Боснійський геноцид

Хронологія подій щодо етнічних чисток, які мали місце протягом боснійської війни 1992-1995 років. Тактика бойових зіткнень між підрозділами боснійських сербів та мусульманами. Неоднозначна реакція членів Ради Безпеки ООН на трагедію у Сребрениці.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2015
Размер файла 16,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: "Боснійський геноцид"

Виконав: Александров Владислав Костянтинович

Вступ

Термін Боснійський геноцид використовується щодо геноциду, вчиненого сербськими силами у Сребрениці у 1995 р, або щодо етнічних чисток, що мали місце протягом боснійської війни 1992-1995 рр. Іншими словами "Різанина у Сребрениці" - один із найжахливіших і наймасштабніший воєнних злочинів у сучасній європейській історії, скоєний у ході Боснійської війни 13-22 липня 1995 року, що полягав у спланованому масовому вбивстві боснійськими сербами близько 8000 боснійських мусульман чоловічої статі віком від 12 до 77 років. Різанину було вчинено в районі боснійського міста Сребрениця після його захоплення військом Республіки Сербської під командуванням генерала Ратка Младича за співучасті воєнізованого формування "Скорпіони" під контролем Міністерства внутрішніх справ Сербії.

Завершені розгляди в міжнародних судах довели, що різанина в Серебриниці не була спонтанним явищем, а була наперед спланована і методично втілена. Гаазький трибунал для колишньої Югославії у вироках проти Радислава Кристича, Відоє Благоєвича, Драгана Йокича, Любіша Беєра, та Вуйадіна Поповича визнав різанину в Сребрениці геноцидом. Наприкінці лютого 2007 року Міжнародний суд визнав різанину в Сребрениці геноцидом.

Бойові дії до квітня 1993

Під час Боснійської війни у східній частині Боснії, де знаходиться Сребрениця, відбувались численні бойові зіткнення між підрозділами боснійських сербів та боснійських мусульман (босняків). Військовим підрозділам боснійських сербів із допомогою нерегулярних воєнізованих об'єднань вдалось на початку 1992 року взяти під свій контроль громаду Сребрениця, майже 75 % населення якої складалось із боснійських мусульман, а населення міста - близько 66 %. Контроль боснійських сербів над містом протримався лише кілька тижнів. На початку 1992 року підрозділи босняків під командуванням Насера Орича відбили місто і взяли його під свій контроль.

Навколишні селища залишились під контролем боснійських сербів, які з новими силами взялись до облоги Сребрениці. Підрозділи босняків розпочали вилазки з міста на навколишні села, які служили сербам як опорні пункти для облоги міста. До січня 1993 року боснякам вдалось збільшити контрольовану територію навколо Сребрениці до 900 кмІ. Однак, їм так і не вдалось зняти облогу. Загони під командуванням Насера Оріча скоїли численні злочини проти сербського цивільного населення під час контрнаступів та спроб прорвати оточення. Оцінки кількості жертв у проміжок між 1992 та 1995 роками істотно різняться. Сербські ЗМІ повідомляли про 1000-3000 жертв. За даними Нідерландського інституту документування воєн (NIOD) йдеться про загибель щонайменше 1000 цивільних сербів. Дослідний центр в Сараєво оцінює втрати у 424-446 сербських військових і 119 цивільних сербів.

На початку 1993 боснійсько-сербські військові загони зазнали змін під командуванням Ратко Младича. Успішний наступ звузив контрольовану босняками територію до 150 кмІ в березні 1993 року. Через інтенсивні бойові дії мусульманське населення почало втікати до міста, населення якого зросло із 6000 чоловік (в 1991 році), до 50-60 тисяч. Командир СООН в Боснії, генерал Філіп Морілон, віддував переповнене біженцями місто 11-13 березня 1993 року. Вже тоді умови для життя в Сребрениці були жахливими: не йшла питна вода та не працювало світло, бракувало харчів, ліків, придатних для ночівлі місць. Перед від'їздом Морілон публічно пообіцяв, що ООН захистить мешканців міста, що місто та його мешканці не будуть кинуті напризволяще. В березні та квітні 1993 року під наглядом УВКБ ООН тисячі босняків були евакуйовані з міста. З протестом проти цих заходів виступив уряд в Сараєво, оскільки вважав їх сприятливими політиці етнічних чисток на сході Боснії. етнічна чистка боснійський сребрениця

13 квітня 1993 року боснійсько-сербські військові повідомили УВКБ ООН, що вони атакуватимуть Сребреницю, якщо босняки не полишать місто через дві доби.

Взяття Сребрениці

В липні 1995 року підрозділи війська Республіки Сербської та сербських бойовиків вирушили з півдня в напрямі безпечної зони. 9 липня вони перебували всього за кілометр від безпечної зони. На своєму шляху вони майже не зустріли опору підрозділів СООН або боснійських мусульман. Це схилило Караджича дати дозвіл підрозділам боснійських сербів увійти до міста.

З огляду на таке раптове погіршення ситуації, командир миротворців, Томас Кареманс, багаторазово надсилав запит до НАТО надати підтримку з повітря. Однак, повноцінна підтримка з повітря так і не була надана. Два нідерландські літаки завдали бомбового удару по сербському танку та вивели його з ладу. Боснійські серби заявили, що у випадку продовження авіаційних ударів вони розстрілюватимуть солдатів СООН. А далі вони прицільно розстрілюватимуть колони біженців. З огляду на ці причини авіаційні удари для зупинки просування боснійсько-сербських підрозділів до міста не завдавались.

Резолюція ООН

Напередодні 20-х роковин трагедії (11 липня 2015) Великобританія внесла на розгляд Ради Безпеки ООН резолюцію про визнання різанини в Сребрениці геноцидом. На думку авторів проекту резолюції: "Визнання трагічних подій в Среберениці як геноциду є необхідною умовою для примирення". [9]

Проект резолюції був зустрінутий вороже в Сербії. Боснійські серби зверталися з проханням до Росії накласти вето на ухвалення даної резолюції. 8 липня 2015 Росія наклала вето на резолюцію.

Дії Росії викликали неоднозначну реакцію:

· Постійний представник Росії в ООН Віталій Чуркін висловив думку, що прийняття проекту резолюції "загострило б ситуацію на Балканах".

· Сербський президент Томислав Николич заявив, що це "великий день для його країни".

· Посол США в ООН Саманта Пауер заявила: "Вето Росії розбило серця членам тих сімей, і це ще одна пляма в історії цієї Ради".

· Представник Великобританії Пітер Вільсон звинуватив Росію в запереченні фактів, встановлених Міжнародним трибуналом по колишній Югославії. На думку Вільсона: "…не резолюція вносить розкол, а її заперечення. Заперечення [геноциду] - це посмертна образа жертв.".

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика бойових дій як способу вирішення конфлікту, хронологія подій греко-перської війни. Співвідношення сил противників і тактика ведення бою у ворожих арміях. Бій спартанців, наслідки поразки греків та створення Афінського морського союзу.

    разработка урока [18,5 K], добавлен 06.07.2011

  • Причини початку російсько-японської війни. Початок перших бойових зіткнень, напад на російські кораблі. Військові, політичні і господарські причини поразки у російсько-японській війні. Закінчення конфлікту, підписання Портсмутського мирного договору.

    реферат [14,3 K], добавлен 09.04.2011

  • Аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів розпаду Югославії. Узагальнення і аналіз етнополітичних аспектів розвитку СФРЮ. Вплив проголошення республік на розпал громадянської війни в Югославії. Етнонаціональний конфлікт у Боснії й Герцеговині в 1992-1995 рр.

    курсовая работа [66,1 K], добавлен 16.06.2011

  • Аналіз і порівняння причин, змісту і наслідків Вітчизняної війни 1812 року і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, місце України в цих війнах. Справедливі війни українського народу за свободу і незалежність Вітчизни проти іноземних загарбників.

    презентация [12,6 M], добавлен 22.09.2014

  • Аналіз різних точок зору сучасних істориків на етнополітичні причини голоду 1932—1933 років в українському селі, дискусій щодо їх характеристики. Висновки про голод 1932—1933 років як спрямований сталінським керівництвом геноцид українського селянства.

    статья [23,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Силові акції СРСР на міжнародній арені: хронологія військових дій в Авганістані. Реакція світового співтовариства введення радянських військ а Афганістан та зміни зовнішньополітичного курсу США після подій грудня 1979 року. Витоки кризи та безпека миру.

    курсовая работа [247,0 K], добавлен 30.09.2009

  • Історичні передумови утворення Центральної Ради України. Значення та характеристика I і ІІ Універсалів Центральної Ради й реакція на них Тимчасового уряду. Домагання автономії у складі демократичної Росії - головний зміст стратегії Центральної ради.

    реферат [27,0 K], добавлен 22.09.2010

  • Дослідження подій збройного конфлікту між Польською державою і Західно-Українською Народною Республікою 1918-1919 років. Процес встановлення влади Західно-Української Народної Республіки, її поширення у містах Східної Галичини, Буковини і Закарпаття.

    статья [27,4 K], добавлен 20.08.2013

  • Квітнева революція, її наслідки. Афганська війна 1978-1989 рр., хронологія бойових дій. Війна після виводу частин Радянської Армії. Падіння режиму Мохаммада Наджибулли. Громадянська війна в Афганістані. Вбивство Массуда та перехід війни в новий етап.

    курсовая работа [67,6 K], добавлен 11.09.2012

  • Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.

    курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.