Інформаційне забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки (1945-1960 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спеціальність 07.00.02 ? всесвітня історія

УДК 9(73):(5-15)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ США ЩОДО КРАЇН ПЕРСЬКОЇ ЗАТОКИ (1945-1960 РР.)

РАЗІЦЬКИЙ ВІТАЛІЙ

ЙОСИПОВИЧ

Київ ? 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Павленко Валерій Михайлович, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Камінський Євген Євменович, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України кандидат історичних наук, доцент Пасічник Наталія Сергіївна, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського інституту економіки та управління вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”

Захист відбудеться “_12”жовтня 2009 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська 58).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розісланий “10” вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Казакевич Г. М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації обумовлена об'єктом, предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 260 сторінок; основний текст 175 сторінок, джерела та література ? 85 сторінок (451 позиція).

Актуальність теми дослідження визначається тим, що після закінчення Другої світової війни в США відбулися глибокі зміни, які проявилися, зокрема, у зростанні ролі інформаційної політики як невід'ємної складової зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів Америки. Перед американським керівництвом постало багато проблем, вирішення яких потребувало кардинально нових підходів. Зокрема, уряду США необхідно було розробити нові механізми захисту національних інтересів, які після війни поширилися фактично на всі континенти світу.

Особливого значення для США після Другої світової війни набуває регіон Перської затоки, який, зокрема, через своє вигідне географічне розташування і значні енергетичні ресурси був зарахований американським керівництвом до числа стратегічно важливих точок світу. Посилення англійсько-американського суперництва за сфери впливу на Близькому та Середньому Сході, активізація анти-західної (в першу чергу анти-британської) боротьби в регіоні та загострення відносин з СРСР поставило у Сполучених Штатах на порядок денний необхідність інформаційного забезпечення зовнішньополітичних акцій з метою впливу на свідомість населення іноземних держав, формування за кордоном позитивного іміджу США та усунення перешкод на шляху свого політичного, економічного і військового проникнення у заморські країни.

Із закінченням холодної війни використання інформаційної політики не втратило своєї актуальності. Зокрема, в умовах світового лідерства Америки спостерігається зростання антиамериканізму та погіршення іміджу США в країнах Перської затоки. Щоб подолати негативні наслідки падіння авторитету Сполучених Штатів серед населення держав стратегічно важливого регіону Близького та Середнього Сходу американський уряд на поч. ХХІ ст. змушений був знову взяти на озброєння інформаційно-пропагандистську стратегію часів холодної війни, пристосувавши її до умов сучасності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Історія української державності нової та новітньої доби”, зокрема її підрозділу “Міжнародні чинники державотворення (сер. XVIII ? поч. XXI ст.)” (державний реєстраційний номер 06БФ 046-01), що включена до тематичного плану університету.

Об'єктом дослідження є політика США щодо країн Перської затоки (1945?1960 рр.).

Предметом дослідження є інформаційно-пропагандистська діяльність Сполучених Штатів Америки в Ірані, Іраку та Саудівській Аравії в період адміністрацій президентів Г. Трумена та Д. Ейзенхауера.

Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб розкрити зміст і загальні принципи інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн регіону Перської затоки протягом 1945?1960 рр., а також систематизувати основні здобутки близькосхідної політики США в інформаційно-пропагандистській сфері.

У відповідності до поставленої мети, у дисертації вирішуються наступні наукові завдання:

- систематизувати джерельну базу та структуризувати історіографію проблем інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки (1945?1960 рр.);

- визначити внутрішні та зовнішні чинники зародження та розвитку інформаційної політики США;

- розкрити значення і місце країн Перської затоки у зовнішній політиці Сполучених Штатів після Другої світової війни;

- простежити поширення інтересів США на країни Перської затоки та пов'язану з цим англійсько-американську боротьбу за сфери впливу в регіоні;

- провести історичний аналіз розвитку інформаційно-розвідувального апарату США;

- вивчити основні методи та засоби інформаційного проникнення Сполучених Штатів у країни Перської затоки;

- з'ясувати ефективність інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США в країнах Перської затоки в період з 1945-го по 1960-й рр.

Географічні рамки дисертації охоплюють провідні країни регіону Перської затоки ? Іран, Ірак та Саудівську Аравію, на які був спрямований один із основних векторів зовнішньої політики США. Для позначення територіальних меж у дисертації вживаються терміни: “Перська затока”, “Близький Схід” та “Середній Схід”, оскільки такі визначення співпадають із західною джерельною та історіографічною традицією.

Хронологічні рамки дисертаційної роботи охоплюють 1945?1960 рр., тобто період адміністрацій президентів Г. Трумена та Д. Ейзенхауера, коли сформувалися базові принципи інформаційної політики США та були визначені основні пріоритети її розвитку. Нижня хронологічна межа визначена періодом закінчення Другої світової війни, характерними рисами якого були активні пошуки керівництвом Сполучених Штатів ефективних методів та засобів поширення національних інтересів на країни Перської затоки, посилення англійсько-американського суперництва за сфери впливу на Близькому та Середньому Сході, а також загострення відносин із СРСР, внаслідок чого, зокрема, активізувалася інформаційна політика Вашингтона та пришвидшилася розбудова інформаційно-розвідувального апарату в США, базову основу якого становили створені у 1947 р. Рада Національної Безпеки і Центральне розвідувальне управління. Верхня хронологічна межа - завершення другого періоду адміністрації президента Д. Ейзенхауера, коли застосування інформаційної політики США в рамках зовнішньополітичної стратегії дало перші вагомі результати. Зокрема, до цього часу американцям вдалося перехопити ініціативу та примусити Велику Британію поступитися своїми інтересами в Ірані та Саудівській Аравії, тоді як в Іраку після революції 1958 року вплив Сполучених Штатів істотно зменшився.

Разом з тим слід зазначити, що дисертанту довелося вийти за рамки нижньої хронологічної межі, оскільки виникла потреба простежити розвиток американської інформаційної політики від моменту виникнення і до включення її керівництвом США до числа базових інструментів зовнішньополітичної діяльності.

Методологічною основою дисертації є загальні принципи наукового пізнання. Дослідження здійснено при застосуванні різноманітних методів: загальнонаукових ? історичного, логічного, із властивим йому аналізом, а також загальноісторичних ? хронологічного, проблемно-тематичного, історико-порівняльного.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше в українській історіографії досліджено процес становлення та особливості реалізації інформаційної політики США щодо країн Перської затоки протягом 1945?1960 рр. У роботі зроблена спроба провести історичний аналіз розвитку інформаційно-розвідувального апарату США та з'ясовано роль у цьому процесі англійсько-американського суперництва за сфери впливу на Близькому та Середньому Сході, посилення антизахідної (насамперед анти-британської) боротьби мешканців регіону і погіршення відносин між Сполученими Штатами Америки і СРСР після Другої світової війни. Крім того, обґрунтовано тезу про використання інформаційної політики як інструменту для вирішення зовнішньополітичних завдань у країнах регіону Перської затоки.

На основі широкого залучення і цілісного аналізу американських джерел вперше здійснено спробу з'ясувати особливості політичного, економічного, військового та культурного проникнення США в країни Перської затоки, розглянуто основні методи та засоби розширення впливу Сполучених Штатів на Іран, Ірак та Саудівську Аравію.

Також дисертант використав низку архівних документів із фондів Державного та Військово-морського департаментів, Центрального розвідувального управління, Ради Національної Безпеки, Служби управління і бюджету, Міжвідомчих внутрішніх комітетів Держдепартаменту, Об'єднаного комітету начальників штабів Національного Архіву США, бібліотек імені президентів США Ф. Рузвельта, Г. Трумена та Д. Ейзенхауера, а також фондів історії архіву ЦРУ, розміщених на офіційних інтернет-сторінках Архіву національної безпеки та Держдепартаменту США.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її положення та висновки можуть бути використані дослідниками при підготовці узагальнюючих і спеціальних праць з історії міжнародних відносин, зовнішньої політики США, у викладанні нормативних і спеціальних курсів у навчальних закладах. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності органів виконавчої влади, зокрема МЗС України.

Апробація дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція молодих учених “Шевченківська весна”, присвячена 90-річчю Української революції 1917?1920 рр. (Київ, 2007 р.); Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих учених, присвячена 90-річчю Гетьманату Павла Скоропадського (Київ, 2008 р.); Evropskб vмda XXI stoleti ? 2008. IV mezinбrodni vмdecko-practickб conference (Praha 2008).

Окрім цього, висновки дисертаційного дослідження опубліковані у чотирьох статтях провідних наукових фахових видань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Стан наукової розробки та джерельна база дослідження” проаналізовано стан наукового вивчення проблеми, подано огляд джерел і вивчено методологічні засади дослідження.

Джерельна база дисертації включає в себе різні за призначенням, змістом і спрямованістю історичні джерела, які тією чи іншою мірою висвітлюють проблеми інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки в період з 1945 по 1960 рр.

Першу групу документів складають матеріали з Національного Архіву США з фонду Держдепартаменту, розміщені на офіційній інтернет-сторінці Архіву національної безпеки Сполучених Штатів National Archives and Records Administration // National Security Archive Electronic Briefing Book No. 78, Early Cold War US Propaganda Activities in the Middle East., які можна умовно поділити на дві підгрупи: документи офіційного походження (меморандуми, телеграми, звіти, рапорти працівників урядових установ США) і не- офіційного (приватна переписка чиновників Держдепартаменту, американських посольств, консульств та інших організацій, розміщених у країнах Близького та Середнього Сходу). Ці матеріали містять багато цінної інформації стосовно американської стратегії втілення в життя завдань інформаційної політики в країнах Перської затоки в період адміністрацій президентів Г. Трумена та Д. Ейзенхауера, а також цілі пропагандистської діяльності в регіоні та методи їх досягнення. Крім того, вони проливають світло на методи та засоби інформаційного проникнення США в держави Близького та Середнього Сходу; фінансування американським урядом інформаційно-пропагандистських програм у сфері освіти, культури, охорони здоров'я, економіки, оборони для поширення впливу на населення країн Перської затоки, а також співпрацю з недержавними видавничими організаціями тощо.

Не менш важливим джерелом для розуміння проблем формування американської інформаційно-розвідувальної структури є документи з фондів Міжвідомчих внутрішніх комітетів Держдепартаменту і Служби управління і бюджету Національного Архіву США (розміщені на офіційній сторінці Держдепартаменту США The Department of State. National Archives and Records Administration // Foreign Relations of the United States 1945?1950.), які мають переважно офіційне походження: меморандуми, протоколи засідань урядових комісій, укази президента Г. Трумена тощо. У вищезгаданих матеріалах постає важлива інформація стосовно можливих моделей подальшого розвитку інформаційно-розвідувальної сфери в США, які пропонували різні урядові структури, зайняті цим видом діяльності, а також виникнення суперечностей між департаментами та агентствами, зайнятими у сфері пропаганди, і шляхи їх урегулювання.

Наступну групу джерел становлять документи з фондів Військово-морського департаменту, Об'єднаного комітету начальників штабів, Центрального розвідувального управління і Ради Національної Безпеки Національного Архіву США, розміщені на офіційній інтернет-сторінці Держдепартаменту Сполучених Штатів. Матеріали, представлені у фондах, мають офіційне походження і складаються переважно із меморандумів та внутрішньоурядового листування. Детальний аналіз цих документів дає можливість простежити внутрішні настрої та ставлення американського керівництва до ідеї продовження пропагандистської діяльності уряду за кордоном після Другої світової війни.

Під час написання дисертації були також використані матеріали бібліотек імені американських президентів Ф. Рузвельта Roosevelt Library, Papers of Harold Smith // Foreign Relations of the United States 1945?1950., Г. Трумена Truman Library, Miscellaneous Material Filed by the Administrative Asst. in the President's Office [Електронний ресурс] // Foreign Relations of the United States 1945-1950. та Д. Ейзенхауера Dwight D. Eisenhower Presidential Library, Abilene, Kansas. Records of the U.S. President's Committee on International Information (Jackson Committee ) 1950?1953 // Foreign Relations of the United States 1945?1950.. Історична цінність їх полягає у тому, що вони проливають світло на участь адміністрацій вищезгаданих президентів у процесі формування завдань інформаційної політики, дискусії у вищих органах влади США щодо створення нових установ та організацій, зайнятих у сфері пропаганди за кордоном, тощо.

Важливим джерелом для дослідження проблем зовнішньої політики США в регіоні Перської затоки є мемуарна література, зокрема праці президента США Д. Ейзенхауера Eisenhower D. D. Mandate for Changes, 1953?1956: The White House Years / Eisenhower D. Dwight. ? Garden City, New York : Doubleday, 1963. ? 650 p.; Eisenhower D. D. The White House years. Waging Peace. 1956?1961 / Eisenhower D. Dwight. - Garden City, New York : Doubleday and company, inc., 1965. ? 741 p., Держсекретаря США Д. Ачесона Acheson D. Present at the creation. My years at the State Department / Acheson Dean. - New York, London : W W NORTON&COMPANY, 1969. ? 780 p., Дж. Кеннана Kennan F. G. Memoirs 1925?1950 / Kennan F. George. ? New York : Pantheon books, 1967. - 583 p.; Kennan F. G. Memoirs 1950?1963 / Kennan F. George. ? New York : Pantheon books, 1972. ? 357 p., видатного американського релігійного діяча Ч. Фінні Finney Ch. G. Lectures on Revivals of Religion / Finney Charles. G. - Cambridge, 1925 (Copyright 1999?2002. Gospel Truth Ministries).. Ці матеріали дозволили збагатити дисертацію низкою маловідомих історичних деталей і аналізом особистих оцінок учасників подій. Отже, використання усіх вищезгаданих груп джерел та критичний підхід до них дозволили зробити спробу дослідити проблеми інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки (1945?1960 рр.).

Стан наукової розробки теми. Зарубіжні та вітчизняні дослідники по- різному розглядали проблеми інформаційної політики США. Критичний ретроспективний огляд наукових праць, присвячених питанням інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності Сполучених Штатів щодо країн Перської затоки в період адміністрацій президентів Г. Трумена та Д. Ейзенхауера, дає підстави розділити існуючі матеріали на такі напрямки: 1) американська історіографія; 2) радянська література; 3) праці російських та вітчизняних авторів 1990-х ? поч. ХХІ ст.

У першій групі праць розглядалося широке коло проблем зовнішньополітичної діяльності США в країнах Перської затоки, зокрема, й інформаційно-пропагандистський аспект. Протягом 40-х рр. ХХ ст. ? поч. ХХІ ст. у США з'явився значний пласт літератури, присвяченої окремим питанням інформаційного забезпечення політики США щодо країн Перської затоки під час адміністрацій президентів Г. Трумена та Д. Ейзенхауера. Перші роботи Beard C. A. American in midpassage / Beard Charles A. and Mary R. ? New York : Macmillan, 1941 ? Vol. 2. ? 977 р.; Motter V. The Persian Gulf corridor and aid to Russia / T. H. Vail Motter. ? Washington, D. C. : Office of the Chief of Military History, 1952. ? 545 р.; Shwadran B. The Middle East, Oil and the Great Powers / Benjamin Shwadran. ? New York : Macmillan, 1955. ? 500 р. з цієї проблеми, які з'явилися ще у 1940-х ? 1950-х рр., були емоційно забарвлені, оскільки написані в роки „холодної війни” очевидцями подій, і мали поверховий характер. Крім того, до середини 1960-х рр. на Заході користувалася широкою популярністю американська теорія міжнародних відносин, у якій домінувала школа “політичного реалізму”. Прихильники цієї школи Seymour Ch. Woodrow Wilson in perspective / Charles Seymour // Foreign Affairs. - 1956. - Vol. 34, № 2. - P. 175?186; Varga E. Anglo-American rivalry and partnership / E. Varga // Foreign Affairs. - 1947. - Vol. 25, № 4. - P. 583?595 вважали ідеології (з чим безпосередньо пов'язана інформаційна політика) другорядним фактором у політиці і тому обмежувалися дослідженням лише окремих аспектів у даному напрямку.

Проте з кожною працею рівень оцінки, трактування й аналізу подій дослідниками зростав. У 1980-х рр. спостерігається певне пожвавлення історіографії проблем розвитку інформаційної політики США. Американські автори зосереджують свою увагу на вивченні проблем впливу ідеології та економіки на зовнішню політику Сполучених Штатів. Серед американських дослідників, які займалися в цей період вивченням окремих питань розвитку інформаційної політики США, слід відзначити А. Паддока Paddock Н. A. Military Psychological Operations in Political Warfare and Psychological Operations: Rethinking the US Approach / Alfred H. Paddock, Jr. ? Washington, D.C. : National Defense University Press, 1989. ? 221 р., Д. Ларсон Larson D. W. Origins of Containment / Deborah Welch Larson. ? Princeton University Press, 1985. ? 380 р. та інших.

Останнім часом склалися умови, які дозволили дослідникам заглибитися у вивчення пропагандистської діяльності США в країнах Близького та Середнього Сходу, по-новому подивитися на методи втілення в життя зовнішньополітичних завдань у вищезгаданому регіоні та переглянути старі методологічні підходи і парадигми. Характерною особливістю розвитку сучасної американської історіографії проблеми інформаційної політики США щодо країн Перської затоки (1945?1960 рр.) є те, що автори, такі, як К. Осгуд, М. Дель Перо, С. Сандерс, Del Pero M. The United States and “Psychological Warfare” in Italy, 1948?1955 / Mario Del Pero // Journal of American History. ? 2001. ? Vol. 87, № 4. ? P. 1304?1034; Lucas S. Freedom's War: The American Crusade against the Soviet Union / Scott Lucas. ? New York : New York University Press, 1999. ? 240 р. часто розглядали ці питання в контексті вивчення різних аспектів „холодної війни”. Отже, американська історіографія представлена значною кількістю праць, присвячених різним аспектам проблем інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки (1945?1960 рр).

У радянській історико-матеріалістичній традиції, доповненій у 1970-х рр. системним підходом в історичній та політичній науках, сформувалася власна цілісна розвинута методологія вивчення ідеологій, які безпосередньо пов'язані з окремими аспектами інформаційно-пропагандистської діяльності, що важливо для проведення досліджень у сфері інформаційної політики.

Характерна особливість робіт радянських учених - це ідеологізація досліджень інформаційної політики США щодо країн регіону Перської затоки, яку розглядали як імперіалістичну змову та складову стратегії антикомунізму Гафуров Б. Г. Политика США на Ближнем и Среднем Востоке / Б. Г. Гафуров. ? М. : Изд. восточной литературы, 1960. ? 344 с.; Гречев М. А. Колониальная политика США после второй мировой войны / Марк Александрович Гречев. ? М. : Издательство академии наук СССР, 1958. ? 383 с.. Крім того, дослідники, такі, як В. Зорін, В. Наборов та ін. Зорин В. Монополии и политика США / Валентин Зорин. ? М. : Институт международных отношений, 1960. ? 420 с.; Наборов В. Б. Внешнеэкономическая политика США и развивающиеся страны / Наборов В. Б., Курьеров В. Г. ? М. : Международные отношения, 1968. ? 263 с., розглядали американську історію крізь призму класової боротьби, включаючи й розвиток інформаційної політики, що знижує наукову цінність таких праць.

Проте позитивна сторона радянських монографій Валюженич А. В. Внешнеполитическая пропаганда США / А. В. Валюженич. ? М. : Международные отношения, 1973. ? 216 с.; Гафуров Б. Г. Политика США на Ближнем и Среднем Востоке / Б. Г. Гафуров. ? М. : Изд. восточной литературы, 1960. ? 344 с. - це їх насиченість статистичним матеріалом, зокрема щодо кількості видобутку американськими та британськими компаніями нафти на Близькому та Середньому Сході, розмірів економічної та військової допомоги США країнам Перської затоки тощо.

Крім того, праці радянських авторів Мельников Ю. М. Сила и бессилие: внешняя политика Вашингтона, 1945?1982 гг. / Юрий Михайлович Мельников. ? М. : Политиздат, 1983. ? 368 с.; Севостьянов Г. Н. Американский экспансионизм / Григорий Николаевич Севостьянов. ? М. : Наука, 1986. ? 610 с. містять глибокий аналіз проблем джерел американської пропаганди та методів поширення впливу США на країни Перської затоки та інші регіони світу. Також цікавими є роботи таких дослідників, як А. Яковлєв, Р. Іванов Яковлев А. Н. От Трумэна до Рейгана: Доктрины и реальность ядерного века / Александр Николаевич Яковлев. ? М. : Молодая гвардия, 1985. ? 416 с.; Иванов Р. Ф. Дуайт Эйзенхауер / Роберт Федорович Иванов. ? М. : Мысль, 1983. ? 295 с., в яких вони простежують вплив американської бізнес-еліти на зовнішню політику країни, включаючи й інформаційно-пропагандистську діяльність уряду за кордоном. Отже, радянська історіографія пропагандистської діяльності Сполучених Штатів за кордоном містить значний пласт інформації, важливої для кращого розуміння проблем розвитку інформаційної політики США щодо країн Перської затоки.

Російська та вітчизняна історіографії інформаційної політики США щодо країн Перської затоки протягом 1945?1960 рр. (які складають третю групу наукової літератури) представлені незначною кількістю праць. Розширення документальної бази дослідження різних аспектів зовнішньополітичної діяльності США дозволило науковцям висвітлити малодосліджені проблеми міжнародних відносин на Близькому та Середньому Сході. Проте багато істориків зосереджували увагу насамперед на питаннях політичних та економічних інструментів впливу американського керівництва на уряди іноземних країн. Мельвиль Ю. К. Концепция “американской исключительности”: идеология, политика. Культура / Ю. К. Мельвиль. ? М. : Изд. Моск. Ун-та., 1993. ? 300 с.; Иванян Э. А. История США / Эдуард Александрович Иванян. ? М. : Дрофа, 2004. ? 572 с. Натомість, реалізація завдань інформаційної політики США у контексті зовнішньополітичної стратегії країни не знайшла широкого відображення у великих спеціалізованих дослідженнях і лише побічно відображена у наукових статтях і монографіях. Косолапов Н. А. Очерки теории и политического анализа международных отношений / Косолапов Н. А., Богатуров А. Д., Хрусталев М. А. ? М. : НОФМО, 2002. ? 384 с.; Войтоловский Ф. Г. Единство и разобщенность Запада: Идеологическое отражение в сознании элит США и Западной Европы трансформаций политического миропорядка 1940-2000-е годы / Федор Генрихович Войтоловский. ? М. : Крафт+, 2007. ? 464 с. Сучасні автори приділили, зокрема, увагу питанням еволюції ідеологій держав Європи та Америки, які віддзеркалюють глобальні зміни в політиці та економіці провідних країн Заходу.

Вітчизняна історіографія інформаційної політики США щодо країн Перської затоки знаходиться лише у зародковому стані. Водночас деякі слушні узагальнення щодо інформаційної політики США можна знайти у роботах Г. Почепцова, В. Королька, де зроблена спроба з'ясувати вплив комунікацій на розвиток міжнародних відносин. Почепцов Г. Информационные войны: Основы военно-коммуникативных исследований / Георгий Почепцов. ? Рівне : Волинські обереги, 1999. ? 350 с.; Королько В. Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика / Валентин Григорович Королько. ? К. : Скарби, 2001. ? 400 с.

Отже, в цілому аналіз історіографії проблеми показує, що дослідження інформаційної політики США щодо країн Перської затоки в період з 1945 по 1960 рр. охоплюють широкий спектр питань у зарубіжній історіографії, менше представлені у радянській і російській історіографії та фактично відсутні у вітчизняній історичній науці. Ще не було здійснене комплексне вивчення американської інформаційно-пропагандистської діяльності в регіоні Близького та Середнього Сходу, хоча джерельна база на даний час дозволяє зробити спробу такого дослідження.

У другому розділі “Витоки інформаційної політики США” розкрито ідеологічні засади і зміст інформаційної політики Сполучених Штатів Америки, проаналізовано еволюцію її розвитку, перше офіційне застосування федеральним урядом у роки адміністрації президента В. Вільсона та досліджено зміни на зовнішньополітичній арені, які вплинули на розбудову інформаційно-пропагандистського апарату на зламі 30-х ? 40-х рр. ХХ ст.

Об'єктивними передумовами зародження інформаційної політики США, яке відбулося ще в період створення держави Сполучені Штати Америки, стали швидкий економічний розвиток країни та місіонерське служіння американських протестантських церков за кордоном. Зокрема, коли у XIX ст. виробництво почало значно перевищувати попит у США, виникла потреба проникнення на зовнішні ринки. Це було потужним стимулом для розвитку інформаційної політики, яка спочатку ґрунтувалася на основі вільної громадської ініціативи, адже першими американськими пропагандистами були релігійні організації, торговельні кола та бізнесмени, які підготували ідеологічне підґрунтя для зовнішньої експансії США і розробили багато ефективних методів поширення інформації - початкову базу для побудови інформаційно-пропагандистського апарату.

Американські релігійні організації, виконуючи своє місіонерське служіння, розробили певні правила та прийоми поширення інформації, щоб досягти найглибшого психологічного впливу на народні маси і тим самим заклали підвалини для розвитку інформаційної політики в країні. Унаслідок цього “до початку XX ст. американські місіонери мали свої представництва у Бомбеї, Мадрасі, Мадурі, Цейлоні, Борнео, Сіамі, Сінгапурі, на Гавайських Островах, у Китаї, Бірмі, Індії тощо”. На кошти американських приватних підприємців та релігійних організацій засновувалися в інших країнах світу школи, бібліотеки, релігійні громади, які були знаряддям для пропагування англосаксонських морально-етичних та культурних цінностей.

З'ясовано внесок президента В. Вільсона (1913?1921 рр.) у розвиток інформаційної політики, який, зокрема, не тільки продовжив політику своїх попередників Т. Рузвельта і В. Тафта у сфері розширення національних інтересів за кордоном, але й ширше обґрунтував використання інформаційно-пропагандистського важеля як необхідної допоміжної міри для досягнення поставлених цілей. Для проведення інформаційно-пропагандистської кампанії указом президента від 13 квітня 1917 р. було створено Комітет громадської інформації (CPI), звідки щоденно йшов потік військової літератури, видавався “Офіційний Бюлетень Сполучених Штатів”, мільйони памфлетів “Червоної, Білої і Синьої” серій, серії під назвою “Військова інформація” тощо. Діяльність CPI ознаменувала появу в США інформаційної політики, яка поступово еволюціонувала у досконале мистецтво поширення інформації за кордоном. інформаційний політика американський боротьба

Проаналізовано розвиток інформаційно-пропагандистських установ і організацій США, діяльність яких набирає особливої ваги для реалізації проекту міжамериканської співпраці в рамках політики “доброго сусідства”, яка була започаткована на конференції в Буенос-Айресі у 1936 р. Усі 15 учасників конференції домовилися впровадити програми сприяння міжамериканським культурним зв'язкам, що на практиці означало забезпечення умов для обміну аспірантами, професорами та вчителями для досягнення вищого ступеня взаєморозуміння.

Для втілення в життя постанов конференції в Буенос-Айресі уряд США у 1938 р. створив при Держдепартаменті “Відділ культурних зв'язків для керівництва культурними справами в Латиноамериканських націях” і “Міжвідомчий комітет наукового і культурного співробітництва” (SCC) з американськими республіками, а в серпні 1940 р. ? Службу координації комерційних та культурних міжамериканських зв'язків (CIAA), метою яких була координація діяльності різних департаментів і агентств уряду США для реалізації різних проектів інформаційної політики в Латинській Америці.

Друга світова війна підштовхнула американське керівництво до певного трансформування інформаційно-пропагандистських установ, які були наділені додатковими функціями розвідки. Управління координатора міжамериканських справ у липні 1941 року було реорганізоване, а замість нього президент Ф. Рузвельт створив Управління координатора інформації (COI). Проте вже 11 червня 1942 року президент Ф. Рузвельт розпустив персонал цього офісу і на його основі створив дві нові організації: Службу військової інформації (OWI), у яку, власне, й увійшла Служба іноземної інформації (була відповідальною за проведення “білої” пропаганди та радіо- перехвату), та Офіс стратегічних служб (OSS), відповідальний за спец-операції. Таким чином, зовнішні виклики інтересам США відіграли важливу роль у процесі формування американської інформаційної політики.

У третьому розділі “Формування американської інформаційно-пропагандистської стратегії в 40-х рр. ХХ ст.” з'ясовано інтереси США в країнах Перської затоки; проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники, які вплинули на розбудову інформаційно-пропагандистського апарату Сполучених Штатів, основу якого становили створені у 1947 р. ЦРУ та РНБ.

З'ясовано, що США у 1940-х рр. розглядали країни регіону Перської затоки з погляду, зокрема, економічних (ринки збуту товарів та джерело сировини, насамперед енергоресурсів ? 2/3 світових запасів нафти), політичних, геостратегічних (сходяться сухопутні, морські та повітряні шляхи трьох континентів; знаходяться близько радянських промислових центрів та нафтових ресурсів), військових (існують важливі місця для розташування військових баз) інтересів.

Розглянуто процес розширення інтересів США на регіон Перської затоки, який розпочався ще у 1920-х рр., а вже у 1933 р. американська компанія “Стандарт ойл оф Каліфорнія” отримала від короля Саудівської Аравії право на розвідку та видобуток нафти у провінції Ель-Хаса, а “Сауді арабіен майнінг сіндікейт” ? концесії на видобуток у королівстві кольорових металів. Серед інших важливих зовнішньополітичних досягнень Сполучених Штатів слід відзначити підписання у 1943 р. торговельного договору з Іраном (внаслідок чого США посіли перше місце у зовнішній торгівлі цієї країни) та укладення 24 вересня 1945 р. міжнародної нафтової “угоди червоної лінії” з Великою Британією, яка передбачала принцип “рівних можливостей” у регіоні Перської затоки (який до цього часу перебував у сфері інтересів Лондона).

У дисертації висвітлено проблеми англійсько-американського суперництва за сфери впливу на Близькому та Середньому Сході, яке особливо загострилося після Другої світової війни. Одним із ключових питань, що викликали суперечки між Лондоном і Вашингтоном, було право на видобуток нафти в регіоні. Внаслідок активної зовнішньополітичної діяльності США на 1946 р. уже контролювали на Близькому та Середньому Сході близько 35,3% видобутку “чорного золота”, порівняно з 49,9%, що належали Великій Британії, тоді як у 1940 р. це співвідношення дорівнювало відповідно 9,8%, і 70%. Видобуток нафти лише в Саудівській Аравії американською компанією “АРАМКО” збільшився з 521,2 тис. т у 1939 р. до 2826 тис. т. у 1945 р.

З'ясовано також вплив боротьби мешканців країн Перської затоки із західною присутністю в регіоні (яка була спрямована насамперед проти Великої Британії) на розвиток інформаційно-пропагандистського апарату США. А саме, ведучи боротьбу проти британської присутності на Близькому та Середньому Сході, араби та перси висунули лозунг націоналізації іноземної власності, що становило загрозу американським активам у державах регіону. У відповідь керівництво Сполучених Штатів розпочало активні дії по розбудові інформаційно-пропагандистських установ та організацій, результати діяльності яких були важливі для налагодження механізмів впливу на громадську думку, зокрема, в Ірані, Іраку та Саудівській Аравії. Необхідність створення в США національної інформаційно-розвідувальної організації була продиктована ще й поступовим загостренням відносин із СРСР, яке вступило в активну фазу після Другої світової війни.

В дисертації розглянуто внутрішньоурядову боротьбу в США за контроль над пропагандистською сферою, яка завершилася у 1947 р. створенням Центрального розвідувального управління та Ради Національної Безпеки.

Четвертий розділ “Методи та засоби інформаційного проникнення Сполучених Штатів в країни Перської затоки в період президентства Г. Трумена (1945-1953 рр.)” присвячений характеристиці інформаційно-пропагандистських програм, які використовував американський уряд у рамках реалізації завдань зовнішньополітичної стратегії в країнах регіону Перської затоки. Зокрема, з'ясовано, що програми американської інформаційної політики, які реалізовувались у 93 країнах світу, передбачали вихід друком 60 млн. брошур та листівок для поширення серед місцевого населення, трансляцію спеціально підготовлених радіопрограм 45 мовами та ін. Інформаційно-пропагандистська стратегія США передбачала метод поширення інформації через ЗМІ, інформаційні центри, благодійні фонди тощо, при застосуванні якого засобами інформаційного проникнення служили газети, журнали, книги, радіо тощо. Крім того, не менш важливим був метод освітнього впливу на мешканців країн регіону Перської затоки, який американці втілювали в життя, використовуючи школи, училища, університети, курси підвищення кваліфікації, програми обмінів студентами, аспірантами та викладачами.

Серед інших заходів уряду США, які зумовили поліпшення взаєморозуміння між американцями та населенням країн Близького та Середнього Сходу, слід згадати, перш за все, реалізацію Доктрини Трумена, плану Маршала, Програми взаємного забезпечення безпеки і надання допомоги країнам, що розвиваються, на основі “4-го пункту” програми Трумена. Ця допомога надавалася урядам держав Перської затоки у формі прямих фінансових асигнувань, підтримки заходів по спільній зі США обороні, технічного співробітництва тощо.

Доведено, що використання інформаційної політики в рамках зовнішньополітичної стратегії дозволило американцям не тільки протистояти поширенню комунізму на Близький та Середній Схід, але й потіснити інтереси Великої Британії в регіоні та зміцнити там власний вплив. Зокрема, що стосується лише нафтовидобувної сфери, то з 1938 по 1952 рр. частка видобутку нафти американським компаніями в країнах Перської затоки зросла з 13,8% до 63,2%. Завдяки розробці ефективних методів втілення в життя завдань інформаційної політики Сполучені Штати стали одним із важливих політичних та економічних гравців у регіоні Близького та Середнього Сходу.

У п'ятому розділі “Особливості розвитку інформаційно-пропагандистської стратегії США в Ірані, Іраку та Саудівській Аравії в період двох адміністрацій президента Д. Ейзенхауера (1953-1960 рр.)” проаналізовано основні чинники, які впливали на формування завдань інформаційної політики США в регіоні Перської затоки. Зокрема, з'ясовано, що характерною рисою інформаційно-пропагандистської діяльності адміністрації Д. Ейзенхауера на Близькому та Середньому Сході була її антикомуністична спрямованість, що й відповідало змісту зовнішньополітичних доктрин “масованої відплати” і “відкинення комунізму”. Інформаційна стратегія США передбачала тактику “подвійного стримування” ? стримування поширення радянського впливу в регіоні Перської затоки, і антиколоніальних рухів, які набрали особливого розмаху після Другої світової війни.

Охарактеризовано також ефективність американських пропагандистських компаній в Ірані, Іраку та Саудівській Аравії, досліджено методи та засоби поширення інформації серед населення цих держав.

У дисертації розглянуто участь США у розв'язанні найважливіших міжнародних проблем на Близькому та Середньому Сході, зокрема англійсько-іранського нафтового диспуту в 1951?1953 рр., створення Багдадського Пакту в 1955 р. та Суецької кризи 1956 р. Унаслідок активного застосування різних зовнішньополітичних інструментів (включаючи й інформаційну політику) американцям вдалося істотно підняти свій авторитет серед мешканців країн Перської затоки, потіснити інтереси Великої Британії в Ірані та Саудівській Аравії і протистояти проникненню комунізму в регіон.

Дослідження інформаційної політики США щодо країн регіону Перської затоки у 1945?1960 рр. дає підстави для наступних висновків:

- З'ясовано, що у науковій літературі, присвяченій зовнішньополітичній стратегії США щодо країн регіону Перської затоки (зокрема її інформаційному аспекту), приділяється увага лише у контексті суміжних досліджень, пов'язаних із окремими аспектами зовнішньої політики Сполучених Штатів (зокрема співробітництво у сфері економіки, сільського господарства, охорони здоров'я тощо) на Близькому та Середньому Сході. Відповідно, потреба у подальшому вивченні змісту і ролі інформаційно-пропагандистської діяльності американського керівництва в Ірані, Іраку та Саудівській Аравії протягом 1945?1960 рр. очевидна. Незважаючи на широке коло монографій, наукових статей, чимало питань досліджуваної проблеми вимагає більш ретельного розгляду й узагальнення із залученням комплексу різноманітних джерел.

- Визначено, що інформаційна політика США постала на основі діяльності американських недержавних бізнес-структур і релігійних організацій, які активно розробляли мистецтво пропаганди та інші методи впливу на свідомість людей для пожвавлення торговельних відносин із зарубіжними країнами та поширення християнського протестантського вчення у світі. Разом з тим вперше у Сполучених Штатах завдання інформаційної політики були офіційно втілені урядом в життя в рамках зовнішньополітичної стратегії в роки адміністрації президента В. Вільсона (1913?1921 рр.). Під впливом внутрішніх (зокрема, істотне розширення діяльності американського бізнесу) та зовнішніх (зокрема, Друга світова війна; загострення англійсько-американського суперництва за сфери впливу) факторів у 30 ? 40-х рр. XX ст. інформаційна політика стала прерогативою виключно федеральний уряд Сполучених Штатів Америки.

- Розкрито значення регіону Перської затоки, який є стратегічно важливим для США, зокрема, з геополітичного, економічного, сировинного, географічного та військового поглядів. Там сходяться сухопутні, морські та повітряні шляхи трьох континентів; існують важливі місця для розташування військових баз; регіон має природні оборонні бар'єри в горах і пустелях; знаходиться близько до радянських промислових центрів та нафтових ресурсів. Крім того, розвідані запаси нафти в країнах Перської затоки становили на середину ХХ ст. близько 70% від загальної кількості відомих на той час світових запасів цієї сировини. До того ж собівартість одного бареля нафти, добутої у вищезгаданому регіоні, дорівнювала в середньому 30%, тоді як у США в чотири рази більша. В умовах „холодної війни” значення регіону Перської затоки ще більше зросло, створивши підстави для його включення американським керівництвом до числа стратегічно важливих точок світу.

- Простежено процес розширення інтересів США на країни регіону Перської затоки, який активізувався на зламі 20-х ? 30-х рр. ХХ ст. А саме, у 1933 р. американські компанії (“Стандарт ойл оф Каліфорнія”, “Сауді арабіен майнінг сіндікейт”) отримали від короля Саудівської Аравії концесії на розробку та видобуток нафти і кольорових металів. Наступний етап припав на роки Другої світової війни, коли уряд Сполучених Штатів, користуючись ослабленням Великої Британії в роки війни, у 1943 р. потіснив англійські інтереси в Ірані. Було підписано ірансько-американський торговельний договір, внаслідок чого США посіли перше місце у зовнішній торгівлі цієї країни. Наступний рішучий крок американської дипломатії в регіоні Перської затоки був зроблений у 1948 р., коли США порушили підписану з Великою Британією ще у вересні 1945 р. “угоду червоної лінії”, яка передбачала принцип “рівних можливостей” на Близькому та Середньому Сході. викликали занепокоєння у керівництва Великої Британії. Проте внаслідок двосторонніх переговорів британський уряд змушений був під тиском США знову піти на поступки, підписавши у вересні 1945 р. міжнародну нафтову “угоду червоної лінії”, яка передбачала принцип “рівних можливостей” на Близькому та Середньому Сході. Але вже у 1948 р. американські компанії “Стандарт Ойл компані оф Нью-Джерсі” і “Мобіл Ойл” порушили вищезгадану угоду, взявши участь в освоєнні аравійської нафти. Крім того, Сполучені Штати активно використовували свою потужну фінансову систему для поширення інтересів на країни Перської Затоки. Зокрема, починаючи з 1943 і до 1952 рр. Саудівська Аравія отримала від США допомогу на загальну суму 100 млн. долл., а Іран ? 338,8 млн. долл., тоді як Ірак, який більше залежав від Великої Британії ? лише близько 2 млн. долл.

- До Першої світової війни в США не було жодного державного агентства, яке б займалося інформаційно-пропагандистською діяльністю за кордоном. Першою урядовою організацією, яка брала участь у втіленні в життя завдань інформаційної політики США в рамках зовнішньополітичної стратегії, був Комітет громадської інформації (CPI), створений указом президента В. Вільсона від 13 квітня 1917 р. Проте закінчення світової війни та політична поразка В. Вільсона на тривалий час законсервували розвиток інформаційно-пропагандистської сфери у Сполучених Штатах. Наступний етап розвитку інформаційно-розвідувального апарату США розпочався на зламі 30-х ? 40-х рр. ХХ ст. і співпав із початком Другої світової війни, коли були створені такі установи, як Управління координатора інформації (COI), Служба військової інформації (OWI), Офіс стратегічних служб (OSS) тощо. У післявоєнний період формування інформаційно-пропагандистської структури не тільки не припинилося, але й стало ще активнішим. Боротьба США з Великою Британією за сфери впливу на Близькому та Середньому Сході, розвиток антиколоніальних рухів у регіоні Перської затоки та загострення відносин із СРСР послужили для американців переконливим фактором на користь ідеї створення потужної інформаційно-розвідувальної структури в країні. Процес побудови апарату втілення в життя завдань інформаційної політики Сполучених Штатів було в основному завершено створенням 19 вересня 1947 р. Ради Національної Безпеки та Центрального розвідувального управління.

- У післявоєнну добу боротьба за вплив на громадську думку населення країн світу в інформаційному просторі стає одним із пріоритетних векторів зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки. Інформаційно-пропагандистська стратегія США передбачала методи та визначала засоби для поширення американських інтересів на країни Перської затоки, основними з яких були: 1) надання економічної та військової допомоги урядам зарубіжних держав у формі прямої економічної допомоги, підтримки заходів по спільній зі США обороні, технічного співробітництва; 2) метод поширення інформації через ЗМІ, інформаційні центри, благодійні фонди, при використанні якого засобами інформаційного проникнення служили газети, журнали, книги, радіо та ін.; 3) освітній вплив на мешканців країн регіону, який керівництво США втілювало в життя, використовуючи школи, училища, університети, курси підвищення кваліфікації, програми обмінів студентами, аспірантами та викладачами; 4) організація виставок на різноманітну тематику, де основним засобом для впливу на аудиторію виступала фотопродукція, споживчі товари тощо.

- Внаслідок реалізації завдань інформаційної політики в рамках зовнішньополітичної стратегії щодо країн Перської затоки Сполученим Штатам вдалося не тільки поширити сфери впливу на Саудівську Аравію та Іран, витіснивши при цьому інтереси Великої Британії, але й істотно підняти авторитет США серед населення регіону. Американському керівництву також вдалося не допустити розширення інтересів СРСР на країни Перської затоки. Разом з тим істотно ослабли позиції Сполучених Штатів в Іраку, в якому до революції 1958 р. переважні сфери впливу належали Великій Британії.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Інформаційна політика США в ХХ ст.: Становлення та розвиток // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. ? 2008. ? Вип. 94. ? С. 48?51.

2. Особливості формування базових елементів інформаційно-розвідувальної структури США в 1945?1947 рр. // Часопис української історії. ? 2008. ? Вип. 10. ? С. 152?157.

3. Інформаційна політика США за умов активізації арабського націоналізму в країнах району Перської затоки (1945 ? початок 50-х років ХХ ст.) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. ? 2008. ? Вип. 4. ? С. 83?88.

4. Президент Франклін Д. Рузвельт та становлення інформаційно-розвідувальної структури США // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. ? 2008. ? Вип. 94. ? С. 36?40. (У співавторстві з Павленко В. М., авторський внесок ? 0,4 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Разіцький В. Й. Інформаційне забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки (1945?1960 рр.). ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 ? всесвітня історія. ? Київський національний університет імені Тараса Шевченка. ? Київ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблем інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США щодо країн Перської затоки в роки адміністрацій президентів Г. Трумена та Д. Ейзенхауера (1945?1960 рр.). У дисертації здійснено аналіз становлення і розвитку інформаційної політики Сполучених Штатів Америки та з'ясовано значення і місце регіону Перської затоки в американській зовнішньополітичній доктрині після Другої світової війни. Розглянуто процес поширення інтересів США на країни Близького та Середнього Сходу і пов'язану з цим англійсько-американську боротьбу за сфери впливу в регіоні. Проаналізовано розвиток інформаційно-розвідувального апарату Сполучених Штатів у післявоєнну добу, всебічно висвітлено основні методи та засоби розширення інтересів Вашингтона на Іран, Ірак та Саудівську Аравію та з'ясовано результати інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності США в країнах Перської затоки в період з 1945-го по 1960-й рр.

Ключові слова: інформаційна політика, інформаційно-пропагандистська стратегія, зовнішня політика, інформаційно-розвідувальний апарат, регіон Перської затоки, Близький Схід, Середній Схід.

Разицкий В. И. Информационное обеспечение внешнеполитической деятельности США в странах Персидского залива (1945-1960 гг.). ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 ? всемирная история. ? Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. ? Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному изучению проблем информационного обеспечения внешнеполитической деятельности США относительно стран Персидского залива в годы администраций президентов Г. Трумэна и Д. Ейзенхауэра (1945?1960 гг.). В диссертации осуществлен анализ становления и развития информационной политики Соединенных Штатов Америки и выяснено значение и место региона Персидского залива во внешнеполитической доктрине Вашингтона после Второй мировой войны. Рассмотрено процесс расширения интересов США на страны Ближнего и Среднего Востока и связанну с этим англо-американскую борьбу за сферы влияния в регионе. В частности, проникновение интересов Соединенных Штатов Америки в государства Персидского залива началось еще на рубеже 20-30 гг. ХХ в. и особенно активизировалось в 1940-х ? 1950-х гг., вызывая при этом негодование в правительства Великой Британии, в сфере влияния которого длительный период времени находилось большинство стран Ближнего и Среднего Востока.