Участь земських статистиків Херсонської губернії в урядових переписах Російської імперії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Участь земських статистиків Херсонської губернії в урядових переписах Російської імперії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Виконав:

O.В. Герінбург

У статі висвітлюється участь земських статистиків Херсонської губ. в урядових переписах Російської імперії 1897, 1916 і 1917 рр. Їх підготовка, проведення та обробка результатів здійснювалася херсонськими земськими статистиками, на основі власних матеріальних і кадрових ресурсів та інформаційних потреб, у з'ясуванні стану господарства у губернії та економічного потенціалу населення.

Ключові слова: земства, демографічна статистика, земські статистики, Херсонська губернія, всеросійський перепис 1897 р., сільськогосподарські переписи 1916--1917.

Останнім часом суттєво підвищився науковий інтерес до демографічної історії нашої країни загалом та її окремих регіонів. Це пов'язано із кризовою демографічною ситуацією в Україні, ознаками якої є скорочення кількості населення, низька тривалість життя, зниження народжуваності та зростання еміграції.

Відповідно, актуальними напрямами історичних досліджень стають історико- та статистико-демографічні студії. Цінним, але малодослідженим комплексом масових джерел з історико-демографічної проблематики часів Російської імперії є земські статистичні праці. Зокрема роботи земських статистиків Херсонської губ. дозволяють реконструювати демографічну картину Південної України та визначити тенденції демографічного розвитку регіону у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

За час свого існування Херсонське земство зуміло організувати ефективну систему статистико- і санітарно-демографічних досліджень регіону, що дозволило здійснити всебічне вивчення населення з погляду його економічного потенціалу, накопичити значний матеріал для з'ясування етіології та перебігу поширених хвороб, розробити заходи для їх вчасного виявлення, подолання і профілактики, запровадити санітарні обстеження регіону в цілому та окремих категорій мешканців (сільськогосподарських робітників, військовослужбовців, школярів). Крім здійснення самостійних статистико-демографічних досліджень, земські статистики брали активну участь і в урядових проектах, зокрема у підготовці, проведенні та обробці результатів Всеросійських переписів 1897, 1916 і 1917 рр. Певним чином ця участь була вимушеною мірою, оскільки в останні десятиріччя існування Російської імперії земські статистики поступово обмежувалися в праві на проведення самостійних демографічних обстежень.

У певному конфлікті між урядовими та земськими закладами перебувало питання компетенції збору демографічних відомостей. Так, з 1887 р. МВС заборонило земствам здійснювати подвірні переписи та розробляти зібрані відомості без його дозволу, а всі програми і бланки підлягали попередньому розгляду місцевим статистичним комітетом [1, 54; 2, 47]. У 1888 р. МВС не визнало за Херсонським земством права вести самостійні підрахунки кількості населення [3, 44], категорично заборонило вимагати відомості від священиків [4, 262], не ухвалило перехід на карткову систему [5, 38] тощо.

Суттєвою проблемою для земських статистиків також був нагляд за їх діяльністю місцевими адміністративно-поліцейськими органами, що вбачали у статистичних обстеженнях засіб критики царизму та пропаганди революційних ідей і намагалися обмежити можливості спілкування статистиків з населенням. Зокрема циркуляр МВС від 7 грудня 1887 р. поставив формування штату земських статистичних служб у безпосередню залежність від місцевої адміністрації, яка всіляко намагалася «не затверджувати нових та усувати старих» працівників [6, 46]. У Херсонській губ. були оголошені «політично неблагонадійними» і потрапили під гласний нагляд поліції видатні земські статистики О. Русов, Ф. Василевський, А. Грабенко тощо. У 1895 р. херсонський губернатор взагалі заборонив земству проводити будь-які опитування населення або обстеження переписного характеру [7, 153]. земства урядовий перепис господарство

Результати розробки демографічних відомостей були вміщені у довідникове видання «Херсонская губерния. Свод цифровых данных», перший випуск якого «Население и сельское хозяйство» (1910) містить статистичні відомості стосовно кількості, соціально- поселенської структури, природного приросту населення у 1885-1909 рр., його складу (статевого, професійного, станово-економічного, вікового, релігійного, національного, фізичного та освітнього) [11, 3560]. Попри безперечну цінність зазначеної праці, певні складнощі для сучасних дослідників становить відсутність у ній характеристик та пояснень земських статистиків до наведеного цифрового матеріалу, що поданий винятково у комбінаційних таблицях.

Порівняльний аналіз демографічної інформації, вміщеної у підготовленому земством довіднику й урядовому виданні, свідчить, що розробка матеріалів перепису здійснювалася земцями, виходячи з власних інформаційних потреб, кадрових і матеріальних ресурсів, а також логіки своїх демографічних досліджень. По-перше, на відміну від урядових статистиків, які наводили абсолютні показники по всіх адміністративних одиницях та відносні - лише по губернії в цілому, земські статистики цікавилися тільки відносними показниками і з'ясовували їх як для всієї губернії, так і окремо для кожного повіту, з розподілом по сільських і міських територіях. По-друге, вивчення окремих демографічних явищ (етнічного, релігійного, професійного складу населення) здійснювалося земськими службовцями на основі власної номенклатури, що була менш детальною, ніж урядова. Нарешті, увагу земських статистиків не привернуло вивчення взаємозв'язків між окремими демографічними характеристиками (наприклад, освітнім і статевовіковим, професійним і національним складом населення тощо), хоча опубліковані урядом комбінаційні таблиці дозволяли докладно їх вивчити і виявити певні закономірності.

Завдяки науковій організації, урядовий перепис практично не викликав у статистиків Херсонського земства критичних зауважень та сумнівів у достовірності результатів. Це, зокрема, підтверджується поширеною після 1897 р. серед земських статистиків практикою формування відомостей поточної статистики на основі даних перепису. Так, з'ясування кількості населення відбувалося шляхом додавання до відомостей волосних правлінь і санітарних лікарів кожні п'ять років (у роки на 0 або 5) середнього показника природного приросту (2,2%), визначеного урядовим переписом [12, 29]. Крім того, херсонські статистики визнавали доцільність використання номенклатур перепису 1897 р., під час розробки програм власних переписів. Наприклад, підготовлений А. Бориневичем проект перепису міського населення, проведення якого планувалося земством у 1918 р., передбачав використання номенклатури перепису 1897 р. стосовно вікового розподілу мешканців [13, 2].

Певні сумніви земських статистиків у точності перепису 1897 р. стосувалися лише результатів вивчення етнорелігійного складу населення. Це було пов'язано з тим, що, попри характерне для російської демографії ХІХ ст. вживання понять «єврей» та «іудей» як синонімічних, урядовими статистиками було виокремлено серед іудеїв категорію неєврейського населення, що сповідувало іудаїзм. З'ясування частки останніх, що дорівнювала 0,65% [11, 43], було основою для появи сумнівів, оскільки виявлена більша кількість іудеїв, ніж євреїв, не співпадала із поширеною у суспільстві думкою, що «єврей, який прийняв іншу релігію, вже не єврей, але іудей не може бути не єврей, принаймні, у нас в Росії» [14, 15].

На підтвердження сумнівів у достовірності результатів перепису 1897 р., земським статистиком Ф. Василевським наводився факт, що серед неєврейського населення, яке сповідувало іудаїзм, налічувалося 17154 особи, які за критерієм «рідна мова» віднесли себе до росіян та 167 - до українців. Статистик сумнівався у можливості того, щоб досить значна група іудеїв забула рідний іврит, на користь такої складної мови, як російська, та вважав неможливою ймовірність переходу значної кількості росіян та українців в іудейську релігію, тоді як у Російській імперії діяв закон, що передбачав покарання за ухилення від православ'я [14, 15]. Загалом же, урядовий перепис 1897 р. користувався довірою статистиків Херсонського земства.

Своєрідним фіналом статистичних робіт Херсонського земства стала участь в організованих Міністерством землеробства сільськогосподарському переписі 1916 р. та сільськогосподарському і поземельному переписі 1917 р. [15, 137; 16, 82]. Проведення перепису 1916 р. було зумовлене необхідністю обліку продовольчих і сировинних ресурсів, у зв'язку з Першою світовою війною. У межах загальноросійського сільськогосподарського перепису Херсонське губернське земство провело, поряд з вивченням посівів та худоби, дослідження населення регіону. Реєстраційні та підсумкові бланки містили рубрики щодо кількості населення (окремо виділялася робоча група), розміру родин і розподілу господарств за кількістю мобілізованих до армії членів. З'ясована за допомогою перепису кількість місцевого населення, в подальшому стала основою для деяких заходів земства, зокрема 1918 р. - для визначення обсягів допомоги мешканцям тих регіонів губернії, що зазнали збитків через неврожай [13, 3зв.].

Крах Російської імперії та боротьба за владу в Україні завадили херсонським земцям здійснити повноцінну розробку даних перепису, але попередні результати були висвітлені у низці праць земства [17-18] та уряду [19]. Також інформацію стосовно кількості населення (без врахування військових), його поселенської структури та статевого складу, подану повітовими земськими управами за матеріалами перепису 1916 р., містять архівні матеріали [20, 22; 21, 40-41,46,51; 22, 2].

Необхідність перепису 1917 р. була зумовлена зміною політичної ситуації у країні, різким загостренням протиріч на селі і пов'язаним із цим завданням оновлення інформації 1916 р. для потреб продовольчої кампанії, а також необхідністю збору відомостей для підготовки аграрної реформи. Проведення перепису планувалося за розширеною програмою влітку-восени 1917 р. Однак, через складні соціально-політичні умови, у деяких місцевостях перепис не було проведено: для прикладу, нарадою земських статистиків було ухвалено рішення про неможливість проведення перепису, через «повний розлад життя Одеси», зумовлений «виступом більшовиків» [13, 1]. Зведення матеріалів перепису 1917 р. взагалі не було завершено [23, 187], хоча для виконання цієї роботи губернське зібрання навіть ухвалило 1918 р. додатково відкрити два підрозділи Статистичного відділення [24, 11]. Очевидно, через політичні події ці наміри не були реалізовані. Розробка і публікація матеріалів всеросійського перепису 1917 р. була здійснена радянськими закладами статистики лише у 1923 р. [25].

Таким чином, одним з напрямів демографічних досліджень земсько-статистичної служби Херсонської губ. в останні десятиріччя її існування була участь у підготовці, проведенні та обробці результатів Всеросійських переписів 1897, 1916 і 1917 рр. Ця діяльність здійснювалася херсонськими земськими статистиками на основі власних ресурсів та інформаційних потреб, передусім, у з'ясуванні стану господарства в губернії та економічного потенціалу населення. Проте, повноцінній розробці результатів переписів завадили революційні події 1917 р. та суспільно-економічна криза в колишній імперії.

Література

1. Свавицкий Н.А. Земские подворные переписи (обзор методологии). -- М., 1961.

2. Творогова Н.А. Из истории русской дореволюционной статистики //Очерки по истории статистики СССР: Сб. ст. -- М., 1961. -- Вып. 4.

3. О состоянии медицинской и санитарной части в Херсонской губернии. Доклад очередному губернскому земскому собранию сессии 1888 г. // Сборник Херсонского земства (далі -- СХЗ). -- 1888. -- № 10.

4. Исторический очерк деятельности Херсонского губернского земства за 1865--1899 гг. -- Херсон, 1905. -- Вып. 2.

5. О регистрации движения населения. Доклад очередному губернскому земскому собранию сессии 1888 г. // СХЗ. -- 1888. -- № 10.

6. Белоконский И.П. Земское движение. -- М., 1914.

7. О возбуждении перед правительством ходатайства о предоставлении земству права пользоваться данными всеобщей народной переписи для его надобностей. Доклад Херсонской губернской земской управы губернскому земскому собранию очередной сессии 1896 г. // СХЗ. -- 1896. -- № 10.

8. Макієнко О.А. Ф. О. Василевський -- статистик Херсонського земства (до 150-річчя від дня народження) // Південний архів: Зб. наук. пр. -- Херсон, 2005. -- Вип. 18.

9. Петров О.О. Діяльність земських статистичних закладів південно-українських губерній у другій половині ХІХ-- початкуХХст.: Дис. ... канд. іст. наук. -- Д., 2003.

10. Первая всеобщая перепись населения Российской губернии, 1897 г. -- М., 1904. -- Т. ХЬУЛ: Херсонская губерния.

11. Херсонская губерния. Свод цифровых данных. -- Вып. 1: Население и сельское хозяйство. -- Херсон, 1910.

12. Держархів Херсонської обл. (далі -- ДАХО). -- Ф. 5. -- Оп. 1. -- Спр. 29.

13. ДАХО. -- Ф. 5. -- Оп. 1 -- Спр. 49.

14. О населении губернии по данным всеобщей переписи 1897 г. : из статистико-экономического обзора Херсонской губернии за 1905 г.-- Херсон, 1905.

15. Зубко А.М. Вивчення земськими статистичними органами соціально-економічного розвитку України (1864-- 1917рр.) // Укр. іст. журн. -- 1988. -- № 3.

16. Зубко А.М. Материалы земской статистики как исторический источник по изучению истории Украины периода капитализма: Дисс. ... канд. ист. наук. -- К., 1988.

17. Посевы и скот в Херсонской губернии в 1915 и 1916 годах (по материалам Всероссийской сельскохозяйственной переписи 1916 года). - Херсон, 1916.

18. Поселенные таблицы Всероссийской сельскохозяйственной переписи 1916 г. по Александрийскому уезду - Александрия, 1919.

19. Предварительные итоги Всероссийской сельскохозяйственной переписи 1916 г. (По подсчетам, произведенным местными переписными учреждениями). - Пг., 1917. - Вып. 2.

20. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАУК). - Ф. 1111. - Оп. 1. - Спр. 402.

21. ЦДІАУК. - Ф. 1111. - Оп. 1. - Спр. 403.

22. ЦДІАУК. - Ф. 1111. - Оп. 1. - Спр. 449.

23. Макієнко О.А. Розвиток земської статистики в Херсонській губернії: Дис. ... канд. іст. наук. - Х., 2006.

24. ДАХО. - Ф.Р. 1900. - Оп. 1. - Спр. 2.

25. Поуездные итоги Всероссийской сельскохозяйственной переписи 1917 г. по 57 губерниям и областям // Труды ЦСУ. - Т. 5. - Вып. 2. - М, 1923.

Размещено на Allbest.ru