Доля навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони військової адміністрації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доля навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони військової адміністрації

Дмитро Титаренко (м. Кривий Ріг)

Анотація

У публікації розглянуто деякі аспекти адаптації, підготовки та використання навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони військової адміністрації. Охарактеризовано вплив окупаційних управлінських та пропагандистських структур, представників місцевої педагогічної громадськості на зміст та параметри використання навчальної літератури.

Ключові слова: нацистська окупація, військова адміністрація, навчальна література, пропаганда, цензура.

література нацистський управлінський пропагандистський

Період нацистської окупації України, ставши в глобальному контексті часом глибокої деградації освітньої сфери, водночас позначився і певними спробами, спрямованими на її адаптацію до умов «нового порядку». Це мало бути досягнуто передусім за рахунок розробки нових навчальних програм і відповідного навчально- методичного забезпечення. Однією з ключових проблем, яка постала у зв'язку із реалізацією навчального процесу, стало забезпечення шкіл необхідною літературою. Внаслідок периферій- ності в планах нацистів питань освітньої політики видання нової навчальної літератури для населення на окупованій території заздалегідь не планувалося. І лише зіткнувшись з необхідністю організації навчального процесу для місцевих мешканців окупаційна адміністрація здійснила деякі кроки в цьому напрямку. Пев- ною мірою питання підготовки нових підручників, а також пристосування старих радянських навчальних посібників до нових реалій на окупованій території України вже знайшли відображення в роботах як українських, так і зарубіжних дослідниківDallin A. German Rule in Russia 1941-1945. A Study of Occupation Policies / A. Dallin. - London : Macmillan &Co Ltd, 1957. - Р. 461; Ленська В.В. Фашистська шкільна політика на окупованій території України / В.В. Ленська // Український історичний журнал. - 1990. - №. 10. - C. 82; Jerabek B. Das Schulwesen und die Schulpolitik im Reichskommissariat Ukraine 1941-1944. Im Lichte deutschen Dokumente / B. Jerabek. - Mьnchen : Ukrainische Freie Universitдt Mьnchen, 1991. - S. 72-75; Антонюк Н.В. Українське культурне життя в «Генеральній Губернії» (1939-1944 рр.): за матеріалами періодичної преси. - Львів, 1997. - С. 39, 128-129; Луцький О.І. Українське культурне життя Галичини під час німецької окупації / О.І. Луцький // Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць. Вип. 3-4. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997. - С. 211-212; Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1941-1943) / А.В. Скоробогатов. - Харків : Прапор, 2004. - С. 197; Добров П.В. Система освіти в Донбасі у роки Великої Вітчизняної війни / П.В. Добров, М.О. Бистра. - Донецьк : Норд-Прес, 2006. - С. 8687; Армстронг Дж. Украинский национализм. Факты и исследования / Дж. Армстронг; [пер. с англ. П.В. Бех- тина]. - М. : ЗАО Центрполиграф, 2008. - С. 263; Шайкан В.О. Ідеологічна боротьба в Україні періоду Другої світової війни 1939-1945 рр. / В.О. Шайкан. - Кривий Ріг : Вид-во «Діоніс» (ФОП Чернявський Д. О.), 2010. - С. 160-161; Титаренко Д.Н. Немецкая образовательная политика в тыловой зоне групп армий «Юг», «А» и «Б»: в свете немецких документов / Д.Н. Титаренко // Былые годы. - 2011. - № 3 (21). - С. 56-58; Жосан О.Е. Проблеми підручникотворення під час німецької окупації (1941-1944 роки) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. ppko-koippo.edukit.kr.ua.html. та ін.. Водночас на окрему увагу заслуговує проблема підготовки навчальної літератури в зоні військової адміністрації, освітня політика на території якої характеризувалася певною специфікою.

Першочерговим питанням у плані забезпечення шкіл навчальною літературою стало визначення долі старих довоєнних радянськихпідручників, які потрапили до категорії неблаго- надійних книг. Перша спроба регламентації використання такої літератури в централізованому порядку на території всієї зони військової адміністрації датована 8 грудня 1941 р., коли відповідно до розпорядження відділу VII штабу командувача військами тилового району групи армій «Південь» мав бути конфіскований підручник німецької мови для середньої школи Г. Бергманна і А. Ізволенської. Приводом для цього стало «прославляння радянської сис- теми»Вundesarchiv-Militдrarchiv (далі - BA-MA), RH 22/205, В1.17. на сторінках книги. Щоправда, за три тижні вийшло нове, додаткове розпорядження, згідно з яким підлягали вилученню «всі шкільні підручники»BA-MA, RH 22/205, В1.19.. Зазначена установка давала невеликий вибір на місцях владним структурам, які мали її конкретизувати та запропонувати свої варіанти вирішення проблеми із забезпеченням навчальною літературою. Найпростішим варіантом виходу із ситуації взагалі була відмова від використання радянських підручників, до якої на місцях у деяких випадках місцеві комендатури стали вдаватися ще до виходу цієї постанови.

Так, наприклад, згідно з розпорядженнями місцевої комендатури І (762) м. Сновська та інспектури освіти Корюківського району Чернігівської області доступ до радянської навчальної літератури для уникнення «негативного» радянського впливу мав бути виключений, використання радянських підручників заборонялось, а

навчання пропонувалося здійснювати усноДержавний архів Чернігівської області (далі - ДАЧО), ф. Р-3167, оп. 1, спр. 1, арк. 16.. Схожим було і розпорядження польової комендатури, дислокованої в НіжиніДАЧО, відділ у м. Ніжині, ф. Р-4394, оп. 1, спр. 1, арк. 7.. Вказівки місцевих комендатур ретранслювалися через органи місцевого самоврядування: так, за наказом № 8 Чернігівської міської управи від 22 січня 1942 р., який у свою чергу містив посилання на наказ № 3 міжрайонної управи від 13 січня 1942 р. та розпорядження місцевої комендатури Чернігова від 5 січня 1942 р., підлягали конфіскації всі радянські навчальні засоби «через їх нацьковування та комуністичний зміст», а також підручники німецької мови радянського виданняДАЧО, ф. Р-3456, оп. 1, спр. 78-а, арк. 116.. Реалізація приписів такого або аналогічного змісту на практиці, яка стала загальноприйнятою, призводила до катастрофічного скорочення книжкового фонду шкільних бібліотек.

Водночас нагальна потреба забезпечити школи, що функціонували, бодай якоюсь літературою зумовила спроби використання і радянських підручників (в тих випадках, де вони збереглися в шкільних бібліотеках після проходження лінії фронту, пов'язаних із цим плюндруванням та знищенням приміщень шкіл). Санкцію на це після відповідного перегляду підручників, що мали забезпечувати дозволені навчальні програми, як правило, давали комендатуриАрхів Управління Служби безпеки України в Луганській області (далі - АУСБУ ЛО), ф. 54, оп. 3, спр. 10, арк. 8.. Для адаптації літератури до нових вимог силами вчительського персоналу шкіл вона піддавалася своєрідному «препаруванню». Воно передбачало вилучення окремих сторінок, передусім із портретами Леніна, Сталіна, заклеювання або заштриховування певних вправ, задач, ілюстрацій, що візуально або лексично вкладалися в метана- ратив побудови та успіхів соціалістичного будівництва тощо. Очевидно, що реалізація такого підходу враховувала і досвід вирішення питання забезпечення навчальною літературою і в інших зонах окупації, зокрема на території Райхскомі- саріату «Україна»Шайкан В. Вказ. праця. - С. 160-161.. Про масштабність роботи, що проводилася, свідчать наступні цифри: лише в одному з підручників, допущених до використання («Граматика української мови. Частина 2. Синтаксис»Книгу було видано в 1939 р. автора В. С. Ващенка), передбачалося зробити 227 корективПідраховано автором за: ДАЧО, ф. Р-3004, оп. 1, спр. 18, арк. 8-14., у підручнику «Української мови» С. Чавдарова для 3-го класу були внесені зміни до 452 завданьСкоробогатов А.В. Вказ. праця. - С. 197.. Згідно з вказівками до виправлення «Букваря»Книгу було видано в 1940 р. автора Л.П. Де- полович до книги планувалося внести 21 корективу (зокрема на с. 10 мали бути заклеєні малюнки піонера, на с. 35 слово «Зірка» мало бути замінено словом «Марта», на с. 60 пропонувалося затушувати зірки та заклеїти останнє речення «Я буду героєм, як Чкалов»Підраховано автором за: ДАЧО, ф. Р-3004, оп. 1, спр. 18, арк. 18.). Доходило до відвертого абсурду: так, у цьому «Букварі» вірш про ялинку було викинуто за одне лише слово «палац», вірш про ведмежат за слово «браток», немов більшовицьке. Спроби самого автора «Букваря», чернігівського педагога і методиста Л.П. Деполович (вона залишилась на окупованій території), взяти участь у переробці своєї книги, для чого вона навіть звернулася до міської управи, зазнали невдачі. Загалом із «Букваря» було вилучено майже четверту частину - 26 сторінок. Як писала у своєму «Щоденнику» сама авторка, «шкода мені було свого спустошеного букваря. Я намагалася дещо сперечатись, але справу вже було зроблено. Та й піднімати скандал було не варто, - все одно мій буквар доживає останній рік свого існування взагалі. Та й апелювати нема до кого, - нема ж ніякої вищестоящої інстанції»Халімон Л.М. Феномен «Букваря» Л. П. Деполович / Л. М. Халімон // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Випуск 97. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів, 2012. - С. 300..

Цензурі було піддано і, здавалось би, далекі від ідеологічних впливів підручники з математики. Так, у вказівках до виправлення збірника арифметичних задач і вправ для ІІІ класу Н.С. Панова передбачалося внести до книги 47 коректив. У деяких випадках або з огляду на відсутність обов'язкової вимоги, щоб це робили вчителі, або з огляду на масштабність роботи, викреслення «неблагонадійних» місць у підручниках здійснювали й самі школярі під диктовку вчителяДержавний архів Чернігівської області (далі - ДАЧО), ф. Р-3167, оп. 1, спр. 1, арк. 16. ДАЧО, відділ у м. Ніжині, ф. Р-4394, оп. 1, спр. 1, арк. 7. ДАЧО, ф. Р-3456, оп. 1, спр. 78-а, арк. 116. Архів Управління Служби безпеки України в Луганській області (далі - АУСБУ ЛО), ф. 54, оп. 3, спр. 10, арк. 8. Шайкан В. Вказ. праця. - С. 160-161. Книгу було видано в 1939 р. Підраховано автором за: ДАЧО, ф. Р-3004, оп. 1, спр. 18, арк. 8-14. Скоробогатов А.В. Вказ. праця. - С. 197. Книгу було видано в 1940 р. Підраховано автором за: ДАЧО, ф. Р-3004, оп. 1, спр. 18, арк. 18. Халімон Л.М. Феномен «Букваря» Л. П. Деполович / Л. М. Халімон // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Випуск 97. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів, 2012. - С. 300. Рибальченко Р.К. Підкови на снігу / Р.К. Рибальченко. - Харків : Курсор, 2006. - С. 113.. Володіння літературою, що не пройшла відповідної «обробки», сприймалося як реальна загроза, з якою дитина змушена була рахуватися: «Ми зі своїми підручниками не ходили... Тому що, якщо дома знайдуть невирізаний, то труба діло»Інтерв'ю із Фурсовим Є.М., 1927 р.н., в період окупації мешкав у м. Макіївка Сталінської області (м. Донецьк, квітень 2005 р.) // Особистий архів автора..

Принаймні в одному з випадків для корегування навчальної літератури було застосовано навіть поліграфічні можливості: так у Харкові, здійснюючи роботу з виправлення «Букваря», окремі сторінки вилучили й замінили на віддруковані в друкарні нові сторінкиДержавний архів Харківської області, ф. П-2, оп. 31, спр. 17, арк. 26.. Видача учням підручників, що були виправлені вчителями, як дозволяє судити приклад Ворошиловграда, могла здійснюватися за окрему платуАУСБУ ЛО , ф. 54, оп. 3, спр. 10, арк. 8..

Масштабність завдань, необхідність узгодженої позиції щодо обмеження «негативних більшовицьких впливів» зумовила те, що в деяких містах, зокрема в Харкові та Юзівці, було навіть створено спеціальні навчально-методичні комісії. Саме вони визначали параметри використання того чи іншого навчального посібника. Вказівки, що містили перелік внесення необхідних змін, згодом тиражували та розсилали по школах, в тому числі й за межі тих міст, де вони розроблялися. Але на місцях, очевидно, роботу з цензурування книг та вилучення «неблагонадійних» фрагментів не завжди проводили на належному рівні.

Використання на уроках літератури, яка мала бути вилучена з навчального процесу або не пройшла відповідної адаптації, загрожувало санкціями передусім вчителеві. Так, у лютому 1942 р. під час обстеження роботи Яцевської школи Чернігівського району інспектором шкіл М.А. Новиковим було виявлено, що вчителька цієї школи Н.Н. Дегтярьова на уроках використовує радянські підручники. Вчительку було звільнено з роботи, із розісланим по всіх районах Чернігівщини відповідним наказом передбачалося ознайомити весь педагогічний складДАЧО, ф. Р-3167, оп. 1, спр. 1, арк. 14; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К. : Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1963. - С. 91.. Схожа ситуація мала місце й у Костянтинівці, де в травні 1943 р. з посади завідувача відділу народної освіти було звільнено В.І. Устиновича нібито «за невилучення в учнів підручників старого зразка»Архів Управління Служби безпеки України в Донецькій області (далі - АУСБУ ДО), спр. 29032, арк. 29.. Звинувачення в цьому було

висунуто й бургомістру міста Ф.М. Вокарю. Згідно з наказом начальника відділу народної освіти у Ровеньках Ворошиловградської області звільнення загрожувало тим вчителям, які всупереч виданій вже до цього забороні продовжували використовувати радянські підручникиАУСБУ ЛО, спр. 20889, арк. 28 (речові докази)..

Іхоча, як було визнано владою, радянські підручники «з попереднім знищенням рештків більшовизму»Рідний край (м. Богодухів). - 1942. - 4 жовт. все ж таки застосовувались у навчальному процесі, на порядку денному було створення нових. Вже в січні 1942 р. відділом культури та освіти Харківської міської управи, довкола якого об'єдналася проукраїнськи налаштована громадськість міста, було створено декілька авторських бригад «для складання й розробки нових шкільних програм та підручників з історії України, української мови та української літератури»Нова Україна (м. Харків). - 1942. - 16 січ.. Доволі активну участь у цьому процесі взяла харківська «Просвіта»: так, один з організаторів і керівників харківської «Просвіти», відомий український історик та музеєзнавець В.В. Дубровський готував програми та підручники з історії для 3-4 класів. Члени «Просвіти» В.М. Державін, А.Г. М'якшин, Б.І. Львов готували програми та підручники з історії для 5-го, 6-го, 7-го класів відповідноCкоробогатов А.В. Вказ. праця. - С. 197.. Уже влітку 1942 р. в газеті «Нова Україна» повідомлялося про підготовку до видання в Харкові «Букваря» Л.П. Деполович, а також про створення харківськими філологами Ю.В. Шевельо- вим та Д.Ф. Солов'єм збірника вправ з української мови для 7 класу і хрестоматії з української літератури для 5 класуНова Україна. - 1942. - 19 лип.. Попри докладені зусилля виходу друкованої продукції не було. Якзазначала у своїх спогадах О.Д. Соловей, яка під час окупації мешкала в Харкові, «дозволу на видання шкільних підручників влада не давала, хоч батько, голова видавництва, вперто обивав пороги німецьких канцелярій, а праця над складанням букваря, читанок, збірника вправ велася мало не з перших тижнів окупації. За весь час пощастило видати в Харкові лише український молитовник і то перед самим відступом 1943 року, так що наклад повністю лишився в друкарні»Соловей О. У Просвіті і навколо / О. Соловей // Український засів. Ч. 1 (5). - Харків, грудень 1992-січень 1993. - С. 47..

Певні спроби організувати процес видання навчальної літератури було здійснено і в інших містах, розташованих у зоні військової адміністрації. Протягом 1942-43 років у маріупольському видавництві ім. І. Франка накладом у 2 тис. примірників було випущено буквар для 1го класу, підручник для курсів з вивчення німецької мови, в місцевій газеті містилася інформація про підготовку до видання «читанок» для 3-го і 4-го класівМаріюпільська газета. - 1942. - 16 серп.; там само. - 1943. - 25 трав.; там само. - 1943. - 17 черв.. Частина тиражу «Букваря», який вийшов у Маріуполі, була надіслана і для шкіл, розташованих в інших районах областіДонецька газета (м. Слов'янськ). - 1942. - 28 серп.; Маріюпільська газета. - 1942. - 29 жовт.; АУСБУ ДО, спр. 36824-пф., арк. 109, 114.. У Слов'янську було видано «Буквар»Артемівський державний краєзнавчий музей, науково-допоміжний фонд, АГКМ 232/39-ПС. та «Читанку» для 2-го класуНове життя ( м. Ворошиловград). - 1943. - 13 січ.; ксерокопія «Читанки» була надана автору краєзнавцем. Є відомості про те, що в Горлівці було надруковано дві шкільні книжки, зредаговані «під кутом німецько-української співпраці та скерування на Європу» Слов'янська О. Добровольським.

³¹ Нове життя. - 1942. - 23 серп.. Очевидно, що в умовах жорсткого цензурного контролю реверанси в бік окупаційної влади були обов'язковою умовою легітимації підготовленої в умовах окупації навчальної літератури. Проявом своєрідної, породженої умовами окупації дихотомії, можна вважати призначену для вчителя перед-

мову до випущеної у Слов'янську читанки для ІІ класу, в якій, зокрема, зазначалося: «.. .На перших сторінках вміщено кілька віршів, у яких говориться про любов до рідного краю, до своєї рідної мови. Учитель використає їх після вступної розмови з дітьми про визволення України від більшовицького рабства великим німецьким народом.»Читанка для ІІ класу народної школи. І випуск. - Слав'янськ, 1942. В той же час, як дозволяє судити аналіз зазначеної «Читанки.», авторам-уклада- чам, за винятком вищенаведеного фрагменту, вдалося уникнути політичної заангажованості і підготувати навчальне видання, що вкладалося в рамки україноцентричного наративу завдяки включеним до нього творам «Рідний край», «Україна» В. Самійленка, «Учітеся, брати мої.» Т. Шевченка, «Рідна мова» С. Воробкевича та ін.

Очевидно, в ході підготовки навчальної літератури автори далеко не завжди слідували нав'язуваним ідеологемам і намагалися запропонувати своє власне бачення змісту навчання і в інших виданнях. Про обставини підготовки одного з таких підручників розповів член націоналістичного підпілля в Маріуполі, колишній співробітник місцевого краєзнавчого музею М.В. Фененко, притягнений радянським правосуддям після визволення міста до кримінальної відповідальності. Згідно з його показами на допиті, маріупольському філологу А.І. Болгарському було запропоновано підготувати «Буквар» для першого класу, що й було ним зроблено. Втім, на думку самого А.І. Болгарського, зміст «Букваря» не відповідав установкам з боку властей щодо «виховання дітей у фашистському дусі». Автор був дуже занепокоєний, що йому доведеться відповідати за написане. Його стурбованість пояснювалася відсутністю попередньої рецензії з боку керівника дислокованої в місті команди пропаганди Вермахту Краузе. Все це стало причиною виникнення в Болгарського глибокого психічного розладу. У серпні 1942 р. А.І. Болгарський зник (швидше за все його було заарештовано). Одразу ж після цього один із керівників націоналістичного підпілля в Маріуполі М.М. Стасюк, з'явившись на квартирі М.В. Фененка, забрав у нього книжки А.І. Болгарського, які були заборонені німецькою цензуроюАУСБУ ДО, спр. 36824-пф., арк.114.. Очевидно, що занепокоєння такого роду були небезпідставними.

Проблеми, які відчувала початкова школа у плані забезпечення її навчальною літературою, поглиблювалися разом із розширенням шкільної мережі. Процес створення семирічних шкіл, який інтенсифікувався в регіоні у 1942/43 навчальному році, за оцінкою органів військової адміністрації робив дефіцит відповідної літератури ще помітнішим. У ситуації, що склалася, якнайшвидше видання «бездоганних» у політичному відношенні навчальних посібників було визнано за надзвичайно актуальне завдання, «оскільки використання більшою або меншою мірою цензурованих старих підручників може бути крайнім заходом тільки за умови, що вони залишаються в руках викладача, що не завжди можливо проконтролювати»ВА-МА, RH 23/353, В1. 51..

Але загалом випадки видання нової навчальної літератури були спорадичними (справедливості заради слід зазначити, що аналогічною була ситуація в зонах військової адміністрації і інших груп армійЗагорулько М. М.Крах экономических планов фашистской Германии на временно оккупированной территории СССР / М.М. Загорулько, А.Ф. Юденков. - М. : «Экономика», 1970. - С. 94.). Пропозиція нової літератури аж ніякою мірою не могла забезпечити навчальний процес, загалом сприяти легітимізації навчання у підокупаційній школі в очах учнів.

У тому випадку, коли заняття не могли почати через дефіцит придатних підручників, органи військової адміністрації на місцях мусили передбачити можливість використання під час навчального процесу відповідних матеріалів, що могли замінити їхВА-МА, RH 22/205, В1. 19.. Для компенсації дефіциту необхідної дидактичної літератури, «йдучи назустріч бажанню вчителів народної школи, що силою обставин змушені навчати учнів своїх без підручників»Нове життя. - 1943. - 17 січ.', у деяких місцевих періодичних виданнях друкували рекомендовані для використання у школах у навчальному процесі матеріали, так звані «шкільні сторінки» або «сторінки для школярів». Вони виходили, зокрема, в таких газетах, як: «Нове життя» (м. Ворошиловград), «Українське Полісся» (м.Чернігів), «Донецкий вестник» ( м. Юзівка (Сталіно)), «Нова Україна» (м. Харків), «Маріюпільська газета», «Ніжинські вісті» тощо. На Чернігівщині редакцією газети «Вісті Остерщини» було започатковано спеціалізоване видання для шкіл - газету «Школяр», яка поширювалася на території шести районів. Періодичність виходу становила раз на два тижні. Всього було видано сім номерів цієї газети, які містили переважно літературні твори українських класиків, призначені для дітейГреченко Г. Чернігівщина на шпальтах окупаційних газет (1941-1943 рр.) / Г. Греченко // Сіверянський літопис. -1999. - № 2 (26). - С. 83-85.. Використання матеріалів періодики, зокрема видань «Нова Україна» та «Український засів» (Харків), у навчальному процесі стало предметом окремого обговорення на одній з конференцій харківських учителівНова Україна (щотижневе видання). - 1943. - 17 січ.. З одного боку, це дозволяє констатувати досить високий змістовний рівень видань та розміщених на їхніх шпальтах матеріалів, з іншого - є зайвим доказом катастрофічного становища із забезпеченням освітніх установ навчальною літературою.

Певною альтернативою, передусім для вчителів, було використання в якості навчально- методичної та дидактичної літератури дореволюційних підручників, творів художньої літератури. У вересні 1942 р. відділ освіти Краматорської районної управи на шпальтах місцевої газети звернувся до читацької аудиторії з проханням продати для потреб середніх шкіл ряд видань, серед яких були роботи «Древний Восток», «Древняя история» та «История средних веков» К.О. Іванова, «История средних веков» Р.Ю. Віппера, «Ілюстрована історія України» М.С. Грушевського, «Історія українського письменства» С.О. ЄфремоваКраматорська газета. - 1942. - 24 вересня.. Щоправда є істотні сумніви в можливості подальшого використання цієї літератури з огляду на те, що історію не було включено до навчальних програм. У деяких випадках місцеві органи управління освітою безпосередньо регламентували можливість залучення тієї чи іншої літератури. Так, згідно з наказом інспектури освіти Корюківського району на Чернігівщині дозволялося використовувати в навчальному процесі шкіл твори Й. Гете, Ф. Шіл- лера, Т.Г. Шевченка, О.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова та інших видатних письменників та поетів, що їх було видано до 1917 р.ДАЧО, ф. Р-3167, оп.1, спр.1, арк. 16.. Необхідну літературу можна було знайти як у приватних осіб, так і в тих бібліотеках, що функціонували. Такого роду практика повністю узгоджувалася з позицією Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга, який фактично визначав ідеологію, тактику і стратегію пограбування та використання культурних, навчальних та наукових установ, у тому числі й бібліотекЦентральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 3636, оп. 1, спр. 21, арк. 8., на окупованій території. Варто зазначити, що бібліотеки, діяльність яких була дозволена, за наявності відповідних клопотань могли забезпечувати навчальною літературою і інші заклади, передусім фахові школи. Так, на початку 1943 р. за вимогою господарського командування Центральна міська бібліотека у Сталіно видала зі свого фонду 46 найменувань навчальної літератури «для вчительського персоналу спеціальних шкіл»Державний архів Донецької області, ф. Р-1595, оп. 1, спр. 1, арк. 4..Але загалом, попри вжиті місцевою педагогічною громадськістю і, до певної міри, органами військової адміністрації кроки, ані кількість, ані якість залученої для здійснення навчального процесу літератури були не в стані вирішити проблему адекватного забезпечення навчально- виховного процесу. Ключовою проблемою при цьому залишався іманентно притаманний окупаційній владі підхід, згідно з яким школа мала виконувати суто утилітарну роль. Незважаючи на бажання окупаційної влади використати школу як елемент політичної індоктринації, брак відповідної деталізованої політико-ідеоло- гічної концепції, складність її матеріалізаціїчерез об'єктивні та суб'єктивні чинники в шкільній навчальній літературі завадив повноцінному здійсненню цих планів. Водночас вимоги цензурного характеру стали на перешкоді повномасштабній реалізації ініціатив і тієї частини місцевої педагогічної громадськості, яка намагалася за умов окупації реалізовувати своє власне, україноцентричне, бачення навчально- виховного процесу.

Автор буде щиро вдячний за сприяння в пошуку навчальних видань періоду нацистської окупації.

Reference

Antoniuk, N. V. (1997). Ukrainske kulturne zhyttia v Heneralnii Hubernii (1939-1944 rr.): za materialamy periodychnoipresy. Lviv: [B.v.]. [in Ukrainian].

Armstrong, Dzh. (2008). Ukrainskij nacionalizm. Fakty i issledovanija: per. s angl. (P,V. Bekhtin, Trans.). Moskva: ZAO Centrpoligraf. [in Russian].

Batiuk A. A., Butych I.L. (Comps.). (1963). Nimet- skofashystskyi okupatsiinyi rezhym na Ukraini. Zbirnyk dokumentiv i materialiv. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo politychnoi literatury URSR. [in Ukrainian].

Chytanka dlia II klasu narodnoi shkoly. (1942). Sla- viansk: [B.v.]. [in Ukrainian].

Dallin, A. (1957). German Rule in Russia 19411945. A Study of Occupation Policies. London: Macmillan &Co Ltd. [in English].

Dobrov, P. V., Bystraia, M.O. (2006). Systema osvity v Donbasi u roky Velykoi Vitchyznianoi viiny. Donetsk: Nord-Press. [in Ukrainian].

Halimon, L.M. (2012). Fenomen «Bukvaria»

L. P. Depolovych. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho iniversitetu, (97), 299-301. [in Ukrainian].

Hrechenko, H. (1999). Chernihivshchyna na shpaltah okupatsiinykh hazet (1941-1943 rr.). Siverianskyi litopys - Siverianskyi chronicle, 2, 81-102. [in Ukrainian].

Lenska, V. V. (1990). Fashystska shkilna polityka na okupovanii terytorii Ukrainy. Ukrainskyi istorychnyj zhurnal - Ukrainian Historical Journal, 10, 81-86. [in Ukrainian].

Jerabek, B. (1991) Das Schulwesen und die Schulpolitik im Reichskommissariat Ukraine 1941-1944. Im Lichte deutschen Dokumente. Mьnchen: Ukrainische Freie Universitдt. [in German].

Lutskyi, O. I. (1997). Ukrainske kulturne zhyttia Ha- lychyny pid chas nimetskoi okupatsii. Ukraina. Kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. (3-4), 194-225. [in Ukrainian].

Rybalchenko, R. K. (2006). Pidkovy na snigu. Kharkiv: Kursor. [in Ukrainian].

Skorobohatov, A. V. (2004). Kharkiv u chasy nimetskoi okupatsii (1941-1943). Kharkiv: Prapor. [in Ukrainian].

Shaikan, V. O. (2010). Ideolohichna borotba v Ukraini periodu Druhoi svitovoi viiny 1939-1945 rr. Kryvyi Rih: Vydavnytstvo Dionis. [in Ukrainian].

Solovei, O. (1993). U Prosviti i navkolo. Ukrainskii Zasiv - Ukrainian seeding, 1(5), 36-47. [in Ukrainian].

Titarenko, D. N. (2011). Nemeckaja obrazovatelnaja politika v tylovoj zone grupp armij «Yug», «A», «B» v svete nemeckikh dokumentov. Bylye gody - The past years, 3, 55-60.

Zagorulko, M. M. (1970). Krakh ekonomicheskikh planov fashystskoj Germanii na vremenno okkupirovan- noj territorii SSSR. Moskva: Ekonomika. [in Russian].

Zhosan, O. E. Problemy pidruchnykotvorennia pid chas nimetskoi okupatsii (1941-1944 roky). Retrieved from http: // www. ppko-koippo.edukit.kr.ua.html. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru