Відносини України та Румунії в контексті українсько-російського протистояння 2014 р.

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Ужгородський національний університет

Кафедра країнознавства

Мателешко Ю.П., к.і.н., доцент

м. Ужгород

Анотація

Здійснено аналіз відносин України та Румунії на фоні українсько-російського конфлікту 2014 р. Особливу увагу приділено позиції офіційних представників Бухареста щодо кризових подій в Україні. З'ясовано, що Румунія з перших днів українсько-російського протистояння послідовно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та засуджує агресивні дії РФ. Позиція румунської сторони пояснюється її прагненням чітко дотримуватись офіційного курсу ЄС та НАТО, а також загрозою національній безпеці з боку Росії, яка, шляхом дестабілізації геополітичної ситуації у Чорноморському регіоні, несе серйозні ризики для Румунії та її сусідів.

Ключові слова: Україна, Румунія, українсько-російський конфлікт, двостороннє співробітництво, національна безпека, регіональна безпека.

Mateleshko Y.Р. Relations between Ukraine and Romania in the context of Ukrainian-Russian confrontation in 2014

Keywords: Ukraine, Romania, the Russian-Ukrainian conflict, bilateral cooperation, national security, regional security.

Мателешко Ю.П. Отношения Украины и Румынии в контексте российско-украинского противостояния 2014 г.

Осуществлен анализ отношений Украины и Румынии на фоне российско-украинского конфликта 2014 г. Особое внимание уделено позиции официальных представителей Бухареста в отношении кризисных событий в Украине. Выяснено, что Румыния с первых дней российско-украинского противостояния последовательно поддерживает территориальную целостность и суверенитет Украины и осуждает агрессивные действия РФ. Позиция румынской стороны объясняется ее стремлением четко придерживаться официального курса ЕС и НАТО, а также угрозой национальной безопасности со стороны России, которая, путем дестабилизации геополитической ситуации в Черноморском регионе, несет серьезные риски для Румынии и ее соседей.

Ключевые слова: Украина, Румыния, украинско-российский конфликт, двустороннее сотрудничество, национальная безопасность, региональная безопасность.

На початку 2014 р. в Україні відбулися епохальні події, які привели до влади проєвропейські сили та спричинили інтервенцією Росії. Остання, анексувавши Крим і дестабілізуючи ситуацію у східних областях України, порушила баланс безпеки у Східній Європі. Широка підтримка України з боку світової спільноти, насамперед ЄС та США, стала головним стримуючим чинником, який не дав РФ розширити агресивні дії. Як член Євросоюзу, а також керуючись власними геополітичними інтересами у Чорноморському регіоні, Румунія зайняла чітку і послідовну позицію підтримки української сторони та засудження експансіоністських дій Росії.

У 2014 р. опубліковано декілька статей, присвячених відносинам України та Румунії у контексті загострення українсько-російських взаємин. Це, зокрема, публікації публіцистичного характеру, присвячені “вигодам” Румунії, яку не полишає прагнення стати “великою”, від конфлікту в Україні [2; 14]. М.Гончар та ін. автори [1] зосередили увагу на перспективах нових можливостей для двох держав-партнерів (зміцнення політичної довіри, кооперація в галузі виробництва, торгівлі, енергетичної і регіональної безпеки тощо), які виникають на тлі російсько-українського конфлікту. На окрему увагу заслуговує аналітична стаття П. Макаренка “Румунія: погляд на врегулювання українсько-російської кризи”, в якій ставлення румунської сторони до українського конфлікту розглядається у контексті стратегічних інтересів Москви та Бухареста у Чорноморському регіоні [4]. Серед румунських дослідників потрібно виділити Ю. Кіфу, який у своїй книзі “Prospective of Ukraine Crisis: Scenarios for amid - long term evolution” на основі оцінок нинішньої ситуації пропонує коротко-, середньо- та довгострокові прогнози розвитку подій в Україні та навколо неї [18]. Також слід відмітити аналітичну записку групи “Geostrategy”, присвячену прогнозуванням напрямків стратегії Румунії у світлі української кризи 2014 р. [3]. Зважаючи на неповне висвітлення названої проблеми, спробуємо більш ширше та послідовніше розкрити відносини між Україною та Румунією на тлі українсько-російської кризи 2014 р.

Після усунення від влади В. Януковича та початку втручання Росії у внутрішні справи України, Румунія, як в рамках європейських та євроатлантичних структур, так і на двосторонній основі, почала активний діалог з метою мирного врегулювання українсько-російського конфлікту.

Вже 24 лютого міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян на засіданні Вишеградської групи закликав до продовження зусиль по стабілізації внутрішньої ситуації в Україні. Він також підкреслив важливість відкритого політичного діалогу та прийняття рішення, яке призведе до закінчення політичної кризи в країні і продовжить зусилля, спрямовані на зближення з ЄС [28]. На зустрічі з генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном Т. Корлецян підтвердив підтримку Румунією спільної позиції, прийнятої 2-го березня 2014 Північноатлантичною радою, яка засудила військові дії Росії в українському Криму, підтримала суверенітет і територіальну цілісність України і закликала РФ поважати багатосторонні та двосторонні зобов'язання [30]. Глава румунської дипломатії наголосив на необхідності дотримання Росією Статуту ООН, а також норм і принципів ОБСЄ [30].

10 березня Т. Корлецян, в рамках робочого візиту до Києва, провів зустріч з в.о. Президента України О. Турчиновим і прем'єр-міністром А. Яценюком. Останній, зокрема, подякував главі МЗС Румунії як за позицію, яку зайняла його країна в рамках міжнародних органів, так і за гуманітарну місію [29], в рамках якої були прийняті на лікування в Бухарест українські громадяни, що постраждали в результаті протистояння на Майдані Незалежності [15]. Важливо, що в ході візиту дві сторони перейшли від заяв до конкретних кроків у питаннях безпеки. Так, Т. Корлецян і А. Дещиця підписали Угоду між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки, яка передбачає взаємне сповіщення про військову діяльність наземних і повітряних частин у прикордонних районах [29].

Під час зустрічі з американськими офіційними особами у квітні 2014 р., Т. Корлецян пояснив, що не в останню чергу позиція Румунії обумовлена загрозами, які несе Росія в південних областях України (в першу чергу Одещині) та Придністров' ї. Така діяльність порушить баланс безпеки у Чорноморському регіоні на користь РФ. У зв'язку з цим Румунія і виступає за більш потужну воєнну присутність НАТО на східних кордонах ЄС [31].

Президент Румунії Траян Бесеску одним з перших серед лідерів європейських держав заявив, що кримський референдум незаконний і Румунія не визнає його результати. Він, зокрема, зазначив, що “вибори, проведені під загрозою військової окупації, не задовольняють правила демократичного процесу, які можуть бути визнані і узаконені міжнародним співтовариством” [26]. Президент Румунії закликав РФ діяти по відношенню до України відповідно до Статуту ООН та відповідно до принципів міжнародного права, в тому числі, і згідно положень Будапештського меморандуму [26]. румунія український російський конфлікт

Варто відмітити й ініціативу Президента Румунії щодо посередництва його країни на переговорах між Україною та РФ. Так, вже на початку березня Траян Бесеску заявив, що в разі, якщо буде прийнято рішення створити формат переговорів по врегулюванню напруженості між Україною та Росією, Румунія повинна стати частиною цього формату [24]. У якості аргументів Бесеску нагадав, що в Румунії проживає більше 400 000 українців і вона знаходиться найближче з держав-членів ЄС до Криму та в ста кілометрах від іншого замороженого конфлікту, в Придністров'ї. Крім того, як зазначив Траян Бесеску, Румунія не залежить від імпорту російського газу, а значить, не піддаватиметься економічному тиску з бору РФ [24].

Т. Бесеску одним з перших серед лідерів європейських держав привітав П. Порошенка з перемогою на президентських виборах. Вже 25 травня 2014 р., після оголошення результатів екзіт-полу, глава румунської держави оприлюднив поздоровлення, в якому зазначив, що “вибори були вільними та коректними, навіть якщо в деяких регіонах сепаратисти спробували заважати присутності на голосуванні” [6]. Наступного дня після парламентських виборів в Україні 26 жовтня 2014 р. Президент Румунії також привітав їх результати, які засвідчили перемогу проєвропейських партій, а, отже, прагнення українського народу продовжувати свій шлях до європейської інтеграції [19].

Румунія також була першою державою, яка ратифікувала угоду про асоціацію ЄС з Україною і закликала інші країни Євросоюзу зробити те саме. На саміті з координації міжнародної підтримки для України, організованому Європейською комісією, держсекретар Румунії зі стратегічних питань Богдан Ауреску відзначив, що швидка ратифікація румунським парламентом Угод по Асоціації з Молдовою, Україною і Грузією, від 2 і 3 липня, свідчить про надійність і послідовність його країни, яка підтримує європейський курс українського народу. Румунський чиновник також представив проекти з надання допомоги Україні, що ініціюються Румунією, як на двосторонньому рівні, так і у співпраці з міжнародними організаціями. Б. Ауреску відмітив програми з підготовки кадрів, розроблені Міністерством внутрішніх справ, а також підтвердив готовність Румунії надати експертів в процесі реконструкції України, а також у зв'язку із здійсненням Угоди про асоціацію [16].

В умовах очевидної підтримки Росією бойовиків на Донбасі, Президент Т. Бесеску на саміті глав держав та урядів країн ЄС 17 липня закликав Євросоюз до рішучих дій: “Моя точка зору полягає в тому, що якщо ЄС не буде діяти рішучіше в процесі введення санкцій, в негайному переході до третьої фази санкцій, ми будемо мати Україну, перетворену в країну, яка не може рухатися більше в напрямку Європейського Союзу, що вплине і на Республіку Молдова, з придністровським сепаратизмом” [27]. У цьому контексті слід згадати закриття Румунією свого повітряного простору для спецпредставника президента Росії із Придністров'я, віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, проти якого були введені санкції ЄС [11]. Про посилення санкцій щодо Росії у зв'язку з підтримкою нею нового “Придністров'я”, румунський президент заявляв неодноразово, навіть за декілька днів перед складанням своїх повноважень [17]. Більше того, Т. Бесеску пропонував підтримати Україну зброєю, щоб вона могла протистояти російській гібридній війні [23].

Як свідчать виступи офіційних осіб Румунії, проблему становища румунської нацменшини та деякі інші “болючі” питання на період української кризи загострювати не будуть. Однак, на щорічній нараді послів і генеральних консулів 29 серпня 2014 р. Президент Румунії заявив, що після того, як ситуація в Україні стабілізується, потрібно буде “дуже серйозно” відновити проблему румунської меншини в цій країні [23]. Т. Бесеску ще раз висловив своє негативне ставлення до спроби скасування “мовного” закону після приходу нової влади у Києві [23]. Проте, дещо раніше, Траян Бесеску запевнив свого українського колегу, що румунська меншина в Україні віддано підтримує територіальну цілісність нашої країни [9]. Отже, румунська сторона дала зрозуміти, що на період української кризи протиріччя, які існують у двосторонніх відносинах, відкладаються.

25 листопада 2014 р. Вища рада оборони Румунії на чолі з президентом Т. Бесеску провела засідання, на якому було визнано, що криза в Україні впливає на стратегічні пріоритети діяльності Румунії, такі як повітряна й морська безпека, несе економічні та політичні асиметричні загрози у відносинах з країнами регіону, з одного боку, та Росією, з іншого [25].

Крім глави держави та міністра закордонних справ, підтримку України виразили й представники румунського парламенту. Вже на початку березня обидві його палати ухвалили декларацію на підтримку євроінтеграції України, а також її суверенітету і цілісності. Також румунські політики засудили дії російського керівництва, як у формі військового втручання, так і у вигляді економічного тиску [10]. 26 травня 2014 р. під час зустрічі Посла України в Румунії Теофіла Бауера з заступником Голови Сенату Румунії Николаєм Мога, останній зазначив, що Румунія і надалі підтримує суверенітет і територіальну цілісність Української держави, засуджує т.зв. “референдуми” в АР Крим, Донецькій та Луганській областях, які суперечать Конституції України[8]. На початку червня 2014 р. представники парламентів Румунії та США Валеріу Згоня і Майкл Тернер ухвалили спільну декларацію, в якій засудили агресію РФ проти України і висловили стурбованість можливим розширенням вогнищ нестабільності в напрямку Республіки Молдова [12].

Підтримали Україну і депутати Європейського Парламенту від Румунії. Так, під час зустрічі Т.Бауера з депутатом ЄП, членом Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС, К. Іваном, останній позитивно відзначив зусилля української влади для мирного врегулювання ситуації на сході країни та запевнив у підтримці румунською делегацією в Європарламенті позиції України та перспективи її зближення з ЄС [7].

Свідченням реальної підтримки офіційною Румунією курсу нинішньої української влади на європейську інтеграцію є підписання 02 жовтня 2014 р. угоди між урядами двох країн про місцевий прикордонний рух[5]. Після набуття нею чинності громадяни обох держав отримають можливість перетинати кордон у спрощеному режимі. Під час перебування у Києві румунський прем'єр-міністр Віктор Понта заявив, що рішення про відміну візового режиму для громадян України, яке підтримує Румунія, має бути прийнято і на рівні Європейського Союзу [22].

Очевидно, що в умовах економічної та політичної ізоляції Росії, яка стає дедалі непрогнозованою, розробляються стратегії побудови альтернативних транспортних маршрутів з Азії в Європу. Перші кроки у цьому вже зроблені. Зокрема, нещодавно Україною, Румунією і Грузією відкрито новий перспективний міжнародний транспортний маршрут - регулярна автомобільно-вантажна поромна лінія Іллічівськ-Констанца-Батумі [13]. Це дозволило ще на крок наблизитися до створення універсальних міжнародних транспортних мереж, що об'єднують Азію і Європу, країни Чорноморського, Каспійського та Середземноморського регіонів.

В цілому, точка зору румунського уряду в особі його голови В. Понти та міністра закордонних справ Т. Корлецяна [20; 21] щодо українських подій повністю співпадає з президентською та парламентською. Таким чином, позиція румунських владних структур з українського питання, незважаючи на внутрішні політичні протиріччя між ними, є одностайною.

Таким чином, Румунія з початку українсько-російського протистояння послідовно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та засуджує агресивні дії Росії. З одного боку, позиція румунської сторони пояснюється її прагненням чітко дотримуватись офіційного курсу ЄС та НАТО, з іншого - усвідомленням, що дії РФ загрожують безпеці Румунії. Адже в разі реалізації проекту “Новоросія” біля її кордонів з'явиться ще одна невизнана держава, яка разом з Придністровською Молдавською Республікою та АТУ Гагаузією ще більше дестабілізує ситуацію в Причорноморському регіоні та впритул наблизить Росію до румунських кордонів. Слід підкреслити, що українські події поставили на задній план протиріччя, які ще донедавна були каменем спотикання між двома сторонами (зокрема, територіальні питання, становище нацменшин тощо). Отже, в нинішніх умовах своєрідною гарантією національної безпеки Румунії є існування стабільної та цілісної України, інтегрованої в європейський політичний та економічний простір.

Список використаних джерел

1. Гончар М. Україна, Румунія і Чорне море: вікно можливостей на тлі російсько-української війни [Електронний ресурс] / Михайло Гончар, Ярослав Матійчик, Сергій Герасимчук, Руслан Гідора // Дзеркало тижня. Україна. - 2014. - №39

2. Гулевич В. Великая Румыния и молчание Киева [Електронний ресурс] / Владислав Гулевич

3. Криза в Україні: яку стратегію обере Румунія? [Електронний ресурс]

4. Макаренко П. Румунія: погляд на врегулювання українсько-російської кризи [Електронний ресурс] / Петро Макаренко

5. Підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про місцевий прикордонний рух [Електронний ресурс]

6. Поздоровлення Президента Румунії Траяна Бесеску Петру Порошенку з нагоди перемоги на президентських виборах в Україні [Електронний ресурс]

7. Посол України в Румунії Теофіл Бауер зустрівся з депутатом Європейського Парламенту від Румунії, членом Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС Каталіном Соріном Іваном [Електронний ресурс]

8. Посол України в Румунії Теофіл Бауер провів зустріч з заступником Голови Сенату Румунії Николаєм Мога [Електронний ресурс]

9. Президент України Петро Порошенют провів переговори з Президентом Румунії Траяном Бесеску [Електронний ресурс]

10. Румынский парламент принял декларацию в поддержку Украины [Електронний ресурс]

11. Румунія закрила свій повітряний простір для російського чиновника [Електронний ресурс]

12. Румунські та американські парламентарії ухвалили декларацію щодо України та Молдови [Електронний ресурс]

13. Україну, Румунію та Грузію поєднав новий транспортний маршрут [Електронний ресурс]

14. Чернявский А. Интересы Румынии в украинском конфликте и открытие юго-западного фронта [Електронний ресурс] / Артем Чернявский

15. Щодо перебування постраждалих українців на лікуванні у Румунії [Електронний ресурс]

16. Apel pentru ratificarea rapida a Acordurilor de Asociere cu R. Moldova, Georgia ji Ucraina [Електронний ресурс]

17. Declaratia de presa a preSedintelui Romaniei, domnul Traian Basescu, Inaintea participarii la reuniunea Consiliului European de la Bruxelles, Regatul Belgiei (18 decembrie 2014) [Електронний ресурс]

18. Iulian Chifu a lansat cartea “Prospective of Ukraine Crisis: Scenarios for a mid-long term evolution” [Електронний ресурс]

19. Mesajul preSedintelui Romaniei, domnul Traian Basescu, cu privire la alegerile parlamentare din Ucraina de duminica, 26 octombrie a.c. [Електронний ресурс]

20. Ponta, despre Ucraina: Pozifia Romaniei este de coordonare cu SUA si partenerii europeni [Електронний ресурс]

21. Ponta, discurs inflacarat la New York despre Statul Islamic si agresiunea Rusiei [Електронний ресурс]

22. Ponta sustine ridicarea vizelor “cat mai curand” pentru Ucraina in UE [Електронний ресурс]

23. Prejedintele Traian Basescu la Intalnirea anuala cu ambasadorii ji consulii generali ai Romaniei [Електронний ресурс]

24. Romania trebuie sa faca parte dintr-un format de negociere pentru solujionarea tensiunilor dintre Ucraina-Rusia [Електронний ресурс]

25. Sedinta Consiliului Suprem de Aparare a Tarii din data de 25

noiembrie a.c. [Електронний ресурс]

26. T. Basescu: Referendumul din Crimeea, ilegal; Romania nu recunoajte rezultatele acestuia [Електронний ресурс]

27. Basescu: UE trebuie sa acjioneze mai hotarat in ceea ce privejte Ucraina [Електронний ресурс]

28. Titus Corlajean a participat la reuniunea extinsa a Grupului de la Vijegrad [Електронний ресурс]

29. Titus Corlajean in vizita de lucru la Kiev [Електронний ресурс]

30. Titus Corlajean ji secretarul general al NATO au discutat despre situajia din Ucraina [Електронний ресурс]

31. Titus Corlajean: “The Russian threat is a reality” [Електронний ресурс]

References

1. Gonchar M. Ukrai'na, Rumunija i Chorne more: vikno mozhlyvostej na tli rosijs'ko-ukrai'ns'koi' vijny [Elektronnyj resurs] / Myhajlo Gonchar, Jaroslav Matijchyk, Sergij Gerasymchuk, Ruslan Gidora // Dzerkalo tyzhnja. Ukrai'na. - 2014. - №39

2. Gulevich V. Velikaja Rumynija i molchanie Kieva [Elektronnyj resurs] / Vladyslav Gulevych

3. Kryza v Ukrai'ni: jaku strategiju obere Rumunija? [Elektronnyj resurs]

4. Makarenko P. Rumunija: pogljad na vreguljuvannja ukrai'ns'ko-rosijs'koi' kryzy [Elektronnyj resurs] / Petro Makarenko

5. Pidpysannja Ugody mizh Kabinetom Ministriv Ukrai'ny ta Urjadom Rumunii' pro miscevyj prykordonnyj ruh [Elektronnyj resurs]

6. Pozdorovlennja Prezydenta Rumunii' Trajana Besesku Petru

Poroshenku z nagody peremogy na prezydents'kyh vyborah v Ukrai'ni [Elektronnyj resurs]

7. Posol Ukrai'ny v Rumunii' Teofil Bauer zustrivsja z deputatom Jevropejs'kogo Parlamentu vid Rumunii', chlenom Komitetu z parlaments'kogo spivrobitnyctva mizh Ukrai'noju ta JeS Katalinom Sorinom Ivanom [Elektronnyj resurs]

8. Posol Ukrai'ny v Rumunii' Teofil Bauer proviv zustrich z zastupnykom Golovy Senatu Rumunii' Nykolajem Moga [Elektronnyj resurs]

9. Prezydent Ukrai'ny Petro Poroshenko proviv peregovory z Prezydentom Rumunii' Trajanom Besesku [Elektronnyj resurs]

10. Rumynskij parlament prinjal deklaraciju v podderzhku Ukrainy [Elektronnyj resurs]

11. Rumunija zakryla svij povitrjanyj prostir dlja rosijs'kogo chynovnyka [Elektronnyj resurs]

12. Rumuns'ki ta amerykans'ki parlamentarii' uhvalyly deklaraciju shhodo Ukrai'ny ta Moldovy [Elektronnyj resurs]

13. Ukrai'nu, Rumuniju ta Gruziju pojednav novyj transportnyj

marshrut [Elektronnyj resurs]

14. Chernjavskij A. Interesy Rumynii v ukrainskom konflikte i otkrytie jugo-zapadnogo fronta [Elektronnyj resurs] / Artem Chernjavskij

15. Shhodo perebuvannja postrazhdalyh ukrai'nciv na likuvanni u

Rumunii' [Elektronnyj resurs]

16. Apel pentru ratificarea rapida a Acordurilor de Asociere cu R. Moldova, Georgia ji Ucraina [Elektronnyj resurs]

17. Declaratia de presa a preSedintelui Romaniei, domnul Traian Basescu, inaintea participarii la reuniunea Consiliului European de la Bruxelles, Regatul Belgiei (18 decembrie 2014) [Elektronnyj resurs]

18. Iulian Chifu a lansat cartea “Prospective of Ukraine Crisis: Scenarios for a mid-long term evolution” [Elektronnyj resurs]

19. Mesajul preSedintelui Romaniei, domnul Traian Basescu, cu privire la alegerile parlamentare din Ucraina de duminica, 26 octombrie a.c. [Elektronnyj resurs]

20. Ponta, despre Ucraina: Pozijia Romaniei este de coordonare cu SUA si partenerii europeni [Elektronnyj resurs]

21. Ponta, discurs inflacarat la New York despre Statul Islamic si agresiunea Rusiei [Elektronnyj resurs]

22. Ponta sustine ridicarea vizelor “cat mai curand” pentru Ucraina in UE [Elektronnyj resurs]

23. Prejedintele Traian Basescu la intalnirea anuala cu ambasadorii ji consulii generali ai Romaniei [Elektronnyj resurs]

24. Romania trebuie sa faca parte dintr-un format de negociere pentru solujionarea tensiunilor dintre Ucraina-Rusia [Elektronnyj resurs]

25. Sedinta Consiliului Suprem de Aparare a Tarii din data de 25 noiembrie a.c. [Elektronnyj resurs]

26. T. Basescu: Referendumul din Crimeea, ilegal; Romania nu recunoajte rezultatele acestuia [Elektronnyj resurs]

27. Basescu: UE trebuie sa acjioneze mai hotarat in ceea ce privejte Ucraina [Elektronnyj resurs]

28. Titus Corlajean a participat la reuniunea extinsa a Grupului de la Vijegrad [Elektronnyj resurs]

29. Titus Corlajean in vizita de lucru la Kiev [Elektronnyj resurs]

30. Titus Corlajean ji secretarul general al NATO au discutat despre situajia din Ucraina [Elektronnyj resurs]

31. Titus Corlajean: “The Russian threat is a reality” [Elektronnyj resurs]

Размещено на Allbest.ru