Діяльність академіка О.Н. Соколовського (1884–1959 рр.) у контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА УААН

07.00.07 - Історія науки і техніки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Діяльність академіка О.Н. Соколовського (1884 - 1959 рр.)

у контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні

Новосад Наталя Миколаївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений працівник сільського господарства України

Вергунов Віктор Анатолійович

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Падалка Сергій Семенович,

Інститут історії України НАН України,

провідний науковий співробітник відділу новітньої історії і політики

доктор сільськогосподарських наук, професор

Канівець Віктор Іванович,

Чернігівський державний інститут економіки і управління МОН України, завідувач кафедри аграрних технологій

Захист відбудеться 16 жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.373.01 у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, читальний зал)

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10)

Автореферат розісланий 16 вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник С.Д. Коваленко

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку України як суверенної демократичної держави особливо актуалізується вивчення та осмислення багатовікового історичного досвіду і на цій основі досягнення національної свідомості народу. Особлива функція в цьому покладається на історичну науку. Відтворюючи історію в сучасних умовах національного відродження, є потреба проаналізувати й об'єктивно оцінити внесок кожного напряму сільськогосподарської науки та окремої особистості в розвиток аграрного сектора країни.

З ім`ям видатного вітчизняного вченого та педагога, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи 20_50-х років минулого століття, теоретика і практика агроґрунтознавства, пропагандиста та популяризатора досягнень науки про ґрунти академіка АН УРСР та ВАСГНІЛ О.Н. Соколовського, пов`язаний період становлення, розвитку та зміцніння ґрунтознавства у колишньому СРСР та в Україні як складової природознавства. Наукова спадщина вченого нараховує понад 200 наукових праць, які відзначаються фундаментальністю і практичною значущістю. О.Н. Соколовський був одним із засновників учення про генезу та хімічну меліорацію ґрунтів - вапнування, гіпсування, фосфоритування. Його класичні роботи ще в 1914 - 1919 рр. з вивчення ґрунтових колоїдів, "активного" мулу, вчення про насиченість ґрунтів кальцієм, про структуру ґрунтів дозволили по-новому підійти до питань генезису та корінного покращення ґрунтів й увійшли до золотого фонду світового ґрунтознавства. У той же час вони стали основою для створення колоїдно-хімічної технології ґрунтів. Створена вченим Харківська школа ґрунтознавства до сьогодні визнана в галузевому світовому товаристві.

Актуальність цієї роботи обумовлена недостатньою розробкою означеної теми в науковій літературі, відсутністю комплексного ґрунтовного дослідження, присвяченого відтворенню історичної пам`яті про відомого у світі вченого-аграрія, який сприяв подальшому розвитку вітчизняної аграрної науки в цілому та ґрунтознавства зокрема. Крім того, дослідження систематизує, доповнює частково здійснений аналіз наукової спадщини О.Н. Соколовського і заповнює прогалини його життєпису.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося у Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН у межах науково-дослідних тем: „Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні" (номер державної реєстрації 0102U001526) та „Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні" (номер державної реєстрації 0107U003107).

Мета і завдання дослідження. Мета полягає у відтворенні цілісної картини історії ґрунтознавства, виявленні концептуальних засад його розвитку за рахунок узагальнюючого історико-наукового аналізу життя та наукової, організаційної і педагогічної діяльності О.Н. Соколовського, відтворенні поглядів ученого у контексті розвитку світової та вітчизняної сільськогосподарської науки та освіти у першій половині ХХ ст. Досягнення поставленої мети передбачало розв'язання таких дослідницьких завдань:

- проаналізувати ступінь наукової розробки та джерельну базу проблеми, сформулювати методологічні принципи дисертаційного дослідження.

- узагальнити та ввести до наукового обігу мало з'ясовані і невідомі факти біографії та діяльності О.Н. Соколовського;

- розробити періодизацію життя та діяльності вченого;

- з`ясувати чинники, що вплинули на формування наукового світогляду О.Н. Соколовського;

- показати роль вченого як організатора вітчизняної аграрної науки та освіти;

- здійснити аналіз основних напрямів наукових досліджень О.Н. Соколовського та визначити отримані вченим пріоритетні результати;

- висвітлити вклад ученого в створення карт ґрунтів нового типу, зокрема оглядової ґрунтової карти України у масштабі 1:1000000.

- визначити координуючу методичну роль О.Н. Соколовського у проведенні великомасштабних ґрунтових обстежень в Україні (1957 - 1961 рр.); соколовський карта ґрунт

- висвітлити внесок ученого в розвиток спеціальної сільськогосподарської освіти та підготовку фахівців вищої кваліфікації в Україні;

- розкрити роль наукової школи О.Н. Соколовського у подальшому розвитку вітчизняного ґрунтознавства та галузевої освіти в Україні.

Об'єкт дослідження - розвиток сільськогосподарської науки та освіти як невід`ємна частина історії України.

Предмет дослідження - життєвий шлях О.Н. Соколовського, його наукова, організаційна, педагогічна та громадська діяльність.

Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на загальнонаукових принципах історичного пізнання: історизм, об`єктивність, системність, комплексність, науковість, багатофакторність та всебічність пізнання. Крім того, у представленому історико-біографічному дослідженні використані загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, класифікація), міждисциплінарні (структурно-системний підхід) та спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, періодизації, логічно-аналітичний, персоналізації, описовий, опитування). Крім уже зазначених, під час проведення дисертаційного дослідження використовувалися методи джерелознавчого та архівознавчого аналізу і синтезу.

Хронологічні межі дослідження визначаються роками життя та діяльності академіка О.Н. Соколовського (1884 - 1959 рр.) Водночас дослідження дає певну інформацію про події, що мали місце раніше або пізніше зазначеного періоду як історію подальшого розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше: запроваджено до наукового обігу нові матеріали архівів України; систематизовано різноманітний джерельний матеріал (літературний та архівний), який дозволяє відтворити цілісну картину становлення О.Н. Соколовського як ґрунтознавця широкого профілю; розроблено періодизацію життя та діяльності академіка О.Н. Соколовського; проведено всебічний аналіз науково-організаційної та педагогічної діяльності вченого; показано внесок О.Н. Соколовського у розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні; здійснено ґрунтовний аналіз творчих здобутків ученого за основними напрямами його наукової діяльності; визначена роль наукової школи О.Н. Соколовського у розвитку вітчизняного ґрунтознавства та аграрної освіти в Україні;

удосконалено: бібліографію наукових праць ученого та літературних джерел про нього;

дістав подальшого розвитку: напрям наукової роботи з відтворення діяльності видатних вітчизняних учених-аграріїв.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані для створення узагальнюючих праць з історії вітчизняного ґрунтознавства та його окремих напрямів; при підготовці історіографічних праць та навчальних посібників, українського біографічного словника, при розробці лекційних курсів та спецсемінарів з означеної тематики.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і висновки, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження знайшли відображення у доповідях на наукових конференціях та симпозіумі: Всеукраїнська наукова конференція студентів і аспірантів "Екологічні проблеми регіонів України" (Одеса, 21-22 квітня 2004 р.); міжвузівська наукова студентська конференція "Присвячується 110-річчю кафедри ґрунтознавства та 70-річчю кафедри агрохімії" (Харків, 3 _ 4 березня 2004 р.); Міжнародна конференція студентів та аспірантів: "Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель" (Харків, 4-7 жовтня 2005р.), VI Всеукраїнський симпозіум з проблем аграрної історії “З нагоди 100-ї річниці початку Столипінської аграрної реформи в Україні” (Черкаси, 16-17 березня 2006р.), Міжнародна науково-практична конференція (до 50-річчя початку великомасштабного обстеження ґрунтів України): „Методологія дослідження ґрунтового покриву України у дзеркалі земельних реформ” (Харків, 12-13 червня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 19 публікаціях. Серед них 9 статей, опублікованих у фахових наукових виданнях, визначених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, 10 додатків і списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 281 сторінці, обсяг основного тексту становить 214 сторінок, список використаних джерел налічує 225 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; визначено об`єкт, предмет, хронологічні межі та методи роботи; сформульовано мету і завдання; показано зв`язок роботи з науковими темами та практичне значення одержаних результатів; включено відомості про особистий внесок здобувача, структуру дисертації та апробацію роботи.

У першому розділі "Історіографія, джерельна база та методологічна основа дослідження" проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми дисертаційного дослідження, стан її джерельної бази та методологія.

У підрозділі 1.1. "Ступінь наукової розробки проблеми" надається історіографічний аналіз теми дисертаційного дослідження, який показав, що сукупність праць, які висвітлюють життєвий шлях та діяльність академіка О.Н. Соколовського, можна умовно розділити на два періоди: радянська історіографія 30-80-х років; сучасна українська історіографія. Існує і третя, нажаль на сьогоднішній день малодоступна для наукової спільноти в Україні, група джерел - сучасна російська історіографія Иванов И.В. История отечественного почвоведения: Развитие идей, дифференциация, институционализация / И.В. Иванов: Ин-т физико - химических и биологических проблем почвоведения. Докучаевское общество почвоведов. - М.: Наука, 2003. - Кн. 1: 1870 - 1947 гг. _ 397 с..

Низку матеріалів, присвячених урочистим заходам святкування 60-річного ювілею Олексія Никаноровича, можна вважати суттєвою першоосновою для сьогоднішніх досліджень Аверин В.Г. Алексей Никанорович Соколовский (К юбилею 60-летия со дня рождения и 35-летию научной и педагогической деятельности) / В.Г. Аверин, А.М. Гринченко, Л.И. Делоне [и др.] // Записки ХСХИ. _ 1945. _ Т. 4. _ С. 25 - 29; Очерк научной деятельности А.Н. Соколовского (К 60-летию со дня рождения и 35-летию научной и педагогической деятельности) / [В.Г. Аверин, А.М. Гринченко, Л.И. Делоне и др.] _ Х.: Харьк. Ордена Труд. Красн. Знам. Сельхозинститут, 1945. _ 19 с..

Характерними для радянської історіографії є публікації у періодичних виданнях, що стали відгуком на знаменні події в житті О.Н. Соколовського. Одні з них стисло подають інформацію про життя вченого Соболєв С.C. Академик Алексей Никанорович Соколовский и его научная деятельность / С.C. Соболєв // Почвоведение. _ 1945. _ № 8. _ С. 436 _ 439. та носять популярний характер, але разом із тим містять досить вагомий фактичний матеріал, інші - повністю або частково повторюють уже надруковані раніше роботи Крупський М.К. О.Н. Соколовський (До 60-річчя з дня народження) / М.К. Крупський // Вісті АН УРСР. - 1945. _ № 4 _ 5. _ С. 49 - 51; Крупський М.К. Академік Олексій Никанорович Соколовський і його наукова діяльність / М.К. Крупський // Записки ХСГІ. _ 1946. _ Т. V (XLII). _ С. IX - XXIII; Крупский Н. Академик Алексей Никанорович Соколовский и его научная деятельность. (К 70 - летию со дня рождения и 45-летию научной, педагогической и общественной деятельности) / Н. Крупский // Почвоведение. _ 1954. _ № 10. _ С. 74 _ 76..

Одразу декілька видань відгукнулося на сумну звістку про смерть академіка О.Н. Соколовського (Олексій Никанорович пішов із життя 25 квітня 1959 р.) Тюрин И.В. Алексей Никанорович Соколовский / И.В. Тюрин, А.В. Соколов, В.П. Бушинський [и др.] // Почвоведение. _ 1959. _ № 10. _ С. 124 - 125; Олексій Никанорович Соколовський (1884 - 1959) / [Президія Української академії сільськогосподарських наук] // Вісник с.-г. науки. _ 1959. _ № 5. _ С. 95.. Високу оцінку діяльності вченого було надано одними з найталановитіших його учнів та послідовників - Г.С. Гриньом Гринь Г.С. Старейшая в стране кафедра почвоведения // 150 лет Харьковскому ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственному институту имени В.В. Докучаева (1816 _ 1966) / Г.С. Гринь; Под ред. А.М. Гринченко. - Тр. ХСХИ. - Т. LIX (XCVI) - К.: Урожай, 1966. - с. 46 - 58. та О.М. Грінченком Гринченко А.М. Кафедра почвоведения Харьковского государственного аграрного университета им. В.В. Докучаева: исторический очерк (1894 _ 1979 гг.) / А.М. Гринченко. - Х., 1994. _ 35 с.. Наведені видання, хоч і містять деякі хронологічні похибки, є надзвичайно цінним внеском у скарбницю історії вітчизняної галузевої науково-освітньої думки.

Окремі періоди біографії О.Н. Соколовського висвітлив відомий дослідник історії ХСГІ Й.Д. Фурсенко Фурсенко И.Д. Харьковский ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственный институт имени В.В. Докучаєва / И.Д. Фурсенко. - К.: Урожай, 1968. _ 168 с.; Фурсенко И.Д. История партийной организации Харьковского с.-х. института имени В.В. Докучаева (с очерком революционной борьбы студенчества в дооктябрьский период) 1816 - 1970: дис.... канд. истор. наук. / Фурсенко Иосиф Дементьевич. _ Харьков, 1970. _ 357 с.. Згадані роботи подають маловідомі до того часу факти біографії вченого, пов`язані з його діяльністю на посаді директора ХСГІ.

Ім'я академіка О.Н. Соколовського увійшло до провідних національних енциклопедичних видань Соколовський Олексій Никанорович // Українська сільськогосподарська енциклопедія: У 3-х т. - К., 1972.--Т. 3 - С. 229 - 230; Соколовський Олексій Никанорович // Українська радянська енциклопедія. - Вид. 2-ге. - К., 1983. - Т. 10. - С. 297 - 298; Соколовский Алексей Никанорович // Украинская советская энциклопедия. - К., 1983. - Т. 10. - С. 227; Соколовський Олексій Никанорович / [Гол. ред. В. Кубійович] // Енциклопедія Українознавства.- Львів, 2000. - Т. 8. - С. 2943 - 2944.. У зазначених енциклопедіях подано короткі біографічні відомості про вченого та перелік його найважливіших праць. Дані такого ж характеру містять видання "История Академии наук Украинской ССР" Соколовский Алексей Никанорович // История Академии наук Украинской ССР. - К., 1979.- С. 731. та "Національна академія наук України. Персональний склад" Соколовський Олексій Никанорович // Національна академія наук України. Персональний склад. - К.: Фенікс, 1998.- С. 78..

Детальний і послідовний перелік здобутків О.Н. Соколовського надруковано у спеціальній статті, присвяченій 100-річчю з дня народження видатного вченого Алексей Никанорович Соколовский (К 100-летию со дня рождения) / [Украинский филиал Всесоюзного общесва почвоведов; Харьковское отделение ВОП; Украинский научно-исследовательский институт почвоведения и агрохимии им. А.Н. Соколовского; Харьковский селькохозяйственный институт им. В.В. Докучаева]. // Почвоведение. _ 1984. _ № 9. _ С. 104 _ 107..

Короткі біографічні відомості про О.Н. Соколовського та перелік його найважливіших праць подають відомчі довідники "Педагоги-вчені Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва" Соколовський Олексій Никанорович // Педагоги-вчені Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва / [Упорядник Р.І. Киричок]. _ Х.: Основа, 2001. _ С. 108 - 109. _ (Біографічний довідник). та "Вчені ґрунтознавці, агрохіміки, землероби" Міхновська А.Д. Соколовський Олексій Никанорович (1884 _ 1959) // Вчені ґрунтознавці, агрохіміки, землероби. / А.Д. Міхновська, Л.О. Чаусова. _ К.: Аграрна наука, 2003. _ С. 128 _ 129. - (Сер. Українські вчені-аграрії XX ст.)..

Високу оцінку моральним якостям ученого, його науково-дослідній, організаторській та педагогічній діяльності дають у своїх публікаціях відомі вчені - ґрунтознавці професор Г.В. Новікова Новикова А.В. Годы, события и воспоминания о некоторых почвоведах / А.В. Новикова // Агрохімія і ґрунтознавство. _ 2004. _ № 65. _ С. 105 _ 114. та академік Б.С. Носко Носко Б.С. Творча біографія та головні напрямки наукової діяльності засновника Українського інституту ґрунтознавства академіка АН України та ВАСГНІЛ Олексія Никаноровича Соколовського / Б.С. Носко // Історія і сучасність ґрунтознавства і агрохімії в Україні / До 50 _річчя заснування ННЦ »ІГА ім. О.Н. Соколовського» УААН (1956 - 2006 рр.) - Х., 2006. - С. 18 _ 25..

У передньому слові ювілейного випуску "Вісник аграрної науки" Зубець М.В. На передовому рубежі аграрної науки / М.В. Зубець // Вісник аграр. науки. _ 2006. _ № 12 (644). _ С. 5 _ 9., присвяченому 75-річчю створення Української академії аграрних наук, її президент академік УААН М.В. Зубець, висвітлюючи історичні етапи організації науки в Україні і діяльність Сільськогосподарського наукового комітету України та Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук зокрема, відзначив О.Н. Соколовського, як одного з керівників першої і фундатора другої установи. Крім того, автор статті серед плеяди вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної і світової науки та за ініціативою і безпосередньою участю яких було створено більшість галузевих дослідних станцій та інститутів в Україні, називає ім`я О.Н. Соколовського.

Свіжий струмінь у дослідження діяльності вченого внесли публікації В.А. Вергунова Вергунов В.А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / В.А. Вергунов / УААН, ДНСГБ. - К.: Аграрна наука, 2006. - 496 с. - (Історико-бібліографічна серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії». Кн. 12.); Всеукраїнська Академія Сільськогосподарських Наук. Збірник документів і матеріалів / [В.А. Вергунов, І.В. Гриник, З.П. Кірпаль та ін.]; за наук. ред. д-ра с.-г. наук, проф., директора ДНСГБ УААН В.А. Вергунова; під заг. ред. чл.-кор. УААН Ю.Ф. Мельника. - К.: Аграрна наука, 2006. - 314 с.. Вони торкаються окремих періодів організаторської діяльності академіка О.Н. Соколовського і є вагомою основою для досліджень особистості та діяльності цього видатного вченого у загальному контексті розвитку аграрної науки та освіти в Україні.

У 2006 р. колектив авторів (В.А. Вергунов, Н.М. Новосад, В.А. Зозуля та К.Б. Новосад (за редакцією С.А. Балюка)) видав історично-бібліографічний нарис "Академік Соколовський Олексій Никанорович: життєвий шлях та наукова діяльність" Академік Соколовський Олексій Никанорович: життєвий шлях та наукова діяльність / В.А. Вергунов, Н.М. Новосад, В.А. Зозуля К.Б. Новосад; за ред. С.А. Балюка. _ Х.: К.П. „Друкарня № 13”, 2006. _ 164 с.: іл., у якому вперше було частково узагальнено раніше малодоступні і взагалі не опрацьовані архівні матеріали та друковані праці вченого про окремі етапи біографії та напрями наукової діяльності академіка О.Н. Соколовського, визначено його роль в об'єднанні ґрунтознавців України і створенні Науково-дослідного інституту ґрунтознавства на початку 30 - х років минулого століття. Окреслено роль ученого у становленні української та харківської школи ґрунтознавців.

Незважаючи на наявність значної кількості наукових, науково-популярних і публіцистичних праць, які безпосередньо або побічно торкаються окресленої проблеми, до цього часу не існує комплексного узагальнюючого історико-наукового дослідження, у якому був би висвітлений багатогранний творчий доробок, організаторська, педагогічна та громадська діяльність О.Н. Соколовського, роль і місце вченого в подальшому розвитку аграрної науки та освіти ХХ століття. До останнього часу не вивченими були студентські роки Олексія Никаноровича, це ж стосується і його співпраці з видатними вченими-академіками Д.М. Прянишниковим та В.Р. Вільямсом. Також зовсім невідомими залишалися окремі періоди життя та діяльності вченого у 30 _ 40_і роки ХХ століття, а також під час Великої Вітчизняної війни.

У підрозділі 1.2. "Джерельна база дослідження" зазначено, що проведення історичного дослідження здійснювалося за допомогою залучення джерел, серед яких, як найбільш вагомі, можна виокремити такі: 1) архівні документи; 2) опубліковані документи органів державної влади, офіційних установ, наукових та громадських організацій; 3) опубліковані та неопубліковані наукові та науково-публіцистичні праці О.Н. Соколовського; 4) наукова література; 5) спогади про вченого; 6) засоби масової інформації (газети, журнали).

Під час розробки згадуваної наукової проблеми першоджерельною базою були архівні матеріали. Більшість з них до наукового обігу вводяться вперше. До першої групи джерел (із вищезазначених) належать архівні документи різних державних архівних установ України та Росії: Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України (ЦДАВО України, м. Київ), Російського державного архіву економіки (м. Москва), Президії НАН України, Державного архіву Харківської області, СБ України (м. Київ), управління СБ України в Харківській області, Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України та ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.

Важливе значення мали матеріали особового походження, до яких можна віднести фотоматеріали сім'ї Соколовських, люб'язно передані онукою вченого Тетяною Борисівною Соколовською до музею історії ХНАУ; експонати зазначеного музею; книги з дарчими написами та власноручними відмітками О.Н. Соколовського, які зберігаються в Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці УААН; особові справи О.Н. Соколовського, що знаходяться в архівах ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та Президії НАН України і містять у собі короткі автобіографічні відомості про вченого; характеристики, видані за місцем вимоги установою, з якою була пов`язана діяльність ученого; його особисті документи, дипломи, посвідчення; огляди його наукових праць, складені колегами або учнями О.Н. Соколовського; епістолярні матеріали, які допомогли встановити наукові зв`язки та погляди вченого, його організаційну діяльність тощо; листи до різних інстанцій; наукові та службові записки.

Специфічними і водночас інформативними виявилися документи із фондів СБ України (м. Київ) та управління СБ України в Харківській області. Це документи, пов`язані зі справою Спілки Визволення України (СВУ) та кримінальна справа О.Н. Соколовського. Не зважаючи на те, що більшість документів, які містяться у даних справах, скоріше були продуктом тоталітарної системи, саме вони дали важливу інформацію щодо участі вченого у справі СВУ (1930 р.), його арешту та позбавлення волі (1938 р.). Останній факт науковій спільноті був відомий раніше, (інформація, правда, обмежується одним реченням у праці О.М. Грінченка "Кафедра почвоведения Харьковского государственного аграрного университета им. В.В. Докучаева: исторический очерк (1894 - 1979 гг.)"7, але подробиці цього питання розкриваються вперше у представленому дисертаційному дослідженні. До наукового обігу вводяться документи, які проливають світло на цю проблему.

Основу джерельної бази склали наукові праці академіка О.Н. Соколовського, які дозволили відтворити цілісну картину наукових інтересів та здобутків ученого, його світогляду. Суттєвими для відтворення індивідуальних рис характеру О.Н. Соколовського, людських якостей та стосунків з людьми стали спогади сучасників та послідовників ученого. Дисертанткою були проведені зустрічі зі співробітниками та учнями Олексія Никаноровича.

Крім зазначених, важливим джерелом стали періодичні друковані видання (журнали, газети тощо), які допомогли найбільш повно й усебічно висвітлити постать видатного вченого та організатора науково-освітнього процесу О.Н. Соколовського. Проте інформацію, яка міститься у періодиці 20-80-х років минулого століття, необхідно сприймати критично, вона носить на собі відбиток системи, яка існувала на той час у державі.

Отже, проведений аналіз джерельної бази про життя та діяльність академіка О.Н. Соколовського засвідчує, що наведені вище групи джерел у своїй сукупності становлять документальне забезпечення досліджуваної проблеми. Комплексне використання останніх стало підставою для досягнення мети представленої дисертаційної роботи.

У підрозділі 1.3. "Методологія дослідження" зазначається, що дисертація є історико-науковим біографічним дослідженням з історії науки і техніки, яке проводилося на основі методологічних принципів, загальних для всіх галузей історичної науки. Визначення методологічних принципів дисертаційного дослідження в сукупності з історіографічним аналізом та джерельною базою допомогло обрати напрями та шляхи вирішення поставленої наукової проблеми.

У другому розділі "Життєвий та творчий шлях О.Н. Соколовського" представлено результати вивчення багатогранної діяльності академіка О.Н. Соколовського.

Дослідження життєвого і творчого шляху О.Н. Соколовського показали, що формування наукового світогляду вченого на першому етапі відбувалося під впливом таких видатних учених, як М.І. Андрусова, С.Г. Навашіна, О.М. Северцова та ін. Згодом, як учень Д.М. Прянишникова і В.Р. Вільямса, він протягом усього життєвого шляху відстоював позиції агрономічного ґрунтознавства, був продовжувачем (за висловом самого О.Н. Соколовського) костичевського напрямку у ґрунтознавстві. Як і П.А. Костичев, він бачив предмет ґрунтознавства у вивченні ґрунту, у його відношенні до рослин і врожаю. Учений вважав, що родючість ґрунту залежить від взаємодії біосу (рослини і пов'язане з ними мікронаселення ґрунту) із середовищем, у т.ч. з фізико-хімічними і колоїдними властивостями ґрунту, які постійно змінюються. Наукові стосунки з видатними вченими під час навчання в Університеті Св. Володимира і ТСГА та згодом викладацької роботи у ТСГА не тільки вплинули на формування наукового світогляду О.Н. Соколовського, вони склали вагомі підвалини становлення його наукового професіоналізму.

У 1924 р. з метою розгортання діяльності науково-дослідної кафедри ґрунтознавства НКО УСРР при Харківському сільськогосподарському інституті та її ефективного функціонування до Харкова з Москви був запрошений О.Н. Соколовський. 9 вересня 1924 р. вчений став її керівником. Наприкінці 20-их - на початку 30-их рр. розмах і глибина наукових досліджень, які здійснювала науково-дослідна кафедра ґрунтознавства, були настільки багатоплановими, що дуже швидко навколо неї об`єдналися практично всі наукові сили ґрунтознавців України і 1 липня 1931 р. на базі кафедри створюється Український Інститут Ґрунтознавства, який згодом очолив академік О.Н. Соколовський. Незважаючи на велику кількість труднощів, що виникли перед новоствореною організацією, у цей час інститут фактично координує всі ґрунтознавчі роботи у республіці. Під керівництвом О.Н. Соколовського аналізуються й узагальнюються матеріали досліджень ґрунтів для створення карт ґрунтів нового типу, розпочинаються великі дослідження з хімії ґрунтів (М.К. Крупський, О.М. Грінченко), з їх фізико-механічних якостей (С.М. Муравлянський та ін.), картографування ґрунтів (Н.Б. Вернандер, Г.С. Гринь), геоботанічні дослідження (Е.М. Лавренко) та ін.

У 1929 р. О.Н. Соколовський був обраний дійсним членом Академії Наук УРСР. У 1930 р. був одним із співзасновників Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, став дійсним академіком ВАСГН (пізніше ВАСГНІЛ, у 1931 _ 1935 рр. президентом Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (ВУАСГН), прагнув об`єднати наукові сили з практикою сільськогосподарського виробництва не тільки в Україні, а і в межах СРСР. Незважаючи на нетривалий період існування, ВУАСГН на чолі з академіком О.Н. Соколовським зробила суттєвий внесок у світову та вітчизняну сільськогосподарську науку й освіту і заклала науково-організаційні та концептуальні засади Української академії аграрних наук.

З 1931 до 1956 р. (з перервою у 8 років (1938 - 1945 рр.), пов`язаним із політичною "чисткою" під час сталінських репресій та Великою Вітчизняною війною) при кафедрі ґрунтознавства Харківського СГІ під керівництвом академіка О.Н. Соколовського функціонувала лабораторія хімії ґрунтів Наркомзему УРСР (після Великої Вітчизняної війни - Лабораторія ґрунтознавства АН УРСР), науковими співробітниками якої були Г.С. Гринь, О.М. Грінченко, М.К. Крупський, О.М. Можейко, А.Ф. Яровенко, О.Ф. Федченко, Г.Я. Чесняк, О.Я. Дімідієнко та ін. Програмні дослідження лабораторії охоплювали широке коло питань агрономічного ґрунтознавства.

Під безпосереднім керівництвом О.Н. Соколовського після Великої Вітчизняної війни був відбудований Харківський сільськогосподарський інститут. Крім того, за його ініціативою 19 травня 1956 р. на базі Лабораторії ґрунтознавства АН УРСР та біологічних відділів Кримського філіалу АН УРСР був організований Український науково-дослідний інститут ґрунтознавства. Беззмінним директором цих двох інститутів учений був до останніх днів свого життя. Обидві установи досьогодні розвивають і продовжують його наукові задуми. В останні роки життя О.Н. Соколовський був одним із організаторів роботи та методологом зі складання ґрунтових карт і картограм для колгоспів і радгоспів країни.

Крім уже зазначеного, у представленому дослідженні вперше, базуючись на матеріалах архівів _ СБ України (м. Київ), Управління СБ України у Харківській області та Харківського обласного державного архіву, висвітлено один з трагічніших, до цього невідомих епізодів життя вченого. Він стосується участі О.Н. Соколовського у процесі “СВУ” (“Спілка визволення України”) як громадського обвинувача (1930 р.), а також його арешту та позбавлення волі (1938 р.).

У третьому розділі "Наукова спадщина О.Н. Соколовського" висвітлюється науковий доробок О.Н. Соколовського. Аналіз його наукових здобутків показав, що Олексій Никанорович - автор багатьох теоретичних розробок. Він працював над проблемами агрономічного ґрунтознавства, колоїдно-хімічної теорії ґрунтів, їх структури, фізики, класифікації, картографування, педогалохімізму. Наукова спадщина О.Н. Соколовського стала підставою для подальшого розвитку вивчення зазначених проблем. Учений увів у науку коефіцієнт насиченості кальцієм як міру потреби ґрунтів у меліорації. Цим критерієм йому вдалося об'єднати кислі, нейтральні й лужні ґрунти і розробити теорію вапнування, гіпсування і фосфорування ґрунтів.

О.Н. Соколовським було сформульовано уявлення про "активний" і "пасивний" мул і запропоновано методику виділення їх із ґрунту, що стало вихідним пунктом для низки наукових праць із вивчення гумусу як колоїдного тіла. Він розробив схему зв'язків гумусу з глиною: оборотну - через містки з багатовалентних катіонів та необоротну - шляхом взаємної коагуляції між різноіменно зарядженими колоїдами гумусу та глини.

Учений одним з перших почав вивчення будови ґрунту з урахуванням перерозподілу за профілем колоїдів, що дало можливість встановити типи генетичних горизонтів ґрунтів та їх раціональну номенклатуру, запропонував символи, що відповідають колоїдній і сольовій функціям даної частини профілю, додавши до характеристики профілю категорії якості і міри. Крім того, О.Н. Соколовський сформулював уявлення про ґрунтоутворення як сукупність елементарних ґрунтових процесів і розробив генетичну класифікацію ґрунтів, яка побудована з урахуванням складу поглинених іонів, розподілу колоїдів у профілі, природи колоїдного комплексу та дав обґрунтування явищам структуроутворення.

Одночасно О.Н. Соколовський довів залежність змін найважливіших фізичних властивостей ґрунту для різних галузей господарства (фільтраційної здатності, капілярних якостей, зв'язності, пластичності) від характеру поглинутих катіонів. Роботи з вивчення явищ поглинання дозволили Олексію Никаноровичу створити нову галузь науки - колоїдно-хімічну технологію ґрунтів, що стала новим словом у розвитку ґрунтознавства і геотехніки.

О.Н. Соколовським був запропонований простий, дешевий та високоефективний шлях перетворення ґрунту в непроникний для води субстрат. Цей метод отримав назву осолонцювання та використовувався у створенні очисних споруд на підприємствах і проектуванні сховищ для будь-яких агресивних сполук (гній, нафта, електроліти, розчини високотоксичних відходів).

Характерною особливістю досліджень О.Н. Соколовського був глибокий органічний зв`язок теорії з практикою.

Значні заслуги О.Н. Соколовського у справі створення різних карт ґрунтового покриву. Під його керівництвом було виконано роботу з систематизації, опрацювання та переробки матеріалу з характеристики ґрунтового покриву УРСР для створення карт ґрунтів, зокрема оглядової ґрунтової карти України у масштабі 1:1000000 (1935 р.), яка згодом стала основою для наступної ґрунтової карти УРСР, виданої у 1957 р. у масштабі 1:750000 (під ред. проф. М.М. Годліна).

У 1957 р. постановою уряду України на УНДІ ґрунтознавства та інститут Укрземпроект було покладено важливе народногосподарське завдання - проведення ґрунтових обстежень колгоспів і радгоспів республіки, складення планів ґрунтів і карт усіх господарств, районів, областей і республіки в цілому. Олексій Никанорович, очолюючи УНДІГ і ХСГІ ім. В.В. Докучаєва та кафедру ґрунтознавства того ж інституту, згідно з наказом за № 1093 від 8.09.1956 р. Уряду УРСР та наказу за № 648 від 23.10.1956 р. МСГ УРСР координував проведення цих робіт. Уперше у світовій практиці були здійснені суцільні великомасштабні ґрунтові обстеження території УРСР, які стали основою для сучасного землевпорядкування у період проведення земельної реформи, оцінки земель (екологічної, економічної, грошової) та бонітування, складових Земельного кадастру країни. Без цих робіт було б неможливим проведення в Україні меліоративних робіт (хімічна, гідротехнічна, осушення, зрошення тощо), захист ґрунтів від ерозії й деградації, окультурювання.

Отже, наукова спадщина О.Н. Соколовського стала теоретичною основою для подальшого розвитку вивчення проблем агрономічного ґрунтознавства, колоїдно-хімічної теорії ґрунтів, їх фізики, зокрема - структури, класифікації, картографування, педогалохімізму, хімічної меліорації тощо, в яких завжди простежувалася агрономічна спрямованість і обґрунтованість. Олексій Никанорович - автор багатьох теоретичних розробок, які завжди знаходили практичне застосування.

Протягом ряду років Олексій Никанорович був віце-президентом Міжнародної комісії з фізики ґрунтів, брав участь у роботі міжнародних наукових конференцій і конгресів у Ротамстеді (1926), Вашингтоні (1927), Будапешті (1928), Москві (1930) тощо. Значення подібних заходів для розвитку аграрної науки і практики, важко переоцінити, адже на них підбивалися підсумки робіт науково-дослідних установ, висвітлювалися новітні наукові досягнення, критикувалися недоліки в роботі, накреслювалися наступні завдання в галузі сільського господарства. До участі в них запрошувалися провідні вчені України, республік колишнього СРСР та всього світу. Збори давали виняткову можливість широкого спілкування, обміну думками, налагодження контактів між представниками наукової та управлінської еліти і були потужним стимулом для подальшої роботи. З`ясовано, що активна участь О.Н. Соколовського в роботі Всеукраїнського Товариства Ґрунтознавців та Радянської асоціації ґрунтознавців сприяла розвитку наукових досліджень у галузі ґрунтознавства й поширенню знання про ґрунти та їх використання.

У четвертому розділі "Наукова школа академіка О.Н. Соколовського" розкрито визначну роль О.Н. Cоколовського як педагога й організатора вищої сільськогосподарської освіти. Значну увагу вчений приділяв підготовці наукових кадрів. Її О.Н. Соколовський виділив як питання першочергової ваги, підкреслюючи, що необхідно готувати кваліфіковані кадри не лише для оперативної роботи, але й для науково-дослідної. Виховання нових кадрів, за словами Олексія Никаноровича, повино було зайняти поважне місце у схемі роботи науково-дослідних інститутів, якому би відомству вони не підпорядковувалися. Над втіленням цих питань Олексій Никанорович працював усе творче життя.

Близько 50 років віддав Олексій Никанорович вищій школі. Учений вважав, що одним з важливих завдань агрогрунтознавства є вирішення питання щодо організації й планування курсу ґрунтознавства для сільськогосподарських ВНЗ. Тому свій перший курс лекцій "Ґрунтові колоїди" (1915) О.Н. Соколовський поступово трансформував в оригінальний підручник "Сільськогосподарське ґрунтознавство", що неодноразово перевидавався (з 1927 по 1956 рр.). За чисельними відгуками ця книга стала одним із перших у вітчизняній науковій літературі спеціалізованих курсів агрономічного ґрунтознавства, у свій час покладеним в основу типової програми курсу ґрунтознавства для сільськогосподарських навчальних закладів. За цією книгою виховувалися і виховуються покоління сучасних агрономів і ґрунтознавців.

Результати наполегливої праці О.Н. Соколовського та перспективний науковий напрям його робіт, високий інтелект, широка й різнобічна ерудиція наукового лідера визначили формування наукової школи ґрунтознавців, яку в колишньому Радянському Союзі називали Харківською, а частіше Українською школою ґрунтознавців. Наукова школа О.Н. Соколовського має високий авторитет у світі в галузі ґрунтознавства, вагомий науковий потенціал та значущість отриманих результатів, а також високу наукову кваліфікацію дослідників, яким належить значний внесок в аграрну науку. Її вихованці працюють у 75 країнах Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.

ВИСНОВКИ

1. Робота є першою у вітчизняній історіографії спробою комплексного дослідження життєвого шляху та всебічного аналізу науково-дослідної, організаційної та педагогічної діяльності видатного українського вченого та педагога, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи у 20_50-ті роки ХХ ст., теоретика і практика агроґрунтознавства, піонера колоїдної хімії ґрунтів, пропагандиста та популяризатора досягнень науки про ґрунти академіка О.Н. Соколовського. Вивчення наукового доробку вченого, проведення історіографічного аналізу сукупності праць, які висвітлюють його життєвий шлях і діяльність, систематизація та аналіз великого масиву джерел, які склали основну базу дослідження та їх комплексне використання дало можливість висвітлити життєвий шлях ученого, його організаційну та педагогічну діяльність і репрезентувати наукову спадщину О.Н. Соколовського, визначивши її місце і роль у розвитку вітчизняної та світової науки.

2. Введено до наукового обігу низку документів з фондів державних архівних установ України та Росії, що розкривають О.Н. Соколовського як особистість, вченого, педагога, організатора та популяризатора вітчизняної сільськогосподарської науки та освіти.

3. Уперше запропоновано періодизацію життя та діяльності вченого:

4. З`ясовано, що формування наукового світогляду вченого відбувалося під впливом таких видатних вчених, як М.І. Андрусова, С.Г. Навашіна, О.М. Северцова та ін. Як учень Д.М. Прянишникова і В.Р. Вільямса, О.Н. Соколовський, поєднавши у своїй науковій концепції ідеї двох видатних дослідників ґрунту, обрав свій власний шлях у науці, основою якого, за словами самого вченого, було "прагнення зміцнити агрономічне ґрунтознавство, родоначальниками якого у нас були відомі вчені Докучаєв, Костичев, Ізмаїльський та продовжувач їхньої справи - Вільямс". Він наслідував не лише наукові ідеї, а й найважливіші риси своїх наставників: наполегливість; вимогливість до себе і до інших; доброзичливість; готовність спрямувати діяльність вихованців у потрібне русло, не нав`язуючи при цьому свою точку зору; надання молодим науковцям повної свободи вибору власного шляху в науці та стимулювання в них прагнення завжди йти цілеспрямовано крок за кроком до мети.

Наукові стосунки з видатними вченими під час навчання в Університеті Св. Володимира і ТСГА та викладацької роботи у ТСГА не тільки формували науковий світогляд О.Н. Соколовського, вони стали міцним фундаментом його наукового професіоналізму.

5. Доведено, що О.Н. Соколовський був не лише визначним теоретиком, але й талановитим організатором вітчизняної науки та освіти. На прикладі організаторської діяльності вченого висвітлено роль особистості в розвитку науки. Він зробив вагомий внесок у створення, розгортання діяльності та функціонування багатьох установ аграрного профілю: науково-дослідної кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту, Українського Інституту Ґрунтознавства, Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, Лабораторії ґрунтознавства АН УРСР, Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства. Зазначені установи під керівництвом О.Н. Соколовського стали координаційними центрами ґрунтознавчої роботи у республіці і зробили суттєвий вклад у світову та вітчизняну сільськогосподарську науку та освіту. Під безпосереднім керівництвом Олексія Никаноровича після другої світової війни був відбудований Харківський сільськогосподарський інститут. Беззмінним директором цього навчального закладу та Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства вчений був до останніх днів життя. Обидві установи до сьогодні продовжують здійснювати його наукові задуми.

6. О.Н. Соколовський є одним із засновників сучасного агрономічного ґрунтознавства в Україні. Аналіз його наукових здобутків показав, що Олексій Никанорович - автор багатьох теоретичних розробок, які завжди знаходили практичне застосування. Визначено основні напрями досліджень ученого: проблеми агрономічного ґрунтознавства ("Ґрунтознавство (наука про ґрунти): Курс для с.-г. вузів" (1933)), колоїдно-хімічної теорії ґрунтів ("К познанию свойств коллоидальной части почвы" (1924)), їх фізики, зокрема - структури ("Структура почвы и её хозяйственная ценность" (1933),"Борьба с фильтрацией осолонцеванием ґрунтов при постройке водоемов, каналов и плотин" (1952)), класифікації ("До питання про раціональну номенклатуру генетичних поземів у ґрунтах" (1930)), картографування, педогалохімізму ("Засоленные почвы как одно из солепроявлений на земной поверхности" (1941), хімічної меліорації ("Проблема вапнування ґрунтів, еволюція і стан її у зв'язку з завданням вапнування ґрунтів України" (1932), "Значение извести для почвы" (1919), "Фосфориты и почва (к выяснению динамики почв, действующих на фосфорит)" (1925)) і обробітку ґрунтів ("Вопрос о глубине вспашки в свете агрономического почвоведения" (1937), "Нова система обробітку ґрунту й посіву" (1954)). О.Н. Соколовський розробив і обґрунтував кількісні показники використання хімічних меліорантів, розглянув колоїдний комплекс як "живу плоть" ґрунтотворного процесу. Учений ввів у науку коефіцієнт насиченості кальцієм як міру потреби ґрунтів у меліорації. О.Н. Соколовським було сформульовано уявлення про "активний" і "пасивний" мул і запропоновано методику виділення їх з ґрунту, створено нову галузь науки - колоїдно-хімічну технологію ґрунтів, яка стала важливим словом у розвитку ґрунтознавства та геотехніки. Розробив метод осолонцювання, який використовувався у створенні очисних споруд на підприємствах, проектуванні сховищ для будь-яких агресивних сполук.

7. Зазначено, що під керівництвом О.Н. Соколовського було виконано значну роботу з систематизації та опрацювання матеріалу з характеристики ґрунтового покриву УРСР для створення карт ґрунтів нового типу, зокрема оглядової ґрунтової карти України у масштабі 1:1000000 (1935 р.), яка відрізнялася цільністю та насиченістю агрономічними показниками, що надало їй великої господарської цінності. Згодом карта стала основою для наступної ґрунтової карти УССР, виданої у 1957 р. у масштабі 1:750000.

8. Визначено координаційну та методичну роль Олексія Никаноровича у проведенні великомасштабних ґрунтових обстежень колгоспів і радгоспів республіки, складанні планів ґрунтів і карт усіх господарств, районів, областей і республіки в цілому. Зазначені роботи стали основою для сучасного землевпорядкування у період проведення земельної реформи, оцінки земель (екологічної, економічної, грошової) та бонітування, складових Земельного кадастру країни.

9. Аналіз наукових здобутків академіка О.Н. Соколовського показав, що як видатний вчений він залишив неоцінений скарб, що нараховує понад 200 наукових праць, які отримали світове визнання і стали міцним фундаментом для подальших наукових розробок у різних галузях аграрної науки. Підручник "Сільськогосподарське ґрунтознавство", що неодноразово перевидавався (1927, 1933, 1935, 1938, 1954, 1956), насичений багатим фактичним матеріалом, що є актуальним і сьогодні. Це підтверджується широким використанням цього підручника у підготовці фахівців з напряму агрономії, а також посиланням на нього авторів сучасних наукових видань.

Олексій Никанорович приділяв велику увагу питанням організації сільськогосподарської справи в Україні. У статті "Сільськогосподарська наука й життя. (Уваги до проблеми організації с.-г. науки на Україні)" (1927) вчений визначив головні напрями розвитку сільськогосподарської науки, вказав на необхідність теоретичних досліджень при обов'язковому наближенні їх до практики, обґрунтував систему науково-дослідних закладів, дослідних станцій і дослідних полів, відзначив необхідність створення Академії сільськогосподарських наук як головного координаційного центру.

Вагомою основою для роботи над дисертаційним дослідженням став підготовлений нами бібліографічний покажчик, який суттєво доповнив перелік наукових праць ученого. На його базі було проведено аналіз пріоритетних напрямів роботи вченого та відтворена цілісна картина його наукових інтересів та здобутків.

10. Висвітлено визначну роль О.Н. Cоколовського як педагога і організатора у становленні вищої сільськогосподарської освіти та підготовці кадрів ґрунтознавців в Україні. Підкреслено, що перспективний науковий напрям робіт вченого, його високий інтелект, широка й різнобічна ерудиція наукового лідера визначили формування наукової школи ґрунтознавців, яку в колишньому Радянському Союзі називали Харківською, а частіше Українською школою ґрунтознавців.

11. Розкрито особливості наукової школи академіка О.Н. Соколовського, окреслено її наукову тематику, значний внесок у розвиток світової та вітчизняної ґрунтознавчої науки. Встановлено, що наукова школа академіка О.Н. Соколовського дала путівку у життя школам багатьох його учнів: О.М. Грінченка, Г.С. Гриня, М.К. Крупського, О.М. Можейка, С.С. Соболєва, М.І. Лактіонова, С.Т. Вознюка, Д.Г. Тихоненка, В.І. Канівця, М.К. Шикули, В.В. Медведєва, Б.С. Носка, Р.С. Трускавецького, В.Д. Мухи та інших, що свідчить про її довголіття й життєву силу. Наукова школа О.Н. Соколовського має великий авторитет у світі в галузі ґрунтознавства, вагомий науковий потенціал та значущість отриманих результатів, а також високу наукову кваліфікацію дослідників, яким належить значний внесок в аграрну науку. Її вихованці (магістри, доктори філософії) працюють у 75 країнах Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.