Природоохоронні аспекти в науковому доробку вченого-мікробіолога імператорського університету Святого Володимира А. Країнського (кінець ХІХ - початок ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природоохоронні аспекти в науковому доробку вченого-мікробіолога імператорського університету Святого Володимира А. Країнського (кінець ХІХ - початок ХХ століття)

Костенко О.О. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Анотація

У статті на основі матеріалів архівів, історичної літератури зроблена спроба проаналізувати діяльність вченого-мікробіолога А. Країнського та його вклад у розвиток мікробіології, зокрема, агрономічної мікробіології. Показано розвиток мікробіологічної науки при Київському Університеті Святого Володимира, організацію Київського агрономічного товариства (КАТ), яке було першим науковим фаховим товариством в Україні. Стаття написана у руслі сучасних підходів до аналізу історіографічних джерел і базується на засадах історизму, об'єктивності, системності, плюралізму. При написання статті використанні такі методи як: історичний, хронологічний, аналізу праць дослідників і порівняння.

Ключові слова: мікробіологія, університет, Київське агрономічне товариство (КАТ), медична мікробіологія, науковець, кафедра, агрономічна лабораторія.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі особливого значення набувають слова ректора В. Скопенка з приводу відкриття університету: «Упродовж усієї історії людства різні інституції виникають і зникають, але є й такі, що одвічні -- це церкви та університети» [5, с. 6]. 15(28) липня 1834 р. у Києві було відкрито Імператорський університет Святого Володимира на основі двох польських установ: Кременецького ліцею і Віленського університету [2, с. 1].

Створені на території України університети були не тільки центрами загальноосвітнього процесу в певних шкільних округах, вони виконували роль науково-методичних центрів, забезпечували наукове обґрунтування подальшого розвитку тих галузей народного-господарського комплексу, що були обумовлені природно-історичними умовами регіону. До завдань вищої школи входило забезпечення виробництв регіону спеціалістами, наголошувалося, в першу чергу, на підготовці кадрів як найвищої кваліфікації. Студентами ВНЗ були в основному, люди, які готували себе до чиновницької кар'єри. Випускникам університетів надавалися значні службові права.

Перед Університетом Святого Володимира в ХІХ -- на початку ХХ ст. ставилися завдання підготовки висококваліфікованих спеціалістів, поширення загальної освіченості в суспільстві. Крім того, Київський університет ніс ідеологічне навантаження як засіб впровадження російських, самодержавних основ серед українського населення. Із самого заснування, як і в наші дні, Київський університет був одним із найбільших науково-освітніх центрів України.

Уперше курс мікробіології на кафедрі фізіології рослин Університету Св. Володимира було введено у 1909 р.

У 1933 р. кафедру фізіології рослин та мікробіології, що існувала в Київському інституті народної освіти, було розділено на дві частини: кафедру фізіології рослин та кафедру мікробіології. Останню очолив М. Холодний і працював на цій посаді впродовж багатьох років. Микола Григорович -- автор понад 200 праць у галузі фізіології рослин, мікробіології, біофізики тощо.

Значний науковий інтерес становлять роботи з мікробіології, що були виконані приват-доцентом агрономічної лабораторії Університету Св. Володимира Андрієм Васильовичем Країнським (1880-1915).

Мікробіологія -- наука, яку набула остаточного визнання самостійної дисциплін в системі університетських наук лише на початку ХХ ст.

Перші основи мікробіології заклав Левенгук в середині ХУІІІ ст., проте до кінця першої половини ХІХ ст. про фізіологію мікробів і біохімічні явища, що пов'язувалися б із морфологією мікроорганізмів, тривалий час не було майже ніяких наукових розвідок. Опублікування основних праць Пастера (1855-1865) сприяло бурхливому розвитку цієї науки [16, с. 373]. Спираючись на розроблену Пастером і вдосконалену Кохом раціональну методику, виходячи з представленої цими геніальними дослідниками концепції ролі мікробів як збудників шумувань та інфекційних захворювань, мікробіологія переможно розв'язує одну за однією найважливіші проблеми і в останній чверті ХІХ ст. набуває значення самостійної науки величезної теоретичної і практичної ваги [20, с. 93]. Наприкінці ХІХ ст. мікробіологія почала розвиватися як самостійна наукова галузь. Ця нова галузь природничо-історичних наук дуже вплинула на розвиток прикладних наук, зокрема, виноробства, пивоварства, що базувалися на результатах досліджень у мікробіології. Визнання провідної її ролі в медицині, техніці, агрономії починало охоплювати все ширші кола, що позначилося заснуванням мікробіологічних кафедр в університетах. Осередками наукової роботи в цій галузі були головним чином кафедри бактеріології при медичних факультетах.

Так, в Університеті Св. Володимира, перш за все, отримала розвиток медична мікробіологія, чому сприяла лабораторія О.Д. Павловського, заснована на медичному факультеті [16, с. 373]. У другій половині ХІХ ст. деякі професори природничого відділення (О. Баранецький, І.Г Борщов) у своїх працях приділяли увагу питанням, пов'язаним з мікробіологією. За спогадами випускників природничого відділення, професор .В. Баранецький у курсі фізіології рослин, який він читав на природничому факультеті впродовж 30 років (1873-1903), завжди приділяв належну увагу мікроорганізмам і ретельно стежив за розвитком цієї науки [20, с. 95].

Питання сільськогосподарської мікробіології були найбільше розкриті в дослідженнях приват-доцента А. Країнського, що працював в агрономічній лабораторії, якою тоді керував проф. С. Богданов.

Особливо його цікавила роль азотозасвоюваних організмів у збагаченні азотом ґрунту. З 1902 р. студент А. Країнський опановує техніку мікробіологічного аналізу в лабораторії професора О. Павловського [4, с. 766]. Ознайомившись із мікробіологічною методикою в лабораторії професора Павловського, Країнський поставив своїм завданням глибше дослідити роль ґрунтової мікрофлори як одного із чинників родючості ґрунтів.

У 1904 р. А. Країнського було затверджено на посаді позаштатного лаборанта Університету при агрономічній лабораторії [12, с. 10]. Перші праці А.В. Країнського присвячені проблемі фіксації атмосферного азоту ґрунтом в аеробних умовах. Головним об'єктом його дослідів був Azotobacter chroocosum. Крім того, дослідник перевірив і підтвердив дані К.А. Пурієвича щодо засвоєння вільного азоту цвілевими грибками [20, с. 99].

Ще в 1908 р. А. Країнський відзначив, що азотобактер має властивість виділяти ензими і добре розвивається в присутності вуглеводів, інсуліну і, особливо, крохмалю, оцукровуючи їх. А. Країнський експериментально довів, що азотобактер може використовувати різні джерела вуглецевого харчування. У працях ученого закладені основи застосування азотобактера як речовини для удобрювання полів [1, с. 7].

Роботу мікробіо-фіксаторів азоту в ґрунті А. Країнський уявляє собі так: весною при наявності чималого запасу ґрунтової вологи діяльність цих мікробів розпочинається на поверхні ґрунту в симбіозі з водоростями. При підсиханні поверхні зона життєдіяльності фіксаторів азоту пересувається в глибину, де, можливо, азотобактер вступає в симбіоз із бактеріями, які виділяють кисень. Коли в ґрунті вологи надто багато, починають функціонувати анаеробні фіксатори азоту.

Необхідно проаналізувати ще одну працю вченого: «К вопросу о методах исследования микробиологических свойств почвы» [8]. У ній автор розвиває думку, що звичайний облік ґрунтових мікробів за кількістю колоній, які виросли в тому чи іншому середовищі, ніяк не може слугувати показником інтенсивності мікробіологічних процесів у ґрунті.

Із пізніше опублікованих праць А. Країнського варта аналізу його стаття «К вопросу о разрушении клетчатки микроорганизмами», де він описує свої досліди з аеробними мікробами, збудниками цього процесу [11]. Ця робота А. Країнського була присвячена вивченню актиноміцетів.

Із метою підготуватися ґрунтовніше до роботи в цьому напрямі А. Країнський їде в Голландію, у Дельфт. У 1912 р. він одержує відрядження в Голландію, де працює в лабораторії одного з найвидатніших мікробіологів початку ХХ ст. Байєрінка. Повернувшись в 1914 р. до Києва, Андрій Васильович написав працю про властивості актиноміцетів. Результати своїх досліджень про значення актиноміцетів у природі викладені автором в останній його публікації німецькою мовою: «Die Actinomyceten u ihre Bedentunginder Natur», що вийшла в «Centrall blat f. Bateriologie» 41, 649, 1914 р. У цій статті вчений дає досить повний огляд усього, що було відомо на той час про морфологію, фізіологію, систематику та екологію актиноміцетів, поповнюючи ці відомості численними даними з власних спостережень і спроб. Вивчаючи питання руйнування целюлози мікроорганізмами, А. Країнський встановив, що ця здатність властива в значній мірі актиноміцетам. Досить указати, що тут він описує 14 нових видів із цієї групи мікроорганізмів, які згодом увійшли у відому монографію актиноміцетів, видану Р. Ліске в 1920 р. У ній вчений у числі інших актиноміцетів описав вивчений ним «Actinomyces griseus» -- продуцент стрептоміцину.

Треба відзначити, що дальший розвиток ґрунтової мікробіології підтвердив цілковиту правдивість цих критичних зауважень А. Країнського. Виноградський, реформуючи цю галузь нашої науки у своїх новітніх працях (1925-1930 рр.), виходив з аналогічних міркувань [20, с. 101].

У перше десятиріччя ХХ ст. центром об'єднання агрономів м. Києва була лабораторія мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків. Група передових учених-агрономів, у тому числі професорсько- викладацький склад агрономічної кафедри Університету Св. Володимира, організувала Київське агрономічне товариство (КАТ), яке було першим науковим фаховим товариством в Україні. А. Країнский був одним із організаторів товариства, членом правління і його науковим секретарем [14, с. 24].

Проте важливість питання викликала необхідність підготовки Андрієм Васильовичем доповіді «О желательном типе агрономической школы», з якою він виступив 18-го березня 1911 р. [19]. У доповіді вчений визначив дві основні проблеми сільськогосподарської освіти того часу: по-перше, завдання, які стояли перед випускником -- фахівцем з агрономії; по-друге, завдання вищої фахової школи. Зокрема він наголошував, що «перед агрономами ставилося завдання складання організаційного плану господарств. Для цього фахівець повинний був уміти розібратися в економічних умовах, оцінити умови ринку, шляхів сполучення та інше; розібратися в природничо-історичних умовах місцевості; добре знати основи сільськогосподарської техніки» [19, с. 2].

За короткий час (з 1908 р. до 1914 р.) Андрій Васильович виконав і надрукував ряд експериментальних досліджень над різними групами ґрунтових мікробів. Ці дослідження звернули на нього увагу як на видатного мікробіолога не тільки в нас, а й за кордоном. Головними питаннями, що розробив А. Країнський, є питання засвоєння атмосферного азоту мікроорганізмами, а також збагачення ґрунту азотом і вивчення життєдіяльності актиноміцетів у ґрунті. А. Країнський виділив і вивчив активність азотобактера в дев'ятьох ґрунтових різновидах України. Він був першим ученим, що відкрив цілющі антибіотичні властивості грибка «Actinomyces griseus».

мікробіологія університет країнський вчений

Висновки і пропозиції

Визначну роль у становленні та розвитку агрономічної науки й освіти в межах Київського університету відіграли видатні вчені в галузі сільського господарства: С. Ходецький, С. Богданов, А. Країнський і В.В Колкунов, кожен із них зробив значний особистий внесок у становлення вузькофахових дисциплін.

Теоретичні та практичні розробки вчених університету були складовими комплексу передумов формування перших наукових шкіл з природоохоронної та аграрної галузі, визначним етапом становлення вітчизняної системи фахової освіти, а також розвитку аграрної науки та при- рододослідної справи зокрема.

Для більш повного розкриття значення науково-педагогічної спадщини в розвитку вітчизняної освіти та науки доцільно і в подальшому займатись вивченням природоохоронних аспектів наукових доробок вчених, які б розкривала шляхи становлення мікробіологічної науки в Університеті Святого Володимира.

Список літератури

1. Власюк П.А. Содружество русских и украинских ученых / П.А. Власюк // Земледелие. - 1954. - № 5. - С. 3-12.

2. Записка и речи, читанные при открытии Императорского университета Св. Владимира, 15 июля 1834 г. - К., 1840. - 119 с.

3. Історія Київського університету. 1834-1959. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1959. - 629 с.

4. Карышева К.А. Андрей Васильевич Краинский (130 лет со дня рождения) / К.А. Карышева // Врачебное дело. - 1958. - № 7. - С. 766-767.

5. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 1834-2004: [Ілюстративно-інформаційне видання] / Ред. кол.: В. Литвин, Д. Табачник, В. Кремень, В. Скопенко. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. - 183 с.

6. Краинский А.В. Обогащение почв азотом в связи с жизнедеятельностью аэробных микроорганизмов, ассимилирующих свободный азот. Рец.: В. КолкуновиК. Пуриевич / А.В. Краинский// Университетские известия. - 1912. - № 12, офиц. ч. - С. 1-3.

7. Краинский А.В. О выделении из почв Киевской и Черниговской губ. А7о1оЪас1егсЬгоосоБиш / А.В. Краинский // Протоколы 1-го (годичного) собрания Киевского общества естествоиспытателей, 25 января 1909 г. - К., 1909. - С.

8. Краинский А.В. К вопросу о методах исследования микробиологических свойств почвы / А.В. Краинский // Журнал опытной агрономии. - 1909. - Т. Х. - № 3. - С. 39-47.

9. Краинский А.В. Обогащение почв азотом в связи с жизнедеятельностью аэробных микроорганизмов, усваивающих свободный азот / А.В. Краинский // Университетские известия. - 1912, неофиц. ч. - №. 4 - С. 1-58; № 8. - С. 59-132; № 9. - С. 133-182, І-ІІ.

10. Краинский А.В. Микробиология в земледелии / А.В. Краинский // Хозяйство. - 1912. - С. 988-995.

11. Краинский А.В. К вопросу о разрушении клетчатки микроорганизмами / А.В. Краинский // Журнал опытной агрономии. - 1913. Т. ХІУ. - С. 253-261.

12. Личный состав Университета Св. Владимира к 15 августа 1904 г. // Университетские известия. - 1904. - № 10. - С. 1-17.

13. Личный состав Университета Св. Владимира к 1 июля 1910 г. // Университетские известия. - 1911. - № 4, прибавления - С. 81-96.

14. Отчет о деятельности Киевского Агрономического общества за 1912 г. - К.: Тов. «Печатня С.П. Яковлева», 1913 - 31 с.

15. Отчет о деятельности Киевского Агрономического общества за 1911 г. - [Б. м. и г.]. - 13 с.

16. Природознавство в Україні до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах / Ю.В. Павленко, С.П. Руда, С.А. Хорошева, Ю.О. Храмов. - К.: Видав. дім Академперіодика, 2001. - 420 с.

17. Протокол 10-го общего собрания Киевского агрономического общества, состоявшегося 10-го декабря 1910 г. // Доклады и протоколы общих собраний Киевского агрономического общества. 1910 г. - К.: Тип. Т.Г. Мейнан- дера, 1911. - С. 1-14.

18. Протокол 2-го Общего Собрания Киевского Агрономического Общества, состоявшегося 9-го февраля 1911 г. // Доклады и протоколы общих собраний Киевского агрономического общества. - К.: Тип. Т.Г. Мейнандера, 1912. - С. 1-4.

19. Протокол 6-го общего собрания Киевского Агрономического Общества, состоявшегося 18-го марта 1911 г. // Доклады и протоколы общих собраний Киевского агрономического общества. - К.: Тип. Т.Г. Мейнандера, 1912. - С. 1-9.

20. Холодний М.Г. До історії мікробіології в Київському університеті // Розвиток науки в Київському університеті за сто років. - К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту, 1935. - С. 93-104.

Размещено на Allbest.ru