З історії символів Трускавця

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Постановка проблеми. Питання про символи Трускавця вже має незначну літературу, серед якої переважають газетні публікації, пов'язані із розглядом цієї проблеми міською радою, а також одна ширша стаття про становлення герба та прапора міста [8]. Метою цієї статті є уточнити окремі ключові моменти щодо розгляду та затвердження міських символів, доповнити дослідження поданими в додатках текстами рішень Трускавецької міської ради, а також навести ширший ілюстративний матеріал.

Трускавець в історичних джерелах згадується вперше в XV ст. Найдавнішими писемними згадками про село Трускавець тривалий час вважалися актові документи про володіння ним братами Коритками під 1469 р.. Хоча аналіз джерел дозволив пересунути дату першої згадки на 1425 р. [17]. Поселення було невеликим селом й протягом XV-ХІХ ст. ніколи не мало міських прав, тому не мало і власного герба. Після захоплення західноукраїнських земель Австрійською імперією в Галичині в кінці ХVIII ст. відбувся розподіл селянських і поміщицьких земель та запроваджено печатки сільських громад. Звично зображення для таких печаток обирали самі селяни, а вже на замовлення війта чи старости виготовлялася матриця. Багато сільських печаток мали місцеву, іноді дуже цікаву символіку, яку сьогодні можна застосовувати як основне джерело при створенні сучасних гербів міст, селищ і сіл.

Перший відомий відтиск печатки Трускавця вдалося виявити на договорі між Дирекцією державних маєтків та підданими Дрогобицького ключа про врегулювання панщинних повинностей з 31 жовтня 1788 р., скріплених печатками й інших сільських громад Дрогобицького ключа. На цій сургучевій печатці зображена гуска з піднятими крильми, що стоїть біля кущика і тримає в дзьобі гілочку.

Аналогічний символ використовувався на печатках Трускавця і пізніше в другій половині ХІХ та на початку XX ст. На документах 1875 р. чорнилом відтиснуто іншу печатку. Вона кругла, діаметром 33 мм, напис по колу вгорі: GMINA TRUSKAWIEC; у центрі гуска з піднятими крильми тримає у дзьобі гілочку, знизу дві декоративні галузки [6].

Відкриття в Трускавці джерел лікувальних вод сприяли дальшому розвитку села й пізнішому перетворенню його в місто-курорт. Міський статус Трускавець отримав 1948 р., а вже з 1952 р. став містом обласного підпорядкування.

В період т. зв. «хрущовської відлиги» в СРСР починає зростати зацікавлення міською геральдикою, багато міст починають запроваджувати власні символи. У 1968 р. Трускавецький міськвиконком оголосив конкурс на кращий проект герба міста [10]. Це питання розтяглося на два роки й лише 25 грудня 1970 р. ХШ сесія Трускавецької міської ради депутатів трудящих ХІІ скликання затвердила новий герб. На сесії були присутні 47 депутатів (із 50-и), питання про герб доповідав заввідділом у справах будівництва та архітектури Р.М. Домінко. Міська рада вирішила погодитися з пропозицією виконкому та затвердити представлений на розгляд сесії герб міста (автор архітектор Михайло Марфіян), затвердити опис герба, визначила в яких місцях необхідно встановити його зображення, а також передбачила, що користуватися тільки затвердженою цим рішенням емблемою міста можна лише з дозволу виконкому. У гербі в зеленому розділеному щиті була зображена половина золотої керамічної посудини, що за рекомендаціями лікарів використовується для пиття мінеральних вод, з якої витікали сині струмені води, та половина золотого сонця, на якому була чаша зі змією, вгорі на синій планці зображено золоті серп і молот та подано назву міста. Все це мало означати оздоровче призначення цілющих вод і курорту. Оскільки Трускавець мав значення всесоюзного курорту, то протягом 1970 1980-х рр. ця емблема застосовувалася досить активно, особливо широко використовувалася на різноманітних вимпелах, значках та інших сувенірах.

З процесом українського національного відродження та розвалом СРСР виникло й питання відновлення історичних національних та місцевих символів. На V сесії Трускавецької міської ради І демократичного скликання з цим питанням виступив головний архітектор міста Р. Домінко, й 25 червня 1991 р. було вирішено створити для міста новий герб та сформовано для вирішення цього питання спеціальну комісію [13; 18].

До роботи над проектами залучили Українське геральдичне товариство та Центральний державний історичний архів України у Львові. Серед можливих варіантів герба була й пропозиція залишити «радянську» емблему міста, лише замість серпа та молота розмістити Тризуб. Однак з огляду на невідповідність геральдичним нормам і емблематичний характер такого проекту, від нього довелося відмовитися. Тому на підставі історичних матеріалів Українським геральдичним товариством на початку листопада 1991 р. було запропоновано до розгляду проекти герба міста, а також і прапора (названого як хоругва міської ради), на яких фігурував уживаний Трускавецькою громадою впродовж двох століть символ гуски, а також зображення бювета зі струменями води (автори проекту А. Гречило та І. Сварник) [1]. Міська рада вирішила винести ці проекти на громадське обговорення, однак у газетні публікації проекти потрапили чомусь перемальованими і спотвореними з порушенням норм і геральдичної колористики, і композиції, і з доданою назвою міста [11; 12; 14]. Тому в середині лютого 1992 р. з боку УГТ було підготовано проекти лише з самим зображенням гуски [2]. Цю пропозицію підтримав і директор Центрального державного історичного архіву України у Львові Орест Ярославович Мацюк уродженець Трускавця. Під час обговорення питання про герб за нашої участі в міській раді в березні 1992 р. проект з гускою сприймався окремими учасниками дискусії мало не як образа: “Ми всесоюзний курорт, а Ви нам якусь гуску намалювали!” Але саме аргументи О.Я. Мацюка і як архівіста, і як трускавчанина, а особливо його спомини з дитячих років про велику кількість гусей у міжвоєнному Трускавці, вплинули на кінцеве рішення. Зрештою, ідея з гускою викликала досить жваву реакцію в місті [9]. Кінцевий варіант символів міста, опрацьованих А. Гречилом, І. Сварником та Б. Кравцем, був затверджений рішенням ІХ сесії Трускавецької міської Ради народних депутатів І демократичного скликання від 21 квітня 1992 р.

Герб Трускавця: у зеленому полі срібна гуска з піднятими крилами, з червоним дзьобом та лапами; у дзьобі вона тримає золоту галузку з трьома листочками. Щит вписано у декоративний картуш.

Прапор міста (хоругва міської ради): квадратне полотнище, на зеленому тлі якого біла гуска з піднятими крильми і з жовтою гілочкою в дзьобі, повернута до древка, по периметру йде жовта лиштва, завширшки в 1/10 сторони прапора.

Гуска в гербі виступає як символ пильності й добробуту, знак, що здавна використовувався місцевою громадою. Зелена барва означає багаті ліси, що оточують Трускавець, характеризує його як місто-курорт.

Проте згодом у Трускавці почалися знову надумані дискусії, що, мовляв, гуска є «примітивним» символом, а на давніх печатках ніби й не гуска, а «голуб миру». 2 лютого 2006 р. сесія міської ради навіть прийняла рішення звернутися до Українського геральдичного товариства з проханням розробити новий герб. Але гуска в геральдиці є доволі популярним символом і використовується як у шляхетських гербах, так і на багатьох міських та територіальних символах. Та й зображення на старих трускавецьких печатках достатньо виразне, щоб можна було гуску відрізнити від голуба. Та головне, що для Трускавця було відроджено давній історичний символ, який ще з кінця ХУГІІ ст. фігурував на сільській печатці і котрим скріплялися підписи не одного покоління трускавчан. Тому Українським геральдичним товариством було рекомендовано залишити герб і прапор Трускавця без змін, а натомість використовувати ще великий герб міста, у якому щит увінчує срібна мурована корона з трьома мерлонами, що підкреслює міський статус Трускавця, знизу під щитом іде стрічка з назвою міста та орнаментом-вишивкою, а обабіч шита дві чаші зі струменями води. Цей проект (автор А. Гречило) був готовий 28 лютого 2007 р. і переданий у Трускавець.

Під час пленарного засідання сьомої сесії Трускавецької міської ради V скликання 9 березня 2007 р. ескіз цього варіанту герба представив п. І. Скибак. Однак у депутатів виникли запитання та зауваження до проекту, тому несли. Враховуючи ці побажання, зі стрічки довелося вилучити орнамент, а змість чаш обабіч щита додати стилізовані зелені гори, з-поміж яких б'ють сині струмені води.

Ці пропозиції й були подані та озвучені мною 24 квітня 2007 р. під час ІХ сесії міської ради V скликання, в роботі якої я взяв участь. Мною було дано відповіді на запитання та спростовано безпідставні намагання міфологізувати символ Трускавця. Рішенням № 138 сесія Трускавецької міської ради затвердила знак міста з пропонованими доповненнями.

Хоча в окремих публікаціях чомусь подали, що нібито затверджено зовсім новий герб міста [15], але насправді Трускавець зберіг свій давній символ, якому вже понад 200 років, лише розширивши його зміст додатковими геральдичними атрибутами.

За роки Радянської влади завдяки турботам партії і уряду невелике селище Трускавець перетворилося в місто-курорт всесоюзного значення.

Виросли нові комфортабельні санаторії, лікувальні корпуси, дитячі і шкільні заклади, житлові квартали, а саме місто як бальнеологічний курорт стало відомим у всіх куточках нашої країни.

Справжня історія міста починається в роки Радянської влади і славні традиції Трускавця свідчать про те, що місто заслуговує мати свою емблему (герб), який стане одним з важливіших засобів виховання в трудящих патріотичних почуттів до Радянської Батьківщини, до рідного міста.

Міська Рада депутатів трудящих вирішила:

1. Погодитися з пропозицією виконкому міської Ради депутатів трудящих та затвердити представлений на розгляд сесії герб міста.

2. Затвердити опис герба Трускавця, який додається.

3. Виготовити герб Трускавця і встановити в приміщеннях виконкому міської Ради, Ради по управлінню курортом профспілок, на книзі почесних громадян Трускавця, в історичному музеї, залізничному вокзалі, бюветі мінеральних вод, курортному залі, як емблему на центральних магістралях при в'їзді в місто.

4. Користуватись емблемою міста для реклами можна лише з дозволу виконкому міської Ради депутатів трудящих.

Ця вимога поширюється на всі підприємства і організації, які виготовляють бланки путівок і курсівок, значки для туристів і відпочиваючих, трускавецькі сувеніри, а також її необхідно враховувати в інших непередбачених випадках використання емблеми міста.

5. Всім підприємствам і організаціям міста користуватися тільки затвердженою цим рішенням емблемою і лише з дозволу виконкому міської Ради депутатів трудящих.

25 грудня 1970 р. 13-а сесія Трускавецької міської Ради депутатів трудящих (12-го скликання) затвердила герб міста-курорту Трускавця. Місто Трускавець як курорт відоме з 1820 року, але до цього часу не мало свого герба ні емблеми.

Справжнього розвитку курорт набув за роки Радянської влади і затвердженням сьогоднішньою сесією герба міста, буде вписано ще одну визначну сторінку в історію всесоюзного бальнеологічного курорту в ювілей 150-річчя його існування.

При опрацюванні герба були використані нові елементи, характерні для Прикарпаття і специфіки міста як курорту.

Основа герба геральдичний щит, розділений Т-подібно. В верхній частині зображення серпа і молота. В лівій нижній частині зображення керамічного посуду, який по рекомендації лікарів, використовується для приймання мінеральних вод, форма і орнамент якого передають колорит Прикарпаття. Струмінь води підкреслює багатство курорту на мінеральні джерела. поміщицький радянський трускавець

В правій нижній частині на тлі сонця, яке символізує здоров'я, зображена емблема медицини, що в поєднанні, означає оздоровче призначення цілющих вод і курорту.

Автор проекту архітектор Марфіян Михайло Дмитрович.

Співвідношення величини герба в цілому і його окремих елементів встановлюється затвердженим еталоном.

Герб міста Трускавця опрацьовано в трьох варіантах:

1. Кольорове рішення являє собою синьо-зелений щит з золотистим зображенням серпа і молота на синьому тлі зверху і, на розділеній на дві половини, нижній частині, на зеленому тлі золотисті зображення: зліва керамічний посуд, справа на тлі сонця емблема медицини.

2. Чорно-біле рішення герба чорний щит з білими силуетами елементів, відзначених в п.

3. Рельєфне зображення плоский щит, на якому в першій виступаючій площині вимальовуються елементи, відзначені в п. 1.

Література

1. Архів автора. Лист голови УГТ А. Гречила до Трускавецької міської Ради народних депутатів від 5 листопада 1991 р. (копія).

2. Архів автора. Лист голови УГТ А. Гречила до головного архітектора м. Трускавця Р.М. Домінка від 19 лютого 1992 р. (копія).

3. Державний архів Львівської області. Ф. Р-2236. Оп. 4. Спр. 331. Арк. 94-96.

4. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі ТТДТАЛ). Ф. 134. Оп. 2. Спр. 285. Арк. 30-зв.

5. ЦДІАЛ. Ф. 146. Оп. 64. Спр. 2902. Арк. 35 зв.

6. ЦДІАЛ. Ф. 146. Оп. 64. Спр. 2905. Арк. 25.

7. Гречило А. Печатки сіл Дрогобицької округи кінця ХУШ ст. / А. Гречило // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич: Коло, 2000. Вип. ІУ С. 419-428.

8. Гречило А. Символи міста Трускавця / А. Гречило // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич: Коло, 2008. Вип. ХІ-ХІІ. С. 659-662.

9. Гуска птиця не проста, гуска символ Трускавця // Франкова криниця. 1992. 27 березня. С. 4.

10. Петренко К. Герб города-курорта / К. Петренко // Львовская правда. 1968. № 229 (21 ноября). С. 2.

11. Про відновлення давнього символу Трускавця // Галицька зоря (Дрогобич). 1992. № 7 (25 січня). С. 3.

12. Про відновлення давнього символу Трускавця // Голос Ради. 1992. № 4 (22 січня). С. 2.

13. Рішення від 25 червня 1991 р. «Про створення комісії по розробці гербу міста Трускавця» // Голос Ради. 1991. № 28-29 (9 липня). С. 3.

14. Рішення від 26 грудня 1991 р. «Про символіку міста Трускавця» // Голос Ради. 1992. № 2-3 (8-15 січня). С. 4.

15. Сиривко І. Коронований гусак: Міська рада Трускавця затвердила новий герб міста / І. Сиривко // Львівські новини (додаток до газети Експрес). 2007. 17-24 травня. С. 10.

16. Скибак І. Історія Трускавця в світлі історичних джерел / І. Скибак // Студії з архівної справи та документознавства. 2002. Т. 8. С. 236-241.

17. Тимошенко Л. Трускавець додає собі літ і нічого спільного не має з трускавками / Л. Тимошенко // Високий замок. 2008. 1 березня.

18. Швадчак С. Два дні напруженої роботи: з п'ятої сесії міської ради / С. Швадчак // Голос Ради. 1991. № 28-29 (9 липня). С. 1.

Размещено на Allbest.ru