Громадсько-політична та наукова діяльність Ольгерда Бочковського в еміграції (1905–1939 рр.)

5. У дослідженні відзначено, що протягом усього періоду національно-визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр. О. Бочковський був одним із активних учасників українського політичного руху. Доведено, що свою громадсько-політичну діяльність він розпочав зі вступу до лав Української соціал-демократичної робітничої партії напередодні Першої світової війни. Однак через арешт 9 серпня 1914 р. та інтернування на німецько-чеському кордоні фактично до кінця 1918 р. він не зміг долучитися до подій української революції.

Після проголошення незалежності Чехо-Словацької Республіки науково-публіцистична і громадська діяльність О. Бочковського звела його з видатними діячами українського руху, після чого він спрямував свою активність у політичну площину. Саме до цього періоду належать його практичні кроки, спрямовані на встановлення офіційних чесько-українських зв'язків, визнання та надання підтримки чехо-словацькими політичними колами державницьким прагненням українців.

6. Аналіз джерельної бази та наукових досліджень останніх років дає змогу констатувати значний вплив О. Бочковського на відкриття Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Празі. Він зустрічався з президентом Чехо-Словаччини Т. Масариком для узгодження важливих питань у чесько-українських міждержавних відносинах. Проте, незважаючи на свою важливу роль у створенні дипломатичного представництва, до керівних посад учений не прагнув. За час роботи в українських дипломатичних місіях у Празі він виконував адміністративну роботу аташе і секретаря (до 1922 р.), завідував пресовим відділом Надзвичайної місії УНР.

7. З'ясовано, що О. Бочковський доклав значних зусиль для організації та активізації громадсько-культурної діяльності української еміграції, приділяючи особливу увагу освітній сфері. Починаючи з 1924 р., він віддавав перевагу науковій та педагогічній діяльності. Спочатку Український вільний університет у Празі, а потім Українська господарська академія та після її реорганізації Український технічно-господарський інститут стали основними учбовими закладами, в яких викладав учений.

8. Відтворено маловідомі сторінки перебування О. Бочковського з робочими візитами у Канаді, Сполучених Штатах Америки, Англії та Франції протягом 1936-1939 рр. При цьому наголошено, що учений був одним із перших науковців, які відвідали українські закордонні емігрантські осередки з гуманітарними цілями. Цією поїздкою з лекторською діяльністю вчений підготував підґрунтя для фінансової та суспільної підтримки діяльності УТГІ у Празі.

9. Діапазон наукових інтересів О. Бочковського яскраво демонструє його творча спадщина. Праці науковця високо цінувалися сучасниками та не втратили своєї актуальності дотепер, будучи важливим джерелом для подальшого розвитку таких наук, як історія, соціологія, політологія тощо.

Праці О. Бочковського та його соціологічна думка є загальноєвропейським надбанням, хоча національні ідеї він розвивав на прикладі боротьби за незалежність українського народу. Учений знаходив підтримку як серед політичних діячів ЧСР, так і української громади тому, що був виразником ідей усіх поневолених і бездержавних народів.

10. Важливим для розвитку історичної науки є те, що у результаті архівних і бібліографічних пошуків віднайдено невідомі архівні документи, наукові та публіцистичні праці, встановлено псевдоніми О. Бочковського, суттєво доповнено й уточнено перелік його праць, розкрито нові грані його роботи в українських громадсько-політичних і культурних організаціях та наукових установах.

Водночас можна стверджувати, що науковий потенціал зазначеної теми не вичерпаний. Зокрема, заслуговують на перевидання в Україні та на ґрунтовний аналіз наукові та публіцистичні праці науковця. Потрібно продовжити вивчення й використання в практичній діяльності його епістолярної спадщини, документів і матеріалів ученого, що зберігаються в архівних установах в Україні та за кордоном.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ:

1) Каневська І.О. Ольгерд Іполит Бочковський (1885-1939) - український політичний діяч, дипломат, учений / І.О. Каневська // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - 2006. - Вип. 15. - С. 106-114.

2) Каневська І.О. Наукова діяльність у Чехії Ольгерда Іполита Бочковського / І. О. Каневська // Університет. - 2006. - № 5. - С. 93-102.

3) Каневська І.О. Подорож Ольгерда Бочковського до Північної Америки: пошуки підтримки українських емігрантів у Європі / І. О. Каневська // Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - К., 2008. - Том 16. - С. 383-401.

4) Каневська І.О. Життєвий шлях Ольгерда Іполита Бочковського / І.О. Каневська // Університет. - 2009. - № 2. - С. 114-121.

5) Каневська І.О. Науково-інформаційна та публіцистична діяльність Ольгерда Іполита Бочковського / І.О. Каневська // Історичний журнал. - 2009. - № 3. - С. 56-66.

Публікації, що додатково відображають зміст і результати дослідження:

1) Каневська І.О. Ольгерд Бочковський про національну пресу / І. О. Каневська // Збірник тез Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-літтю газети “Рада”. - Київ. - 2006. - С. 77-78.

2) Каневська І.О. Порівняльний аналіз концепцій В. Липинського та О. Бочковського / І.О. Каневська // В'ячеслав Липинський в історії, теорії та практиці українського державотворення / Матеріали Міжнародної конференції, 26-27 квітня 2007 р. / [Уклад. А.Г. Шваб]. - Луцьк, 2007. - С. 128-136.

3) Каневська І.О. Ольгерд Іполит Бочковський (1885-1939) - засновник націології / І.О. Каневська // Матеріали наукового семінару. - Київ, 2006 - С. 72-77.

4) Каневська І.О. Іван Огієнко та Ольгерд Бочковський: ділові контакти в умовах проживання в еміграції / І.О. Каневська // Науковий збірник, присвячений 125-річчю з дня народження митрополита Іларіона Огієнка. - К., 2007. - С. 440-443.

Размещено на Allbest.ru