Джерельна база дослідження історії Волинської трагедії: деякі особливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерельна база дослідження історії Волинської трагедії: деякі особливості

Ярослав Борщик

Проблема класифікації джерел з історії українського визвольного руху 1930-1940-х рр. розроблялася багатьма українськими істориками (П. Кагуй, В. Ковальчук, І. Марчук, Д. Вєдєнєєв, Г. Стародубець, Г. Папакін). Серед найбільш вдалих класифікаційних схем слід виділити такі, що запропоновані В. Ковальчуком (2005-2006) та Г. Папакіним (2012). Так, В. Ковальчук, автор джерелознавчого дисертаційного дослідження з історії діяльності націоналістичного підпілля на Волині Ковальчук В. Джерела з історії мережі ОУН(б) і Запілля УПА на північно-західних українських землях у другій половині 1942 року -- на початку 1945: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН України. Ін-т укр. археографії і джерелознавства ім. М.С. Грушевського. -- К., 2005., подав власну класифікацію Ковальчук В. Класифікація документів мережі ОУН(б) і Запілля УПА на Волині і Поліссі в роки Другої світової війни // Український археографічний щорічник. -- 2006. -- Вип. 10/11. -- С. 73-82. Там само. -- С. 76.. Дослідник поділяє комплекс документів ОУН(б) і Запілля УПА на північно-західних українських землях (ПЗУЗ) на розпорядчі, звітні, внутрішньогалузеві та на окрему групу агітаційно-пропагандивних матеріалів і ділового листування'. Основними недоліками цієї схеми, на думку Г. Папакіна, є «регіональна та часова обмеженість» і «нехтування документальними масивами, створеними радянською, німецькою та польською сторонами» Папакін Г. Українські визвольні змагання 1939-1956: джерельний контент. -- К., 2012. -- Вип. 1: Проблеми класифікації й змісту джерел повстанського та радянського поход-ження. -- С. 40.. У своїй монографії «Українські визвольні змагання 1939-1956: джерельний контент» Г. Папакін наводить власну схему класифікації джерел і пам'яток Українського руху Опору. Вона є досить розгалуженою й передбачає наступні критерії відбору:

категорія -- критерієм служить походження документа (повстанське або з протиборчої сторони);

підкатегорія -- критерієм служить теперішнє місцезнаходження документа; вид, група, підгрупа -- критерієм служить авторство та тематичний зміст Там само. -- С. 104-113.. На теперішній час запропонована Г. Папакіним схема є найбільш всеохопною, вичерпною й передбачає найбільшу кількість критеріїв відбору.

Доречно зазначити, що основні зусилля українських істориків спрямовані на дослідження всього величезного масиву джерел з історії повстанського руху, в той же час, окремі теми з діяльності націоналістичного підпілля набули такої популярності серед дослідників, що потребують свого власногоаналізу й класифікації джерел. Серед таких, зокрема, слід виділити польсько- українські відносини на Волині під час Другої світової війни. Джерелознавчі студії з проблематики Волинської трагедії розглядаються не відокремлено, а в контексті найбільш актуальних тем, як-от: виявлення кількості жертв з обох сторін, пошук винного в початку міжетнічного конфлікту, використання тих чи інших термінів при аналізі трагедії. У зв'язку з цим спробуємо проаналізувати наявні архівні документи польсько-українських відносин у 19431944 рр. на Волині, беручи до уваги попередні напрацювання вітчизняних істориків, зокрема класифікаційну схему Г. Папакіна.

Найбільш загальний масив джерел українських архівів, дотичних до Волинської трагедії, окреслений у спільному путівнику Генеральної дирекції державних архівів Польщі й Державного комітету архівів України (2003) Волинь-Східна Галичина 1943-1944: Путівник по польських і українських архівних джерелах. -- Варшава-К., 2003. -- Т. 1 / Під. ред. Д. Наленч, Г. Боряка.. Однак самі укладачі зазначають, що метою підготовки цього видання є якнайповніше представлення польських та українських архівних джерел, тому трапляються фонди, які хронологічно й регіонально (а подекуди й тематично) виходять за зазначені в назві рамки Там само. -- С. ХХ.. Допоміжними у вивченні масиву джерел можуть стати анотовані покажчики фондів з історії УПА (1999-2000) Фонди з історії Української повстанської армії в державних архівосховищах України. -- К., 1999. -- Вип. 1: Анотований покажчик фондів УПА (1942-1946) / Упор. Г. Папакін, О. Вовк, З. Яцишин; Фонди з історії Української повстанської армії в державних архівосховищах Укра-їни (1941-1957). -- К., 2000. -- Вип. 2: Анотований покажчик фондів партійних органів УРСР, в яких відбилася боротьба з УПА / Упор. Г. Папакін., створені під час діяльності Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН та УПА.

В основу нашого подальшого аналізу джерел із польсько-українських відносин у 1942-1944 рр. покладаємо регіональний, хронологічний і тематичний принципи, які дадуть змогу чітко визначити необхідне коло документів. Отож, із цілого масиву архівних джерел беремо до уваги тільки ті, які пов'язані з Волинським воєводством міжвоєнної Польщі, зокрема, походять із території сучасних Волинської та Рівненської областей, а також Кременецького, Ланівецького й Шумського районів Тернопільської області. Також враховано документи, що містять інформацію про відносини між українцями й поляками та датуються 1942-1944 рр., коли фіксуються перші й останні випадки польсько-українського протистояння. Важливим для аналізу є походження документа -- українське, радянське, польське чи німецьке.

Застосувавши географічний і хронологічний критерії до запропонованих архівних фондів польсько-українського путівника й покажчика, зможемо відсіяти архівні фонди з українськими, радянськими, польськими та німецькими документами, які походять із Галичини, Закерзоння, Житомирщини й прилеглих до Волині районів Білорусі. Це є відхиленням від авторської схеми Г. Папакіна, який критикував подібні географічні й хронологічні рамки, проте такі обмеження необхідні для предметного аналізу джерел з історії Волинської трагедії.

Документи українського підпілля з історії Волинської трагедії в переважній більшості зосереджені в трьох державних архівах України -- у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (далі -- ЦДАВО України; ф. 3833, 3838, 3967), Державному архіві Рівненської області (ф. Р-30) та Державному архіві Волинської області (ф. Р-1021) Державний архів Волинської області, ф. Р-1021, оп. 1.. На окремі автентичні документи українського підпілля Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, оп. 70, спр. 990, арк. 7-9, 45, 65-67. щодо польсько-українських відносин під час Другої світової війни можна натрапити у фондах Центрального державного архіву громадських об'єднань України (далі -- ЦДАГО України) і Галузевого державного архіву СБУ Волинь-Східна Галичина 1943-1944: Путівник по польських і українських архівних джерелах. -- С. 267-270..

Радянські джерела стосовно Волинської трагедії переважно представлені в ЦДАГО України (ф. 1, оп. 22, 23, 70; ф. 62, 64, 73) та Державному архіві Волинської області (ф. П-1; ф. Р-164, оп. 3; ф. 4666). Перспективним видається також пошук дотичних радянських джерел у фондах Галузевого державного архіву СБУ.

Документи німецького та польського походження, на відміну від українських і радянських, репрезентовані значно менше. Так, німецькі документи наявні в двох фондах ЦДАВО України (ф. 4328, КМФ-8) та в одному фонді Державного архіву Рівненської області (Р-221). Стосовно документів польського підпілля на Волині, то вони не представлені окремими фондами в жодному державному архіві України й спорадично трапляються поміж документів радянського та повстанського походження Наприклад, звернення до польського народу на Волині: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі -- ЦДАВО України), ф. 3833, оп. 1, арк. 1..

Зазначені вище фонди з українськими, радянськими, німецькими й польськими документами з історії Волинської трагедії є занадто обширними, але лише частина справ, що містяться в них, може слугувати джерелом у дослідженні проблематики Волинської трагедії. Однак, застосувавши тематичний критерій до цього масиву джерел, можемо виокремити окремі справи з фондів, що стосуються польсько-українських відносин. Тематичний критерій доречно розглядати в кількісному та якісному аспектах, а саме: кількість справ, що містять інформацію про польсько-українські відносини, та обсяг потрібної інформації, що міститься у справі. Водночас, аналізуючи цей масив джерел, потрібно пам'ятати про хронологічний і географічний критерії.

Спробуємо застосувати тематичний критерій до архівних фондів із автентичними документами українського підпілля щодо Волинської трагедії в ЦДАВО України та Державному архіві Рівненської області. У ЦДАВО

України у фонді 3833 «Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях» зберігаються 437 справ у трьох описах¹³: у першому описі інформація про польсько-українські відносини відклалася в 22 справах, зокрема, 91, 92, 110, 112, 115, 118, 120, 121, 123, 124, 128-130, 138, 184, 189, 215, 234, 245 містять по декілька дотичних документів, а 127 і 191 -- по одному; у другому -- 7 справ, зокрема 1-3, 7, 21, 22, 37, які містять по декілька документів; у третьому необхідна інформація зосереджена у справах 7 і 8 (по декілька документів). У фонді 3838 «З'єднання північних груп Української повстанської армії “УПА-Північ”» (ЦДАВО України) налічується 145 справ в одному описі¹⁴, серед яких польсько-українські відносини представлені в 19 справах, зокрема, у справах 1, 6, 12, 40, 55, 60, 79, 83 міститься по одному документу, а в справах 3, 3а, 32, 35, 49, 56, 58, 59, 73, 91 і 95 -- по декілька. Фонд 3967 «Комендант військового округу «Іскра» УПА» має 52 справи в одному описі¹⁵, серед них із проблематики Волинської трагедії -- 4 справи, зокрема, справа 7 містить лише одну згадку, а справи 10, 12, 27 -- по декілька. Загалом фонди ЦДАВО України налічують 54 справи з історії польсько-українських відносин на Волині в 1943--1944 рр. У Державному архіві Рівненської області документи українського підпілля представлені у фонді Р-30 -- 156 справ у трьох описах¹⁶. Серед них 15 справ містять джерела з Волинської трагедії (у першому описі -- справа 21 з декількома документами, у другому -- справи 22 і 35 містять по одному документу, решта справ -- 15, 16, 29, 32-34, 37-39, 41, 65, 88 -- по декілька).

Стосовно видів документів, які містяться в цих справах, то, за поодинокими винятками, це переважно звітні документи, що направлялися від низових структур українського підпілля до керівництва УПА-Північ. Вони видавалися з певною періодичністю (денні, тижневі, місячні) під наступними заголовками: суспільно-політичний огляд, суспільно-політичний звіт, суспільний огляд, вістки, вісті з терену, політичний або військовий звіт, інформації, опис боїв, щоденник діяльності, повідомлення, донесення. Оскільки ці документи є трофейними, то про будь-яку повноту представлення ними загальної картини перебігу польсько-українського протистояння не може бути мови.

Тематичний критерій дає змогу відсіяти серед масиву документів українського підпілля наступні групи: ідеологічні документи націоналістичного підпілля (окрім згадки про поляків у контексті ставлення до нацменшин у постанові ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН-Б¹⁷); директивно-нормативні документи, винятком серед яких є три накази щодо проведення анти- польських акцій¹⁸; організаційно-розпорядчі документи; документи госпо- Волинь-Східна Галичина 1943-1944: Путівник по польських і українських архівних джерелах. -- С. 235. Там само. -- С. 240. Там само. -- С. 242. Там само. -- С. 260. ЦДАВО України, ф. 3833, оп. 2, спр. 2, арк. 6 зв, 49. Там само, ф. 3838, оп. 1, спр. 1, арк. 1-2; спр. 6, арк. 152; спр. 40, арк. 18. дарської діяльності, серед яких, однак, натрапляємо на інформацію, що під час проведення антипольської акції в колонії Сіраківці було витрачено 104 набої¹⁹; вишкільні та освітні матеріали; агітаційно-пропагандистські, оповіщу- вальні матеріали.

Стосовно видової різноманітності джерел з історії Волинської трагедії, то, незалежно від походження документів, вони належать до групи звітних документів, які передавалися вид низових організацій (станиця, партизанський чи повстанський відділ, сільська управа) до вищих органів влади чи відповідних керівників, зверхників. Серед документів ОУН і УПА -- суспільно-політичні огляди, суспільно-політичні звіти, суспільні огляди, вістки, вісті з терену, політичні або військові звіти, інформації, описи боїв, щоденники діяльності, повідомлення, донесення; серед радянських документів -- звіти з діяльності партизанських загонів, донесення (до ЦК КП(б)У, обкомів КП(б)У, начальника українського штабу партизанського руху), інформації, звітні доповіді; серед німецьких -- повідомлення, донесення до районних управ. Відтак, саме звітні документи мають найбільший інформаційний потенціал і слугують основою досліджень з історії Волинської трагедії. Матеріали директивного, пропагандистського та інших спрямувань слугують лише як доповнення та представляють тло, на якому відбувалися події польсько-українського протистояння.

Размещено на Allbest.ru