Політична боротьба на виборах до повітових земств в Україні восени 1917 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

політичний партія повітовий земство

Політична боротьба на виборах до повітових земств в Україні восени 1917 р.

T.О. Матвієнко

Аналізується діяльність політичних партій і селянської громадськості на виборах до повітових земств восени 1917 р. Визначаються політичні сили, які отримали перевагу на виборах гласних.

Ключові слова: повітове земство, гласні, повітові зібрання, вибори, соціал-революціонери, кадети.

Важливе завдання на сучасному етапі незалежності України - це формування системи органів місцевого самоврядування. Питання про вибори до цих органів є актуальним і тепер, оскільки відіграє помітну роль у політичному житті країни. Демократичні вибори в органи місцевого самоврядування визначаються рівнем розвитку різних політичних сил та інтересами соціальних груп. Тому важливою є потреба вивчення першого досвіду проведення демократичної виборчої кампанії в Україні. Зокрема значний інтерес у цьому сенсі становить період Української Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918), коли, після повалення російського самодержавства, відбувся бурхливий процес проведення виборів до земств на принципах демократизації.

Попри суспільно-політичну і практичну актуальність проблеми становлення повітових земств як демократичних самоуправних інституцій періоду Центральної Ради, вона залишається мало вивченою. Хоча значний інтерес до земств був засвідчений уже в працях безпосередніх учасників революційних подій 1917-1918 рр. У цьому контексті привертають увагу роботи колишнього міністра Центральної Ради П. Христюка, дослідника земства Б. Веселовського, громадського і політичного діяча, секретаря Малої ради В. Бойка, члена Київського губернського виконавчого комітету В. Короліва.

Зі встановленням радянської влади, в історіографії закріпилася ленінська оцінка земства, як буржуазного за змістом і безперспективного в умовах революції органу. Проте, окремі дослідники і в радянський період не обходили увагою проблеми політичної боротьби при формування органів місцевого самоврядування після «лютневої революції». Серед них варто виділити роботи Ю. Терещенка, Ю. Гамрецького, Б. Бабія й А. Сенцова. Зі здобуттям незалежності України, дослідження періоду української революції 1917 р опинилося серед пріоритетних. На сьогодні існує ряд фундаментальних видань, присвячених першому її етапу, зокрема праці С. Кульчицького, В. Солдатенка, В. Верстюка, Ф. Турченка та ін. Хоча роль і місце повітових земств у структурі інститутів влади і Тимчасового уряду, і Української Центральної Ради в цих роботах висвітлено недостатньо повно.

Предметом окремого дослідження ці питання стали в роботах В. Старцева [1], С. Вайровської [2], А. Захарчука [3], Т. Іріоглу [4], І. Гуцалюк [5], Т. Винцковсько- го [6]. Особливої уваги заслуговують дослідження Г. Герасименка - «Земське самоуправління в Росії» [7], І. Верховцевої - «Діяльність земств Правобережної України (1911-1920 рр.)» [8], В. Гвоздика - «Земства України в умовах революційних потрясінь 1917 р.» [9], О. Сараєвої - «Повітові земства Донбасу: взаємодія з владними структурами і суспільством» [10], В. Стецюка - «Земства Правобережної України в період національно-демократичної революції 1917-1920 рр.» [11]. Однак політична боротьба на виборах до повітових земств висвітлена в них неповністю. У зв'язку з цим, автор ставить за мету проаналізувати хід виборчої кампанії до повітових земств в Україні восени 1917 р. і визначити політичні сили, які вели активну політичну боротьбу за місця в них.

Порядок проведення виборів повітових земських гласних визначався законом Тимчасового уряду від 21 травня 1917 р. «Про здійснення виборів губернських і повітових земських гласних» [12]. Ним проголошувалося всезагальне, рівне, таємне, пряме виборче право. До виборів допускалися особи обох статей, всіх національностей і віросповідань, котрі досягли двадцятирічного віку. Військовослужбовці могли брати участь у виборах на загальних правах. Позбавлялися права участі в виборах особи, визнані божевільними або глухонімими, чернецтво, засуджені [13, 33]. Списки осіб, котрі мали право брати участь у виборах волосних гласних, які проводилися раніше, слугували першим варіантом списку для повітових виборів [14, 29]. Ця обставина, як зазначав дослідник земської реформи Г. Герасименко, знімала складну проблему складання списків виборців [7, 153]. При виборах гласних до повітового земства застосовувалася тільки пропорційна система голосування. Повітові земські зібрання формувались із гласних від сільської місцевості і від мешканців міст. Згідно з законом, кількість обраних повітових земських гласних встановлювалася пропорційно кількості населення в кожному з повітів.

У боротьбі за виборців брали участь різні політичні сили і громадські об'єднання. Їх різноманітність визначалась тим, що, згідно закону від 21 травня 1917 р., будь-яка група виборців більше 10 осіб мала право подати свій кандидатський список. До чого це призвело видно на прикладі Гадяцького повіту, Полтавської губ., де на виборах до повітового земства конкурували наступні списки:

Вибори супроводжувалися гострою партійною боротьбою за місця в повітові земські зібрання. Найбільшу активність в ній виявили соціалісти-революціонери. Під їх впливом перебували малоземельні та безземельні селяни, які прагнули перерозподілу землі на свою користь. В ході передвиборчої боротьби за земства, есери нерідко блокувалися з іншими партіями соціалістичної спрямованості, радами селянських, робітничих і солдатських депутатів, виставляючи спільні списки кандидатів у гласні повітових земств. Наприклад, у волостях Куп'янського повіту, Харківської губ. були «виставлені списки № 1 - об'єднаних демократичних організацій Ради селянських, робочих і солдатських депутатів і партій соціал-революціонерів соціал-демократів» [16].

Активність виборчої кампанії об'єднаних соціалістів можна прослідкувати за виборчими матеріалами газет, листівок, брошур. Орган Куп'янського повітового громадського комітету Харківської губ. «Голос народа» присвятив не один випуск агітації за соціалістів. 11 жовтня 1917 р. газета надрукувала звернення соціалістичних партій до виборців повіту, в якому говорилося: «Партії соціалістів, у яких є вироблені програми з усіх питань земського і державного життя, йдуть на допомогу робочому селянству в поповненні своїми робітниками і складанні разом з селянами спільних списків кандидатів в гласні повітового земства. Партії прагнуть, щоб земство було в надійних руках. Всі об'єднані селянські і соціалістичні списки знаходяться під № 1. Селяни, солдати і робочі, ваш список №1 в день виборів, пишіть на виборчих записках тільки № 1» [17].

Паралельно з соціалістичним блоком у політичній боротьбі на виборах брала участь Українська селянська спілка, кандидатські списки якої були представлені майже в кожному повіті. З ініціативи українських есерів, вона остаточно сформувалась на I Всеукраїнському селянському з'їзді, який проходив 28 травня - 2 червня 1917 р. Таким чином, утворилися місцеві осередки альтернативні Всеросійському селянському союзу. Однак Селянський союз в деяких губерніях виставляв свої списки (куди входила переважно інтелігенція). Майже однакові назви суб'єктів виборчого процесу зумовлювали плутанину серед виборців. Так, у с. Іванівка Олександрівського повіту, Катеринославської губ. 31 жовтня 1917 р. на виборах до повітового земства «селяни показали себе зовсім не організованими і байдужими. Селянська спілка виставила своїх членів, а Селянський союз - своїх. На щастя, у Іванівської волості жодна партія списків не висунула» [18]. Майже на всіх з'їздах Селянські спілки приймали рішення про висунення кандидатів у гласні повітового земства. Наприклад, повітовий з'їзд Ставищської Селянської спілки Таращанського повіту, Київської губ. 27 серпня 1917 р. ухвалив «взяти участь у виборах до повітових народних рад, які будуть міцним ґрунтом для заснування автономії України і виставити список своїх кандидатів» [19].

Конституційно-демократична партія (кадети) також була представлена на повітових земських виборах, але її активність на них була незначною. Пояснюється це тим, що кадетські гасла війни до переможного кінця втратили актуальність. Також кадети у своїх програмах не містили вимог автономного устрою України. Вони визнали достатнім «надання органам місцевого самоврядування права провінційної автономії, тобто можливості подання спільних клопотань з питань їх компетенції до центральних установ та видання нормативних актів у сферах господарської та культурної діяльності» [20]. Кадети, як і есери, пам'ятаючи про вибори до Установчих зборів, прагнули виставляти свої виборчі списки і на земських виборах. У Валках Харківської губ. був виставлений список партії народної свободи і союзу торгово-промисловців. Список був представлений чотирма кандидатами: Д. Максименко - інспектор народних училищ, гласний міської думи, голова валківського комітету партії народної свободи; Я. Синявський - селянин, гласний міської думи; І. Бреславець - гласний міської думи та повітового земського зібрання; В. Яновський - Валківський міський голова, гласний повітового земського зібрання, голова міського продовольчого комітету, які закликали обирати в земські гласні «випробуваних в громадських справах робітників» [21].

Політично активною на виборах у повітове земське самоврядування виявила себе інтелігенція. Свої кандидатські списки вона виставляла як окремо, так і в союзі з селянами. Зокрема у Валківському повіті, Харківської губ. конкурував список трудової інтелігенції під N° 1, куди увійшли: «Евфімов Г. С. повітовий комісар, голова Валківсько споживчого товариства, вчитель реального училища; Шевченко В. К. гласний міської думи, редактор відомостей; Невінський А. А. агроном, секретар Валківського сільськогосподарського товариства; Гутник Т. А. голова Валківської повітової продовольчої управи, гласний міської думи, кооператор» [21]. У волостях цього ж повіту був виставлений список трудової групи селян і інтелігенції під № 1. У передвиборчій кампанії її представники закликали голосувати за список «трудової інтелігенції»: «Новому демократичному земству потрібні ідейні, інтелігентні робітники. Тільки гідних демократичному земству гласних повинні обрати громадяни - тому голосуйте за список трудової інтелігенції» - говорилося в її агітаційних програмах [21]. В політичній передвиборчій боротьбі за повітових земських гласних брали участь і заможні селяни, і землевласники. Тому у зверненні до громадян, хліборобів закликали «об'єднатися навколо програми хліборобів-власників, бо тільки в єдності сила виборів в повітові, губернські земства і Установчі збори» [22].

Таким чином, політична передвиборна боротьба за повітові земства почалася між різними політичними партіями і проходила в контексті боротьби за владу в країні напередодні Установчих зборів. В ході проведення виборів, перед українськими партіями постала дилема: або йти єдиним національним блоком або об'єднатися з іншими неукраїнськими соціалістичними партіями. Все ж гору взяв класовий принцип об'єднання з російськими соціалістами і громадськими організаціями. Такі блоки, як соціал-революціонери і соціал-демократи, соціалісти-революціонери і волосні ради селянських депутатів, українське товариство «Просвіта» і партія соціалістів-революціонерів, соціал-революціонери і російська соціал-демократична робітнича партія (меншовиків) боролися за місця у повітові земські збори. Активність селян на цих виборах була слабкою, а окремих списків від них було небагато. Організовано в передвиборній боротьбі показала себе інтелігенція, яка врахувала помилки колишніх волосних виборів.

Література

1. Старцев В.И. Внутренняя политика Временного Правительства первого состава. -- Л., 1980.

2. Вайровская С.В. Земства и Советы в 1917--1918 гг. (по материалам Комикрая). -- Сыктывкар, 1994.

3. Захарчук А.С. Державотворчі пошуки на Слобожанщині в контексті Української революції: політико-правовий аспект (березень 1917 -- квітень 1918рр.). -- Суми, 2002. -- 140 с.

4. Іріоглу Т.О. Формування органів державної влади та місцевого самоврядування Катеринославщини у березні-жовтні 1917р. (за матеріалами періодичної преси) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. -- Запоріжжя, 2006. -- Вип. XX.

5. Гуцалюк І.О. Українські національні органи влади на Волині (1917--1920рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук.К, 2013.

6. Вінцковский Т.С. Участь населення Херсонської губернії в організації та діяльності місцевих органів влади і управління Центральної Ради (березень 1917 р. -- квітень 1918р.): Автореф. дис. ... к. і. н. -- О., 2000.

7. Герасименко Г.А. Земское самоуправление в России. -- М., 1990.

8. Верховцева І.Г. Діяльність земств Правобережної України (1911--1920рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук.Черкаси, 2004.

9. Гвоздик В.С. Земства України в умовах революційних потрясінь 1917р. //Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. -- Запоріжжя, 2010. -- Вип. XXIX.

10. Сараєва О.В. Повітові земства Донбасу: взаємодія з владними структурами і суспільством: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. -- Донецьк, 2012.

11. Стецюк В.Б. Земства Правобережної України в період української національно-демократичної революції 1917--1920 рр.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. -- Чернівці, 2009.

12. Постановления Временного Правительства о волостном земском управлении, о производстве выборов губернских и уездных земских гласных и наказ о производстве выборов волосных земских гласных // Вестник Временного правительства. -- М, 1917.

13. Абрамов В. Земская избирательная система // Родина.1992. -- № 11--12.

14. Постановления Временного Правительства о волостном земском управлении // Вестник Временного правительства. -- М, 1917.

15. Газета Гадяцького земства. -- 1917. -- 5 жовтня.

16. Голос народа. -- 1917. -- 8 октября.

17. Голос народа. -- 1917. -- 11 октября.

18. Гвоздик В.С. Політична боротьба у Запорізькому регіоні у період національної революції (1917 -- початок 1918 рр.) //Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. -- Запоріжжя, 2009. -- Вип. XXV.Селянська думка. -- 1917. -- 9 вересня.

19. Щербіна Л. Ставлення кадетів до української державності в період Центральної Ради (березень-липень 1917р.) // Схід. -- 2004. -- № 5.

20. Известия Валковского уездного общественного комитета. -- 1917. -- 8 октября. Воззвание: граждане хлеборобы-собственники. -- Константиноград, 1917.

Размещено на Allbest.ru