективізації.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 22.02.2015Сутність терміну "репресія" та роль цього явища в історії СРСР. Сутність, масштаби та наслідки політики масових репресій в 30-х роках ХХ століття. Особливості розподілення масових переслідувань українців в роки репресій на території Радянського Союзу.
презентация [466,2 K], добавлен 23.11.2014Зародження білоруської історичної думки і розвиток з найдавніших часів до 20-х років ХХ століття. Принципи концепції історії Білорусії початку ХХ ст. Розвиток історичної науки в радянські часи. Особливості сучасна історіографія історії Білорусії.
реферат [49,3 K], добавлен 24.05.2010Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015Дослідження соціально-економічного становища авто-угорських земель у кінці ХІХ ст. Особливості політичної консолідації різних складових елементів імперії і внутрішньої інтеграції країн і земель, що входили до неї. Намагання вирішити національне питання.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 17.03.2011Хід військових дій англо-бурської війни 1899-1902 років. Події жовтня-грудня 1899 і партизанська боротьба 1900-1901. Переговори воюючих сторін, мирний договір 31 травня 1902 р. і наслідки його підписання. Вплив війни на розвиток військової справи у світі.
курсовая работа [64,3 K], добавлен 17.11.2012Антифеодальний суспільний рух Західної і Центральної Європи першої половини XVI століття. Лютеранство, найбільший напрям протестантизму. Передумови Реформації, перші десятиліття XVI століття. Кальвiнiзм, особливості Реформації в країнах Західної Європи.
реферат [37,3 K], добавлен 18.11.2010Завершення колоніального поділу Африки. Колоніальне освоєння Африки та його наслідки. Форми антиколоніального протесту. Друга світова війна та її наслідки. Проблеми молодих африканських держав. Режим апартхейда і його крах. Африка на порозі ХХІ століття.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.06.2010Історико-культурний та економічний розвиток міста Умань, його географічне розташування. Заснування графом Потоцьким "Софіївки" - унікальної пам'ятки садово-паркової культури. Поширення релігійного руху хасидизм в єврейських громадах і будівництво синагог.
реферат [16,6 K], добавлен 23.06.2011Розгортання економічної співпраці України з країнами Європейського Союзу. Розвиток інвестиційної взаємодії України та Італії протягом 1990-х - початку 2000-х років - переважно залучення італійського капіталу у економіку України.
статья [13,0 K], добавлен 15.07.2007