Реформація і селянська війна в Німеччині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформація і селянська війна в Німеччині

Реформацією називають рух за перебудову християнської церкви. Наприкінці XV - на початку XVI ст. незадоволення римськими папами було загальним. Сучасників вражало лицемірство вищих сановників церкви, котрі проповідували невибагливість та утримання від світських насолод, а самі жили в розкоші, жадібно нагромаджуючи величезні багатства, значну частку яких становив продаж індульгенцій - спеціальних папських грамот, свідоцтв про відпущення як вчинених, так і не вчинених ще гріхів, які видавалися за гроші або за особливі заслуги перед католицькою церквою. Світська влада обурювалася постійними політичними інтригами пап і кардиналів, їхнім втручанням у внутрішні справи європейських держав.

Поряд із критикою католицького кліру здійснювалися й окремі спроби позбутися впливу Риму і створити національні церкви. Найбільшого успіху на цьому шляху досягли французи. Ще у 1438 р. Карл VII домігся значної незалежності французької католицької церкви, відмовившись сплачувати палі щорічний податок - анати. Сторіччя потому Рим повернув своє право, зате французький король віднині самостійно міг призначати єпископів. Інша ситуація склалася в Німеччині, де політична роздрібненість не дозволила створити єдину національну церкву, тому країна найбільше страждала від папського свавілля.

Реформація як рух за перебудову католицької церкви і перегляд його фундаментальних догматів була підготовлена ще задовго до початку XVI ст. Наприклад, на Констанському і Базельському соборах XV ст. деякі церковні ієрархи пропонували здійснити окремі перетворення в католицькій церкві. Англійський теолог Джон Уікліф (1320-1384) виступав за реформу католицької церкви, незалежність англійської церкви від папської влади, секуляризацію церковного майна, критикував культ святих і продаж індульгенцій, засуджував непомірну жадобу пап та кардиналів, переклав Біблію англійською мовою. Реформаційні ідеї висували також Ян Гус та діячі Відродження.

1517 р. був початком Реформації: Мартін Лютер, професор богослов'я університету в м. Віттенберзі, вивісив на дверях місцевої церкви звернення до вчених і духівництва - "95 тез". Він рішуче засудив торгівлю індульгенціями, що спричинило невдоволення Папи Римського. Через деякий час Лютер заявив, що церква може існувати і без Папи, та запропонував більше не надсилати грошей у Рим. Останнє особливо роздратувало Палу, тому він відлучив Лютера від церкви. У відповідь ініціатор Реформації назвав Палу єретиком і публічно спалив один із примірників папської грамоти.

Мартін Лютер (1483-1546) - теолог і громадський діяч епохи Реформації, засновник німецького протестантизму. Навчався в Ерфуртському університеті, де у 1505 р. отримав ступінь магістра "вільних мистецтв" і планував продовжити навчання з юриспруденції. Проте з глибоких релігійних переконань став монахом-августинцем і завдяки винятковим розумовим здібностям був посвячений у сан священика. У 1512р. отримав ступінь доктора богослов'я і посаду професора біблеїстики в університеті Віттенберга. Внутрішні пошуки спасіння та вивчення Біблії й середньовічних німецьких містиків привели його до розриву з католицькою доктриною виправдання через "добрі справи" й утвердження "особистої віри" як єдиного і достатнього засобу отримання божественної благодаті (ідея "виправдання вірою"). У 1617р. Лютер оприлюднив 95 тез, які об'єднали різні стани Німеччини і стали початком Реформації як релігійного і суспільно-політичного явища. З 1520р. Лютер перетворився на центральну фігуру антицерковної опозиції й розробляє радикальні релігійні ідеї, які утворюють основу для розвитку протестантизму. З виникненням суперечностей усередині реформаційного руху та активізацією селянських виступів Лютер зайняв відверто консервативні позиції, вимагаючи покарання селян -"розбійників", нетерпимо виступав проти інших реформаторів (наприклад У. Цвінглі), відмовився від своїх попередніх поглядів про можливість вільного тлумачення мирянами Біблії тощо.

1519 р. німецьким імператором було обрано іспанського короля з династії Габсбургів - Карла V. Цей володар вороже ставився до Реформації і підтримував Палу в боротьбі проти Лютера. 1521 р. у м. Вормсі було скликано з'їзд німецьких князів, представників рицарства і міст, які вимагали від Лютера зректися своїх поглядів, але він відповів: "На цьому стою і не можу інакше!" Карл V видав указ, яким поставив його поза законом. Врятував реформатора саксонський курфюрст, який заховав його у своєму замку.

Завдяки підтримці широких верств німецького народу ідеї Реформації швидко поширювалися. Багаті городяни вимагали "дешевої церкви". Князі сподівалися очолити її у своїх князівствах. Рицарі виступали за насильне захоплення церковних земель і багатств. Селяни і міські бідняки не тільки підтримували Реформацію, а й прагнули позбутися феодального гноблення.

Розпочалася народна Реформація, що привела до Селянської війни в Німеччині (1524-1526). реформація християнський церква

Поширення загальнонародного протестантського руху (тобто такого, що підтримував Реформацію) супроводжувалося захопленням церковних земель, закриттям монастирів і вигнанням ченців. Навіть Лютер злякався і закликав народ до покори владі. Проте його осудив інший священик - То мас Мюнцер, який заявив: "Якщо послідовники Лютера обмежаться лише звинуваченням священиків і ченців, то їм не слід було розпочинати боротьбу за свободу". Він закликав знищити феодальні порядки, передати владу народу, встановити рівність і справедливість. Мюнцер очолив Реформацію в Німеччині.

Томас Мюнцер (бл. 1490-1525) - німецький теолог, ідеолог німецької народної Реформації, керівник Селянської війни в Німеччині 1524-1525рр. З початку своєї священицької діяльності критично ставився до католицької церкви і приєднався до прибічників Лютера. 31520р. він розірвав з поміркованою позицією останнього і зблизився з революційними селянами та міським плебсом, розробляючи їхню ідеологію в релігійно-містичній формі. Великий вплив на Мюнцера мали ідеї чеських таборитів як "ревнителів справи Бога" у поваленні світового зла. Мюнцер закликав до перетворення земного світу в загальних інтересах, що відповідає загальному Божому задуму. Він виступав проти церковної ортодоксії, протиставляючи їй безпосередню "віру серця": щоб оволодіти справжньою істиною, людина має відмовитися від гріховної сутності, відчути в собі дух Христа і так дійти до вищої божественної мудрості. Тим самим вищим критерієм для людини є Святий Дух, який діє в людській душі і є джерелом істини.

Озброєний виступ селян розпочався у Шварцвальді 1524 р. Воєнні дії розгорнулися майже на всій території Німеччини. Повстанці об'єднувалися в загони, громили замки і монастирі, знищували списки феодальних повинностей. Керівники селянських загонів прийняли програму Мюнцера - ліквідацію кріпосного права, обрання священиків, зменшення феодальних повинностей. Під час однієї з битв Мюнцер потрапив у полон і після жорстоких тортур за наказом князів його було страчено. Німецькі феодали поступово перехопили воєнну ініціативу. Повстання було придушено спочатку у Франконії, а потім у Швабії.

Причинами поразки Селянської війни були відсутність єдності дій і спільного керівництва, перехід міських багатіїв і Лютера на бік феодалів, погане знання воєнної справи, слабка дисципліна в повстанських загонах, нездатність німецької буржуазії очолити повстання.

Значення Селянської війни в Німеччині полягає в тому, що це була перша спроба в Європі революційним шляхом повалити феодальний лад. Унаслідок війни посилилася феодальна залежність та ще на кілька століть усталилася політична роздробленість Німеччини.

Поширення реформаційних ідей в Європі

Через деякий час після виникнення протестантська церква розділилася. Уже в XVI ст. самостійними відгалуженнями протестантизму були: лютеранська, кальвіністська та королівська реформаційна церкви. Це означало швидке поширення Реформації на Європейському континенті, а пізніше й на інших материках.

Лютеранська церква (отримала назву за іменем Мартіна Лютера) виникла у Північній Німеччині. Князі захоплювали церковні землі, закривали монастирі, домоглися створення "дешевої церкви". У кожному князівстві, де ця церква діяла, її главою був місцевий князь. Суперечності між князями, які дотримувалися лютеранських настанов, і тими, які сповідували католицизм, спричинили початок воєнних дій, кінець яким у 1555 р. поклав Аугсбурзький релігійний мир. З того часу в німецьких князівствах почало діяти правило: "Чия влада, того й віра". Лише правитель визначав, якою має бути віра.

Кальвіністська церква сформувалася у Швейцарії, а згодом поширилася в інших країнах (Нідерландах, Франції, Шотландії тощо). її засновником був француз Жан Кальвін, мешканець Женеви. 1536 р. видано його книжку "Повчання в християнській вірі", в якій систематично викладено основи протестантизму. Кальвіністська церква була також "дешевою", але вона виправдовувала нагромадження багатств, лихварство, рабство в колоніях. Прихильників цієї церкви почали називати кальвіністами.

В Англії, Данії та Швеції відбулася королівська Реформація, ініціаторами якої були королі цих держав, які одночасно очолювали і реформаційну церкву. Значну частину земель, що раніше належали католицькій церкві, одержали дворяни.

Контрреформація

Контрреформація - це наступ у релігійній формі сил, що намагалися відновити підірвані позиції католицької церкви, вивести її з кризи. Захищаючи ці позиції, католицизм був змушений вдатися до внутрішньої організаційної та ідейної перебудови. Неабияке значення мало заснування у 1534 р. і затвердження папою у 1540 р. ордену єзуїтів, що став одним з головних бастіонів Контрреформації.

У 1542 р. реорганізовано інквізицію, а 1559 р. уперше надруковано "Індекс заборонених книг" - список видань, згодом неодноразово поновлюваний, що містив назви творів, які не відповідали ученню і практиці католицької церкви. Рішучий перелом в європейській Контрреформації настав після закінчення у 1563 р. Вселенського Собору цієї церкви, який з перервами засідав від 1545 р. в місті Триденті на півночі Італії. Собор закріпив перемогу угруповання на чолі з єзуїтами над течією в католицизмі, котра шукала примирення з протестантством. Він опрацював радикальну програму оновлення католицької спільноти, визначив доктрину і політику католицької церкви. У 1564 р. було обнародувано "Тридентське сповідання віри" - документ, у якому викладено головну суть рішень собору. Засуджувалося протестантське вчення про "виправдання вірою" і про Святе Писання як єдине джерело істини. Було збережено всі положення про верховенство пап, право продажу індульгенцій, поклоніння святим і т. ін.

Інквізиція (з лат. inqumtio- розшук) - трибунал католицької церкви, створений у XIII ст. для боротьби з єретиками. Діяв практично в усіх католицьких країнах протягом багатьох століть. Інквізиція використовувала таємне слідство, залучала доносчиків та лжесвідків, застосовувала тортури, конфіскацію майна засуджених, поширювала засудження на родичів до третього покоління включно тощо. Ці методи застосовувалися також до жінок і дітей. Засудженого одягали в ганебний одяг (санбеніто), він також мав пройти жахливу процедуру аутодафе - урочисту процесію, молебен, оголошення вироку та його здійснення через покарання ударами батога чи спалення на вогнищі. Як покарання використовували також публічне зречення, штраф, тюремне ув'язнення. Інквізиція активізувалася після створення у 1480р. так званої Нової інквізиції на чолі з домініканцем Томасом Торквемадою. У 1642р. Папа Павло III заснував "Священну конгрегацію римської і вселенської інквізиції, її священне судилище", жертвами якої стали Джордано Бруно, Галілео Галілей та ін. В європейських країнах та Латинській Америці інквізиція припинила існування на початку XIX ст. Папська інквізиція існувала до 1870 р.

Масово винищували протестантів (так, 1572 р. у Франції під час Варфоломіївської ночі було знищено понад 30 тис. осіб). Застосовуючи різні каральні засоби, католицизм нещадно розправлявся з протестантами. Активно діяла інквізиція. Так, в Іспанії та Португалії поширилися аутодафе - виголошення вироку інквізиції та його здійснення, переважно спаленням. На міській площі у присутності багатьох людей, а часто короля і вельмож, страчували інакомислячих.

Размещено на Allbest.ru