Розпал чорноморських перипетій 1914-1915 рр.

Замигтіла череда знаменних колізій. 30 червня (13 липня) 1915 р. всюдисущі есмінці неподалік рогу Шилі (Хилі, Шиле) покінчили з пароплавом «Igneada» -- тим самим судном «Ида», яке «Jawuz Sultan Selim» загарбав 1914 р. під кримським берегом. 5 (18) липня 1915 р. «Midilli» попід Босфором напоровся на вготовану взимку загоном М. Львова чи влітку «Крабом» міну й продірявлене судно, на якому було вбито 8 моряків, ремонтувалося понад сім місяців -- до 14 (27) лютого наступного року.

19 липня (1 серпня) 1915 р. на південному сході моря «Живой» і «Живучий» розметали 46 вітрильників, а вісім міноносців цього класу, як тактичні інструменти начетверо поділені, 20 липня (2 серпня) спалили чотири з половиною сотні вітрильних і вітрильно- моторних плавзасобів противника. Від 16 (29) липня до 22 липня (4 серпня) «Звонкий», «Зоркий», «Заветный» потрощили 120 вітрильників, од 16 (29) серпня по 21 серпня (3 вересня) «Заветный», «Лейтенант Пущин» і «Завидный» -- 319. При тому ці міноносці не вгавали зривати виходи вітрильників і пароплавів з Вугільного району, обстрілювали портові приміщення пункту Амастра46.

Того літа особливу увагу привертали повітряні звершення чорноморців. Командир корабельного авіазагону В. Утгоф у липні першим серед флотських авіаторів отримав орден святого Георгія 4-го класу. Цікаво, що незадовго перед війною, 19 лютого (10 березня) 1914 р., він ледь не загинув, у густому тумані перетнувшись із панцирником «Георгий Победоносец». Але з води і він, і його пасажир О. Тюфяєв урятувалися зовсім неушкодженими. Пізніше Утгоф удостоївся орденів святого Станіслава 3-го ступеня й святої Анни 3-го класу з мечами та бантом і 2-го ступеня з мечами. Оскільки восени 1915 р. він відбув у кількамісячне відрядження до Америки, його заступав вихованець Харківського університету лейтенант Є. Коведяєв -- перший морський льотчик, нагороджений Георгіївською зброєю (у червні 1915 р.) 47.

Показовим виявився вівторок 28 липня (10 серпня) 1915 р., коли для атаки на Зонгулдак крейсерів «Кагул» і «Память Меркурия» та п'ятьох ескадрених міноносців придався «Тюлень», біля острова Кефкен розполохавши турецький конвой з «Hamidieh», «Muavenet- і-MьHje», «Numunen-Hamiet» й торпедувавши пароплав «Zonguldak». За два дні підводний човен іще потопив вітрильник з вугіллям, а 31 липня (13 серпня) витримав несподіваний поєдинок із двощогловою шхуною-пасткою «Dere» під кермом капітан-лейтенанта резерву графа Шамаре, який власним коштом замасковано озброїв свою «наживку» двома «47-міліметрівками».

Блискуче скоординував «Нерпу» з підрозділом есмінців В. Тру- бецькой: 23 серпня (5 вересня) 1915 р. «Быстрый» та «Пронзительный», підтримані субмариною, за годину й 52 хвилини так напосіли на зустрінутий морський караван, що з нього «MuaveneW-Millije», «Numunen-Hamiet» і «Hamidieh», на котрому після влучень «102- міліметрівок» вийшли з ладу носова і кормова 150-міліметрові гармати, «порозбігалися», викликавши на підмогу «Jawuz Sultan Selim» і кинувши напризволяще вугільники «Sejhun», «Eresos», «Illiria» з десятком тисяч тонн палива, а також баржу з буксиром («Sejhun» потерпів удруге: це був перереєстрований «Sabbah», того року піднятий з мілизни босфорцями). Капітани пароплавів намагалися спрямувати свої судна до берега, проте їхні підлеглі, запанікувавши, пострибали за борт у воду48.

Офіцерів-звитяжців не обминуло гідне повіншування: головний артилерист мінного дивізіону лейтенант Вікентій Ловенецький, командуючий човном старший лейтенант Віктор Вількен, який начальникував дивізіоном підводників, і капітан «Пронзительного» В. Борсук здобули Георгіївські клинки (останній з оцих трьох офіцерів зріс до каперанга, діставши ще орден Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом), командиру «Быстрого» Захарові Шипулин- ському випали каперангові погони, Георгіївська зброя, бант і мечі до «Володимира» 4-го класу, а князеві Трубецькому -- почесний клинок і «Георгій» 4-го ступеня49.

Замість «Hamidieh» надалі вчащав конвоювати «Jawuz Sultan Selim», котрому 8 (21) вересня не було обтяжливою процедурою попоганяти трійку «Гневный» -- «Дерзкий» -- «Счастливый». Але 1 (14) листопада такий гігант ледь ухилився від торпед «Моржа» (за лячну атаку, що російським спостерігачам видалась результативною, командуючий човном старший лейтенант Володимир По- горецький тієї осені був удостоєний Георгіївської зброї, пізніше, у грудні 1917 р., -- й ордена святого Георгія 4-го класу «за мужність і самовідданість, виявлені ним під час атаки крейсера «Ґебен» 1 листопада 1915 р. в районі Босфору»), тож Вільгельм Сушон зарікся ризикувати суперкораблем. Лаштуванням на магонах 47-мілі- метрових гармат готував неприємні «сюрпризи» для підводників, а вищезгадана шхуна <^еге» на відзнаку надзвичайної активності до освоєних «47-міліметрівок» отримала 75-міліметровий ствол. Одначе сподіваного ефекту не трапилось. «Чорне золото» до Стамбула надходило німецькими суднами лише під покровом темних ночей50.

Улітку 1915 р. главковерх на запит Івана Григоровича дозволив переобладнувати Транспортну флотилію для каботажу під забезпечення Одеського регіону і Південно-Західного фронту донецьким паливом через Маріуполь та хлібом зі Скадовська й Хорл. Восени її складали флагман «Руслан» («Русланъ»), сім загонів (два налічували по 10 транспортів, два -- по 11, решта -- 9, 14, 18), декілька допоміжних суден. До листопада вона дала раду двом з половиною мільйонам пудів зерна, сливе мільйонові пудів вугілля та півмільйону пудів інших вантажів. Про потребу десантів згадалось, коли проти Антанти в жовтні виступила Болгарія, й відтак належало поборювати саме той її флот, який 1913 р. по знегодах Балканських вієн тулився до Севастополя. Втім, чорноморське командування всіляко відкараскувалось од прискорення безпосереднього наступу на Стамбул. А. Ебергард і К. Кетлинський обстоювали думку про першочерговість суходільних маршрутів. «...Логічним і необхідним об'єктом операції слід уважати розгром балканських армій ворогів для того, щоби на їхніх спинах увірватися до Царграда», -- узагальнив міркування про можливі переможні шляхи Кетлинський51.

Болгарський цар Фердинанд, завдяки кому за договором 24 серпня (6 вересня) 1915 р. блок Австро-Угорщини, Німеччини та Туреччини перетворився на Четверний, підпорядкував В. Сушонові шістку міноносців приблизно стотонної водомісткості кожний -- «Смели», «Храбри», «Дръзки», «Строги», «Летящи» та «Шумни» з 26-вуз- ловою ходою, навчальний 720-тоннажний крейсер «Надежда» зі швидкістю до 17 вузлів, чотири яхти і три торпедні батареї. Варто додати, що 1912 р. болгари настільки успішно атакували «Hamidieh», що «Дръзки» влучив у нього торпедою52.

1915 р. в Євксинограді -- за півтораста миль од Стамбула, північніше Варни -- отаборилися підводні човни з Німеччини, націлені шастати Чорним морем. 27 серпня (9 вересня) маленький UB-8, потім переданий Болгарії, під кермом лейтенанта фон Фойгта наблизився до Ялти, під рогом Аю-Даг знищив шхуни «Сотрудник» («Сотрудникъ»), «Благодетель» («БлагодЬтель»), «Покорный» (дві з будматеріалами, одну з фуражем -- вівсом і сіном), за два дні біля південно-східного кримського берега штатною 37-міліметровою гарматою випустив 18 снарядів по торпедній пристрільній станції неподалік рогу Чауда, потрощив бараки на Узунларському озері, поблизу Феодосії спалив вітрильник-гулет «Мелетина», 2 (15) вересня тотожний UB-7 під командою лейтенанта Вернера на траверзі села Дофинівка поблизу Одеси потопив куплене російським урядом англійське судно «Патагония» («Патагонія», «Patagonia»), а 24 вересня (7 жовтня) під Севастополем ідентичний «сімці» й «вісімці» UB-14 лейтенанта фон Геймбурга побив пароплав «Катя» (з 662-ма тоннами цукру), а наступного дня -- танкер «Апшерон» («Апше- ронъ») з нафтою.

В цілому становище на Чорному морі деякою мірою стабілізувалося. 17(30) вересня 1915 р. з Севастополя бомбардувати Вугільний район вийшли «Евстафий», «Иоанн Златоуст», «Пантелеймон», «Память Меркурия», «Алмаз» і сім ескадрених міноносців. Цю групу з боку Босфору підстраховували «Императрица Мария», «Кагул» і п'ять есмінців. Наступного дня майже водночас сотнями снарядів «Евстафий» побив Козлу, «Память Меркурия» з есмінцями -- Ереглі, «Иоанн Златоуст» із «Пантелеймоном» -- Зонгулдак. 19 вересня (2 жовтня) «Заветный» влучив у Трабзонський порт, викликавши два значних вибухи, на рейді Платани зняв із якоря й притягнув до Батума 50-тоннажну «моторку»53.

6(19) жовтня начальник Морського Генштабу віце-адмірал Олександр Русин доручив Андрієві Ебергарду готувати десантування до Південної Добруджі. 14(27) жовтня севастопольська ескадра (22 вимпели) здалеку обстріляла Варну (у тому числі головним калібром -- «дванадцятидюймівками»). Реакція оборонців виявилася слабкою: зовсім не було використано берегову артилерію, адже та мала обмежений лише десятьма кілометрами радіус дії. Певну загрозу підлеглим Ебергарда чорноморцям становили розміщені в Євксинограді субмарини, чиї екіпажі надто непокоїли задіяні проти них севастопольськими силами шестидюймівки і літаки-бом- бардувальники54.

Офіційне берлінське радіо дезінформувало, що ніби два з російських панцирників на кшталт «Пантелеймона» потонули. Через це в історіографії вкарбувалися рядки: «Торпеда підірвала російський лінійний корабель «Пантелеймон», який дістав настільки значне пошкодження, що на кілька місяців вибув із ладу»55. Насправді атака ^-7 з 900-метрової дистанції не досягла результату й лінкор залишився в строю (як і його «близнюки»)56.

Пославшись на грецьку газету з румунського міста Браїлів, «Морской сборник» указав на варненські збитки від зазнаного нападу: «... Більшу частину будівель у порту зруйновано, розбито митницю, управління портових робіт, частину нової залізничної станції та 2 сховища. Бомбами російських гідроаеропланів (21 бомба) знищено частину рухомого складу та пошкоджено бездротовий телеграф. Під час виниклої пожежі згорів санаторій біля рогу Емон». Російський часопис побіжно підбив підсумки за рік війни на всьому тому театрі: «Чорноморським флотом знищено 58 пароплавів і понад 4000 вітрильників, чим вельми ускладнено підвезення підкріплень морем як до Кавказу, так і до Мармурового моря»57.

1(14) листопада 1915 р. Євксиноград діждався субмарини UС-13 лейтенанта Кірхнера. За тиждень вона поблизу Туапсе ліквідувала трищогловий цементовоз «Украина», потім у тому районі -- кілька вітрильників і нафтоналивний пароплав № 57, але після шторму 16(29) листопада, в аварійному стані викинувшись на землю обік гирла річки Мелен, принишкла. Відряджених допомогти їй канонерських човнів «Tash-Keupru» й «Iesgar», котрі з Босфору дістались острова Кефкен, 28 листопада (11 грудня) настигли і спопелили артвогнем «Пронзительный», «Дерзкий» та «Счастливый» під загальною орудою В. Трубецького, трьох моряків постинавши, двох тяжко поранивши. Збагатившись назбираними відомостями, переможна двійка «Счастливый» -- «Пронзительный» пізніше винишпорила у виярку замасковану під пагорб иС-13 і, пустивши її на пил, попутно потопила два завантажених паливом вітрильники (з них полонила п'ятьох моряків). Наступного дня ці есмінці розборсали цілий вугільний караван, суднові екіпажі з якого відправили до Батума58.

Під запону року севастопольцям випало розв'язувати проблему, яка полягала в тому, щоб у Болгарії, придушивши приморські батареї, викрити німецьку базу субмарин. Хоча від жовтня порт і береги варненської затоки інтенсивно бомбувалися, до великої шкоди розташованим там підводникам у результаті не дійшло: особисто Микола II забажав, аби Євксиноградський палац, де їхні човни дислокувалися, не було заторкнуто.

Чорноморцям самим доводилося вдаватися до різноманітних оборонних поліативів, нарощуючи заходи убезпечення своїх портів. Севастополь прибрався кількома рядами бонів, поставлених на перепоні підступів глибинних пролаз, прецінь складались із сталевих сітей, прив'язаних до рейок угорі та внизу (аж до дна) й насичених як грубезними металевими колодами, так і мінами. Бони мали спеціальні ворота, крізь котрі відповідна обслуга, оснащена катерами, пропускала судна й знову блокувала вхід -- вихід.

У відкритому морі безпека не гарантувалася жодному плавзасобові, навіть такому велету як «Императрица Мария». З'явилися докази, що ця гордість флоту не надто ладна виконати самостійні завдання. Фахівці гадали, як виправити помічений диферент (нахил) на ніс дредноута за повного завантаження артзапасу. З огляду на те А. Ебергард зобов'язав зменшити кількість пострілів двох перших веж зі ста до сімдесяти, а комплекти, проектовані для «130- міліметрівок» носової частини, урізати з 245 снарядів до 100. На полегшення тиску на правий борт було скорочено якірний ланцюг59.

О цій порі з Батума на Дунай було спрямовано канчовен і два міноносці, до Рені та інших річкових портів надійшла важка севастопольська артилерія та 50 мінометів. Начальником загону оборони північно-західної частини Чорного моря з квартируванням в Одесі зробився контр-адмірал П. Паттон-Фантон-де-Веррайон. Під рукою генерала від інфантерії Дмитра Щербачова одеським регіоном зосередилася 7-ма армія, здатна податися до Сербії, якби її пропустила крізь власні терени Румунія. Оскільки ж та сусідня країна не дозволила транзит російського війська, альтернативою висувались ідеї десантного угруповання коли не до Стамбула, то на болгарське узбережжя. «Порти Варна й Бургас, особливо другий, мають велике стратегічне значення як проміжні бази для нашої десантної операції проти проток. Тепер їхнє військове значення хіба в тому, що вони можуть служити базами для легких крейсерів, міноносців і підводних човнів ворога, що полегшує їхні операції, надто проти району Одеса-Севастополь», -- підсумували 3(16) жовтня 1915 р. Андрій Ебергард, Костянтин Плансон і Казимир Кетлин- ський у доповіді новому начальникові штабу Верховного головнокомандувача генералові від інфантерії Михайлові Алексеєву60.

У другій половині 1915 р. миколаївці проводжали спущений «Навалем» з південнобузького стапеля лінкор «Императрица Екатерина Великая», схожий на «Марійку» обрисами, начинням, 21-вуз- ловою швидкістю і пестливо наречений «Катюшею». До кінця року обидва грізних дредноути з більш як тисячоособовими екіпажами взяли участь у походах під береги Туреччини та Болгарії. Відтоді якнайпотужнішу германізовану турецьку ескадру могло подолати кожне з трьох севастопольських з'єднань, куди за оказії додавалися міноносці та гідролітаки:

«Императрица Мария» та «Кагул» або «Память Меркурия» («Память Меркурія»);

«Императрица Екатерина Великая» та «Память Меркурия» чи «Кагул»;

«Евстафий», «Иоанн Златоуст», «Пантелеймон» (запасні -- «Ростислав» і «Три Святителя») та «Алмаз».

24 жовтня (6 листопада) 1915 р. на Миколаївському заводі Російського суднобудівного товариства було спущено на воду легкий крейсер «Адмирал Нахимов» («Адмиралъ Нахимовъ») 7600-тонної водомісткості, розрахований за проектом на майже 30-вузлову швидкість із п'ятнадцятьма 130-міліметровими гарматами, чотирма зенітками і двома торпедними апаратами (командиром було призначено капітана 1-го рангу Олексія Лебединського -- постійного члена комісії з нагляду за спорудженням кораблів на Чорному морі). Подібна процедура готувалася й для тотожного крейсера «Адмирал Лазарев» («Адмиралъ Лазаревъ»), а 11(24) листопада у цьому місті вдалося додатково закласти другу таку двійку -- «Адмирал Истомин» («Адмиралъ Истоминъ») і «Адмирал Корнилов» («Адмиралъ Корниловъ»)61.

Література

чорноморський флот війна

1 Год войны с 19-го июля 1914 г. по 19-е июля 1915 г. -- Москва, 1915. -- С. 130-131; Невинский А. М. Указ. соч. -- С. 93-98; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 344-345; Мельников Р.М. Броненосец «Потемкин». -- Ленинград, 1981. -- С. 236; его же. Крейсер «Очаков». -- Ленинград, 1986. -- С. 223-224; Биккенин Р.Р., Глущенко А.А., Партала М.А. Очерки о связистах российского флота. -- Санкт-Петербург, 1998. -- С. 34.

2 Кладо НЛ. Указ. соч. -- С. 162-163; Шумский К. Очерки мировой войны на суше и на море: Обзор военных действий на главных театрах. -- Петроград, 1915. -- С. 240-244; Военно-морская политика воюющих держав и деятельность их флотов в 1914 году // Российский Императорский флот и флоты Германии и Турции. -- Петроград, 1915. -- С. 185-186; Новиков Н.В. Указ. соч. -- С. 75; Боевая летопись русского флота. -- Москва, 1948. -- С. 394-396; Четверухин М.М. Указ. соч. -- С. 59-66; Денисов А.П., Перечнев Ю.Г. Русская береговая артиллерия. -- Москва, 1956. -- С. 199-200; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 347; Золотарев В.А., Козлов И.А. Три столетия Российского флота, 1914-1941. -- Москва; Санкт-Петербург, 2004. -- С. 80; Монастырев Н.А. На подводном монстре по кличке «Краб» // Военно-исторический журнал. -- 2007. -- № 9. -- С. 52-54.

3 Ось діапазон помітних коливань у представленні числа жертв: «Утрати й пошкодження «Ґебена» значно перевищували наші. Він дістав 14 влучень, із яких 3 -- дванадцятидюймових снарядів. На ньому було вбито 12 офіцерів і 103 матроси, поранено 7 офіцерів і 52 матроси» (Лукин А.П. Указ. соч. -- С. 49); «У ході бою, за російськими даними, «Ґебен» отримав три влучення 305-мм снарядів, утратив убитими 115 і пораненими 57 осіб» (Вержховский Д.В., Ляхов В.Ф. Первая мировая война 1914-1918 гг. -- Москва, 1964. -- С. 96); «Ворожий крейсер зазнав 3-х влучень 305-мм снарядів і 11 влучень снарядів калібром 203 та 152 мм. На ньому було вбито 105 і поранено 59 чоловік» (Криницын Ф.С. Военные действия на морских театрах // История первой мировой войны: 1914-1918. -- Москва, 1975. -- Т. 1. -- С. 434); «Дані про втрати в екіпажі «Ґебена» дуже суперечливі: за одними джерелами, вони склали 112 чоловік, а за іншими -- навіть 172» (Всемирная история флота. -- Москва, 2001. -- С. 188); «305-мм снаряд пробив каземат лівого борту «Ґебена», виникла пожежа. На кораблі було 115 убитих і 59 поранених» (Доценко В.Д. История военно-морского искусства. -- Москва, 2003. -- Т. 2. -- Кн. 2. -- С. 194); «На «Ґебені» ворожий снаряд вивів із ладу 3-й каземат лівого борту, причому загинула вся прислуга (12 душ), декілька осіб прислуги подачі померли пізніше внаслідок отруєння газами» (Лорей Г. Указ. соч. -- С. 102); «На російській ескадрі вбито 4 офіцери та 30 матросів, на «Ґебені» 10 убитих» (Действия русского флота во время Русско-японской и Великой войн // Морской журнал. -- 1929. -- № 11. -- С. 34). «Утрати в особовому складі у німців були 7 офіцерів і 42 нижніх чини. У росіян трапилися невеликі пошкодження на «Евстафии», було вбито 4 офицери та 29 матросів і, крім того, 24 людини було поранено» (Мордвинов Р.Н. Материал к теме: Роль русского флота в первой мировой войне 1914-1918 гг. [Москва, 1944]. -- С. 22); «Втративши 115 людей вбитими та 57 пораненими і дивом уникнувши вибуху боєприпасів у казематі, «Ґебен» переконався в особливій ризикованості навіть короткочасної зустрічі з російською бригадою, проте й пошкодження «Евстафия» -- пробита трьома бронебійними 280-мм снарядами броня, зірвана радіоантена, через що корабель вибув із системи централізованої стрільби, загибель 5 офіцерів і приблизно 50 матросів -- говорили про небезпеку одиночного бою старого лінійного корабля з новітнім лінійним крейсером» (Мельников Р.М. Броненосец... -- С. 239); «На лінкорі «Евстафий» загинули 5 офіцерів, 29 унтер-офіцерів і матросів, 24 були пораненими» (Доценко В.Д. История...); «...Убиті лейтенант Євген Мязговський, мічмани Микола Ейлер, Микола Семенов, Сергій Григоренко та 29 нижніх чинів, поранений. мічман Микола Гнилосиров. Нижніх чинів поранено 24, з них 19 -- важко» (Год войны. -- С. 141); «В «Евстафий» влучили п'ять 11-дюймових снарядів... Влучення спричинили втрати 29 вбитими та 30 пораненими, з котрих померло 9» (Свечников И.Н. Опыт боевой санитарной службы на л/к «Евстафий» в империалистическую войну // Морской сборник. -- 1930. -- № 10. -- С. 128-134); «У нього влучили 4 одинадцятидюймових снаряди, якими було вбито й поранено 5 офіцерів і 53 матроси» (Золотарев В.А., Козлов И.А. Русский флот... -- С. 155); «На флагманському лінкорі «Евстафий» було 4 влучення, 34 вбитих, 24 поранених» (Крестьянніков В.В. Указ. праця); «На «Ґебені» було вбито 105 людей та поранено приблизно 50 людей... «Евстафий» дістав чотири влучення 280-мм снарядами... Втрати: вбито 5 офіцерів і 29 людей команди, поранено 24 людини команди» (Широкорад А.Б. Черноморский флот в трех войнах и трех революциях. -- Москва, 2007. -- С. 93-94).

4 Кладо Н.Л. Указ соч. -- С. 163-167; П.Т. Бой 5-го ноября 1914 года у мыса Сарыч (по рассказам участников и опубликованным данным) // Морской сборник. -- 1915. -- № 11. -- С. 3-4; В.Л. [Лукин В.К.] Бои Черноморского флота с крейсером «Гебен»: Бой 5 ноября 1914 г. (по воспоминаниям и донесениям) // там же. -- 1920. -- № 8/9. -- С. 10-23; Монастырев Н.А. Краткий обзор. -- № 5. -- С. 50-54; то же. -- № 6. -- С. 29; Лебедев М.И. Революционный Севастополь. -- Симферополь, 1928. -- С. 65; Подгорный Я.И. К истории действий русского флота в мировую войну: К 15-летию боя Черноморского флота с германским линейным крейсером «Гебен» 5/18 ноября 1914 г. // Зарубежный морской сборник. -- 1929. -- № 7/8. -- С. 3-35; Письма в редакцию // Морской журнал. -- 1930. -- № 5. -- С. 1012; Ермаков М.П. У инженер-механиков // там же. -- 1939. -- № 6. -- С. 19-20; Невинский А.М. Указ. соч. -- С. 81-91; его же. Бой с линейным крейсером «Гебен»

5 ноября 1914 г. у мыса Сарыч // Русское военно-морское искусство. -- Москва, 1951. -- С. 407-415; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 348-351; История дореволюционной России в дневниках и воспоминаниях: 1895-1917. -- Т. 4. -- Часть 1. -- Москва, 1973. -- С. 351; Золотарев В.А., Козлов И.А. Российский военный флот...-- С. 127-131; Керсновский А.А. История русской армии.-- Т. 4. -- Москва, 1994. -- С. 288-289; Доценко В.Д. Морские битвы России XVШ-XX вв. -- Санкт-Петербург, 1999. -- С. 153-154; Козлов Д.Ю., Лобыцын В.В. Примечания // Бизертинский Морской сборник: 1921-1923. -- Москва, 2003. -- С. 293; Петров М.А. Два боя. -- Санкт-Петербург, 2003. -- С. 20-26.

5 Боевая летопись русского флота. -- Москва, 1948. -- С. 394-396; Терещенко С.К. Указ. соч. -- С. 42; Пузыревский К.П. Повреждения кораблей от подводных взрывов. -- С. 64-66; Четверухин М.М. Указ. соч. -- № 2. -- С. 45-46; Козлов И.А. Действия русского Черноморского флота на морских сообщениях в первую мировую войну // Морской сборник. -- 1951. -- № 10. -- С. 83-84; Денисов А.П., Перечнев Ю.Г. Указ. соч. -- С. 200; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 352-360; Симоненко В. Органы управления русского флота в первую мировую войну // Военно-исторический журнал. -- 1975. -- № 9. -- С. 105; Шереш- ков О.С. Неизвестная война на Черном море 1914-1917 гг.: Справочник-хроника потерь стран Четверного союза в 1914-1917 гг. -- Львов, 1999. -- С. 4-5; Герасимов В.Л. Указ. соч.; Больных А. Указ. соч. -- С. 253-258; Залесский К.А. Указ. соч. -- С. 379; Козлов Д.Ю., Лобыцын В.В. Указ. соч. -- С. 35-37; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 103-110.

6 Обозрение войны // Летопись войны. -- 1914. -- № 16. -- С. 10; Миноносец «Живой», отличившийся своими лихими действиями у Анатолийского побережья Черного моря // там же. -- 1915. -- № 28. -- С. 11; Год войны. -- С. 493; Бреслау- Мидилли: Рождество // Морской сборник. -- 1918. -- № 11. -- С. 48-51; Монас- тырев Н.А. Краткий обзор... -- № 11. -- С. 17-21, 23; его же. На «Жарком» // Бизертинский... -- С. 23-35; Действия русского флота. -- № 12. -- С. 4.

7 Про подальшу «далеко не банальну долю» К. Шуберта (за його власним виразом) див.: Шуберт К. Русский отряд парусных судов на Каспийском море // Флот в Белой. -- С. 317-374; [Волков С.В.] Комментарии // там же. -- С. 589. Про

B. Собецького, 1916 р. нагородженого Георгіївською зброєю: Волков С.В. Белое движение: Энциклопедия гражданской войны. -- Санкт-Петербург; Москва, 2002. --

C. 529; Крестьянников В.В. Офицеры. -- С. 202.

8 Четверухин М.М. Указ. соч. -- № 2. -- С. 45-56; Лукин А.П. Указ. соч. -- С. 87 (передрук: его же. Флот: Русские моряки во время Великой войны и революции // Севастополь: Литературно-исторический. -- 1997. -- № 1. -- С. 200-202; Евдокимов С.В. Воспоминания контр-адмирала // Военно-исторический журнал. -- 2006. -- № 7. -- С. 75-77. Пор.: Гречанюк Н.М., Ляхович А.А, Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 354-356.

9 Больных А. Указ. соч. -- С. 258.

10 Сообщения штаба Верховного главнокомандующего и штаба Кавказской армии о ходе военных действий // Летопись войны. -- 1915. -- № 24. -- С. 21 (45); Шумский К. Очерки мировой войны на суше и на море: Обзор военных действий на главных театрах. -- Петроград, 1915. -- С. 185-186; Монастырев Н.А. Краткий обзор...-- № 11. -- С. 20; Терещенко С.К. Указ. соч. -- С. 42; Пузыревский К.П.. Повреждение кораблей от артиллерии. -- С. 294-295; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А, Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 367-369; Мельников Р.М. Броненосец... -- С. 239; Степанов Ю.Г., Цветков И.Ф. Эскадренный миноносец «Новик». -- Ленинград, 1981. -- С. 132; Балакин С.А. ВМС Японии, Турции и других стран Азии 19141918 гг.: Морская коллекция. Приложение к журналу «Моделист-конструктор». -- 1999. -- № 5. -- С. 25; Козлов Д.Ю., Лобыцын В.В. Указ. соч. -- С. 36-37; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 115-116.

11 Цит. за: Золотарев В.А., Козлов И.А. Три столетия. -- С. 77-78.

12 Сообщения.; Пузыревский К.П. Повреждение кораблей от артиллерии. -- С. 90, 295-296; Гончаров Л.Г., Денисов Б.А. Указ. соч. -- С. 41; Козлов И.А. Указ. соч. -- С. 82; Морской атлас. -- Москва, 1959. -- Т. 3. -- С. 753; Балакин С.А. Указ. соч. -- С. 27; Герасимов В.Л. «Почти два года командуя силами флота, пребывали вы в неустанных трудах и опасностях»: О роли адмирала А.А. Эбергарда в становлении черноморской авиации // Военно-исторический журнал. -- 2004. -- № 8. -- С. 55.

13 Год войны. -- С. 518-519; Наши миноносцы у Анатолийских берегов // Крымский вестник. -- 1916. -- 13.02; Черное море // там же. -- 18.02; Монас- тырев Н.А. Краткий обзор. -- № 11 -- С. 21-22; Новиков Н.В. Указ. соч. -- С. 124-130; Скончавшиеся // Морской журнал. -- 1937. -- № 9. -- С. 26; Морской атлас. -- С. 794; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 370; Штаб. -- С. 24; Козлов Д.Ю., Лобыцын В.В. Указ. соч. -- С. 37-38.

14 Козлов Д.Ю. «Государь император очень любит и ценит адмирала Эбергар- да»: К истории первой попытки смещения командования Черноморского флота. 1914-1915 // Исторический архив. -- 2004. -- № 3. -- С. 31.

15 Про К. Кетлинського: Мельников Р.М. Броненосец. -- С. 216; Доценко В.Д. Словарь. -- С. 179; Козлов Д.Ю., Савинов А.Ю. Указ. соч. -- С. 39; Строгонов А.А. Севастополь в лицах за 150 лет (1770-1920). -- Севастополь, 2003. -- С. 89; Чертопруд С.В. Указ. соч. -- С. 140-141; Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини. -- Вінниця, 2007. -- С. 268-269; Федоров П. Революция в судьбе адмирала К.Ф. Кетлинского // Морской сборник. -- 2008. -- № 2. -- С. 57-64.

16 Лорей Г. Указ. соч. -- С. 135-137.

17 Кикнадзе В.Г. Радиоразведка отечественного военно-морского флота в войнах первой половины XX века // Военно-исторический журнал. -- 2005. -- № 9. -- С. 26.

18 Константинополь и проливы по секретным документам министерства иностранных дел. -- Москва, 1925. -- Т. 1. -- С. 252, 274-277, 295; Сборник договоров. -- С. 428-435; Емец В.А. Очерки внешней политики России в первой мировой войне. -- Москва, 1977. -- С. 147; его же. Проблема Черноморских проливов во внешней политике России в период первой мировой войны // Россия и Черноморские проливы (XVШ-XX столетия). -- Москва, 1999. -- С. 316-332; Панченко- ва М.Т. Соглашение 1915 г. о Константинополе и проливах // Восточный вопрос. -- С. 389-393; Васюков В.С. «Главный приз»: С.Д. Сазонов и соглашение о Константинополе и проливах // Российская дипломатия в портретах. -- Москва, 1992. -- С. 368; его же. Мировая война: политика России в 1914-1915 годах // История внешней политики России: Конец ХІХ -- начало ХХ века. -- Москва, 1999. --

С. 474-479; Шацилло В.К. Первая мировая война 1914-1918. -- Москва, 2003. -- С. 262-265. Пор.: Лукин В. К. Проливы // Красный флот. -- 1923. -- № 4-5. -- С. 7781; Сазонов С.Д. Воспоминания. -- Париж, 1927. -- С. 296-319; Бьюкенен Дж. Мемуары дипломата. -- Москва, 1991. -- С. 146-147.

19 Портрет і біографія О.Хоменка: Стахевич М.С. Вице-адмирал А.А. Хоменко // Морской журнал. -- 1935. -- № 7-8. -- С. 1-2.

20 Вольский С. Черноморские моряки в период подготовки к установлению Советской власти в Одессе (февраль-октябрь 1917 г.) // Сборник трудов кафедр общественных наук Одесского института инженеров морского флота. -- Вып. 14. -- Одесса, 1957. -- С. 19; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ соч. -- С. 366, 372-374; Цветков И.Ф. Министр... -- С. 119; Григорович И.К. Указ. соч. -- С. 115.

21 Алексеев М. Военная разведка России: Первая мировая война. -- Кн. 3. -- Москва, 2001. -- Ч. 1. -- С. 421-428.

22 Життєписи Д.Драценка й Є.Масловського: Волков С.В. Указ. соч. -- С. 178, 331.

23 Масловский Е.В. Мировая война на Кавказском фронте 1914-1917 гг.: Стратегический очерк. -- Париж, 1933. -- С. 47.

24 Рутыч Н.Н. Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооруженных Сил Юга России: Материалы к истории Белого движения. -- Москва, 2002. -- С. 115-117, 191-194.

25 Описание укреплений Босфора. -- Петроград, 1915. -- С. 1-17.

26 Крымский А.Е. История Турции // Царьград. -- Москва, 1915. -- С. 34; Сказания о Царьграде // там же. -- С. 60.

27 Таубе Г.Н. Описание действий Гвардейского экипажа на суше и на море в войну 1914-1917 гг. // Морские записки. -- 1944. -- № 3. -- С. 208-209; Козлов Д.Ю. «Государь император очень любит и ценит адмирала Эбергарда»...

28 Переписка... -- Т. 3. -- 1923. -- С. 39.

29 Трубецкой Е.Н. Национальный вопрос, Константинополь и святая София. -- Москва, 1915. -- С. 27; Е. Дарданелльская операция // Морской сборник. -- 1919. -- № 4. -- С. 92-106; Адамов Е.А. Константинополь и проливы // Проливы. -- С. 9091; Шильдкнехт фон Е. Дарданелльская операция // Зарубежный морской сборник. -- 1928. -- № 2. -- С. 37-51; то же. -- 1929. -- № 6. -- С. 62-92; Международные отношения. -- Ч. 1. -- 1935. -- Т. 7.-- С. 317, 414; Новиков Н.В. Операции флота против берега на Черном море в 1914--1917 гг. -- Москва, 1937. -- С. 87-91; Коленковский А.К. Дарданельская операция. -- Москва, 1938. -- С. 14-37; Первая мировая война на море / Редактор-составитель Тарас А.Е. -- Минск, 2001. -- С. 303-306; Вильсон Х. Указ. соч. -- С. 291, 297-317, 376, 392-395; Немитц А.В. Недавнее прошлое русского флота (по личным воспоминаниям) // Гражданская война в России: Черноморский флот. -- Москва, 2002. -- С. 313; Больных А. Указ. соч. -- С. 58-88, 270; Доценко В.Д. История. -- Кн. 1. -- С. 566-576; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 132-133; Террейн Д. Великая война: Первая мировая -- предпосылки и развитие. -- Москва, 2004. -- С. 93-111.

30 Данилов Ю.Н. Письмо в редакцию // Зарубежный морской сборник. -- 1931. -- № 13. -- С. 31-32; Пузыревский К.П. Повреждения кораблей от подводных взрывов. -- С. 85-94; Пантелеев Ю.А. Указ. соч. -- С. 55-59; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А.,

Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 370-380; Керсновский А.А. Указ. соч. -- С. 136; Шере- шков О.С. Указ. соч. -- С. 7; Залесский К.А. Указ. соч. -- С. 262, 442-443, 618-619, 791; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 138-146.

31 Про Михайла Федоровича -- дядька видатної циркової артистки, дресирувальниці левів Ірини Бугримової: Список личного состава судов флота, строевых и административных учреждений морского ведомства. -- Петроград, 1916. -- С. 9798; Апрелев Б.П. Скончался контр-адмирал М.И.Федорович // Морской журнал. -- 1937. -- № 1. -- С. 27-28; Жемчужин Д. К сороковому дню кончины Его Превосходительства контр-адмирала Михайла Иосифовича Федоровича // там же. -- № 2. -- С. 9-10; Алтабаева Е.Б. Указ. соч. -- С. 124; Волков С.В. Указ. соч. -- С. 590; Строгонов А.А. Указ. соч. -- С. 200-201; Крестьянников В.В. Офицеры... -- С. 206.

32 Гибель турецкого крейсера «Меджидие» возле Одессы // Одесские новости. -- 1915. -- 24.03; Гибель «Меджидие» // Одесский листок. -- 1915. -- 24.03; Гибель турецкого крейсера «Меджидие» // Ведомости Одесского градоначальства. -- 1915. -- 27.03; И.М. Пребывание Государя Императора в действующей армии // Летопись войны. -- 1915. -- № 36. -- С. 5-10; Киреев и Малинин. Летопись боевых действий флота // Красный Флот. -- 1923. -- № 4/5. -- С. 81; Флот России день за днем: книга- календарь / Составители Болосов А.Н., Болосов М.А. -- Москва, 2000. -- С. 113-114. Пор.: Черномор. Лепестки безсмертника // Морской журнал. -- 1938. -- № 7. -- С. 24.

33 Английская печать о гибели «Меджидие» // Одесские новости. -- 1915. -- 24.03; На «Меджидие» // там же. -- 25.03; Морская хроника // Морской сборник. -- 1915. -- № 5. -- С. 115-116; Очерки мировой войны на море // там же. -- № 6. -- С. 210; ПузыревскийК.П. Повреждения кораблей от подводных взрывов. -- С. 94102; Пантелеев Ю.А. Указ. соч. -- С. 59-60; Чикер Н.П. Служба особого назначения: Хроника героических дел. -- Москва, 1975. -- С. 18; Военно-морской справочник: Крейсеры, эсминцы, канлодки Российского Черноморского флота 1860-1917 гг. / Составитель Мальков Д.Г. -- Москва, 1996. -- С. 11; Флот России. -- С. 114; Бело- зер В., Смоловский А. Морская разведка ВМФ Российской империи // Морской сборник. -- 2008. -- № 5. -- С. 63-65.

34 Козлов И.А. Указ. соч. -- С. 84-85.

35 Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ соч. -- С. 378-381; Мельников Р.М. Броненосец... -- С. 239-242; Шерешков О.С. Указ. соч. -- С. 7; Больных А. Указ. соч. -- С. 261-264.

36 Морская. -- С. 109, 112, 128-129; Очерки. -- С. 211-214; Монасты- рев Н.А. Краткий обзор. -- № 11. -- С. 25; Терещенко С.К. Указ. соч. -- С. 45.

37 Новиков Н.В. Бой Черноморского флота с «Гебеном» у Босфора // Морской сборник. -- 1935. -- № 9. -- С. 109-111, 113-120; Н.Б. Памяти друга-однокашника // Морской журнал. -- 1939. -- № 1. -- С. 20; Пузыревский К.П. Повреждение кораблей от артиллерии. -- С. 93-97; Чернушевич А.М. Под Босфором // Морские записки. -- 1944. -- № 3. -- С. 230-234.

38 Див.: Плясков Л.А., Кучеренко Л.М. Наш Черноморский. -- Москва, 1989. -- С. 28.

39 Персоналії О.Гадда: Список. -- Петроград, 1916. -- С. 127-128; Строгонов А.А. Указ. соч. -- С. 48; Крестьянников В.В. Офицеры. -- С. 179.

40 Монастырев Н.А. Краткий обзор... -- № 6. -- С. 26; его же. Военные действия в Черном море во второй период войны // Морской сборник: На правах... -- № 12. -- С. 1-2; Шрамченко С. Узброєння підводних човнів // Табор. -- 1930. -- Ч. 28/29. -- С. 94-98; Меркушов Г. Германские подводные лодки на Черном море в период борьбы за Дарданеллы // Морской сборник. -- 1931. -- № 3. -- С. 42-45; Новиков Н.В. Бой... -- С. 112; Шталь А.В. Развитие методов операций подводных лодок в войну 1914-1918 гг. На основных морских театрах. -- Москва, 1937. -- С. 92; Пузыревский К.П. Повреждение кораблей от артиллерии... -- С. 97-98; Козлов И.А. Указ. соч. -- С. 85-86; История военно-морского искусства. -- Т. 3. -- Москва, 1953. -- С. 151-152; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 377-378, 384, 387-391; Степанов Ю.Г., Цветков И.Ф. Указ. соч. -- С. 74-89, 132134; Шерешков О.С. Указ. соч. -- С. 9; Больных А. Указ. соч. -- С. 284-285; Гибсон Р., Прендергаст М. Германская подводная война 1914-1918 гг. -- Минск, 2002. -- С. 83; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 226-227.

41 Біографічні відомості стосовно П. Бачманова: Волков С.В. Указ. соч. -- С. 37; [Волков С.В.] Комментарии.. -- С. 579; Козлов Д.Ю., Лобыцын В.В. Указ. соч. -- С. 294.

42 Біографія М.Дмитрієва: Усенко П.Г. Дмитрієв Микола Іванович // Енциклопедія історії України. -- Т. 2. -- К., 2004. -- С. 404.

43 Список. -- Петроград, 1916. -- С. 197, 366, 346, 123, 251; Монастырев НА.. Наши подводные лодки во время войны // Морской сборник: На правах... -- 1921. -- № 1. -- С. 3-7; его же. Подводный минный заградитель «Краб» // там же. -- 1922. -- № 2. -- С. 37-46, № 3. -- С. 64-72; его же. Краткий обзор. -- № 6. -- С. 26; его же. На подводном монстре. -- С. 55-57; Люби К.Г. Памяти В.В.Крузенштерна // Морской журнал. -- 1938. -- № 1-2. -- С. 22-23; Пантелеев Ю.А. Первая минная постановка подводной лодки «Краб» // Русское военно-морское искусство. -- Москва, 1951. -- С. 434-437; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 386-387, 391-392; Залесский Н.А. «Краб» -- первый в мире подводный заградитель. -- Ленинград, 1988. -- С. 72-81; Плясков Л.А., Кучеренко Л.М. Указ. соч. -- С. 28-29; Бережной С.С. Указ. соч. -- С. 58; Апальков Ю.В. Указ. соч. -- С. 22-23; Божаткин М.И., Крючков Ю.С. Налетов // Николаевцы. -- Николаев, 1999. -- С. 239; Шерешков О.С. Указ. соч. -- С. 10; Каторин Ю.Ф. Парадоксы военной истории. -- Санкт-Петербург, 2003. -- С. 277-290. Див. іще: Развитие минного оружия в русском флоте. -- Москва, 1951. -- С. 316-322; Золотарев В.А. Действия русского флота в Первой мировой войне // Военно-исторический журнал. -- 2001. -- № 12. -- С. 38; Крестьянников В.В. Офицеры. -- С. 188, 192-193, 196, 206-207.

44 Есютин Т.В. Гибель корабля «Императрица Мария». -- Москва; Ленинград, 1931. -- С. 5-9; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 387-392; Цветков И.Ф. Линкор «Октябрьская революция». -- Ленинград, 1983. -- С. 120129; Кравцевич В. Украинский державный флот. -- Киев, 1992. -- С. 112; Гончаренко О.С. Последние битвы Императорского флота. -- Москва, 2008. -- С. 41-43; Усенко П.Г. Чому введений до ладу під час Великої війни флагман Чорноморського флоту отримав назву «Императрица Мария»? // Історія Криму в запитаннях та відповідях. -- К., 2015. -- С. 297-299.

45 Государственная Дума // Ведомости Одесского градоначальства. -- 1915. -- 28.07.

46 Страхович Н. Морские заметки // Летопись войны. -- 1916. -- № 81. -- С. 8; Очерки мировой войны на море // Морской сборник. -- 1915. -- № 12. -- С. 196; Список... -- Петроград, 1916. -- С. 293, 232, 135, 129, 109; Монастырев Н.А. Военные действия. -- С. 2; Терещенко С.К. Указ. соч. -- С. 46-47.

47 Про В. Утгофа: Летопись «Морского сборника» // Морской сборник. -- 1914. -- № 7. -- С. 4; то же. -- № 8. -- С. 2-4; А.Т. Умершие // Морской журнал. -- 1930. -- № 11. -- С. 26; В.О. Памяти Виктора Викторовича Утгофа // там же. -- № 12. -- С. 9-10.

48 Гончаров Л.Г., Денисов Б.А. Указ. соч. -- С. 40; Пузыревский К.П. Повреждения кораблей от подводных взрывов. -- С. 121-122; его же. Повреждение кораблей от артиллерии... -- С. 103-104; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 391-392; Степанов Ю.Г., Цветков И.Ф. Указ. соч. -- С. 134; Ше- решков О.С. Указ. соч. -- С. 10-11; Доценко В.Д. Морские. -- С. 155-158; его же. История . -- Книга 2. -- С. 226-229; Больных А. Указ. соч. -- С. 285-286;

49 Іще про В. Борсука, В. Вількена, В. Ловенецького: [Волков С.В.] Комментарии... -- С. 544, 547, 590.

50 Крестьянников В.В. Офицеры. -- С. 177-178, 186, 189, 205-206, 209. Пор.: Пантелеев Ю.А. Первая минная постановка. -- С. 436; Морской атлас. -- С. 795; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 234-235. Див. також: Трусов Г.М. Подводные лодки в русском и советском флоте. -- Ленинград, 1963. -- С. 261.

51 Петров М.А. Морская оборона берегов в опыте последних войн России. -- Ленинград, 1927. -- С. 188-189.

52 Северянин. Очерк военных действий на море во время балканской войны 1912-1913 гг. // Морской сборник. -- 1913. -- № 8. -- С. 185; Аренс Г.А. Первая морская победа Болгарского флота // Морской журнал. -- 1930. -- № 10. -- С. 15-16;

53 Список. -- Петроград, 1916. -- С. 249; Страхович Н. Указ. соч. -- № 74. -- С. 11-12; Монастырев Н.А. Военные действия. -- С. 3; Лукин В.К. Значение флота на Черном море (По пережитому в войну 1914-1918 гг.) // Красный флот. -- 1922. -- № 2. -- С. 41; Действия русского флота. -- № 11. -- С. 35; то же. -- № 12. -- С. 4; Петров М.А. Кризис морского командования в 1916 году // Морской сборник. -- 1926. -- № 7. -- С. 16.

54 А.Р. Русская эскадра перед Варной 14 октября 1915 года // Морской сборник. -- 1936. -- № 10. -- С. 10-11; Меркушов Г. Указ. соч. -- С. 44-54; Шрамченко С. Засоби борьби з підводними човнами // Табор. -- 1936. -- Ч. 30. -- С. 38-39; Кеп- пен П. Указ. соч. -- С. 350; Пузыревский К.П. Повреждения кораблей от подводных взрывов. -- С. 51-52; Михельсен А. Подводная война 1914-1918 гг. -- Москва; Ленинград, 1940. -- С. 94; Нотович Ф.И. Указ. соч. -- С. 660-661; Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. -- С. 395-401; Павлов В. Развитие на Българския военно-морской флот: 1897-1913. -- София, 1970. -- С. 207-210.

55 Лорей Г. Указ. соч. -- С. 266.

56 Див.: Мельников Р.М. Броненосец. -- С. 244.

57 Очерки мировой войны на море // Морской сборник. -- 1915. -- № 12. -- С. 192-197.

58 Мельников Р.М. Линейные корабли типа «Императрица Мария». -- Санкт- Петербург, 2003. -- С. 29-30.

59 За німецькими даними, иВ-13 знищено власним екіпажем (Гибсон Р., Прендергаст М. Указ. соч.).

60 Російський державний військово-історичний архів. -- Ф. 2003. -- Оп. 1. -- Спр. 51. -- Арк. 138.

Степанов Ю.Г., Цветков И.Ф. Указ. соч. -- С. 134; Мельников Р.М. Броненосец... -- С. 244-259; Писарев Ю.А. Указ. соч. -- С. 153; Смирнов М.И. Адмирал Александр Васильевич Колчак // Адмирал Александр Васильевич Колчак. -- Москва, 1992. -- С. 33; Шерешков О.С. Указ. соч. -- С. 12-21; Алексеев И., Гончаров А., Заблоцкий В. Тайна черноморского «Моржа» // Судоходство. -- 2001. -- № 5. -- С. 61; Козлов Д.Ю., Лобыцын В.В. Указ. соч. -- С. 286; Лорей Г. Указ. соч. -- С. 258-278. Широкорад А.Б. Указ. соч. -- С. 149-152; Ігнатьєв С., Ігнатьєв М. Останній у своєму класі // Морська держава. -- 2009. -- № 2. -- С. 49-54. Пор.: В.Э. Морской обзор // Русский инвалид. -- 1916. -- 1.01; Терещенко С.К. Указ. соч. -- С. 47-48

Размещено на Allbest.ru