Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича

Інститут народознавства

УДК 94(477)„1941/1955”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941-1955 роках

Спеціальність: 07.00.01 - Історія України

Жилюк Вікторія Миколаївна

Львів 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена об'єктивною необхідністю вивчення феномену українського національно-визвольного руху середини ХХ ст., що продиктовано логікою розвитку сучасної історичної науки.

Історичний досвід етнополітичної мобілізації українців у боротьбі за свою незалежність є свідченням державотворчого потенціалу української нації та прикладом спроможності українців обстоювати національні інтереси в умовах доволі складних і несприятливих для них внутрішньо та зовнішньополітичних процесів.

Всебічне осмислення цього досвіду важливе з точки зору сучасних реалій, оскільки принаймні теоретично поглиблює зміст національного (базового) компоненту державного розвитку України. Суспільна значимість ціннісного засвоєння минулого незаперечна також з огляду на те, що наукове висвітлення діяльності націоналістів в період Другої світової війни та повоєнні роки сприятиме подоланню негативного стереотипного уявлення про ОУН і УПА серед частини українського соціуму.

Досліджувана проблема становить значний науковий інтерес. Хоча діяльність ОУН і УПА впродовж останнього півтора десятиріччя стала об'єктом уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, однак ступінь розроблення теми залишається недостатнім. Зосередженість на західноукраїнському регіоні та проблемний характер більшості досліджень не дають можливості чітко визначити роль і місце боротьби українських націоналістів у всеукраїнському контексті. У зв'язку з цим зростає потреба в наукових краєзнавчих роботах локального (мікро) рівня в межах всіх регіонів України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми дослідження «Всесвітня історія в контексті сучасної цивілізації», що здійснюється кафедрою всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету. Тема дисертації затверджена кафедрою всесвітньої історії та вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 2 від 29 вересня 2006 р.). Особистим внеском здобувача у реалізації досліджуваної теми є вивчення різних аспектів національно-визвольних рухів середини ХХ ст.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в здійсненні аналізу регіональних особливостей українського національно-визвольного руху на Житомирщині впродовж 1941-1955 рр.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

– вивчити діяльність похідних груп ОУН на Житомирщині у перші місяці німецько-радянської війни, визначити їхню роль у розбудові відновленої української державності;

– дослідити аспекти боротьби оунівського підпілля проти нацистського окупаційного режиму, показати процес формування організаційної мережі ОУН в краю;

– простежити рух рейдуючих частин УПА в Житомирській області, висвітлити їх агітаційно-пропагандистські та збройні акції проти окупантів;

– проаналізувати тактичні дії ОУН і УПА в процесі переходу від антифашистського до антибільшовицького фронту боротьби;

– визначити форми і методи антикомуністичного руху опору у повоєнні роки;

– виявити специфіку відносин між націоналістичним підпіллям і населенням;

Об'єктом наукового дослідження є український національно-визвольний рух на Житомирщині в період німецько-радянської війни та повоєнні роки.

Предметом наукового дослідження є діяльність ОУН і УПА на Житомирщині у 1941-1955 рр.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію Житомирської області, що виступає епіцентром подій і явищ. З'ясування окремих аспектів проблеми неминуче зумовлювало до вивчення діяльності ОУН і УПА також в суміжних з Житомирською районах інших областей - насамперед Рівненської і Київської.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період німецько-радянської війни та повоєнних років. Нижня позиція (1941 р.) зумовлена початком війни та розгортанням діяльності ОУН на території Житомирщини, а верхня (1955 р.) - ліквідацією останньої боївки на території Житомирщини.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає насамперед у тому, що робота присвячена цілісному вивченню проблеми українського національно-визвольного руху на території Житомирської області у 1941-1955 рр. Вперше у вітчизняній історіографії дослідницька увага зосереджена на ретельному і всебічному аналізі діяльності ОУН і УПА в територіальних межах однієї області.

На основі вивчення наукової літератури та опрацювання і залучення значної кількості нових архівних документів й інших джерел доведено, що на Житомирщині діячі ОУН проводили активну роботу у розбудові власної організаційної мережі, сприяли утворенню українських місцевих органів влади та національно-культурному відродженню краю, боролись проти нацистського і комуністичного режимів за незалежність України.

В дисертації показано, що український національно-визвольний рух на Житомирщині був організованим і структурованим поширювався на всій території області і мав підтримку з боку частини населення.

Методи дослідження. В процесі вивчення проблеми застосовувалися принципи і методи загальнонаукового та історичного аналізу. Принцип об'єктивності дозволив критично осмислити заідеологізовані штампи та інтерпретації окремих дослідників. Намагання досягти неупередженого і ґрунтовного висвітлення теми реалізовано шляхом використання комплексу опублікованих і архівних документів різних за походженням і видом. Застосування принципу історизму допомогло здійснити розгляд діяльності ОУН і УПА на Житомирщині у контексті загальноісторичного національно-визвольного руху окресленого періоду. Використання принципу світоглядного плюралізму дало змогу виявити протилежні й суперечливі точки зору на проблему дисертації. Принцип багатовекторності допоміг встановити об'єктивні і суб'єктивні чинники збройної боротьби українських націоналістів на Житомирщині.

Порівняльно-історичний метод використано у співставленні особливостей діяльності ОУН і УПА на різних українських теренах. Цей метод дозволив виділити спільні риси та відмінності українського національно-визвольного руху на Волині і Житомирщині. Системно-структурний метод дав можливість визначити основні напрямки дослідження, а метод періодизації - простежити розвиток подій у хронологічному порядку. Метод систематизації та узагальнення дозволив визначити конкретні результати дисертаційного дослідження.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Дисертація являє собою комплексне дослідження діяльності ОУН і УПА в межах окремого регіону, тому є внеском у розвиток історико-краєзнавчої науки. Висновки, основні ідеї та фактичний матеріал дослідження поглиблюють наукові розробки з історії національно-визвольних змагань в цілому та історії України, зокрема. Результати дослідження можуть бути використані при написанні спеціальних й узагальнюючих праць, при підготовці навчальних програм, курсів та спецкурсів вищої школи з історичних, політологічних, етнополітичних та соціологічних дисциплін. Практична цінність одержаних результатів визначається також доцільністю використання їх у розробці програмових завдань, спрямованих на виховання, досягнення консолідації українського суспільства.

Апробація результатів дослідження. Результати наукового дослідження знайшли відображення в публікаціях, доповідях і виступах дисертантки на щорічних звітних наукових конференціях Рівненського державного гуманітарного університету (2000-2007 рр.), Міжнародній науково-краєзнавчій конференції «Житомир на зламі тисячоліть» (Житомир, 23 вересня 2000 р.), ХІ науковій конференції «Дні науки Національного університету ”Острозька академія”» (Острог, 16-17 травня 2006 р.), регіональній науково-практичній конференції «Боротьба українського народу за державну незалежність у 1917-1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» (Житомир, 23 листопада 2006 р.) і регіональній науковій конференції, присвяченій 100-річчю з часу заснування першого музею в місті Рівне (Рівне, 25-26 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження О.Ольжича та 90-річчю Української Народної Республіки (Житомир, 5-8 червня 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових статей, 5 із яких у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена поставленими метою і завданнями. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. У першому розділі аналізується стан наукової розробки проблеми та характеризуються опубліковані й архівні документи і матеріали. Другий розділ розкриває діяльність похідних груп ОУН, а третій і четвертий розділи присвячено висвітленню боротьби ОУН і УПА відповідно на антинімецькому та антикомуністичному фронтах. Основні висновки містять сформульовані результати вирішення наукової проблеми.

Повний обсяг основного змісту дисертації становить 183 сторінки, кількість використаних джерел найменувань - 337.

Основний зміст роботи

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, основні завдання, об'єкт та предмет, хронологічні рамки та територіальні межі дослідження, сформульовано положення наукової новизни та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Історіографія та джерела” здійснено аналіз джерельної бази дисертаційного дослідження. У підрозділі 1.1 “Стан наукової розробки проблеми” з'ясовано ступінь висвітлення теми у науковій літературі, підкреслено відсутність комплексних праць з проблеми у зарубіжній та вітчизняній історіографії.

З-поміж робіт вчених української діаспори, у яких аналізується проблема ОУН і АПА в цілому або міститься певний обсяг інформації про діяльність українських націоналістів на Житомирщині, найзначнішими є дослідження Л. Шанковського, В. Косика, П. Мірчука, Дж. Армстронга, Б. Кравченка Шанковський Лев. Історія українського війська. - К.: Панорама, 1991. - 191 с.; Шанковський Лев. Похідні групи ОУН (Причини до історії похідних груп ОУН на центральних і східних землях України в 1941 - 1943 рр.). - Мюнхен: Вид-во “Український самостійник”, 1958. - 370 с.; Косик Володимир. Україна і Німеччина у Другій світовій віні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993. - 569 с.; Косик В. Україна у Другій світовій війні у документах. - Львів, 2000. - Т. 3. - 382 с.; Т. 4. - 367 с.; Мірчук П. Нарис історії Організації Українських націоналістів. - Мюнхен, 1960. - Т. 1. - 632 с.; Мірчук П. Українська Повстанська армія 1942 - 1952 рр.: документи і матеріали. - Львів, 1991. - 447с.; Armstrong John A. Ukrainian nationalism. - Second Edition. Littleton, Colorado, U. S. A.; Ukrainian Academic Press, 1986. - 361 p.; Krawchenko Bohdan. Ukraine under Nazi Occupatoon, 1941 - 1944 / Ukraine during Word War II. History and its afurmath. A. Symposim. - Edmonton: Institute of Ukrainian studies. University of Alberta, 1986. - 291 p..

Дослідникам української діаспори слід віддати належне у розробці матеріалів першої серії “Літопис УПА”. Проте, незважаючи на значну наукову цінність праці, більшість його томів підготовлена з нехтуванням правилами видання історичних документів. Залучення у сферу наукових досліджень протягом останнього десятиріччя нових матеріалів із різних джерел зумовило необхідність переосмислення ролі УПА й написання нової серії “Літопису УПА”. Цю роботу виконали науковці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського і Центрального державного архіву громадських об'єднань України. Із восьми підготовлених томів автором використано ті, які містять важливу інформацію про події на території географічного визначення даного дослідження Літопис УПА. Нова серія. Боротьба проти Упа і націоналістичного підпілля: директивні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС - МВС - КДБ - 1943 - 1959. Книга перша: 1943 - 1945. Київ - Торонто, 2002. - Т. 4. - 573 с.; Книга друга: 1946 - 1947. Київ - Торонто, 2002. - Т. 5. - 571 с.;Літопис УПА. Нова серія. Волинь і Полісся: УПА та запілля1943 - 1944 рр.: Документи і матеріали. - Київ - Торонто, 1999. - Т. 2. - 724 с.;.

Серед монографічних досліджень останніх років високим науковим рівнем вивчення проблеми українського національно-визвольного руху в період Другої світової війни та повоєнні роки вирізняються праці Ф. Кентій, О. Лисенка, І. Патриляка, Г. Стародубець, В. Ковальчука Кентій А.В. Українська Повстанська армія 1942 - 1943 рр. - Київ, 1999. - 287 с.; Кантій А.В. Українська Повстанська армія 1944 - 1945 рр. - К.: НАН України, Інститут історії України, 1996. - 219 с.; Організація українських націоналістів і Українська Повстанська армія: Історичні нариси / Відп. ред. С.В. Кульчицький. - К.: Наукова думка, 2005. - 495 с.; Стародубець Г.М. Українське повстанське підпілля (друга пол. 1943 - поч. 1946 років). - Монографія. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 527 с.; Ковальчук Володимир. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині і південному Поліссі (1941 - 1944). Торонто-Львів: Вид-во “Літопис УПА”, 2006. 497 с., як підготовлені на основі перевірених і критично оцінених авторами численних документів і матеріалів ЦДАГО України ЦДАВОВ України. Хоча головна увага дослідників зосереджена на західноукраїнському регіоні, зазначені монографії відіграли для нашої дисертаційної роботи важливу роль, оскільки дали можливість з'ясувати ряд питань щодо розуміння ґенези організаційних структур та вибору форм і методів боротьби ОУН і УПА залежно від конкретної суспільно-політичної чи військової ситуації.

Загалом у розвитку вітчизняній історіографії з проблем ОУН і УПА спостерігається прагнення істориків досліджувати у комплексі діяльності націоналістів вузькі питання військового, соціального, етнонаціонального, культурного, економічно-господарського та ін. аспектів. Зокрема, серед напрямків дослідження помітно виділяється комплекс питань, пов'язаних із політикою нацистського окупаційного режиму, що відображено у працях П. Рекотова, П. Потічного, М. Коваля, О. Лисенка, Н. Стоколос, Ю. Волошина Рекотов П.В. Органи управління на окупованій території України (1941 - 1944) // Український історичний журнал. - 1997. - №3. - С.90 - 101; Потічний П. УПА та німецька адміністрація // Сучасність. - 1993. - №12. - С. 67 - 78; Коваль М.В. «Просвіта» в умовах «Нового порядку» (1941 - 1944 рр.) // Український історичний журнал. - 1995. - № 2. - С.37- 42; Лисенко О.Є. До питання про становище церкви в Україні у період Другої світової війни // Український історичний журнал. - 1995. - №3. - С.77 - 81; Стоколос Н.Г. Конфесійна політика окупаційної адміністрації рейхскомісаріату «Україна» в 1941 - 1942 рр. // Український історичний журнал. - 2004. - № 3. - С. 91 - 111; Волошин Ю. Українська православна церква в роки нацистської окупації: (1941 - 1944 рр.) ПДПІ ім. В. Г. Короленка. - Полтава, 1997. - 126 с.. У працях О. Веселової Веселова О. Українське суспільство в 1945 - 1953 рр.: ідеологія по-сталінськи // Історичний журнал. - 2005. - №1. - С. 86 - 96. окреслено інший напрямок досліджень - українське суспільство в умовах сталінського режиму та тоталітарної ідеології у повоєнний період. Питання етнонаціонального та соціального характеру висвітлені в окремих наукових статтях І. Патриляка, В. Деревінського Патриляк І. Радянські партизани та українські повстанці (порівняльна характеристика за віком, освітою, соціальним походженням і національність) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. Вип.7.4.2. - К., 2003. - С.19 - 27; Деревінський В. Етнонаціональна політика Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи. - К.: Світогляд, 2004. - С. 219 - 221.. діяльність ОУН УПА Житомирщина

Історіографічний аналіз поглядів сучасних вітчизняних вчених О. Вовка, Г. Стародубець, А. Кентія, О. Поляновського, Ю. Киричука на проблему виникнення і становлення УПА здійснив О. МарщенкоМарущенко Олександр. Виникнення і становлення Української Повстанської Армії: деякі аспекти сучасної вітчизняної історіографії // Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. - 2002. - №8. - С.116 - 125.. Для порівняльного аналізу у визначенні місця і ролі української національно-визвольної боротьби певне значення має праця А. Чайковського, присвячена діяльності радянських партизанських загонів Чайковський А. Невідома війна (Партизанський рух в Україні 1941 - 1944 рр. Мовою документів, очима історика ). - Київ , 1994.- 256 с.. В останні роки з'явилися дослідження, зокрема статті та дисертаційні роботи, які прямо чи опосередковано висвітлюють діяльність ОУН у східних областях України, що свідчить про географічне розширення вивчення даної проблеми Малигін Анатолій. Боротьба ОУН_УПА на Вінничині // www.oun-upa.org.ua/artides/malygin.html; Яценко О. ОУН(б) в Центральній та Східній Україні в період нацистської окупації (1941-1943) // www.oun-upa.ORG.ua/artides/jacenko.html; Абакумова В.І. Окупаційний режим та антифашистський рух Опору на Луганщині (1941-1943рр.): Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2004. - 24 с..

Визнаючи необхідність включення до історіографічного аналізу діяльності ОУН і УПА праць радянської доби Давиденко В. Українська повстанська армія: шлях ганьби і злочинів. - К.: Знання, 1989. - 48 с.; Дудикевич Б., Вітошинський Я. Українські буржуазні націоналісти - найманці міжнародного імперіалізму. - Львів, 1952. - 59 с.; Чередниченко В.П. Анатомія зради. - К. : Політвидав України, 1978. - 334 с., зауважимо, що спеціальними науковими дослідженнями ця тематика радянськими науковцями не розроблялася. Загальною оцінкою їхнього доробку є надмірна публіцистичність й фактична відсутність у них посилань на архівні та документальні джерела, що стало причиною втрати їх історіографічної актуальності в сучасний період. Вважаємо за доцільне висловити зауваги й щодо ряду сучасних робіт, які тяжіють тенденціями радянської історіографії, наприклад “Книга Пам'яті України. Житомирська область”, де міфологізується радянський рух опору й фактично замовчується діяльність ОУН і УПА в краї. Між тим, із цієї серії видань праця М. Шелюга Шелюг Михайло. Правди не сховаєш!: Збірка оповідань. - Житомир: КПЖФ, 1996. - 48 с. виявилась вартісною для нашого дослідження. Абстрагуючись від наголосів, зроблених М. Шелюхом, визнаємо достовірність частини поданого ним фактажу, що підтвердилось авторським аналізом джерел.

Крім праці М. Шелюга, де йдеться про УПА-Схід на Житомирщині, про створення Житомирського окружного проводу ОУН, подано псевдо провідників та активних членів українського націоналістичного руху на Житомирщині, деякий фактичний матеріал про діяльність ОУН і УПА на Житомирщині міститься в ряді публіцистичних праць М. Костриці, Р. Кондратюка, В. Плотницького, Б. Остапенка, Костриця Ю.М., Кондратюк Р.Ю. Велет духу. О. Ольжич і Житомирщина: історико-краєзнавчий нарис. - Житомир; Київ, 1997. - 31с.; Плотницький Володимир. Останні постріли повстанців. Художньо-документальна повість. - Житомир: В-во «Волинь», 2007. - 207 с.; Остапенко Борис. Острів вольності на Унаві // Перемога ( Попільня ). - 2000. - № 64-70 , серпень - вересень. а також у спогадах М. Климишина, С. Робітницького, М. Савчин, М. Скорупського. Климишин Микола В поході до волі. Спомини. - Т. 1. - Торонто: Видання Ліги Визволення України і Дослідного Інституту Студіюм, 1975. - 429 с.; Робітницький Сергій Микитович. Серед неправди на землі. Спогади та роздуми. - Рівне : Вид- во «Азалія», 2001. - 172 с.; Савчин Марія. Тисяча доріг. Спогади жінки - учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни. - К.: Смолоскип, 2003. - 546 с.; Скорупський Максим - Макс. Туди , де бій за волю ( Спогади курінного УПА ). - К. : Вид-во ім. О. Теліги , 1992, - 351 с.

Оскільки в наукових дослідженнях (статтях, монографіях, дисертаціях) фактологічного матеріалу на Житомирщині дуже мало, у вирішенні дисертаційної проблеми визначну роль відіграли опубліковані архівні документи і матеріали, насамперед книги В. Сергійчука. Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. - К.: Дніпро, 1996. - 496 с.; Сергійчук В. Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941-1955. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. - 836 с.; Сергійчук В. Український звиг: Волинь. 1939-1955. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2005. - 840 с.

Зокрема, із оприлюднених В. Сергійчуком документів для даного дослідження особливу цінність має витяг із оглядової довідки майора держбезпеки Воронянського про діяльність оунівського підпілля на території південно-східних районів Житомирської області від 25 листопада 1955 р., де показано діяльність оунівців в роки нацистської окупації та у повоєнні роки, названо прізвища і псевдо провідників та активних членів ОУН, подано їхні біографічні відомості, кількісний склад оунівських осередків та заарештованих і страчених членів боївок, версію розколу націоналістичного підпілля на Житомирщині наприкінці 1940-х років.

Загалом наукові дослідження української діаспори і сучасних вітчизняних вчених, а також різнопланові джерела іншого характеру (матеріали “Літопису УПА”, опубліковані документи та матеріали державних архівів, спогади, періодика тощо), не дають можливості цілісно і ґрунтовно відтворити картину діяльності ОУН і УПА на Житомирщині. Інформація про націоналістичний рух в краї, яка міститься у вище зазначених працях, має виключно фрагментарний характер і часто повторюється. Тому, вирішення дисертаційної проблеми вимагало залучення широкого кола нових архівних документів і матеріалів, аналіз яких здійснено у підрозділі 1.2 “Архівні документи і матеріали”.

Головну документальну базу дослідження склали архівно-слідчі справи архівного Управління Служби безпеки України у Житомирській області (64 справи основного фонду та фонду припинених справ). За характеристикою зазначені архівно-слідчі справи доволі однотипні і містять анкетні дані, протоколи допитів та звинувачувальні вироки заарештованих, окремі - довідки про реабілітацію. За змістом протоколів допитів вони розкривають кілька напрямків діяльності ОУН і УПА в краї: збройну боротьбу, питання розбудови організаційної мережі ОУН, національно-пропагандистської роботи та державного життя у повоєнні роки.

Антикомуністичний опір ОУН і УПА у післявоєнний період відображають постанови бюро Житомирського обкому КП(б)У, укомплектовані в “Особливу папку” (Ф.П.-76). Зміст цих постанов засвідчує наявність українського націоналістичного руху протягом 1945-1952 рр. в північних районах області; показує заходи компартійної влади у боротьбі проти “бандпроявів” та розкриває політику радянізації населення, форми і методи ідеологічної роботи. У цьому фонді зберігається одна агентурна справа під кодовою назвою “Осколки” (зведення міських і районних комітетів партії, НКДБ і НКВС про діяльність церковників на території області, настрої населення, поширення “банд” націоналістів тощо).

Певну допомогу у розкритті теми надали архівні матеріали про діяльність радянського партизанського руху та підпілля (Ф.Р.-1376). Цей комплекс документів складається зі звітів окремих осіб, підпільних груп, підпільних районних комітетів та організацій. Так, в індивідуальному звіті про підпільну діяльність в Житомирі Н.В.Тинного міститься багато інформації про антирадянські настрої серед молоді та підтримку націоналістичного руху інтелігенцією у перші місяці німецько-радянської війни. У звіті командира партизанського загону Єгорушкіна з'єднання Шитова подано важливі для порівняння дані про національний склад бійців: із 149 осіб українців було 68, росіян 60, решта - представники інших національностей.

Значну допомогу у розкритті теми надали документи Державного архіву Житомирської області. Зокрема, документи місцевих органів окупаційної адміністрації (Ф.Р-1151), що містять інформацію про діяльність похідних груп ОУН, дані матеріалів листування командира поліції і СД округу Житомир, звіти районних і окружних провідників про організаційну роботу на місцях, дають підстави стверджувати, що на Житомирщині працювала велика група діячів ОУН. У дисертації використано також частину документів фонду «Житомирська обласна управа» (Ф.Р.-1153), який складається із двох описів загальною кількістю 129 справ. В описі 1 (1941-1943 рр.) зібрано 38 справ, що розповідають головним чином про господарське життя області в період окупації. Очевидно, більш цінна інформація для нас зосереджена в іншій частині фонду, де подано відомості про персональний склад українських місцевих органів влади та їхню діяльність у перші місяці війни, тобто періоду відбудови української державності. Однак через «режим секретності» ці архівні матеріали виявились для нас недоступними і залишилися неопрацьованими.

Оскільки український націоналістичний рух Житомирщини мав зв'язки із Рівненщиною, неможливо було обійтися без опрацювання фондів Державного архіву Рівненської області. У написанні дисертації було використано 26 справ фондів “Гебітскомісаріат м. Рівно” (Р - 22), “Колекція матеріалів ОУН-УПА, що діяли на території Рівненської області” (Р - 30) та “Управління комітету держбезпеки України по Рівненській області. Криміналістичні слідчі справи” (Р - 2771).

Аналіз опублікованих та архівних документів і матеріалів у зіставленні із іншими джерелами дав можливість з'ясувати особливості українського національно-визвольного руху на Житомирщині впродовж 1941 - 1945 рр., концептуально осмислити і вирішити дисертаційну проблему.

У другому розділі “Роль ОУН в розбудові відновленої української державності (липень - вересень 1941 р.)” розкрито державотворчу діяльність похідних груп ОУН, яка здійснювалась у чотирьох головних напрямках роботи: формування організаційних структур, розбудова українських місцевих органів влади, розгортання процесу національно-культурного відродження та створення молодіжних культурно-просвітницьких і спортивних організацій.

До масових арештів ОУН(б) у вересні і ОУН(м) у листопаді всі оунівці діяли майже легально. Вони працювали перекладачами, в поліції, викладачами, окремі з них займали певні адміністративні посади чи керували молодіжними організаціями, що забезпечувало їм тісний контакт із місцевим населенням. Беззаперечним є факт мирного співіснування обох течій ОУН на Житомирщині. У підрозідлі 2.1 “Огранізаційна робота похідних груп” з'ясовано, що у перші місяці війни оунівцям вдалося розбудувати організаційну мережу, головним чином, у південно-східних районах області. В містах і селах українські націоналісти мали активну підтримку з боку інтелігенції і молоді, яка була задіяна в роботі Українського Просвітницького товариства, Українського клубу “Січ”, Курені української молоді та інших організаціях і гуртках, створених за ініціативою ОУН. Наприклад, станом на жовтень 1941 р. тільки “Січ” Миропільського району об'єднувала 228 чол. молоді.

У налагоджені роботи місцевої адміністрації (підрозділ 2.2 “Діяльність місцевих українських органів влади”) ОУН виступала переважно як стимулююча сила, оскільки у розбудові місцевих органів влади були зацікавлені й активно працювали самі жителі краю. За декілька місяців створені на професійній основі міські, районні та сільські управи провели велику роботу. В структурі Житомирської обласної управи діяли відділи пропаганди, народної освіти, торгово-кооперативний, фінансовий, дорожній, земельний, культів, кримінальний і політичний, обласний та міський відділи охорони здоров'я та ін. У кадровій політиці оунівці не відкидали можливості залучення до розбудови української державності представників різних національностей. Голова обласної управи О.М. Яценюк мав вищу юридичну освіту.

Багатогранною виявилась діяльність похідних груп у процесі національно-культурного відродження краю (підрозділ 2.3 “Національно-культурне та громадське життя краю”). Поширення націоналістичної літератури, видання газет, відкриття церков, пропагування національної символіки, національно-патріотичний зміст виховання молоді, до чого були причетні діячі ОУН, разом з роботою місцевих органів влади, визначало фактор українського державотворення.

У третьому розділі “Націоналістичний рух опору в роки нацистської окупації (1941 - 1943 рр.)” з'ясовано, що після утвердження в Житомирі цивільної німецької адміністрації в листопаді 1941 р. нацисти розпочали масове переслідування ОУН і її прихильників, закрили молодіжні культурно-просвітницькі й спортивні організації (як націоналістичні), відновили колгоспну систему господарювання (підрозділ 3.1 “Політика німецької окупаційної адміністрації”). Проте, незважаючи на складні умови нацистської окупації, протягом другої половини 1942 - 1943 рр. оунівському підпіллю Житомирщини вдалось розбудувати добре організовану структурну мережу. У підрозділі 3.2 “Діяльність оунівського підпілля” показано, як оунівці налагодили роботу підпільної типографії, поширювали націоналістичну літературу, вербували нових членів, формували місцеві збройні загони, закладали бази для рейдуючих частин УПА.

За результатами даного дослідження у Житомирській області діяло: 1 обласний, 4 окружних - Бердичівський, Житомирський, Червоноармійський і Попільнський; 1 надрайонний - Олевський, 24 районних, 18 підрайонних проводів і 24 низові ланки ОУН.

З другої половини 1943 р. починається активне розгортання боротьби УПА. Рейдуючі частини УПА у Житомирській області 1943 р. мали переважно пропагандистсько-демонстративні завдання: вивчити настрої населення та схилити його до участі у національно-визвольному русі. Водночас здійснювались заходи щодо підготовки боротьби на антибільшовицькому фронті: мобілізація до лав УПА, вишколи з військової та ідеологічної підготовки особового складу, зміни тактичного й організаційного характеру. У підрозділі 3.3. “Рейди УПА 1943” досліджено, що в другій половині 1943 р. налагоджується взаємодія оунівського підпілля і командування УПА. У підтримці рейдуючих частин, які йшли на Житомирщину і Київщину з Рівненської і Волинської областей (формувалась із ВО “Заграва”, “Богун”, “Турів”), набуває значення запілля, хоча воно не знайшло такого розвитку в Житомирській області як на Волині і Галичині. Восени 1943 р. ОУН і УПА, закликаючи населення приєднуватись до боротьби за незалежність України, активно готуватись до тривалої війни з новим вже комуністичним окупаційним режимом. У розділі висновується що взаємодія оонівського підпілля й УПА через референтури й роботу запілля забезпечували базисні умови розгортання національно-визвольного руху в краї.

Четвертий розділ дисертації “Антикомуністичний опір ОУН і УПА на Житомирщині у повоєнні роки” має два підрозділи. У підрозділі 4.1 “Особливості національно-визвольного руху у 1944-1945 рр.” показано, що діяльність ОУН і УПА в 1944-1945 рр. відображала ідейні засади і тактику боротьби проти окупаційного режиму. Розраховуючи у перспективі на загальне повстання поневолених народів, коли ще важко було спрогнозувати міжнародну ситуацію після завершення Другої світової війни, керівництво ОУН спрямовувало боротьбу проти утвердження будь-яких форм більшовицької влади в Україні. Боротьба українських націоналістів на Житомирщині протягом зазначеного періоду вирізнялася рядом характерних особливостей. По-перше, надмірні репресії СБ ОУН послаблювали кадровий потенціал націоналістичного руху, поглиблювали суперечності в його середовищі, що зрештою призвело до розколу націоналістичного підпілля в краї. По-друге, рейдуючі частини УПА діяли в умовах постійних збройних сутичок з переважаючими силами військ НКВС і зазнавали значних втрат. По-третє, простежується перехід боротьби місцевих збройних загонів й оунівських груп до форм збройних акцій проти радпартактиву. В цілому, діяльність ОУН і УПА на Житомирщині, хоч не набула широкого розмаху, проте мала підтримку з боку частини місцевого населення й відображала характер національно-визвольного руху.

У підрозділі 4.2 “Пропагандистська діяльність та збройні акції національного підпілля й УПА у 1946-1955 рр.” з'ясовано, що у зазначений період зміст національно-визвольного руху на Житомирщині поступово набуває рис соціального характеру. Національно-соціальний протест населення проти політики тоталітарного режиму виступав головною домінантою антикомуністичного руху опору, провідною силою якого були ОУН і УПА. Це підтверджується яскравим прикладом підтримки націоналістичного підпілля місцевим населенням впродовж багатьох років. Звичайно, значна частина жителів краю в умовах масових репресій і владного контролю зберігала обережність і свою прихильність до ОУН і УПА активними діями не проявляла. Втративши зв'язок з центральним керівництвом, що було зумовлено політичною ситуацією, оунівські боївки продовжували боротьбу на протибільшовицькому фронті. Фактично до 1950 р. здійснювали рейди на Житомирщину окремі відділи УПА. Лише після ліквідації останньої боївки 1955 р. силові структури та компартійні органи влади області змогли прозвітувати перед вищим керівництвом про припинення діяльності оунівського підпілля на Житомирщині.

Здійснене дослідження дозволяє зробити ряд висновків, які відображають основні наукові та практичні результати дисертації. Розв'язання даної наукової проблеми сприяє ліквідації однієї з лакун у царині історії України на локальному рівні та осмисленню регіональних особливостей феномену українського національно-визвольного руху середини ХХ ст. Основні наукові та практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Державотворчі зусилля похідних груп ОУН реалізовувались у двох паралельних площинах: формування мережі оунівських структур та утворення українських місцевих органів влади. Широка підтримка з боку активної частини населення, особливо молоді та інтелігенції, ініціативність націоналістів забезпечила успішне виконання поставлених завдань. Між тим, доводиться констатувати, що після масових арештів членів ОУН(Б) гітлерівською владою у вересні 1941 р. відбувається спад державотворчої активності, хоча обласна управа, місцеві органи влади залишалися під впливом ОУН(М) до листопада 1941 р. Це дає підстави стверджувати, що у процесі розбудови відновленої української державності на Житомирщині ОУН(Б) на відміну від ОУН(М) відігравала суттєвішу роль.

2. Дослідженням встановлено, що вже з літа-осені 1942 р. окремі оунівські осередки на Житомирщині самочинно приступили до накопичення зброї, формування боївок і закладання продовольчих баз. Таким чином, початок розгортання націоналістичного антифашистського руху опору в області можна розглянути як стихійний або випереджаючий офіційне конструювання позиції. Це пояснюється глибоким рівнем взаємодії низових організаційних структур з місцевим населенням, що зумовлювало до більш реалістичної оцінки ними фашистського свавілля, а відтак до усвідомлення необхідності невідкладної організації боротьби захисного характеру. Новостворена бандерівською ОУН Українська Повстанська Армія вже влітку 1943 р. стає настільки сильною збройною формацією, що з нею змушені рахуватися німецькі окупанти і радянські партизани.

3. Головне завдання націоналістів на антибільшовицькому фронті 1944-1955 рр. полягало у збереженні військового потенціалу на випадок розв'язання сприятливого для реалізації державотворчої ідеї міжнародного становища. Таке ілюзорне бачення української перспективи визначало тактику дій ОУН до кінця 1940-х років. Розкол націоналістичного підпілля на Житомирщині у проміжку 1945-1950 рр. мав негативні наслідки з точки зору необхідності об'єднання зусиль проти спільного ворога.

4. Основною рисою третього періоду першої половини 1950-х років національно-визвольних змагань на Житомирщині слід вважати яскраве відображення національного і соціального аспектів антикомуністичного руху опору у дискурсі загального морально-психологічного клімату антирадянських настроїв, латентна сутність яких проявилася у підтримці населенням націоналісти

Узагальнення всіх результатів дослідження дає можливість сформулювати наступне концептуальне положення. Так, вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми дозволяє стверджувати, що національно-визвольний рух на Житомирщині впродовж 1941-1955 рр. засвідчив прагнення українців мати свою незалежну державу. Проводом національно-визвольних змагань при більш активній чи пасивній політичній поведінці українців виступали ОУН і УПА, які репрезентували ідеологічні засади боротьби та своєю присутністю в краї, що відобразилося у формах пропагандистської діяльності та збройних акцій, демонстрували силу, зорганізовану і спрямовану на захист національних інтересів та мирного населення - на макро- і мікрорівнях. Головне завдання, яке визначало тактику дій ОУН і УПА, полягало не в реалізації суто мілітарних цілей, а у формуванні державно-патріотичного світогляду українського суспільства як передумови загальнонаціональної революції. Фактори народної підтримки та практичної відсутності будь-якої зовнішньої матеріальної, фінансової, кадрової допомоги діяльності українських націоналістів визначали загальнонародний характер їхньої боротьби за соборну і незалежну Україну.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Жилюк В.М. Українські органи влади на Житомирщині в перші місяці німецько-фашистської окупації // Пам'ять століть. - 2004. - №2. - С. 109 - 118.

2. Жилюк В.М. Політика німецько-фашистської адміністрації на Житомирщині (1941 - 1943 рр.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. - Рівне: РДГУ, 2006. - Вип. 9. - С. 108 - 117.

3. Жилюк В.М. Особливості національно-визвольного руху на Житомирщині у другій половині 1943 р. // Сумська старовина: Науковий журнал з історії та культури України. - Суми: Сумський державний університет. - № XVII-XIX. - С. 103-110.

4. Жилюк В.М. Національно-культурне відродження на Житомирщині (липень - листопад 1941 р.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. - Рівне: РДГУ, 2005. - Випуск 6. - С. 42 - 50.

5. Жилюк В.М. Діяльність похідних груп ОУН на Житомирщині // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. - Рівне: РДГУ. - Вип. 3. - С. 27 - 35.

6. Жилюк В.М. Національно-визвольна боротьба місцевих загонів ОУН (Б) на Житомирщині в 1943 р. // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Випуск IV. - Рівне: Волинські обереги, 2006. - С. 89 -90.

7. Жилюк В.М. Антикомуністичний опір ОУН і УПА у повоєнні роки на Житомирщині: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - Житомир, 2007. - № 16. - С. 25 - 35.

8. Жилюк В.М. „Йолковщина” або Міфи і правда про радянське підпілля // Житомирщина на зламі тисячоліть: Науковий збірник „Велика Волинь”: Праці Жит. наук. - краєзн. т - ва досл. Волині. - Т. 21 / Відп. ред. Ю. М. Костриця. - Житомир: М. А. К., 2000. - С. 169 - 171.

Анотація