Місцева промисловість України в до- та післяокупаційний періоди Німецько-радянської війни 1941–1945 рр.

Проаналізовано процес перепрофілювання підприємств місцевпрому на випуск військової продукції, хід евакуації вглиб СРСР найважливіших підприємств галузі, роботу неевакуйованих підприємств для потреб фронту. Збитки, завдані галузі війною та окупацією.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.08.2017
Размер файла 24,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІСЦЕВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ В ДО- ТА ПІСЛЯОКУПАЦІЙНИЙ ПЕРІОДИ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ 1941-1945 РР.

Ю.В. Лісняк, О.О. Тітіка

У статті проаналізовано процес перепрофілювання підприємств місцевпрому на випуск військової продукції, хід та результати евакуації вглиб СРСР найважливіших підприємств галузі, роботу неевакуйованих підприємств для потреб фронту. Узагальнено збитки, завдані галузі війною та окупацією.

Ключові слова: місцева промисловість, економіка України, товари широкого вжитку, евакуація.

Серед найважливіших проблем вітчизняної історії, які потребують подальшого поглибленого й неуперед- женого дослідження, важливе місце належить проблематиці повоєнного відродження промислового потенціалу України. Адже, незважаючи на те, що історія відбудови промисловості республіки в 1943-1950 рр. одержала доволі широке висвітлення в історіографії, дотепер малодослідженими залишаються чимало її аспектів. Це стосується зокрема історії відбудови тих галузей промислового комплексу республіки, які, хоча й не вважалися базовими для відновлення її потенціалу, але відігравали ключову роль у відродженні всієї економіки. Пояснюється це тим, що увага дослідників зосереджувалася переважно на історії відродження головних галузей важкої промисловості, насамперед, металургійної, вугільної, машинобудівної, енергетичної, хімічної. Втім, поза увагою залишалася, скажімо, місцева промисловість України, оскільки наявна в окремих публікаціях [1] інформація щодо неї мала фрагментарний характер і не відображала її дійсний стан та роль у вирішенні тогочасних економічних і соціальних проблем. Лише в останні роки зроблені перші кроки у справі комплексного дослідження цього сегменту промислового комплексу України [2]. Звідси, метою заявленої публікації є висвітлення питань, пов'язаних з функціонуванням місцевої промисловості України в доокупаційний період Німецько-радянської війни 1941-1945 рр., а також наслідками останньої й окупації для галузі.

У довоєнний період місцева промисловість мала значну питому вагу в загальному балансі економіки України. Вона була сукупністю підприємств, трестів, комбінатів, підпорядкованих Народному комісаріату місцевої промисловості УРСР (створений у вересні 1934 р.) і одночасно (крім підприємств республіканського підпорядкування) місцевим Радам. Підприємства місцевої промисловості, виготовляючи в широкому асортименті продукцію виробничого призначення та товари широкого вжитку, допомагали місцевим органам влади розв'язувати проблеми функціонування місцевого господарства та забезпечення потреб населення. Частину продукції використовували інші галузі промисловості республіки та сама місцева промисловість для свого подальшого розвитку.

На 1941 р. у підпорядкуванні Наркомату місцевої промисловості УРСР перебували 706 підприємств, з них 267 заводів республіканського й обласного підпорядкування та 439 районних та міських промкомбінатів, у складі яких функціонували 1978 цехів, майстерень і виробництв. Упродовж 1939-1941 рр. 56 найбільших заводів місцевої промисловості, які щорічно виробляли продукції на 235 млн крб., перейшли у підпорядкування наркоматів союзної промисловості [3, 4,29]. До найбільш технічно оснащених і провідних підприємств галузі належали: Будянський фаянсовий завод, річна потужність якого становила 56 млн одиниць різного посуду; Синельниківський завод «Комінтерн» з потужностями для щорічного виробництва 1500 тис. шт. сокир, 150 тис. шт. осей, 2 млн дюймів терпугів, 100 тис. шт. різного слюсарно-монтажного інструменту, 55 тис. шт. сікаторів, 85 тис. шт. садових ножів та інших товарів широкого вжитку; Дніпропетровський завод «Спартак», який упродовж року виробляв 10 тис. т листового металу, 5300 т лопат, 850 т оцинкованого посуду; обозобудівельні заводи в Павлограді, Молочанську, Чугуєві та Ніжині, які щорічно поставляли Червоній армії та сільському господарству до 40 тис. возів; галалітовий завод у Дніпропетровську та завод пластмас у Харкові, які щорічно випускали продукції на 36,3 млн крб.; Нижньодніпровський лаково-фарбовий та Криворізький суриковий заводи, які за рік виробляли 920 т білил, 2 тис. т різних фарб, 17 тис. т сурику; Чернігівська музична фабрика та музичний комбінат у Києві, котрі виробляли щорічно 400 тис. духовних музичних інструментів, 1,75 тис. піаніно, 13 тис. гармоній, 16 тис. барабанів, 7,5 тис. скрипок та 37 тис. дитячих музичних інструментів [3, 31-32] та ін.

У передвоєнному 1940 р. підприємства місцевої промисловості республіки виготовили продукції на 664 млн крб. [4, 365], у т.ч.: труб чавунних - 7204 т, листового металу - до 10 тис. т, сільськогосподарських машин - 14 674 шт. (віялок - 1089, соломорізок - 7304, жмихо- подрібнювачів - 1956, бурякорізок - 489, кінних приводів до молотарок - 585 та ін.), запасних частин до тракторів та сільськогосподарських машин - на 5449 тис. крб., гідротурбін - 12 шт., котлів - загальним об'ємом 4131 м3, радіаторів - 2,8 тис. м, ланцюгів для комбайнів - 105,8 тис. м, возів та ходів до них - 35,7 тис. шт., цистерн - 2617 шт. загальним об'ємом 60,3 тис. м3, бочок металевих - 105,6 тис. шт., столових вагів - 54, 5 тис. шт., ліжок - 220 тис. шт., сокир - 698 тис. шт., лопат металевих - 2266 т, гвіздків - 4157 т, пічного литва - 3213 т, замків різних - 1266 тис. шт., металевих ложок та виделок - 1717, 3 тис. шт., фарфорово-фаянсового посуду - 77,3 млн. шт., металевого посуду - 1607 т, гончарного посуду - 267 тис. дкл., струнних інструментів - 474 тис. шт., гармоній та баянів - 30,5 тис. шт., піаніно - 3,6 тис. шт., гудзиків - 432,7 млн шт., олівців - 80 млн шт., пер учнівських - 6995 тис. шт., цегли паленої - 14 млн шт., черепиці - 219 тис. шт., вапна - 3,2 тис. т та багато інших виробів народногосподарського призначення, а також видобули 34,5 тис. т кам'яного вугілля та 46,9 тис. т торфу [5, 5,9-12,94].

Особливо вагомою була роль підприємств місцевої промисловості в економіці непромислових регіонів. Так, наприклад, уся обласна промисловість Житомирщини за 1940 р. дала продукції на 45811 тис. крб., і з них підприємства облмісцевпрому - на 11436,4 тис. крб.; більше виробили лише підприємства обллегпро- му - на 19811,9 тис. крб. та облхарчопрому - на 13095,1 тис. крб. [6, 35]. Одночасно підприємства місцевої промисловості обслуговували населення метало-побу- товим ремонтом, індпошивом, ремонтом одягу та взуття. Ці послуги населенню міст і сіл надавали районні та міські промислові комбінати, поєднуючи цю роботу з виробництвом товарів широкого вжитку та іншої продукції. У 1940 р. ними було надано послуг та вироблено продукції на суму 119,4 млн крб., що становило 18% загальної вартості виробленої галуззю продукції [3, 26]. Крім цього, важливе значення мало те,

що місцева промисловість розвивала виробництво у віддалених від промислових центрів районах, залучаючи до продуктивної праці місцеве населення та використовуючи для випуску продукції не тільки фондову сировину, а й місцеві ресурси.

Перед війною в системі Наркомату місцевої промисловості України працювали 73 тис. осіб, у тому числі, робітників - 43719, з яких 20641 працювали на підприємствах республіканських трестів і 23075 - на підприємствах, підпорядкованих облмісцевпромам [3, 30,97; 148, 93-93зв.].

З початком війни, більшість підприємств галузі перепрофілювалася, освоїла й почала випускати військову продукцію. Навіть такі далекі від оборонної промисловості підприємства, як комбінат музичних інструментів та завод пер у Києві, почали постачати армії протитанкові міни й запали для гранат, а пізніше ще й гранати [7, 482]. На підприємствах Сталінської та Ворошиловградської обл. для потреб Південного фронту організували виробництво звичайних і протитанкових гранат, мінометів, мін, кулеметів, шашок тощо [8, 199-201]. На Харківському заводі «Харпласт- мас» почали виготовляти військово-польовий кабель марок ЛПТК і ПТФ семижильний, а проволочений дріт для його виготовлення поставляли харківські підприємства облмісцевпрому [8, 197].

Подальше просування гітлерівських військ, загарбання ворогом нових територій спонукали до згортання виробництва й повного або часткового вивезення вглиб СРСР обладнання найважливіших підприємств галузі, зокрема металообробних і машинобудівних. Так, повністю були евакуйовані завод «Комінтерн» із Синельниково, обозобудівні заводи з Павлограда та Молочанська, завод сільськогосподарських машин ім. Шевченка з Софіївки, завод ім. Іванова з Одеси, завод пластмас із Харкова, заводи млинарських машин ім. Дзержинського, «Ланцюги Галля» та пер із Києва тощо [3, 6]. Частково були евакуйовані завод «Спартак» із Дніпропетровська, «Емаль-посуд» із Києва, металоштампувальний та патефонний із Харкова, труболиварний із Охтирки, Ніжинський обозобудівний та ін. Всього вглиб країни було вивезено 14 галузевих підприємств республіканського підпорядкування та 545 вагонів цінного обладнання. Детальніше про евакуацію підприємств НКМП УРСР свідчать показники таблиці 1 [9, 72,89].

Табл. 1

Список евакуйованих підприємств республіканського підпорядкування НКМП УРСР

Область

На 1.02.

На 1.03.

На 1.04.

На 1.05.

Вор ошиловгр адська

15

29

35

37

Харківська

3

4

7

11

Сталінська

-

2

2

2

Всього:

18

35

44

50

промисловість україна окупація війна

На нових місцях евакуйовані підприємства швидко відновили роботу і виробляли продукцію для потреб Червоної армії й економіки країни, а на базі окремих евакуйованих українських підприємств, були створені нові виробництва. Так, із Павлоградського та Молочанського обозобудівних заводів були створені такі ж заводи в Куйбишеві та Котлубанці Чкаловської обл., на базі заводу «Комінтерн» - завод з виробництва осей в Уфі, зі «Спартака» - завод оцинкованого посуду в Чкаловській обл. [5, 84] та ін. Робота не евакуйованих об'єктів до окупації підпорядковувалася потребам воєнного часу й упродовж грудня 1941 - липня 1942 рр. на неокупованих землях [10, 397] працювали всі підприємства місцевої промисловості. До того ж були організовані нові райпромкомбінати в Дворі- чанському, Великобурлуцькому, Вільховатському, Бо- ровському та інших районах. При цьому кількість введених у дію підприємств галузі щомісяця збільшувалася. Так, маючи на 1 січня 1942 р. 12 працюючих рай- промкомбінатів й 1 обласне підприємство у Вороши- ловградській обл., 3 райпромкомбінати у Харківській обл., НКМП УРСР і його обласні структури збільшили їхню кількість у першому півріччі 1942 р. до показників, наведених у таблиці 2 [11, 113].

Табл. 2

Кількість райпромкомбінатів у неокупованих областях у 1942 р.

Назва підприємства

Звідки евакуйовано

Кількість евакуйованого обладнання (у вагонах)

Куди евакуйовано

Павлоградський обозобудівний завод

Дніпропетровська обл.

325

Куйбишевська обл.

Завод «Спартак»

м. Дніпропетровськ

10

Чкаловська обл.

Синельниківський завод ім. Комінтерна

Дніпропетровська обл.

42

м. Уфа

Поліграфічна фабрика

Дніпропетровська обл.

2

Сталінградська обл.

Завод ім. Шевченка

Запорізька обл.

41

м. Свердловськ

Молочанський обозобудівний завод

Запорізька обл.

80

Чкаловська обл.

Ахтирський труболивальний завод

Сумська обл.

13

Молотовська обл.

Ніжинський обозобудівний завод

Чернігівська обл.

20

Пензенська обл.

3-тя поліграфічна фабрика

Полтавська обл.

6

Новосибірська обл.

Завод «Словолиття»

Полтавська обл.

6

Новосибірська обл.

Завод пер

м. Київ

41 верстат

м. Буда

Завод «Ланцюги Г алля»

м. Київ

174 верстати

Тюменська, Омська обл.

Завод ім. Петровського

м. Одеса

дані відсутні

Свердловська обл.

Радіозавод

м. Одеса

дані відсутні

Свердловська обл.

Здійснюючи виробничу діяльність у складних умовах, пов'язаних з нестачею обладнання, енергетичних потужностей, сировини, палива, інженерів і кваліфікованих робітників, підприємства галузі виготовляли продукцію для потреб фронтових військових частин і цивільних структур господарювання, товари широкого вжитку, ремонтували військову техніку, надавали послуги населенню. Так, для потреб фронту було освоєно й випущено: 1711 похідних кухонь, 11,1 тис. саперних лопат, 1075 кожушків, 2871 саней, 8047 комплектів упряжі, 222 човни, 675 мастилозливачів, 815 залізних пічок, 1715 телефонних катушок, 503 санітарні носилки, вичинено 10408 шкір тощо. Крім цього, на замовлення фронту, виготовлялися станки для прицілу, лежа для гвинтівок, ярма, сідла, тракторні причепи, кузова для автомашин, бочки металеві, скоби, хомути, ломи, лопати штикові, проводився ремонт обозу, упряжі, чобіт, обмундирування, пошиття одягу та інші роботи. Так, лише на підприємствах м. Ку- п'янська для військових частин було виготовлено 40 тис. підків, з місцевої сировини пошито 2 тис. шапок-ушанок, 13,6 тис. ватників, 13,6 тис. ватяних штанів, 17 тис. гімнастерок, 2 тис. літніх штанів та багато інших речей [14, 110]. Для потреб армії та населення було організоване виробництво мила, ложок, ножів, гончарного посуду, скла та ряду інших товарів широкого вжитку, а для сільгоспвиробників - запасних частин для тракторів і сільськогосподарських машин, інвентарю. На ряді відновлених відомчих шахтах видобувалося вугілля [11, 119,133-134; 12, 25; 13, 46].

Більшість підприємств місцевої промисловості під час окупації, особливо через застосування при відступі нацистами тактики «випаленої землі», а також у ході широкомаштабних бойових дій та внаслідок цілеспрямованого знищення майна та техніки радянською стороною перед відступом Червоної армії на початку війни, були майже повністю зруйновані, їхнє обладнання й запаси сировини - знищені, розграбовані або вивезені до Німеччини та Румунії. За період окупації загарбникам вдалося ввести в дію лише незначну кількість майстерень і цехів галузі, які виробляли у невеликих обсягах обмежений асортимент товарів для потреб окупаційної влади. За даними обласних Надзвичайних державних комісій з обліку збитків, заподіяних загарбниками місцевій промисловості, наприклад, у Сталінській обл. було завдано шкоди на суму 28945,2 тис. крб. [15, 152], Вінницькій - 12127 [16, 81], Харківській - 17783,2 [14, 186], Кам'янець-Подільській - 5437,5 [17, 104; 18, 320], Київській - 15162,6, а в м. Києві - 11837,1 тис. крб. [19, 364,368]. Подібна статистика зафіксована і в інших областях республіки. Загалом (за далеко неповними даними на лютий 1946 р.), збитки галузі становили 413 млн крб. [20, 5].

Таким чином, місцева промисловість, яка в довоєнний період була складовою частиною промислового потенціалу України й виробляла важливу продукцію для забезпечення потреб господарства та соціальної сфери республіки, внаслідок війни та нацистської окупації зазнала величезних руйнувань і збитків. Після визволення регіонів від окупантів, розташовані там підприємства і виробництва галузі, насамперед через руйнування виробничих приміщень і відсутність обладнання, не могли відразу розпочати роботу. Їхня відбудова потребувала величезних фінансових, матеріально-технічних ресурсів і трудових зусиль, а тому розтягнулася на тривалий період.

ЛІТЕРАТУРА

1. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941--1945 рр.: у 3 т. -- К., 1967; Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. /Редкол.: П. Тронь- ко та ін. -- К., 1967--1976; Історія народного господарства Української РСР: у 3 т., 4 кн. / За ред. І. Лукі- нова. -- Т. 3. -- Кн. 1. -- К., 1985; Історія Української РСР: у 8 т., 10 кн. -- Т. 7. -- К., 1977.; Безсмертя. Книга Пам 'яті України. 1941--1945/Редкол.: І. Герасимов та ін. -- К., 2000; Економічна історія України: Історико- економічне дослідження: в 2 т. /Відп. ред. В. Смолій. -- К., 2011. -- Т. 2; та ін.

2. Тітіка О.О. Місцева промисловість України в початковий період післявоєнного відродження (1943--1944 рр.) // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. -- Черкаси, 2006. -- Вип. 90; Тітіка О.О. Місцева промисловість України в 1943--1945 рр. : здобутки та проблеми відбудови // Україна Соборна. Зб. наук. ст. -- Вип. 4. -- Т. 2. -- К., 2006; Тітіка О.О. Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943-- 1945 рр. // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. -- К., 2007. -- Вип. 11; та ін.

3. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. -- Ф. Р-4990.-- Оп. 1. -- Спр. 29.

4. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: док. и мат. : в 3 т. -- Т. 3 / Сост.: П. Денисенко и др. -- К., 1985.

5. Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі -- ЦДАГО України). -- Ф. 1. -- Оп. 76. -- Спр. 152.

6. Житомирщина у Великій Вітчизняній війні 1941-- 1945 рр.: зб. док. і мат. / Редкол.: О. Чорнобривцева та ін. -- К., 1969.

7. Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941--1945 / Редкол.: І. Герасимов та ін. -- К., 2000.

8. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: док. и мат. : в 3 т. -- Т. 1 / Сост. : Д. Григорович и др. -- К, 1985.

9. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 23. -- Спр. 196.

10. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941--1945 гг.: в 3 т. -- Т. 1. -- К., 1975.

11. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 76. -- Спр. 3.

12. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 76. -- Спр. 5.

13. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 23. -- Спр. 180.

14. Харьковщина в годы Великой Отечественной войны

(июнь 1941--1943 гг.): Сб. док. и мат. / Сост.: Н. Ка

люжная и др. -- Х. , 1965.

15. Донецкая область в годы Великой Отечественной войны (1941--1945 гг.): Сб. док. и мат. / Сост.: А. Грушко и др. -- Донецк, 1980.

16. Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни 1941--1945рр.: Зб. док. і мат. /Редкол.: А. Олійник та ін. -- О., 1971.

17. Держархів Хмельницької обл. -- Ф. Р-863. -- Оп. 2. -- Спр. 38.

18. Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941--1945 рр.): Зб. док. і мат. /Редкол.: М. Мехеда та ін. -- Л., 1969.

19. Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941-- 1945 гг.: Сб. док. и мат. / Под ред. П. Тронько. -- К., 1963.

20. ЦДАГО України. -- Ф.1. -- Оп. 76. -- Спр. 210.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розвиток соціалістичної економіки в період будівництва, вдосконалення розвинутого соціалізму. Місцева промисловість України в 1943-1945 роки: здобутки та проблеми відбудови. Оснащення підприємств технічним устаткуванням для здійснення виробничого процесу.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.

    реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015

  • Історіографічний аналіз праць, присвячених важкій промисловості Сходу України, які було опубліковано в роки Першої світової війни. Дослідження урядових заходів, спрямованих на узгодження роботи промислових підприємств різного профілю і форми власності.

    статья [18,1 K], добавлен 14.08.2017

  • Напад Німеччини на СРСР, воєнні дії на території України. Німецький окупаційний режим на території України. Національно-визвольний рух в умовах німецько-радянської війни. Створення Української повстанської армії. Витіснення з України німецьких військ.

    реферат [814,2 K], добавлен 17.09.2019

  • Аналіз і порівняння причин, змісту і наслідків Вітчизняної війни 1812 року і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, місце України в цих війнах. Справедливі війни українського народу за свободу і незалежність Вітчизни проти іноземних загарбників.

    презентация [12,6 M], добавлен 22.09.2014

  • Евакуація та знищення економічних об’єктів радянськими частинами на початку війни. Просування німецьких військ вглиб території України. Відновлення функціонування промисловості на захопленій території. Відновлення роботи гідроелектростанції Запоріжжя.

    реферат [25,1 K], добавлен 20.08.2013

  • Церковне життя на території окупованої України в роки Великої Вітчизняної війни. Конфесійна політика окупаційної адміністрації в 1941-1942. Німецько-фашистський окупаційний режим і релігійне життя. Відродження Православної Церкви у післявоєнний час.

    дипломная работа [90,6 K], добавлен 14.11.2010

  • Передумови початку Великої Вітчизняної війни, нацистський напад на СРСР. Військові концепції Сталіна, стратегічні напрямки бойових дій Радянського союзу. Поворот у війні, радянські перемоги кінця 1942 і літа 1943 р., останні шляхи СРСР до перемоги.

    курсовая работа [57,5 K], добавлен 06.02.2011

  • Поняття пропаганди та її відмінність від інших видів масового впливу. Зображення ідеологічних супротивників в радянській пропаганді 1941-1945 рр. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни, що відображена в плакатах, пресі, радіо.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 14.11.2013

  • Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.

    реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.