Професор А.Г. Терниченко (1882-1927) – вчений, педагог, організатор сільськогосподарської науки та освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Професор А.Г. Терниченко (1882-1927) - вчений, педагог, організатор сільськогосподарської науки та освіти в Україні

Білоцерківська А.С.

07.00.07 - історія науки і техніки

Київ-2008

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку нашої держави дедалі більше зростає інтерес до історії науки, культури, суспільства взагалі, зокрема й діяльності та творчості вчених, які самовіданно працювали на благо народу та залишили після себе неоціненну спадщину.

Загальновідомо, що 20-ті роки минулого століття характеризувалися відродженням сподівань української державності. Саме тоді було створено перші вітчизняні підручники, основи української наукової термінології тощо. До цих процесів мав безпосередній стосунок і професор Аристарх Григорович Терниченко. Невипадково у провідному галузевому журналі "Вісник сільськогосподарської науки та дослідної справи" у 1929 році до другої річниці від дня смерті вченого зазначалося, що майбутні історики, які висвітлюватимуть історію розвитку агрономічної думки у ХХ столітті в Україні, не обійдуть славетного імені А.Г. Терниченка, неодноразово звернуть увагу на його життя й аналіз наукової діяльності.

Аристарх Григорович Терниченко жив і працював в оточенні таких відомих науковців галузі агрономії, як О.А. Яната, П.Р. Сльозкін, Г.Г. Махов, С.Л. Франкфурт, А.М. Сліпанський, О.Н. Соколовський, Д.Г. Віленський, М.М. Вольф, С.Ф. Веселовський, Є.П. Вотчал, О.І. Душечкін, П.А. Тутковський, а також державних діячів: В.І. Вернадський, М.С. Грушевський, М.М. Ковалевський та ін.

А.Г. Терниченко був не тільки визнаним вченим і педагогом свого часу, а й великим патріотом. Усе життя та творчий шлях невтомного дослідника, активного державного діяча, прекрасного педагога є повчальним прикладом. Аристарх Григорович вбачав своє призначення в служінні українському народу, що простежується в більшості його наукових і науково-популярних праць. Особливо багато сил та енергії він віддавав популяризації сільськогосподарських знань серед сільського населення.

Незважаючи на багатогранну діяльність А.Г. Терниченка, на сьогодні не здійснено комплексного дослідження його життєвого та творчого шляху. У процесі вивчення наукової спадщини вченого зроблено спробу показати й проаналізувати його особистий внесок у розвиток сільськогосподарської науки та освіти в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук у межах тем: "Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні" (№ держреєстрації 01002U001526) та "Історія становлення й діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні" (№ держреєстрації 0107U003107).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є проведення комплексного історичного дослідження діяльності професора А.Г. Терниченка, аналіз його наукової спадщини, особистого внеску в становлення й розвиток сільськогосподарської науки та освіти в Україні.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення таких основних завдань:

проаналізувати стан наукової розробки та джерельну базу проблеми; сформулювати методологічні принципи дисертаційного дослідження;

здійснити періодизацію життя та наукової діяльності А.Г. Терниченка;

розкрити умови становлення й розвитку наукового світогляду вченого;

відобразити державотворчу діяльність вченого;

узагальнити та ввести до наукового обігу малоз'ясовані відомості з біографії А.Г. Терниченка;

здійснити аналіз науково-освітньої спадщини вченого в контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні;

відтворити видавничу та просвітницьку діяльність А.Г. Терниченка в галузі агрономії.

Всі вищевказані завдання вирішувались на основі вивчення маловідомих архівних та опублікованих джерел.

Об'єкт дослідження - розвиток сільськогосподарської науки в Україні.

Предмет дослідження - діяльність професора А.Г. Терниченка в контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні принципи історизму, об'єктивності, що передбачають об'єктивний опис і аналіз подій та явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. У процесі дослідження використовувалися історико-порівняльний, історико-системний, аналітико-синтетичний, бібліографічний, статистичний методи, а також методи персоналізації та джерелознавчого й архівознавчого аналізу. Комплексне застосування різноманітних способів пошуку, аналізу та синтезу забезпечило можливість оптимального використання архівних джерел, опублікованих документів і наукових праць.

Хронологічні межі дослідження зумовлені особливістю вивчення персоналії й охоплюють період життя А.Г. Терниченка протягом 1882-1927 рр. Особлива увага приділяється періоду з 1902 по 1927 р. (від початку формування наукового світогляду і до смерті вченого).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше в українській історіографії проведено комплексне дослідження життєвого шляху та наукової спадщини вітчизняного вченого, державного діяча, педагога, одного з організаторів сільськогосподарської науки та освіти в Україні професора А.Г. Терниченка, на основі чого укладено й видано біобібліографічний покажчик "Професор Терниченко Аристарх Григорович (1882-1927)"; розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого; охарактеризовано період становлення та розвитку його наукового світогляду під час навчання у Харківському (Дергачівському) середньому землеробському училищі та Київському політехнічному інституті Імператора Олександра ІІ; висвітлено державотворчу та педагогічну діяльність професора А.Г. Терниченка; проаналізовано його особистий внесок у становлення та розвиток галузевої науки в межах діяльності Сільськогосподарського наукового комітету України; здійснено всебічний аналіз і показано значущість наукової спадщини вченого.

удосконалено бібліографію наукових праць вченого; запроваджено до наукового обігу велику кількість нових маловідомих документів із фондів архівних установ і бібліотек України стосовно історії сільськогосподарської науки та представлено на розгляд наукової громадськості маловідомі опубліковані джерела;

дістав подальшого розвитку напрям наукової роботи з відтворення діяльності видатних вітчизняних вчених-аграріїв.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості заповнити прогалину у вивченні наукової спадщини видатного агрономічного діяча й організатора сільськогосподарської науки та освіти в Україні професора Терниченка Аристарха Григоровича. Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при вивченні спецкурсів "Історія науки і техніки", "Історія України", "Сільське господарство", "Історія сільськогосподарської науки", а також при написанні галузевих підручників, навчальних посібників, довідників, словників, енциклопедій тощо.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації наукові результати й висновки дослідження отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки дисертації знайшли відображення у доповідях на таких семінарах і конференціях: Другому міжрегіональному науково-практичному семінарі молодих вчених (27-28 серпня 2004 р., м. Луганськ); Третій конференції молодих учених та спеціалістів "Історія освіти науки і техніки в Україні" (26-27 травня 2006 р., м. Київ; м. Переяслав-Хмельницький); Міжнародній науковій конференції викладачів "Проблеми світового розвитку в історичному контексті" (27 листопада 2006 р., м. Луганськ); 5-ій Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання історії техніки" (19-20 жовтня 2006 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (3-5 жовтня 2007 р., м. Харків); 6-ій Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання історії науки і техніки" (11-12 жовтня 2007 р., м. Полтава); 4-ій конференції молодих учених та спеціалістів "Історія освіти, науки і техніки в Україні" (29 січня 2008 р., м. Київ).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць, серед яких 1 збірник наукових матеріалів і документів та 1 біобібліографічний покажчик, 8 статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 7 - у збірниках матеріалів наукових конференцій і семінарів.

Структура та обсяг дисертації відображають логіку наукового дослідження, що підпорядковані провідній ідеї, меті та завданням. Обсяг основного тексту дисертації - 183 сторінки. Вона складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел із 380 найменувань і 7 додатків. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок тексту, у т.ч. 7 таблиць і 7 рисунків.

1. Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність, зв'язок роботи з науковою тематикою; показано мету і завдання дослідження; визначено об'єкт, предмет, методи, хронологічні межі; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення дослідження; наведено особистий внесок здобувача, відомості про апробацію роботи, публікації здобувача й структуру дисертації.

У першому розділі "Історіографія проблеми, джерельна база та методологічна основа дослідження" проаналізовано ступінь розробки наукової проблеми, стан її джерельної бази та сформульовано напрями дослідження.

У підрозділі 1.1. "Історіографія проблеми" проведено аналіз наукових праць про життя та діяльність професора А.Г. Терниченка, який дав змогу умовно виділити три основні історіографічні періоди: 1) дореволюційний (1908-1915 рр.); 2) радянський (1928-1976 рр.); 3) сучасний (1998 - 2008 рр.).

Перший період розпочався в 1908 році, коли у світ вийшла рецензія на наукову статтю А.Г. Терниченка "Возделывание житняка в качестве кормового растения" В.О. [Рецензия] / В.О. // Журнал опытной агрономии. - 1908. - Т. 9, кн. 3. - С. 427. - Рец. на ст. : Терниченка А. Возделывание житняка в качестве кормового растения // Южно-русск. с.-х. газета. - 1907. - №14.. Надалі ім'я вченого як редактора популярного на той час українського сільськогосподарського журналу "Рілля" згадувалося в "Пам'ятній книзі Київської губернії за 1911 рік" Памятная книжка Киевской губернии за 1911 год. - К. : Изд-во Киев. губ. стат. Комитета, 1911. - С. 232.. Інформаційне видання при Київському політехнічному інституті Імператора Олександра ІІ подає відомості про нього як секретаря члена правління та бюро громадської агрономії Агрономічного гуртка Агрономический кружок при Киевском политехническом институте. - К., 1913. - С. 17.. У "Трудах 1-го Всероссийского сельскохозяйственного съезда в Киеве 1-10 сентября 1913 года" Аристарх Григорович згадується як учасник з'їзду, а в "Трудах Харьковского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности" згадується про його співпрацю з цим товариством Труды Харьковского общества сельского хозяйства. - Х., 1911. - Вып. 3 : Деятельность общества за 1909-1910 гг. - С. 55..

Радянський період історіографії пов'язаний із виходом у 1928 році у "Віснику сільськогосподарської науки та дослідної справи" статті про хід засідання сільськогосподарської секції Харківського наукового товариства, присвяченого пам'яті А.Г. Терниченка. На ньому виступили відомі вчені-аграрії О.А. Яната та А.М. Сліпанський, висвітливши основні етапи наукової, громадської, педагогічної діяльності вченого та його особисту роль в історії агрономії М. В. Вшанування пам'яти А.Г. Терниченка / М. В. // Вісн. с.-г. науки та дослід. справи. - 1928. - Т. 5, вип. 4. - С. 141-142.. У довідковому виданні, що вийшло друком у 1928 році, Аристарх Григорович згадується як агроном, член Київського відділення СГНКУ, професор Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, дослідник у галузі рослинництва Наука и научные работники СССР. - Ленинград, 1928. - Ч. 6. - 809 с..

У 4-му томі "Записок Київського сільськогосподарського інституту" за 1929 рік в статті, присвяченій 25-річчю діяльності Агрономічного гуртка, йдеться про А.Г. Терниченка як одного з членів гуртка Двадцятип'ятиріччя агрогуртка КСГІ // Записки Київського с.-г. інституту. - 1929. - Т. 4. - С. 279-289.. У 2-му випуску 6-го тому "Вісника сільськогосподарської та дослідної справи" цього ж року вміщена стаття про вченого, як одного з найдосвідченіших і найвидатніших вчених-агрономів свого часу та громадського діяча До двохріччя смерти А.Г. Терниченка // Вісн. с.-г. науки та дослід. справи. - 1929. - Т. 6, вип. 2. - С. 151-156..

Пройшло понад чотири десятиліття, перш ніж ім'я цього дослідника з'явилося в 1976 році у виданні діаспори "Енциклопедія українознавства" (т. 8) Терниченко Аристарх // Енциклопедія українознавства. Словникова частина / голов. ред. В. Кубійович ; Наук. т-во ім. Т. Шевченка . - Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. - Т. 8. - С. 3176., де подається біографія та наукова спадщина.

Третій, сучасний, період історіографії пов'язаний із проголошенням незалежності України. У 1998 році автор "Нарису історії Національного аграрного університету" В.В. Діденко пише про викладання професором А.Г. Терниченком на зоотехнічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту (нині Національний аграрний університет) Діденко В. В. Нарис історії Національного аграрного університету / Діденко В. В. - К. : Аграр. наука, 1998. - С. 74.. У бібліографічному довіднику відомий вчений-історик В.Ф. Верстюк згадує про вченого як міністра хліборобства та члена Всеросійських установчих зборів Верстюк В. Діячі Української Центральної Ради : бібліограф. довідник / В. Верстюк, Т. Осташко. - К., 1998. - С. 230, 236. . У спогадах Д.І. Дорошенка наводяться окремі відомості про А.Г. Терниченка як міністра земельних справ Української Центральної Ради Дорошенко Д. І. Історія України, 1917-1923 рр. у 2 т. : докум.-наук. видання / упор.  : К. Ю. Галушко. - К. : Темпора, 2002. - 320 с..

Сучасний історик сільськогосподарської науки професор В.А. Вергунов присвятив постаті Аристарха Григоровича праці, в яких він розкриває окремі сторінки його творчої спадщини як фундатора української сільськогосподарської літератури та вітчизняного рослинництва, державного діяча, публіциста, педагога, а також як автора першого підручника державною мовою для технікумів "Ґрунтознавство"Вергунов В. А. Професор А.Г. Терниченко (10.04.1882-11.02.1927) - фундатор української сільськогосподарської літератури та вітчизняного рослинництва / Вергунов В. А. // Генетичні ресурси рослин. - 2005. - № 2. - С. 143-147; Вергунов В. А. Терниченко Аристарх Григорович (1882-1927) - учений-агроном, державний діяч, публіцист, педагог / Вергунов В. А. // Видатні постаті України : Біогр. довід. / Г. В. Щокін, М. Ф. Головатий, В. А. Гайченко та ін. - 2-ге вид., доп. - К. : МАУП ; Кн. палата України, 2007. - С. 1246-1249; Вергунов В. А. Історія і сьогодення національної сільськогосподарської бібліографії / Вергунов В. А. // Бібліотечний вісн. - 2006. - №1. - С. 19-24; Вергунов В. А. Професор Сльозкін Петро Родіонович (1862-1927) / Вергунов В. А. ; УААН, ДНСГБ, Укр. держ. насіннєва інспекція. - К. : Аграр. наука, 2007. - 180 с. .

У І томі "Історії українського селянства", за редакцією академіка В.М. Литвина, наведено інформацію про те, що одним із кандидатів на посаду міністра земельних справ Української Народної Республіки був А.Г. Терниченко Історія українського селянства / за ред. В. М. Литвина. - К. : Наук. думка, 2006. - Т. 1. - С. 541. .

Видання, присвячене 85-річчю від дня заснування Дніпропетровського аграрного університету, що вийшло в світ у 2007 році, згадує Аристарха Григоровича як одного з вчених-організаторів, які працювали в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті - предтечі вищезгаданого університету Дніпропетровський державний аграрний університет / Голова редколегії В. І. Шемавньов. - Вид. 3-тє, доп. і перероб. - Д. : ТОВ “ЕНЕМ”, 2007. - С. 13..

Як показує історіографічний аналіз, до цього часу не здійснено комплексного наукового дослідження життєвого і творчого шляху професора А.Г. Терниченка.

У підрозділі 1.2. "Джерельна база" вказується, що дослідження ґрунтується на широкому переліку архівних матеріалів, опублікованих документів і періодичних видань.

Вихідними даними для розробки даної проблеми слугували виявлені матеріали з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, зокрема "Народного комісаріату земельних справ УСРР" (Ф. 27), "Народного комісаріату освіти УСРР" (Ф. 166), "Державної планової комісії при Раді Народних Комісарів" (Ф. 337), "Міністерства земельних справ Української народної республіки" (Ф. 1060), "Генерального секретаріату земельних справ Української народної республіки" (Ф. 1115), "Сільськогосподарського наукового комітету України" (Ф. 1230), "Української економічної наради" (Ф. 3040). Ці архівні матеріали виявилися досить важливими і дали змогу відтворити державотворчу та науково-освітню спадщину професора А.Г. Терниченка під час перебування на посадах заступника міністра та міністра земельних справ Центральної Ради Української Народної Республіки, завідувача сільськогосподарським відділом Київського губернського земельного відділу, голови Київської філії Сільськогосподарського наукового комітету України та в період викладання вченого у Київському ветеринарно-зоотехнічному та Київському сільськогосподарському інститутах.

У Центральному державному історичному архіві України до цього часу зберігаються листи дружини вченого О.І. Сачківської до М.С. Грушевського. Матеріали Державного архіву м. Києва деякою мірою розкривають роки навчання А.Г. Терниченка на сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ (фонд 18).

У Державному архіві Київської області нами переглянуто понад п'ятдесят архівних документів фонду Р-349 "Київське губернське земельне управління" (звіти, протоколи, листи, інструкції, стенограми, доповіді на нарадах, з'їздах), що дало змогу відтворити діяльність вченого на посаді завідувача культурно-просвітнього та сільськогосподарського відділів Київського губернського земельного відділу, а також його участь у засіданнях Науково-економічної ради. У фонді Р-353 "Київський окружний земельний відділ" знайдено інформацію про поховання Аристарха Григоровича на Байковому цвинтарі в м. Києві.

В Державному архіві Харківської області у фонді 983 ім'я вченого є в списку учнів Харківського (Дергачівського) землеробського училища. В Інституті рукопису Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України в особовому фонді М.В. Левитського (Ф. 327) зберігається біографія Аристарха Григоровича Терниченка, що власноручно була написана його дружиною, а також рукописні спогади М.В. Левитського про життєвий та творчий шлях вченого. У фонді 1 зберігаються авторукописи Аристарха Григоровича про подорожі у 1909-1914 роках по селах Харківщини, Катеринославщини, Волині, Полтавщини, а також листи, написані ним під час перебування на війні та адресовані колезі у видавничо-просвітницькій справі Є.Х. Чикаленку.

Деякі факти біографії А.Г. Терниченка залучені зі спогадів колег і друзів: П.Ф. Євтушенка, А.М. Сліпанського, О.А. Янати, а також зі збірників архівних документів і матеріалів, зокрема "Українська Центральна Рада" та "Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. Листопад 1918 - листопад 1920 рр.".

За період дослідження опрацьовано понад 30 різних періодичних видань (за назвами), найбільш цінними з яких виявилися: "Агроном", "Боротьба", "Вісник природознавства", "Вісник сільськогосподарської науки", "Громада", "Засів", "Кооператор", "Маяк", "Нова громада", "Радянське село", "Рілля", "Село", "Сільський господар", "Южнорусская сельскохозяйственная газета", "Хлібороб", "Українська сільськогосподарська газета", "Українське бджільництво", "Український агроном" та ін.

Отже, виявлені й опрацьовані матеріали джерельної бази є достатніми для здійснення комплексного наукового дослідження.

У підрозділі 1.3. "Методологічна основа та методи дослідження" показано, що методологічні засади ґрунтуються на пріоритеті документів, які дають змогу всебічно проаналізувати діяльність А.Г. Терниченка. Важливими шляхами розв'язання проблеми даного дослідження є застосування власне історичних принципів (історизму, об'єктивності) та методів, зокрема, історико-порівняльного, історико-системного, бібліографічного, статистичного та методів персоналізації, джерелознавчого й архівознавчого аналізу.

Методологічні підходи до розгляду теми визначалися специфікою об'єкта та предмета дослідження, його метою і завданнями.

У другому розділі "Становлення наукового світогляду А.Г. Терниченка" висвітлено умови формування особистості та наукового світогляду вченого під час навчання в Харківському (Дергачівському) середньому землеробському училищі (1902-1908 рр.) та Київському політехнічному інституті Імператора Олександра ІІ (1909-1916 рр.).

А.Г. Терниченко народився 10 квітня 1882 року в м. Охтирці на Харківщині у багатодітній сім'ї незаможного селянина-хлібороба. Після закінчення в 1902 році Охтирської дворічної сільської школи Аристарх став учнем Харківського (Дергачівського) середнього землеробського училища (нині Харківська державна зооветеринарна академія), в якому він навчався впродовж 1902-1908 рр.

У 1909 році Аристарх Терниченко був зарахований до сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ. Впродовж 1909-1914 рр. він здійснював подорожі по селах Харківщини, Катеринославщини, Волині, Полтавщини з метою вивчення стану розвитку сільського господарства.

Ще зі студентських років Аристарх Терниченко вирізнявся активністю, наполегливістю, працелюбністю та ерудованістю, що підтверджується його багаторічною участю в Агрономічному гуртку Київського політехнічного інституту. Він був секретарем, членом правління та бюро громадської агрономії. На засіданнях гуртка доповідали та читали короткі курси з окремих питань відомі діячі вітчизняної агрономії: С.Л. Франкфурт, П.Р. Сльозкін, В.В. Вінер, В.Е. Брунст та ін.

Впродовж 1910-1914 рр. А.Г. Терниченко творчо співпрацював з Харківським товариством сільського господарства та сільськогосподарської промисловості. Так, у 1910 р. він був відряджений в Охтирський та Зінківський повіти для ознайомлення з діяльністю кооперативних установ. Восени 1914 р. брав участь у роботі Тимчасової комісії з дослідження лікарських рослин Харківської губернії з метою розробки методики їх збору.

Початок Першої світової війни у 1914 р. дещо змінив життя тодішнього студента Аристарха Терниченка. Протягом 1915-1917 рр. він брав активу участь у військових подіях, але й не залишав навчання і наукової роботи. Зокрема, у травні 1916 року він склав державні іспити. На основі дипломної роботи у 1918 році були видані І і ІІ частини підручника "Курс хліборобства".

У третьому розділі "Державотворча та науково-освітня спадщина професора А.Г. Терниченка в контексті становлення й розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні" досліджено й проаналізовано державотворчі й науково-освітні здобутки вченого.

У підрозділі 3.1. "А.Г. Терниченко - заступник міністра й міністр земельних справ Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918 рр.) та заступник міністра земельних справ Директорії (1919 р.)" висвітлено участь Аристарха Григоровича у вирішенні питань земельної, ветеринарної справи при Міністерстві земельних справ. На засіданні Генерального секретаріату (пізніше - Міністерства земельних справ) УНР 29 грудня 1917 р. А.Г. Терниченка обрано заступником генерального секретаря земельних справ, а 18 січня 1918 року на ІХ загальних зборах - міністром земельних справ. Слід наголосити, що саме на цьому засіданні було прийнято земельний закон. Після чергових кадрових змін у лютому-березні 1918 року посади міністра земельних справ обіймали М.О. Кухаренко та М.М. Ковалевський. А 5 квітня 1918 р. А.Г. Терниченко був обраний заступником міністра земельних справ.

17 квітня 1918 року на першому засіданні Всеукраїнського земельного комітету Міністерства земельних справ під головуванням А.Г. Терниченка, було вирішено видати наказ про невтручання органів влади в роботу земельних комітетів, що мало прискорити процес проведення земельної реформи. Варто зазначити, що Міністерство земельних справ приділяло велику увагу ветеринарно-санітарній справі, а також її науково-освітньому забезпеченню. Так, здійснювалися спроби вирішити проблему некваліфікованого обстеження худоби, що призводило до поширення різноманітних епідемій хвороб.

Після розпуску Центральної Ради Аристарх Григорович Терниченко, уникаючи гетьманського арешту, виїхав до м. Біла Церква, де займався редагуванням і виданням сільськогосподарської літератури. Пізніше, за часів Директорії, майже місяць А.Г. Терниченко займав посаду заступника міністра земельних справ.

У підрозділі 3.2. "Діяльність А.Г. Терниченка в межах Київського губернського земельного відділу (1920-1925 рр.)" охарактеризовано діяльність вченого на посадах завідувача культурно-просвітнього та сільськогосподарського відділів Київського губернського земельного відділу.

Діяльність культурно-просвітнього відділу полягала, в основному, в здійсненні координації процесом розвитку сільськогосподарської освіти у Київській губернії. Крім того, до його функцій входила організація губернських з'їздів і нарад діячів у галузі сільськогосподарської науки та освіти. Водночас співробітниками А.Г. Терниченка в інших відділах були відомі діячі науки та вчені-аграрії: С.Л. Франкфурт, О.І. Душечкін, Д.Г. Віленський, А.К. Скороходько, В.І. Стелецький, С.М. Москвичов, М.П. Флоров, М.К. Малюшицький, В.В. Добровлянський та ін.

Аристарх Григорович був одним із ініціаторів відкриття в 1920 році сільськогосподарських технікумів у м. Біла Церква (нині Білоцерківський національний аграрний університет) та м. Черкаси. Терниченко став організатором великомасштабних досліджень розвитку аграрної освіти у всіх регіонах України, а також системних досліджень розвитку насіннєвої справи, з'ясування стану надання агрономічної допомоги населенню та проведення агрономічного районування Київщини (за методом зміни польових культур).

Впродовж 1922-1924 рр. учений брав участь у роботі державних планових органів України - Науково-економічної ради при Київському губернському земельному відділі, Планової комісії Держплану, комісії по боротьбі з посухою, а також у проведенні різноманітних з'їздів і нарад із питань розвитку сільського господарства країни та його наукового забезпечення. За пропозиціями професора Терниченка було проведено зміни в координації процесу освіти в сільськогосподарських навчальних закладах; створено секцію суспільної агрономії при Народному комісаріаті земельних справ; Науково-економічну раду, Посівний комітет та агрономічну раду при Київському губернському земельному відділі.

Підрозділ 3.3. "Київська філія Сільськогосподарського наукового комітету України (1923-1927 рр.)" висвітлює історію заснування та діяльність однієї з філій відомого в ті часи координаційного центру аграрної науки - Сільськогосподарського наукового комітету України. Аристарх Григорович брав безпосередню участь у створенні Київської філії СГНКУ та організації її секцій: хліборобства, лісової, економічної, меліораційної, зоологічної та технічної. Під його керівництвом працювали відомі вчені: П.Р. Сльозкін, Є.П. Вотчал, Є.В. Оппоков, П.Ф. Лавренюк та ін.

У 1924 році філією під науковим керівництвом А.Г. Терниченка організовано дослідження бобових рослин Полісся та Правобережного Лісостепу України. Закінчити його не вдалося, проте основні результати були опрацьовані й опубліковані в 1926 році у журналі "Агроном". На думку Аристарха Григоровича, функціонуючі на той час в Україні селекційні установи свою дослідницьку діяльність націлювали, в основному, на вивчення озимої пшениці та вівса.

Філія, очолювана А.Г. Терниченком, не стояла осторонь організаційних процесів, що відбувалися в той час у галузі сільськогосподарської науки щодо її інститутизації та академізації. Про це свідчить також проведення за ініціативою А.Г. Терниченка спеціальної наради при Президії Київської філії СГНКУ в справі організації республіканської Сільськогосподарської академії наук, яка відбулася 23 листопада 1925 р. за участю: Ф.І. Левченка, П.Ф. Євтушенка, А.Г. Терниченка, О.А. Янати та ін. Проводячи науково-дослідну діяльність, філія не ігнорувала й суто практичної її сторони. Так, саме за сприяння керівництва Київської філії організовувалися різноманітні агрономічні курси.

Під час перебування на посаді голови філії під науково-методичним керівництвом Аристарха Григоровича було проведене експедиційно-анкетне дослідження головних польових культур Київщини у період літніх місяців 1924-1925 рр. Основний тягар дослідження взяла на себе секція хліборобства Київської філії СГНКУ спільно з кафедрою хліборобства Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, завідувачем якої був А.Г. Терниченко. Результати цих досліджень були опубліковані в останній прижиттєвій праці вченого "Польові культури Київщини. Колоскові хліба", яка вийшла у 1926 році. На думку Аристарха Григоровича, без знання аборигенної рослинності недоцільно будувати будь-які плани щодо її заміни іншими расами й сортами. За результатами власних досліджень вченим було визначено головні польові культури, що вирощувалися в той час на Київщині: жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, кукурудза, просо, горох, сочевиця, чина.

У підрозділі 3.4. "Педагогічна діяльність професора А.Г. Терниченка в Київському ветеринарно-зоотехнічному та Київському сільськогосподарському інститутах (1922-1927 рр.)" розкрито діяльність вченого під час викладання дисциплін "Харчові рослини" на ветеринарному факультеті Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту та "Державні і громадські заходи в сільському господарстві", "Часткове хліборобство", "Методика викладання методів агрономічної допомоги" (1923-1926 рр.) у Київському сільськогосподарському інституті. Педагогічна діяльність професора А.Г. Терниченка у провідних вузах країни впродовж 1922-1927 років відзначалася участю в організації процесу навчання, а також спрямованістю на підвищення загального рівня знань студентів у галузі кормовиробництва, рослинництва, ґрунтознавства, організації сільськогосподарського виробництва.

Крім викладацької діяльності в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті, Аристарх Григорович займався ще й дослідницькою. Так, впродовж 1923-1924 років під його егідою організовано вивчення трав'яних угруповань на Жуковім острові. У 1924-1925 рр. на базі кафедри хліборобства Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту вивчалася продуктивність житніх популяцій на Київщині. При цьому використовувався метод експедиційного контролю посівів перед жнивами та метод збору типових зразків рослин. У цій роботі брала участь велика кількість дослідників (студентів, агрономів, землевласників та ін.). Досліджувалися аборигенні та акліматизовані види жита, зокрема їх морфологічні та господарські ознаки.

Четвертий розділ дисертації "А.Г. Терниченко як популяризатор сільськогосподарської науки в Україні" складається з двох підрозділів, в яких наводиться аналіз діяльності вченого у поширенні сільськогосподарських знань серед різних верств населення.

Підрозділ 4.1. "Видавнича та просвітницька діяльність А.Г. Терниченка (1910-1918 рр.)" розкриває постать вченого як популяризатора сільськогосподарської науки в Україні. У 1910 р. за ініціативи А.Г. Терниченка в м. Київ з'явився перший у Російській імперії україномовний часопис під назвою "Рілля", редакція якого містилася в квартирі Аристарха Григоровича по вул. Тургенівській, 9. Юридичним редактором став Є. Архипенко, хоча фактичним редактором, а з 1914 р. і юридичним був А. Терниченко. У 1913 році, за ініціативи А.Г. Терниченка та з метою видання й розповсюдження сільськогосподарської літератури, на базі видавництва було засновано видавниче товариство "Український агроном". Першим його друкованим органом став часопис "Рілля". Крім видавничої та популяризаторської діяльності, як зазначалося в статуті, це товариство займалося також відкриттям агрономічно-консультаційних бюро, промислово-агрономічних підприємств тощо. Товариство "Український агроном" успішно функціонувало до 1918 року. За період його діяльності дано велику кількість книг, брошур різних авторів, календарів із сільськогосподарської тематики.

У підрозділі 4.2. "А.Г. Терниченко - автор навчальної та науково-популярної літератури, редактор і бібліограф" проаналізовано творчу спадщину вченого.

Вчений є автором понад 400 наукових і науково-популярних статей, у тому числі монографій, підручників державною мовою "Курс хліборобства", за якими навчалися учні сільськогосподарських шкіл і студенти вищих сільськогосподарських закладів України. Серед основних праць у творчій спадщині вченого варто відзначити фундаментальні монографії "Пшениця" (1918 р.), "Просяні рослини" (1922 р.), "Жито" (1922 р.), "Овес" (1922 р.), "Ячмінь" (1923 р.), "Гречка" (1923 р.), "Природні сіножаті" (1923 р.). Також особливу увагу вчений звертав на проблему боротьби з посухою, видавши після посухи 1921 року книгу "Треба боротися з посухою" (1922 р.), а після посухи 1924 року - "Як люди борються з посухою" (1925 р.).

За редакцією вченого вийшли також чотири збірники наукових і науково-популярних статей у вигляді: "Агрономічного порадника по хліборобству", "…. по скотарству", "…. по організації господарства" й "… садівництву та городництву". За редакцією А.Г. Терниченка видано перше україномовне науково-популярне видання "Енциклопедія сільського господарства". Книга вийшла у 1927 р. вже після смерті вченого завдяки зусиллям його дружини О. Сачківської, друзів і колег.

У дисертаційному дослідженні розкрито роль вченого як бібліографа та його внесок у створення й видання популярних на той час сільськогосподарських часописів: "Маяк" (1912-1914 рр.), "Згода" (1914 р.), "Гуртове (трудове) господарство" (1920 р.), "Село" (1922-1923 рр.), "Агроном" (1923-1926 рр.), "Записки Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту" (1924-1925 рр.), а також співпрацю в редакції періодичних видань: "Южнорусская сельскохозяйственная газета" (1915-1916 рр.), "Українське пасічництво" (1917-1918 рр.), "Радянське село" (1924-1925 рр.). А.Г. Терниченко був одним із засновників, а в 1923-1924 рр. - і співредактором головного друкованого органу Сільськогосподарського наукового комітету України "Вісник сільськогосподарської науки".

Вивчення творчої спадщини вченого свідчить про її багатогранність. Аристарх Григорович з юних років до самої смерті творчо займався різноманітними питаннями в галузі сільського господарства: землеробством, рослинництвом, ґрунтознавством, тваринництвом, кооперацією, економікою, захистом рослин, технікою та ін.

Висновки

1. Аналіз історіографії за темою дисертаційного дослідження засвідчив, що опубліковані праці лише фрагментарно розкривають життєвий та творчий шлях вітчизняного вченого-аграрія, державного діяча, педагога й одного з організаторів сільськогосподарської науки та освіти в Україні професора А.Г. Терниченка (1882-1927). Джерельна база дослідження становить понад 160 документів із архівних установ України та понад 400 наукових праць вченого, що містять цінну інформацію, необхідну для відтворення біографії й оцінки його особистого внеску в розвиток аграрної науки та освіти в Україні. Нами виявлено, систематизовано та розшифровано ряд нових псевдонімів ученого, а саме: А.Г., А.С., А.Гр., А.С-ко, А.Т-ко, А.Гр-ій, А.Гр., А. Терен, А. Терне, Селянин, Кооператор, Хлібороб, Агроном, Сільський кооператор, А. Григоровський.

2. Вперше в українській історіографії проведено комплексне дослідження життєвого, творчого шляху та наукової спадщини А.Г. Терниченка. Здійснено періодизацію життя й наукової діяльності вченого: І період (1902-1910 рр.) - формування наукового світогляду А.Г. Терниченка; ІІ період (1910-1917 рр.) - науково-популяризаційна діяльність; ІІІ період (1917-1922 рр.) - державотворча діяльність у галузі агрономії; IV період (1922-1927 рр.) - діяльність А.Г. Терниченка щодо організації сільськогосподарської науки та освіти в Україні.

3. Висвітлено умови становлення й розвитку наукового світогляду та особистості вченого. Важливим періодом у житті А.Г. Терниченка стали роки його навчання у провідних вітчизняних галузевих навчальних закладах того часу, а саме: Харківському (Дергачівському) середньому землеробському училищі протягом 1902-1908 років та на сільськогосподарському відділені Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ впродовж 1908-1916 років. На формування наукового світогляду вченого великий вплив мали його вчителі та наставники, відомі корифеї науки: професори П.Р. Сльозкін і В.Г. Бажаєв. Значний поштовх у наукових пошуках А.Г. Терниченка зумовила його власна активна участь у роботі Агрономічного гуртка, що діяв при Київському політехнічному інституті Імператора Олександра ІІ та консолідував навколо себе під егідою провідних вчених-аграріїв ініціативну й творчу молодь. Варто відмітити тісну співпрацю вченого з Харківським товариством сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, зокрема при проведенні досліджень діяльності кооперативних установ і визначення методики збору лікарських рослин на Харківщині.

4. Через призму функціонування Міністерства земельних справ при Центральній Раді Української Народної Республіки відображено державотворчу діяльність А.Г. Терниченка на посаді заступника й міністра земельних справ у 1917-1918 рр. та заступника міністра земельних справ при Директорії, зокрема у розробці Земельного закону, вирішенні питань земельних відносин, ветеринарної справи та діяльності Всеукраїнського земельного комітету.

5. Розкрито організаційну діяльність А.Г. Терниченка в роботі земельних органів країни, зокрема під час перебування його на посаді завідувача культурно-просвітнього відділу та відділу сільського господарства Київського губернського земельного відділу впродовж 1920-1922 років. Визначено його особистий внесок у розвиток сільськогосподарської освіти, науки зокрема та сільського господарства держави в цілому. Так, А.Г. Терниченко - ініціатор відкриття сільськогосподарських технікумів у м. Біла Церква та м. Черкаси, організатор великомасштабних досліджень з вивчення розвитку аграрної освіти у всіх регіонах радянської України, системних досліджень насіннєвої справи, з'ясування стану надання агрономічної допомоги населенню, а також проведення агрономічного районування Київщини.

6. Узагальнено та введено до наукового обігу маловідомі факти з біографії вченого, зокрема стосовно його особистої участі в проведенні з'їздів, нарад та роботі у державних планових органах України - Науково-економічної ради при Київському губернському земельному відділі, Планової комісії Держплану, комісіях по агрономічному районуванню та боротьбі з посухою. За пропозиціями А.Г. Терниченка було прийнято низку заходів державного рівня: проведено зміни в координації процесу освіти в сільськогосподарських навчальних закладах; створено секцію суспільної агрономії при Наркомземі УСРР; утворено Науково-економічну раду, Посівний комітет, агрономічну раду при Київському губернському земельному відділі.

7. Висвітлено науково-організаційну діяльність вченого на посаді голови Київської філії Сільськогосподарського наукового комітету України (предтечі Української академії аграрних наук) впродовж 1924-1927 рр. та особистий внесок в організацію досліджень польових культур Київщини, бобових рослин Полісся та Правобережного Лісостепу України, а також у справу організації Сільськогосподарської академії наук в Україні. Вперше розкрито історію заснування, склад секцій Київської філії та значення її роботи для розвитку як науки, так і сільського господарства в цілому.

8. Проаналізовано науково-освітню спадщину професора А.Г. Терниченка під час викладання курсу "Харчові рослини" впродовж 1922-1927 рр. у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті - предтечі нинішнього Дніпропетровського національного аграрного університету, проведення досліджень з вивчення трав'яних формацій на Жуковім острові (1923-1924 рр.), визначення продуктивності житніх популяцій на Київщині (1924-1925 рр.) та під час викладання дисциплін: "Державні і громадські заходи в сільському господарстві", "Часткове хліборобство", "Методика викладання методів агрономічної допомоги" протягом 1923-1926 рр. в Київському сільськогосподарському інституті (нині - Національний аграрний університет).

9. Вперше відтворено видавничу та просвітницьку діяльність А.Г. Терниченка для потреб агрономії у період 1910-1917 років. Учений був ініціатором і засновником першого в Російській імперії україномовного сільськогосподарського часопису "Рілля", який у свій час користувався великою популярністю серед різних верств населення. А.Г. Терниченко - засновник видавничого товариства "Український агроном", яке ще займалося й відкриттям агрономічно-консультативних бюро, агрономічно-промислових підприємств тощо.

10. Визначено важливу роль професора А.Г. Терниченка як популяризатора, редактора та бібліографа в галузі сільського господарства. Він був автором навчальних підручників "Курс хліборобства" державною мовою, за якими у 20-30-х роках минулого століття навчалися тисячі учнів сільськогосподарських шкіл і вищих навчальних закладів УСРР. Творча спадщина вченого становить 32 фундаментальні праці та понад 400 наукових і науково-популярних статей. Серед них: монографії "Пшениця", "Ячмінь", "Овес", "Жито", "Гречка", "Просяні рослини", перше україномовне науково-популярне галузеве енциклопедичне видання "Енциклопедія сільського господарства". Розкрито його внесок у створення та видання популярних сільськогосподарських часописів: "Маяк" (1912-1914 рр.), "Згода" (1914 р.), "Гуртове (трудове) господарство" (1920 р.), "Село" (1922-1923 рр.), "Агроном" (1923-1926 рр.), а також "Записок Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту" (1924-1925 рр.) та співпрацю в редакції журналів: "Українське пасічництво" (1917-1918 рр.), "Вісник сільськогосподарської науки" (1923-1924 рр.), "Радянське село" (1924-1925 рр.).

Рекомендації

Одержані результати можуть бути використані у підготовці галузевих підручників, навчальних посібників, довідників, словників, енциклопедій тощо.

Підготувати та видати монографію про життя та діяльність професора А.Г. Терниченка.

Ввести до програм вищих аграрних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації при вивченні спецкурсів "Історія науки і техніки" та "Історія сільськогосподарської науки" результати дослідження про життя та діяльність вітчизняного вченого-агронома професора А.Г. Терниченка з метою підвищення загального наукового та культурного розвитку студентів.

терниченко науковий державотворчий сільськогосподарський

Список опублікованих робіт за темою дослідження

1. Сільськогосподарський науковий комітет України (1918-1927 рр.) : зб. док. і матеріал. / уклад. : В. А. Вергунов, А. С. Білоцерківська, Б. К. Супіханов, С. Д. Коваленко ; під заг. ред. М. В. Зубця, Ю. Ф. Мельника; наук. ред. В. А. Вергунов ; УААН, ДНСГБ. - К., 2006. - С. 110, 402, 495 ; порт., фото - (Іст.-бібліогр. сер. "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії". Кн. 14).

2. Професор Терниченко Аристарх Григорович (1882-1927) : біобібліогр. покажч. наук. і наук.-попул. пр. за 1902-1930 роки / уклад. : В. А. Вергунов, А. С. Білоцерківська ; наук. ред. В. А. Вергунов ; УААН, ДНСГБ. - К., 2007. - 98 с. ; порт. - (Сер. "Біобібліографія вчених-аграріїв України" / УААН, ДНСГБ ; Кн. 23).

3. Білоцерківська А. С. Науково-педагогічна діяльність А. Г. Терниченка (1922-1927 рр.) / Білоцерківська А. С. // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. - К., 2005. - Вип. 22.- С. 4-9.

4. Білоцерківська А. С. Агрономічний гурток Київського політехнічного інституту та участь в ньому А. Г. Терниченка / Білоцерківська А. С. // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. - К., 2006. - Вип. 24. - С. 21-29.

5. Білоцерківська А. С. Київська філія Сільськогосподарського наукового комітету України та А. Г. Терниченко / Білоцерківська А. С. // Історичні записки: зб. наук. праць. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - Вип. 12, ч. 2. - С. 19-30.

6. Білоцерківська А. С. Київський політехнічний інститут у житті та творчій діяльності професора А. Г. Терниченка / Білоцерківська А. С. // Історичні записки: зб. наук. праць. - Луганськ, 2007. - Вип. 16. - С. 10-17.

7. Білоцерківська А. С. І-ий Всеросійський сільськогосподарський з'їзд у творчій спадщині А.Г. Терниченка / Білоцерківська А. С. // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. - К., 2007. - Вип. 27. - С. 3-9.

8. Білоцерківська А. С. Розвиток наукового забезпечення сільського господарства України у творчій спадщині професора А. Г. Терниченка (1917-1920 рр.) / Білоцерківська А. С. // Історія науки і біографістика. - 2007. - Вип. 1. Режим доступу : [Електронний ресурс] http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2007-1/07. - Заголовок з екрана.

9. Білоцерківська А. С. Формування особистості Аристарха Григоровича Терниченка під час навчання у Харківському середньому землеробському училищі (1902-1908 рр.) / Білоцерківська А. С. // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. - К., 2007. - Вип. 31. - С. 8-19.

10. Білоцерківська А. С. Відділ сільського господарства Київського губернського земельного відділу (1920-1922 рр.) в творчій спадщині А. Г. Терниченка / Білоцерківська А. С. // Історія науки і біографістика. - 2008. - Вип. 2. Режим доступу : [Електронний ресурс] http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2008-2/08bastst.pdf. - Заголовок з екрана.

11. Білоцерківська А. С. Сподівання української державності в рішеннях І - го Всеукраїнського агрономічно-економічного з'їзду / Білоцерківська А. С. // Другий міжрегіональний наук.-практ. семінар молодих вчених : матеріали, 27-28 серп. 2004 р. - Луганськ, 2004. - С. 11-13.

12. Білоцерківська А. С. А. Г. Терниченко - редактор "Вісника сільськогосподарської науки" (1923-1924 рр.) / Білоцерківська А. С. // Актуальні питання історії техніки : матеріали 5-ої Всеукр. наук. конф., 19-20 жовт. 2006 р. - К. : ПП "ЕКМО", 2006. - С. 73-75.

13. Білоцерківська А. С. Державотворча діяльність А.Г. Терниченка у межах Центральної Ради / Білоцерківська А. С. // Історія освіти науки і техніки в Україні : матеріали Третьої конф. молодих учених та спеціалістів, 26-27 трав. 2006 р. / УААН, ДНСГБ, Центр історії аграр. науки, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди", Центр історії природознавства, АН ВШ України. - К. ; Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 12-13.

14. Білоцерківська А. С. Київська філія Сільськогосподарського наукового комітету України та А.Г. Терниченко / Білоцерківська А. С. // Проблеми світового розвитку в історичному контексті : матеріали Міжнар. наук. конф. викладачів, 27 листоп. 2006 р. - Луганськ, 2006. - С. 7-9.

15. Білоцерківська А. С. Харківська (Дергачівська) хліборобська школа (1901-1908 рр.) у творчій спадщині професора А. Г. Терниченка / Білоцерківська А. С. // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матеріали Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. - Х., 2007. - С. 23.

16. Білоцерківська А.С. Терниченко А.Г. у Київському політехнічному інституті / Білоцерківська А.С. // Актуальні питання історії науки і техніки : матеріали 6-ої Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава, 2008. - С. 103-105.

17. Білоцерківська А. С. А.Г. Терниченко (1882-1927) - автор першого підручника "Курс хліборобства" державною мовою / Білоцерківська А. С. // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали Четвертої конф. молодих учених та спеціалістів, 29 січ. 2008 р. / УААН, ДНСГБ, Центр історії аграрної науки, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. - К. - Х., 2008. - С. 27-33.

Размещено на Allbest.ru