Іноземна складова студентського руху в наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття: історіографія

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 930:94(477):329.73-057.87«18/19»

ІНОЗЕМНА СКЛАДОВА СТУДЕНТСЬКОГО РУХУ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.: ІСТОРІОГРАФІЯ

Лариса Грицик (Київ)

У статті аналізується стан наукової розробки участі вузівської молоді неукраїнського походження у суспільно-політичних реаліях Наддніпрянської України впродовж другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Представлено історіографію проблеми з акцентом на польському та єврейському факторах студентського руху Наддніпрянщини.

Результати дослідження ілюструють національно-політичний характер діяльності студентів неукраїнського походження в підросійській Україні впродовж ХІХ - початку ХХ ст. Наукова репрезентація проблеми переконливо доводить політичний напрям ідейно-організаційного оформлення студентського руху поляків у Наддніпрянщині у контексті боротьби за незалежність. Поряд з цим, виділено аспект польсько-українських взаємовпливів у студентському середовищі Наддніпрянщини в умовах імперського контролю другої половини ХІХ - початку ХХ ст., що активно розробляється сучасними науковцями та репрезентує рівень політичної свідомості польської молоді. Дослідження соціально-політичного портрету студентів-євреїв у Російській імперії загалом та підросійській Україні, зокрема, свідчать про обмеженість можливостей вияву ними національних почуттів через їх «державний» статус та політико-правове становище. Автором приділено увагу й репрезентації в історичній літературі соціально-політичної позиції студентів інших національностей Наддніпрянщини (грузинів, азербайджанців), окреслено ключові моменти їх участі в її громадсько-політичних реаліях окресленого періоду.

У статті розкрито теоретико-методологічні засади дослідження проблеми з кінця ХІХ ст. до сьогодення. Ілюструється пріоритет націотворчого контексту у працях сучасних дослідників. Висвітлено ключові засади концепції «національних проектів», яка поглиблює розуміння співіснування української та іноземної складових національного руху в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Зважаючи на важливість проблеми у контексті глибокого осмислення національно-політичних процесів у підросійській Україні в означений період та якісно нові підходи до їх наукового вивчення, дане дослідження є спробою представлення її в історіографічному плані.

Ключові слова: студентський рух, національний рух, поляки, євреї, суспільно-політична діяльність, Наддніпрянська Україна, історіографія.

До редакції надійшла 29.08.2016.

політичний молодь польський студентський

Лариса Грицик (Киев)

ИНОСТРАННАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ СТУДЕНЧЕСКОГО ДВИЖЕНИЯВ ПОДНЕПРОВСКОЙ УКРАИНЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX - НАЧАЛЕ ХХ СТ.: ИСТОРИОГРАФИЯ

В статье анализируется состояние научной разработки участия вузовской молодежи неукраинского происхождения в общественно-политических реалиях Поднепровской Украины второй половины XIX- начала ХХ в. Представлена историография проблемы с акцентом на польском и еврейском факторах студенческого движения Поднепровья.

Результаты исследования иллюстрируют национально-политический характер деятельности студентов неукраинского происхождения в Поднепровской Украине на протяжении XIX - начала ХХ в. Научная репрезентация проблемы убедительно доказывает политическое направление идейно-организационного оформления студенческого движения поляков в Поднепровье в контексте борьбы за независимость. Выделено аспект польско-украинских взаимоотношений в студенческой среде Поднепровья в условиях имперского контроля второй половины XIX- начала ХХ в., который активно разрабатывается современными учеными и представляет уровень политического сознания польской молодежи. Исследование социально-политического портрета студентов-евреев в Российской империи в целом и Поднепровской Украины, в частности, свидетельствуют об ограниченности возможностей проявления ими национальных чувств через их «государственный» статус и политико-правовое положение. Автором уделено внимание и репрезентации в исторической литературе социально-политической позиции студентов других национальностей Поднепровья (грузинов, азербайджанцев), обозначены ключевые моменты их участия в её общественно-политических реалиях второй половины XIX- начала ХХ в.

В статье раскрыты теоретико-методологические основы исследования проблемы с конца XIX в. до наших дней. Иллюстрируется приоритет контекста «национального строительства» в трудах современных исследователей. Освещены ключевые принципы концепции «национальных проектов», которая способствует фундаментальному пониманию сосуществования украинской и иностранной составляющих национального движения в Поднепровской Украине во второй половине XIX - начале ХХ в.

Учитывая важность проблемы в контексте глубокого осмысления национально-политических процессов в Поднепровской Украине в указанный период и качественно новые подходы к их научному изучению, данное исследование является попыткой представления её в историографическом плане.

Ключевые слова: студенческое движение, национальное движение, поляки, евреи, общественно-политическая деятельность, Поднепровская Украина, историография.

Larysa Hrytsyk (Kyiv)

FOREIGN COMPONENT OF THE STUDENT MOVEMENTIN DNIEPER UKRAINE IN THE SECOND HALF OF THE 19th -AT THE BEGINNING OF THE 20th CENTURY: HISTORIOGRAPHY

The article analyses the research findings about the high school youth of non-Ukrainian origin in the sociopolitical realities in Dnieper Ukraine during the second half of the 19th - at the early 20th century. The paper introduces historiographical representation of the issue focusing on the Polish and Jewish factors of the student movement in Dnieper Ukraine. It carried out a comprehensive historiographical analysis of the historical works on the issue. The main stages of its research as well as the contribution of particular scholars to the deeper understanding about the foreign component of the socio-political activity of Dnieper Ukrainian students in the second half of the 19th - at the beginning of the 20th century were examined. The article focuses on factual as well as methodological features of the research on the issue by Ukrainian andforeign historians. The research paper considered the historiographical representation of the given subject: it outlined a number of general works on history of the Ukrainian national movement in the 19th - the early 20th century and political history, monographs, dissertations, research papers, which directly or indirectly highlight the issue.

The research findings illustrate the national-political nature of the activity of the students of non- Ukrainian origin in Russian-ruled Ukraine during the 19th - at the beginning of the 20th century. A good example within this context is the Polish student movement. Its social background, ideological foundations and organizational structure are the classic example, when the particular social group defended its own identity and national-political rights in the modern empires.

The scientific representation of the issue clearly shows the political direction of the ideological and organizational form of the student movement of the Poles in Dnieper Ukraine within the context of the struggle for independence. At the same time, the author defined the Polish-Ukrainian mutual influences among students in Dnieper Ukraine under imperial control in the second half of the 19th - at the early 20th century, which is actively developed by the modern scientists and shows the level of political consciousness of the Polish youth. The historiographic research on the issue of socio-political activity of the Jewish representatives among students in Dnieper Ukraine in the second half of the 19th - at the beginning of the 20th century introduces the insufficient representation in historiography.

The study of social and political portrait of Jewish students in the Russian Empire as a whole and in the Russian-ruled Ukraine in particular depicts limited opportunities to show the national feelings due to their «state» status as well as their political and legal status. The author paid attention to the socio-political position of students of other nationalities in Dnieper Ukraine (Georgians, Azerbaijanis), outlined the key moments of their participation in its socio-political realities of the second half of the 19th - at the early 20th century.

The article provides the theoretic-methodological basis for the research on the issue from the late 19th century till the present. The author characterizes the degree of its examination on each historical stage (pre-revolutionary, Soviet and modern stage), the conclusions of Ukrainian as well as foreign scholars. There have been qualitative changes in the latest interpretation. The paper illustrates the priority of nation-building context in the surveys of modern scholars. It also shows the key elements of the «national projects» conception, which explains the coexistence of Ukrainian and foreign components of the national movement in Dnieper Ukraine in the second half of the 19th - at the early 20th century.

The author defined the key issues and aspects to be further developed - particularly the participation and the role of non-Ukrainian studentstvo (studentry or student estate) in socio-political life in Dnieper Ukraine in the second half of the 19th - at the early 20th century. According to the importance of the issue within the context of deep understanding of national and political processes in Russian-ruled Ukraine during this period and due to new approaches to their scholarly research this study attempts to represent it in terms of historiography.

Keywords: student movement, national movement, Poles, Jews, public-political activity, Dnieper Ukraine, historiography.

Поліетнічність вузівської корпорації підросійської України репрезентувалась в історичній літературі як факт абсолютно характерний для тогочасних суспільних реалій. Особливості територіального та національно-політичного оформлення Російської імперії наприкінці XVIII ст. (поділи Речі Посполитої, оформлення соціально-правового становища єврейської меншини, і т. ін.), мали наслідком актуалізацію національних рухів провідних етнічних груп Наддніпрянщини, які, у подальшому, виходили на освітньо-політичну площину. Тому об'єктивна репрезентація студентського руху на вітчизняних теренах як одного із ключових факторів трансформації столітнього формату суспільно-владних відносин в імперії передбачає вивчення та аналіз його полінаціонального характеру.

Інтерпретація істориками сфери міжнаціональних відносин у середовищі наддніпрянського студентства з кінця ХІХ ст. зберігає акцент на трьох національностях: поляках, українцях («малоросах») та євреях, які, зрештою, сформували наймасовіші течії їх національних рухів. Відповідно, іноземну складову студентського руху в Наддніпрянській Україні впродовж другої половини ХІХ - початку ХХ ст. найяскравіше представляють студенти польського та єврейського походження.

У дореволюційній історичній літературі місце останніх у тогочасних суспільно-політичних процесах підросійської України представлялось, головним чином, через фактологічну констатацію їх правового статусу. Історико-правові нариси С. Рождєственського [16] та Ю. Гессена [13] до сьогодні зберігають хрестоматійне значення у висвітленні ключових урядових постанов щодо студентів-поляків та євреїв, найбільш відомими серед яких є заходи щодо кількісного обмеження їх вступу до вищих навчальних закладів (відсоткові норми 1866 р., 1887 р.). Якщо правове становище студентів-євреїв у Наддіпрянській Україні, як і в імперії в цілому, визначалось у руслі «антисемітизму», то польські студенти стали яскравим прикладом реакції влади на їх участь у «революційній» діяльності 1860-х рр.

Репрезентацію відносин влади і національностей на межі століть доповнюють нормативні та статистичні характеристики іноземних студентів на початку ХХ ст. Умови прийому осіб іудейського віросповідання до Університету св. Володимира та коливання їх кількості у Новоросійському університеті у відповідності із законодавчими актами у останній третині ХІХ ст. досліджували П. Воловенко [12] та

О. Маркевич [20]. Започаткована наприкінці ХІХ ст. практика студентських переписів сприяла появі нової тенденції в аналізі студентського прошарку, - його політичних уподобань та громадсько-політичного світогляду. Непересічним історичним та історіографічним джерелом до сьогодні залишаються опубліковані 1911 р. матеріали перепису [24] та результати анкетувань [18; 22] 1913 р. єврейських студентів Києва та Одеси.

На межі ХІХ-ХХ ст. стало зрозумілим, що національний та революційний рухи стали практичним виявом теоретичних концептів, які впродовж «довгого» ХІХ ст. формували суспільну свідомість. Відповідно, особливо важливим поставало осмислення взаємовпливів національно- революційних рухів у підросійській Україні. Загальний контекст розвитку польського, українського та єврейського напряму даних суспільно-політичних явищ репрезентували М. Драгоманов [14] та М. Лозинський [9].

Радянські історики [17; 23] висвітлювали «революційну діяльність» студентів-поляків в університетах Наддніпрянщини другої половини ХІХ ст., в основному, через участь молоді у повстанні 1863 р. та діяльність польських студентських організацій «Тройницький союз», «Товариство навчальної допомоги польського народу», «Шкільне товариство», які у 18501860-х рр. стали провідними осередками повстанських настроїв. Як видно із матеріалів досліджень, польський студентський рух мав принципову відмінність від українського: політичний характер. Заснування студентами конспіративних гуртків та організацій передбачало агітаційну діяльність молоді у польському патріотичному русі. Хрестоматійною для осмислення першопочатків громадсько- політичної діяльності польських студентів Києва у другій половині ХІХ ст. залишається праця Й. Табіса [27]. Історик, попри загальний контекст суспільно-політичного становища польської інтелігенції у Наддніпрянській Україні у 1830-1850-х рр., один з перших на прикладі діяльності гмін в університеті, особистих контактів, ряді спільних антиурядових заходів польських, українських та російських студентів, проілюстрував їх конспіративно- організаційний зв'язок.

Новітній етап розвитку історіографії проблеми позначений якісними зрушеннями, як у фактологічному, так і у теоретико-методологічному плані. Українським істориком І. Лісевичем [7; 8] на основі обширного архівного та фактичного матеріалу було започатковано ґрунтовну наукову розробку польського питання в підросійській Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Вченим наведені кількісні характеристики польської інтелігенції, які сприяють репрезентації загальної картини співвідношення національних сил в Наддніпрянщині. Показовими постають конкретні відомості про ініційовані польськими студентами, всупереч урядовим заборонам, заходи національного характеру, у реалізації яких відзначається роль українців. Попри складність та неоднозначність українсько-польських стосунків після 1863 р., І. Лісевич звертає увагу на співчуття полякам щодо «образи їх національних почуттів» [7, с. 6].

Методологічним підґрунтям історіографічного осмислення означеного питання з початку ХХІ ст. слугують теоретичні узагальнення зарубіжних істориків А. Каппелера [6] та О. Міллера [21], які науково обґрунтували вивчення імперій, на зразок Російської, як поліетнічних структур. У даному контексті ключове місце займає концепція «національних проектів», яка розвинулась у контексті конструктивістського тлумачення нації як «уявленої спільноти» Б. Андерсоном [1]. О. Міллер конкретизував введення поняття «національного проекту», за твердженням якого, «з ХІХ ст. відносини між різними групами населення в імперії, що модернізувалась, все більше осмислювались у категоріях нації та класу» [21, с. 9]. У центрі вивчення творення таких проектів у межах імперських утворень, за О. Міллером, постає питання того «як місцеві еліти і товариства реагували на політику імперських властей, як вони відстоювали свої власні (особливі) інтереси, якщо імперія їх утискала, а також - як вони співробітничали з імперією і як намагались використати імперські ресурси у місцевих інтересах» [21, с. 8].

Вітчизняним істориком М. Гаухманом [3] означені постулати в загальних рисах адаптовано до оформлення польського «національного проекту» в межах Наддніпрянської України. Вченим констатується виявлення польського «проекту» у двох «практиках» [3, с. 34]: преса та культурно-просвітницький рух. Виділяється його консервативний, націонал- демократичний та соціалістичний напрямки. Відмінною рисою польського національного руху названа «закритість відносин» [3, с. 35] із загальноросійським рухом. Відзначається пріоритетна роль студентства у культурно- просвітницьких організаціях поляків, що виявляли масовість їх національного проекту як одну із ключових його ознак.

У форматі польсько-українських відносин ключовим аспектом у сучасній історіографії виступає «українофільство» [5, 11], яке, будучи своєрідним «засобом» налагодження союзницьких відносин поляків із українцями, насамперед, в університетському середовищі, стало одним із визначальних факторів оформлення української національної ідеї у ХІХ ст.

У вітчизняній та зарубіжній історичній науці широке представлення отримує організаційна складова саме польського студентського руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. У центрі наукового інтересу вчених - Київщина, як центр громадсько-політичної діяльності тогочасної польської інтелігенції. Дослідження характеризуються значним розширенням джерельної бази проблеми на основі доступу та критичного опрацювання матеріалів столичних архівів. Об'єктивній інтерпретації національно-політичної свідомості студентів- поляків ХІХ - початку ХХ ст. сприяє і мемуаристика. Непересічне місце займає видання у 2000-х рр. «Спогадів із Києва» С. Гржималовського [26], студента КПІ на поч. ХХ ст., члена «Союзу польської молоді» та «Полонії». Дане видання є аналітичним нарисом історії громадсько-політичного життя польської освіченої молоді впродовж 1834-1918 рр. Історіографічна цінність роботи полягає у створенні її на основі мемуарних рукописних текстів учасників тогочасних подій та спеціалізованих робіт польських авторів ХХ ст., які є бібліографічною рідкістю. Фактологічне наповнення праці та висновки автора дозволяють простежити основні тенденції національно- патріотичного руху польських студентів в Наддніпрянській Україні, зокрема, у Києві. Формально можна виділити три етапи його структурного оформлення: 1830-ті рр. характеризуються С. Гржималовським як «одиничні випадки організації польського студентства в Київському університеті» [26, с. 19], наприкінці 1840-х рр. «польська молодь починає проявляти більш яскраву організаційну діяльність» [26, с. 20] (пуристи, гміни, Тройницький союз), 1870-ті рр. позначені утворенням таємних гуртків самоосвіти, а з 1880-1890-х рр. на основі «проникнення ідей соціалізму в середовище молоді» [26, с. 24], її національні, радикальні та соціалістичні уподобання спонукали появу відповідних їм об'єднань. Впродовж 1900-1914 рр. культурно-просвітницька та агітаційна діяльність членів означених організацій стає «підготовчою базою» руху поляків за незалежність, що першопочатково втілилось в ініціативі київських студентів у оформленні 1913 р. гуртка «Філареція». Глибоко прослідковано процес оформлення двох провідних польських організацій київської вузівської молоді «Корпорація» (поч. 1880-х рр.) та «Полонія» (1901 р.), функціонування яких базувалося на розширенні просвітницького напряму та національного «виховання». Згадані об'єднання стали виразниками двох провідних напрямків загальнонаціонального руху поляків наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.: «Корпорація» зосереджувала революційно-соціалістичні елементи (ППС), а «Полонія» як безпартійне товариство зберігала націонал-демократичний характер. Фактологічно підтверджується нетривалість «академічної» складової руху, який після 1907 р. знову зміщується у політичну площину.

Важливими у даному контексті постають висновки вітчизняного історика О. Білобровець: «впродовж ХІХ ст. змінюються форми і методи визвольної боротьби: від збройних повстань 1830-1831 рр. та 1863 р. до нелегальних гуртків та організацій другої половини ХІХ ст. і легальної діяльності товариств націоналістичного спрямування після революції 1905-1907 рр.» [2, с. 135]. Дослідження суспільно-політичної діяльності поляків в означений період, завдяки веденню нею нових архівних даних, поповнене репрезентацією участі студентів КПІ та Київського комерційного інституту у польських академічних вузівських об'єднаннях на межі ХІХ-ХХ ст., а також благодійних організацій польської вузівської корпорації Києва.

В останні роки інтерес істориків звертається щодо проявів громадсько-політичної діяльності польської молоді і в інших регіонах. Вивчаються товариства студентів-поляків Новоросійського університету [10; 25], діяльність яких спрямовувалась на збереження власної національної ідентичності культурно-просвітницькими методами (переважно музичні та літературні вечори).

Участь студентів у творенні «національного проекту» євреїв у межах Російської імперії впродовж ХІХ - початку ХХ ст. на сьогодні найбільш ґрунтовно досліджена російським істориком О. Івановим [15]. На основі переписів та анкетувань єврейських студентів Києва,

Одеси та Москви початку ХХ ст. вчений інтерпретував суспільно-політичний портрет єврейського студентства. Матеріали дослідження демонструють, що громадсько-політичну позицію молоді єврейського походження наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. визначали «партійні» симпатії, які, в основному залежали від її соціального, або матеріального статусу. У політичних вподобаннях київських, а особливо, одеських респондентів переважали соціал-демократичні поряд із національно- єврейськими. Дослідник акцентує увагу на неоднозначності політичної позиції єврейської вузівської молоді підросійської України. На прикладі одеського студентства, поряд з констатацією 39,3% відповідей респондентів щодо симпатій єврейським партіям як «зміцнення в єврейському студентському середовищі постреволюційного періоду ідеології сіонізму» [15, с. 157], О. Іванов наголошує, що «більшість же єврейського студентства, судячи з даних переписів, об'єктивно і суб'єктивно відчувала себе органічно вкоріненими в російський ґрунт, мріючи лише про культурно- національне самовизначення і громадське рівноправ'я» [15, с. 158]. Вчений заперечує абсолютизацію фактору антисемітизму у формуванні суспільно-політичної позиції вузівського середовища. Проте, поєднання даного фактору із неоднозначністю державницької традиції та менталітету євреїв, пояснює доволі невисокий рівень практичного представлення єврейськими студентами своїх національних прагнень.

В останні роки розширюється наукова розробка міжнаціональних відносин у студентському середовищі Наддніпрянщини. Висвітлення самоорганізації полінаціональної молоді ґрунтується на вивченні співпраці в рамках функціонування її центральних органів. С. Гржималовський наголошував на членстві поляків у Союзі київських земляцтв та організацій [26, с. 29], більшість вчених при репрезентації шевченківських вечорів за сприяння Харківської студентської громади наголошують на участі у них представників грузинського, вірменського і польського земляцтв.

Грузинський «фактор» у громадсько-політичних реаліях другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на рівні вузівського середовища Києва в історіографії представлений дослідженням Г Жоржоліані [4]. На основі неопублікованих архівних документів автор відтворив персональну участь студентів-грузинів в університетських «сходках» 1890-х рр., 1901 р., а також входження у 1903 р. грузинського земляцтва до

Коаліційної ради як новоствореної студентської організації на Всеросійському студентському з'їзді в Одесі. Розширює картину іноземної складової студентського руху на теренах підросійської України дослідження вітчизняного історика О. Купчика [19], що репрезентує азербайджанську молодь Києва в означених реаліях. Ним охарактеризовано її взаємовідносини із згаданими загальностудентськими організаціями, Українською студентською громадою, а також ініціативність і спроби створення «Товариства взаємодопомоги студентів-мусульман Університету св. Володимира» та загальноросійської студентської мусульманської організації, які були дискредитовані імперською поліцією.

Отже, наукова репрезентація громадської діяльності студентства неукраїнського походження у підросійській Україні з кінця ХІХ ст. зберігає соціально-політичний контекст. Накопичений фактологічний матеріал впродовж ХХ ст. поряд із новітніми методологічними тенденціями у дослідженні національного аспекту в модерній історії імперських держав ХІХ ст. формує принципові засади наукового осмислення явища студентського руху як складової діяльності національно-свідомої інтелігенції у справі «формування» нації. В історіографії така діяльність вузівської молоді неукраїнського походження у Наддніпрянщині ілюструється на перетині двох визначальних факторів: загально- російські демократичні тенденції та власне націотворчі процеси другої половини ХІХ - початку ХХ ст. як об'єктивні умови суспільно-політичних реалій тогочасної Російської імперії.

Зосередження істориків на такому підході до вивчення проблеми зумовлює відкритість наукової розробки кількісних характеристик в ілюстрації практичних заходів студентства у контексті їх суспільно-політичної боротьби та відстоювання академічних інтересів, масштабності реалізації збереження іноземною вузівською молоддю своєї національної ідентичності.

Джерела та література

1. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму / Б. Андерсон; пер. з англ. - К. : Критика, 2001. - 272 с.

2. Білобровець О.М. Суспільно-політичний рух поляків Правобережної України у 1863-1914 рр.: дис.... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М. Білобровець. - К., 2005. - 230 с.

3. Гаухман М. Російська національна політика щодо польського питання на Правобережній Україні (1905-1914) / М. Гаухман // Волинські іст. записки. - 2010. - Т. 5. - С. 32-37.

4. Жоржоліані Г Студенти-грузини Київського університету на межі ХІХ і ХХ ст. / Г Жоржоліані // Хроніка - 2000. - К., 2001. - Вип. 43. - С. 298-314.

5. Земський Ю. Польська, російська та українська еліти в змаганнях за Правобережну Україну середини XIX століття / Ю. Земський. - Хмельницький, 2011. - 350 с.

6. Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія / Пер. з нім. / А. Каппелер. - Л., 2005. - 360 с.

7. Лісевич І. Духовно спраглі. (Духовне життя польської національної меншини на Наддніпрянській Україні в 1864-1917 рр.) / І. Лісевич. - К. : Ін-т історії НАН України, 1997. - 240 с.

8. Лісевич І. Родом з України... (Польська національна меншина і культурне життя на Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ- на поч. ХХ ст.) / І. Лісевич. - К. : Ін-т історії України НАН України, 1995. - 103 с.

9. Лозинський М. Польський і руський революційний рух і Україна / М. Лозинський. - К. : Ранок, 1907. - 100 с.

10. Ніколаєнко О. Участь поляків у громадському житті Північного Причорномор'я наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. / О. Ніколаєнко // Історичний архів. Наукові студії : Збірник наукових праць. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - Вип. 5. - С. 28-33.

11. Окаринський В. Формування українолюбного напрямку в середовищі нонконформістських течій в українсько-польському соціокультурному просторі (до к. 1850-х рр.) / В. Окаринський // Україна - Європа - Світ: міжнар. зб. наук. праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. - Тернопіль, 2012. - Вип. 9. - С. 35-55.

12. Воловенко П. Сборник постановлений и распоряжений начальства по Университету св. Владимира и другим русским университетам с 1892 по 1911 год / П. Воловенко. - К., 1912. - 1020 с.

13. Гессен Ю. Сборникъ законовъ о евреяхъ с разьясненіями по опрЪделениямъ Правительствующего Сената и циркулярамъ министерствъ / Ю. Гессен, В. Фридштейн. - Санкт-Петербург, 1904. - 422 с.

14. Драгоманов М. Евреи и поляки в Юго-Западном крае: по новым материалам для ЮгоЗападного края / М. Драгоманов // Политические сочинения. - М., 1908. - Т. 1: Центр и окраины. - С. 217-267.

15. Иванов А. Еврейское студенчество в Российской империи начала XX века. Каким оно было?: опыт социокультурного портретирования / А. Иванов. - М. : Новый хронограф, 2007. - 429 с.

16. Историческій обзоръ деятельности Министерства народнаго просвіщешя. 1802-1902 / сост. С. Рождественский. - Спб.: Государственная типография. - 840 с.

17. Зайцев В. Социально-сословный состав участников восстания 1863 г. (Опыт статистического анализа) / В. Зайцев. - М.: Наука, 1973. - 234 с.

18. К характеристике еврейского студенчества: (По данным анкеты среди евр. студенчества г. Киева в нояб. 1910 г.) / Н. Гольцман, А. Бабин, Я. Рабичев, Я. Будиш, И. Спивак, А. Дединский. - К., 1913. - 79 с.

19. Купчик О. Студенты-азербайджанцы города Киева в общественно-политической жизни Украины (1900-1917 гг.) / О. Купчик, А. Дамиров. - К. : Изд. дом Дмитрия Бураго, 2013. - 115 с.

20. Маркевич А. Двадцатипятилетие императорского Новороссийского университета. История и акад. списки / А. Маркевич. - О., 1890. - 778 с.

21. Миллер А. Империя Романовых и национализм. Эссе по методологии исторического исследования / А. Миллер. - М.: Новое литературное обозрение, 2006. - 248 с.

22. С-ий Б. и К-р М. Одесское еврейское студенчество. Итоги анкеты среди евреев-студентов, произведенной в 1911/1912 учебном году. - О., 1913. - 32 с.

23. Снытко Т. Студенческое движение в русских университетах в начале 60-х годов и восстание 1863 года / Т. Снытко // Восстание 1863 года и русско-польские революционные связи 60-х годов. - М., 1960. - С. 176-322.

24. Шейнис Д. Еврейское студенчество в цифрах: (По данным переписи 1909 г. в Киев. ун-те и Политехн. ин-те) / Д. Шейнис. - К. : печ. И. Шенфельда, 1911. - 73 с.

25. Ciesielski T. Polacy і ukraincy w Odessie na przelomie XIX і XX w.: liczebnosc, struktura I kontakty obu diaspor /Т Ciesielski // Історичний архів. Наукові студії : Збірник наукових праць. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - Вип. 5. - С. 83-90.

26. Grzymalowski S. Wspomnienia z Kijowa. Polska mlodziez akademicka w Kijowe 1834-1918 (wybrane rozdziafy) / S. Grzymalowski. - Wroclaw, 2001. - 42 s.

27. Tabis J. Polacy na uniwerrsytecie Kijowskim 1834-1863 / J. Tabis. - Krakow, 1974. - 174 s.

References

1. Anderson B. Ujavleni spil'noty. Mirkuvannja shhodo pohodzhennja j poshyrennja nacionalizmu / B. Anderson; per. z angl. - K. : Krytyka, 2001. - 272 s.

2. Bilobrovec' O.M. Suspil'no-politychnyj ruh poljakiv Pravoberezhnoi' Ukrai'ny u 1863-1914 rr.: dys.... kand. ist. nauk: 07.00.01 / O.M. Bilobrovec'. - K., 2005. - 230 s.

3. Gauhman M. Rosijs'ka nacional'na polityka shhodo pol's'kogo pytannja na Pravoberezhnij Ukrai'ni (1905-1914) / M. Gauhman // Volyns'ki ist. zapysky. - 2010. - T. 5. - S. 32-37.

4. Zhorzholiani G. Studenty-gruzyny Kyi'vs'kogo universytetu na mezhi HIH i HH st. / G. Zhorzholiani // Hronika - 2000. - K., 2001. - Vyp. 43. - S. 298-314.

5. Zems'kyj Ju. Pol's'ka, rosijs'ka ta ukrai'ns'ka elity v zmagannjah za Pravoberezhnu Ukrai'nu seredyny XIX stolittja / Ju. Zems'kyj. - Hmel'nyc'kyj, 2011. - 350 s.

6. Kappeler A. Rosija jak polietnichna imperija / Per. z nim. / A. Kappeler. - L., 2005. - 360 s.

7. Lisevych I. Duhovno spragli. (Duhovne zhyttja pol's'koi' nacional'noi' menshyny na Naddniprjans'kij Ukrai'ni v 1864-1917 rr.) / I. Lisevych. - K.: In-t istorii' NAN Ukrai'ny, 1997. - 240 s.

8. Lisevych I. Rodom z Ukrai'ny... (Pol's'ka nacional'na menshyna i kul'turne zhyttja na Naddniprjans'kij Ukrai'ni u drugij polovyni HIH - na poch. HH st.) / I. Lisevych. - K.: In-t istorii' Ukrai'ny NAN Ukrai'ny, 1995. - 103 s.

9. Lozyns'kyj M. Pol's'kyj i rus'kyj revoljucijnyj ruh i Ukrai'na / M. Lozyns'kyj. - K. : Ranok, 1907. - 100 s.

10. Nikolajenko O. Uchast' poljakiv u gromads'komu zhytti Pivnichnogo Prychornomor'ja naprykinci HIH - na pochatku HH st. / O. Nikolajenko // Istorychnyj arhiv. Naukovi studii' : Zbirnyk naukovyh prac'. - Mykolai'v: Vyd-vo ChDU im. Petra Mogyly, 2010. - Vyp. 5. - S. 28-33.

11. Okaryns'kyj V Formuvannja ukrai'noljubnogo naprjamku v seredovyshhi nonkonformists'kyh techij v ukrai'ns'ko-pol's'komu sociokul'turnomu prostori (do k. 1850-h rr.) / V Okaryns'kyj // Ukrai'na - Jevropa - Svit: mizhnar. zb. nauk. prac'. Serija: Istorija, mizhnarodni vidnosyny. - Ternopil', 2012. - Vyp. 9. - S. 35-55.

12. Volovenko P. Sbornik postanovlenij i rasporjazhenij nachal'stva po Universitetu sv. Vladimira i drugim russkim universitetam s 1892 po 1911 god / P. Volovenko. - K., 1912. - 1020 s.

13. Gessen Ju. Sbornik# zakonov# o evrejah# s raz#jasnenyami po opridelenijam# Pravitel'stvujushhego Senata i cirkuljaram# ministerstv# / Ju. Gessen, V Fridshtejn. - Sankt-Peterburg, 1904. - 422 s.

14. Dragomanov M. Evrei i poljaki Jugo-Zapadnom krae: po novym materialam dlja Jugo-Zapadnogo kraja / Dragomanov M. // Politicheskie sochinenija. - M., 1908. - T. 1: Centr i okrainy. - S. 217-267.

15. Ivanov A. Evrejskoe studenchestvo v Rossijskoj imperii nachala XX veka. Kakim ono bylo?: opyt sociokul'tumogo portretirovanija / A. Ivanov. - M. : Novyj hronograf, 2007. - 429 s.

16. Istoricheskij obzor# dijatel'nosti Ministerstva narodnago prosvishhenija. 1802-1902 / sost. S. Rozhdestvenskij. - Spb.: Gosudarstvennaja tipografija. - 840 s.

17. Zajcev V Social'no-soslovnyj sostav uchastnikov vosstanija 1863 g. (Opyt statisticheskogo analiza) / V Zajcev. - M. : Nauka, 1973. - 234 s.

18. K harakteristike evrejskogo studenchestva: (Po dannym ankety sredi evr. studenchestva g. Kieva v nojab. 1910 g.) / N. Gol'cman, A. Babin, Ja. Rabichev, Ja. Budish, I. Spivak, A. Dedinskij. - K., 1913. - 79 s.

19. Kupchik O. Studenty-azerbajdzhancy goroda Kieva v obshhestvenno-politicheskoj zhizni Ukrainy (1900-1917 gg.) / O. Kupchik, A. Damirov. - K. : Izd. dom Dmitrija Burago, 2013. - 115 s.

20. Markevich A. Dvadcatipjatiletie imperatorskogo Novorossijskogo universiteta. Istorija i akad. spiski / A. Markevich. - O., 1890. - 778 s.

21. Miller A. Imperija Romanovyh i nacionalizm. Jesse po metodologii istoricheskogo issledovanija / A. Miller. - M. : Novoe literaturnoe obozrenie, 2006. - 248 s.

22. S-ij B. i K-r M. Odesskoe evrejskoe studenchestvo. Itogi ankety sredi evreev-studentov, proizvedennoj v 1911/1912 uchebnom godu. - O., 1913. - 32 s.

23. Snytko T. Studencheskoe dvizhenie v russkih universitetah v nachale 60-h godov i vosstanie 1863 goda / T. Snytko // Vosstanie 1863 goda i russko-pol'skie revoljucionnye svjazi 60-h godov. - M., 1960. - S. 176-322.

24. Shejnis D. Evrejskoe studenchestvo v cifrah: (Po dannym perepisi 1909 g. v Kiev. un-te i Politehn. in-te) / D. Shejnis. - K. : pech. I. Shenfel'da, 1911. - 73 s.

25. Ciesielski T. Polacy i ukraincy w Odessie na przelomie XIX і XX w.: liczebnosc, struktura I kontakty obu diaspor /Т. Ciesielski // Istorychnyj arhiv. Naukovi studii' : Zbirnyk naukovyh prac'. - Mykolai'v: Vyd-vo ChDU im. Petra Mogyly, 2010. - Vyp. 5. - S. 83-90.

26. Grzymalowski S. Wspomnienia z Kijowa. Polska mlodziez akademicka w Kijowe 1834-1918 (wybrane rozdzialy) / S. Grzymalowski. - Wroclaw, 2001. - 42 s.

27. Tabis J. Polacy na uniwerrsytecie Kijowskim 1834-1863 / J. Tabis. - Krakow, 1974. - 174 s.

Размещено на Allbest.ru