Економічний розвиток Іспанії в умовах утвердження демократичного режиму (1982-1996 рр.): історіографічний огляд іспанської науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний технічний університет (Україна, Вінниця)

Економічний розвиток Іспанії в умовах утвердження демократичного режиму (1982-1996 рр.): історіографічний огляд іспанської науки

Годлевська В. Ю., доктор історичних наук,

професор кафедри суспільно-політичних наук

Здійснено огляд іспанської історичної науки з проблеми розвитку іспанської економіки в період утвердження демократичних засад. В останній чверті ХХ століття Іспанія здійснила успішний перехід до демократичного суспільства. Диктатура, встановлена в 1939 р. генералом Ф. Франко в результаті громадянської війни, була ліквідована мирним шляхом. Крім змін у політичній сфері, суттєві перетворення торкнулися економіки. Важливе значення для практики наукового історичного дослідження має окреслення й аналіз історіографічної літератури. Автором були використані порівняльно- історичний, типологічний, історико-системний методи, що дозволило з достатньою повнотою, точністю та достовірністю опрацювати наявні іспанські наукові дослідження з проблеми розвитку іспанської економіки.

Ключові слова: Іспанія, демократизація, історіографія, економічний розвиток. суарес історичний іспанський економіка

В останній чверті ХХ століття Іспанія здійснила успішний перехід до демократичного суспільства. Диктатура, встановлена в 1939 р. генералом Ф. Франко в результаті громадянської війни, була ліквідована мирним шляхом.

З метою подолання критичної ситуації центристським урядом А. Суареса та представниками провідних партій почалося вироблення платформи політичного та економічного консенсусу, що завершилася так званими «пактами Монклоа». У пактах на компромісній основі були визначені нові параметри бюджетної, кредитно- грошової і цінової політики, регламентації доходів і трудової політики.

На парламентських виборах 1982 р. перемогла Іспанська соціалістична робітнича партія. Період її тривалого правління (1982-1996 рр.) співпав з періодом консолідації демократії. Соціалісти поставили перед собою завдання стабілізувати економічну ситуацію й створити умови для стійкого розвитку економіки в майбутньому.

Важливе значення для практики наукового історичного дослідження має окреслення й аналіз історіографічної літератури. Запропонована стаття вмістила огляд найсуттєвіших досліджень іспанської історичної науки з вказаної проблематики.

Ґрунтовною роботою, що присвячена огляду економічного розвитку Іспанії, є спільна праця відомого іспанського економіста Р Тамамеса та А. Руеда «Вступ до іспанської економіки». Автори представили інформацію щодо основних галузей промисловості, фінансової системи, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, туризму, ВВП тощо. Заслугою дослідників є те, що вони здійснили аналіз економічного розвитку країни в поєднанні з політичними та соціальними змінами та дійшли до висновку, що демократизація Іспанії пожвавила економічний розвиток країни. Значне місце в роботі відведено схемам, таблицям та діаграмам, що дає можливість прослідкувати динаміку економічного зростання. Це комплексна робота, яка також вмістила інформацію про тісний взаємозв'язок Іспанії та Європейського Союзу [1].

Аналізуючи історіографію, присвячену промисловому розвитку, ми зосередили увагу на дослідженнях її окремих секторів.

Індустріальний розвиток Іспанії в період правління Іспанської соціалістичної робітничої партії достатньо досліджений в іспанській науці. Особливе місце серед наукових праць посідають роботи, присвячені вивченню енергетичної галузі Іспанії. Так, зокрема, Х. Е. Ірансо Мартін та М. Колінас Гонсалес в публікації «Енергія в Іспанії: стратегічний виклик» вказують, що енергія є однією з основних опор «держави загального добробуту»¹. Ступінь самостійності енергетичної економіки Іспанії є одним з найнижчих у Європейському Союзі. Енергетична залежність збільшилася з 64% до 85%. Тому, вказують автори, правильне використання енергії та лібералізація ринків стали єдиним цілим в забезпеченні стабільних поставок. Не на користь галузі, на думку дослідників, була зміна влади в Іспанії у 1996 р. [2].

П. де Бенавідес і Салас досліджував особливості енергетичної економіки ЄС і зазначив, що в ній не визнається, на жаль, існування «загальної енергетичної політики». Як наслідок - гальмування окремих важливих ініціатив. Але, вказує автор, Європейський Союз в цьому плані надав інструменти, необхідні для підвищення конкурентоспроможності та покращення гарантій поставок енергії. І цим змогла скористатися Іспанія [3].

Розвитку автомобільної індустрії присвячена монографія М. Лаге Марко «Історія іспанської автомобільної галузі». Автор вмістив перелік всіх моделей автомобілів, що випускалися виробниками в Іспанії, а також графік розвитку реєстрації автомобілів. У книзі також міститься інформація про національні розробки та технології, а в деяких випадках про лідерство на міжнародній арені. Дослідження завершує зведена таблиця, в якій відображаються всі марки легкових і вантажних автомобілів в Іспанії, їх еволюцію до наших днів.

Динаміку розвитку автомобільної промисловості з повоєнного періоду до кінця 90-х років досліджено в статтях Х. Гарсіа Руіса та Х. Каталана Відаля [5]. Автори здійснили спроби пояснити, які фактори вплинули на ефективну динаміку в розвитку автомобільної індустрії, розглянули цю еволюцію у рамках розвитку світової автомобільної галузі на глобальному рівні, оскільки неможливо зрозуміти, що відбувається в Іспанії без урахування технологічних змін індустріальної політики країн-лідерів та стратегій транснаціональних корпорацій.

Ґрунтовними монографіями, що розглядають розвиток електронної та телекомунікаційної індустрії, є праця Л. Арройо Галана «100 років інформатики та телекомунікації. Іспанія ХХ століття», а також робота Е. де Дієго Гарсіа «Історія промисловості в Іспанії: електроніка та комп'ютерна техніки». Автори представили еволюцію цих галузей та статистичні дані [6; 7].

Науковий інтерес представляють роботи Е. де Дієго Гарсіа «Історія промисловості в Іспанії: хімія», «Хімічна промисловість та інженерна хімія» [8; 9]. Автор вивчив місце та роль хімічної промисловості в національній економіці, здійснив огляд хімічної промисловості на початку вісімдесятих, її розвиток у контексті захисту навколишнього середовища.

Розвитку харчової промисловості присвячений ряд статей К. Абад Балбоа, М. Фернандеса Леона, С. Альварес Санчес-Архона, І. де Феліпе, Р Варда. Автори досліджують особливості модернізації харчового сектору, вказуючи на відчутний прогрес та відсутність суттєвих кризових явищ [10; 11; 12].

Завжди важливе місце в економіці Іспанії посідало сільське господарство.

У своїх публікаціях вище згадуваний Р Тамамес аналізує процес перетворення аграрної системи Іспанії, довгий час закритої, суворо національної галузі економіки. Аналізує ряд заходів, що дозволили обґрунтувати протекціонізм, а також подальшу глобалізацію економіки. Особливу роль в модернізації економіки дослідник відводить вступу Іспанії в ЄЕС [13].

Автор ряду статей Х. М. Сумпсі Віньяс розглянув цілий ряд проблем і питань про процес модернізації сільського господарства Іспанії після вступу в ЄЕС. Він наголошував, що необхідно переглянути концепцію модернізації, в якій переважатиме зниження витрат на одиницю продукції для поліпшення конкурентоспроможності. Автор показав недоліки модернізації в підвищенні конкурентоспроможності, а також запропонував можливі шляхи структурних перетворень, необхідних для реформи Спільної аграрної політики (САП) ЄЕС як фактор можливого блокування. На закінчення Х. М.

Сумпсі Віньяс запропонував можливі варіанти майбутньої аграрної модернізації в Іспанії в рамках поступової лібералізації сільськогосподарських ринків, і критерії, яким повинні відповідати в найближчі роки політика модернізації сільського господарства. Науковець висловив припущення про поглиблення реформи 1992 р. САП в результаті тиску не тільки зовні, але й зсередини [14; 15].

Проблеми нерівності сільського господарства Іспанії і проблеми, які вони породжують досліджені Р Галярдо та Е. Рамос Реалем. В першу чергу розглядаються основні елементи нерівності щодо обмеження іспанського аграрного сектора; представлені існуючі відмінності в фермерських селянських господарствах різних автономних співтовариств; здійснено порівняння між сільським господарством Іспанії та країн Європейського Союзу; розглянуто нові вимоги конкурентоспроможності та переговорного процесу [16].

В статті І. Бардахі Аскарате та Е. Рамос Реала сформульовані фактори, які обмежували та визначали конкурентоздатність фермерських господарств країн Середземного моря. У цьому зв'язку авторами були встановлені сильні і слабкі сторони іспанських господарств при інтеграції в нову систему відносин Європейського Союзу з Середземномор'ям. Робиться висновок, що нова ситуація надала Іспанії статус привілейованого партнера з іншим берегом ЄЕС. Стратегія в Іспанії, в цьому сенсі, сприяла стабільності в регіоні та зростанню іспанської економіки [17].

Субсидії розвитку передбачають четверту частину сільськогосподарської ренти в Іспанії. Х. Коліно Суерас та А. Лоса Кармона дослідили питання про вплив потоку державних ресурсів та розподіл доходів. З допомогою аналітичних інструментів досліджено роль держави в розподілі початкових прибутків, що виникають в результаті виробничої діяльності і кінцевих прибутків, що включають в себе субсидії. Науковці проаналізували інтенсивність впливу субсидії на справедливість в іспанському аграрному секторі [18].

К. Барсєра Лопес проаналізував роль держави і її аграрної політики в модернізації сільського господарства Іспанії протягом XX століття. Досліджено аграрну кризу 40-х років ХХ ст., що пов'язана з складною аграрною політикою Ф. Франко; проаналізовано процес відновлення і модернізації іспанського сільського господарства 50-60х рр., а також становище у секторі після вступу ЄЕС [19].

Значно менше досліджень існує щодо розвитку тваринництва. Окремо варто виділити працю Р. Домінгес Мартіна, який дослідив еволюцію сектору тваринництва з 1940 по 1985 рр., поділивши на три етапи: 1) 1940-1959; 2) 1960-1975 рр.; 3) 1975-1985 рр. [20].

Особливу увагу було приділено вивченню наукових праць, присвячених реформування фінансової системи Іспанії в умовах утвердження демократичного режиму.

Х. В. Салсінес Крісталем досліджено основи побудови іспанської фінансової системи, яка була жорстко контрольованою в умовах існування авторитарного режиму. Автором з'ясовано вплив політичного переходу на трансформацію фінансової системи. Тим не менш, перші зміни фінансових агентів і суспільства в цілому, вказує дослідник, мали місце наприкінці режиму Франко. Також у статті вивчається розвиток системи кредитування [21]. У своїй наступній статті автор зазначає, що існуюча структура фінансової системи Іспанії була створена, починаючи з середини 70-х років. Початкова відсутність систематичності в діяльності і узгодженості на біржах, сувора урегульованість діяльності фінансових інститутів, зокрема банків, створювали високі бар'єри для появи небажаних конкурентів. У статті показано розвиток цієї ситуації в напрямку модернізації фінансових ринків та банківської системи [22].

Ґрунтовною є праця двох іспанських науковців Й. Лядос і Масльоренса та Й. Торрент і Селенса «Аналіз іспанської економіки: на шляху до нової моделі зростання». Щодо модернізації фінансової системи (зокрема, оподаткування), то науковці пояснюють, що не слід плутати поняття багатства і фінансового доходу. Так, в той час як фінансове багатство показує значення фінансових активів, що накопичуються з часом, то доходи фінансові показують ефективність накопиченого капіталу. Тому, на думку авторів, до зміни системи оподаткування необхідно ретельно готуватися, щоб не знизити споживчий рівень громадян [23].

Особливості розвитку валютного ринку в Іспанії в період з липня 1977 р. по серпень 1988 р. досліджено М. Гомес-Пігом, оскільки, на думку автора, в цей період була проведена глибока модернізація норм, що регулюють цей ринок [24].

В статті М. Гомес де ла Торре проводиться аналіз податку на дохід фізичних осіб в контексті оподаткування сім'ї в світлі принципу податкової справедливості і ефективності [25].

Історіографічна основа вивчення розвитку підприємництва також є репрезентативною. Еволюція правового регулювання товариств взаємного гарантування, як однієї з форм підтримки малого бізнесу, відображена в дисертаційному дослідженні Х. М. Ібанес Гімено. Автор виділяє декілька етапів. Перший етап (11 серпня 1978 р. - 22 січня 1979 р.) охоплює період, протягом якого було прийнято базове законодавство, що дозволило функціонувати товариствам взаємної гарантії. У цей період був ухвалений королівський указ «Про правовий, податковий та фінансовий режим Товариств взаємного гарантування». Другий етап (до 25 листопада 1982 р.) - процес створення і консолідації системи гарантій. Третій етап тривав до листопада 1985 р. Автор назвав зазначений період періодом кризи, спричиненої урядовими змінами в жовтні 1982 р. Законодавча діяльність, вказує Х. М. Ібанес Гімено, була мінімальна у цей період. Четвертий етап визначений до червня 1988 р. (прийняття закону «Про дисципліну та інтервенцію кредитних організацій») і характеризується створенням єдиного нагляду за діяльністю фінансових організацій [26].

В дисертаційному дослідженні Р Моліна Льопіса проаналізовано еволюцію оподаткування середніх та малих підприємств на прикладі Валенсійського співтовариства з 1992 до 1999 р. Автором проаналізовано важливість малих та середніх підприємств (МСП) в глобальній економіці; вплив низки змінних (економічних і фінансових) на формування ефективної податкової ставки; відповідні аспекти реформи податку на прибуток 1995 р. і, зокрема, ті, що стосувалися особливого режиму для невеликих компаній; і, нарешті, підстави і передумови використання ефективної податкової ставки в якості показника оподаткування. Найважливіший висновок цієї роботи полягає в тому, що податкова реформа в цілому викликала зниження податкового тягаря, підтримала невеликі компанії, але негативно вплинула на великі [27].

В роботі Ф. Беккер Зуазуа аналізується ефективність кредитних ліній Державного інституту кредитування (ДІК), спрямованих на стимулювання виробничих інвестицій малих і середніх підприємств. Розвиток по лінії МСП Державного інституту кредитування продемонстрував, що його робота була ефективною у найрізноманітніших відносинах. Це спричинило попит на кредити. А банки і ощадні каси були змушені брати участь у фінансуванні лінії ДІК, що сприяло зміцненню культури довгострокового фінансування МСП [28].

Праця К. А. Роман Сервантес висвітлює діяльність кооперативів Іспанії з середини ХХ століття до початку XXI сторіччя. Показано, як реагували кооперативи на вплив політичних змін, структурні перетворення іспанської економіки, інтеграцію в ЄЕС, зміни нормативної бази [29].

Розвитоксередньоготамалогобізнесу,підприємницької ініціативи в першій половині 80-х років, діяльність кооперативів, фінансову структуру МСП також досліджували Х. Марото Асін, Е. Клавер Кортес, Х. Гомес Грас, К. Конде Родрігес, Х. Монтоліо Хернандес [30; 31; 32; 33].

Далеко не кожна країна в світі поповнює свій бюджет за рахунок туризму в таких надходженнях, як робить це Іспанія. Розвиток туристичного сектору висвітлений в першу чергу в роботах іспанських науковців. Юридичні і фіскальні аспекти туристичної сфери Іспанії розглянуті М. дель Мар Хіменес Навас [34]. Автор розглядає особливості розподілу компетенцій у сфері туризму між центральною адміністрацією держави та автономіями. Крім того, представлена інформація стосовно звернень автономних співтовариств до Конституційного суду відносно неконституційності деяких законопроектів в цій сфері.

Економічні аспекти іспанського туризму розглянуті А. Саес Кала, П. М. Урбано і Х. І. Пулідо Фернадесом [35]. Процес формування туристичної сфери досліджений Х. Кал'єхо, Х. Гутіерресом і А. В'єдма [36]. За допомогою вивчення даних, запропонованих різними статистичними джерелами, автори аналізують процес формування туристичної сфери. Розвиток туристичного маркетингу в історичних містах Іспанії проаналізовано П. Лобо Монтеро [37]. Дослідники вказують на позитивну динаміку розвитку туристичного сектору та політику держави щодо його удосконалення.

Таким чином, аналіз стану наукової розробки проблематики демонструє необхідність поглиблення вивчення всесвітньої історії в Україні. А іспанська історіографія підтвердила тезу про те, що не варто поспішати з «виходом» за межі національної історичної парадигми.

Список використаних джерел

1. Tamames R., Rueda Guglieri A. Introduccion a la economia espanola / Ramon Tamames, Antonio Rueda Guglieri. Madrid: Alianza Editorial, 2005. 592 р.

2. Iranzo Martin J., Colinas Gonzalez M. La energia en Espana: un reto estratйgico / Juan Emilio Iranzo Martin, Manuel Colinas Gonzalez // Informacion Comercial Espanola, ICE: Revista de economia. 2008. №842. Р. 141-156.

3. Benavides y Salas Pablo de. La poHtica energйtica de la Union Europea / Pablo de Benavides y Salas // Economia industrial. 1997. №316. Р. 17-25.

4. Marco Lage М. Historia de la industria espanola de automocion: empresas y personajes / Manuel Lage Marco. Madrid: Fundacion Instituto Tecnologico para la Seguridad del Automovil (FITSA), 2005. 369 p.

5. Catalan Vidal J. La creacion de la ventaja comparativa en la industria automoviHstica espanola, 1898-1996 / Jordi Catalan Vidal // Revista de historia industrial. 2000. №18. P.113-156.

6. Arroyo Galan L. 100 anos de Informatica y Telecomunicaciones Espana siglo XX / Luis Arroyo Galan. Madrid: Universidad Politecnica de Madrid, 2005. 368 p.

7. Diego Garcia, Emilio de. Historia de la industria en Espana: La electronica y la informatica / Emilio de Diego Garcia. Madrid: Escuela de Organizacion Industrial, 1995. 237 p.

8. Diego Garcia, Emilio de. Historia de la industria en Espana: La qmmica / Emilio de Diego Garcia. Madrid: Escuela de Organizacion Industrial, 1996. 245 p.

9. Diego Garcia, Emilio de. La industria qmmica y el ingeniero qmmico / Emilio de Diego Garcia. Madrid: Universidad de Mursia, - 151 p.

10. Abad Balboa C. La industria alimentaria espanola. Caracterizacion de la concentracion y la internacionalizacion de las mayores empresas / Carlos Abad Balboa // Estudios sobre consumo. 1985. №6. P. 58-111.

11. Fernandez Leon M. R. Situacion actual de la industria alimentaria espanola / Maria Rosa Fernandez Leon // Anales de la real academia de ciencias veterinarias de Andalucia oriental. 1992. №4. P. 41-54.

12. Alvarez Sanchez-Arjona S. Sector alimentario: Estrategia de promocion / Soledad Alvarez Sanchez-Arjona, Isabel de Felipe Boente, Ronald Ward // Agricultura: Revista agropecuaria. 1995. №757. P. 656-663.

13. Tamames R. Del proteccionismo agrario a las nuevas tendencias del desarrollo rural (internacionalizacion y cambio estructural) / Ramon Tamames // Revista de Estudios Agrosociales. 1992. №161. P. 281309.

14. Vinas Sumpsi J. M. La modernizacion de la agricultura espanola / Josй Maria Sumpsi Vinas // Revista espanola de economia agraria. 1995. №173. P. 267-289.

15. Vinas Sumpsi J. M. La agricultura espanola ante los nuevos escenarios de la PAC / Josй Maria Sumpsi Vinas // Revista espanola de economia agraria. 1996. №176-177. P. 265-304.

16. Gallardo R. Disparidades de la agricultura espanola entre la modernizacion y las nuevas funciones del territorio / Rosa Gallardo, Eduardo Ramos Real // Revista de estudios regionales. 1999. №54. P. 17-46.

17. Azcarate I. B. Retos y oportunidades para la agricultura espanola en el nuevo escenario de codesarrollo / Isabel Bardaji Azcarate, Eduardo Ramos Real // Revista espanola de economia agraria. 1995. №172. P. 183-209.

18. Sueiras Josй C. El impacto de las subvenciones sobre la distribucion de la renta en la agricultura espanola / Josй Colino Sueiras, Antonio Losa Carmona // RAE: Revista Asturiana de Economia. №14. P. 27-49.

19. Barciela Lopez C. La modernizacion de la agricultura y la poHtica agraria / Carlos Barciela Lopez // Papeles de economia espanola. 1997. №73. P. 112-133.

20. Martin Rafael D. La ganaderia espanola del franquismo a la CEE: Balance de un sector olvidado / Rafael Dominguez Martin // Historia agraria: Revista de agricultura e historia rural. 2001. №23. P. 39-53.

21. Salcines Cristal J. V. Los pilares de la construccion del sistema financiero espanol / Josй Venancio Salcines Cristal // Economia poHtica de las transiciones democraticas: Mйxico y Espana / coord. por Rolando Cordera Campos, Fernando I. Gonzalez Laxe, Roberto I Escalante Semerena; Santos M. Ruesga Benito (comp.), 2006. P. 161-176.

22. Salcines Cristal J. V. El sistema financiero espanol en la йpoca democratica: sus ejes de desarrollo / Josй Venancio Salcines Cristal // Analisis Economico. 2006. V. XXI, №47. P. 69-93.

23. Llados i Masllorens J., Torrent i Sellens Joan. Analisis de la economia espanola: Hacia un nuevo modelo de crecimiento / Josep Llados i Masllorens, Joan Torrent i Sellens. Madrid: Editorial UOC, S.L.; Edicion: 1, 2005. 232 p.

24. Gomez-Puig M. La eficiencia del mercado de divisas a plazo en Espana (1977-1988) / Marta Gomez-Puig // Cuadernos de economia. 1989. V.17, №48. P. 35-62.

25. Gomez de la Torre M. El IRPF en Espana: aspectos y evolucion de la tributacion familiar / Monica Gomez de la Torre // Anuario juridico y economico escurialense. 2013. №46. P. 363-398.

26. Ivanez Gimeno J. M. El sistema espanol de las Sociedades de garantia reciproca Participadas por el instituto de la Pequena y mediana empresa Industrial (IMPI): Tesis de doctorado / Jose M. Ivanez Gimeno. Madrid: Universidad Complutense De Madrid, 1992. 885 p.

27. Molina Llopis R. La evolucion de la presion fiscal en las PYMES: una aproximacion a su incidencia sobre la situacion financiera de las empresas de la Comunidad Valenciana. Lectura / Rafael Molina Llopis. Valencia: Universitat de Valencia (Espana), 2004. 386 p.

28. Becker Zuazua F. Efectividad y eficacia de las lmeas preferenciales de financiacion a las PYMES / Fernando Becker Zuazua // Economia industrial. 1996. №310. Р. 55-66.