Студентський протестний рух у ФРН в 1960-х рр.

- З'ясовано, що у протестах прийняла участь значна частина студентства та молоді, серед яких були учні старших класів та місцеве населення, про що говорять наступні показники: до травня 1967 р. у протестах та демонстраціях прийняло участь 2 % західнонімецького студентства. Саме за 1967-1968 рр. у демонстраціях та протестах прийняло участь 53 % студентства, а також включаючи учнів старших класів, робітничу молодь, що становило 6 % загальної кількості молодих людей ФРН. Було встановлено, що меншості, яка виходила протестувати на вулиці, симпатизувала більшість: двоє з трьох опитаних молодих людей та три з чотирьох студентів підтримували демонстрантів, інша ж невелика частина залишалася пасивними спостерігачами подій. Демонстрації молоді прокотилися по 27 найбільших містах ФРН, серед яких значною масовістю вирізнялися Західний Берлін, Гамбург, Мюнхен, Франкфурт, а також тисячі були ув'язнені та тяжко поранені.

- Проаналізувавши хід подій студентського протестного руху, було встановлено його періодизацію:

І фаза - (1960-1965 рр.) характеризувалася назріванням студентського руху, першими демонстраціями та акціями протесту. В даній фазі відбулося відокремлення Соціалістичного союзу німецьких студентів (ССНС) від СДПН і долучення його до протестного руху.

ІІ фаза - (1966 - травень 1967 рр.) характеризувалася створенням уряду „великої коаліції” та виникненням позапарламентської опозиції (ППО). Студентський рух у цій фазі все більше нарощував свої масштаби та активність його учасників.

ІІІ фаза - (червень 1967 - 1968 рр.) починалася з моменту, коли 2 червня 1967 р. під час демонстрації проти візиту шаха Ірану поліцейським був вбитий західноберлінський студент Бенно Онезорг, що спричинило вибух студентської активності та появу наймасовіших акцій протесту і демонстрацій. Третю фазу студентського руху можна назвати „антиавторитарною”. Акти протесту різного роду знайшли підтримку великої кількості студентів та молоді. Завершення фази пов'язано із прийняттям урядом комплексу надзвичайних законів влітку 1968 р.

ІV фаза - (1968-1969 рр.) характеризувалася спадом студентського протестного руху внаслідок прийняття надзвичайних законів, появою непорозумінь і чвар всередині самої позапарламентської опозиції та її складової - ССНС, що призвело до розколу цієї організації та спаду руху.

- З'ясовано роль лідерів, організаторів та місце студентських організацій в протестному русі 1960-х рр., які мали в ньому значний вплив та вагу. Серед головних лідерів, речників та ідеологів руху своєю колоритністю виділявся Руді Дучке, його друг та соратник Бернд Рабель, активні діячі ССНС Ганс-Юрген Краль та Дітер Кунцельманн, голова ССНС Карл-Дітріх Вольф та його брат Франк Вольф. Серед студентських організацій своєю активністю виділялися: Соціалістичний союз німецьких студентів, Соціал-демократичний союз вищих навчальних закладів, Гуманістичний студентський союз, Ліберальний студентський союз Німеччини, Об'єднання німецьких соціалістів, Об'єднаний студентський комітет, Соціал-демократичний союз студентів.

- Встановлено, що на початку 1960-х рр. протест студентства формувався стихійно, виглядав спонтанним і бунтарським, ініціатива йшла знизу, неминуче набуваючи свого радикального характеру, коли заперечувалися самі засади тогочасного суспільства. Але з другої половини 1960-х рр. рух студентства ФРН проявив себе як важлива суспільна сила. Зокрема, із створенням позапарламентської опозиції та визначенням її лідерів протестний рух студентства набув політичної організованості та цілеспрямованості у проведенні демонстрацій та акцій протесту, які інколи мали характер „підривних” і революційних дій. Це дало підставу назвати цей рух „студентською революцією”.

- Проаналізовано, що суспільство не було готове до такого розмаху протестів студентства, які переросли у цілий політичний рух, та по-різному сприймало його. Одна частина суспільства сприймала рух як щось нове, як „свіжий вітерець” у житті ФРН, інша - як небезпеку, а дехто сприймав протести студентства як феномен, який неможливо до кінця зрозуміти. Було досліджено, що представники уряду ФРН також не були готові до такого вибуху активності студентства, як і суспільствознавці, яких поява феномену протестного руху приголомшила. Деякі урядовці не могли зрозуміти викликів позапарламентської опозиції та її протестів, які, на їх думку, інколи демонстрували свій антидемократичний характер. Голова уряду ФРН Курт-Георг Кізінгер зазначав, що суспільний та державний устрій повинен бути захищений від усіх, хто прагне порушити його за допомогою використання сили.

- Спад студентського протестного руху у ФРН призвів до розпаду і самої позапарламентської опозиції, складовою частиною якої був Соціалістичний союз німецьких студентів. Саме з 1969 р. починають виникати нові організації, тенденції та напрями дій. В наступних десятиліттях у ФРН розпочинають свою діяльність та боротьбу нові соціальні рухи, такі як екологічний рух, рух за громадянські ініціативи, жіночий рух, рух прихильників миру та альтернативний рух, до яких поступово долучалися й колишні учасники студентського протестного руху 1960-х рр. Чорною плямою в історії ФРН стало угрупування „Фракція Червоної Армії” (RAF-РАФ), яке здійснювало терористичні акції проти представників пануючої у суспільстві олігархії і правлячих кіл та проводило партизанську боротьбу („герилья”) у містах. Студентський протестний рух сприяв першим спробам вирішення питання альтернативної цивільної служби для юнаків призовного віку. Крім того, влада пішла на поступки молоді та надала їй широких громадянських прав, знизивши вік повноліття, а отже і віковий виборчий ценз з 21 до 18 років. Це було також одним із досягнень активістів 1960-х рр. Вирішення питання реформи вищої школи стало можливим лише у другій половині 1970-х рр., коли був прийнятий „Загальний закон про вищу школу“, що значно покращило ситуацію в університетах та у навчальному процесі.

Публікації, що відображають основний зміст дисертації

1. Гусєва Н.Ю. Боротьба навколо прийняття надзвичайних законів та її вплив на розвиток молодіжного руху у ФРН в 1966-1968 роках / Н.Ю. Гусєва // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. Донецьк, 2007. № 5 (83). С. 74-79. (У співавторстві з Івановим О. Ф.; авторський внесок - 0,4 д.а.).

2. Гусєва Н.Ю. Спроби прийняття надзвичайних законів як чинник розгортання молодіжного руху у ФРН у першій половині 1960-х років / Н.Ю. Гусєва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Історія”. К., 2007. Вип. 91-93. С. 86-89.

3. Гусєва Н.Ю. Руді Дучке та його місце в історії молодіжного руху ФРН у 1960-х роках / Н.Ю. Гусєва // Історичний журнал. К., 2008. № 1 (37). С. 37-46.

4. Гусєва Н.Ю. Розвиток антивоєнних молодіжних рухів у ФРН в 1950-1960-х роках / Н.Ю. Гусєва // Часопис української історії (кафедра української історії та етнополітики, КНУ ім. Т. Шевченка). К., 2008. Вип. 9. С. 96-104.

5. Гусєва Н.Ю. Участь молоді в позапарламентській опозиції ФРН в 1966-1969-х роках / Н.Ю. Гусєва // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2008. Вип. 380-381, ч. 3. С. 94-98.

Публікації, що додатково відображають зміст дисертації:

1. Прийняття надзвичайних законів як поштовх до розгортання молодіжного руху ФРН в 1960-х роках // Шевченківська весна : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених, присвяченої 90-річчю Української революції 1917-1920 рр. К., 2007. Вип. 5, ч. 2. С. 61-64.

2. Молодіжний протестний рух у ФРН в 1966-1968 роках // Видатні науковці Чернівецького університету. Р.Ф. Кайндль : матеріали V міжнар. наук. конф. „Кайндлівські читання” (Чернівці, 16-17 трав. 2008 р.). Чернівці, 2008. Ч. 1. С. 41-44.

3. Роль Шпрінгерівського концерну в молодіжному протестному русі у ФРН в 1966-1968-х роках // Шевченківська весна : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених. К., 2008. Вип. 6, ч. 2, т. 1. С. 108-110.

АНОТАЦІЯ

Гусєва Н. Ю. Студентський протестний рух у ФРН в 1960-х рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

У дисертації досліджуються історичні передумови зародження, становлення, розвитку німецького студентського протестного руху, форми і методи його активності та місце в суспільно-політичному житті ФРН в 1960-х рр.

Проаналізовано політичні та економічні зрушення у повоєнні десятиліття та соціально-психологічну атмосферу в країні як чинники розгортання протестів німецького студентства. З'ясовано основні положення ідеології студентського руху і його провідної організації - Соціалістичного союзу німецьких студентів та розкрито ідейні витоки руху. Досліджено процес виникнення студентського протестного руху, форми його проявів, особливості організації та динаміку розвитку. Було встановлено масштаби та періодизацію руху студентства 1960-х років, детально вивчено ідейну та суспільно-політичну спрямованість студентських протестів і встановлено їх характер. Визначено лідерів руху та місце студентських організацій в його активності. З'ясовано причини спаду студентського протестного руху та окреслено його напрями і сфери впливу на суспільство ФРН.

Ключові слова: ФРН, Західний Берлін, студентство, студентський рух, студентський протест, позапарламентська опозиція, Соціалістичний союз німецьких студентів, надзвичайні закони, „великодні марші”.

АННОТАЦИЯ

Гусева Н. Ю. Студенческое движение протеста в ФРГ в 1960-х гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертации исследуются исторические предпосылки зарождения, становления, развития немецкого студенческого движения протеста, формы и методы его активности и его место в жизни ФРГ в 1960-е гг.

Студенческое движение протеста было заметным явлением в истории Германии, которое всколыхнуло страну в 1960-х гг. и бросило вызов как обществу, так и правительству. Оно было бурным и резонансным, выдвигало требования реформ внутренней жизни страны, стремилось быть услышанным.

В диссертации проанализированы политические и экономические сдвиги в послевоенные десятилетия, а также социально-психологическая атмосфера в стране как факторы развертывания движения протеста. Были выяснены основные положения идеологии студенческого движения и его лидера - Социалистического союза немецких студентов, раскрыты идейные источники движения. Основательно был исследован процесс возникновения студенческого движения протеста, формы его проявлений, особенности организации и динамика развития. Были выяснены масштабы и установлена периодизация движения студенчества 1960-х гг., детально изучено идейную и общественно-политическую направленность студенческих протестов, а также установлено их характер. В процессе исследования были определены лидеры движения и место студенческих организаций в его активности. Выяснены причины спада студенческого движения протеста, очерчены его направления и сферы влияния на немецкое общество.

На основе изучения широкого круга источников была дана периодизация истории студенческого движения протеста, охватывающая четыре периода: 1) зарождение и становление движения, первые акции протеста и студенческие демонстрации (1960-1965 гг.); 2) образование правительства „большой коалиции” и возникновение внепарламентской оппозиции (1966 - май 1967 гг.); 3) пик активности студенческой борьбы (июнь 1967 - 1968 гг.); 4) спад студенческого движения, раскол внепарламентской оппозиции и Социалистического союза немецких студентов (1968-1969 гг.).

Ключевые слова: ФРГ, Западный Берлин, студенчество, студенческое движение, студенческий протест, внепарламентская оппозиция, Социалистический союз немецких студентов, чрезвычайные законы, „пасхальные марши”.

ANNOTATION

Gusieva Nataliia. The Student Protest Movement in FRG in 1960s. - Manuscript.

The dissertation for candidate's degree in historical sciences, in speciality 07.00.02 - World history. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The historical conditions of origin, coming into being, development of the German student protest movement, forms and methods of its activity and its place in the sociopolitical life of FRG in 1960s are studied in the dissertation.

The political and economical changes in the postwar decades and the sociopsychological atmosphere in the country as causes of the development of German students protests have been analysed. The main theses of the student movement ideology and its main organization - Socialist Union of German students - have been determined; the ideological sources of the movement have been estimated. The process of appearance of the student protest movement, the forms of its manifestation, the peculiarities of its organization and the dynamics of its development have been investigatied. The scale and the devision into periods of the student movement in 1960s have been established; the ideological and sociopolitical tendencies of the student protests have been studied in details; their nature has been estimated. The leaders of the movement and the role of the student organizations in its activities have been determined. The causes of the decrease of the student protest movement have been settled and its tendencies and spheres of influence on the society have been estimated.

Key words: FRG, West Berlin, students, student movement, student protests, out-of-parliament opposition, Socialist Union of German students, extraordinary laws, „Easter marches”.

Размещено на Allbest.ru