Джерела вивчення історико-топографічного розвитку міста Володимира X-XVШ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джерела вивчення історико-топографічного розвитку міста Володимира X-XVШ ст.

Дослідження історичної топографії міста Володимира Х-ХУЛІ ст. базується на комплексному аналізі різних видів джерел: писемних, речових та картографічних. Торкаючись передусім писемних джерел, слід наголосити, що серед них вагоме значення мають літописні повідомлення, пов'язані з історичною топографією і взагалі з історією міста княжого періоду, вміщені в Руському літописі, що охоплює «Повість минулих літ», «Київський» та «Г алицько-Волинський» літописи [1]. Це стосується утвердження князів у стольному Володимирі, структури міста, його укріплень, культових споруд тощо. Так, початок княжіння Всеволода фіксується під 988 р. [1, 105]. Під 1097 р. у місті згадується двір боярина Вакія [1, 236], а під 1268 р. - двір володимирського купця Маркольта [1, 868]. Про оборонні вали міста літопис повідомляє під 1098 р. [1, 246-247], а Київські та Гридшині ворота згадуються під 1157 р. [1, 486]. Успенський собор у княжому Володимирі літопис вперше фіксує під 1160 р. [1, 484], а під 1268 р. у ньому вміщена перша згадка про Михайлівський монастир [1, 868]. У нього включені також актові матеріали, зокрема «Заповіт» Володимирського князя Володимира Васильковича (1288 р.).

Інформацію про час виникнення міста знаходимо в записках угорського хроніста Аноніма, який був нота - рем короля Бели IV (1233-1270 рр.). У своїй праці «Геста Гунгарорум» чи «Діяння угрів» він зазначав, що місто Володимир (Лодомир) існувало вже в IX ст. [2, 84].

Окрему категорію джерел становить актовий матеріал (опублікований і рукописний), а також літописи та мемуари середини XIV - 60-х рр. XVI ст., тобто, литовсько-руського періоду історії Володимира. В цьому плані важливими є тексти угод 1352 і 1366 рр. щодо поділу Волинської землі між Любартом Гедиміновичем і польським королем Казимиром III, проаналізовані істориками ХІХ ст. М. Довнар-Запольським та А. Чу - чинським [3].

Важливі матеріали для вивчення історичної топографії Володимира цього періоду містять люстрації 1545 і 1552 рр., опубліковані істориками ХІХ ст. М. Балінським, Т. Ліпінським і А. Яблоновським, які дозволяють докладніше деталізувати історичну топографію Володимира цього періоду. Перша, вміщена в «Історичних джерела», й інша - в «Старожитній Польщі», подані досить докладно та з відповідними коментарями. В них є дані про розташування замка і його пригорода, про оборонні укріплення, кількість жител, господарських і виробничих споруд та їхньої специфіки у XVI ст. З них довідуємось про міські ремесла, види промислів і сільськогосподарські заняття міщан тощо. В люстрації 1545 р. згадується, наприклад, гребля [4]. Ці джерела також дозволяють з'ясувати етнічний склад міського населення на цьому етапі.

Ряд проблем історичної топографії Володимира дозволяють по-новому висвітлити джерела, що зберігаються в архівах і музеях України. Чимало матеріалів міститься у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, зокрема фонди 25 (Луцький гродский суд), 28 (Володимирський гродский суд), 2074 (Володимирський монастир). Не менш важливим джерелом є документи, які зберігаються у фондах Держархіву Волинської обл. - №№368 (Володимирський міський магістрат), 35 (Волинська духовна консисторія). Чимало важливих матеріалів виявлено й у Держархіві Житомирської обл. - фонди 178 (Луцько-Житомирська римсько-католицька консисторія), 90 (Визитатор римсько-католицьких монастирів), 1 (Волинська духовна консисторія), 263 (Волинський губернський землемір). Значну кількість речових джерел - археологічних, нумізматичних, етнографічних - знаходиться у фондах Волинського краєзнавчого музею, Володимир-Волинського історичного музею, Музею археології Волині Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Питання, пов'язані із дослідженням культових споруд Володимира, дають можливість проаналізувати матеріали архіву Львівської Комплексної архітектурно-реставраційної майстерні. Все це дозволяє висвітлити низку питань, які розглядаються в контексті дослідження історичної соціотопо - графії міста, зокрема стан громадських і культових споруд, наявність міської ратуші, розвиток освіти в місті, міжконфесійна боротьба після прийняття Берестейської унії тощо.

Важливим джерелом для вивчення соціотопографії Володимира в останній чверті XVI ст. є Духовний заповіт володимирського городничого В. Загоровського, написаний ним у кримсько-татарському полоні 11 липня 1577 р. У документі подано докладний опис Іллінської церкви, школи при ній, дзвіниці, шпиталю для бідних та інших споруд, згадується млин на Білих Берегах. Також довідуємось про стан освіти у Володимирі на цей момент. У документі згадується П'ятницька церква, Зап'ятницька брама і місцевість, що прилягає до неї - передмістя Зап'ятниче [5, 68-81,87]. Важливим є також опис церков і садиб Володимирської єпископії, складений при передачі останньої І. Потію, датований квітнем 1593 р., в якому згадуються практично всі церкви міста, що існували на той час [6, 372-373].

Слід зауважити, що наявні писемні джерела подають відомості не лише про культові, а й цивільні споруди та дозволяють їх локалізувати. Так, у зв'язку з описом факту наїзду єпископа Холмського Ф. Лазовського на Володи - мирську єпископію 1565 р., зазначалося, що, під час гарматного обстрілу, постраждав не лише Успенський собор, а й, розташований поруч, замочок [7, 7-11].

Значна частина писемних джерел належить до литовсько-польського періоду 1569-1795 рр. Під 1632 р., в універсалі українського гетьмана І. Петражицького - Кулаги в центрі Володимира згадується міська ратуша [8, 336]. Відомості про оборонні укріплення міста, кількість будинків та мешканців знаходимо й у документах XVIII ст. Зокрема в люстрації 1765 р. описується доволі жалюгідний стан замку, його оборонних споруд та будівель. У люстрації 1789 р. є свідчення про житлово - господарську забудову міста та про церкви і монастирі, що існували тут на той час [9].

Не менше значення для реконструкції історичної топографії Володимира середньовіччя, нового і новітнього часу мають картографічні матеріали, зокрема плани міста, з позначенням оборонних цитаделей, валів, ровів, об'єктів цивільної та культової архітектури. Ранні плани, на жаль, не збереглися. Ймовірно, вони знаходились у відділі карт і планів губернського архіву в м. Житомирі, проте, 1914 р. цей відділ згорів [10, 332]. Можливо, пожежею була знищена й картографія Володимира. У зв'язку з цим, на сьогодні найдавнішими залишаються плани міста, виготовлені наприкінці ХУШ і в XIX ст. Важливим є план Володимира кінця ХУЛІ ст., на якому зображені вали, городище-замок та житлово-господарські будівлі. З нього видно, що весь центр, який знаходився в межах колишнього окольного граду княжого часу, був забудований крамницями та житлами міської верхівки. До р. Луги і старих валів прилягали монастирські садиби, оточені мурами. Тут же позначена мурована аптека. Рядові будівлі знаходяться за валами, на передмістях [11, 2-3]. Існують також подібні плани міста кінця ХУШ - початку XIX ст. [11, 1]. План міста 1840 р., складений військовим архітектором В. Масловим, у значній мірі перегукується з попереднім [11, 5]. Є плани центру міста за 1840 і 1868 рр., з позначенням церков, Домініканського і Фарного костелів [11, 8-9] та другої половини XIX ст., з визначенням ліній Луцького і Устилузького трактів [11, 6]. Цінним є план міста, зроблений під час австрійської окупації Володимира 1916 р. [11, 8]. Крім того, план, складений у 30-х рр. XX ст. О. Цинкаловським, з досить докладним позначенням оборонних укріплень, окремих урочищ, замків та церков [12, 197]. У фондах Музею археології Волині Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки зберігається великомасштабний план давнього Володимира, зроблений краєзнавцем В. Ковальським у 1959 р. [13, 8]. Чимало картографічних матеріалів знаходиться в Архіві Львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні. Серед них план пам'ятки архітектури 1494 р. - єпископського будинку з дзвіницею; костелу Іоакима і Анни; Христоріздв'яної церкви [14]. Картографічні та іконографічні зображення монастиря і костелу св. Трійці ордену домініканців виявлені в архіві Володимир-Волинського історичного музею [11, 77-82]. Згаданий вище картографічний матеріал тісно пов'язується з об'єктами цивільної та культової архітектури й є їх суттєвим доповненням.

Однією з найвагоміших категорій джерел для з'ясування багатьох проблем соціотопографії є речові матеріали, здобуті в процесі археологічних розкопок чи розвідок впродовж понад ста років. Цілком природно, що Володимир, який згадується в літописі 105 разів, не міг не привертати до себе уваги вчених. 1886 р., у зв'язку з необхідністю реконструкції, В. Антоновичем, А. Праховим та О. Левицьким проводилось вивчення Успенського собору. В ході архітектурно-археологічних досліджень відкрито залишки давньої підлоги, викладеної різнокольоровою плиткою, вивчено рештки фрескового розпису стін. Виявлено п'ять ніш-аркасо - лій, з похованнями володимирських князів та духовних осіб. Розкопки підтвердили, що собор був найвеличні - шою спорудою міста в давньоруську та середньовічну епоху [15, 59-63; 16]. Тоді ж, 1886 р. В. Антоновичем, А. Праховим були розкопані залишки церкви в урочищі Стара кафедра (датована XII ст.), розташованої за 1 км на захід від центру міста, в с. Федорівка. А. Пра - хов, будучи зайнятий вивченням Успенського собору, встиг дослідити лише деякі частини споруди [17]. Продовжив роботи з дослідження храму місцевий краєзнавець О. Дверницький [18, 37-50].

Значно збагатилась джерельна база для вивчення Володимира, внаслідок топографічно-археологічних досліджень міста в 1930-40-х рр. О. Цинкаловським. Ним виявлені нові матеріали в урочищах Михайлівщи - на, Апостольщина, Ринок, Замок, що дозволило досить докладно описати топографію окремих церквищ і цвинтарищ, визначити основні шляхи та вулиці міста в минулому, окремі осередки ремесла і торгівлі. Знахідки знарядь праці, предметів озброєння, культових і побутових речей пролили світло на суспільно-економічні аспекти історії Володимира княжої доби, пізньосередньовічного та нового часу [12, 196-214].

Нові дані для вирішення проблеми локалізації пам'яток культової архітектури дали розкопки 1955-1956 рр., проведені М. Каргером неподалік Василівської церкви, в південно-східній частині міста. Тут було виявлено рештки невідомого храму, датованого XII-XIII ст. Ним же відкрита ротонда Михайлівського монастиря, згадуваного в літописі під 1268 р. [19, 12-22,28].

Вагомими є також результати археологічних розкопок 1975-1976 рр., проведені М. Кучинком на дитинці, де відкрито житла-півземлянки, господарські споруди, зібрано чимало кераміки, знарядь, зброї, прикрас. Важливим було відкриття кам'яних мурів замку Казимира середини - другої половини XIV ст., що остаточно вирішило дискусію на користь локалізації замку саме на княжому дитинці. Для висвітлення питання історичної топографії княжого Володимира чимало дало і дослідження експедицією оборонних валів і ровів дитинця та окольного міста, а також виявлення на території останнього житлово-господарських комплексів давньоруського і пізньосередньовічного часу [20].

Важливий матеріал для вивчення соціотопографії дали розкопки в окольному граді, проведені археологом Г. Песковою впродовж 1983-1984 рр., внаслідок яких відкрито невідомий храм середини ХІІ ст., що знаходився неподалік Успенського собору, на вулиці Садовій [21]. Для з'ясування середньовічної забудови окольного міста вагоме значення мають і матеріали розкопок А. та С. Терських, які знайшли ряд споруд другої половини XI ст. на лівому березі р. Смоча, а також садибу кінця XI - початку XII ст. на вулиці Устилузькій. Дослідженнями в урочищі Апостольщина відкрито 16 житлово-господарських об'єктів, датованих X-XI, XII-XIII, XIII-XIV і XVI-XVП ст. [22]. Вони говорять про садибну забудову міста і, що важливо, наштовхують на думку ідентифікації цих садиб із згаданими в літописі.

В 2010-2012 рр. на городищі «Вал», у місті Володимирі, що є зосередженням пам'яток археології й історії, проводилися дослідження археологічною експедицією ДП «Волинські старожитності», під керівництвом О. Златогорського. Першочерговим завданням експедиції було дослідження замку Казимира, відомого з писемних джерел, але прихованого нашаруваннями століть. Проведені роботи з розкриття східної частини фундаменту замкових мурів та отримані матеріали вказують на приналежність, виявлених мурованих стін, до укріплень замку польського короля Казимира Великого, що був споруджений у другій половині XIV ст. Знахідки княжих часів, поряд зі стінами, впевнено підтверджують високий статус міста, відображений у писемних джерелах [23, 23-24].

Внаслідок багаторічних розкопок вченими здобуто суттєву кількість матеріалів, які дозволяють по-новому висвітлити історичну топографію міста за княжої та пізньосередньовічної доби. Крім згаданих, не менше значення мають археологічні матеріали з фондів Володимир-Волинського історичного музею [24]. Введення їх до наукового обігу істотно збагачує джерельну базу дослідження історичної топографії міста.

Таким чином, проведений огляд джерел свідчить, що в комплексі вони дають можливість досить детально відтворити історико-топографічну еволюцію міста Володимира X-XVIII ст.

Література

володимир музейний топографічний історичний

1. Полное собрание Русских летописей. Ипатьевская летопись. - М., 1962. - Т. 2.

2. Карамзин Н.М. История государства Российского: репринт. 1842-1844 гг. - Кн. 1. - М., 1988.

3. Довнар-Запольский М.В. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь (договоры 1366 г.). - К., 1896; Czuczynski A. Traktat ksiqzat litewskich z Kazimierzem Wielkim w r 1366 //KwartalnikHistoryczny. - Lwow, 1890. - R. 4. - Z. 1.

4. Balinski M., Lipinski T. Starozytna Polska pod wzglqdem historycznym, geograficznym i statystycznym. - Warszawa, 1886. - T. III; Jablonowski A. Rewizya zamkow Ziemi Wo - lynskiej 1545 (Zrцdla): І. Zamku Wlodzimierkiego // Rewizya zamkow Ziemi Wolynskiej w polowie XVI wieku / Wyd. A. Jablonowski //Zrцdla dziejowe. - Warszawa, 1877. - T. VI.

5. Духовное завещание Василия Загоровского Кастеляна Брацлавского. Наставление детям и правила для их воспитания; распоряжение обустройстве церквей, госпиталей и школы. 11 июля 1577 г. // Архив Юго-Западной России (далі - Архив ЮЗР). - Т. I: Акты, относящиеся к истории православной церкви в Юго-Западной России (1481-1596 гг.). - К., 1859. - Ч. I.

6. Опись церквей и имений епископии Владимирской, составленная при передаче этой епископии Ипатию По-тию. 11 апреля 1593 г. // Архив ЮЗР. - Т. I. - Ч. I…

7. Донесение вижаурядового в том, как епископ Холмский Феодосий взял штурмом епископский замок и соборную церковь в городе Владимире. 15 сентября 1565 г. // Архив ЮЗР. - Т. I. - Ч. І…

8. Универсал Гетмана Козацкого, Петрижицкого ко всем жителям Воеводств украинских писанный, извещающий их о предстоящем набеге татарском и советующий повсеместно приготовляться в защите, т.к. он не в состоянии определить каким путём татары вторгнуться. 22 июля 1632 г. // Архив ЮЗР. - Т. I: Акты о козаках (1500-1648 гг.). - Ч.Ш. - К., 1863.

9. Balinski M., Lipinski T. Starozytna Polska pod wzglqdem historycznym, geograficznym i statystycznym. - T. 2. - Cz. 2. - Warszawa, 1845.

10. Кондратюк Р. Державний архів Житомирської області: Історико-краєзнавчий нарис. - Вип. 4. - Житомир, 1997.

11. Архів Володимир-Волинського історичного музею. - НДФ. - 1565/2: Барер С.Д. Історико-архітектурний заповідник у м. Володимирі-Волинському Волинської області. Комплексні наукові пошуки. Історична довідка.

Фотоілюстрації (іконографія та аналоги). - Львів, 1985. - Т. 2. - Кн. 2. - Вип. 2 і 3.

12. Цинкаловський О. Матеріали до археології Володи - мирського повіту // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. - Львів, 1937. - Т. CLIV

13. Кучинко М.М. Звіт про археологічні дослідження у Володимирі-Волинському в 1976 р. // Науковий архів кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк, 1976-1977.

14. Архів Львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні. - В. 13-15: Пам'ятка архітектури 1494 р. Будинок з дзвіницею в м. Володимирі-Волинському. Натурні дослідження 1979 р.; В-12-1,2,5,7: Христоріздв 'яна церква. Проект реставрації. - Львів, 1983. - Т. 1.

15. Дверницкий Е.Н. Памятники древнего православия в г. Владимире-Волынском. - К., 1889.

16. Левицкий О.И. Историческое описание Владимиро-Во-лынского Успенского храма, построенного в половине ХІІ в. кн. Мстиславом Изяславичем. - К., 1892.

17. Археологические разыскания проф. Прахова во Владимире-Волынском и его окресностях // Волынские епархиальные ведомости. - Житомир, 1886. - Ч. 31 (неоф.).

18. Дверницкий Е.Н. Археологические исследования в г. Владимире-Волынском и окресностях // Киевская старина. - 1887. - Т. 17.

19. Каргер М.К. Вновь открытые памятники зодчества ХП-ХШ вв. во Владимире-Волынском // Учёные записки ЛГУ. Серия исторических наук. - Вып. 29. - Л., 1958.

20. Кучинко М. Раскопки древнего Владимира-Волынского // Археологическиме открытия 1975. - М., 1976; Кучинко М.М. О работах во Владимире-Волынском // Археологическиме открытия 1976. - М., 1977.

21. Пескова А.А. Раскопки древнерусских памятников на Волыни // Археологические открытия 1983. - М., 1985; Пескова А.А. Раскопки древнерусской церкви в г. Владимире-Волынском // Археологические открытия 1984. - М., 1986.

22. Архів Володимир-Волинського історичного музею. - КД-2253/КВ - 8167: Терський С.В. Звіт про роботу Волинської рятівної археологічної експедиції у 1999 р. - Львів, 2000; КД-2279/КВ-8425: Терський С.В. Звіт про роботу Волинської рятівної археологічної експедиції у 2000 р. - Львів, 2001.

23. Златогорський О.Є., Панишко С.Д. Дослідження на Во-лодимир-Волинському городищі у 2010-2013 рр.: Джерела і матеріали. - Луцьк, 2012.

24. Володимир-Волинський історичний музей. - Інвентарний № відділу археології: А-58, 59, 67-75, 94, 255-260, 288-290, 300-310, 383-385, 426, 620-680; Р-5/23,85.

Размещено на Allbest.ru