Соціально-побутова сфера села центральних областей України періоду відбудови (1943-1950 рр.) у радянській історіографії

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Соціально-побутова сфера села центральних областей України періоду відбудови (1943-1950 рр.) у радянській історіографії

T.В. Терещенко

Анотація

Стаття присвячена радянській історіографії соціальнопобутової сфери села центральних областей України в період відбудови (1943 -- 1950 рр.).

Ключові слова: радянська історіографія, соціально-побутова сфера села, галузі соціально-побутової інфраструктури, селяни, колгоспники, період відбудови.

Незважаючи на значну кількість опублікованих праць з суміжної тематики, проблема соціальної сфери села України в період 1943 1950-х рр., ще не одержала належної наукової розробки. Причини такого стану пояснюються, по-перше, тим, що нині відбувається лише початковий етап формування нових методологічних підходів до проблем української історії зазначеного періоду, по-друге, розпорошеністю в державних та відомчих архівах документального, насамперед, статистичного матеріалу; по-третє, заполітизованістю та „подвійністю” статистичних даних, по-четверте, несформованістю нових засобів наукового пошуку. Відтак, метою статті є спроба простежити рефлексію радянської історіографії проблем соціально-побутової сфери села центральних областей України, що мали місце в 1943 1950 рр.

Історіографію теми умовно можна поділити на два періоди: радянський (до 1991 р.) і сучасний. У радянській історіографії є підстави виокремититри підперіоди: 1) 1940-і середина 1950-х рр., 2) друга половина 1950 середина 80-х рр., 3) друга половина 1980 початок 90-х рр. Такий поділ відповідає періодизації воєнної історіографії України. Кожен період мав свою специфіку щодо можливості використання джерельної бази й публікації результатів науково-пошукової роботи, а в ідеологічних настановах і щодо характеру висвітлення й оцінок.

У перші роки після війни був опублікований ряд статей та брошур щодо стану і перспектив розвитку сільського господарства та окремі аспекти розвитку соціальної сфери села переважно агітаційно-пропагандистського спрямування. Труднощі повоєнної відбудови соціально-побутової сфери фактично залишилися поза увагою їхніх авторів. Деякі аспекти цієї проблеми знайшли відображення у працях С. Щурова та П. Богдашкіна [1], монографії М. Грищенка [2], у працях організаторів медичної галузі С. Кагана, І. Кононенка [3]. Інформацію про роботу сільських лікувальних закладів (дільничних лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторій) знаходимо у працях О. Хелімського [4], Н. Захарова [5]. Особливості відбудови сільських медичних закладів з'ясовують І.Кононенко [6] та Н. Виноградов [7], зокрема автори відзначили вагому роль у цьому процесі народної ініціативи. За всієї фактографічної цінності названих публікацій, вони, втім, характеризували питання становища селян на утилітарному рівні, недостатньо повно висвітлювали весь спектр чинників трагедії воєнної доби.

Певний внесок у вивчення питань соціального розвитку села в окреслений період зробили й українські журналісти. Сотні повідомлень, замальовок, нарисів, кореспонденцій, уміщених на сторінках центральних та місцевих газет і журналів, подавали переважно достовірну картину подій відбудови основних галузей соціальної інфраструктури села, а окремі з них містили спробу первинного аналізу та узагальнень. Безпосередньо відбудові соціальної інфраструктури села присвячено чимало публікацій в обласних та районних періодичних виданнях. Переважна частина таких матеріалів висвітлювала успіхи у відбудові й спорудженні житла в окремих сільських населених пунктах та колгоспах. Однак на шпальтах газет можна знайти й окремі повідомлення про труднощі, з якими стикалися сільські забудовники [8], про нагальну необхідність залучення сил громадськості до сільського будівництва, заклики надати допомогу в будівництві житла насамперед тим категоріям сільського населення, які найбільше постраждали у війні [9].

Перший період у висвітленні соціальної сфери села позначений жорстким впливом сталінських догм, вузькою джерельною базою, агітаційно-пропагандистським характером публікацій. Прогресивні зрушення у дослідженні окремих аспектів обраної теми відбулися у середині 1950-х рр. Так, наприклад, значно розширилася джерельна база досліджень. Водночас відновлення соціально-побутової сфери колгоспного села зображувався мажорно, таким, що не вимагало великих зусиль від народу і насамперед колгоспного селянства. Особливо активізувалися дослідження з історико-партійної проблематики. Характерною їх особливістю було проголошення ВКП(б) КПРС керівною та спрямовуючою силою суспільства. Окремі факти, що стосувалися соціальної політики радянської держави на селі, висвітлені у розділах фундаментальних видань, що виходили у цей час [10]. У літературі цього періоду ухвали партії чи уряду часто розглядалося як факт, рівнозначний його здійсненню. Цьому спрощеному сприйняттю відповідала й структура багатьох робіт: спочатку детально викладався зміст рішення, потім наводилися приклади позитивного впливу цього рішення на стан справ на селі, а далі висвітлювалися підсумки його виконання. Процеси втілення рішень з усіма їхніми суперечностями, з урахуванням труднощів і недоліків, зазвичай не висвітлювалися. Адже практично жодне з них у встановлені строки й у повному обсязі так і не було виконане, тобто залишилося на рівні декларацій. радянський історіографія село повоєнний

Різні етапи відбудовчих робіт на селі в історіографії цього періоду досліджені нерівномірно. Значно глибше опрацьовано початковий етап, що охоплює 1943 1945 рр. У монографіях, підготовлених українськими істориками М. Буцьком та М. Лавриновичем [11], П. Денисенком [12], М. Ковалем [13], А. Ларіним [14] подано окремі цифри збитків, завданих війною та окупацією, сільській соціальній інфраструктурі, вказано на значне послаблення її матеріально-технічної бази, охарактеризовано заходи КПРС і радянської держави щодо відновлення основних галузей соціальної сфери села. Значно менше вивчено хід робіт з відбудови села в перші післявоєнні роки. Серед таких спеціальних досліджень, підготовлених на матеріалах України, можна виділити працю В. Юрчука [15].

У 1970 першій половині 80-х рр., за умов диктату державно-комуністичної ідеології, з'являється значна кількість досліджень, присвячених соціальним змінам, які відбувалися в середовищі сільського населення. У більшості цих праць в основу були покладені вузькокласові, компартійні принципи аналізу. У теоретичних працях Ю. Арутюняна, В. Ніякого, П. Ігнатовського, українського дослідника М. Лавриновича [16] та ін., виконаних на стику філософських та історико-політичних дисциплін, із застосуванням даних соціологічних досліджень, зроблено спробу дати комплексну характеристику селянства як класу соціалістичного суспільства. Проте, вирішити її в повному обсязі авторам не вдалося.

Чимало праць цього періоду присвячено характеристиці різних галузей соціальної інфраструктури села. Так, житлове будівництво на селі стало предметом дослідження Є. Савченка [17], І. Скляренка [18], М. Цалюка, П. Клименка [19]. Санітарний стан у сільській місцевості після окупації, санітарно-гігієнічні проблеми, з якими зіткнулося сільське населення, розглядалися в працях А. Марзєєва [20], А. Ларіна, Н. Маковської [21]. Розвиток, етапи, перспективи сільської охорони здоров'я досліджував І. Хорош [22]. Надзвичайно важливі для розкриття особливостей медичного обслуговування сільського населення Полтавщини, Кіровоградщини, Черкащини та Дніпропетровщини праці А. Захарченка [23], Д. Хороша [24], Л. Нагорного [25], А. Шликова [26], Б. Шкляра [27]. При цьому, слід зазначити, що в радянській історіографії домінував підхід цілеспрямованого добору лише позитивних фактів, явищ та досягнень, проголошення виняткової ролі партійних органів у цій справі [28].

Загалом другий період характеризувався розглядом ходу відбудови галузей соціальної сфери крізь призму діяльності комуністичної партії на селі, що обмежувало можливості для осмислення проблематики. Зазначимо, що і в цей період жоден з дослідників не визначив предметом окремого дослідження комплексний аналіз соціальної сфери українського села відбудовчого періоду.

Третій етап, попри зміни в радянському суспільстві, започатковані з середини 1980-х рр. тодішнім партійнодержавним керівництвом, зберіг попередні стереотипи в оцінках питань соціальних відносин на селі, що повною мірою відображено у 4-му томі „Истории крестьянства СССР”, у працях В. Юрчука, І. Кожукала й Ю. Зінченка [29]. З іншого боку, праці М. Коваля [30] вже містили перші спроби переосмислення методологічних підходів, нову постановку досліджуваних проблем та, позбавлену політичних нашарувань, інтерпретацію подій досліджуваного періоду.

Підсумовуючи радянський етап вивчення соціально-побутової сфери села періоду відбудови, слід наголосити на тому, що вона досліджувалася лише на дотичному рівні й по суті жоден з науковців не виокремив її предметом самостійного дослідження. Здобуття Україною державної незалежності в 1991 р. започаткувало сучасний період історіографії. Вітчизняні науковці одержали реальні можливості об'єктивно та неупереджено висвітлювати історичні події та процеси. Залишилися в минулому так звані принципи класовості та партійності, котрі на догоду ідеологічним догмам понад сімдесят років насаджувалися в радянській історіографії.

Список використаних джерел

1. Щуров С. Электрификация сельского хозяйства в СССР //Народное хозяйство СССР. Сб. 2. М., 1948; Богдашкін П. Сільська електрифікація України. К., 1948.

2. Грищенко М.М. Народна допомога школі. К., 1948.

3. Каган С.С. Основные итоги восстановления здравоохранения в УССР за 1944 год//Здравоохранение УССР в 1944 году. Сводно-аналитический обзор, составленный на основании отчетов органов здравоохранения УССР за 1944 год. К., 1947; Кононенко И.Ф. Здравоохранение Украины на пути к полному возрождению // Врачебное дело. 1945. № 3 4.

4. Хелимский А.М. Нужны ли карликовые больницы? // Врачебное дело. 1954. № 8.

5. Захаров Н.М. Правильный распорядок на участке залог успеха // Врачебное дело. 1954. № 8.

6. Кононенко И.Ф. Здравоохранение Украины на пути к полному возрождению //Врачебное дело. -1945. № 3 4.

7. Виноградов Н.А. Здравоохранение в послевоенный период // Лекции по организации здравоохранения для врачей / Подред. Н. Хмелева, Н. Виноградова. -М., 1955.

8. ОровецькийП. „Погано, коли колгосп самий крайній... ” // Колгоспник України. 1945. № 65.

9. Хати передовикам і воїнам // Колгоспник України. 1945. № 63 (644). 29 травня.

10. Історія селянства УкраїнськоїРСР: У 2 т. К., 1967. Т. 2; Історія Української РСР: У 8 т., 10 кн. К., 1977.

11. Т. 7; Історія Української РСР: У 8 т., 10 кн. К., 1979

12. Т. 8. Кн. І; Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. К., 1967; Дніпропетровська область. К., 1970. та ін.

13. Буцько М., Лавринович М. Відродження колгоспного села (Комуністична партія України організатор відбудови сільського господарства республіки в роки Великої Вітчизняної війни). К., 1968.

14. Денисенко П.І. Комуністична партія України організатор відбудови народного господарства республіки (1943 1945 рр.). К., 1968.

15. Отечественной войны. -- К., 1977.

16. Ларін А.Ф. До питання про матеріально-побутове постачання населення України. (1943 -- 1945 роки) // Укр. іст. журн. (далі -- УІЖ). -- 1978. -- № 5.

17. Юрчук В.І. Боротьба Компартії України за відбудову і розвиток народного господарства (1945 -- 1952 рр.). -- К, 1965.

18. Лавринович М.І. Соціальні проблеми розвитку колгоспного села. -- К., 1975.

19. Савченко Є.М.Сільське і колгоспне будівництво на Україні в перші повоєнні роки // УІЖ. -- 1962. -- № 3.

20. Скляренко И.М. Руководство КПСС восстановлением и дальнейшим строительством сел в 1945 -- 1950 гг. // Сборник трудов Днепродзержинского вечернего металлургического института. -- 1958. -- Т. 3.

21. Цалюк М.А., Клименко П.П. Сільське будівництво -- важлива складова частина аграрної політики партії // УІЖ. -- 1981. -- № 1.

22. Марзеев А.Н. Записки санитарного врача. -- К., 1965.

23. Ларін А.Ф., Маковська Н.В. Боротьба за поліпшення санітарного стану визволених районів УРСР (1943 -- 1945 рр.) // УІЖ. -- 1986. -- № 12.

24. Хорош І.Д. Основные этапы и перспективы развития сельского здравоохранения в Украинской ССР: Дис. ... д-ра мед. наук. -- К., 1964.

25. Захарченко А.Л. Советское здравоохранение на Полтавщине // Вопросы социальной гигиены, организации здравоохранения и истории медицины. Республиканский межведомственный сборник. -- К., 1969. -- Вып. 3.

26. Хорош І.Д. Шляхи та основні підсумки розвитку охорони здоров 'я в Полтавській губернії--Полтавській області // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні. -- К., 1957.

27. Нагорный Л.А. Организация советского здравоохранения на Кировоградщине // Вопросы социальной гигиены, организации здравоохранения и истории медицины. Республиканский межведомственный сборник. -- К., 1969. -- Вып. 3.

28. Шлыков А.Т. Организация медицинского обслуживания сельского населения Черкасской области после Великой Октябрьской Социалистической революции // Вопросы социальной гигиены, организации здравоохранения и истории медицины: Республиканский межведомственный сборник. -- К., 1969. -- Вып. 3.

29. Шкляр Б.М. До історії розвитку охорони здоров'я в Дніпропетровській області // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я...

30. Маковська Н.В., Пелешенко М.В., Сахарчук І.М. Про роботу парторганізацій закладів охорони здоров 'я УРСР (1943 -- 1945 рр.) // УІЖ. -- 1983. -- № 12.

31. История крестьянства СССР: В 5 т. -- Т. 4. -- М., 1988; Юрчук В.И., Кожукало И.П. Коммунистическая партия во главе всенародной борьбы за восстановление и развитие народного хозяйства Советской Украины (1946 -- 1950 гг.). -- К., 1986; Зинченко Ю.И. Советы депутатов трудящихся Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны. 1941 -- 1945. -- К., 1989.

32. Коваль М.В. УРСР у період відбудови і розвитку народного господарства (1945 -- 1955 рр.) // УІЖ. -- 1990. -- № 4.

Размещено на Аllbеst.ru