Ярмарок в системі традиційної культури українців (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 394.6(477)"18/19"

Спеціальність 07.00.05 - етнологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЯРМАРОК В СИСТЕМІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ

(друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Юрченко Віталіна Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент Гончаров Олександр Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри енології та краєзнавства

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук Пошивайло Олесь Миколайович, Інститут керамології - відділення Інституту Народознавства НАН України, директор

кандидат історичних наук Галько Оксана Юріївна, Український інститут національної пам'яті, головний спеціаліст відділу історичного календаря та планування заходів департаменту формування національної політики та історичного аналізу

Захист відбудеться "12" жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "10" вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Г.М. Казакевич

Анотації

Юрченко В.О. Ярмарок в системі традиційної культури українців (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05 - Етнологія. - Київській національний університет імені Тараса Шевченка - К., 2009.

У дисертації здійснено аналіз наукової спадщини дослідників другої половини ХІХ - початку ХХІ ст. про традиційний український ярмарок, простежено основні напрями у вивченні звичаєвої культури ярмаркування. На основі широкої джерельної бази з'ясовані питання організації, періодичності проведення, тривалості українських ярмарків другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Через продаж товарів визначено вплив ярмарку на розвиток матеріальної і духовної культури. Зосереджено увагу на специфіці ярмаркових звичаїв купівлі-продажу худоби, ремісничих товарів. У дисертації розглянуто форми громадського дозвілля молоді на ярмарках, молодіжні звичаї соціально-побутового характеру. Висвітлено народні прикмети, повір'я та вірування, пов'язані з торгівлею. Показано ярмарок як мистецько-розважальний комплекс.

Ключові слова: ярмарок, традиційна культура, звичаї купівлі-продажу, могорич, обмін, ярмаркові ласощі, народні розваги, репертуар кобзарів і лірників. український ярмарок культура

Юрченко В.А. Ярмарка в системе традиционной культуры украинцев (вторая половина ХІХ - начало ХХ века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05 - Этнология. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - К., 2009.

В диссертации на основании широкого круга архивных материалов и опубликованных источников осуществлен анализ научного наследия исследователей традиционной украинской ярмарки, исследованы основные направления в изучении народных обычаев при торговых сделках.

Выяснены вопросы организации, периодичности проведения, длительности украинских ярмарок второй половины ХІХ - начала ХХ века. Исследован процесс открытия новых ярмарок в населенных пунктах. Раскрыта структура ярмарки как процесса поэтапного и динамичного.

Показано влияние ярмарки на розвитие отраслей народного хозяйства: земледелия (хлебопашества, огородничества, садоводства), скотоводства и птицеводства, ремесел и промыслов. На ярмарке был предствален широкий ассортимент товара. Преимущественно продавали скот, продукты сельского хозяйства и кустарных промыслов. Определен принцип розмещения товара на ярмарочной площади, который распределялся за назначением.

Подчеркивается важное значение ярмарки в удовлетворении экономических потребностей населения Украины. Раскрыта организация обеспечения участников ярмарки едой. Выяснены особенности устройства на ярмарке харчевых площадей и ассортимент блюд традиционной украинской кухни, ярмарочных сладостей.

Сконцентрировано внимание на специфике ярмарочных обычаев купли-продажи товара. Исследован традиционный ритуал купли-продажи скота, а также народные обычаи, связанные с покупкой и продажей ремесленных товаров. Составными ритуала купли-продажи скота были земля, вода и хлеб, которым, за мировозрением и религиозными убеждениями украинцев, придавалась особенная сила и магичность. Купля-продажа разного скота сопровождалась общим обрядовым ритуалом, который включал в себя такие обязательные елементы как рукобитие, молитва и магарыч.

В диссертации показана сохраненность во второй половине ХІХ - в начале ХХ века давней формы торговли - обмена. Обычаи обмена товара (в том числе и скота) на ярмарке были во многом схожи с обычаями купли-продажи. Торговля обменным способом считалась менее удачным способом товарооборота. Обмен не всегда был выгоден и часто сопровождался убытками, хотя и незначительными, для крестьян.

В диссертации рассмотрены формы развлечений молодежи на ярмарках, молодежные обычаи социально-бытового характера. Выяснена взаимосвязь ярмарки и развития устного народного творчества. Условно классифицированы народные приметы, поверья и верования в соответствии с этапами проведения ярмарки: подготовка и выезд на ярмарку, путь к ярмарке, торговля непосредственно на ярмарочной площади, возвращение с купленным товаром домой. В работе проанализированы формы народных развлечений на ярмарках: кукольный театр, комические пантомимы и народные сцены, цирк. Изучен ярмарочный репертуар и обычаи кобзарей и лирников, которые были активними учасниками ярмарки, своим ремеслом зарабатывали на жизнь и приобщали население к духовной культуре. В этой связи ярмарки выступали в качестве трансляторов устного народного песенного творчества, играя, таким образом, значительную роль в духовном и морально-эстетическом воспитании населения.

Ключевые слова: ярмарка, традиционная культура, обычаи купли-продажи, магарыч, обмен, ярмарочные сладости, народные развлечения, репертуар кобзарей и лирников.

Yurchenko V. O. Fair in the System of Ukrainian's Traditional Culture (the second half of the ХІХ - at the beginning of the XX century). - Manuscript.

Thesis for a degree of a candidate of historical sciences by speciality 07.00.05 - Ethnology. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

This paper deals with the problem of scientific heritage of the traditional Ukrainian's fair in the second half of the ХІХ - at the beginning of the XX century. In the thesis there is examined the main tendency of the studying of traditional culture of the fairs. The research explains the problems of organization, periodicity of carrying out and duration of Ukrainian's fairs of the second half of the ХІХ - at the beginning of the XX century. In the dissertation there is defined the influence of the fair on the developing of material and spiritual culture. The attention is concentrated on specificity of the fair's customs of the purchase and sale of the cattle, the craft goods.

The dissertation shows the entertainment forms of young people at the fairs, the youth's customs of the social character. The author tries to show the fairs as the artistic-entertaining complex.

Key words: fair, traditional culture, customs of sale and purchase, mogoryuch, exchange, fair's sweet, folk entertainment, kobzar's and lirnuk's repertoire.

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаних джерел та літератури (44 сторінки, 418 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 239 сторінок, з них основного тексту - 195 сторінок.

Вступ. Актуальність теми. У незалежній Україні вивченню традиційної культури українців надається особливого значення, оскільки вона посідає важливе місце у вихованні національної самосвідомості, в процесах державотворення. Одним із важливих елементів традиційно-побутової культури українського народу були ярмарки. Питанню ярмаркової торгівлі та участі у ній українського населення присвячена низка наукових праць, проте вони здебільшого відображають економічну сторону проблеми. До сьогодні вивченню ярмарку як яскравого ілюстратора духовної культури та звичаїв українського народу уваги приділялось не достатньо. Дослідження ярмарку як історичного явища дасть змогу глибше розкрити особливості громадського побуту українського суспільства в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., виявити типові риси торгівельної діяльності українців. Аналіз цього явища дозволить також простежити, як економічні процеси на ярмарку (виробництво товару, збут, обмін та продаж), завдяки приєднанню до них елементів культурного дозвілля, розрослися у великий мистецько-розважальний комплекс, що впливав на культурний розвиток населення. Вивчення усіх етнографічних аспектів ярмаркування (звичаїв купівлі-продажу, традиційних розваг, усної народної творчості) дасть можливість визначити його місце і роль у системі традиційної культури українців, показати вплив на розвиток її матеріальної і духовної складових. До того ж в сучасних умовах розвитку ринкових відносин в Україні відбувається поступове відродження ярмаркових традицій. Це посилює актуальність вивчення ярмарків традиційного періоду з метою відродження кращого досвіду цього явища.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної науково-дослідної теми "Історія української державності нової та новітньої доби", затвердженої вченою радою історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (державний реєстраційний номер 06БФ 046-01) та пов'язана з проблематикою досліджень кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є ярмарок як явище традиційної культури українського суспільства другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Предметом дослідження є вивчення різноманітних аспектів організації ярмарків в регіонах України, їх структури, власне ярмаркування як торговельної діяльності, дослідження народних звичаїв і традицій в процесі ярмаркування, побутування усної народної творчості, пов'язаних з ярмарковою торгівлею розважально-мистецьких заходів та аналіз системно-структурних взаємозв'язків ярмарку, як елемента системи традиційної культури українців, з іншими явищами побуту та звичаєвої культури.

Мета дисертаційного дослідження - розкрити місце і роль ярмарку в системі традиційної культури українців.

Реалізація вказаної мети передбачає розв'язання конкретних завдань:

- проаналізувати стан історіографії та джерельної бази проблеми;

- з'ясувати причини виникнення, особливості організації, структуру, поширення ярмарків у регіонах України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.;

- показати вплив ярмарку на розвиток галузей господарської діяльності українців та економічне становище українського населення;

- дослідити звичаї купівлі-продажу худоби, ремісничих та інших товарів на традиційному українському ярмарку;

- простежити молодіжні звичаї соціально-побутового характеру на українському ярмарку, їх вплив на соціалізацію особистості;

- виявити пов'язані з ярмаркуванням народні прикмети, повір'я, вірування та розкрити зв'язок процесу ярмаркування і розвитку усної народної творчості;

- розглянути процес поширення театрального мистецтва на ярмарках України, народні розваги, ярмарковий репертуар та звичаї кобзарів і лірників в означений період.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Визначення хронологічних меж зумовлене тим, що у цей період ярмарки були поширеним явищем і їх діяльність відображена в архівних джерелах та етнографічних матеріалах, зібраних науковими етнографічними осередками ХІХ століття. Джерельна база цього періоду дає змогу дослідити та розкрити особливості ярмарку в системі української традиційної культури.

Географічні межі дисертації охоплюють терени України, які у досліджуваний період знаходилися у складі Російської імперії, а саме: Подільська, Київська, Волинська, Полтавська, Чернігівська, Херсонська, Таврійська, Катеринославська та Харківська губернії.

Методологічну основу дисертації становлять принципи системності та наступності, які зумовлюють вивчення й узагальнення інформації на основі науково-критичного, порівняльно-історичного, системного та реконструктивного аналізу всього комплексу джерел і літератури стосовно предмету дослідження. В роботі використані методи історіографічного та джерелознавчого аналізу й синтезу, типологічного аналізу (класифікація, періодизація), а також системно-структурний, проблемно-хронологічний і порівняльно-історичний методи.

Наукову новизну роботи визначають мета, предмет і завдання дослідження. На основі залучення різноманітних джерел, архівної, статистичної, етнографічної інформації здійснено комплексне дослідження українського ярмарку другої половини ХІХ - початку ХХ ст. При цьому вперше ярмарок розглядається як етнокультурне явище, яке відображає особливості історичного, соціально-економічного, духовного розвитку та етнічного світогляду українського народу. Здійснена спроба визначити його місце і роль в системі традиційної культури українців. Уточнено характерні риси, закономірності проведення, особливості організації та структуру ярмарку, а також висвітлено його значення в соціалізації та культурному вихованні особистості. Поглиблено вивчення та систематизовано звичаєву сторону купівлі-продажу на ярмарку, народні вірування, повір'я та прикмети в процесі ярмаркової торгівлі. Досліджено ярмарок як одне із джерел виникнення зразків усної народної творчості, а також вплив ярмарку загалом на розвиток культури українського народу.

До наукового обігу залучено значну кількість неопублікованих джерел, які забезпечили всебічне дослідження ярмарку в традиційній культурі українського народу другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що зібрані матеріали, їх теоретичне узагальнення, аналіз та висновки дають повне уявлення про ярмарок як явище традиційної культури та його значення для українського населення. Матеріали дисертації можуть бути використані для написання узагальнюючих наукових та науково-популярних праць з історії традиційної культури українського народу, для підготовки лекцій, спецкурсів та проведення практичних занять з етнології у вищих навчальних закладах, уроків історії, народознавства та українознавства, позашкільної роботи у загальноосвітніх школах. Зібраний та узагальнений матеріал є виявом національного надбання українського народу і може бути використаний у культурно-просвітницькій роботі, оскільки має значний потенціал для виховання національної свідомості населення, відродження народних традицій.

Матеріали дослідження використовувались на семінарських заняттях з курсу "Теоретичні проблеми етнології" та "Українська етнологія" у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження доповідалися на міжнародних та вітчизняних наукових конференціях: міжнародній науковій конференції молодих учених "Сучасна методологія вітчизняної та зарубіжної етнології" (Київ, 2006 р.); V Всеукраїнських щорічних науково-практичних читаннях "Фольклор і література в історичному розвитку та державотворенні України" (Київ-Бориспіль, 2007 р.); VІ Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці (Чернівці, 2007 р.); щорічній студентській науково-практичній конференції "Шевченківська весна" (Київ, 2008 р.).

Публікації. Результати, більша частина положень і матеріалів дисертаційної роботи викладені у 8 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України та збірниках матеріалів наукових конференцій.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, хронологічні межі та методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення дисертації.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" розглянуто стан наукової розробки проблеми і здійснено огляд джерел з даної теми.

У підрозділі 1.1. "Історіографія проблеми" аналіз праць вчених подається за хронологічним принципом. Історіографічний доробок згруповано й поділено на декілька хронологічних періодів: друга половина ХІХ - початок ХХ ст. відзначається інтенсивним розвитком етнографії як науки, діяльністю установ етнографічного спрямування, які сприяли накопиченню польового матеріалу та появі окремих розвідок про ярмаркування; у період 20-30-х рр. ХХ ст. ярмарки широко не досліджувались науковцями, але його варто виокремити, оскільки праці цього часу є хоч і нечисленними, але ґрунтовними і містять етнографічні описи процесу ярмаркування; 60-80-ті роки ХХ ст. - вчені зосереджували увагу на дослідженні ярмарків у контексті вивчення історії торгівлі, а саме, економічному та статистичному напрямах. Фольклорно-етнографічний аспект ярмарків не був предметом спеціального дослідження науковців того часу; 90-ті роки ХХ - початок ХХІ ст. - здобуття незалежності України та відродження національних цінностей дали поштовх осмисленню ярмарку не тільки як суто економічного явища, а і як етнографічної реалії, пов'язаної зі звичаями та традиціями українського народу.

Ґрунтовним дослідженням, що відноситься до першого періоду є праця І. АксаковаАксаков И.С. Украинские ярмарки / И.С. Аксаков. - М. : А.И. Кошелев, 1858. - 158 с., на яку опиралися його наступники. Опису "вечірнього" ярмарку присвячені розвідки А. ЛоначевськогоЛоначевский А.И. "Криниця" / А.И. Лоначевський // Записки Юго-Западного отдела Императорского Руского Географического Общества. - 1874. - Т. ІІ. - С. 130- 134. і О. ЛевицькогоЛевицкий О. Необыкновенная ярмарка / О. Левицкий // Киевская старина (далі - КС). - 1883. - № 9-10. - С. 301-309. . Ціленаправлено у цей період вивчали ярмарки Ф. ВовкВолков Ф.О. О сельских ярмарках и о значении их для изучения ремесленной и кустарной промышленности / Ф.О. Волков // Записки Юго-Западного Отдела Географического Общества. - 1873. - Т. 1. - С. 265-289., М. СумцовСумцов Н.Ф. Поверья и обряды, связанные с покупкой лошади / Н.Ф. Сумцов // Культурные переживания. - К. : Типография Г.К. Корчак-Новицкаго, 1890. - С. 302-303; Його ж. Продолжительность разговоров до совершения торговых сделок / Н.Ф. Сумцов // Там само. - С. 52-53; Його ж. Сластены, маковники и другие простонародные "ласощи" // Там само. - С. 107-109; Його ж. Культурные переживания. Могорич / Н. Ф Сумцов // КС. - 1889. - Т. 27. - С. 283-284; Його ж. Женитьба свечки / Н.Ф. Сумцов // КС. - 1890. - Т. 30. - № 7-9. - С. 59-87; Його ж. Очерки народного быта: Из этнографической экскурсии 1901г. по Ахтырскому уезду Харьковской губернии / Н.Ф. Сумцов. - Х. : Тип. "Печатное Дело", 1902. - 57 с.; Його ж. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка / М.Ф. Сумцов; [під ред. Д. І. Багалія]. - Х. : Союз, 1918. - 144 с., Я. ЗабелоОпыт иcследования украинских крестьянских ярмарок. Описание лубенской Покровской ярмарки 28 сентября - 2 октября 1891 года. Забело Я.П. / [сост. Забело Я.П.; под ред. Кулябко-Корецкого Н.Г.]. - Полтава: Типо-литография И.А. Дохмана, 1892. - 34 с.. М. Сумцов один з перших, хто почав вивчати ярмаркові народні обрядодії та звичаї, які супроводжували укладання торговельних угод. Деякі праці про традиційний ярмарок були опубліковані польськими дослідниками Ю. КрашевськимKraszewski J. Wspomniena Woіynia, Poіesia I Litwy. / J. Kraszewski - Wiіno, 1840. - Т. 1-2. - 132 s., А. КоціпінськимКоціпінский А. Ярмарок на Україні / А. Коціпінський, 1856 р..

У період 20-30-х років ХХ ст. кількість досліджень про ярмарок суттєво зменшилась. Ґрунтовним дослідженням із зазначеної проблематики є праця Д. Солов'яСоловей Д. Краткий очерк ярмарок и ярмарочной торговли / Д. Соловей. - Полтава: Изд. Биржевого комитета Полтавской товарной биржи, 1925. - 26 с., в якій автор простежив витоки такого явища як ярмарок, його роль та значення в економічному житті селянства. Згодом статистичне дослідження ярмарків України було здійснене В. СухомлиномСухомлин В. Сьогочасні та довоєнні ярмарки України: цифрова характеристика / В. Сухомлин. - Х. : Урядова друкарня ім. т. Фрунзе, 1927. -72 с., який довів повноцінність функціонування ярмаркової торгівлі у 20 -30-х роках ХХ ст.

Окрему групу становлять наукові праці дослідників радянського періоду: О. НесторенкаНестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. Ч.1 : Ремесло і мануфактура / О.О. Несторенко; [від. ред. Л. Горєлі]. - К. : Вид-во АН УРСР. Ін- т економіки, 1959. - 496 с. , Г. ДіхтяраДихтяр Г.А. Внутренняя торговля в дореволюционной России / Г.А. Дехтяр. - М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1960. - 237 с. , І. ГуржіяГуржій І. О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні (з кінця ХVІІІ до 1861 року) / І. О. Гуржій. - К. : Наукова думка АН УРСР. - 1962. - 207 с. та інших. Вони присвячені вивченню торгівлі в Україні, у тому числі ярмаркової. У радянський період ярмарки досліджувалися виключно в економічному та статистичному напрямах. Проте з них можна почерпнути інформацію щодо характерних особливостей ярмаркової торгівлі, організаційних моментів процесу ярмаркування (час проведення та тривалість ярмарків, інтенсивність проведення відповідно до пори року тощо), значення ярмарку для розвитку кустарних промислів.

Дослідження періоду 90-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. характеризуються підвищенням інтересу до ярмарків як джерела вивчення звичаїв та традицій українського народу. Цій тематиці присвячені праці О. ПошивайлаПошивайло О.М. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна / О.М. Пошивайло. - К. : Молодь, 1993. - 407 с. про традиції купівлі-продажу гончарних виробів; В. КлимчукаКлимчук В.П. Ярмарок: інсценовані розповіді про народні свята та обряди / В.П. Климчук. - Луцьк: Надстир'я, 1996. - С. 4-9. про мудрість та особливості стосунків між людьми на ярмарку, про неписані закони ярмарку стосовно першого покупця тощо; Л. ОрелОрел Лідія. Ярмарок / Лідія Орел // Українська родина: Родинний і громадський побут: навч.-методич. посібник для вчителів та викл. народ-ва; [упоряд. Лідія Орел]. - К. : В-во Олени Теліги, 2000. - С. 279-283., яка змальовує асортимент товару, представлений народними майстрами; О. ІвановськоїІвановська О.П. Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект: [навч. посіб.] / О.П. Івановська. - К. : ЕксОб, 2002. - 263 с. про виконання обрядодій при збуванні на ярмарку ремісничої продукції, худоби та інші.

Історіографічний аналіз вітчизняної та іноземної літератури, яка присвячена торгівлі та ярмаркам України, виявляє, що на сьогодні висвітлені лише окремі напрями такого багатоаспектного явища як торгівельна діяльність українців і ярмарків як її складової. Серед наявних наукових розвідок немає ґрунтовної праці, яка б фундаментально розкривала традиційний ярмарок другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Переважаючим напрямом у вище охарактеризованих дослідженнях є економічні аспекти ярмарку, що виражалися у розумінні цього явища лише як місця здійснення операцій зі збільшення товарообігу. Етнографічним аспектам ярмаркування не приділялося належної уваги.

У підрозділі 1.2. "Джерельна база дослідження" показано, що її склали різноманітні архівні, рукописні та друковані джерела, які різняться своєю інформативною базою. Їх розподілено на декілька груп.

Першу групу джерел становить обширний масив архівних матеріалів, більша частина яких автором дисертації вводиться у науковий обіг вперше.

В процесі дисертаційного дослідження були опрацьовані документи Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (ЦДІАК), Державного архіву Вінницької області (ДАВО).

Важливими для розкриття теми дослідження є матеріали та документи, що зберігаються у фондах ЦДІАК. З-поміж них найбільш інформативним постає фонд "Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал губернатора" (Ф.442), який містить справи зі звітами подільських, київських та волинських губернаторів, рапортами повітових виконавців, з яких можна почерпнути детальну інформацію щодо місця, часу та кількості проведених ярмарків, базарів та торгів у містах, містечках та селах Київської, Подільської і Волинської губерній, із зазначенням головних предметів торгівлі на них. Історичну значимість мають справи-дозволи на відкриття нових ярмарків з наведенням аргументів щодо терміну та місця їх проведення. Факти щодо ставлення духовенства до влаштування ярмарків біля церков та висунення вимог про умови їх проведення містяться у фонді "Київська духовна консисторія" (Ф.127). Фонд "Канцелярія тимчасового харківського генерал-губернатора" (Ф.1191) містить справи про проведення ярмарків у містах Полтавської губернії та порядок влаштування ярмаркових балаганів, лавок на торгівельних площах Харкова. У справах фонду "Чернігівське ГЖУ" (Ф.1439) знаходимо інформацію про проведення ярмарків та відкриття нових у Чернігівській губернії. Аналогічні матеріали регіонального виміру знаходяться і у фондах ДАВО: "Вінницький повітовий предводитель дворянства" (Ф.Д.200), "Вінницьке міське правління" (Ф.Д.230), "Вінницьке повітове земське правління" (Ф.Д.255), "Вінницька міська дума" (Ф.Д.262). Цінними є відомості щодо облаштування та поділу ярмаркової площі з вибудовуванням рядів та розміщенням на них товару, які містяться у фонді "Гайсинське міське правління" (Ф.Д.286).

Всього до дисертаційної роботи залучено 72 документи, які містяться у 9-ти фондах вищезазначених архівів.

Окрім цих джерел, для дисертаційного дослідження важливе значення мають матеріали фондів Інституту рукопису Наукової бібліотеки України імені В. Вернадського, зібрані кореспондентами-збирачами етнографічного матеріалу, істориками та етнографами. Рідкісні та цінні повір'я, які ілюструють уявлення українського селянина щодо важливості правильного вибору товару на ярмарку, містяться у фонді "Літературні матеріали" (Ф.І). У фонді Ф.ІІ та у фонді Ф.Х (УАН-ВУАН) містяться історичні матеріали з історії ярмаркування. З поміж інших інформативними та цінними є особисті архіви Інституту рукопису: М. Плевако (Ф.ХХVІІ), А. Кримського (Ф.ХХХVІ), С. Ходецького (Ф.51), О. Кістяківського (Ф.61), В. Ляскоронського (Ф.90).

Серед етнографічного матеріалу, що міститься у Наукових архівних фондах рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України (Фонди ІМФЕ) цінними для нашого дослідження є фольклорні збірки, що зберігаються у фондах С. Носа (Ф.2.), М. Білозерського (Ф.3), П. Литвинової-Бартош (Ф.5), Д. Яворницького (Ф.8), Волинського краєзнавчого музею (Ф.16); В. Гнатюка (Ф.28), Г. Танцюри (Ф.31). Матеріали згаданих фондів посідають чільне місце в джерельній базі нашого дослідження, оскільки саме елементи фольклору (народні оповідання, прислів'я та приказки), прикмети, повір'я, створені самим народом, відображають ставлення населення до торгівлі, дають можливість глибше зрозуміти явище ярмаркування, відображення ним різноманітних аспектів духовної та матеріальної культури народу.

Для розкриття теми важливе значення мають також матеріали Рукописного фонду навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля Інституту історії, етнології та права Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського.

Значний джерельний матеріал з традиційного ярмарку другої половини ХІХ - початку ХХ ст. міститься в періодичних виданнях досліджуваного періоду - "Губернських відомостях", "Єпархіальних відомостях", "Основі", "Київській старовині" тощо. На сторінках цих видань, окрім наукових статей відомих дослідників ХІХ ст., розміщені замітки мандрівників, які подорожували по Україні, мемуари-спогади старожилів, спостереження безпосередніх учасників ярмаркуПопенченко К. Краткий очерк Новомлинской ярмарки (Сосницкого уезда) / Кирило Попенченко // Черниговские губернские ведомости. - 1850. - № 42. - С. 393; К вопросу о прекращении торговли в праздничные дни // Екатеринославские губернские ведомости. - 1888. - № 37. - С. 1; О ярмарках в Полтавской губернии // Прибавление к Полтавским губернским ведомостям. - 1844. - № 42. - С. 427-428; № 43. - С. 437-438; № 44. - С. 449-450; № 51. - С. 527-528; Незбудий О. Екатеринославская, Коренная, Ильинская ярмарки 1861 г. / О. Незбудий // Основа. - 1862. - № 3. - С. 94-99; "Павло". Ярмарок у Борисполі / Павло Чубинський // Основа. - 1862. - № 7. - С. 89-92; Яворовский Н. Католический отпуст и народная ярмарка в м. Тынной Ушицкого уезда Подольской губернии / Н. Яворовский // Подольские епархиальные ведомости. - 1884. - № 39. - С. 827-838; № 40. - С. 851-866; № 41. - С. 873-886; Курилов И. Воспоминания роменського старожила об Ильинской ярмарке / И. Курилов // КС. - 1893. - Т. 42. - № 7. - С. 47-65; Отзыв приходського священника о ярмарках в воскресные и праздничные дни // Киевские епархиальные ведомости. - 1862. - № 14. - С. 495-497; По вопросу о перенесении воскресных базаров на дни будничные // Волынские епархиальные ведомости. - 1872. - № 3. - С. 117-118; А-ч С. О торговле в праздники / С. А-ч // Полтавские епархиальные ведомости. - 1866. - Т. 2. - № 16. - С. 142-161..

Важливим джерелом для наукового дослідження є опубліковані зразки усної народної творчості. Зокрема це збірки прислів'їв та приказок А. Шишацького-ІллічаШишацкий-Иллич А. Сборник малорусских пословиц и поговорок / Александр Шишацкий-Иллич. - Чернигов: Печатано в губернской типографии, 1857. - 93 с., Й. БагмутаУкраїнські прислів'я та приказки. Дожовтневий період / [вступ. стаття В. Бобкової; упоряд. Й. Багмут, В. Бобкова, А. Багмут]. - К. : Вид-во АН УРСР, 1963 - 791 с., М. ПазякаПазяк М.М. Прислів'я та приказки. - Кн. 3 : Взаємини між людьми / [упоряд. Пазяк М.М. ; редкол. М.М. Пазяк (голова) та ін.]. - К. : Наукова думка, 1991. - 440 с. та інших. Окремий тематичний розділ кожної з цих збірок присвячений сфері торгівлі, де відображено торгівельні стосунки учасників ярмарку. Усна народна творчість допомагає визначити ставлення українського народу до торгівлі як явища та його учасників.

Важливе значення для розкриття теми має художня література. У творах письменників другої половини ХІХ - початку ХХ ст. відображено побут та культуру українського народу, що є фактичним матеріалом для етнографа, оскільки письменники, як правило, писали про те, за чим спостерігали у повсякденному життіКвітка-Основ'яненко Г.Ф. Вибране: для середнього та шкільного віку: Пархімове снідання / Г.Ф. Квітка-Основ'яненко; [упоряд. текстів, передм., підгот. комент., прим. та навч.-методич. мат. К.Г. Борисенко]. - К. : Школа, 2006. - С. 77-83; Горький М. Твори: у 16 т. / М. Горький; [пер. з рос.]. - К. : Держполітвидав УРСР, 1952- .- Т. 2 : Повісті, оповідання, нариси, вірші. 1896-1900 : Ярмарок в Голтві. - 1952. - С. 59-70..

Таким чином, дисертаційна робота включає в себе значну кількість опрацьованих архівних документів. Під час наукового пошуку було знайдено і вперше проаналізовано чимало документальних фактів та матеріалів, які осмислювались крізь призму розкриття теми дослідження.

У другому розділі дисертації "Роль ярмарку в розвитку матеріальної культури українського народу" показано особливості організації ярмарку, його вплив на розвиток галузей господарської діяльності, покращення економічного становища, а отже, й на розвиток матеріальної культури народу в цілому.

У підрозділі 2.1. "Періодичність проведення, організація та структура ярмарку" міститься інформація про характерні риси організації ярмарку. Періодичність проведення торгівлі є характерною ознакою функціонування ярмарків, які відбувалися у визначені дні року. Їх періодичність та тривалість визначалися владними структурами. Проведенню ярмарку передували оголошення, в яких вказувалось місце проведення, дата та його тривалість. Ярмарки тривали: один, два, три, сім днів і більше. При визначенні дати проведення, враховувався час організації сільськогосподарських виставок. Також бралось до уваги те, щоб ці дні не збігалися із днями проведення ярмарків у найближчих містах та селах. Традиційно ярмарки проводилися у релігійні, храмові свята та "отпусти", святкові дні та у неділю, хоча траплялося немало випадків їх проведення і у будні. Приділено увагу питанню перенесення ярмарків з неділі на будні дні, показана позиція священиків, простого люду та органів влади щодо цього питання. Проведенням торгів у неділю були невдоволені в першу чергу священнослужителі, які вважали, що це відволікало селян від відвідування богослужінь. В той же час влада негативно ставилася до перенесення ярмарків на будні, оскільки вважала, що це могло не кращим чином відобразитися на економічному становищі селян.

Обов'язковим на ярмарку було забезпечення їжею приїжджих ярмарчан. Заклади харчування під відкритим небом на торгівельній площі називали по-різному: "борщі" (відповідно до головної страви, що продавалася, - борщ), "прожорний ряд" тощо. У них був широкий асортимент традиційних страв української кухні: це перші й другі страви та різноманітні ласощі, серед яких перше місце належало сластьонам. Окрім цих ласощів, на ярмарку приготовлялися "пальчики", "стовпці", млинці, пиріжки, паляниці, вареники. Відповідно їжу, яка приготовлялася безпосередньо на ярмарку і споживалася ярмарчанами, можна розділити на дві групи: та, що вживалася у повсякденному раціоні харчування, і спеціальні страви, які виготовлялися лише на ярмарках.

У підрозділі 2.2. "Вплив ярмаркування на розвиток галузей народного господарства" висвітлено асортимент товару, який продавався на ярмарку. Головними предметами торгівлі були худоба, продукти сільського господарства та кустарних промислів. Реміснича продукція була важливою складовою торгівлі на ярмарку, де були представлені усі види народних ремесел і промислів. Особливо поширеними були гончарні, ткацькі вироби, вироби із шкіри, продукція бондарів та ковалів. Значну увагу приділено опису ярмаркових ласощів, гарячих та холодних напоїв. Факт поєднання дати та часу проведення ярмарків з часом сільськогосподарських виставок, а також підлаштування до часу проведення сільськогосподарських робіт підтверджує наявність тісного взаємозв'язку ярмарку та господарської діяльності українця. На ярмарку селянин мав можливість придбати засоби виробництва, знаряддя праці тощо. Тим самим ярмарок покращував можливості підготуватися до сільськогосподарських робіт. В той же час він слугував одним із засобів розвитку землеробства і ремесла. Розвиток ремісничого виробництва і розвиток торгівлі - це взаємопов'язані процеси, що впливають одне на одного, адже роль ремесел та промислів у становленні як внутрішнього, так і зовнішнього ринків була безсумнівно вагомою. Таким чином, широкий асортимент продуктів на ярмарку є свідченням того, що ярмарок відігравав велику роль у розвитку галузей господарської діяльності: землеробства (хліборобства, городництва, садівництва), скотарства, птахівництва, ремісництва, а також матеріальної культури українського народу в цілому.

У третьому розділі дисертації "Ярмаркування і розвиток духовної культури українців" проаналізовано значення та роль ярмарків у розвитку духовної культури українців, формуванні їхнього естетичного смаку.

У підрозділі 3.1. "Народні звичаї традиційного українського ярмарку" досліджено обрядодії, що супроводжували купівлю-продаж ремісничих товарів та худоби на ярмарках Лівобережної та Правобережної України. Традиційний обрядовий ритуал купівлі-продажу товару на ярмарку розпочинався з його уважного огляду. Якщо це був віл чи кінь, то його добре роздивлялися і давали оцінку його міцності, силі, витривалості, прудкості. Великого значення також надавали масті худоби. Найгарнішими мастями вола вважалися сіра, біла і руда. Вибираючи на ярмарку корову, господарі передусім цікавилися її зовнішнім виглядом та якістю її молока. Якщо обирали побутовий предмет, то також висували вимоги щодо його якості та гарного зовнішнього вигляду. При продажі товару важливим було проявлення спритності та ініціативності з боку продавця. Ефективність торгівлі часто залежала від того, як продавець умів похвалити свій товар, як вправно закликав покупця купити його. Ціна товару, який виставлявся на продаж, не була сталою. Зазвичай називалася завищена ціна, і у покупця йшло багато часу на те, аби її знизити. Нова ціна часто ставала остаточною для наступних покупців, які були свідками її зниження. Після того, як продавець та покупець сходилися у ціні, наставала найцікавіша частина торгу - передача товару покупцеві. Спочатку учасники торгу били один одного по руках, знімали шапки, хрестилися і промовляли молитву. Потім покупець платив гроші і отримував товар, беручи у продавця з поли його одягу повід вуздечки (якщо купував коня) чи налигача (якщо купував вола чи корову) через полу свого одягу. Після цього випивався могорич і учасники торгової операції розходилися. Ярмарок також був місцем побутування народних звичаїв, які не були безпосередньо пов'язані з процесом торгівлі, а саме: молодіжних звичаїв та забав, приурочених до свят та звичаїв за народним календарем.

У підрозділі 3.2. "Вірування, повір'я та прикмети, пов'язані з ярмаркуванням" ці народні уявлення умовно скомпоновано відповідно до етапів процесу ярмаркування: підготовка та виїзд на ярмарок, дорога до ярмарку, початок торгівлі безпосередньо на ярмарку, повернення з купленим товаром додому. На усіх цих етапах у поведінці людей чітко простежується віра в існування та магічність надприродних сил. Український народ вірив у наявність сил добра та зла, які виявлялися через певні дії, що могли вплинути на подальшу долю та хід подій. Це стосується і сфери торгівлі. Вдаючись до виконання обрядодій, українець цим самим намагався покращити хід торгівлі та вірив у позитивне завершення справи. В ярмарковому середовищі широко побутувала усна народна творчість. Зокрема, зосереджено увагу на застосуванні учасниками ярмарку під час безпосередніх торгівельних стосунків різноманітних народних приказок, побажань, присяг-примовок.

У підрозділі 3.3. "Ярмарок як мистецько-розважальний комплекс" досліджено культурно-мистецькі аспекти народних розваг на ярмарках України. Основними розважальними заходами були балагани (ляльковий театр, комічні пантоміми і народні сцени, цирк). Окрім балаганів, на українському ярмарку розміщувалися і каруселі. Також тут зустрічалися артисти-музиканти, які виконували твори на музичних інструментах. Однією із розваг були перегони на конях, які влаштовувалися за містом в день проведення ярмарку.

До розважальних форм громадського дозвілля молоді відносилися: гра "на мотузку", гра у рулетку, "хортуна", які вважалися шахрайською справою і негативно впливали на культурний розвиток населення. Вивчення ярмаркового репертуару, звичаїв кобзарів і лірників свідчить, що для них ярмарок був місцем обміну досвідом та сприяв поповненню їхнього репертуару. Саме ярмарок давав можливість молодому кобзарю чи лірнику знайти учителя, тут відбувалася і передача учня від одного учителя до іншого. Часто день проведення ярмарку був днем складання іспиту для лірника, який закінчував навчання. Ярмарок також був місцем, де відбувалося покарання лірників, які у чомусь завинили. Проаналізовано ярмарковий репертуар кобзарів і лірників, який складали духовні пісні релігійного змісту (псальми), народно-побутові та сирітські пісні, визначено його значимість у морально-повчальному вихованні суспільства.

У Висновках сформульовано загальні підсумки дослідження та викладено основні положення дисертаційної роботи, які виносяться на захист:

- Історіографічний аналіз вітчизняної літератури з проблеми дослідження засвідчує, що більшість опублікованих робіт, які перекликаються з темою дисертації, присвячені дослідженню лише окремих аспектів проведення ярмарків в Україні. Ці дослідження розкривають здебільшого економічну сторону суті та функцій ярмарку. Разом з тим, вони містять фрагментарну інформацію етнографічного характеру, яка потребує наукового переосмислення, узагальнення та систематизації. У процесі дослідження вдалося зібрати, систематизувати та узагальнити значний обсяг етнографічного матеріалу, залучити опубліковані та неопубліковані джерела. Використані автором дисертації архівні документи (історичні, статистичні, економічні) сприяли висвітленню здебільшого організаційних питань проведення ярмарків й дали можливість зробити певні узагальнюючі висновки. Широкий спектр рукописних неопублікованих етнографічних матеріалів: розповіді безпосередніх учасників ярмарків, спогади очевидців щодо особливостей їх проведення та звичаїв купівлі-продажу товарів на них; етнографічні описи містечкових та сільських ярмарків; зразки усної народної творчості (прислів'я, приказки, прикмети та повір'я), дозволив розглянути предмет дослідження з різних боків, визначити місце та роль ярмарку в системі традиційної культури.

- З'ясовано причини виникнення та визначено особливості організації українських ярмарків другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Їх періодичність і тривалість визначалася органами влади та місцевого самоврядування (земствами). Досліджено процес відкриття нових ярмарків у тому чи іншому населеному пункті. Архівні матеріали дали можливість з'ясувати, що, за давньою традицією, більшість ярмарків ХІХ ст. проходила без отримання на те спеціального дозволу. Ініціаторами відкриття нових ярмарків були представники як народу, так і держави. Свідченнями про велику потребу ярмарків у досліджуваний період, а також їх значення для населення, була значна кількість прохань-дозволів про відкриття нових ярмарків. Задоволення цих прохань свідчать про стійкість та розвиток традиції ярмаркування в Україні у досліджуваний період. Відмови у заснуванні нових ярмарків траплялися рідко. Відкриття нових ярмарків у тій чи іншій місцевості досить суворо регламентувалося. Це було можливим при дотриманні певних умов, а саме: наявності площі для розгортання ярмарку; зручного водопою для худоби; наявності питної води та будівель, які б слугували захистом для ярмарчан від негоди; зручного під'їзду до ярмаркової площі. Розкрито структуру ярмарку як процесу поетапного та динамічного. Він включав у себе наступні етапи: підготовчий (обрання місця, вибудовування балагану), підторжжя, початок торгівлі, пік торгівлі, "розторжжя". З'ясовано, що приготування та забезпечення ярмарчан щойно приготовленими гарячими стравами, які входили до раціону традиційної української кухні, мало важливе значення і набувало характеру обов'язкового заходу у загальній організації ярмарку. При цьому облаштування та розміщення харчових площ мало запланований характер. Ярмарок сприяв збереженню традицій української кухні, розвитку громадського харчування та урізноманітненню асортименту харчової продукції.

- Показано вплив ярмарку на розвиток галузей народного господарства: землеробства (хліборобства, городництва, садівництва), скотарства, птахівництва, ремісництва. Ярмарки були важливим засобом задоволення економічних потреб населення України. Саме ярмарок був місцем купівлі, продажу та обміну товару. Велике значення він відігравав і в житті сільського населення, оскільки селянин мав можливість збувати сільськогосподарські продукти та худобу, які були надлишковими у його господарстві. На ярмарках та базарах був представлений широкий асортимент товарів, серед якого основними були худоба, продукти сільського господарства та кустарних промислів. Визначено принцип його розміщення на ярмарковій площі: товари розподілялися за призначенням, що було зручним для покупця.

Окрім цього, на ярмарку був представлений широкий асортимент ласощів, що включав різноманітні пряники, пиріжки та інші хлібобулочні вироби. Окрему групу становили гарячі та холодні напої. Виготовлення різноманітних продуктів харчування і можливість їх реалізувати на ярмарку урізноманітнювало асортимент ярмаркової продукції, а також покращувало економічне становище українського населення. Селяни намагалися не втратити можливість додаткового прибутку, продаючи продукти власного виробництва. Таким чином, ярмарки стимулювали виробництво тих чи інших видів товарів та розвиток кустарних промислів загалом, а отже й розвиток традиційної матеріальної культури народу. Разом з тим ярмаркова торгівля позначалася й певним негативним впливом на якість виробів ремісників, оскільки основна увага акцентувалося на кількості товару.

- Дослідження звичаєвої та обрядової сторони ярмаркової діяльності дало можливість виявити специфічні звичаї, що супроводжували торгівлю. Розкрито обрядову сторону купівлі-продажу ремісничих товарів та худоби, її локальну специфіку на ярмарках Лівобережжя та Правобережжя. Безпосередньому процесу купівлі-продажу будь-якого товару, особливо худоби, передував його ретельний огляд.

Складовими традиційного обрядового ритуалу купівлі-продажу худоби на ярмарках України були земля, вода та хліб, яким, за світоглядом, віруваннями та релігійними переконаннями українців, надавалася особлива сила та магічність. Купівля-продаж різної худоби (кінь, віл, корова, вівця та ін.) супроводжувалася обрядовим ритуалом, який включав такі обов'язкові елементи, як рукобиття, молитва та могорич. Часом ці елементи значно розширювалися: до них додавалися особливі обрядові моменти передачі тварини. Простежено, що традиційний обрядовий ритуал купівлі-продажу худоби був притаманний багатьом регіонам України. Спільність полягає у його поетапності та складових елементах. До загальних правил та звичаїв придбання худоби додавалися лише деякі локальні елементи тієї чи іншої місцевості. Ця відмінність виявлялася у різних словесних формулах - побажаннях покупцеві, а також у народних повір'ях.

Виявлено побутування у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. давньої форми торгівлі - обміну, яка була в той час ще досить поширеною. Звичаї при обміні товарами (в тому числі і худобою) на ярмарку були багато у чому схожими зі звичаями купівлі-продажу. Обмін вважався невдалим способом торгівлі, оскільки він не завжди був справедливим та вигідним і часто загрожував, хоч і невеликими, збитками для селян.

- Простежено молодіжні звичаї соціально-побутового характеру, поширені на традиційному українському ярмарку. До них відносились молодіжні забави, які присвячувалися до певних календарних свят. Ярмарки виконували певною мірою функцію дошлюбного спілкування, вибору подружньої пари. Саме ярмарок був зручним місцем для знайомства молоді, демонстрації своїх умінь та навичок, розкриття яких відбувалося в процесі реалізації товарів, вироблених власними руками. Ці якості були важливими при обранні собі судженого. Однією з форм молодіжних забав на ярмарку, яка допомагала познайомитися молоді, були так звані "дівочі ярмарки". Іншим проявом залицянь також була гра, в якій група хлопців наздоганяла дівчат, які тікали від них, розбігаючись у різні сторони. Хлопець, впіймавши дівчину, жартома напрошувався у женихи.

Зафіксовано давній звичай соціально-побутового характеру - здійснення народних самосудів над злодіями, яких ловили "на гарячому" безпосередньо на ярмарку. Побутували також звичаї взаємообдаровування один одного купленими на ярмарку речами, ласощами. На ярмарку проводилися і деякі обрядові дії до календарних свят, зокрема до свята Семена, святкування якого часто відбувалося на базарній площі, а також виконання дівчатами петрівчаних пісень на ярмарку, який відбувався у Петрівку. Дослідження вищезазначених форм молодіжного дозвілля дає можливість зробити висновки щодо значення ярмарку як явища, яке сприяло соціалізації особистості, залученню до колективних цінностей, розширенню світогляду.

- Виявлено, що з процесом ярмаркової діяльності пов'язана значна кількість народних прикмет, повір'їв та вірувань. Існувала низка прикмет та повір'їв, які прогнозували везіння і налаштовували на успішний торг. Народні вірування проявлялися і під час купівлі-продажу товару (особливо худоби) безпосередньо на ярмарку, а також - під час виконання обрядових дій у домашніх умовах стосовно купленого товару. Висвітлено обрядодії, спрямовані на приживання худоби у новому господарстві. При їх виконанні залучалися вода, хліб та сіль. Водою обливали чи кропили худобу, хліб давали їй з'їсти. Пригнавши вперше тварину додому, її переводили через червоний пояс, розстелений у воротах, або сокиру, могли також водити навколо хліву або столу. Все це, в уявленнях селян, мало позитивно вплинути на здоров'я купленої тварини і подальше перебування у нового господаря.

В ярмарковому середовищі широко побутувала усна народна творчість. Учасники ярмарку в процесі торгівельних стосунків досить широко застосовували різноманітні народні приказки, побажання, присяги-примовки, змістовність яких додавали торгівлі більшого значення - не лише придбати чи продати товар, а й внести позитивний інформаційний сигнал. Встановлено, що ярмаркування, як явище традиційної культури, було одним із джерел виникнення та поширення зразків усної народної творчості. З прислів'їв та приказок можна почерпнути інформацію щодо характерних ознак процесу ярмаркування. З іншого боку, поведінка людей на ярмарку ставала приводом для виникнення певних смислових словесних формул (приказок-примовок).