Громадсько-політична та науково-організаційна діяльність Миколи Бажана

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 94(477)(092)Бажан М.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Громадсько-політична та науково-організаційна діяльність миколи бажана

Спеціальність 07.00.01 - Історія України

Теличко Артур Миколайович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:кандидат історичних наук, професор ПИВОВАР СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри новітньої історії України.

Офіційні опоненти:доктор історичних наук, професор ДОРОШКО МИКОЛА САВОВИЧ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри країнознавства;

кандидат історичних наук СИРОЇД ІННА ВАЛЕНТИНІВНА, Товариств з обмеженою відповідальністю «Профінформ» Федерації професійних спілок України, заступник головного редактора.

Захист відбудеться «18» січня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «15» грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент О.І. Божко

громадський бажан український

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (19 сторінок, 183 позиції). Загальний обсяг роботи - 202 сторінки.

Вступ. Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку історичної науки в Україні особливого значення набуває вивчення діяльності неординарних постатей, відомих вітчизняних громадсько-політичних діячів і учених. Персоніфікація історичного процесу дозволяє на конкретному прикладі визначити роль особистості в суспільно-політичних процесах в Україні, відтворити її внесок у розвиток суспільства.

До числа визначних постатей новітньої історії України належить відомий український громадський і державний діяч, учений, поет Микола Платонович Бажан. Він був депутатом Верховних Рад СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Міністрів УРСР, головою Спілки письменників України, головою редакції «Української Радянської Енциклопедії». Працюючи в радянський період на різних посадах М. Бажан прагнув сприяти національно-культурному розвитку України.

Актуальність досліджуваної теми посилюється відсутністю узагальнюючого наукового дослідження громадсько-політичної та науково-організаційної діяльності М. Бажана.

Об'єкт дослідження - особистість М. Бажана, його громадсько-політична та науково-організаційна діяльність.

Предмет дослідження - зміст, напрями та форми громадсько-політичної і науково-організаційної діяльності М. Бажана у контексті суспільно-політичного та культурного розвитку УРСР.

Мета дослідження - комплексне дослідження державної, громадсько-політичної та науково-організаційної діяльності М. Бажана, його внеску в повоєнну відбудову культурного життя та освітньо-наукової сфери, ролі в налагодженні культурних зв'язків письменницьких організацій з діячами культури західноєвропейських країн і становленні української енциклопедистики.

Досягнення окресленої мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань:

-- проаналізувати сучасний стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;

-- дослідити основні віхи становлення його світоглядних та наукових засад, процес формування громадської позиції М. Бажана;

-- висвітлити державно-політичну діяльність М. Бажана на посаді заступника Голови Ради Народних Комісарів (РНК) УРСР та керівника і учасника низки урядових комісій;

-- з'ясувати практичний внесок М. Бажана у становлення і розвиток української енциклопедистики та його роль у роботі українських наукових і громадсько-культурних інституцій;

-- визначити місце М. Бажана в українській науці зокрема та культурі загалом упродовж 1920-х - 80-х рр.

Хронологічні межі роботи визначаються роками життя М. Бажана - 1904-1983 рр.

Методологічну основу дослідження становлять основоположні загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності, системного підходу. Специфіка досліджуваної теми зумовила використання методів проблемно-хронологічного, біографічного, структурно-логічного, аналітично-систематичного, порівняльно-історичного, аналізу історичного контексту. Також використано метод джерелознавчого аналізу, що, в свою чергу, включає в себе методи наукової евристики, класифікації та критики джерел.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наведенні нових фактів та концептуальних положень, які суттєво поглиблюють знання про М. Бажана та суспільно-політичні процеси в УРСР.

У роботі переглянуто роль М. Бажана у відбудові культурно-освітньої сфери у післявоєнний період, розробці низки проблем гуманітарного спрямування під час перебування на посаді заступника Голови РНК УРСР. З нових позицій розглянуто діяльність М. Бажана на ниві громадсько-політичного життя країни. У дослідженні наводиться узагальнена оцінка чинників, які справили вплив на формування його суспільно-політичних та наукових поглядів. Разом із тим у роботі доповнено знання про науково-організаційну, науково-практичну та творчу роботу М. Бажана, визначено пріоритетні напрямки його роботи. Зокрема, окреслено особистий внесок М. Бажана у становлення та розвиток української радянської енциклопедистики.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що його ключові положення та висновки поглиблюють знання з вітчизняної історії, біографістики, історії української культури. Вони висвітлюють становлення та розвиток вітчизняної енциклопедистики. Положення дисертації можуть бути використані при написанні робіт, присвячених як особі М. Бажана, так і відповідним питанням української історії, у підготовці спецкурсів і нормативних дисциплін з історії України, історії культури та науки, складанні біографічних та довідкових видань.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження оприлюднювалися на 4-х наукових конференціях: 3-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» присвяченій 60-річчю Великої Перемоги, 10-11 березня 2005 р. - м. Київ; Міжнародній науковій конференції «Політична, громадська та наукова діяльність М. Грушевського» (до 140-річчя від дня народження М. Грушевського), 23-24 жовтня 2006 р. - м. Київ; 5-й Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Шевченківська весна», присвяченій 90-річчю Української революції 1917-1920 рр., 1-2 березня 2007 р. - м. Київ; 6-й Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Шевченківська весна», 20-21 березня 2008 р. - м. Київ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження» проведено аналіз літератури та джерел з теми дослідження.

Історіографія. Про М. Бажана ще за його життя почали з'являтися книги, які, однак не мали науково-історичного характеру. Їх авторами були представники мистецько-літературної галузі, а роботи мали публіцистичний характер.

У цілому такі роботи можна поділити на два періоди: перший - дослідження життя та діяльності М. Бажана українськими радянськими літературознавцями; другий - праці представників сучасної історичної науки разом із працями літературознавців.

Перший період дослідження життя та діяльності М. Бажана позначений кількома характерними рисами. Зокрема, дослідники працювали в період жорсткого ідеологічного тиску, недооцінки ролі особистості в історії, в умовах цензури та чіткої обумовленості тематики дослідження. За таких умов українські радянські історики залишилися осторонь вивчення цих питань. Натомість, літературознавство стало менш політизованою та контрольованою партійними ідеологами сферою, з'явилися можливості для вузькопрофільних досліджень літературної та громадської діяльності М. Бажана на публіцистичному та науковому рівні. При цьому, такі роботи містять лише згадки про його громадсько-політичну діяльність. Біографічні дослідження Є.Адельгейма, З.Голубєвої, С.Крижанівського, А.Тарасенкова Адельгейм Є. Микола Бажан / Є. Адельгейм. -- К.: Дніпро, 1965. -- 251 с; Його ж. Микола Бажан. -- М.: Худ. лит., 1970. -- 286 с; Його ж. Микола Бажан. -- К.: Дніпро, 1974; Голубєва З. Микола Бажан. Нарис творчості / З. Голубєва. -- К.: Дніпро, 1984. -- 191 с; Крижанівський С. Микола Бажан. Критико-біографічний нарис / С. Крижанівський. -- К.: Рад. письменник, 1954. -- 107 с; Тарасенков А. Микола Бажан / А. Тарасенков. -- М.: Сов. писатель, 1950. -- 73 с; Його ж. Микола Бажан. Літературно-критичний нарис / А. Тарасенков. -- К.: Рад. письменник, 1949. -- 68 с. стали підґрунтям наукових напрацювань, здійснених у перший період вивчення постаті М. Бажана.

Другий період дослідження життєвого та творчого шляху М.Бажана розпочався після 1991 р. Офіційне скасування цензури, надання дослідникам більш повного доступу до архівних джерел, переосмислення існуючого на той час погляду на історичний процес сприяли становленню нового етапу вивчення багатьох питань, пов'язаних з вітчизняною історією. Відбувся перегляд панівної за радянського часу «марксистсько-ленінської схеми» та підходів щодо трактування історичного процесу. Окрім того, було відкинуто «класовий підхід» та «принцип партійності», знімались табу на заборонені в радянській історіографії теми -- почалось дослідження так званих «білих плям» історії. Ці події сприяли активному розвитку біографічних досліджень в сучасній Україні. У зазначений період С. Пивовар присвятив декілька історичних досліджень життєдіяльності М. Бажана Пивовар С. Погляди М. Бажана на історію української державності в контексті партійно-державної ідеології в УРСР (1940-ві роки) / С. Пивовар // Вісник Київського університету. Серія «Історія». -- 2003. -- № 65. -- С. 26--30; Його ж. Статті М. Бажана як джерело вивчення проблеми висвітлення історії української державності в радянській історіографії (друга половина 1940-х років) / С. Пивовар // Вісник Київського університету. Серія «Історія». -- 2005. -- № 79. -- С. 125--127..

Н. Костенко провела аналіз етапів розвитку віршового слова поета та систематизувала біографічні відомості про його літературну, наукову, редакційно-видавничу, громадську та державно-політичну діяльність Костенко Н. Микола Бажан. Життя. Творчість. Особливості віршовістики / Н. Костенко -- К.: Кий, 2004. -- 380 с..

Постаті М. Бажана також були присвячені опубліковані матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Творчість Миколи Бажана в контексті сучасного літературно-мистецького процесу», яка відбулась 23-24 листопада 1999 р. на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Учасниками конференції проаналізували культурно-історичні особливості публіцистичних робіт академіка, лексичні особливості поетичного слова, творча співпраця з діячами української науки й культури, окремі поетичні збірки Творчість Миколи Бажана в контексті сучасного літературно-мистецького процесу : матеріали Всеукр. науково-практичної конференції, (Київ, 23--24 листопада 1999 р.). -- К.: Знання, 2002. -- 104 с..

Огляд історіографії свідчить, що вивчення громадсько-політичної та науково-організаційної діяльності М. Бажана не набули цілісного характеру, немає комплексного дослідження цієї теми. Окрім того, певний час його громадсько-політична діяльність не досліджувалася історичною наукою.

Джерельну базу дослідження становлять архівні та опубліковані матеріали, періодичні видання, мемуарна література.

Найважливішою групою джерельної бази є матеріали та документи центральних державних архівів. Зокрема, для дослідження державної діяльності М. Бажана були використані матеріали, які зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Вагоме значення мали матеріали фонду Ради Міністрів Української РСР (Ф. 2), в якому зберігаються постанови, накази, розпорядження, інформації, звіти, доповідні записки, листи, статистичні дані.

Більшість архівних матеріалів, використаних у дослідженні різних аспектів громадсько-політичної діяльності М. Бажана, зберігаються у Центральному державному архіві громадських об'єднань України. На основі постанов, наказів, інформацій, звітів, доповідних записок, листів фонду Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України (Ф. 1) було висвітлено та досліджено внесок М. Бажана у формування та роботу радянського партійного пропагандистського сектору на окупованих німецько-фашистськими загарбниками територіях України у період Великої Вітчизняної війни, його участь у відбудові культури та освіти в УРСР у повоєнні часи та громадсько-політичну діяльність М. Бажана у часи хрущовської «відлиги».

При досліджені основних віх життєвого шляху М. Бажана, становлення його світоглядних і наукових засад були використані матеріали, які зберігаються в особовому фонді М.Бажана (Ф. 535) у Центральному державному архіві-музею літератури й мистецтв України. Ці матеріали стосуються громадської діяльності М. Бажана - його головування в СРПУ, Європейській спілці письменників (ЄСП) та перебування на посаді Головного редактора УРЕ, це зокрема: стенограми, методичні вказівки, протоколи, листи, листівки, рукописи, чорновики. Водночас на основі матеріалів цього архіву було досліджено формування української радянської енциклопедистики.

Для повноти дослідження наукової діяльності М. Бажана були також опрацьовані матеріали Наукового архіву Президії Національної академії наук України (Ф. 251). У протоколах та стенограмах засідань Президії АН УРСР, звітах, листах та доповідних записках архіву фіксувалися усі його творчі, державні та наукові здобутки М.Бажана, починаючи з моменту обрання до складу академіків АН УРСР у травні 1951 р. Матеріали архіву містять інформацію про роботу М. Бажана в головній редакції УРЕ на посаді Головного редактора та його міжнародні контакти.

У дисертації використані й матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Документи фонду припинених справ (Ф. 6), які присвячені початковому етапові реабілітації за часів хрущовської «відлиги», свідчать про те, що М. Бажан домігся реабілітації кількох членів Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) та інших репресованих письменників та діячів культури УРСР.

Іншу групу джерел, використаних для написання дисертації становлять опубліковані документи і матеріали, які частково стосуються державної діяльності М. Бажана Культурне будівництво в Українській РСР: найважливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 1917-1959 рр. : [Збірник документів у 2 т.]. -- К.: Держполітвидав, 1959. -- 884 с; Законодавство про пам'ятки історії і культури: [Збірник нормативних актів]. -- К.: Держполітвидав, 1970. -- 464 с; Документы и материалы по истории советско-польских отношений. -- М.: Госполитиздат, 1974. -- Т.8. -- 680 с..

Інформативне навантаження, яке несуть у собі матеріали періодичної преси, мають різнобічний характер. Так, статті аналітичного чи інформаційного плану використані в ході дослідження громадсько-політичної діяльності М. Бажана, які видавалися офіційними державними друкованими органами. Художньо-публіцистичні статті та інші літературознавчі роботи були надруковані на сторінках таких видань, як: «Літературна газета», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Дружба народов», «Радянська освіта», «Комуніст», «Известия ЦК КПСС» та ін. Адельгейм Є. Зустріч поетів / Є. Адельгейм // Літературна газета. -- 1957. -- 2 квітня. -- С. 4--5; Бажан М. Враг будет бит! Победа будет за нами! / М. Бажан // Радянська Україна. -- 1941. -- № 5. -- С. 2; Бажан М. Против националистических извращений в современной науке об истории Украины / М.Бажан // Правда Украины. -- 1947. -- 14 декабря. -- С. 2--3; Бажан М. Этна-Таормина / М. Бажан // Дружба народов. -- 1979.-- №8.-- С. 261--268; Вознесенський Т. П'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1945 - 1950 рр. / Т. Вознесенський // Радянська освіта. -- 1946. -- 21 березня. -- № 16. -- С. 3--4; Ле І. Очистити Літературний фронт від буржуазно-націоналістичного мотлоху / І. Ле // Комуніст. -- 1937. -- 30 вересня. -- С. 2; Фадеев А. Письмо в ЦК КПСС / А. Фадеев // Известия ЦК КПСС. -- 1990. -- № 10. -- С. 47--49.. Отже, при опрацюванні цих джерел враховувався той факт, що всі офіційні друковані видання, що публікувалися в УРСР, підпорядковувалися партійним комітетам або державним установам, що свідчить про відповідне ідеологічне навантаження.

Вагомим джерелом для вивчення діяльності та життєвого шляху М. Бажана є мемуарна література. Джерела особистого походження, переважно мемуари, вимагають їх обережності й тактовного аналізу. Зважаючи на невід'ємні особливості, властиві такому типу джерел, зокрема суб'єктивність у судженнях, зовнішню та внутрішню цензуру, спогади містять чимало фактологічної інформації, що, в свою чергу, дає змогу глибше дослідити тему дисертації.

Помітне місце серед мемуарної літератури, присвяченої постаті М. Бажана, відводиться праці «Воспоминания о Миколе Бажане» Воспоминания о Миколе Бажане: Сборник (Сост. Н.В. Бажан, Е.К. Дейч). -- М., 1989. -- 490 с., опублікованій у 1989 р. під загальним редагуванням Н. Бажан, дружини поета. Праця включає в себе мемуарні статті 46 діячів української культури та науки, серед яких: С. Голованівський, О. Гончар, І. Драч, Н. Костенко, Л. Новиченко, Д. Павличко, Р. Чілачава. Спогади представників української радянської інтелігенції переважно присвячені культурній та громадській діяльності М.Бажана, зокрема його творчості та роботі в СРПУ і Головній редакції УРЕ. В окремих статтях йдеться про певні етапи життя поета.

Наявні джерела мають різне походження, характер та рівень інформативності. У комплексі вони дають змогу виконати можливість розв'язати поставлені дисертантом завдання.

У другому розділі «формування світогляду М. Бажана та початок його громадсько-політичної діяльності» висвітлено головні чинники, які справили вплив на становлення М. Бажана як громадського та наукового діяча, а також його перші кроки на цій ниві. Аналіз біографії М. Бажана охоплює життєвий шлях з часу здобуття ним освіти та діяльності щодо створення музею. Наступною віхою у творчій роботі М. Бажана стала нетривала журналістська діяльність в журналах «Сільськогосподарський пролетар» та «Кіно».

У подальшому житті творчий шлях М. Бажана був пов'язаний з діяльністю ВАПЛІТЕ, створеної М. Хвильовим у грудні 1925 р. шляхом об'єднання декількох літературних організацій. Орієнтація ВАПЛІТЕ на кращі зразки західноєвропейської культури спонукала до активніших стильових пошуків. Мотив вибору життєвого шляху та духовних пошуків висвітлювався у багатьох творах М. Бажана 1920-х - початку 30-х рр. Суперечка навколо ідеологічних та естетичних засад нового українського мистецтва знайшла відображення у творах М. Бажана, тому його ранній творчості властиві риси загальної літературної дискусії 1925 - 1928 рр., яка по суті набула політичного характеру. М. Бажан видав історичні поеми «Розмова сердець» (1928), «Будівлі» (1929) та «Число» (1931). Ці поеми власне висвітлювали історичні перспективи національної культури українського народу та реалії літературного життя проте були гостро розкритиковані багатьма радянськими критиками. Загальновідомо, що в ці роки починалося переслідування представників творчої інтелігенції, вживалися заходи проти аполітизму в Академії Наук УРСР та було розпочато підготовку процесу над членами СВУ. Тема та сюжетна лінія поем М. Бажана суперечила ідеї радянської дійсності, що спричинило згадану критику. Журнал «Критика» в 1931 р. опублікував дві статті А. Селівановського та М. Доленга. Стаття А. Селівановського «Куди прямує Бажан ?» була звинувачуванням М. Бажана у «буржуазній орієнтації», ідеалізмі та індивідуалізмі. Кінець 1930-х рр. відзначився посиленням діяльності репресивного апарату радянської держави. Репресії спричинили активацію наклепів і доносів у письменницькому середовищі. 30 вересня 1937 р. у центральному друкованому органі ЦК КП(б)У газеті «Комуніст» за підписом відомого письменника І.Ле вийшла розгромна стаття під заголовком «Очистити літературний фронт від буржуазно-націоналістичного мотлоху». Вона була написана у формі політичного доносу на М. Бажана, М. Рильського та Ю. Яновського. Опублікування цієї статті І. Ле у центральній партійній газеті «Комуніст» означало позбавлення офіційного громадянського захисту, фактичний дозвіл на політичне переслідування та фізичну розправу.

Незважаючи на політичні переслідування, М. Бажан продовжував громадську та розпочав перекладацьку діяльність. Протягом 1937 - 1938 рр. він брав активну участь у багатьох письменницьких виступах, зібраннях та мітингах, зокрема проводив вечори на честь видатних грузинських класиків літератури. Починаючи з 1934 р. він часто відвідував Грузинську РСР, де розпочав перекладацьку діяльність. Зокрема, М. Бажан на високому науковому рівні переклав твори відомих грузинських авторів, передусім таких як Ш. Руставелі, Д. Гурамішвілі, Н. Бараташвілі, В. Пшавелі, І. Абашідзе, С. Чіковані, К. Каладзе. Найвизначнішим було визнано переклад українською, а пізніше російською мовами поеми класика грузинської літератури Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». В січні 1939 р., з ініціативи Й. Сталіна вдалий російський переклад поеми був відзначений високою урядовою нагородою. Указом Президії Верховної ради СРСР М. Бажана нагородили орденом Леніна. Це стало важливою віхою у житті поета. Наприкінці 1939 р. його було обрано депутатом Київської обласної Ради депутатів трудящих. З того часу поет прославився і посів чільне місце серед офіційно визнаних радянських літературних діячів, отримав доступ до багатьох організацій та посад, зокрема в 1940 р. М. Бажана було обрано секретарем партійної організації СРПУ.

Участь М. Бажана у Великій Вітчизняній війні на посаді відповідального ідеологічного працівника була зумовлена його приналежністю до партійної номенклатури. З початком війни він розпочав активну участь у формуванні та роботі партійного пропагандистського сектору. М. Бажан разом з українським радянським драматургом О. Корнійчуком та його дружиною В. Василевською створили пропагандистську багатотиражну газету “За Радянську Україну!”, яка видавалася при штабі Південно-Західного фронту. На сторінках цієї газети лунали заклики до боротьби і непокори жителів окупованих територій, автори статей намагалася вселити віру в перемогу над нацистською Німеччиною. Щомісяця радянські літаки перетинали лінію фронту і розповсюджували поблизу міст і сіл від 1,5 до 2 мільйонів примірників газет та агітаційних листівок. Роль М. Бажана як головного редактора та координатора діяльності згаданого друкованого органу була вагомою, і певною мірою він зробив свій внесок у діяльність підпілля на території окупованої України. У цей час відбулося становлення М. Бажана як громадсько-політичного та партійного діяча.

У третьому розділі «Державно-політична діяльність М. Бажана» проаналізована робота М. Бажана в уряді УРСР на посаді заступника Голови РНК УРСР та в складі урядових комісій і міжнародних делегацій.

Поступове звільнення території УРСР сприяло відновленню радянської влади як на місцях, так і в масштабах усієї країни. До республіканського уряду підбиралися кандидатури енергійних, перевірених владою людей, переважно молодшого покоління, в тому числі з середовища творчої інтелігенції, які могли б відновити повноцінне життя в країні. Кандидатуру М. Бажана було схвалено 5 березня 1943 р. Працюючи заступником РНК УРСР з питань культури і науки протягом 1943 - 1949 рр., М. Бажан мав у своєму підпорядкуванні низку організацій та установ.

Першорядним завданням у своїй роботі М. Бажан вважав реставрацію системи радянської народної освіти, реалізація якого розпочалася з відбудови вищих навчальних закладів і шкіл. Процес реевакуації закладів вищої та середньої освіти було розпочато у Казахській РСР та РРФСР. Важливою віхою державно-політичної діяльності М. Бажана була участь в організації повернення в Україну та відновлення роботи Київського, Харківського та інших державних університетів.

Велика Вітчизняна війна не лише завдала країні великих втрат і збитків у культурно-освітній та народногосподарській сферах, а й негативно позначилася на демографічній ситуації. Влітку 1944 р. радянський уряд розробив план заходів щодо подолання існуючої демографічної кризи. Уряд ухвалив рішення про збільшення материнських пільг та допомоги одиноким матерям. З ініціативи М. Бажана було передбачено обов'язкову організацію на підприємствах і при установах дитячих ясел і садочків.

Перемоги на фронті та визволення України дали інтелігенції надію на пом'якшення громадсько-політичного життя радянського суспільства. Група українських письменників -- П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан, Ю. Яновський, О. Довженко у співдружності з АН УРСР, зокрема академіком О. Булаховським за підтримки Голови РНК УРСР М. Хрущова працювали над проектом складання українського правопису. Окрім того, М. Бажан використовував надані йому повноваження для відстоювання національного репертуару в театрах республіки.

Після визволення українських міст і сіл на часі постало питання відбудови та відновлення їх житлово-побутового фонду й об'єктів, що мали історично-культурне значення. Ще раніше, 31 серпня 1940 р. при РНК УРСР було засновано Комітет охорони та збереження історико-культурних, архітектурних та археологічних пам'яток, до складу якого увійшов М. Бажан. Головним пріоритетом у відбудовній діяльності стало відновлення історико-архітектурного образу столиці УРСР -- Києва. Масштаби та характер руйнувань, завданих визначним пам'яткам Києва вибухами та пожежами, практично зняли з порядку денного питання про його відбудову в колишньому вигляді. Підготовлена за сприяння М. Бажана спільна постанова РНК УРСР та ЦК КП(б)У «Про відбудову міста Чернігова» також передбачала проведення відновлювальних робіт.

Заслуга М. Бажана полягала у відновленні функціонування республіканської музейної системи та охорони пам'яток. За його участю здійснювалася підготовка до ухвалення більшості постанов з питань музейного будівництва та визначення його напрямків. Координація дій відомств, залучених до охорони пам'яток, та нагляд за збереженням об'єктів історико-культурної спадщини, покладалися на створену при РНК УРСР Урядову комісію з охорони пам'ятників культури і старовини, яку очолив М. Бажан. Вперше в історії України розгорнулося широке планомірне історико-архітектурне обстеження пам'яток архітектури, уряд затвердив реєстри історичних міст України.

Працюючи у сфері науки і культури М. Бажан координував питання організації ювілеїв, виставок, проведення меморіальних заходів тощо. Одним з епізодів державно-полічної діяльності М. Бажана стала підготовчо-організаційна робота з відзначення на державному рівні 30-х роковин (1919 - 1949 рр.) смерті Миколи Олександровича Щорса.

Вагомою складовою міжнародних зв'язків України була співпраця з ЮНРРА -- місією ООН з надання допомоги країнам, що постраждали у результаті війни. Наприкінці квітня 1947 р. Київ відвідав з робочим візитом генеральний директор ЮНРРА генерал Л. Рукс. Організацією участі УРСР у місії на урядовому рівні опікувався М. Бажан. У результаті співпраці з ЮНРРА Україна отримала станом на 1 травня 1947 р. 400 000 т різноманітних товарів та обладнання, цінних товарів на суму 17 000 000 доларів США. Окрім того, було надіслано продовольство, медичні та промислові товари, сировина сільськогосподарського призначення.

Перебуваючи на посаді заступника Голови РНК УРСР, М. Бажан зробив вагомий внесок у відновлення належного функціонування системи освіти та культури в Україні.

У четвертому розділі роботи «Громадська діяльність М. Бажана» досліджується робота М. Бажана на посаді Голови СРПУ (1953 - 1959 рр.) та віце-президента ЄСП (1960 - 1972 рр.).

У працях, присвячених постаті М. Бажана, наголошується на тому, що М. Бажан був обраний Головою СРПУ в період оновлення громадських та літературних організацій в УРСР. Згодом, почали виходити друком непідцензурні видання. Такі перетворення мали місце лише в культурному житті країни. Натомість продовжувала ефективно функціонувати ідеологічна цензура та монополія партійно-державних органів на друк періодичних і разових видань. Очолюючи СРПУ, М. Бажан сприяв досягненням молодої української прози -- творчості О. Гончара, Д. Павличка, П. Загребельного, та багатьох інших талановитих письменників -- і закликав до пожвавлення літературного життя, до творчих дискусій та обговорень питань, пов'язаних з літературою. Ці явища тривали в літературному житті країни до кінця 1950-х рр.

Розпочавши реформування роботи та структури СРПУ, головним своїм завданням новий керівник вважав проведення всеукраїнського з'їзду письменників. М. Бажан провів масштабну організаційну роботу щодо скликання та проведення ІІІ з'їзду СРПУ у 1954 р. За підсумками з'їзду було підтверджено повноваження М. Бажана на посаді Голови правління СРПУ на новий строк з 1954 р. по 1959 р. зміна структури і складу керівництва організації.

Передусім, М. Бажан спрямовував усю діяльність СРПУ в русло творчої діяльності письменників. Діяльності М. Бажана на посаді Голови СРПУ були властиві наполегливість і енергійність в напрямку відновлення і розвитку діяльності цієї організації й активної співпраці з багатьма іншими організаціями, які були безпосередньо пов'язані з культурою, а також політичними і адміністративними установами в межах УРСР.

26 - 29 листопада 1955 р. відбулася республіканська нарада молодих письменників, яка започаткувала початок цілеспрямоване оновлення складу СРПУ молодими кадрами. Ці процеси сприяли припиненню бюрократизації в лавах творчої інтелігенції. Зокрема, Л. Новиченко вирізняв таку істотну рису М. Бажана, як увага до обдарованої творчої молоді. Про цей факт свідчить генерація поетів - «шістдесятників»: І. Драч, В. Коротич, Л. Костенко і Д. Павличко. Багатьох з їх М. Бажан рекомендував включити до СРПУ. Як зазначалося вище, М. Бажан надавав всебічну підтримку молодій генерації українських літераторів, які обстоювали ідейні позиції «шістдесятників». Отже, слід вважати, що українське «шістдесятництво» підтримував насамперед М. Бажан.

Очолюючи спілку, М. Бажан приділяв увагу міжнародним контактам українських літераторів. У липні 1955 р. він відвідав Бельгію, де взяв участь у конгресі Товариства бельгійсько-радянської дружби. Про результати подорожі він доповів у газеті «Известия» від 2 серпня 1955 р. Згодом М. Бажан відвідав міста Брюссель, Антверпен, Дайме у Фландрії. Ці візити сприяли встановленню постійного творчого контакту з багатьма європейськими письменниками, що в результаті поповнило досвід українських письменників.

Відновлення політичних прав репресованих діячів української літератури в 1920 - 1950-х рр. відіграло вагому роль у відносинах влади з СРПУ. При цьому М. Бажан домігся реабілітації кількох членів ВАПЛІТЕ та багатьох інших репресованих письменників і діячів культури. Зокрема, М. Бажан взяв участь у реабілітації завідувача Київського обласного відділу мистецтва Т. Медвєдєва в 1955 р. Позиція Голови СРПУ М. Бажана сприяла ухваленню рішення бюро Київського обкому КПУ від 30 березня 1955 р. про реабілітацію Т. Медвєдєва. У наступному 1956 р. за участю М. Бажана реабілітовано М. Мороза, засудженого у 1937 р. за звинуваченням у причетності до «української націонал-фашистської організації». Встановлено, що «М. Мороза було засуджено необґрунтовано».

Подальшу суспільно-політичну діяльність М. Бажан продовжував перебуваючи на посаді віце-президента ЄСП. Зокрема, він сприяв зміцненню міжнародних культурних зв'язків, брав участь в організації конгресів ЄСП, став засновником міжнародних літературних премій, ініціатором взаємних візитів культурних діячів, підтримував видання в УРСР творів тогочасних європейських авторів, допомагав публікувати роботи українських письменників у європейських виданнях ЄСП та намагався поширити, досвід отриманий внаслідок культурних обмінів. За часів існування ЄСП відбулися важливі зміни, які справили вплив на відносини між культурними елітами СРСР і Західної Європи. «Європейському періоду» громадсько-політичної діяльності відводиться винятково важливе місце у творчій біографії М. Бажана. Результатом впливу європейської культури стало розширення духовного світогляду творчої радянської інтелігенції, що позначилося на її подальшій діяльності.

У п'ятому розділі «Видавничо-редакційна та наукова діяльність М. Бажана» досліджено науково-організаційну та видавничо-редакційну діяльність М. Бажана.

Кульмінацією наукової роботи М. Бажана стало редакційна підготовка й опублікування УРЕ (1957 - 1965 рр.). У жовтні 1944 р., обіймаючи посаду заступника Голови РНК УРСР, М. Бажан став ініціатором ухвалення урядової і партійної постанови «Про видання Української Радянської Енциклопедії». Однак цю постанову було відхилено. Лише після XX з'їзду КПРС постановою ЦК КПУ та РМ УРСР від 13 грудня 1957 р. науково-редакційну підготовку УРЕ було доручено АН УРСР. У 1958 р. створено Головну редакцію та Головну редакційну колегію УРЕ. Очолив обидві вищезазначені організації М. Бажан. Підготовча робота дала змогу розпочати на початку 1959 р. безпосередню роботу над першим томом 16-томного видання УРЕ, в якому було вміщено понад 2500 статей і понад 900 ілюстрацій. Усі 16 томів були опубліковані до 1965 р., окремий 17-й том УРЕ - протягом 1965 р. У 1967 р. цей том був оновлений і зрештою в 1969 р. був виданий російською та англійською мовами.

Досвід УРСР у створенні республіканського енциклопедичного видання був запозичений іншими радянськими республіками СРСР, а саме: Білорусією, Грузією, Вірменією, Казахстаном та Узбекистаном.

Скороченим і оновленим варіантом багатотомної УРЕ стало видання Українського радянського енциклопедичного словника, під час підготовки якого було відпрацьовано принципи створення оригінального популярного словниково-енциклопедичного видання. УРЕС вийшов друком протягом 1966 - 1968 рр.

Разом із тим були складені вузько профільні галузеві енциклопедії, а саме: 4-томна Радянська енциклопедія історії України та Енциклопедія народного господарства УРСР, 3-томна Українська сільськогосподарська енциклопедія та 2-томна Енциклопедія кібернетики. Формування національної системи енциклопедичних знань відбулося під безпосереднім керівництвом М. Бажана. Підготовка та видання 17-томної УРЕ сприяли розвитку науки і культури українського народу.

До роботи над підготовкою таких видань за сприяння М. Бажана залучалися провідні фахівці та наукові співробітники АН УРСР, а також московські енциклопедисти. Енциклопедична література у такому обсязі була видана в УРСР вперше, її редакційний колектив провів колосальну за своїми масштабами роботу.

Водночас М. Бажан продовжував займатися перекладацькою роботою. Так, протягом 1950 - 1980-х рр. відбулася переорієнтація його перекладів з творів східних на праці західних авторів. Вагому частину становили переклади європейської поезії, зокрема польської та німецької. Разом із тим М. Бажан перекладав твори видатних грузинських літературних діячів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження зумовлюють можливість винести на захист такі висновки:

-- Аналіз наукової та публіцистичної літератури свідчить, що громадсько-політична та науково-організаційна діяльність М. Бажана не була предметом спеціального дослідження. Більшість наукових напрацювань була оприлюднена ще за радянської доби. Їх характерною рисою стала вагома роль не історичних досліджень: вивченням цієї теми займалися літературознавці та філологи. Над зазначеними працями висів тягар ідеологічної догми та цензури. Засновнику вітчизняної енциклопедистики ще за його життя присвячувалися книги, щоправда вони не мали науково-історичного характеру. Недоліком стало використання авторами, переважно представниками мистецько-літературної галузі, публіцистичного підходу при написанні своїх досліджень. Сучасний стан розробки теми дещо покращився порівняно з радянським часом. Деякі питання, присвячені ідеологічній позиції та публіцистичній спадщині М. Бажана, знайшли відображення в публікаціях сучасних українських істориків. Враховуючи актуалізацію досліджень біографо-персоналістичного характеру, збільшився обсяг виявлених та доступних для вчених архівних документів. Архівна інформація, що перебуває у площині дослідження, представлена у вигляді справ кількох центральних та регіональних архівів, матеріалів періодичних видань, мемуарної літератури;

-- Досліджено становлення світоглядних і наукових засад М. Бажана, яке відбувалося в культурній сфері УРСР, що діяла в чітко окреслених партійною ідеологією рамках марксистсько-ленінської ідеологічної доктрини. Попри очевидні перешкоди функціонуванню національного культурно-мистецького сектору, професійна діяльність М. Бажана зберігала риси наступництва та самодостатності. При цьому М. Бажан досяг значних успіхів у кар'єрі, посівши одне з чільних місць серед політичної еліти радянської України;

-- Встановлено, що шестирічний період перебування М. Бажана на посаді заступника керівника уряду УРСР з 1943 р. по 1949 р. припав на складний для вітчизняної культури час. Евакуація та реевакуація, відновлення належного функціонування закладів освіти, науки та культури у воєнний час були одними із пріоритетних завдань при поверненні України до мирного життя. М. Бажан сприяв позитивному вирішенню низки проблем, пов'язаних з відбудовою бібліотечної системи, музейної справи, архітектурного обличчя українських міст, що найбільше постраждали від бойових дій Другої світової війни;

-- Вивчено пошукову, редакційну, видавничу діяльність М. Бажана на чолі Головної редакції УРЕ. З огляду на невтілені проекти 1920-х рр. створення вітчизняної універсальної енциклопедії через три десятиліття розпочалося під керівництвом академіка АН УРСР М. Бажана. Тривала робота над збиранням матеріалу, написанням статей, підготовка карт та ілюстрацій завершилася виданням першої в СРСР національної республіканської енциклопедії. У 1965 р. закінчилася публікація першого 17-томного україномовного видання УРЕ. Це перша узагальнена енциклопедична характеристика Української РСР: інформація про природні та рекреаційні ресурси, історію, демографічні процеси та населення, економічний розвиток, наукові досягнення, культуру;

-- З'ясовано роль М. Бажана в діяльності українських, загальносоюзних та європейських наукових та громадсько-політичних організацій. З 1953 р. по 1959 р. М. Бажан визначав, у силу своїх можливостей, творчі напрями роботи, вирішував кадрові питання, займався міжнародними зв'язками СРПУ. Очолюючи провідну інтелігентську організацію УРСР, поет сприяв участі творчих сил у процесах «відлиги», тематичних дискусіях на шпальтах преси з питань, пов'язаних з новою хвилею певної демократизації країни. З огляду на «потепління» у відносинах між СРСР та країнами Заходу на початку 1960-х рр. постала необхідність реального діалогу між представниками мистецьких еліт за нових умов. Заснування в 1960 р. нової міжнародної літературно-мистецької організації стало однією з практичних можливостей для втілення на практиці ідей співпраці та порозуміння між представниками країн з різним соціально-політичним ладом. Факт обрання М.Бажана на посаду віце-президента ЄСП засвідчив високий авторитет академіка як в СРСР, так і за його межами. Крім проведення форумів та конференцій у рамках ЄСП та поглиблення неформальних між письменницьких контактів, М.Бажан став одним з ініціаторів установлення Флорентійської літературної премії, точніше інтернаціонального флорентійського призу за поезію (International Florence Prize for Poetry). У період роботи М. Бажана в ЄСП відбулися важливі зміни, які справили вплив на покращення взаємовідносин між культурними елітами Радянського Союзу і Західної Європи.

Отже, попередньо з'ясовані позиції дають змогу дослідити, встановити та оцінити роль М. Бажана у громадсько-політичному житті радянської України, роботі українського радянського уряду, спрямовану на відбудову культури, освіти та науки у післявоєнній Україні. Українська радянська енциклопедія вийшла друком переважно завдяки плідній організаторській та редакційно-видавничій діяльності М. Бажана. Багаторічний досвід роботи Голови редакції УРЕ сприяв появі ще десятків енциклопедичних та словникових видань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ, ВМІЩЕНИХ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Теличко А. Громадська діяльність Миколи Бажана у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років / А. Теличко // Вісник Київського університету. Серія «Історія». -- 2006. -- № 85. -- С. 55--58.

2. Теличко А. Державна діяльність М. Бажана в 1943-1949 роки / А. Теличко // Вісник Київського університету. Серія «Історія». -- 2007. -- № 89. -- С. 112--114.

3. Теличко А. М. Громадсько-політична діяльність М. Бажана у 1953-1959 рр. / А. М. Теличко // Вісник Академії праці і соціальних відносин. -- 2007. -- № 2. -- С. 159--163.

4. Теличко А. Микола Бажан про історичну концепцію Михайла Грушевського та її вплив на радянську історіографію / А. Теличко // Вісник Київського університету. Серія «Історія». -- 2007. -- №91. -- С. 63--66.

5. Теличко А. Участь М. Бажана у підготовці відзначення 30-ї річниці загибелі Миколи Щорса / А. Теличко // Вісник Київського університету. Серія «Історія». -- 2008. -- №1 (43). -- С. 154--160.

АНОТАЦІЯ

Теличко А.М. Громадсько-політична та науково-організаційна діяльність Миколи Бажана. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню громадсько-політичної та науково-організаційної діяльності М. Бажана. На основі широкого кола джерел досліджено передумови формування та процес становлення М. Бажана як громадсько-політичного та наукового діяча. Також вирішена низка науково-актуальних завдань, до найсуттєвіших з яких відносяться: висвітлення внеску М. Бажана у формування та роботу радянського партійного пропагандистського сектору на окупованих німецькими загарбниками територіях України у період Великої Вітчизняної війни. Проаналізовано участь М. Бажана у відбудові культури та освіти в УРСР у повоєнні часи під час перебування на посаді заступника Голови Ради Народних Комісарів УРСР з питань культури і освіти. Досліджено також громадсько-політичну діяльність М. Бажана у часи хрущовської «відлиги» та визначено його роль у розвитку української енциклопедистики.

Ключові слова: Микола Платонович Бажан, громадсько-політична діяльність, науково-організаційна діяльність, державна діяльність, Вільна Академія пролетарської літератури, Спілка радянських письменників України, Рада Народних Комісарів, Європейська спілка письменників, Українська радянська енциклопедія, Український радянський енциклопедичний словник.

АННОТАЦИЯ

Теличко А.М. Общественно-политическая и научно-организационная деятельность Николая Бажана. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. - Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию общественно-политической и научно-организационной деятельности Н. Бажана. На основе широкого круга источников исследованы предпосылки формирования и процесс становления Н. Бажана как общественно-политического и научного деятеля. Освещены и проанализированы многие научно-актуальные вопросы, к наиболее существенным, из которых относятся: государственная, общественно-политическая и научно-организационная деятельность Н. Бажана, его вклад в послевоенное восстановление культурной жизни и научно-образовательной сферы, его роль в развитии культурных связей советских литературных организаций и становлении украинской энциклопедистики.

В диссертации освещено работу Н. Бажана на посту главного редактора печатного органа Юго-западного фронта газеты «За советскую Украину!», его вклад в формирование советского партийного пропагандистского сектора в период Великой Отечественной войны. Вместе с тем рассмотрено вклад Н. Бажана в функционирование советского подполья на оккупированных немецко-фашистскими завоевателями территориях Украины.

Проанализировано деятельность Н. Бажана на посту заместителя Главы СНК УССР по вопросам культуры и образования (1943 - 1949 гг.), а также участие в процессе восстановления культуры и образования в УССР в послевоенные годы. В частности освещена его работа в восстановлении школ, техникумов и ведущих вузов страны, реэвакуации и восстановлении музеев, архитектурных и исторических достопримечательностей.

Исследовано общественно-политическую деятельность Н. Бажана в период хрущевской «оттепели», которая заключалась в реформировании Союза писателей Украины, а также создании Европейского союза писателей и развитии культурных связей советских литературных организаций с деятелями культуры западноевропейских стран.

В работе определено место в историческом процессе Н. Бажана как инициатора развития украинской энциклопедистики. На протяжении 1957 - 1965 гг. под началом Н. Бажана было создано 17-томную Украинскую советскую энциклопедию и универсальный энциклопедический словарь, а также узко профильные отраслевые энциклопедии: 4-томная Советская энциклопедия истории Украины, Энциклопедия народного хозяйства УССР, 3-томная Украинская сельскохозяйственная энциклопедия та 2-томная Энциклопедия кибернетики.

Ключевые слова: Николай Платонович Бажан, общественно-политическая деятельность, научно-организационная деятельность, государственная деятельность, Вольная академия пролетарской литературы, Союз советских писателей Украины, Совет Народных Комисаров, Европейский союз писателей, Украинская советская энциклопедия, Украинский советский энциклопедический словарь.

ANNOTATION

Telychko A. Mykola Bazhan social-political and scientific organizing activity - Manuscript.

The dissertation for a degree of candidate of historic sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to complex research of social-political and scientific organizing activity of Mykola Bazhan. The aim of research is to analyse preconditions of forming and the process of becoming M.Bazhan social-political and scientific figure, considering different sources. The dissertation also includes such tasks as illumination of M.Bazhan's contribution to forming and functioning Soviet Party's ideological sector on the occupying territories of Ukraine during the Great Patriotic war. To analyse M. Bazhan's contribution to the process of culture and education rebuilding during his helding the office of Deputy Head of Council of People's Commissars on questions of culture and education of Soviet Socialistic Republic. To study social-political activity of Mykola Bazhan during “Krushchev's thaw” and to denote his place in historical process as initiator of Ukrainian encyclopaedic development.

Key words:. Mykola Bazhan, social-political activity, scientific organizing activity, governmental activity, Free Academy of Proletarian Literature, The Union of Soviet Writers of Ukraine, Soviet Ukrainian Encyclopaedia, Soviet Ukrainian Encyclopaedia, The European Union of Writers, The Council of People's Commissars.

Размещено на Allbest.ru