Монетна справа в Кримському Улусі (перше десятиліття XV ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Монетна справа в Кримському Улусі (перше десятиліття XV ст.)

Хромов Костянтин (м. Переяслав-Хмельницький) Викладач Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г ригорія Сковороди



У статті систематизуються дані про усі відомі випуски монет у Кримському улусі першого десятиліття XV ст. Наведено уточнення визначення монет, що стосується до прочитання монетного двора і датування емісії. Також вивчаються метрологічні дані. Наведені діаграми вагових значень. У процесі виміру і опрацювання даних зроблені висновки про невідповідність вагових норм чеканки з тими, що подаються в інших дослідженнях. улус монета чеканка

Ключові слова: Кримський улус, монетна справа, метрологічні дані

Сучасні наукові дослідження з історії грошового обігу на українських теренах доби середньовіччя часто обходять стороною вивчення розвитку монетної справи західної частини Улусу Джучі. Незважаючи на те, що панування степової держави Джучидів на територіях, що нині входять до складу України, продовжувалось понад 100 років, тема власного карбування в цій частині Улусу Джучи не набула розвитку у працях вітчизняних та іноземних дослідників. У більш-менш вигідному становищі опинився Крим. Різноманітні археологічні дослідження цієї території спонукали вивчати грошовий обіг різних часів незалежно від політичних уподобань офіційної історичної науки в останні тридцять-сорок років.

Джучидські монети, карбовані в центральних та східних частинах Улусу, стали масово відомі дослідникам з початку ХІХ ст., але західноджучидські монети, незважаючи на розвиток місцевих археологічних розвідок з кінця XVIII ст., залишалися суцільним «terra incognita». Вчені-нумізмати Російської імперії чомусь обійшли пласт джучидської нумізматики Криму стороною, віддавши перевагу вивченню двомовних монет Кафи та монет династії кримських Гіреїв. А у радянський період вивчення історії джучидского Криму загалом та його монетної справи зокрема взагалі не віталося. До того ж, в історіографії імперського та радянського періодів довгий час переважало негативне ставлення до всього, що було пов'язане з так званим монголо-татарським ігом. Можливо, тому дана тема до початку 80-х років ХХ ст. лише побіжно згадувалася в рамках дослідження нумізматики всього Улусу Джучі.

Насиченість кримської землі частими випадковими знахідками монет на території сучасних міст та сіл півострова дала міцний поштовх для розвитку народного краєзнавства та колекціонування. Свідчення про перші приватні колекції кримських монет джучидського часу зустрічаються приблизно з 70-х років ХХ ст. З середини 80-х років поміж кримських колекціонерів почали масово поширюватись рукописні та примітивно роздруковані каталоги з протирками та реконструкціями великої кількості монет джучидської доби. Проте подальше опрацювання нумізматичних пам'яток було загальмоване внаслідок відсутності повноцінного дослідження та наукової обробки наявної джерельної бази. Існуючі студії лише побічно торкались проблеми вивчення монетної справи Кримського улусу у складі Улусу Джучи.

В українській історичній науці досі залишається дискусійним, а часто агресивно неприйнятим, питання про об'єктивність, повноцінність та взагалі про саму можливість використання в якості джерела матеріалу, походження якого пов'язане з приватними знахідками та колекціями. Їх навряд чи можна використовувати для прискіпливого дослідження грошового обігу на обмежених територіальних просторах, бо ніколи дослідник не буде мати стовідсоткового підтвердження щодо конкретного місця знахідки. Проте й таку джерельну базу можливо використовувати у дослідженнях, адже, згідно до Закону «Про музеї та музейну справу», Музейний фонд України - це сукупність окремих музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, які постійно зберігаються на території України, незалежно від їх походження та форм власності1.

На сьогодні роль приватних нумізматичних колекцій у вивченні монетної справи позитивно змінюється в уявленні сучасних дослідників. За висловом О. Огуя, «за своїм характером кращі серійні колекції це - систематизовані зібрання монетного матеріалу за відповідними ознаками... який обмежується певним територіальним ареалом їх придбання»2.

З огляду на майже повну зневагу офіційною наукою певних пластів нашої історії, саме завдяки приватним знахідкам та колекціям протягом багатьох років сформований великий масив джерел, дослідження якого претендує на внесення значних коректив у існуючі наукові відомості щодо монетної справи у Західній частині Улусу Джучи.

На жаль, також виявилось, що у доступних для огляду музейних збірках та наукових виданнях практично немає монет зазначеного часу та місця карбування. Тому ми, зважаючи на вищенаведені причини та враховуючи деякі вади джерел такого походження, вирішили дозволили собі їх використання виключно у рамках теми даного дослідження - виявлення нових типів, правильну атрибуцію вже відомих та дослідження метрологічних характеристик.

З усього географічного простору Західної частини Улусу Джучи Кримський улус займає найважливіше місце. Хронологічно монетна справа Улусу охоплює усі чотири етапи джучидського карбування3. Нами для дослідження та систематизації була обрана перша половина IV періоду.

Інтерес до такої хронологічної вибірки викликаний насамперед тим, що в останні десятиліття існування влади Улусу Джучі на території Криму тут відбувалися найцікавіші події. Вони пов'язані як з політичним процесом того часу, так і з взаємовпливом найближчих сусідів та політико-економічних партнерів джучидського Криму. Це позначилось як на типологічному, так і на метрологічному рівні. Початок IV періоду дослідники відносять до грошової реформи хана Шадібека, яку він провів у 802 р. х.4 Як зазначає Г. Федоров-Давидов, реформа Шадібека була невдалою, уніфікації монетної справи та вагових норм монет у різних регіонах держави не відбулося. Досліджуючи матеріали скарбів, вчений доводить, що й після реформи відбувалося подальше дроблення та уособлення монетної справи та грошового обігу в окремих регіонах. Саме таким регіоном й виступає Кримський улус5. Останній, IV період хронологічно можна розділити на дві частини. Перша частина, яку ми будемо розглядати, відноситься до карбування срібних монет з ім'ям Шадібека, Пулада та Тімура на монетних дворах Кримського улусу та охоплює період с 1400 по 1410 рр. (802-812 рр. х.). Мідні монети, карбовані на території Кримського улусу в цей час, нам наразі невідомо.

Монетна справа кримських монетних дворів означеного часу вивчена дуже своєрідно. Відомості щодо монет Шадібека та Пулада, карбованих у Кафі та Криму, надає А. Марков6. Однак протягом більш ніж 100 років ніхто так і не спромігся зробити каталог цих монет з більш-менш якісними фотографіями та реконструкцією типів. Більш того, сучасні дослідники чомусь допустилися прикрої помилки в атрибуції монет Шадібека та Пулада, карбованих на монетних дворах у Криму, об' єднавши всі ці емісії під назвою тільки одного монетного двору «Кафа ал-Джедід». Наразі каталог А. Маркова забутий, а дослідники різної кваліфікації кілька останніх років дебатують на сторінках спеціалізованих ресурсів Інтернету, намагаючись вичитати на монетах назву «Кафа ал-Джедід» там, де її немає і не може бути7.

Тож основною метою нашої розвідки є намагання звести усі відомості про джучидське карбування цього часу та простору до одного знаменника, максимально розкривши маловідомі теми та узагальнивши попередні напра- цювання. Зважаючи на сучасний науковий стан розробки теми, нами обрано наступні пріоритети у емпіричних методах дослідження: систематизація та розкриття типології монет, карбованих у Кримському улусі в окреслений хронологічний період; метрологічне дослідження, яке ми навмисно звужуємо до максимально можливої фіксації вагових норм та порівняння здобутків з результатами теоретичних досліджень попередників.

Історіографія досліджуваної нами теми представлена досить невеликою кількістю праць російських та українських дослідників. Переважна більшість їх відносяться до середини ХХ - початку XXI ст. Спеціального комплексного дослідження монетної справи Криму загалом або ж окремих її аспектів на сьогодні не існує.

Вперше монета з ім'ям Шадібека, карбована на монетному дворі «Кафа ал-Джедід», стає відомою у 1826 р. завдяки публікації в роботі видатного російського орієнталіста Х. Френа8. Прочитавши на аверсі монети ім'я хана Шадібека, дослідник не ризикнув дати остаточне прочитання монетного двору та дати. Судячи з наведених у тексті варіантів, читання двору власне як «Кафа» взагалі не розглядалось. Прорисовка монети з' явилася у наступній роботі Х. Френа у 1832 р.9 Він правильно прочитав на реверсі дату 807 р. х., та виокремив тризубу тамгу, що також була розміщена в центрі зворотної сторони. Місце карбування ним визначене не було. Жодних метрологічних характеристик монети у роботі наведено не було також.

Вперше читання монетного двору для цього типу монет запропонував В. Тізенгаузен10. Він подав переклад легенди на реверсі, як «Кафа ал-Дже- дід», висунувши версію, що прикметник «новий» слід вживати з назвою міста у якості синоніму «оновлений». Пов'язане це, на думку дослідника, було з відбудовою міста після погрому, що вчинив Едігей у 799 р. х.

Відомий російський нумізмат-орієнталіст П. Савельєв у 1858 р. в розділі «Неопубліковані джучидські монети»11 під № 556 видає монету з ім'ям Тімура, карбовану у Криму 809 р. х., роблячи з цієї дати висновок, що Тимур, який правив Улусом Джучи в 811-813 рр. х., до того часу вже мав ханський титул та правив Кримом з 809 р. х. На жаль, публікація монети виконана без будь-якого малюнка.

У 1896 р. виходить другий том інвентарного каталогу мусульманських монет імператорського Ермітажу12. Його укладач А. Марков залишає нам детальний перелік монет з окресленої теми, що зберігалися на той момент у колекції Ермітажу. Незважаючи на недоліки каталогу - насамперед відсутність будь-яких зображень монет, їх метрологічних характеристик та даних про місце знахідки, А. Марковим був наведений перелік майже всіх відомих до сьогодні срібних емісій монетних дворів Криму часів правління ханів Шадібека та Пулада. Були вказані такі емісії:

Шадібек: «Кафа ал-Джедід»: 802 р. х. (1 екз. інв. № 1282)13; 806 р. х. (4 екз. інв. №№ 1305-1308)14; 807 р. х. (4 екз. інв. №№ 1320-1323)15; «Крим», 809 р. х. (3 екз. інв. № 1337-1339)16; «Крим ал-Джедід», н/д (2 екз. різних типів, інв. № 1352-1353)17.

Пулад: «Кафа», 811 р. х. (1 екз. інв. № 1385)18; 81* р. х. (1 екз. інв. № 1409)19.

Цей перелік і сьогодні залишається найбільш повним та коректним.

М. Лихачов у 1930 р. пише роботу, в якій намагається прояснити питання походження джучидських тамг20. У тексті для нас є цікавими деякі уточнення. Зокрема, автор зазначає, що монети Шадібека, карбовані у Кафі у 802 р. х., не мають зображення тамги21. Тамга з'являється лише з карбування, датованого 806 р. х.

У 1960 та 1963 рр. у I та IV томах «Нумізматики і Епіграфіки» друкується дослідження Г. Федорова-Давидова22. Загалом дослідником наводяться дані про 339 дирхемів означеного періоду, виявлених у 17 скарбах, та місця їх карбування. Він відносить їх усі до карбування «Кафи ал-Джедід» з ім'ям Шадібека з датами від 805 до 809 рр. х.23 Таким чином, до нашого переліку років карбування на монетному дворі «Кафа ал-Джедід» додаються 805 р. х. (1 екз.)24 та 808 р. х. (1 екз.)25.

Дивним є віднесення дослідником монети Шадібека з датою 809 р. х. до карбування «Кафи ал-Джедід»26, а в іншому випадку монети Шадібека з датою 807 та 809 рр. х. віднесено до карбування міста Крим27.

Також в переліку є монета з ім'ям Тимура, ймовірно, карбована в Криму зі знаком питання щодо центру карбування28.

Внаслідок неспівпадіння з монетними дворами та датами, що допускає дослідник, з цього часу в роботах інших нумізматів настає плутанина. Зникають згадки про карбування Шадібеком срібних монет з позначенням монетного двору, як «Крим ал-Джедід». В хронології карбування з' являється дата 805 р. х., хоча досі жодної фотографії монети цього року карбування опубліковано не було. Емісії Шадібека в Криму з датою 809 р. х. при подальших атрибуціях чомусь стають емісіями монетного двору «Кафа ал- Джедід», у списках надійно посідають місце монети Тимура з місцем карбування «Крим» з невизначеною датою. Монети з характерною тамгою, що з' явилась за часів Шадібека на монетах Кримського улусу, автоматично «читають», як карбування «Кафи ал-Джедід», з неможливістю іноді уточнити дату карбування. Велика кількість дослідників і колекціонерів вже декілька років намагаються колективно знайти той напис «Кафа ал-Джедід» на монетах29, з зазначенням насправді місця карбування як «Крим», «Крим ал- Джедід» та просто «ал-Джедід».

У 1981 р. Г. Федоров-Давидов у своїй монографії «Монети Московської Русі»30 в аналізі монет Саранського скарбу нарешті подає малюнки деяких монет Шадібека, з датами 807 та 809 рр. х. (9 та 4 екз.). Для багатьох монет дата не може бути визначена точно у зв'язку з їх станом (19 екз.), в описі скарбу всі монети віднесено до продукції монетного двору «Кафа ал- Джедід»31. На щастя, сьогодні з'явилася можливість по прорисовках виправити помилки. На малюнках трьох реверсів, об'єднаних під № 36, поряд з датою 809 р. х. чітко читається назва монетного двору «Крим». Ще для однієї монети вдається реконструювати назву монетного двору, як «Крим ал- Джедід»32. Великим здобутком даної монографії є те, що разом з малюнками та фотографіями монет були подані й найважливіші метрологічні характеристики - вагові дані на всі монети скарбу. Аналізуючи вагові характеристики, автор доходить висновку, що для більшості джучидських монет вони лежать у межах 1,11-1,15 г, що відповідає ваговій нормі карбування джучидських монет у південних містах в 1,12 г33 за часів Шадібека та Пулада34.

У 1983 р. виходить монографія А. Мухамадіева «Булгаро-татарская монетная система XII-XV вв.»35. Хоча назва книги була дещо тендиційною та спрямованою у руслі тогочасних політичних вподобань та табу на кримську тему, висновки, зроблені у роботі щодо монетної системи Криму у XV ст., є для нас дуже важливими.

По-перше, була виділена грошова реформа Шадібека, проведена у 802 р. х. (1400 р.)36. На думку автора, вона мала політичний характер і передбачала виведення з грошового обігу монети Токтамиша, якого Шадібек мав за суперника. Також за мету реформи ставилася уніфікація грошової системи для усіх регіонів держави. Ця частина реформи, на думку автора, виконана не була, тому кожний регіон і надалі мав свої відмінності у грошово-ваговій системі. Вагова норма для монет Нижнього Поволжя розраховується у межах 1,17 г (монета складалася з 6 кіратів срібла вагою 0,195 г)37.

Взагалі цю роботу слід вважати введенням у метрологію монетної справи Улусу Джучи. Хоча Криму там не надано жодної уваги, в цілому читач мав нагоду досконально познайомитися з самим предметом дослідження та зробити певні висновки.

1990 роком датована перша спроба випуску каталогу монет Кримського улусу38. Хоча автор каталогу В. Лебедєв намагався розкрити трохи іншу тему, якісно зроблені реконструкції більшості відомих на той час срібних та мідних монет Кримського улусу стали у нагоді для багатьох дослідників. Цей каталог протягом наступного десятиліття витримав кілька перевидань. Ми ж трохи згодом зупинимося на огляді його варіанту 1999 р.

У 1996 р. публікуються тези доповіді А. Єманова39. Дослідних вдається до короткого огляду проблеми початку карбування двомовних монет на монетному дворі Кафи, та, критикуючи погляди на цю дату інших дослідників, закликає взяти до уваги карбування у Кафі суто джучидських монет, посилаючись на відому за описами монету Кафи 802 р. з ім'ям Шадібека. На сьогодні така дата спростована знахідками срібних монет вагою в половину дєнга, що стали відомі в останні роки в приватних колекціях, хоча наукового опису цих монет поки що не зроблено.

Наступна розвідка датована 1997 р. У публікації В. Лебедєва та О. Трос- тянського надано якісний малюнок та опис монети Шадібека з позначенням монетного двору Кафа ал-Джедід та датою 808 р. х.40 Публікація розвіяла можливі сумніви щодо існування карбування у цьому році у Кафі41, а ретельно дібраний екскурс до історії вивчення монет Кафи першого десятиліття XV ст. лише доповнив приємне враження від цієї роботи42.

У 1999 р. у другому номері Вісника Одеського музею нумізматики виходить «Каталог монет Криму у складі Золотої Орди» В. Лебедєва43. Зібрана в ньому інформація дає нам наступну хронологію випуску монет у Кримському улусі у першому десятиріччі XV ст.44:

Шадібек: «Кафа ал-Джедід»: 802 р. х. (№ С52, малюнок не наведено); 805 р. х. (№ С53, малюнок не наведено); 806 р. х. (№ С54); 807 р. х. (№№ С55а, С55б); 808 р. х. (№ С56); 809 р. х. (№ С57, наведено малюнок з зазначенням у легенді місця карбування, як «Крим»); «Крим»: 809 р. х.

(№ С58, малюнок не наведено); н/д (.№ С59, малюнок не наведено); «Крим ал-Джедід», н/д (№ С60, малюнок не наведено).

Пулад: «Кафа»: 811 р. х. (№ С61, малюнок не наведено); н/д (.№ С62, малюнок не наведено).

Тимур: «Крим», н/д (№ С63, малюнок не наведено).

Як бачимо, усі емісії, прорисовки яких не були надані автором Каталогу, відомі йому лише з праць попередників, що вище вже висвітлені в нашому дослідженні. Включення до каталогу емісії Шадібека у 809 р. х. з позначенням монетного двору, як «Кафа ал-Джедід», є наслідком помилки, перенесеної з праць Г. Федорова-Давидова.

У 2003 р. виходить остання книга Г. Федорова-Давидова45. Для нашої теми цікавою є перша її частина, де автор дає характеристику грошової справи Улусу Джучи, розділивши її на чотири періоди. Останній, IV період він характеризує подальшим уособленням місцевих монетних систем у регіонах. Розглядаючи, після реформи Шадібека у 802 р. х., окремі провінції з притаманними лише їм особливостями монетної справи та грошового обігу, автор розподіляє вагові норми для карбування срібних монет таким чином:

Казань. На початку періоду вага болгарських срібних монет давала ваговий максимум 0,75-0,80 г. Припущено, що ваговою нормою був данік в 0,78 г46.

Південні міста Улусу Джучи. Випуск срібних монет проводиться з ваговою нормою у 1,1-1,15 г, що відповідає ваговій нормі, прийнятій в Криму ще за часів Токтамиша47.

Крим. Зазначивши той факт, що в Криму продовжувався випуск джу- чидської монети, та розповівши про початок карбування джучидських (з 802 р. х.) монет у Кафі, дослідник, на жаль, не приводить жодних даних про вагові норми цього регіону48.

У 2007 р. виходить публікація В. Майко, присвячена Кирк-Йєрському скарбу49. Скарб містив у тому числі монети, що відносяться до карбування у Кримському улусі на протязі усього IV періоду: дєнги Шадібека, карбування «Кафа ал-Джедід», 807 р. х. (№№ 4220-4222) та Пулада, карбування «ал- Джедід», н/д (№» 4240). На жаль, подавши опис та атрибуцію монет скарбу, автор публікації не навів жодних метрологічних даних.

«Еволюція грошових систем Причорномор'я і Балкан у XШ-XV ст.» - саме таку назву має монографія А. Пономарьова, що побачила світ у 2011 р.50 Ми обмежимося лише висновками автора щодо вагових норм карбування та проби срібних джучидських монет в кримському регіоні на монетних дворах Джучидів у першому десятиріччі XV ст.

Автор вважає, що ще у 812 р. х. (1409 р.) грошова система Криму базувалася на дєнгу вагою в 6 кіратів (1,17 г) та 719 проби, установленою ще Токтамишем у 796 р. х.51 Дослідник доводить, що в Криму грошова реформа після останньої реформи Токтамиша у 796 р. х. була проведена лише Дервішем приблизно у 817 р. х.52

З огляду на стан наукового опрацювання теми, можна зробити такі висновки. Наявні в науковій літературі дані про карбування джучидських монет у Кримському улусі в першому десятилітті XV ст. належним чином не впорядковані. Існують відомості про типи монет, яких ніхто досі ніколи не бачив. Деякі типи монет невірно атрибутовані, деякі взагалі не опубліковані. Щодо метрологічних даних про монети, то якщо такі дані є взагалі, то вони уривчасті та розпорошені по наукових працях. Сучасне визначення ваги базується насамперед на зважуванні їх на електронних вагах, що майже завжди мають дуже низькі метрологічні характеристики, тому вагові показники, без спеціального відбору ваг та калібрування гирьками високого класу точності, не можуть враховуватись в вимірах, точніших ніж 0,1 г. Жодного результату пробірного аналізу складу монетного металу ніким з дослідників не проведено, усі дані взяті з письмових джерел, що можуть мати певну упередженість до справжнього стану речей.

Ще однією особливістю джерельної бази даного дослідження є нерівномірність репрезентації типів монет. Деякі типи досі є унікальними або відомими у кількості 1-5 екз., що ускладнює чи взагалі унеможливлює сучасну обробку наявної метрологічної інформації. Також мала чисельність відомих екземплярів та недбале карбування у більшості випадків не дає можливості повноцінної реконструкції усіх легенд, оформлення, датування тощо.

Нумізматичні джерела нашої праці представлені монетами, карбованими на двох монетних дворах, розташованих в кримських містах: Крим (Солхат) та Кафа. У деяких випадках назва місця карбування супроводжується епітетом «ал-Джедід» або позначена просто, як «карбування ал-Джедід».

У розміщеному нижче описі монет наведено усі типи, що були відомі за публікаціями, та нові типи, що стали відомі завдяки дослідженню джерел з приватних колекцій та Інтернет-ресурсів. Якщо якийсь тип монети був опублікований без малюнку або фотографії і досі лишається невідомим дослідникам, цей тип буде описано, але надалі його слід перевести в розряд ймовірно неіснуючого.

Монети з ім'ям Шадібека

Кафа ал-Джедід, 802 р. х. За інформацією Н. Лихачова, на цьому типі монет немає зображення тамги53. На сьогодні жодного малюнку чи зображення монети такого типу нам невідомо.

Кафа ал-Джедід, 802 р. х. В приватній колекції зберігається монета з зображенням тамги та датою 802 р. х. (фото 1, вага 1,12 г).

Кафа ал-Джедід, 805 р. х. Про існування цього року карбування відомо від Г. Федорова-Давидова54, проте досі невідомо жодного малюнку або фото монети такого типу.

Кафа ал-Джедід, 806 р. х. (фото 2). зважено 10 екз., модальна вага 1,1 г (діаграма 4).

Кафа ал-Джедід, 807 р. х. (фото 3) Деякі дослідники приводять в якості різновиду спотворене написання літери року, що може читатися як 70755. проте жодної фотографії такого різновиду нам невідомо. Зважено 45 екз., модальна вага 1,06 з наявністю дуже великого масиву монет з правої сторони від моду з піковими значеннями у 1,08 та 1,1 г (діаграма 5).

Кафа ал-Джедід, 808 р. х. (фото 4, вага 1, 10 г) зважено 2 екз., вага:

1,1 г.

Кафа ал-Джедід, 809 р. х. Про існування цього року карбування відомо від Г. Федорова-Давидова56, проте досі невідомо жодного малюнку або фото монети такого типу.

Крим ал-Джедід, н/д. (фото 5). Зважено 3 екз., вага: 1,01, 1,03, 1,12 г;

Крим, 809 р. х. (фото 6) та різновид з диферентом «коло» (фото 11). На всіх монетах цього типу рік переданий,ю як 709. Зважено 15 екз., модальна вага 1,06 та 1,08 г (діаграма 6), існує проблема визначення модальної ваги внаслідок малої кількості значень.

Монети з ім'ям Пулада

Кафа, 810 р. х. (фото 7). Тип з тамгою в центрі реверсу монети.

2.2 Кафа, 810 р. х. (фото 8). Тип з маленькою тамгою на реверсі монети зліва над словом Кафа.

Кафа, 810-811 р. х. Існує декілька монет, карбованих різними штемпелями з двома сторонами реверсів монет Кафи 810 та 811 р. х. (фото 9). На зображенні кожної сторони над словом «Кафа» з лівої частини - маленька тамга.

Кафа, 811 р. х. (фото 10). Існує багато штемпельних різновидів цього типу.

Зважено 18 екз., модальна вага 1,06 (діаграма 7), у діаграмі додано вагові дані для всіх типів монет, карбованих у Кафі у 810 р. х., монет, карбованих обома оборотними штемпелями з 810 та 811 рр. х., та монет з датою 811 р. х.

Крим, 809 р. х. (фото 11). Зважено 3 екз., вага: 1,03, 1,06, 1,08 г.

Крим, 811 р. х. (фото 12).

Крим ал-Джедід, н/д (фото 13). Зважено 2 екз., вага: 1,07, 1,09 г.

«ал-Джедід», н/д (фото 14, вага 1,1 г). Зважено 8 екз., вага 1,03, 1,06, 3 - 0,8, 2 - 1,1 г.

Монети з ім'ям Тімура

Крим, 809? р. х. (фото 15, вага 0,95 г). На фото, що доступне для вивчення, видно лише залишки легенди, схожої на цифру 9, але остаточно визначитись можна буде лише по наступним знахідкам монет цього типу. Нагадаємо, що вперше монету, карбовану в Криму у 809 р. х. з іменем Тимура, видав у 1858 р. П. Савєльєв57.

У нашій роботі ми обмежилися лише наведенням вагових характеристик для тих монет, які були або доступні нам для вивчення, або вагові дані яких опубліковані в суто наукових дослідженнях58. Ці умови вважаємо особливо важливими, адже ми не маємо права використовувати дані, отримані з невідомого джерела, не маючи жодної уяви про можливу в такому випадку похибку вимірювання59.

Наразі маємо чотири дослідження, що наводять наступні показники вагових норм у карбуванні монет, що нас цікавлять.

Мухамадієв пише про проведення у 802 р. х. грошової реформи Шаді- бека60. Вагова норма для монет Нижнього Поволжя складається у межах 1,17 г61.

Федоров-Давидов повідомляє, що на початку XV ст. у південних містах Улусу Джучи випуск срібних монет проводиться з ваговою нормою у 1,11,15 г, що відповідає ваговій нормі, прийнятій в Криму ще за часів Ток-

тамиша62.

Ці дослідження обходять стороною вагові норми карбування монет у Криму. Згідно з монографією А. Пономарьова 2007 р., у Криму грошова система спочатку базувалась на дєнгу, вагою 1,17 г та 719 проби, що відповідало ваговим нормам, затвердженим Токтамишем у 796 р. х.63 Ця норма, на думку автора, існувала ще у 812 р. х.

Зважаючи на те, що попередніми дослідниками приймається теза, що у перше десятиріччя XV ст. карбування монет у Криму відбувається по ваговим нормам, прийнятим ще Токтамишем у 796 р. х., ми з певною обережністю вирішили порівняти отримані нами емпіричним шляхом вагові характеристики кримських монет з даними про вагову норму для монет та її зміни протягом кінця XIV - першої половини XV ст., наведеними у попередніх дослідженнях. Також нами були залучені вагові дані монет, карбованих у Кримському улусі, починаючи з 796 р. х.: Токтамиша, Таш-Тимура та Тимур Кутлуга (діаграми 1-3). Отримані нами вагові дані для цього карбування повністю співпадають з даними, що наведено у дослідженні М. Іванова64. На жаль, на сьогодні не маємо жодного результату пробірування монет, що нас цікавлять, тому перевірити тезу А. Пономарьова про те, що нормою для кримських монет кінця XIV - першої половини XV ст. є проба 719, наразі неможливо.

Проте вже у 806 р. х. карбування монет Шадібека у Кафі відбувається по іншій ваговій нормі (діаграма 4). На жаль, кількість доступних вагових даних не дозволяє уточнити справжню модальну вагу випусків монет у першому десятиріччі XV ст. Наявні дані вказують, що найбільш вірогідним можна вважати вагу у межах 1,06-1,1 г, що поступово понижується від значення 1,1 у 802-808 рр. х. до значення 1,06 у 809-811 рр. х.

Підсумовуючи наші дослідження, приходимо до висновків, що вагові норми карбування джучидських монет у Кримському улусі на початку XV ст. не відповідали ваговій нормі кримських монет Токтамиша емісії 796 р. х. та ваговим нормам південних міст Улусу Джучи, визначеним для цього часу у 1,17 г, та не містять в собі цілого числа кіратів

Вважаємо, що вагові норми монетного карбування у Кримському улусі першого десятиліття XV ст. мають інше походження, ніж у Булгарі та південних містах Улусу Джучи. Перспективним вважаємо пошук відповідності ваговим нормам, прийнятим на території Великого князівства Литовського, Московії та, можливо, Новгородської республіки.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//



Фото 3. Шадібек, Кафа ал-Джедід, дєнг 807 р. х. На аверсі диферент «коло з крапкою» (№ 12)65.

Фото 9. Пулад Кафа, 810-811 рр. х.

(http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=69096).

Фото 10. Пулад, Кафа, 811 р, х.

(http://rasmircoins.ucoz.ru/forum/18-1907-7 (№ 138)).

Фото 11. Пулад. Крим, 809 р. х. На аверсі диферент «коло»

(http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=94659).

Фото 13. Пулад, Крим ал-Джедід, н/д (приватна колекція).

Фото 14. Пулад, ал-Джедід, н/д

(http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=79454).

Фото 15. Тимур, Крим, 809? р. х.

(http://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=62182)



Література

Верховна Рада України: Закон від 29.06.1995 № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» - Розділ 1. - Стаття 1. - [Електронний ресурс] - точка доступу: http ://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/249/95-bp

Огуй О. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині. Австрійський період (1774-1918/21). - Чернівці, 2005 - С. 70.

Федоров-Давыдов Г.А. Денежное дело Золотой Орды. - М., 2003 - С. 45-70.

Там же. - С. 54.

Там же. - С. 58.

Марков А. Инвентарный каталог мусульманских монет Императорского Эрмитажа. -

Ч. II. - СПб., 1896.- С. 493, 494, 497, 498.

AR монеты с именем Шадибека 807 г. х. (Каффа ал-Джедид) / Шадибек / Монеты Золотой Орды / Форум нумизматики Крыма // Портал Нумизматики и Истории Крыма. - [Електронний ресурс]. - Точка доступу: http://coins.ucoz.ru/forum/61-226-1.

Fraehnii Ch.M. Recensio numorum muhammedanorum Academiae imp. scient. inter prima Academiae imp. saecularia edita. - Petrupoli, 1826 - P. 367, № 28.

Френ Х.М. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды с монетами разных иных мухамеданских династий в прибавлении. - СПб., 1832. - С. 32. - № 291. - Табл. VIII. - № CCXLVII.

Тизенгаузен В.Г. Нумизматические заметки // Записки Восточного отделения Русского Археологического общества. Новая серия. - СПб., 1889. - Т. III. - С. 371-376.

Савельев П.С. Монеты джучидские, джагатайские, джелаиридские и другие, обращавшиеся в Золотой Орде в эпоху Тохтамыша // Записки русского Археологического общества. - СПб., 1865. - Т. XII. - С. 315.

Марков А. Инвентарный каталог мусульманских монет Императорского Эрмитажа. - Ч. II. - СПб., 1896. - 872 с.

Там же. - С. 493.

Там же. - С. 494.

Там же.

Там же.

Там же. - С. 495-496.

Там же. - С. 497.

Там же. - С. 498.

Лихачев Н.П. Печати с изображением тамги или родового знака // Материалы для русской и византийской сфрагистики. Труды музея палеографии. - Вып. II: [Отдельный оттиск]. - Л., 1930. - С. 90-169.

Там же. - С. 133.

Федоров-Давыдов Г.А. Клады джучидских монет // Нумизматика и Эпиграфика. - 1960. - Т. І. - С. 96-181; Его же. Находки джучидских монет // Нумизматика и Эпиграфика. - 1963. - Т. PV. - С. 215-218.

Лебедев В.П., Тростянский О.В. Небольшой клад джучидских монет XIV-XV веков из-под Саратова. - Нижний Новгород, 1997. - С. 81-82.

Федоров-ДавыдовГ.А. Клады джучидских монет ... - С. 176, кл. 229.

Там же. - С. 169, кл. 201.

Там же. - С. 172-173, кл. 215.

Федоров-ДавыдовГ.А. Находки джучидских монет ... - С. 217, кл. 188а.

Федоров-ДавыдовГ.А. Клады джучидских монет ... - С. 170, кл. 203.

AR монеты с именем Шадибека 807 г. х. (Каффа ал-Джедид) / Шадибек / Монеты Золотой Орды / Форум нумизматики Крыма // Портал Нумизматики и Истории Крыма. - [Електронний ресурс]. - Точка доступу: http://coins.ucoz.ru/forum/61-226-1; 1. AR монеты с именем Шадибека 809 г. х. (Каффа ал-Джедид) / Шадибек / Монеты Золотой Орды / Форум нумизматики Крыма // Портал Нумизматики и Истории Крыма. - [Електронний ресурс]. - Точка доступу: http://coins.ucoz.ru/forum/61-342-1; 72. Форум по исламской нумизматике >> восточные монеты: обсуждение, помощь в определении >> Монеты Золотой Орды >> Шадибек и Пулад, чекан Кафы (вопросы датировки) [електронний ресурс]. - точка доступу http://rasmircoins.ucoz.ru/forum/18-8004-1

Федоров-Давыдов Г.А. Монеты Московской Руси. - М., 1981. - 224 с.

Там же. - С. 13, 17-18; №№ 32-39, 45.

Там же. - С. 181, № 45.

Там же. - С. 20.

Янина С.А. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946-1952 гг. // МИА. - 1954 г. - № 42. - С. 453.

Мухамадиев А.Г. Булгаро-татарская монетная система XII-XV вв. - М., 1983. - 141 с.

Там же. - С. 119, 141.

Мухамадиев А.Г. Указ. соч. - С. 141.

Лебедев В.П. Символика и язык монет Крыма золотоордынского периода // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. - Кишинёв, 1990. - С. 139-155.

Еманов А.Г. Начало работы монетного двора в Кафе // Материалы Четвертой ВНК. - М., 1996. - С. 45-46.

Лебедев В.П., Тростянский О.В. Указ. соч. - С. 78-86.

Лебедев В.П., Тростянский О.В. Указ. соч. - С. 80, рис. 1.3.

Там же. - С. 81-82.

Лебедев В.П. Корпус монет Крыма в составе Золотой Орды // Вестник Одесского музея нумизматики. - Вып. 2. - 1999. - 48 с.

Там же. - С. 23 24.

Федоров-Давыдов Г.А. Денежное дело Золотой Орды. - М., 2003 - 352 с.

Там же. - С. 17.

Там же. - С. 18.

Там же. - С. 19.

Майко В.В. Кырк-Ерский клад городища Чуфут-Кале в юго-западном Крыму. - К., 2007. - 190 с.

Пономарев А.Л. Эволюция денежных систем Причерноморья и Балкан в XIII- XV вв. - М., 2011. - 672 с.

Там же. - С. 321.

Пономарев А.Л. Эволюция денежных систем... - С. 319.

Лихачев Н.П. Указ. соч. - С. 133.

Федоров-ДавыдовГ.А. Клады джучидских монет ... - С. 176, кл. 229.

Лебедев В.П., Тростянский О.В. Указ. соч. - С. 81-82.

Федоров-ДавыдовГ.А. Клады джучидских монет... - С. 170, кл. 202б.

Савельев П.С. Указ. соч. - С. 315, № 556.

Вагові значення монет у кількості від 10 екз. подано у вигляді діаграм. Зазначимо, що для повноцінного аналізу вагових характеристик потрібні дані щонайменше 3040 екз., тож до визначеної модальної ваги меншої кількості монет потрібно підходити з певною обережністю.

Ми користувалися електронними вагами фірми Digital Scale Mode #DW1 0 - 50 г, d = 0,01 г. Ваги були вибрані по стабільності отримання результату зважування одного й того ж предмету та відкалібровані важками високого класу точності. Це дало можливість домогтися похибки вимірювання менше 0,01 г у діапазоні вимірювання 0,5-1 г.

Размещено на Allbest.ru