Конфлікт в Афганістані

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конфлікт в Афганістані

1. Сутність конфлікту

Війна тривала з 25 грудня 1979 р до 15 лютого 1989 року. Повалення монархії. 17 липня 1973 в Афганістані був здійснений безкровний державний переворот, що привів до повалення короля Захір Шаха. До влади прийшов його двоюрідний брат - генерал Мухаммед Дауд. Він скасував в Афганістані монархію і проголосив себе президентом Республіки Афганістан. Саурська революція (Квітнева революція) -- події в Афганістані 27 квітня 1978 року, результатом яких стало встановлення у країні марксистського прорадянського уряду. Формально в Афганістані було встановлено як державний устрій соціалізм, однак спроби нового керівництва, ігноруючи місцеву специфіку. 16 вересня 1979 року прем'єр-міністр Афганістану Хафізулла Амін вчинив другий державний переворот - звинувативши Таракі в організації замаху на себе, він домігся його виключення з НДПА і відсторонення з посади голови Революційної ради та арешту, а 9 жовтня 1979 року Таракі був задушений подушкою офіцерами особистої охорони Аміна. 24 грудня Хафізулла Амін був убитий. Наступником Аміна став Бабрака Кармаля з обранням на всі три вищі посади в Афганістані - прем'єр-міністра, голови Революційної ради та Генерального секретаря ЦК НДПА. Незадоволення місцевого населення насадженням соціалістічного режиму, оскільки вони були консерваторами призвило до громадьского конфлікту, який потім переріс у війну.

2. Регіон

На території Афганістану під контролем моджахедів перебували в основному малозаселені пустельні та гірські райони країни. Основними зонами військової активності моджахедів були околиці міст Кандагар і Джелалабад. Вздовж кордону з Пакистаном знаходилось кілька великих баз моджахедів, що були розміщені як правило в печерах (найвідоміші -- Джавара і Тора Бора).

3. Джерела

Афганістан всегда був однією з найбіднішіх стран світу. Це Було зумовлено самперед географічним положенням країни, рельєфом місцевості (80% территории - гори та безводні пустелі), а також особливо релігійної свідомості Афганська племен.

Афганські Моджахеди -- учасники збройних формувань, що воювали з радянськими військами та маріонетковими урядовими військами Афганістану під час радянської інтервенції до цієї країни у 1979-1989 рр. Моджахеди носили зазвичай традиційний афганський одяг (довгі сорочки, чорні жилетки; головні убори -- чалма або паколь). Афганські моджахеди застосовували партизанську тактику ведення бойових дій.

У афганських моджахедів не було єдиного командування, їх загони складались із великої кількості з'єднань, що часто воювали не лише з радянськими військами, але й між собою. Причини цього -- різний національний (пуштуни, таджики, узбеки та ін.) і релігійний склад (суніти, шиїти).

На кінець 1970-х років в Афганістані існувало кілька політічніх угрупувань - комуністів та ісламістів.

4. Суб'єкти

Брали учать урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів.

5. Треті (зовнішні) сторони

Союзниками афганських моджахедів були США, ОАЕ, деякі приватні особи і організації в мусульманських країнах. Пакистан був своєрідним каналом передачі американської допомоги. На території Пакистану знаходились тренувальні табори моджахедів. Основним базовим пунктом афганських моджахедів у Пакистані було місто Пешавар. Під Пешаваром знаходився табір для радянських військовополонених Бадабера. Іран підтримував шиїтські угруповання моджахедів.

6. Основні інтереси сторін

Моджахеди прагнули змінити владу і замінити правлячі еліти - стати ними. Відповідно влада прагнула зберегти свої позиції, укріпити зв?язки з СРСР за рахунок залучення до війни.

7. Тип

Соціально-регіональний конфлікт, міжнародний, гострий, насильницький, з ненулевою сумою.

8. Фази

Перебування радянських військ в Афганістані і їхня бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.

1-й етап: грудень 1979 р. -- лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.

2-й етап: березень 1980 р. -- квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями й частинами. Робота з реорганізації і зміцнення збройних сил ДРА.

3-й етап: травень 1985 р. -- грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із-за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків у СРСР.

4-й етап: січень 1987 р. -- лютий 1989 р. Участь радянських військ у проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.

9. Шляхи врегулювання/шляхи можливого вирішення або локалізації

28 липня 1986 року Горбачов у промові під час перебування у Владивостоці оголосив про рішення радянського керівництва: починаючи з 15 жовтня і до кінця 1986 року з Афганістану вивести 6 полків -- один танковий, два мотострілецьких і три зенітних з їх штатною технікою і озброєнням. Повертатися ці частини мали в райони їх постійної дислокації в СРСР. 14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9 - місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів. Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40ї армії керував останній командувач контингентом генераллейтенант Громов.

моджахед афганістан радянський союз

10. Участь міжнародних організацій в управлінні конфліктом

Зміни у зовнішній політиці радянського керівництва в період «перебудови» сприяли політичному врегулюванню ситуації. 14 квітня 1988 р за посередництва ООН в Швейцарії СРСР, США, Пакистан і Афганістан підписали Женевські угоди про поетапне мирному вирішенні афганської проблеми. Радянський уряд зобов'язався до 15 лютого 1989 р вивести війська з Афганістану. США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану розпочався 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 року із Афганістану повністю виведені радянські війська. Виведенням військ 40-ї армії керував останній командувач обмеженим контингентом генерал-лейтенант Борис Громов. Ця подія не принесло світу, так як різні угруповання моджахедів продовжували боротися за владу між собою.

11. Прогноз можливості ескалації (у разі невирішеності конфлікту)

Після виведення Радянської армії з території Афганістану прорадянський режим Наджибулли (1986-1992) проіснував ще 3 роки і, позбувшись підтримки Росії, був повалений в квітні 1992 року коаліцією польових командирів-моджахедів. У роки війни в Афганістані з'явилася терористична організація Аль-Каїда і зміцніли групи ісламських радикалів. Зараз на тереторії Афганістану триває збройний конфлікт між представниками НАТО та Аль-Каїди.

5 січня 2015 -- вибух автомобіля в центрі Кабула. Загинула 1 людина, 5 отримали поранення. Відповідальність за атаку на себе взяли бойовики угруповання «Талібан». Середина січня 2015 -- угруповання ІДІЛ оголосила про початок своєї діяльності в Афганістані, однак За даними ЗС Афганістану угруповання дуже мале.

18 березня 2015 -- ЗС Афганістану заявили про ліквідацію представника ІДІЛ в Афганістані.

19 березня 2015 -- США заявили про продовження свого знаходження на території Афганістану до грудня 2015 для боротьби з талібами і ІД.

3 жовтня 2015 -- через авіаналіт авіації НАТО на лікарню міжнародної організації «Лікарі без кордонів», за даними ЗС Афганістану (вони запросили допомогу сил альянсу) в ній знаходились терористи-таліби, щонайменше 22 мирних мешканці загинуло; у той же час у місті та біля нього тривали бої між ЗС Афганістану і талібами.

12. Визначення подібних конфліктів у світовій практиці

В січні 1979 року в'єтнамські війська блискавичним ударом захопили Комуністичну Кампучію і прогнали до джунглів кривавих диктаторів Пол Пота та Єнг Сарі -- це знаменувало генеральну репетицію перед майбутнім захопленням Афганістану.

Размещено на Allbest.ru