Грошова реформа 1922 – 1924 рр. в УСРР: історичний аспект

Проте подолати кризу вдалося лише шляхом значного збільшення казначейської емісії, що мало негативні наслідки для фінансової системи країни. Казначейство, здійснюючи нові емісії білетів, не мало необхідної для їхнього покриття суми червінців. Це призвело до втрати Держбанком грошової монополії, казначейська валюта вийшла з-під опіки червінців і на ринку стали домінувати не гроші із золотим забезпеченням, а з товарним. Відповідно й купівельна спроможність червінця поступово зменшувалася.

Розмінна криза весни 1924 р. стала серйозним прорахунком радянського уряду у проведені грошової реформи. Вона продемонструвала недооцінку НКФ закономірностей грошового обігу - природної потреби ринку у дрібних грошах. Спосіб утвердження нової валюти шляхом створення умов перевищення попиту над її пропозицією виявився недосконалим.

У підрозділі 4.3 "Результати грошової реформи" проаналізовано наслідки проведеної в 1922 - 1924 рр. грошової реформи для економіки УСРР.

Грошова реформа 1922 - 1924 рр. призвела до створення стійкої фінансової системи в УСРР, покінчила з необмеженою емісією, зупинила інфляцію. Це сприяло зміцненню принципів держрозрахунку в промисловості, стабілізації цін, розвитку торгівлі, розширеню товарно-грошових відносин між містом і селом. і тим самим з можливістю знецінення грошей в подальшому. Введення стабільної валюти було здійснено на основі застосування можливостей планової економіки держави. Саме тому СРСР зміг провести реформу власними силами при обмеженому запасі золота.

Реформа сприяла знищенню "ножиць цін" на промислові та сільськогосподарські товари, а тому їй належить важлива роль у формуванні радянською владою політики "зміцнення економічного союзу робітників і селян". Тверда валюта стала передумовою розвитку товарності селянського господарства, що стало однією з передумов швидшого відновлення крупної промисловості, яка перебувала у власності держави

Червінець став однією з передумов відновлення промисловості. Його запровадження створило можливості для промисловості чітко калькулювати виробництво, враховувати всі витрати, заготівлі, зарплату тощо, визначаючи вартість продукції в твердому еквіваленті. Таким чином грошова реформа сприяла успішному розгортанню накопичення внутрішніх фінансових резервів для подальшого розгортання індустріалізації в СРСР.

Забезпеченість радянської валюти із золотом полегшувала розвиток зовнішньої торгівлі, створюючи належні умови для усіх розрахунків країни, пов'язаних із участю у світовому товарообігу.

Водночас ми не ідеалізуємо ефективності грошової реформи. Вже в другій половині 1920-х рр. для радянської держави результати реформи стали швидше методом втілення ідеї побудови соціалістичної економічної моделі, ніж метою.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист такі висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що вона поки не стала предметом спеціального вивчення історичної науки. Залучена до дисертації джерельна база є достатньо представницькою і достовірною.

2. Грошова реформа стала закономірним результатом розвитку радянської економіки на засадах непу. Зруйнована політикою "воєнного комунізму" фінансова система УСРР не могла повноцінно функціонувати без реформування за умов запровадження ринкових відносин. Ринок, що розвивався після дозволу вільної торгівлі, об'єктивно потребував грошових знаків як засобів обміну.

3. Грошове господарство УСРР у роки непу розвивалося у тісному зв'язку із грошовим господарством Радянської Росії. Українські фінансові органи були цілком підпорядковані фінансовим органам РСФРР. Тим не менше, в Україні існували локальні особливості проведення грошової реформи, зокрема на її перебігу позначилися умови постачання грошових знаків із союзного центру, відмінним був склад грошової маси, швидкість обігу грошей, мало специфіку подолання розмінних криз, існували своєрідні умови грошового обігу в прикордонній смузі.

4. Запровадження системи паралельних валют - червінця і радзнака - було цілком виправданим методом виходу з кризи фінансової системи держави. Разом із тим цю систему варто вважати лише тимчасовим заходом і перехідним етапом у завершені реформи - заміни радзнака казначейським білетом. Тривале її існування, як довів досвід 1923 р., стало недієвим і навіть шкідливим для усієї фінансової системи.

5. Розмінні кризи 1923 і 1924 рр. стали серйозним прорахунком радянського уряду під час проведення грошової реформи. Вони продемонстрували недооцінку закономірностей грошового обігу - природної потреби ринку у дрібних грошах.

6. Грошова реформа не зводилася до механічної заміни однієї валюти іншою, а стала комплексом широкомасштабних заходів, спрямованих на забезпечення мети реформи - створення єдиної стійкої грошової системи. Вдале закінчення реформи стало можливим за умови бездефіцитності державного бюджету, денатуралізації платіжно-мінових відносин та активного платіжного балансу.

7. Грошова реформа 1922-1924 рр. була проведена цілком успішно й сприяла виходу СРСР і УСРР у його складі на новий етап економічного розвитку.

8. Реформування фінансів УСРР позитивно позначилося на добробуті населення. Існування в країні стабільної грошової одиниці убезпечило їхні заощадження від руйнівного впливу інфляції.

Список публікацій за темою дисертації

Дискусії щодо проведення грошової реформи в Радянській Україні в 1921 р. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. І. Зуляка. - Тернопіль, 2008. - Вип. 1. - С, 110 - 114.

Початок грошової реформи 1922 - 1924 рр. в УСРР - введення червінця // Історичні записки: Збірник наукових праць. - Вип. 20. - Ч. 1. - Луганськ, 2008. - С. 109 - 117.

Грошова реформа в СРСР та УСРР: радянська історіографія 1930-х - початку 1990-х рр.. // Український селянин. - 2008. - Вип. 11. - С. 79 - 81.

Початок грошової реформи 1922 - 1924 рр.: історіографічна база доби НЕПу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. - Вип. 13. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П. Григорчука. - Вінниця, 2008. - С. 350 - 353.

Підготовка до завершення грошової реформи 1922 - 1924 рр. в УСРР - заміна радзнака казначейським карбованцем // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 94. Вип. 81. Історичні науки. - Миколаїв, 2009. - С. 23 - 28.

Розмінна криза осені 1923 р. та її подолання в УСРР // Українське державотворення: проблеми і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. 2. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 90-й річниці з часу проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. - Луцьк, 2009. - С. 73 - 78.

Стабілізація світової фінансової системи у 1920-х роках і грошова реформа в СРСР // XVIII наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах. Матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 5 - 27 березня 2007 р. / За ред. В. Масненка. - Черкаси, 2009. - С. 87 - 88.

Размещено на Allbest.ru