Функціонування суспільних інститутів Іспанії в умовах консолідації демократії (1982-1996 pp.): історіографія проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування суспільних інститутів Іспанії в умовах консолідаціі демократії (1982-1996 pp.): історіографія проблеми

В статье осуществлен историографический обзор проблемы реформирования общественных институтов в период утверждения демократических принципов. В последней четверти ХХ века Испания осуществила успешный переход к демократическому обществу. Диктатура, установленная в 1939 г. генералом Ф. Франко в результате гражданской войны, была ликвидирована мирным путем. Проанализирована научная литература, в которой освещаются особенности функционирования испанского правительства, парламента, монархии, СМИ, судебной системы и католической церкви.

Ключевые слова: Испания, демократизация, органы государственной власти, средства массовой информации, церковь.

Annotation

The article presents a historiographical review of the problems of reforming public institutions in the period of democratic principles. In the last quarter of the twentieth century Spain has made the successful transition to a democratic society. The dictatorship established in 1939 by General F. Franco in the civil war, was dismantled peacefully. We have analyzed the scientific literature that highlights the features of the functioning of the Spanish government, Parliament, monarchy, the media, the judiciary and the Catholic Church.

Key words: Spain, democratization, public authorities, media, Church.

Загальними тенденціями еволюції сучасної світової історичної думки можна вважати зближення та інтеграцію історичних досліджень з іншими соціально-гуманітарними науками - соціологією, економікою, антропологією, лінгвістикою, психологією, культурологією тощо. Одним з головних напрямків історії певної епохи є історіографічний аналіз проблеми. Історіографія перевіряє, наскільки вірно застосовується науковий метод при написанні історії, акцентуючи увагу на авторі, його джерелах, відділенні фактів від інтерпретації, а також на стилістиці, авторських пристрастях і на тому, для якої аудиторії написана ним дана історія.

Досвід іспанського варіанту переходу до демократії та її консолідації був і залишається предметом наукових досліджень фахівців в області історії, права, політології, соціології, транзитології.

Період консолідації демократії в Іспанії розпочався після перемоги на парламентських виборах у 1982 р. Іспанської соціалістичної робітничої партії. Для перспективної, довготривалої і стабільної легітимності демократичного режиму непересічне значення має не тільки форма новостворених організацій та інституцій, але й ефективність консолідації демократії. Визначальна роль у цьому процесі належить уряду. Його перманентна нездатність діяти рішучо та ефективно може негативно вплинути на його легітимність.

Успішне утвердження демократії в Іспанії можна пов'язати з діяльністю соціалістичного уряду на чолі з Ф. Гонсалесом. Оскільки уряд Іспанської соціалістичної робітничої партії перебував при владі майже 14 років (1982-1996 рр.), то цей період діяльності кабінету міністрів ґрунтовно вивчений в науковій літературі. По-перше, період консолідації демократичного режиму, що отримав новий імпульс з перемогою соціалістів у жовтні 1982 р., досліджується в низці монографій. Значна увага науковців приділена діяльності уряду. Західні дослідники Ч. Пауелл, Х. Туссель, А. Мартінес Хесус, Г. Моран, В. Прего, Х. Тесанос, К. Залдівар, М. Кастельс, російські С. Хенкин, І. Данилевич, О. Буторина та інші відзначають планомірну, виважену політику соціалістичного уряду, особливо в перші терміни повноважень [1-11].

Особливий інтерес викликає праця професора Оксфордського університету Ч. Пауелла “Іспанія в роки демократії, 1975-2000”. Нами були ґрунтовно опрацьовані розділи, в яких досліджується правління Іспанської соціалістичної робітничої партії. Автором висвітлено багатоаспектний процес переходу Іспанії до демократії. Аналізуючи зміни в політичній, економічній та соціальній сферах, Ч. Пауелл виокремив основні напрямки діяльності соціалістичного уряду, його пріоритетні завдання. Також науковцем розглянуто низку проблем і труднощів, які супроводжували правління соціалістів (кризові явища в економіці, заходи в соціальній сфері, що призводили до серйозних акцій протесту, корупційні скандали тощо). В цілому Ч. Пауелл позитивно оцінює правління ІСРП, вказуючи на суттєві змінив в економічній та соціальній сферах [1, р. 333-568].

Фахівцем з сучасної історії Іспанії, автором низки ґрунтовних праць про історію Іспанії ХХ століття є Х. Тусель Гомес, історик та іспанський політик. Науковець, вказуючи на досягнення соціалістичного уряду, критично оцінює його діяльність. Багато дорікає політикам за їх нестримне бажання утриматись при владі, звинувачуючи один одного в існуючих проблемах. На початку 90-х років він виступив за відставку уряду Ф. Гонсалеса [2].

Іспанська журналістка В. Прего, яка у свій час вела телепередачі “Дискусія” (1987 р.), “Перехід” (1993 р.), “Один момент, будь ласка” (1994 р.) та інші, є автором кількох робіт, присвячених переходу Іспанії до демократії: “Так був здійснений перехід” (1995 р.), “Президенти” (1995 р.) “Словник переходу” (1999 р.). Так, її праця “Президенти” присвячена ролі чотирьох перших президентів демократії: Адольфо Суаресу, Леопольдо Кальво Сотело, Феліпе Гонсалесу Маркесу та Хосе Марії Аснару. Роки уряду Феліпе Гонсалеса пов'язує з формуванням іміджу Іспанії в світі [6; 11]. Однак, більшість її робіт носить публіцистичний характер.

По-друге, в наукових статях дослідники (Х. М. Марін Арсе, Х. К. Креспо, С. Хуліа Діас, Х. Замбрана Пінеда та інші) також аналізують пріоритетні напрямки діяльності уряду Ф. Гонсалеса, причини перемоги його партії на парламентських виборах, а також основні прорахунки, недоліки в діяльності [12; 13]. Так, зокрема, Х.М. Марін Арсе називає перші десять років правління ІСРП “золотим віком”, оскільки в цей період соціалістичні уряди діяли рішучо, ініціативно на противагу слабкій опозиції, яка не мала чіткого плану дій [12].

Змістовою є стаття Х. К. Креспо “Уряди меншості, пакти парламентаріїв і законотворення в Іспанії”. В цій роботі основна увага зосереджена на законотворенні в періоди, коли партія, яка формувала уряд, не отримувала більшості в ході парламентських виборів. Автор досліджує діяльність перших демократичних урядів Союзу демократичного центру (1977-1982 рр.) та діяльність уряду ІСРП з 1993 по 1996 рр. Х. К. Креспо вказує на те, що в умовах відсутності абсолютної більшості в парламенті, опозиція діяла більш рішучо, вчиняючи певний тиск на партії, які підтримали правлячу. Також частина парламентських груп повторно подавали на розгляд законопроекти, які раніше були відхилені. В цілому, як вказує дослідник, відсутність абсолютної більшості правлячої партії в парламенті не означало зменшення законодавчої ініціативи уряду [13].

Важливе місце у процесі мирного демонтажу авторитарного режиму і демократичної трансформації іспанського суспільства посів інститут монархії і особисто король Хуан Карлос I. Монархічний устрій в Іспанії багато століть був символом національної єдності. Принц Хуан Карлос зайняв пост глави держави в якості короля Іспанії після смерті фундатора і беззмінного керівника авторитарного режиму Ф. Франко 20 листопада 1975 р. Визначальною була його роль на етапі встановлення демократії. Тому більшість досліджень присвячені цьому періоду діяльності іспанського короля. Щодо етапу консолідації демократичного режиму, то ґрунтовних досліджень інституту монархії існує значно менше.

Ґрунтовною працею є твір відомого західного історика П. Престона “Хуан Карлос І: король одного народу”. Автор докладно дослідив життя та діяльність іспанського монарха. Науковцем досліджено суперечливі стосунки короля Хуана Карлоса з батьком, його освіта, спрямованість на увічнення режиму Франко, його ставка на демократію, боротьба з путчизмом до повної консолідації парламентської монархії та її еволюції. Дослідження П. Престона дає уявлення про Хуана Карлоса як про людину та політика, який прагнув бути “Королем всіх іспанців” [14].

Також варто виокремити колективну монографію іспанських науковців “Політична система Іспанії”. Автор відповідного розділу, Х. Карлос Монедеро, зазначає, що роль іспанського монарха у політичному житті країни є важливою, але згідно з конституцією він наділений доволі скромними повноваженнями [15].

Роль конституційної монархії в контексті європейської інтеграції досліджено Х. А. Уртадо Мартінесом. Автор висвітлив модернізацію повноважень короля зі вступом Іспанії в ЄС (здійснює представництво Іспанії на високому рівні, виражає згоду Іспанської держави щодо основних питань тощо) [16].

В російській історичній науці роль Хауна Карлоса в демократизації Іспанії висвітлено С. М. Хенкіним. Його монографія “Хуан Карлос I. Політичний портрет” присвячена життєвому шляху короля, його внеску у становлення, розвиток і захист демократії в Іспанії. Більша частина роботи стосується переважно етапу встановлення, а не консолідації демократичного режиму [17].

Важливе місце в системі органів державної влади займає парламент, який складає законодавчу гілку влади будь-якої країни. Особливою є його роль в трансформаційних процесах. Досліджуючи роль та місце державних інститутів в процесах консолідації нами було опрацьовано відповідну літературу щодо функціонування іспанського парламенту. Зазначена проблема висвітлена в першу чергу в працях іспанських науковців: Х. Кальвет Креспо, Е. Саенс Ройо, Х. Капо Гіоля, А. Торрес де Мораля та ін. [13; 18; 19; 20]. Більшість з них, досліджуючи роль іспанського парламенту у демократичних процесах, дотримуються думки, що на етапі встановлення демократії функції Кортесів були більш вагомими ніж на етапі консолідації демократії. Однак, в проаналізованих роботах відсутня інформація про глибинні причини цих явищ. Автори представляють огляд даних, що стосуються законодавчих ініціатив Кортесів, окремих парламентських груп, активності в контролюючій сфері тощо.

Окремо досліджувалась проблема реформування судової системи в Іспанії. Судова реформа в розвитку країни відіграє одну з основних ролей. Реформування судової влади та судової системи не обмежується лише вдосконаленням функціонування судів та суддів. Судова реформа у більш широкому контексті має сприяти створенню умов для забезпечення реального захисту прав та свобод людини і громадянина, що неможливо без системного, ефективного і логічного взаємозв'язку та взаємодії між судовою, законодавчою і виконавчою гілками державної влади. В основному вона висвітлена фахівцями правознавцями. Серед російських науковців варто виділити роботи В. В. Маклакова (проаналізував іноземне конституційне право), С. М. Медведєва (присвятив увагу історії держави і права Іспанії), А. Я. Сухарєва (укладач енциклопедичного довідника правових систем країн світу), М. В. Ярової (здійснила порівняльно-правовий аналіз судових систем сучасних європейських держав) [21; 22; 23; 24].

Дослідження Х. М. Каналес Альєнде торкається проблеми системи правосуддя Іспанії, а також перспектив її розвитку. На думку автора, судова система Іспанії в досліджуваний період потребувала суттєвого реформування, особливо щодо захисту прав громадян. Модернізацію системи правосуддя, вказує автор, варто аналізувати у більш широкому контексті, оскільки вона є елементом політичної системи [25].

В роботах західних дослідників (М. Арагон Реєс, І. Герпе Ландін, В. Файен Гільєн, К. Фернандес- Міранда, А. Хіль Роблес, І. Отто, М. Перес Апарісіо, Х. Тоаріа Хосе, Р. Бланко Вальдес, Р. Верде, Г. Вілляр Камара (Іспанія), С. Тейман (США) здійснено аналіз оновленої законодавчої бази, прослідковано реформування судових органів, вивчено думку громадян щодо функціонування системи правосуддя [27-38].

В той же час, відсутні роботи, в яких знаходилася б комплексна інформація про судову систему країни в цілому (історія і сучасність, система судів і квазісудових органів, судоустрій). Практично не приділяється увага питанням типологізації судів. Відсутні ґрунтовні дослідження, які б демонстрували кореляційний зв'язок між процесом консолідації демократичного режиму та реформуванням судової системи.

З розвитком демократії для держав, що переживають період трансформації, особливо актуальним виявляється розуміння проблем впливу та функціонування системи засобів масової інформації. Зарубіжна наукова думка пропонує широкий спектр різноманітних досліджень проблем зв'язку політики і засобів масової інформації. Серед основних напрямків можна відзначити розробку концепції інформаційного суспільства Б. Беллом і Г. Тоффлером, вивчення впливу ЗМІ на громадську думку, зокрема на електоральні вподобання населення, які провели П. Лазарсфельд, С. Леннарт. Г. Шиллером, Дж. Харлессом, Е. Роджерсом досліджуються також функції ЗМІ у суспільстві, тенденції їхнього розвитку. Однак у цих дослідженнях не розроблені проблеми впливу ЗМІ на процеси демократичного розвитку суспільства. А вчені, які розглядають питання зв'язку мас-медіа і демократії, - Дж. Кін, Дж. Мерілл, Мак Чесні - не застосовують у своїх роботах методу системного аналізу [39, с. 4].

В Україні досліджує особливості функціонування засобів масової інформації в процесі демократичного розвитку суспільства А. Г. Костирєв. Автором охарактеризовані моделі взаємодії політичної та медіа-систем, а також тенденції розвитку ЗМІ, показані шляхи створення такої моделі, яка забезпечує функціонування ЗМІ як каналу масової комунікації, що сприяє розвитку демократії [39].

Особливості реформування інформаційного простору, роль та місце засобів мас-медіа на етапі утвердження демократичного режиму в Іспанії є ґрунтовно досліджені в іспанській науці. Зазначеній проблематиці присвячені праці Ф. Бернете, М. Лус Морана, Б. Гарсі-Мон Маранєса, М. Х. Раміреса Лафіта, А. Муньйоса Каріона, Е. Васкес Діаса, К. Ламас Алонсо, М. Аріас Фернандеса, Х. А. Гаіта Мойя, Е. Родрігес Лара, Б. Г. Небреда, A. Пералес Алберта, А.Л. Платеро, Б.Е. Маркеса, M. Мартін Серрано, М. Крус Сеоане, М. Долорес Саіса, Х.Ф. Себастіана, Х.Ф. Фуентеса [40-53].

Окремо необхідно виділити дослідження Р. Реіга, автора низки книг про суспільну комунікацію, серед яких виділяється “Контроль комунікації мас: структурні і психосоціальні основи” (1995 р.) [54]. У роботі автор здійснює спробу розкрити місце та роль економічного та політичного впливу, який знаходиться “позаду” засобів зв'язку і який зазвичай читач або глядач не сприймає. А саме, автор детально аналізує такий контроль у форматі “хто говорить, що і для чого”. Наступна праця науковця “Засоби комунікації та влада в Іспанії: преса, радіо, телебачення і видавничий світ” (1998 р.) складається з трьох великих частин: в першій викладені концептуальні питання і зроблена спроба пояснити, що розуміється під “структурою”, “інформацією” і “владою”. У другій частині, описана “реальна структура” інформації в Іспанії, починаючи з заходів груп мультимедійних лідерів (Телефонна компанія, Радіотелевізійна корпорація Іспанії, група “Пріса”, група “Коррео”), найбільших журналістських груп (група “Зета”, група “Годо”, “Іспанська преса”, група “Вос” та інші) і найпомітніших телеграфних агентств (“Ефе” та “Європа-Прес”). У третій частині аналізуються найзначніші риси структури індустрії преси, радіо, телебачення, книг та “канали інформації”. Проте залишилась неясною взаємодія між Іспанією і зарубіжжям, відводиться надто багато уваги маргінальним групам [55].

В дослідженні К. Валлєрехо Рамірес та А. Алмазана Льоренте обговорюється питання про науковість передвиборчих опитувань та їх вплив на результати виборів. Автори піддали сумніву методи і техніки, які використовуються при проведенні опитувань і прогнозів виборів. Вони також стверджують, що оприлюднення результатів опитувань в ЗМІ впливають на результат виборів. Крім того, важливим фактором є етичні аспекти публікацій та професіоналізм журналістів і дослідників [56].

Варто виділити докторську дисертацію Ф. Х. Сетьєна Мартінеса “Тероризм і преса в політичній іспанській трансформації”. Науковець акцентував увагу на проблемі тероризму та політичних перетворень в іспанській пресі в І976-1986 рр. Ним було проаналізовано шість щоденних іспанських видань (АВС, Ель Паіс, Камбіо 16, Ла Вангардіа, Деіа, Егім) з теми терористичної діяльності в Іспанії в період з першої каденції уряду А. Суареса до літа 1986 р. Мета дослідження - порівняти висвітлення проблеми тероризму різними іспанськими виданнями [57].

Досліджуючи місце католицької церкви в демократичній Іспанії було використано роботи російських науковців Т. Б. Коваль, К. А. Лагоди, Л. В. Пономарьової, С. М. Хенкіна та інших [9; 58-61].

Так, у монографії Л. В. Пономарьової “Іспанський католицизм ХХ століття” міститься не тільки історія католицького руху в Іспанії XX ст., але і роздуми найбільших представників католицької та світської культури про національний характер іспанців та шляхи становлення іспанської самосвідомості. Особливе місце в монографії займає оригінальне дослідження автором теорії і практики світської організації католицизму “Опус деї” [58]. Серед західних дослідників варто виокремити Д. Лямасарес Фернандеса, Х. Рамона Монтеро, Р.П. Діас-Салазар де Альмагро, Д. Розенберга, Х. Р. Альвареса, Х. М. Парілья Фернандеса Іглесіаса, Х. Л. Мартінеса Лопес-Муньїса, Е. Молано [62-69]. Так, Д. Лямасарес Фернандес акцентував увагу на вивченні принципів та моделей взаємовідносин між церквою та державою, між державою та різними релігійними конфесіями, між державою та ідеологічними групами (релігійними та нерелігійними) [65].

Х. Рамон Монтеро є автором низки праць з цієї проблеми. Він дослідив рівень релігійності громадян, їх політичні уподобання в контексті їх релігійності. Автором представлена значна кількість статистичних даних із різних досліджень і статистичних джерел, особливо з двох національних опитувань, проведених в 1982 і 1984 рр., відповідно, про релігійність іспанців та їх поведінку в сфері політики [66-68]. Д. Розенберг висвітлив місце релігійних меншин в Іспанії, врегулювання відносин між державою і релігіями. Підкреслює важливе значення релігійного плюралізму, який розглядається ним як розвиток відносин між католицькою Церквою, політичною владою і громадянським суспільством; розвиток відносин особистості до гегемонії влади; аконфесійність держави [69]. Більшість науковців стверджують, що церква не стала на перешкоді демократичних перетворень.

Таким чином, аналіз стану наукової розробки проблематики демонструє репрезентативність зарубіжної історіографії та необхідність поглиблення вивчення зазначеної проблематики в Україні.

демократичний іспанський монархія католицький

Джерела та література

1. Powell Ch. Espana en democracia. 1975 - 2000 / Charls Powell. - Barcelona: Plaza Janez, 2001. - 688 p.

2. Tusell J. La transicion espanola a la democracia / Javier Tusell.- Madrid : Historia 16, 1999. - 207 p.

3. Linz J. y Stepan A. Problems of Democratic Transition and Consolidation: Southern Europe, South America, and post-communist Europe / A. Stepan, J. Linz. - Baltimore : Johns Hopkins University Press, 1996. - 479 p.

4. Martinez Jesus A. (coord.) Historia de Espana. Siglo XX. 1939-1996. / Martinez Jesus A. - Madrid : Catedra. Historia, 2003. - 515 p.

5. Moran G. El precio de la transicion. /Gregorio Moran. - Barcelona: Planeta,1992. - 254 p.

6. Prego V. Asi se hizo la Transicion / Victoria Prego. - Barcelona: Plaza Janez, 1995. - 690 p.

7. Tezanos J. F. La transicion democratica espanola / Tezanos J. F., Cotarelo R. - Madrid : Editorial Sistema, 1993. - 956 p.

8. Zaldivar C. A., Castells M. Espana. Fin de siglo / С. А. Zaldivar, М. Castells. - Madrid : Alianza Editorial, 1992. - 407 p.

9. Хенкин С. М. Испания после диктатуры (социально-политические проблемы перехода к демократии) / С. М. Хенкин. - М. : Наука, 1993. - 200 с.

10. Буторина О. В. Испания: стратегия экономического подъема / О. В. Буторина. - М. : Наука, 1994. - 155 с.

11. Prego V. Presidentes: veinticinco anos de historia narrada por los cuatro jefes de Gobierno de la democracia / Victoria Prego. - Barcelona : Plaza & Janes, 2000. - 383 р.

12. Marin Arce J. M. Diez anos de gobierno del PSOE (1982-1992) / Jose Maria Marin Arce // Espacio, Tiempo y Forma. - 2000. - Serie V, Historia Contemporanea. - №. 13. - Р. 189-209.

13. Calvet Crespo J. Gobiernos minoritarios, pactos parlamentarios y production legislativa en Espana / Jordi Calvet Crespo // Polltica y Sociedad. - 2003. - V. 40, № 2. - Р. 89-103.

14. Paul Preston. Juan Carlos I: El rey de un pueblo / Paul Preston. - Penguin Random House Grupo Editorial Espana, 2012. - 704 р.

15. Monedero J. C. La transicion posfranquista a la Monarquia parlamentaria / Juan Carlos Monedero // Paloma Roman Marugan, Carmen Ninou Guinot, Juan Carlos Monedero. Sistema politico espanol. McGraw-Hill Interamericana de Espana, 2001. - Р. 41 -80.

16. Hurtado Martinez J. A. Reflexion jurldica sobre la monarquia espanola en el horizonte de la union europea / Juan Antonio Hurtado Martinez // Boletin de la facultad de derecho. - 2001. - № 17. - Р. 107-148.

17. Хенкин С. М. Хуан Карлос I: политический портрет / С. М. Хенкин. - М. : ИНИОН РАН, 2001. - 92 с.

18. Capo Giol J. Oposicion y minorias en las legislaturas socialistas / Jordi Capo Giol // Revista espanola de investigaciones sociologicas. - 1994. - № 66. - Р. 91-113.

19. Torres del Moral A. El lugar de la Cortes Generales en el sistema constitucional espanol / Antonio Torres del Moral // Anuari o juridico de La Rioja. - 1995. - № 1. - Р. 29-54.

20. Saenz Royo E. El papel del parlamento espanol en la democracia de partidos / Eva Saenz Royo // Revista de Derecho Politico. - 2008. - № 73. - Р. 147-176.

21. Иностранное конституционное право / под редакцией В. В. Маклакова. - М. : Юристъ, 1996. - 512 с.

22. Медведев С.Н. История государства и права Испании / С. Н. Медведев. - М. : Наука, 1992. - 315 с.

23. Сухарев А.Я. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник / А. Сухарев. - М : Издательство НОРМА, 2003. - 976 с.

24. Яровая М. В. Судебные системы современных европейских государств: сравнительно-правовой анализ : автореф. дис.... канд. юр. наук : 12.00.01 / Марина Вячеславовна Яровая. - М., 2006. - 29 с.

25. Canales Aliende J. M. El servicio publico de la justicia: actualidad y perspectivas / Jose Manuel Canales Aliende //Polltica y sociedad. 1995. - № 20. - P. 63-70.

26. Хиль-Роблес А. Парламентский контроль за администрацией / Хиль-Роблес Альваро. - М. : Ad Marginen, 1997. - 335 с.

27. Aragon Reyes M. 25 anos de justicia constitucional en Espana / M. Aragon Reyes // Revista Iberoamericana de Derecho Procesal Constitucional. - 2004. - №. 2. - P. 3-23.

28. Fairen Guillen V. Comentarios a la ley organica del poder judicial de 1 de julio de 1985 / Victor Fairen Guillen. - Madrid : Editoriales de Derecho Reunidas, 1986 - 453 p.

29. Fernandez-Miranda Campoamor C. El consejo general del poder judicial: de la ley organica 1/1980, de 10 de enero, a la ley organica 6/1985, de 29 de julio / Fernandez-Miranda Campoamor Carmen // Revista de Derecho Politico. - 1994. - № 38. - Р. 37-92.

30. Landin Ivianuel G. El Consejo General del Poder Judicial / Gerpe Landin Ivianuel // Revista de Derecho Politico. - 1992. - № 36. - Р. 177-187.

31. Otto Ignacio de. Estudios sobre el Poder Judicial / Ignacio de Otto. - Madrid : Comprint, S.A.- 1989. - 253 p.

32. Toharia Jose J. Las encuestas de opinion y las decisiones politicas: el caso de la evaluation y reforma de la justicia / Jose

Juan Toharia // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1999. - № 2. - P. 223-235.

33. Toharia Jose Juan. La imagen ciudadana de la justicia. Foro sobre la reforma y gestion de la justicia / Jose Juan Toharia. - Madrid : Universidad Autonoma de Madrid. - 2003. - 112 p.

34. Perez Aparicio Miguel A. El poder judicial / Miguel A. Perez Aparicio // Revista de Derecho Politico. - 1992. - № 37. - P. 161-175.

35. Valdes R. L. Blanco. La polltica y el derecho: veinte anos de Justicia Constitucional y democracia en Espana (apuntes para un balance) / Valdes R. L. Blanco // Teoria y realidad constitucional. - 1999. - № 4. - P. 241-272.

36. Verde Rui. El poder judicial en las Constituciones de Portugal y Espana / Verde Rui // Anuario de la Facultad de Derecho. - 2003. - № 21. - P. 617-628.

37. Villar G. Camara. Justicia y polltica en la Espana democratica (Una reflexion a proposito de los llamados “jueces estrella” y la judicializacion de la polltica) / G. Villar Camara // Revista de Derecho Politico. - 2000. - № 47. - P. 27-52.

38. Tейман С. Возрождение суда присяжных в Испании / С. Тейман // Государство и право. - 1996. - № 12. - С.127-136.

39. Костирєв А.Г. Роль засобів масової інформації в процесі демократичного розвитку суспільства: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / А.Г. Костирєв; Київський національний університет ім. Т.Шевченка. - К., 2003. - 21 с.

40. Bernete F. El estudio de los estereotipos a traves del analisis de relatos / Francisco Bernete // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 123-135.

41. Luz Moran M. Algunas reflexiones en torno a la influencia de los medios de comunicacion en la formation y caracteristicas de la cultura polltica de los espanoles / Maria Luz Moran // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 37-59.

42. Garcia-Mon Maranes В. Los medios de comunicacion escritos en la sociedad espanola / Blanca Garcia-Mon Maranes, Maria Jose Ramirez Lafita // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 87-108.

43. Munoz Carrion А. Los codigos de la comunicacion instituida: margenes, dinamica y nivel logico / Antonio Munoz Carrion // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 61-74.

44. Vazquez Diaz Е. El publico privado en la television / Eduardo Vazquez Diaz, Carlos Lamas Alonso // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 109-120.

45. Arias Fernandez M. A. Las fuentes de information no institucionales como alternativas de los MCM / Marla Antonia Arias Fernandez // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 75-84.

46. Gaitah Moya J. A. La opinion del diario el Pals en la transition espanola / Juan Antonio Gaitah Moya // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 149-164.

47. Rodriguez Lara E. La publication de encuestas preelectorales / Emilio Rodriguez Lara // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 191-211.

48. Garcia Nebreda В. Los informativos de television: un modelo mas alla de las diferencias / Begona Garcia Nebreda, Alejandro Perales Albert // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 137-147.

49. Laguna Platero А. Politica y Television: Las Perversiones de la democracia / Antonio Laguna Platero // Ambitos. - 2002. - № 9-10. - Р. 323-339.

50. Marquez Hernandez В. El papel de la prensa en las etapas de transicion a la democracia (el caso espanol) : Tesis de doctorado / Baldemar Hernandez Marquez. - Madrid : Universidad Complutense de Madrid, 1990. - 2001. - 665 p.

51. Martin Serrano М. Los cambios acontecidos en las funciones de la comunicacion y en el valor de la informacion / Manuel Martin Serrano // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - № 57. - Р. 13-20.

52. Cruz Seoane М. y Saiz Maria D. Cuatro siglos del periodismo en Espana. De los “avisos” a los periodicos digitales / Maria Cruz Seoane y Maria Dolores Saiz. - Madrid : Alianza Editorial, 2007. - 400 p.

53. Fernandez Sebastian J. Historia del periodismo Espanol / Javier Fernandez Sebastian, Juan Francisco Fuentes. - Madrid: Sintesis, 1997. - 400 p.

54. Reig Ramon Garcia. El control de la comunicacion de masas. Bases estructurales y psicosociales / Ramon Garcia Reig. - Madrid : Libertarias/Prodhufi, 1995. - 552 p.

55. Reig Ramon G. Medios de Comunicacion y Poder en Espana: Prensa, Radio, Television y Mundo Editorial / Ramon Garcia Reig. - Barcelona : Paidos Iberica. - 1998. - 295 p.

56. Villarejo Ramirez C., Almazan Llorente А. Analisis del discurso de la prensa sobre las encuestas electorales en las elecciones generales de 1996 / Carmen Villarejo Ramirez, Alejandro Almazan Llorente // Empiria: Revista de metodologia de ciencias sociales. - 1998. - № 1. - Р. 97-120.

57. Setien Martinez F. J. Terrorismo y prensa en la transicion politica espanola, 1976-1986 / Francisco Jose Setien Martinez. Tesis doctoral. - Universidad Complutense de Madrid, 1994. - 682 p. - Режим доступу 3.10.2015: http://biblioteca.ucm.es/tesis/19911996/S/3/S3012201.pdf

58. noHOMapeBa Л. В. Испанский католицизм ХХ века / Л. В. noHOMapeBa. - М. : Наука, 1989. - 288 с.

59. Лагода Е. А. Кон^датная система как модель пpaвoвoгo peгупиpoвaния roсудapствeннo-цepкoвных отношений / Е. А. Лагода // Общество: политика, экономика, пpaвo. - 2010. - № 2. - С. 57-60.

60. Коваль Т. Б. Испанская католическая ^praBb о демофатии и актуальных пpoблeмaх жизни стpaны /Т. Б. Коваль // Испания: вpeмя испытаний и нового выбopa. - М.: ИЛА РАН, 2009.

61. Коваль Т. Б. Останется ли сфана католической? / Т. Б. Коваль // Испания. Анфас и пpoфиль. - М.: Весь миp, 2007. - С.284-305.

62. Alvarez Alvarez J. R. Iglesia y democracia: aplicaciones al caso asturiano / Jose Ramon Alvarez Alvarez y Jose Manuel Parrilla Fernandez // Publicado en El Comercio / La Voz de Aviles. - 2007. - 22 de abril.

63. Martinez Lopez-Muniz J. L. Posible inconstitucionalidad parcial de la ley espanola de divorcio de 1981 / Jose Luis Martinez Lopez- Muniz // Revista de fundamentacion de las Instituciones Juridicas y de Derechos Humanos. -1984. - № 11. - Р. 171-210.

64. Molano E. La asistencia religiosa en el derecho eclesiastico del Estado espanol / Eduardo Molano // Persona y derecho: Revista de fundamentacion de las Instituciones Juridicas y de Derechos Humanos. -1984. - № 11. - Р. 211-244.

65. Llamazares Fernandez D. Principios, tecnicas y modelos de relation entre Estado y grupos ideologicos religiosos (confesiones religiosas) y no religiosos / Dionisio Llamazares Fernandez // Revista de estudios politicos. - 1995. - № 88. - Р. 29-62.

66. Montero Gibert J. R. Religiosidad, ideologia y voto en Espana / Jose Ramon Montero Gibert // Revista de Estudios Politicos (Nueva Epoca). - 1994. - № 83, Enero-Marzo. - Р. 77-111.

67. Montero Gibert J. R. Religion y elecciones en Espana / Jose Ramon Montero Gibert // Claves de razon practica. - 1996. - № 62. - Р. 26-37.

68. Montero Gibert J. R. Iglesia, secularization y comportamiento politico en Espana / Jose Ramon Montero Gibert // Revista espanola de investigaciones sociologica. - 1986. - № 34. - Р. 131-160.

69. Rozenberg D. Minorias religiosas y construction democratica en Espana (Del monopolio de la Iglesia a la gestion del pluralismo) / Danielle Rozenberg // Revista espanola de investigaciones sociologicas. - 1996. - № 74. - Р. 245-268.

Размещено на Allbest.ru