"Договори та постанови" 1710 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Договори та постанови» 1710 р. і «Відновлення давнього з панством кримським братерства, союзу військового і підтвердження вічної приязні»*

Кононенко Василь (м. Вінниця)

Кандидат історичних наук,

науковий співробітник

Інституту історії України НАН України

В основу розгляду українсько-кримського співробітництва покладено «Договори та постанови» 1710 р. та інші тексти початку 1710-х років. Умови цієї співпраці детально проаналізовано за оригінальним текстом Бендерської конституції, його латинським варіантом «Pacta et Constitutiones» та наступними договорами між Військом Запорозьким та Кримським ханством. Простежено особливості політичного дискурсу еміграційних українських політиків та інтелектуалів.

Ключові слова: «Договори та постанови», «Pacta et Constitutiones», українсько-кримські договори, Гетьманщина, Кримське ханство, П. Орлик.

бендерський кримський конституція

Історики неодноразово згадували про важливість українсько-кримських відносин у подіях після Полтавської битви 1709 р.1 Для прикладу, О. Галенко намагався довести, що Бендерська конституція встановлювала відносини у суспільстві, подібні до стосунків між степовим володарем та елітою2. Хоча міркування дослідника цікаві, втім, він не проаналізував сам документ у контексті українсько-кримських інтелектуальних зв'язків кінця XVII - початку XVIII ст. Зазначений аспект укладання «Договорів та постанов» всебічно не вивчали й інші фахівці, котрі цікавилися цією темою. Поглиблений розгляд «Договорів та постанов» у контексті українсько-кримських стосунків залишається актуальним й з огляду на те, що історикам в останні роки став відомим оригінал Бендерської конституції, а також низка інших документів, які містять уточнюючу інформацію3.

Огаття є доопрацьованим текстом доповіді на Міжнародній науковій конференції «Українське козацтво і тюркський світ наприкінці XV - першій третині XIX ст.», присвяченій 280-й річниці заснування Запорозької Січі на р. Підпільна (с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області, 18-20 липня 2014 р.).

Quoniam originem suam geneologicam gens antea Cosarica, post nominata Co- satica a strenuis es invictis Gethis ducit desumitque, insuper et iura amicae vici- nitatis stricto imo sympathico amoris nexu eandem gentem Cosaticam cum Dominio Crymensi accopulat coniungitque, cum quo non semel Exercitus Zaporoviensis unio- nem armorum iniverat ac auxiliares vires in tuitionem sui patriae et libertatum suarum assumpserat. Igitur quantum in praesenti rerum statu possibile sit, curandum sibi ducat Illustrissimus Dux apud Serenis- simum Hanum per legatos renovandam veterem cum Dominio Crimensi confra- ternitatem colliganda arma et confirinan- dam perpetuam amicitiam, quibus m suc- cessum vicinae regiones animadversis ne ferantur audaci nisu in ambitum subiu- gandae sibi Ucrainae invimque ipsi infe- rendam. Peracto aulem bello cum Dominus Deus auxilio suo benedixerit neoelecto Duci cum optabili votisque nostris con- formi pace residentiam Ducalem possi- dendam fore, tunc omni virium intensione et perspicaci diligentia attendere huic pro munere ministerii sui obligatus fuerit, ne in minimo quoque cum Dominio Crimensi stabilitum foedus et confraternitas licen- tioso ex nostra parte exorbitantium ausu laedatur violeturque, qui assuetudine pec- candi inhabituati non solum iura vicinitatis ac amicitiae, ast et foedera pacis rumpere et vertere non erubescunt (p. 3)6

Поневаж памъ всегда пріязнь CYCІдская панства Крымского ест потребна, от которого помощи нераз Войско 2апорожское до обороны своей Еасягало, теды, иле под сей часъ возможно бYДеть, міеть Ясневелможный Гетманъ Y Каяснійшого Хана Его Ми[лост]и Крымского, через пословь старатися о ютновлене давнего з пан- ствомъ Кримскимъ братерства, коллігації военной и потвержене вічной пріязни, на которую бы впредь окрестные панства Еагля- дуючися, не дерзали порабощенія себі Yкраїны желати и оную в чомь колвекь насилствовати. По сконченю зась войны, когда Г[оспо]дь Б[о]гъ пособить, при желаемомь и помыслномъ памъ покою, повообраному ГеmманY на своей осісти резиденції, тогда кріпко и неYCыпно постерігати того, должностію Yряду своего обовязань бYДеть, абы ни в чомь зь панствомъ Кримскимь пріязнь и побратимство не нарушилося через своеволных и легкомыслных з пашой стороны людей, которые обыкли не тылко CYCІДCKуЮ 2году и пріязнь, лечь и союзы мирные рвати и раздрушати (п. 3)5

Як бачимо, співробітництво з Кримським ханством закріплювалося на «вічні» часи, як і приймалися «Договори та постанови» для усіх майбутніх гетьманів. В цьому політико-правовому документі відведено цілий пункт союзу з Кримом, однак забракло місця для апелювання до власне Європи чи політичних цінностей, позначених саме як «європейські»7. Латиномовний текст містить додаткову інформацію: на відміну від староукраїнського оригіналу, у ньому повторювалася ідея про хозарське походження козаків. Втім, останні за латиномовним текстом були нащадками не лише стародавніх «козарів», але й непереможних гетів (invictis Gethis). Гетів, котрі в ІІ- ІІІ ст. від Р. Х. населяли північ Балканського півострова, на той час, як і зараз, нерідко плутали з готами. «Гетське» походження козаків можна інтерпретувати по-різному. Це могла бути не лише спроба пов'язати козацтво з тим чи іншим стародавнім войовничим народом, але й намір у пункті про українсько-кримське співробітництво підкреслити важливість шведської протекції над Військом Запорозьким. Річ у тім, що у тодішньому шведському королівському титулі зазначалося, що скандинавський монарх був володарем готів: «Nos Carolus, Dei Gratia Suecorum, Gottorum Van- dalorumque Rex et cet.»8. У нашому випадку важливим є те, що автор (автори) «Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis» прагнули у третьому пункті представити стародавність та войовничість предків козаків і тим самим підвищити їх престижність в очах читачів латиномовного документа.

В якому політичному та інтелектуальному контексті укладалися «Договори та постанови» від 5 квітня 1710 р.? Блискучий знавець «Старої України» О. Оглоблин так передав військово-політичну атмосферу, в якій було укладено Бендерську конституцію: «Ще більший вплив на настрій провідних кіл української еміграції мало пожвавлення антимосковських чинників в Европі у першій половині 1710 року. Зокрема, у березні 1710 року приїхав до Бендер новий французький посол до Туреччини, граф Дезайєр, який відбув важливі наради з Карлом XII і з П. Орликом, інформуючи їх про підтримку Швеції, в її боротьбі з Москвою, з боку Франції, Англії й Голляндії. Незабаром після того до Бендер пробився (через Угорщину) Київській воєвода Й. Потоцький з двухтисячним загоном шведсько-польського війська. Ще раніш українська еміґрація (властиво, Запоріжжя) нав' я- зала з Угорщиною (через угорського дипломата Пал Радаї, який побував у Бендерах наприкінці 1709 і на початку 1719 року). Зміцнювались також стосунки з Кримом. Все це давало надію на те, що незабаром почнеться новий шведсько-український наступ проти Москви, за допомогою західноєвропейських держав, а також Туреччини й Криму»9.

Те, що Бендери стали таким собі дипломатичним центром, в якому були зосереджені шведські, польські, українські емігранти і куди постійно приїздили дипломати й шпигуни ледь не з усієї географічної Європи, підтверджується численними фактами. Проте зміцнення стосунків з Кримським ханством на час укладання «Договорів та постанов» важко простежити за джерелами10. Втім, укладачі та автори Бендерської конституції могли навіть без особливого впливу кримської верхівки традиційно шукати союзу з Ханатом проти Російської держави11.

1 грудня 1710 р. у Бендерах відбулася нарада Карла ХІІ за участю Девлет-Гірея, Ю. Потоцького (представника С. Лещинського) та П. Орлика: її рішенням став план відвоювання Правобережжя12. На цей час українські емігранти вже тісно контактували з кримським ханом з приводу військово- політичної співпраці. Зокрема, у грудні 1710 р. про умови бажаних українсько-кримських домовленостей було повідомлено шведського короля13. 23 січня 1711 р. було укладено договір між Військом Запорозьким та Кримським ханством - «Pacta conventa inter Dominium Crymense et Exertitum Zaporoviensem...». Українська перспектива співпраці з Кримом передбачали врахування історичного досвіду взаємин Війська Запорозького з ординцями. У них вікове співіснування Війська Запорозького та Кримського ханства набуло довершеної форми. Втім, схвалений татарами текст від 23 січня не містив низки важливих положень українського проекту14. Наведемо таблицю кількох подібних термінів та словосполучень, які вказують на один й той же дискурс, у межах якого були написані (перекладені) «Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis...» і «Pacta conventa inter Dominium Crymense et Exertitum Zaporoviensem. ».

Крім цього документа, порівняємо термінологію з «Puncta conpendiosa cum Hano Dominique Crimensi ad Pacta convenienda», відомих Карлу ХІІ ще з грудня 1710 р.:

Як бачимо, відносини між двома державами детально прописувалися з термінами та риторикою, подібною до латинського варіанту «Договорів та постанов» 1710 р. У них присутні термінологія «pacta conventa», котра була складовою частиною політичного дискурсу як сусідньої Речі Посполитої, так і власне Гетьманщини. Використання європейської антиабсолютистської риторики у латиномовних текстах договорів між Кримським ханством і Військом Запорозьким можна пояснити їх «експортною» функцією: вони, крім досягнення українсько-кримського союзу, розраховувалися для читання при шведському дворі та серед інших європейських дипломатів15. Відтак, політичний дискурс українсько-татарських договорів для Війська Запорозького виконував важливу функцію, адже підносив значення українських емігрантів в очах шведського двору та європейських дипломатів. Те, що договір у 1711 р. було підписано кримською стороною лише з Військом Запорозьким (а не з Карлом ХІІ чи Станіславом Лещинським)16, можна інтерпретувати як серйозні наміри Криму у підтримці України в її боротьбі проти Російської держави.

Контрнаступ союзних військ на початку 1711 р. протягом перших двох місяців мав значні результати. В лютому 1711 р. кримським військам та запорожцям здалися Новосергіївська фортеця з 5 гарматами та містечко Водолаза на Лівобережжі. На правому березі Дніпра 2 березня 1711 р. був розгромлений розвідувалий загін на чолі з генеральним осавулом С. Буто- вичем, серед трофеїв була й одна гармата. Проте облога Білої Церкви через нестачу гармат та піхоти проходила безуспішно, що призвело до повернення татар до традиційної тактики вибирання ясиру та, відповідно, провалу усього походу17.

Після вдалої для османсько-турецьких військ Прутської кампанії (липень 1711 р.) прибічники П. Орлика хоча й здійснювали разом з татарами спроби походів-реваншів на Гетьманщину18, частина з них переходила на бік Петра та І. Скоропадського19. Для еміграційного українського гетьмана невдачаспівпраці з татарами закарбувалася на все життя, через неї він розчарувався у перспективі успішної співпраці з Кримським ханством, проте й надалі використовував українсько-татарський договір від 23 січня 1711 р. у дипломатичній діяльності. Для прикладу, у листі до кам'янецького каштеляна М. Калиновського (лютий, 1713 р.) П. Орлик попереджував, що інтервенція коронних військ в українські землі актуалізує договір Війська Запорозького з Кримським ханством20.

Отже, «Договори та постанови» від 5 квітня 1710 р., «Puncta conpendiosa cum hano dominique crimensi ad pacta convenienda» (грудень 1710 р.), «Pacta Conventa inter Dominium Crymense et Exertitum Zaporoviensem» від 23 січня 1711 р. творилися в політичній атмосфері прагнення повернення до допол- тавського status-quo, в інтелектуальному контексті зіткнення інтересів й трансферу різних ідей. Саме намаганням узгодити різні інтереси еліт гетьманців і запорожців можна пояснити появу «Договорів та постанов», а українсько-татарську угоду - необхідністю союзу друзів/ворогів (Війська Запорозького й Кримського ханства). Політичний дискурс латиномовних текстів розраховувався на підвищення статусу українських емігрантів у Бендерах.

Порівняння текстів «Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus
Zaporoviensis...» (назва пам 'ятки та 3-й пункт) і «Pacta conventa inter
Dominium Crymense et Exertitum Zaporoviensem...»

Размещено на Allbest.ru