Театральне життя в повітових містах волинського воєводства у міжвоєнний період

Аналіз театрального життя у Волинському воєводстві міжвоєнної доби. Діяльність українських, польських, єврейських, чеських, російських аматорських та професійних театральних колективів. Сприяння поширенню творчості європейських і вітчизняних драматургів.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2017
Размер файла 18,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Театральне життя в повітових містах волинського воєводства у міжвоєнний період

Після приєднання території Західної Волині до складу Польщі у 1921 р. передурядом постало складне завдання - добитись повної інтеграції краю до державно-політичного організму Другої Польської Республіки, сформувати серед місцевого населення лояльне ставлення до нової влади шляхом їх національно-державної асиміляції. Для цього польська адміністрація використовувала не тільки методи економічного та політичного впливу. Важлива роль відводилась культурній політиці на східних землях. Одна із засадничих тез у ставленні поляків до нацменшин полягала в тому, що асиміляція непольського населення, зокрема українців, буде здійснюватися через природний вплив польської культури. Активно пропагувалась ідея про “цивілізаційне покликання” Польщі на східних землях.

Одним із інструментів пропаганди польської культури серед громадян непольської національності, став театр. Розвиток театрального мистецтва, в умовах низького рівня грамотності місцевого населення, а також обмеженого впливу на нього засобів масової інформації, став одним із пріоритетних напрямків культурної політики Польщі на “східних кресах” на початку 1920-х років. Разом з тим, театральний рух на Волині у міжвоєнну добу, набув широкого поширення не лише серед поляків, а й в середовищі інших національних спільнот, насамперед українців, які складали домінуючу більшість мешканців краю. Театр став для них однією із форм їх національного самовираження.

Слід зауважити, що театральна мистецька спадщина Волині міжвоєнного періоду недостатньо відображена у вітчизняній історіографії. Театральне життя українців частково висвітлювалось через призму діяльності культурно-освітніх товариств, які діяли на Волині у 1920-1930-х рр. Цій темі присвячені розвідки М. Філіпович [1], Б. Савчука [2], П. Шиманського [3]. Дослідження цієї теми продовжили М. Кучерепата С. Степанюк [4]. Діяльність польського театру на Волині у міжвоєнний період найповніше висвітлено в монографії С. Кучерепи [5].

Водночас, театральне життя представників інших національностей, котрі проживали у Волинському воєводстві у 20-30-х рр. (євреїв, чехів, росіян) у науковій літературі представлено недостатньо. Відмітимо, у зв'язку з цим розвідку С. Ткачова [6], в якій він висвітлює окремі аспекти діяльності російських театральних колективів у міжвоєнній Польщі. Відтак, постає завдання комплексного аналізу театрально- мистецької спадщини волинян у міжвоєнну добу.

Мета запропонованої статті - прослідкувати розвиток аматорського і професійного театрального руху у Волинському воєводстві в 1921-1939 рр. Основною джерельною базою слугували звіти повітових старост, повітових команд державної поліції про суспільно-політичне та культурно-релігійне життя на підконтрольних їм теренах, а також афіші стаціонарних та пересувних театральних колективів, які гастролювали на Волині у 20-30-х роках ХХ ст.

Діяльність польського театру на Волині мало давні історичні традиції. Формування польської театральної культури у волинських містах та містечках відноситься до початку ХІХ ст. [7]. Зазвичай, сюди приїздили мандрівні колективи з Вільно, Житомира таінших міст. Після входження краю до складу Польщі у 1921 р. питання створення польської професійної театральної сцени на Волині актуалізувалося. Йшлося не лише про популяризацію тут здобутків польської культури засобами драматичного мистецтва, а й про те, щоб максимально відмежувати Волинь від політичних і культурних впливів Східної Галичини.

15 листопада 1924 р. в Луцьку відкрилася перша на Волині польська професійна сцена під назвою Міський театр ім. Ю. Словацького [8, с. 6]. Репертуар театру складався із творів польських та світових класиків. Театральна трупа налічувала 20 осіб, серед яких були актори, відомі в театральних колах Польщі - Марія Щенсна, Юзеф Конрад, Владислав Рачка-Совінський, ФранцишекБай-Ридзевський. У першому театральному сезоні 1924/1925 рр. Міський театр ім. Ю. Словацького здійснив постановку 35 вистав, які побачили близько 26 тис. глядачів [5, с. 50]. Тоді ж театр отримав нове приміщення із просторою залою на 700 глядачів та сучасним театральним обладнанням.

Незважаючи на те, що театр ім. Ю. Словацького був стаціонарним міським театром, митці неодноразово виїжджали з виставами до міст і містечок Волині. Так, уже в першому театральному сезоні луцькі артисти гостювали в Рівному, Володимирі, Здолбунові, Дубні, Ківерцях та інших містечках Волині.

Перша у Луцьку польська професійна сцена проіснувала недовго. Від початку свого існування театр зіткнувся зі значними фінансовими труднощами. Після завершення другого театрального сезону в травні 1926 р. загальна сума боргів театру становила 45 тис. злотих. Тому магістрат Луцька 24 червня 1926 р. прийняв рішення про його закриття [5, с. 53].

Упродовж кількох років польська громада Луцька не мала своєї театральної сцени. Порожнечу в

культурному житті місцевих поляків заповнювали гастрольні колективи з різних куточків Польщі. У другій половині 1920-х рр. до Луцька приїздили Львівський малий театр, віленська “Редута”, варшавське кабаре “Морське око”, пересувні групи варшавського Нового театру та ін.

Польський театр у Луцьку відновив свою діяльність лише у вересні 1930 р. під назвою Волинський воєводський театр ім. Юліуша Словацького. З того часу він діяв безперервно до кінця червня 1939 р., тобто дев'ять театральних сезонів. Театр працював як загальновоєводський осередок; фінансувався державою, а також магістратами волинських міст. Більшість часу актори театру перебували в Луцьку, даючи тут по два спектаклі щотижня. Однак регулярно проводилися виїзди до великих міст Волині і сусідніх воєводств. Так, під час театрального сезону 1935-1936 рр. Волинський театр гастролював у понад тридцяти містах Волині, Люблінщини і Полісся.

Значну роль у культурно-мистецькому житті українського населення Луцька відігравало Товариство “Просвіта”. Товариство здійснювало велику роботу зі створення на Волині українських мистецьких колективів - музичних, художніх, хореографічних. Одним із провідних напрямів роботи луцької “Просвіти” була театральна діяльність. У Луцьку діяла музично-драматична секція товариства, яка мала характер аматорського театрального гуртка. Про його активну діяльність свідчить хоча б той факт, що упродовж 1923 р. зусиллями просвітян було здійснено постановку 37 вистав. Вони відбувалися вбудинку луцької “Просвіти” або в приміщенні кінотеатру, якийще до війни належав багатій єврейські родині Кронштейнів.

Активізації українського аматорського театрального руху на Волині сприяло створення 31 січня 1927 р. при Луцькій повітовій “Просвіті”“Товариства українських акторів” [1, с. 119]. У репертуарі колективу були такі вистави, як “Наталка Полтавка”, “Сватання на Гончарівці”, “Майська ніч”, “Жидівкавихрестка” та ін.

Важливою подією громадсько-культурного життя Волині 1920-х рр. стало створення професійного постійного українського театру. Історія Волинського українського театру (далі - ВУТ) розпочинається у 1928 р. з приїзду до Луцька Миколи Певного, у минулому актора Московського художнього, а пізніше Київського державного європейського театру, вихованця М. Саксаганського. В Луцьку він організував аматорський драматичний гурток, на базі якого згодом постав Волинський український театр [9, арк. 52]. До складу трупи театру, яка налічувала понад тридцять осіб, входили талановиті актори Н. Певна, П. Куліш, М. Лісовикова, О. Неделко, Ю. Шафарчук, П. Зботанів та ін. [10, с. 323]. Основу репертуару театру складали твори корифеїв українського театру М. Садовського,

І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького та ін.

Для підтримки Волинського українського театру на початку 1932 р. в Луцьку було засноване Волинське українське театральне товариство (далі - ВУТТ) [9, арк. 52]. Це товариство об'єднало не байдужих до рідного театру представників української інтелігенції Волині. ВУТТ поставило за мету підтримку

українського театрального мистецтва на Волині через організацію аматорських гуртків, хорів, оркестрів, режисерських курсів, заснування театральної бібліотеки, читання лекцій та рефератів серед населення і т.п. [11, арк. 4].Головою товариства, яке в 1932 р. об'єднувало 58 членів, став сенатор Микола Маслов. Серед зареєстрованих членів ВУТТ були відомі на Волині представники місцевої інтелігенції: О. Алмазов, І. Власовський, І. Гловацький, Микола, Ніна та Петро Певні, М. Тележинський, С. Скрипник.

Основним прибутком Волинського українського театру були кошти, які надходили від організації вистав і гастролей. Театр мав підтримку з боку воєводської адміністрації (відділ самоврядування Волинського воєводського управління щорічно виділяв театру близько 18 тис. злотих) [9, арк. 57]. Певні субвенції надходили також від Міністерства віросповідань та народної освіти (у 1935 р. розмір державної дотації для ВУТ становив 1 тис. злотих щомісяця) [12, арк. 30зв]. Це були невеликі суми, але вони давали можливість запрошувати досвідчених акторів, купувати необхідний реквізит, костюми тощо. Через хронічну нестачу коштів театр довший час не мав свого приміщення, тому святкування, урочистості, вистави зазвичай відбувались у Луцькому міському театрі або в приміщенні міського клубу “Рідна хата”. ВУТ вважався пересувним театром і в Луцьку міг давати вистави щонайбільше два місяці на рік. Решта часу театральний колектив гастролював містами і селами Волинського, а також сусіднього Поліського воєводства [13, с. 3].

За свідченнями самих учасників театральної трупи, артистам доводилося працювати у доволі непростих умовах. Ось як описує умови, в яких працювали артисти ВУТ під час гастролей сезону 1936 р., директор театру Микола Певний (документ подається мовою оригіналу): “ВУТ дає свої вистави, де є до того найменша можливість: по школах (Торчин, Межиріччя), у недобудованому млині (Млинів, Дубенського повіту), по гмінах (Колки), по корчмах (де є відповідна саля), влаштовуючи, розуміється, скрізь сцени, а то просто в шопі (сараї - Ю. К.). Наприклад, у Степані ми грали в такій шопі. Шопа ця мала три переділи. З двох переділів зробили салю й сцену, розібравши стіну, а в третьому переділі стояли гмінні брички та двоє чудових жеребців, які, до речі, під час вистави тримали себе чемно, навіть ні разу не заїржали. Для гардероби симпатичний степанський війт дав нам кімнату в гміні, звідки одягнені й захарактеризовані артисти переходили вулицею до театру, себто до ... шопи. А проте Степань залишила по собі найсимпатичніші враження” [14, с. 2].

Гастролі театру зазвичай розпочинались у січні і тривали 4-5 місяців.До Луцька артисти поверталися лише наприкінці червня. Під час сезонних гастролей актори українського театру давали понад 100 вистав, а кожен спектакль збирав у середньому від 100 до 450 глядачів. Так, упродовж січня-червня 1936 р. ВУТ об'їздив із виставами п'ять повітів Волинського воєводства. За цей час театр побував у 17 містах і селах Волині, дав 106 вистав, які відвідало 21 573 особи [14, с.2]. Загалом же за перші роки свого існування ВУТ представив 317 вистав, які подивилося 49 411 глядачів [9, арк. 58].

Репертуар театру складався з понад 30 п'єс різних жанрів - опер, оперет, обрядових п' єс, музичних комедій, історичних драм. Найбільший успіхом у глядачів мали такі твори: “Сорочинський ярмарок”, “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка Полтавка”,

“Пошились у дурні”, “Вечорниці”, “Українські

колядки”, “Ніч перед Різдвом”, “Циганка Аза”, “Ой не ходи Грицю”, “Суєта”, “Мартин Боруля”, “Чумаки”, “Чорноморці”, “Катерина”, “Вій”, “Мірандола”,

“Бояриня”, “Гетьман Дорошенко”, “Хазяїн” та ін. [14, с. 2].

Різнобарвним було культурно-мистецьке життя єврейської громади Волині. Його осередками стали культурно-освітні, мистецькі та доброчинні товариства. Це, зокрема, товариство допомоги бідним та хворим євреям “ЛінасХацедек”, культурно-освітні товариства “Тарбут”, “Культур-ліга”, “Фрейхейт”, єврейське

мистецьке товариство “Мистецтво і сцена”, молодіжна організація “Гекалюц піонер”, єврейське товариство “Сцена і освіта” та ін. [15, арк. 13; 16]. Члени цих товариств влаштовували в Луцьку, Рівному та інших містах Волині постановки вистав за п' єсами єврейських авторів, концерти, а зароблені кошти направляли на благодійні цілі.

Нерідко на Волинь приїздили й мандрівні єврейські театри. Так, за повідомленнями повітових старост, у 1931 р. на території Волинського воєводства

гастролювали: Варшавська артистична група під

керівництвом Іди Камінської, єврейський мандрівний театр (керівники трупи - Вольф Бенхаус, Давид Хельтман), Новий єврейський театр з Варшави (керівник - Бернард Харт), Артистична група єврейських сцен (керівник - Лідія Потоцька) [17, арк. 54]. Упродовж квітня-жовтня 1933 р. в містах та містечках Здолбунівського повіту виступали єврейський театр артиста Лайхтера, мандрівний єврейський театр

Е. Дессера, театральна єврейська трупа Л. Гельтіхмана [18, арк. 26]. На початку 1935 р. у Здолбунівському повіті гастролювали: єврейський театр “Dieldische Bande”,

мандрівний єврейський театр Ізраеля Бялковича та єврейський мандрівний театр Барнарда Харта з Дрогобича [19, арк. 165].

Театр відігравав важливу роль у культурному житті чеської меншини на Волині. Найбільш відомими були театральні колективи в чеських колоніях Грушвиці, Мартинівці, Дубровиці, Нивах-Губинських, Дорогостаї [20, с. 42]. Акторами найчастіше виступала місцева чеська молодь, а режисерами театральних постановок були вчителі місцевих шкіл.

Важливими осередками національно-культурного життя чехів Волині були т.зв. чеські клуби, які існували майже у всіх великих чеських колоніях. Це були свого роду клуби дозвілля та сімейного відпочинку [21, арк. 21]. При клубах зазвичай існували бібліотека, читальня, зала для аматорських вистав. У приміщеннях клубів влаштовувалися лекції, тут відбувалися товариські зустрічі, вокально-музичні та літературні вечори, бали- маскаради, танці, вистави та інші імпрези за участю місцевих чехів [22, арк. 2]. Загалом аматорські театри існували у 22 чеських колоніях на Волині [23, с. 238].

Доволі активним у міжвоєнну добу було культурно- мистецьке життя російської меншини на Волині. У повітових містечках Волинського воєводства часто гастролювали російські театральні колективи. Драматичні гуртки, музичні колективи існували при Російському доброчинному товаристві. У 1920-1930-х рр. місцеві театральні трупи поповнювалися російськими акторами з Москви, Петрограда, Києва, Одеси, які прибували на Волинь під час чергових хвиль еміграції [6].

У Рівному, де в міжвоєнний період проживала одна з найчисленніших російських громад на Волині, театрально-мистецькі заходи відбувалися у місцевому театрі “Зафран”, що вміщував 486 осіб [24, арк. 48]. Глядачі мали змогу відвідувати вистави як місцевих театральних труп, так і мандрівних драматичних колективів. Так, у серпні 1921 р. в театрі “Зафран” виступала трупа російських акторів Миколи Гриневського. Глядачі побачили виставу “Анфіса” за твором Леоніда Андреєва [25, арк. 107].

У листопаді 1921 р. в Рівному гастролювала російська драматична група під керівництвом Зінаїди Кельчевської. Колектив складався з 25 акторів, які в театрі “Зафрана” винесли на суд глядачів вистави “Мадам Сен-Жен” і “Затоплений дзвін”. Режисуру здійснив актор і режисер Олександр Горяїнов. У репертуарі цього театру були також вистави “Обрив”, “Діти Ванюшина”, “Павло І”. Афіші повідомляли глядачам, що під час вистав вони зможуть побачити захопливе дійство з розкішними декораціями та костюмами з Віленського міського театру [25, арк. 224225].

Окрім Рівного, виступи театральних колективів відбувалися і в найближчих повітових містечках. Так, у Здолбунові 17-18 січня 1922 р. театр оперети “Музична комедія” під керівництвом професійного актора П.Н. Андреєва-Трельського показав місцевим глядачам вистави “Сільва” і “Король, що веселиться” [26, арк. 30]. У березні цього ж року театр гастролював у Корці з виставами-оперетами “Весела вдова” та

“Гейша” [27, арк. 258]. 2-4 лютого 1922 р. у Здолбунові в залі театру Варецького відбулися гастролі трупи артистів петроградських і московських театрів. Глядачі побачили виставу “Весела вдова” (у головній ролі О. Вигоцька) та оперету І. Кальмана “Граф

Люксембург” [26, арк. 241].

У середині лютого 1922 р. на вулицях Рівного з'явилися афіші, які повідомляли про гастролі Одеського міського театру Михайла Курського за участю артистів: московського театру Р. Борисова, петроградського - О. Дибчинської, київського театру Соловцова - А. Морозової. Розпочалися гастролі 24 лютого виставою “Співець свого жалю” за п'єсою Осипа Димова “Йошка-музикант” [26, арк. 303-304].

У 1930-х рр. Волинь неодноразово з гастролями відвідували: Російський мандрівний театр Володимира Шубінова та ОвсеяЧарського, Російська артистична група під керівництвом Миколая Греля, Російський об'їзний театр Полікарпа Павлова, російський театр “Бі-ба-бо” під керівництвом П.Андреєва-Трельського, Віленська російська артистично-драматична група Миколая Орла та ін. [17, арк. 54].

Особливим успіхом з-поміж усіх російських театрів на Волині користувався ТАРД - Театр артистів російської драми з Вільно під керівництвом Леоніда Скіпітрова-Ніколаєва, який було засновано в 1924 р. Цей театр об'їздив із гастролями усю Волинь. Так, у травні-червні 1929 р. Віленський ТАРД гастролював містами Рівненського та Здолбунівського повітів, показуючи глядачам вистави “Право життя”

(В. Винниченка), “Жінка-вбивця” (ЛавінаМорланда- Гордіна), “Як люблять жінки” (Сімона), “Інтрига і кохання” (Шиллера), “Романа” (Е. Шелдона) [28, арк. 103зв]. У репертуарі цього театру в сезоні 1931 р. були вистави “Раба кохання”, “Цар Іван Грозний”, “Квадратура кола”, “Ідіот”, “Ікс, ігрек, зет”, “Життя людини”, “Жінка і брехня”, “Мрія кохання”, “Голос крові”, “Восьма дружина синьобородого” та ін. [18, арк. 8]. У червні-липні 1931 р. вистави ТАРДу змогли побачити глядачі Мізоча, Здолбунова, Острога.

Отже, театральне життя на Волині у міжвоєннудобу було насичене багатьма яскравими подіями. Можна сміливо стверджувати, що театр був одним із епіцентрів культурно-мистецького життя волинян у 1920- 1930-і рр.

У міжвоєнний період на Волині розвивалось театральне мистецтво представників різних національностей - поляків, українців, євреїв, чехів, росіян. Причому для кожної з них участь у театральних постановках та їх перегляд мали свій особливий зміст. Для місцевих поляків це був спосіб популяризації та утвердження польських культурних впливів на східних землях. Для українців театр став важливим чинником у формуванні та збереженні своєї національної самосвідомості. Театр був однією із яскравих форм національного самовираження єврейської, чеської та російської меншин, які проживали на Волині. Кошти, виручені від постановок аматорських театральних колективів найчастіше направлялись на благодійні цілі, на фінансову підтримку культурних та освітніх організацій.

Список використаних джерел

театральний драматург волинський

1. Філіпович М. Луцька “Просвіта”. 1918-1935 рр.:

монографія / М. Б. Філіпович. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 240 с.

2. Савчук Б. Волинська “Просвіта” / Б. Савчук. - Рівне : Ліста, 1996. - 154 с.

3. Шиманський П. Й. Музична культура Волині І пол. ХХ ст.: монографія / П. Й. Шиманський. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2005. - 172 с.

4. Кучерепа М.М, Степанюк С.М. Український аматорський і професійний театральний рух на Волині (1921-1939 рр.) / М. Кучерепа, С. Степанюк // Вісн. Львів. комерц. акад. Сер.: Гуманітарні науки. Вип.10: ювіл. зб. на пошану Степана Гелея // від. ред. І. Копич. - Л. : Львів. комерц. акад., 2011. - С. 350-359.

5. Кучерепа С. Польський театр на Волині / С. Кучерепа. - Луцьк: ВМА “Терен”, 2005. - 116 с.

6. Карліна О. Театральне життя у повітових містах Волинської губернії в першій половині ХІХ ст. // Науковий вісник Східноєвропейського національного універ. ім. Лесі Українки. Серія: історичні науки. - 2013. - № 21. - С. 27-32.

7. Державний архів Волинської області (далі - ДАВО). - Ф.200. - Оп. 2. - Спр.2.

8. Степанюк С. Діяльність Волинського українського театру (1928-1939) / Софія Степанюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича; голова редкол. Я. Ісаєвич; упоряд. М. Литвин, В. Футала. - Львів : [б. в.], 2008.- Вип.17: Українсько-польсько-білоруське сусідство: ХХ століття.- C.320- 327.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині.

    реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011

  • Господарське життя первісної доби. Трипільська культура на землях України. Господарство скіфів. Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я. Економічне життя слов’янських племен часів розселення на території України.

    реферат [30,1 K], добавлен 28.11.2007

  • Аналіз зародження теорій етногенезу в працях античних та середньовічних авторів. Порівняння поглядів дореволюційних вітчизняних істориків; вчених радянського періоду; зарубіжних істориків, переважно чеських і польських на походження слов'янських племен.

    курсовая работа [91,8 K], добавлен 22.07.2013

  • Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.

    контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012

  • Життя та діяльність Рональда Рейгана. Ставлення до родинного життя. Акторська кар'єра майбутнього президента США. Служба в армії, початок політичної кар'єри. Характеристика діяльності Рональда Рейгана на президентському посту. Життя після президентства.

    презентация [1,6 M], добавлен 22.11.2016

  • Діяльність американських єврейських організацій в Україні під час голоду 1921-1922 років, напрямки їх діяльності. Взаємини товариств і влади та використання компартійними органами потенціалу міжнародної філантропії для реалізації власної політики.

    статья [25,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Політична ситуація Німеччини у кінці XIX – на початку XX століття. Життя та партійна діяльність одного з політичних діячів німецького Міжнародного робітничого і комуністичного руху Ернеста Тельмана, одного з головних політичних опонентів Гітлера.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 30.03.2011

  • Формування Р. Макдональда як активного учасника політичного життя Великобританії. Утворення лейбористської партії. Правління першого уряду 1924 року, формування та діяльність другого та третього урядів. Відхід Джеймса Рамсея Макдональда від влади.

    презентация [7,5 M], добавлен 11.04.2014

  • Розлад феодально-кріпосницької системи Росії. Придушення повстання декабристів і встановлення режиму жорстокої військово-поліцейської диктатури. Початок промислового перевороту. Проекти В.Н.Каразіна по реформуванню суспільного та державного життя.

    реферат [35,7 K], добавлен 06.05.2009

  • "Відбудова" кінематографу та театрального мистецтва в повоєнний період. Діяльність видатних тогочасних режисерів і акторів, їх роль в історії післявоєнного кіно. Творчість К. Муратової, С. Параджанова, Ю. Іллєнко та інших видатних акторів та режисерів.

    реферат [39,1 K], добавлен 09.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.