Запровадження інноваційних технологій в музеях України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запровадження інноваційних технологій в музеях України

Стаття присвячена запровадженню інноваційних технологій у музейну справу України. У статті виділено етапи впровадження інноваційних технологій в музеях України. Наприкінці 90-х рр. ХХ ст. - 10-і рр. ХХІ ст. з'являються музейні сайти, до обігу введені аудіогіди, 3D панорами, голографічні інновації та розпочато комп'ютерний облік фондових колекцій. З 10-х рр. ХХІ ст. в музейній практиці поширюються QR-коди, налагоджується зворотній зв'язок між музейною аудиторією та персоналом в соціальних мережах, українські музеї відкриваються для віртуального відвідування через появу віртуальних турів на сайтах та участь у Google Art Project.

Ключові слова: музеї, інноваціїні технології, інформаційні технології, сайти, аудіогіди, 3D панорами, QR-код, Google Art Project.

Статья посвящена внедрению инновационных технологий в музейном деле Украины. В статье выделены этапы внедрения инновационных технологий в музеях Украины. В конце 90-х гг. ХХ в. - 10-е гг. ХХ в. появляются музейные сайты, в обращение введены аудиогиды, 3D панорамы, голографические инновации и начат компьютерный учет фондовых коллекций. С 10-х гг. хХ в. в музейной практике распространяются QR-коды, налаживается обратная связь между музейной аудиторией и персоналом в социальных сетях, украинские музеи открываются для виртуального посещения благодаря появлению виртуальных туров на сайтах и участию в Google Art Project.

Ключевые слова: музеи, инновационные технологии, информационные технологии, сайты, аудиогиды, 3D панорамы, QR-код, Google Art Project.

Article is dedicated to the application of the innovative technology in the museums of Ukraine. The stages of application of the innovative technology in the museums of Ukraine were allocated in the article. In the 90-s of the ХХ century - in the 10-s of the XXI century museum websites appeared, 3D panoramas, holographic innovations, audio guides were got, and computer services for cataloguing of museum collections were begun.

Keywords: museums, innovative technology, information technology, websites, audio guides, 3D panoramas, QR-code, Google Art Project.

У наш час бурхливого розвитку інформаційних технологій музеям України важливо зайняти активну позицію в галузі впровадження цифрових систем надання інформації відвідувачам. Новітні технічні засоби дозволяють значно розширити можливості експозиції в показі експоната, в наданні додаткової текстової та графічної інформації, показати відсутні експонати, організувати віртуальні виставки. Необхідність технологічної модернізації музеїв обумовлена істотним ускладненням умов функціонування і розвитку музеїв. Диверсифікація соціального середовища, поява нових категорій взаємодіючих з музеями соціальних груп, організацій та установ, формування з деякими з них досить складних партнерських, а іноді і конкурентних відносин, міжпрофесійні і міжмузейні комунікаційні проблеми, інформаційний голод, відтік з музейної сфери частини висококваліфікованих фахівців, що загострився як ніколи раніше, дефіцит фінансових ресурсів, - все це поставило перед музеями нові завдання, без вирішення яких їх майбутнє уявляється проблематичним. Ці завдання значною мірою зумовлені необхідністю перегляду та модернізації багатьох сформованих за попередні десятиліття методів, прийомів і способів музейної роботи, її організації та забезпечення необхідними ресурсами.

Інноваційні технології - радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі виступають товаром. Зазвичай мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами. Інноваційні технології представлені інформаційними технологіями та технічними інноваціями.

На сьогоднішній день мультимедійні технології - це один з напрямів інформаційних технологій, що найбільш динамічно розвивається. Це пояснюється тим, що мультимедіа - це взаємодія відео- й аудіоефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів, які об'єднують текст, звук, графіку, фото та відео в одному цифровому форматі. Використання мультимедіа робить можливим надання інформації не тільки в текстовому вигляді, а з аудіо- або відеосупроводом. Онлайн мультимедіа стала об'єктно-орієнтованою, дозволяючи споживачеві працювати з інформацією, не володіючи специфічними знаннями.

До технічних інновацій функціонування музеїв сучасності належать ті, що покращують роботу музеїв в цілому на технічному рівні, а саме в пожежогасінні, охороні безпеки, освітленні, забезпеченні вентиляції, вологості, температури та ін.

Вивчення інноваційних технологій в музеях України та світу на сьогодні є новою і недостатньо розробленою проблемою історіографії. Різні аспекти обраної теми розглядаються окремими дослідниками. М. Рутинський характеризував нові інформаційні технології музейної справи: описав діяльність Міжнародного Комітету з документації Міжнародної ради музеїв, національні музейні мережі Франції та Великобританії. У класифікації музеїв дослідником було виділено види віртуальних музеїв, охарактеризовано інновації експозиційній діяльності музеїв [1, с. 68, 107-108, 127-160.]. Юренева Т.Ю. характеризувала технічні інновації, які використовують підчас зберігання музейних предметів в фондосховищах та експозиціях, зокрема Центру підтримки музеїв Смитсонівського інституту [2, с.417-426.]. Бєліковою М.В. та Гресь-Євреіновою С.В. було виявлено основні напрями запровадження інноваційних технологій в музейній діяльності в контексті трансформацій в соціально-культурному сервісі українських музеїв [3]. Розробкою даної проблематики займався М. Лясников, В. Шестаков та ін. дослідники, було описано різні інноваційні технології, які можна використовувати при атрибуції, експозиціюванні та захисті музейних предметів [4. 5. 6]. Однак усі ці праці дотичні нашій тематиці, відсутність спеціальних праць з розвитку інноваційних технологій в музейній діяльності України гальмує наукові студії. Відтак, актуальною є мета нашого дослідження - проаналізувати та виявити етапи запровадженя інноваційних технологій в музеях України.

Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що вперше виділено етапи запровадження інноваційних технологій в музеях України.

Міжнародна рада музеїв при ЮНЕСКО (ІСОМ - International Counsil of Museums) є неурядовою організацією, яка має безпосереднє відношення до впровадження інформаційних технологій у діяльність музеїв [7]. З 1963 р. існує її спеціалізований підрозділ - Міжнародний Комітет з документації Міжнародної ради музеїв при ЮНЕСКО (International Committee for Documentation - ICOM-CIDOC), члени якого щорічно на міжнародних конференціях CIDOC обговорюють загальні тенденції розвитку інформаційних технологій в світі та обмінюються досвідом роботи [8. 9. 10]. На думку члена CIDOC Ендрю Робертса можна виділити наступні етапи розвитку інноваційних технологій в світовій музейній діяльності. На першому етапі, у 70-ті рр. ХХ ст., основна увага була спрямована на вдосконалення традиційних методів музейного документування, на другому етапі, у 80-ті рр. ХХ ст., - на покращання методів катологізації колекцій та перші спроби комп'ютерізації музейної діяльності, на третьому етапі, у 90-ті рр. ХХ ст., - на вдосконалення музейних систем управління колекціями та просування ідеї відкритого доступу до культурної спадщини, на четвертому етапі, з ХХІ ст., - основна увага приділяється просуванню принципу документування нематерільної культурної спадщини та національним програмам інформатизації музейної діяльності [11; 12].

За спільною ініціативою Комісії Європейського співтовариства European Commission's Directorate General XIII і програми ACTS (Advanced Communications Technologies and Services) у 1996 - 2002 pp. реалізовано два масштабні проекти в світі. У 1996 - 1998 pp. здійснювався проект “Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини” (Multi-media Access to Europe's Cultural Heritage), скорочено - “Проект Mo” [13].

Результати, отримані в рамках проекту “Мо”, стимулювали подальші ініціативи Комісії Європейського співтовариства через реалізацію проекту MEDICI у рамках П'ятої Рамкової програми ЄС (1999 -2002 pp.).

У рамках проекту реалізовано (окремі підпроекти тривають досі) комплекс заходів із чотирьох основних напрямів.

Щодо стандартів, то Міжнародною організацією зі стандартизації (International Organisation for Standartization - ISO) було прийнято музейний стандарт ISO-10918 8 для баз даних комп'ютерних зображень. Цей стандарт містить уніфіковані норми мінімального опису музейного предмета (“етикетка”), представленого на комп'ютерному зображенні, та єдиний формат комп'ютерних зображень. Індексація комп'ютерного зображення відбувається шляхом приєднання стандартизованого короткого опису безпосередньо всередину файла зображення [14]. На основі цього стандарту вже створена єдина європейська мережа комп'ютерних зображень “Museum On Line” (MOL), а також стандартизований пакет сервісних програм інформатизації музеїв світу.

У 2011 р. Культурний Інститут сайту Google (Google Cultural Institute) розпочав Google Art Project - проект з метою відкриття музеїв для віртуального відвідування. Google Art Project включив, по-перше, музейні експозиції, по-друге, “Дива світу”, по-третє, роботи з музейних архівів, об'єднаних однією темою [15].

Спочатку для віртуального відвідування у 2011 р. Google Art Project відкрив 17 музеїв з 9 країн, 385 виставкових залів, 400 художників і 1060 картин. Серед перших віртуальних музеїв були Метрополітен, Тейт, Державний Ермітаж, Державна Третяковська галерея. За один рік сайт Google Art Project відвідало 20 млн. осіб, що свідчить про соціальний попит на подібні проекти, коли в Інтернет викладаються картини, панорами експозицій, віртуальні тури. Google Art Project став найбільшим в мережі Інтернет зібранням зображенням творів мистецтва. На 2015 р. музеї з 40 країн інтегрували свої музейні фонди в Інтернет.

Вітчизняний досвід використання інноваційних технологій було реконструйовано шляхом вивчення сайтів музеїв України. По-перше, перші музейні сайти з'явились наприкінці ХХ ст. У 1999 р. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького одним з перших в Україні презентував свій сайт museum.dp.ua. Ця подія була важливою віхою в справі впровадження інноваційних технологій в музеях України. У 2008 р. сайт museum.dp.ua отримав гран-прі у номінації “Музейний сайт в Інтернеті” на Всеукраїнському музейному фестивалі “Музеї у сучасному поліетнічному світі”. На сьогодні сайт Дніпропетровського національного історичного музею залишається одним з найкращих музейних сайтів в Україні завдяки своїй інформативності.

По-друге, в музейному сервісі України до обігу входять аудіогіди. Перші аудіогіди в Україні були запроваджені на оглядовому майданчику Севастопольської панорами в 2006 р. Сьогодні аудіогіди та аудіотури запроваджені в Національному заповіднику “Херсонес Таврійський”, Військово-морському музейному комплексі “Балаклава”, Святогорському історико-архітектурному заповідникові, Національному заповідникові “Софія Київська”, Національному Науково-природничому музеї НАН України, Національному музеї Т.Г.Шевченка, Воронцовському палаці, Музеї-квартирі Павла Тичини та ін.

Аудіогід та голографічні інновації знайшли практичне застосування в експозиційній та культурно- масовій діяльності Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Електронний гід в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького - це голограма дівчини, яка знайомить відвідувачів з загальними відомостями про музей впродовж 2,5 хвилини. Співробітники музею планують збільшити кількість інтерактивних гідів до десяти - по одному в кожному залі музею, і тому планують отримати міжнародний грант для фінансування проекту.

По-третє, інноваційні технології запроваджуються в експозиційній діяльності музеїв України, - 3D панорами, монітори та ін. технічні устрої. Одну з перших спроб розміщення 3D панорам було здійснено Національним заповідником “Херсонес Таврійський”, монітори використовують на виставках Національного художнього музею України, Музею історії запорозького козацтва Національного заповідника “Хортиця”, Музею води Водно-інформаційного центру в м. Києві та ін.

Аудіосупровід використано в Палеонтологічному музеї Національного науково-природничого музею НАН України в м.

Києві та Діорамі “Битва за Дніпро в районі Військове-Вовніги 1943” в м. Дніпропетровську.

У Музеї голограм в м. Києві, який знаходиться в Києво- Печерському історико-культурному Національному заповідникові, в експозиції сьогодні представлені голографічні копії найцінніших предметів, що зберігаються в фондах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Національного музею історії України. Копії виконані у вигляді голографічних скляних дисплеїв з внутрішнім шаром спеціальної фотоемульсії.

По-четверте, з'явились інтерактивні музеї, у 2012 р. було відкрито Інтерактивний музей науки і техніки “Експеріментаніум” в Києві та в 2014 р. Музей цікавої науки в Одесі. Обидва музеї являють собою наукові атракціони з технічними інноваціями, де огляд експозиції відвідувачами являє собою безпосередню участь в експериментах та різноманітних пізнавальних процесах.

По-п'яте, в фондовій діяльності музеїв використовують інноваційні технології. Національний музей історії України першим перейшов на комп'ютерний облік фондових колекцій і став піонером у використанні голографії у музейній справі.

В музейній практиці поширюються QR-коди, які дають можливість швидкого отримання суттєвого обсягу інформації (до двох сторінок тексту 12-м кеглем в Word). Використання кодів не підпадає ні під одну ліцензію і закодувати інформацію можна не просто безглуздим набором точок, а малюнком або логотипом. Перші QR-коди були встановлені в Україні 2013 р. на території Музею історії Києва, Музею російського мистецтва, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, на пам'ятках архітектури Києво-Печерського заповідника.

По-шосте, в 2013 р. українські музеї - Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” та Національний заповідник “Софія Київська” приєднались до Google Art Project. Сьогодні в арт-проекті Google представлено колекції понад 250 музеїв світу (більше 40 тис. творів). Сподіваємося, що поступово музейна спадщина України буде інтегруватися до Інтернету і музеї будуть відкритими для віртуального відвідування.

З 10-х рр. ХХ ст. музеї України презентують себе на окремих сторінках в соціальних мережах Вконтакте та Facebook, що забезпечує зворотній зв'язок між музейною аудиторією та музейниками.

Таким чином, запровадження інноваційних технологій в музеях України можна представити наступним чином. Перший етап, кінець 90-х рр. ХХ ст. - 10-і рр. ХХІ ст. - поява музейних сайтів, введення в музейну діяльність аудіогідів, ін. технічних пристроїв, які покращують музейний сервіс. Другий етап, з 10-х рр. ХХ ст. - в музейній справі розпочато використання QR-кодів, налагоджується зворотній зв'язок між музейною аудиторією та персоналом в соціальних мережах, музейні сайти завдяки наявності віртуальних турів сприймаються як музейна експозиція. Маємо надію, що кількісний склад українських музеїв-учасників Google Art Project збільшиться у наступні роки, і завдяки цьому проекту прискориться інтеграція музейної спадщини України до Інтернету та відкриття вітчизняних музеїв для віртуального відвідування. Перспективи подальших розвідок у даному напрямку полягають у вивченні просування музеїв в соціальних мережах як чинника збільшення відвідуваності музеїв України та світу.

Джерела та література

1. Рутинський М.Й., Стецюк О.В. Музеєзнавство: Навчальний посібник. - К., 2008. - 428 с.

2. Юренева Т.Ю. Музееведение. - М.: Академический проект, 2003. - 605 с.

3. Бєлікова М.В., Гресь-Євреінова С.В. Інновації в музейній практиці України та світу: досвід та проблеми запровадження // Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі: Матеріали сьомої міжнародної науково-практичної конференції / За ред. Саух І.В. - Житомир: Вид-во ЖФ КІБІТ, 2013. - С. 149-151.

Размещено на Allbest.ur