Череп князя Гліба Святославовича

The main aim is to identify the Rus skull (11th ct.) found in 1967 in a tomb near the Saviour's Chernihiv cathedral. The methods of M. Gerasimov, V. Diachenko, V. Zanina- Pokrovskaya, D. R. Brothwell and H. V. Vallois were applied. The skull was measured according to standard craniological procedure. The cranioscopic attributes system by O. Kozintsev and cranial phenetic were used. It's estimated that the skull under study has dolichocranic, high cranium. The forehead is very declivous and moderately wide. The cranial base length is big. The nape is moderately wide. The face is mesognathic, narrow, low, moderately wide by the index. The general facial index indicates narrow face. The upper facial index is moderate. The face is strongly profiled. The orbits are moderately high. The nose is narrow with moderately high nasal bridge and big projection angle. The canine fossa is moderately deep; it is on the edge of big size. According to a table of the Eastern Slaves craniological types (T. Alekseeva) the prince's Hlib skull belongs to dolichocranic type with moderately wide face. According to V. Dyachenko, it is impossible to define the type strictly. The work will help to be more objective with the prince's Oleg genealogy and amplify the lore about ethnic features of prince Hlib. The study is original because craniological date is presented firstly. This research of princely tombs will give an opportunity to resolve numerous problems in princely genealogy and to improve history.

Keywords: craniology, anthropology, cranioscopy, archaeology, Chernihiv, prince, Hlib the son of Sviatoslav, Ancient Rus.

24 листопада 1967 р. під час прокладання теплотраси до Спаського та Борисоглібського соборів за 4,5-5,5 м на схід від центральної апсиди Спаського собору на глибині 1,4-1,5 м було виявлено пірофілітову гробницю, яку протягом 2426 листопада розкопали й демонтували. Дослідження проводили завідувач сектору заповідника А. А. Карнабед, молодший науковий співробітник Чернігівського історичного музею І. І. Едомаха та члени спелеологічної секції під керівництвом Г. О. Кузнецова. Згідно з документом, який склав директор Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» М. І. Шевченко, шиферний саркофаг мав пошкодження, завдані у ХІХ ст. під час прокладання водогону: верхня плита розбита, а поховання потривожене.

Орієнтація саркофага майже збігалася з поздовжньою віссю собору. Гробниця була зроблена з шиферних плит завтовшки 6-8 см. Її розміри становлять 2,08x0,67x0,75 м. Всередині й зовні виявлено срібні з позолотою рельєфні накладки на пояс.

На думку А. А. Карнабеда, могила належала Глібові Святославичу, про місце поховання якого в літописі зазначено: «Тіло ж його покладено було в Чернігові за святим Спасом місяця липня у двадцять третій день». Археологи датують поховання XI ст.

Дослідження черепа з названої могили допоможе об'єктивніше підходити до генеалогії Олеговичів та поповнить знання про етнічні риси князя Гліба. Оригінальність дослідження в тому, що краніологічні дані подаються вперше. Розпочате дослідження князівських поховань у подальшому дасть змогу вирішити низку питань генеалогії князівських родів, що суттєво вплине на розвиток історичної науки.

Методика. Розвиток потиличного відростка (sguama ossis occipitalis) визначався за М. М. Герасимовим. Морфологічний тип -- за В. Д. Дяченком. Форма альвеолярної дуги визначалася за В. С. Заніною-Покровською. Стертість зубів оцінювалась за схемою Бротвел. Ступінь облітерації швів та вік встановлювалися за схемою Г. В. Валуа. Череп вимірювався за стандартною краніологічною методикою, де ознаки нумерувалися за Рудольфом Мартіном, а назомалярний та зигомаксилярні кути горизонтального профілювання обличчя вираховувалися за допомогою номограми. Краніометрична точка лямбда визначалася за методом L. H. D. Buxton та G. D. Morant.

У роботі для характеристики давньоруського черепа, знайденого 1967 р. за Спаським Собором у Чернігові, використовується система краніоскопічних ознак за методикою російського антрополога О. Г. Козінцева. Враховувались шість традиційних для етнічної краніоскопії неметричних ознак: індекс поперечно-піднебінного шва (надалі ІППШ); клиноподібний верхньощелепний шов (надалі КВШ); задньовиличний шов (надалі ЗВШ); Надорбітні отвори (надалі НО); потиличний індекс (надалі ПІ); частота підорбітного візерунку типу II (надалі ПОВ II).

Також застосовувалась третя краніологічна методика -- краніофенетика. Методика має на меті використовувати одночасно 38 ознак. Фенетична програма вбирає такі дискретно-варіативні ознаки, які застосовувались у роботах А. А. Мовсесян; Ю. Г. Ричкова; О. Г Козінцева; А. Н. Багашева; A. C. Berry, R. J. Berry; E. Miiosz. В основу методичної програми покладено 38 дискретно-варіативних ознак, використаних у роботі А. А. Мовсесян. До них додано ще п'ять ознак, на які А. А. Мовсесян звертала увагу 1975 р.. Розглянуті ознаки належать до таких восьми категорій: варіанти з'єднання постійних кісток, непостійні вормієві, або шовні кістки (Ossa Wormiana), тім'ячкові кісточки (Ossa fonticulorum), додаткові отвори, валики й горбики, шипи, непостійні шви та варіанти форм швів. Позаяк посткраніальний скелет на сьогодні не знайдено, ми досліджували тільки череп. Матеріал зберігається у фондах Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Першочерговим завданням було на основі вікових та статевих особливостей ідентифікувати череп. Череп з нижньою щелепою, зберігся добре. Зруйновано частину правої сторони тім'яної та потиличної кістки, але всі основні краніометричні точки збереглися. На верхній щелепі є всі зуби з обох боків, бракує третіх молярів з обох боків, які не прорізалися. Нижня щелепа добре збережена.

Череп середніх розмірів, грацильний, з помірно розвинутим м'язовим рельєфом навколо першої та другої вийних ліній. Колір черепа біло-рожево-жовтуватий. Нижня щелепа грацильна. Надбрівні дуги розвинуті добре (2 бали), ступінь розвитку надперенісся -- 3 бали. Лобні та тім'яні бугри не виражені. Чоло сильно похилене назад. Соскоподібні відростки скроневої кістки розвинуті сильно (3 бали), масивні й широкі. Потиличний отвір візуально дуже великий. Потиличний горб великих розмірів, розвинутий на 4 бали. Загальні ознаки статевого диморфізму вказують на чоловічу стать похованого. За схемою Brothwell, тільки перші моляри з обох боків мають стертість (3, 3+ бала), решта зубів -- 1, 1+ балів. Черепні шви на внутрішній та зовнішній поверхні черепа повністю відкриті, але помітна слабка облітерація з правого боку центральної частини вінцевого шва (внутрішня сторона). За цими ознаками можна визначити, що чоловік помер у 25-35 років.

У вертикальній проекції (norma verticalis) череп наближається до еліпсоїдної форми. Черепна коробка помірної довжини і малої ширини, в цілому за черепним індексом (73,9) -- доліхокранна (довга). Відношення висоти черепа до поздовжнього діаметра (74,5) вказує на помірну висоту черепної коробки (орто- кранія), відношення висоти до поперечного діаметру черепної коробки (100,7) -- на високий череп (акрокранія). Вушна висота мала, на межі з помірними категоріями розмірів. Чоло нахилене, помірної ширини у фронтальній і малої -- в дорсальній частині. Довжина основи черепа велика. Потилиця помірної ширини.

Обличчя малої ширини (130,5 мм) та висоти, за покажчиком -- помірно широке (мезен). Вилиці не випнуті. Мезогнатне обличчя й за загальнолицевим кутом. Виявлено, що загальнолицевий індекс (90) помірний і вказує на вузьке обличчя (лептопрозопія). Профілювання обличчя на верхньому рівні дуже сильне (133,5°), на нижньому -- сильне (127,0°). Кут альвеолярної частини обличчя не виражений. Прикус ножицеподібний.

Орбіти великої ширини й помірної висоти, індекс (76,6) вказує на їх помірну висоту в цілому (мезоконхія). Форма орбіт висока, європеоїдна, фронтальна їх постанова свідчить радше про середній тип.

Ніс малої висоти та дуже малої ширини, за індексом -- вузький (лепторинія), нижній край грушоподібного отвору має антропінну форму й легку ліву асиметрію. Спинка носа ввігнута, невисока. Симотичний індекс помірний (44,0), дакріальний -- малий, що вказує на низьке перенісся. Кут випинання носа до лінії профілю обличчя сильний (30°). Носовий шип також розвинутий сильно (5 балів).

Форма альвеолярної дуги верхньої щелепи (processus alveolaris) -- еліпсоїдна. Відзначається слабка альвеолярна прогнатність. Глибина іклової ямки -- помірна, на межі з великими категоріями розмірів.

Нижня щелепа грацильної форми, м'язовий рельєф у ділянці Tuberositas masseterica розвинутий слабо, спостерігається помірний м'язовий рельєф у частині Tuberositas pterygoidea. Довжина й висота гілки щелепи велика, передня ширина та товщина тіла при помірній кутовій ширині, малих розмірів, висота симфізу -- дуже мала.

На додаток до описової характеристики наводимо деякі розміри черепа. В таблиці лінійні розміри вказано в мм, кути -- в градусах. (Табл. 1).

За таблицею краніологічних типів східнослов'янських племен, яку склала Т. І. Алексєєва, морфологічний тип черепа Гліба, з певним застереженням (окрім носового покажчика), потрапляє до категорії доліхокранних, середньолицих типів, куди за Т. І. Алексєєвою увійшли сіверяни, радимичі, дреговичі, смоленські та тверські кривичі. За типологією В. Д. Дяченка, череп варіює між ільменським антропологічним типом (Табл. 2), представленим переважно серед ільменських слов'ян і деяких західних слов'ян Польщі, та індо-дніпровським краніологічним типом. Таким чином, визначити напевно тип не вдається.

Етнічна краніоскопія. Надорбітних отворів на черепі немає (європеоїдна ознака). Піднебінний поперечний шов з обох боків зафіксовано як варіант (te). Задньовиличного шва (ЗВШ) немає як праворуч, так і ліворуч, що вказує на північний напрям. Клиноподібний верхньощелепний шов є тільки з правого боку орбіти, решта три ознаки: ліва орбіта й за орбітами з двох сторін ознаки немає. Підорбітний візерунок з обох боків заріс. У нижній частині лямбдоподібного шва (Ossa Wormii suturae lamdoideae -- L3) є вормієва кістка тільки ліворуч (європеоїдна ознака), в потилично-соскоподібному шві (Ossa Wormii suturae occipitomas- toideae) кісточок немає з обох сторін, що також вказує на європеоїдність черепа.

Краніофенетика. З 37 ознак на чоловічому черепі було зафіксовано лише 14 фенів. Решта ймовірних дискретно-варіативних ознак не проявилися, тому записані як відсутні, що також є певним показником.

Табл. 1. Індивідуальна краніометрична характеристика чоловічого черепа, ймовірно князя Гліба Святославовича (1078 р.), і череп із гробниці № 4, який виміряв М. М. Герасимов, та виміри В. В. Гінзбурга 1940 р. щодо Ярослава Мудрого

Табл. 2. Значення ГК серед 33 чоловічих черепів Чернігова, за якими будувався графік у 3 Д

Д -- Дитинець; П -- Передграддя; Б -- Борисоглібський собор; Ц -- цвинтарі; К -- Болдині гори; Н -- Некрополь. Цифра або латинська літера після вказаних букв вказує на номер поховання в серії.

Рис. 1. Розташування 33 чоловічих черепів із Чернігова у просторі 1-11 Головних компонент за 14 ознаками. Д -- Дитинець; П -- Передгороддя; Б -- Борисоглібський Собор; Ц -- цвинтарі; К -- Болдіни Гори; Н -- Некрополь; О -- Окольне місто. Цифра або латинська літера після вказаних букв вказує на номер поховання в серії

Таким чином, за двома ГК череп Гліба розташувався між черепом із поховання у Борисоглібського собору під шифром 1987, що отримав помірні значення першої ГК (0,561), та великі від'ємні значення другої головної компоненти (-1,352) і черепом із поховання 26 з чернігівського Передгороддя (1,692; 2,080). За ІІІ ГК (11,2% загальної мінливості) простежується слабка статистична подібність досліджуваного черепа (Рис. 2), що отримав малі додатні значення компоненти (0,250) до помірно мезокранного черепа з середньошироким обличчям, піднятого на Дитинці з розкопу 12, квадрат 7, поховання 55 ХІ-ХІІ ст. (0,276). Але про повну морфологічну подібність не може йтися. На розподіл черепів переважно вплинули поперечний діаметр черепної коробки, ширина лоба й кут випинання носа.

За даними кластерного багатовимірного аналізу, череп Гліба Святославовича потрапляє до одного кластеру з черепами з поховання 26 ХІ-ХІІІ ст. та Окольного Граду, розкопки 2002 р. по вул. Кирпоноса, 7 -- на тринадцятому кроці кластеризації з 32 (дистанція 1,270 від загальної 5,901), а також із поховання з Борисоглібського Собору під шифром 1987 на п'ятнадцятому кроці (дистанція 1,325).

Рис. 2. Розташування 33 чоловічих черепів із Чернігова у тривимірному просторі ГКза 14 ознаками. Д -- Дитинець; П -- Передгороддя; Б -- Борисоглібський Собор; Ц -- цвинтарі33; К -- Болдині гори; Н -- Некрополь; О -- Окольний град34. Цифра або латинська літера після вказаних літер указують на номер поховання в серії

Скандинавська та західнослов'янська (південнослов'янська) складові в черепі Гліба Святославовича. Наше дослідження не буде повним, якщо не порівняти череп Гліба з індексами та пропорціями відділів лицевого скелета германців та південних і західних слов'ян.

За Т. І. Алексєєвою, з чотирьох наведених індексів чоловічого досліджуваного черепа, що віддзеркалюють основні расорозмежувальні співвідношення між ознаками (Табл. 3), тільки два вкладаються в германські покажчики: відношення висоти орбіти до висотного діаметра черепної коробки й ширини носа до ширини обличчя.

За таблицею, яку запропонувала М. С. Веліканова, можна спостерігати, що носовий індекс (40,0) у досліджуваного чоловічого черепа менший, ніж у германців (Табл. 4), що є особливістю даного індивідуума. Решта ознак не потрапляють у германські межі. Таким чином, досліджуваний череп за пропорціями відділів лицевого скелета не можна віднести до германського типу. давньоруський генеалогія княжий краніоскопічний

Табл. 3. Індекси пропорцій відділів лицевого скелета у германців, слов'ян та поховання Гліба Святославовича (1078 р.)