Невідомі рукописні спогади Осипа Назарука про військово-політичні події в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Невідомі рукописні спогади Осипа Назарука про військово-політичні події в Україні

Іван Хома

У статті здійснено археографічний і джерелознавчий аналіз неопублікованого рукопису спогадів Осипа Назарука про військово-політичні події в Києві й Білій Церкві, учасником і свідком яких він був у першій половині листопада 1918 року.

Ключові слова: ЗУНР, УНР, Січові Стрільці.

У новітній суспільно-політичній історії України постать політика, письменника, публіциста Осипа Назарука (1883-1940) є достатньо помітною. Інтерес істориків прикутий до його громадсько-політичної діяльності і творчої спадщини, представленої літературно-художньою прозою, публіцистикою, аналітичними працями і спогадами. Основний творчий доробок зберігається у фонді № 359 - «Осип Назарук (1883-1940)» Центрального державного архіву України в місті Львові, а більшість матеріалів було опубліковано ще в міжвоєнний час. У сучасній історіографії громадсько-політичну діяльність Назарука, його творчу спадщину комплексно досліджувала Лілія Бурачок Бурачок, Л. Громадсько-політична діяльність Осипа Назарука (1883-1949 рр.) : автореф. ... канд. іст. наук / Лілія Бурачок. - Івано-Франківськ, 2006. - 20 с.; Західно-українська народна республіка. 1918-1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Ярослав Ісаєвич; упоряд.: Микола Литвин, Іван Патер, Ігор Соляр. - Львів. 2009. - С. 193-216.. Водночас у Російському державному військово-історичному архіві (Москва) нещодавно було віднайдено досі не відомий рукопис спогадів, який і став поштовхом до написання цієї статті. Її мета - здійснити археографічний і джерелознавчий аналіз, визначити основні сюжети й окреслити інформативне значення документа для дослідників Української національної революції 1917-1921 років.

Насамперед потрібно згадати інші - основні - спогади Осипа Назарука про цей період - «Рік на Великій Україні», що охопили часовий проміжок від 5 листопада 1918-го до 16 листопада 1919 року. В основі цих хронологічних меж лежить виїзд автора зранку 5 листопада зі Львова і прибуття 6 листопада (близько 17-ї години) до Києва для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським про військову допомогу Українській національній раді у Львові в боротьбі з польським збройними силами Хома, І. Січові Стрільці. Створення, військово-політична діяльність і збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр. / Іван Хома. - Київ, 2011. - С. 42.. Відомо, що після українського збройного виступу у Львові 1 листопада розпочалась Українсько-польська війна, яка стала головною перешкодою на шляху утвердження української держави в Західній Україні. Осип Назарук на той час був секретарем філії УНР у Львові, мав певні контакти з військово-політичним представництвом Української

Держави, особливо командуванням Окремого загону Січових Стрільців та членами Головної ради галицьких, буковинських та угорських українців.

Кінець спогадів збігається з часом виїзду Осипа Назарука (що на певний час перед тим зупинявся в Кам'янці-Подільському) 16 листопада 1919 року, разом з керівниками і іншими урядовцями ЗУНР, через Румунію до Відня Назарук, О. Рік на Великій Україні / Осип Назарук. - Відень: Український прапор, 1920. - С. 325-326..

У своєму тексті автор описує як ті події, учасником яких він був, так і ті, що пов'язані з ним опосередковано. Поруч із власне спогадами документ містить щоденникові записи Назарука, що істотно підвищують рівень його достовірності й об'єктивності. Перевагою спогадів є й те, що Назарук описав пережиті події відразу після прибуття до Відня, коли пам'ять про них була ще свіжою, паралельно друкуючи текст частинами, від грудня 1919 року, в газеті «Український прапор», заснованій у столиці Австрії екзильним урядом Диктатора ЗУНР, яка залишалася органом уряду преси й пропаганди до часу припинення існування новітньої західноукраїнської державності в 1923 році. У 1920 році видавництво «Українського прапора» випустило спогади Осипа Назарука окремим виданням Ibidem, 344 с.. У Центральному державному архіві України (м. Львів) у згаданому вище фонді зберігається одна з трьох записних книжок, які стосуються саме цього періоду, а саме - третя частина. Ця книжка має вигляд блокнота й охоплює період від 9 червня до 12 листопада 1919 року Центральний державний історичний архів України в м. Львові. - Ф. 359, оп. 1, спр. 1. - Арк. 1-82.: «Початок цих споминів і частина Київського періоду писана в Камінци (сучасний Кам'янець-Подільський. - І. X.), решта у Відні - в значних промежутках часу. Писання скінчено 23 березня 1920» Назарук, О. Рік на Великій Україні..., с. 336.. До Кам'янця-Подільського, як пише автор, переїхав 9 червня 1919 року Ibidem, с. 160., і рукопис третьої записної книжки це підтверджує. Події з 12 до 16 листопада, а саме - підготовка й перебіг евакуації офіційних осіб ЗУНР з Кам'янця-Подільського й переправа через ріку Дністер на територію Румунії, були описані дещо пізніше.

У Російському державному військовому архіві, м. Москва у фонді «Іванов М. І. (1851-1919)» Іванов Микола Іудович - російський військовий діяч, генерал, у 1908-1914 роках командував військами Київського військового округу, в роки Першої світової війни - головнокомандувач Південно-Західним фронтом, у роки громадянської війни в Росії брав участь в білогвардійському русі. Помер 27 січня 1919 року. зберігається вісім оригінальних аркушів спогадів Осипа Назарука під назвою «Спомини з моєї праці на Великій Україні» Российский государственный военный архив, г. Москва. - Ф. 72, оп.1, спр. 98. - Арк. 1-8.. В описі фонду й довідковій літературі архіву відсутні пояснення про походження документа Деякий фактичний матеріал цих спогадів було вже використано й запроваджено до наукового обігу, див.: Хома, І. Становище Окремого загону Січових Стрільців на час листопадового зриву у Львові / Іван Хома // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип. 16. - 2009. - С. 47-51.. Спогади занотовані ручкою, за винятком кількох дописів, зроблених простим олівцем, на аркушах, які відповідають сучасному формату А 5. Хронологічно документ охоплює 5-16 листопада 1918 року. Його зміст не дає підстав сумніватися, що автором тексту є Осип Назарук. Рукопис спогадів дещо відрізняється від їх опублікованої версії. Зокрема, у вступі автор згадує міста (Бучач, Золочів), в яких ходив до гімназії, Львів, де навчався в університеті, коротко описує свої погляди на перспективу побудову держави тощо Российский государственный военный архив, г. Москва. - Ф. 72, оп.1, спр. 98. - Арк. 1.. Найвищим культурним типом вважає скандинавський, в якому йому особливо імпонує сильна армія, а серед суспільних прошарків найбільш перспективними і придатними для державотворення називає юристів і купців. Роздуми з приводу загальних питань державного будівництва Осип Назарук обґрунтував у брошурі «Військо й політика» (1919) Назарук, О. Військо й політика / О. Назарук. - Кременець, 1919. - 16 с., натомість в опублікованих спогадах згаданий вступ відсутній.

Основна частина спогадів розпочинається зі слів «Мрія мого життя Самостійна Українська Держава». Далі зазначено, що автор утретє приїхав до Києва 6 листопада, де «сиджу і досі» Российский государственный военный архив, г. Москва. - Ф. 72, оп.1, спр. 98. - Арк. 2.. Це дозволяє зробити припущення, що він занотовував своє перебування в Києві з кінця 1918-січня 1919 року. Опубліковані спогади інформують: «Дня 5 листопада 1918 р. о годині другій над ранком виїхав я з «Народного дому» у Львові до Київа з інженером Шухевичем [у рукописі йдеться про сотника Шухевича, в опублікованих спогадах - про інженера, імені якго О. Назарук не вказав Особу ідентифікувати не вдалось.. - І. X.], щоби з доручення Команди Українського Війська просити о військову допомогу “Гетьмана всієї України” Скоропадського». Автомобілем галичан довезли до залізничної станції Радивилів (відстань приблизно 109 км), де вони пересіли на потяг. У рукописі автор також зазначив, що мав тоді високу температуру. У книжці «Рік на Великій Україні» відсутня точна дата і година прибуття до Києва, натомість у рукописі чітко вказано, що це сталося 6 листопада 1918 року о 5-й годині вечора. Саме відсутність цієї інформації не дозволяла дослідникам точно вказати на час прибуття галицької делегації, створювала різнобій у визначенні початку переговорів з гетьманом Павлом Скоропадським, Володимиром Винниченком, Стрілецькою радою тощо. В історіографії можна зустріти посилання на 6 листопада Карпенко, О. З історії Західно-Української Народної Республіки (До 85-річчя з дня народження професора О. Ю. Карпенка) / Олександр Карпенко ; загальна редакція М. Кугутяка. - Івано- Франківськ, 2006. - С. 254., 11 листопада Литвин, М. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. / Микола Литвин. - Львів, 1998. - С. 296; Ковальчук, М. На чолі Січових Стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917-1921 рр. / Михайло Ковальчук. - Київ, 2010. - С. 60-61., 13 листопада Бурачок, Л. Громадсько-політична діяльність Осипа Назарука..., ор. сії, с.12.. Автор цієї публікації, проаналізувавши тексти, дійшов висновку, що до столиці Української держави Осип Назарук приїхав 7 листопада Хома, І. Особливості відновлення та діяльності формації Січових Стрільців у добу гетьмана П. Скоропадського / Іван Хома // Вісник національного університету «Львівська політехніка». «Держава та армія». - № 555. - Львів, 2006. - С. 56.. назарук рукописний політичний

Із київського вокзалу Назарук і Шухевич поїхали до гетьманської резиденції. Якраз тоді гетьман мав заплановану зустріч із галицьким представництвом Києва, до якого змогли долучитися новоприбулі делегати. їх безпершкодно пропустила охорона резиденції, а також близький соратник гетьмана й генеральний писар Української держави Іван Полтавець-Остряниця Российский государственный военный архив, г. Москва. - Ф. 72, оп.1, спр. 98. - Арк. 2.. У приймальні був присутній Євген Коновалець, який за дорученням Стрілецької ради намагався з'ясувати ситуацію довкола стрілецького загону і планів його передислокації з Білої Церкви до Києва, стосовно чого гетьман не міг надати чіткої відповіді. У нетривалій розмові брали участь Шухевич, Євген Коновалець і Осип Назарук. Останній, нотуючи свої враження від прийому, порівняв гетьмана з Андреєм Шептицьким Ibidem, арк. 3.. Цікавою є інформація про розмову щодо військово-матеріальної допомоги, теж відсутня в опублікованих спогадах. Назарук запевнив, що метою повстання у Львові є не помста полякам, а будівництво української держави. Саме це спонукало гетьмана відреаґувати позитивно на прохання галичан про підтримку: «Хоч я не у війні з Польщею, але на таку ціль допомогу дам. Тільки мушу зробити це обережно: видам наказ війську, щоб очистило від полонених залізничний шлях до Львова, я за це не відповідатиму, але мусітиму вилучити ті частини з моєї армії як дезертирські. Кілько вам війська треба? Вистачить полк Січових Стрільців, що у Білій Церкві. Він переважно з галичан, які радо заженуться поза Львів». Назарук свідчив, що гетьман роздумував хвилину, а далі звернувася за порадою до полковника Коновальця, який відповів таким чином: «Я, пане Гетьмане, жовнір. І піду де того вимагає інтерес Української Держави». Після цього гетьман запропонував надати фінансову допомогу в розмірі 5 млн корон, записав усе власноруч, закликав ад'ютанта та передав йому письмове розпорядження і наказ приступити до його виконання. У цьому місці рукопису Осип Назарук зробив приписку олівцем: «Я тоді не сподівався, що візьму участь в повстанні проти гетьмана». Тим часом у друкованих спогадах відсутня ще одна важлива деталь, пов'язана з кулуарною розмовою після описаної авдієнції у Павла Скоропадського, під час якої Євген Коновалець визнав: «Ми, здається, не зможемо поїхати, хоч треба. Бо гетьман хоче піддати Україну Москві. Союз лівих українських партій проголосив повстання проти нього. Січові Стрільці зв'язані з Великою Україною більше, чим з Галичиною. Зрештою все це рішить Стрілецька Рада. Але наперед ходім до Національного Союзу. Там застанемо Винниченка. Повстання, розуміється “велика тайна”» Ibidem, арк. 4..

Увечері 6 листопада 1918 року Євген Коновалець провів у Білій Церкві засідання Стрілецької ради, де зібралися люди молоді, «але горді з почуття обов'язку супроти України. Переважно мої особисті знакомі». Назарук доповів про ситуацію в Галичині та розмову з Винниченком, сів у крісло й заснув від утоми і хвороби. Кілька разів його будив Роман Сушко, врешті, його відвели спати. Наступного дня Назарука оглянув лікар і встановив діагноз: «сильна ангіна». Назарук пролежав із хворобою до 14 листопада. Того ж дня в старшинській столовій дізнався, що «Стрілецька Рада... вирішила не посилати ніякої підмоги на Львів, бо Київ важніший. Наказ від гетьмана прийшов, але прийшов і другий, яким відкликано перший» Ibidem, арк. 5.. Відсутність останньої дати в опублікованих спогадах досі не дозволяла більш точно визначити час, коли Назарук долучився до активної політичної роботи на Наддніпрянщині.

Увечері із київської преси Назарук дізнався про «маніфест гетьмана про федерацію України з Росією». Ця новина спричинила кардинальну зміну в настроях січовиків, які «уважали себе тим маніфестом звільненими з обов'язку служити гетьману. Бо вони зобов'язувались служити йому як голові самостійної Української Держави» Ibidem, арк. 6..

Ще одним цікавим фактом є опис подій 15-16 листопада. Осип Назарук зазначив, що коли 16 листопада він із Директорією покинув Білу Церкву, то «в казармах залишились тільки хворі й старшини Бісик і Домарадський. Вони мали організувати селян, які вже напливали - й відсилати їх за нами. Запал був великий. Я хотів їхати до Львова, але п. Коновалець заявив: “Переповість там все Шухевич, а ви мусите остати. Директорія немає одного - товмача. А переговори треба бути вести нераз”. Ніколи в життю не мав я такого навалу праці як тоді» Ibidem, арк. 8.. Назарук таки залишився в Білій Церкві, і його було включено до складу Стрілецької ради Окремого загону Січових Стрільців.

Отже, новознайдений рукопис спогадів Осипа Назарука важливий з погляду дослідження біографії автора, його творчої спадщини і громадсько- політичної діяльності, а також дозволяє скориґувати усталені в історіографії погляди на військово-політичні події першої половини листопада 1918 року, їхню хронологію, вирішальні моменти перебігу, настрої учасників.

Размещено на Allbest.ru