Готичне письмо у канцелярії львівського магістрату кінця XIV – першої половини XVI ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 930. 272:124 (477. 83-25) "13/15"

Спеціальність 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Готичне письмо у канцелярії львівського магістрату кінця XIV - першої половини XVI ст.

Ільків-Свидницький Микола Мирославович

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Кметь Василь Федорович, Львівський національний університет імені Івана Франка, директор Наукової бібліотеки.

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор Яковенко Наталія Миколаївна, Національний університет Києво-Могилянська Академія, завідувач кафедри історії;

- кандидат історичних наук, доцент Целуйко Олександр Петрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства.

Захист відбудеться "23" червня 2009 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 337.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий "21" травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, професор О.М. Сухий.

Анотація

Ільків-Свидницький М.М. Готичне письмо у канцелярії Львівського магістрату кінця XIV - першої половини XVI ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню готичного письма та його графічних особливостей у канцелярії Львівського магістрату кінця XIV - першої половини XVI ст. Готичне письмо не належало до природних явищ української культури пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, тому воно розглядається у широкому спектрі: ґенеза і специфіка поширення в Західній Європі, проникнення і поширення на українських землях.

Формування української провінції латинського письма проходило через використання готичних курсивів у канцеляріях Галицько-Волинської держави. Розширення видового спектру готичного письма пов'язане з формуванням міських канцелярських форм Львова у другій половині XIV ст. Поряд із використанням традиційних для канцелярій готичних курсивів, міські писарі застосовували книжкові види готичного письма або формували нові еклектичні різновиди з домінуванням книжкової графіки. У XV ст., поряд із книжковими суттєво розширюється використання готичних курсивів, зокрема, з'являється біглий курсив.

Для першої половини XVI ст. характерна подальша еволюція готичних курсивів і напівкурсивів, в результаті чого формуються пізньоготичні форми. Зростає кількість мішаних різновидів готичного письма, де виразно домінують курсивні форми. Ренесансна реформа письма на початку XVI ст. мала спорадичний і несистемний характер. Вона лише сприяла активнішому використанню готико-гуманістичного письма і його стилевих різновидів.

Ключові слова: канцелярія, Львівський магістрат, писар, готичне письмо, види готичного письма, бастарда, курента, нотуля, текстура, фрактура, готичні курсиви, брахиґрафія, декор, експансія культури письма.

Аннотация

Илькив-Свидницкий Н.М. Готическое письмо в канцелярии Львовского магистрата конца XIV - первой половини XVI в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2009.

Диссертационное исследование посвящено комплексному изучению готического письма и его графических особенностей в канцелярии Львовского магистрата конца XIV - первой половины XVI вв. Готическое письмо не принадлежало к природным явлениям украинской культуры позднего средневековья и раннего нового времени. Именно поэтому оно рассматривается в широком контексте: генезис и специфика распространения в странах Западной Европы, проникновение и распространение на украинских землях.

Формирование украинской провинции латинского письма отобразилось в использовании готических курсивов в канцеляриях Галицко-Волынского государства. Расширение спектра видов готического письма связано с формированием городских канцелярских форм Львова во второй половине XIV в. Вместе с использованием традиционных для канцелярий готических курсивов, городские писцы использовали книжные виды готического письма или создавали новые разновидности с доминированием книжной графики. В XV в. вместе с книжными существенно увеличивается использование готических курсивов, в частности возникает беглый курсив.

Первая половина XVI в. характеризуется последующей эволюцией готических курсивов и полкурсивов, в результате чего возникают позднеготические формы. Также возрастает количество смешанных разновидностей готического письма, где отчетливо доминируют курсивные формы. Ренессансная реформа письма в начале XVI в. имела частичный и несистемный характер. Она лишь способствовала более активному использованию готико-гуманистического письма и его стилистических разновидностей.

Ключевые слова: канцелярия, Львовский магистрат, писец, готическое письмо, виды готического письма, бастарда, курента, нотуля, текстура, фрактура, готические курсивы, брахиграфия, декор, экспансия культуры письма.

Annotation

Il'kiv-Svydnyts'kyi M.M. The gothic script in the Lviv magistrate Chancellery late 14 - the first half of the 16th century. - Manuscript.

The dissertation for obtaining the scientific degree the candidate of historical sciences speciality 07.00.06 - Historiography, dzhereloznavstvo and special historical subjects. - Lviv Ivan FrankoNational University. - Lviv, 2009.

The dissertation is devoted to the complex investigation of the Gothic script and its graphic peculiarities in the Lviv municipality chancellery of the end of the XIVth - and the first half of XVI centuries. The Gothic script was not a part of the natural phenomenon of the Ukrainian culture of the late Middle Ages and the Early Modern times, that is why it is studied in the wide spectrum: the genesis and the specialties of extension in Western Europe, penetration and the extension in the Ukrainian lands.

Formation of Latin script of the Ukrainian province took place through the use of gothic cursives in the chancelleries of Galician-Volyn state. Expansion of the specific spectrum of Gothic script is related to formation of Lviv chancellery forms in the second half of the XIVth century. The growth of archive of the recipient entailed the city chancellery entry book registration. As a chancellery was formed not earlier than in 1359-1360th, the beginning of introduction municipality books that were not saved until our time can be bound to this date. Considering the cultural and institutional ties of Lviv and Krakiv it is possible to suggest that the Krakiv city chancellery influenced and determined at the beginning stage the specific of the Council scriptury script as well as Lviv city chancellery as a whole. At the basis of comparative material it is hypothetically possible to talk about the Latin script of the not preserved city books: texture in various stylistic variations, mixed varieties of Gothic script, combining the features of the bookish and diplomatic style calligraphic chancellery script, easy script and semiscript.

In 80th of the XIV th century using traditionals for the chancelleries Gothic script, city clerks used book types of the Gothic script or formed new eclectic varieties with book graphic arts prevailing. Textura and bastarda taking into account the mixed kinds on there basis were the most widespread among book kinds. In the XVth century the use of the Gothic script broadens substantially, in particular, next to a book a Gothic cursives appears. Careless and current cursives as well as the stylistic variations of bastarda dominate. The book standards of the Gothic script under the necessities of city chancellery adopted duct of rapid office script, keeping the morphology. The Lviv chancellery slowly reacted to the systemic changes in the morphological structure of the Latin script, which started at the end of the XIVth century and lasted up to XV-XVIIth centuries. The characteristic feature of the first half of the XVIth century was the subsequent evolution of the Gothic script and semiscript that resulted into the formation of the Late Gothic forms. The amount of the mixed varieties of the Gothic script with the dominant italic forms grows. The Lviv clerk school characteristic feature was a different types the Gothic script suplitivity on the pages of act books.

Under influence of the German Renaissance calligraphy, in first third of the XVIth century dominating positions obtain the notula and kurenta. At the beginning of the XVIth century, the Renaissance script reform was of the sporadic and nonsystematic character. It was only instrumental in more active use of Gothic -humanistic script and its stylistic varieties.

Keywords: chancellery, Lviv magistrate, clerk, Gothic script, Gothic script types, bastarda, kurenta, notula, texture, fracture, Gothic italics, brachygraphia, decor, expansion of script culture.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлюється впливом латинської готичної традиції на формування європейської та, зокрема, української культури; естетичними вартостями готичного письма; станом дослідження в сучасній українській історіографії.

У XII ст. ослабли відносини руських князівств з Візантією, а центр суспільно-політичного та культурного життя був зміщений на захід до Галицько-Волинської держави, яка підтримувала тісніші зв'язки із країнами Західної Європи - Німеччиною, Італією, Угорщиною, Чехією та ін.

Письмо завжди було інструментом поширення і розвитку культури. Власне через готичне письмо українські землі значно активніше залучалися до орбіти західноєвропейської культури. При князівських дворах закладали "латинські" канцелярії, де використовували печатки з латиномовними легендами для зносин із західними державами, писали готичним документальним письмом. Німецька колонізація українських земель супроводжувалася поширенням готичного письма і латинських скрипторіїв, утвердженням німецького права у заснованих громадах. Цей процес активізувався після захоплення у середині XIV ст. земель Галицько-Волинської держави польським королем Казимиром III - саме відтоді німецьке право, західна церковна традиція і латинська писемність стали важливими формуючими факторами у розвитку міської культури Львова.

Важливим аспектом дослідження середньовічної та ранньомодерної української культури є проблема впливу на її формування естетики та стилістики латинського письма і тексту. Багатофункціональність та диференційованість готичного письма у Європі знайшла відображення у співіснуванні численних його видів, більшість з яких використовувалися і при написанні львівських магістратських книг та документів. Естетика та техніко-фізіологічні ознаки письма у Львові XIV - першої половини XVI ст. формувалися під виразним впливом готичної брахиграфії, лігування, готичного декору. Вагомим був і вплив готичної традиції на кириличне письмо - не випадково навіть у першій ґрунтовній періодизації українського скоропису І. Каманіна 1899 р. один із етапів його розвитку у XVI ст. був названий "готичним".

У сучасній українській історіографії практично відсутні дослідження в галузі теорії палеографії як спеціальної історичної дисципліни та, зокрема, специфіки латинського письма.

Якщо для Правобережної України передумови поширення і характер готичного письма на прикладі книг судових канцелярій Київського воєводства Речі Посполитої є певним чином з'ясованими завдяки дослідженню Н. Яковенко, то стосовно теренів Руського воєводства чи, відповідно, його центру - Львова, звідки й починається поширення готичного письма, до цього часу немає жодної публікації. Дотепер латинське готичне письмо канцелярії Львівського магістрату XIV-XVІ ст. не досліджувалося, за винятком єдиного аспекту - системи скорочень і почасти цифрових позначень (у працях Е. Ружицького).

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з науково-дослідницькою роботою над темою "Розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні: теорія та практика" (номер державної реєстрації 0105U004941; 01.01.2005 - 31.12.2008), яка виконується на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - на основі комплексу актових книг і окремих пергаментних документів, зразків книжкового і документального готичного письма реконструювати, проаналізувати і встановити характер та особливості готичного письма в канцелярії Львівського магістрату.

В роботі поставлено завдання дослідити:

- проблему походження готичного письма, сукупності графічних перетворень як фактор впливу на його подальшу еволюцію в курсивних і книжкових формах;

- ґенезу Львівської міської канцелярії як осередку, що творив "львівську провінцію" латинського письма;

реконструювати:

- специфіку львівського письма до 1382 р.;

- характер і особливості готичного письма у канцелярії Львівського магістрату кінця XIV - першої половини XVI ст.;

- напрями експансії готичного письма із західних та центральних регіонів латинського Заходу до Львова;

- культурні осередки і середовища, завдяки яким відбувався процес навчання, трансмісії видів готичного письма в період XIV-XV ст., їх експансія (наприкінці XV ст. поряд із зразками гуманістичного письма);

- особливості готичного декору, специфіку творення брахиграфічної системи, цифрових позначень як складових елементів готичного письма.

Об'єкт дослідження - готичне письмо канцелярії магістрату м. Львова кінця XIV - першої половини XVI ст.

Предметом дослідження є видова специфіка й характер готичного письма в книгах і документах міської канцелярії Львова кінця XIV - першої половини XVI ст., особливості брахиграфічної системи, декору, цифрових позначень, інтерпункції, а також шляхи, центри, соціальні групи причетні до адаптації і функціонування готичного письма.

Хронологічні рамки роботи охоплюють кінець XIV - першу половину XVI ст. Нижня межа зумовлена датуванням найдавнішої збереженої книги Львівської міської канцелярії (1382-1389 рр.). Верхня межа обумовлена поступовим згасанням готичної традиції латинського письма і переходом на гуманістичне письмо, яке в подальшому стало основою формування сучасного латинського письма.

Географічні рамки визначаються накресленими дослідницькими завданнями дисертаційної роботи і охоплюють терени Львова, а також частково територію колишньої Галицько-Волинської держави, що пов'язано з потребою відслідкувати формування традиції латинського письма.

Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є принципи історизму, достовірності, об'єктивності і науковості у висвітленні характеру і специфіки готичного письма у Львівській міській канцелярії. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та описовий, структурно-системний, математичної статистики. Також використано методи палеографічного дослідження: генетичний, моделювання, морфологічний, техніко-фізіологічний, метод ідентифікації почерків Л. Жиліссена.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше в українській історіографії здійснено спробу комплексного дослідження готичного канцелярського письма у міській канцелярії Львова пізнього середньовіччя і ранньомодерного часу. Конкретно-прикладне вивчення регіональної специфіки канцелярського готичного письма покликане заповнити лакуни в історіографії і дати матеріал для теоретичних узагальнень про історію та еволюцію, регіональну специфіку розповсюдження готичного письма на теренах слов'янсько-візантійської культурної традиції. Вивчення всього видового, стилевого багатоманіття готичного письма дасть новий матеріал для вироблення усталеної номенклатури і класифікації латинського письма. У роботі зроблено спробу нової класифікації системи скорочень, прослідковано специфіку брахиграфічної системи, яку використовували писарі у канцелярії львівського магістрату, укладено словник скорочень, який кількісно і якісно відрізняється від попередніх загальних словників.

Практичне значення роботи. Проаналізований фактичний матеріал і здійснені на його підставі теоретичні узагальнення можуть бути використані при подальшому вивченні порушеної теми, дослідженні другого періоду функціонування латинського письма у канцелярії львівського магістрату XVI-XVIII ст., написанні узагальнюючих праць з історії латинського письма на західноукраїнських землях, підготовці словника скорочень, публікації палеографічних альбомів і ілюстрованих каталогів, укладенні навчальних і навчально-методичних посібників, підготовці спеціальних та нормативних курсів зі спеціальних історичних дисциплін, зокрема палеографії, історії книго писання, історії освіти, історії культури.

Апробація результатів дослідження здійснена шляхом обговорення окремих розділів дисертації на засіданнях кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Головні тези дисертації представлені у доповідях на звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2005), XVIII і XIX сесіях Наукового Товариства імені Шевченка (Львів, 2007, 2008), VIII Міжнародній науковій конференції "Львів: місто - суспільство - культура" (Львів, 2006), польсько-українській науковій конференції "Уряди влади, самоврядні і церковні органи і їх канцелярії на польсько-руському етнічному і культурному пограниччі до 1914 р." (Люблін-Окунінка [Республіка Польща], 2007), IX Міжнародній польсько-українській науковій конференції "Львів. Місто - суспільство - культура" (Краків (Республіка Польща), 2008).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у семи статях, з них 5 у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена метою, завданням та характером дослідження, в основу якого покладено проблемно-хронологічний принцип. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 351 сторінку, з них основний текст займає 199 сторінок, список використаних джерел і літератури - 380 позицій.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, вказано хронологічні межі, методологічні принципи, окреслено наукову новизну та практичне значення дисертації.

У першому розділі "Джерела та історіографія проблеми", який складається з двох підрозділів, висвітлено стан наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження.

У підрозділі 1.1. Характеристика джерельної бази охарактеризовано джерельну основу дисертаційного дослідження - комплекс актових книг та окремих документів, що з'явилися в результаті діяльності міської канцелярії Львова у досліджуваний період. У переважній більшості вони відклалися в фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (ф. 52 "Магістрат міста Львова", ф. 131 "Колекція грамот на пергаменті"). Більшість з них, за винятком чотирьох актових книг, є неопублікованими. Всього опрацьовано 25 актових книг.

Актові книги проаналізовано за такими складовими: формат і матеріал, зошити і лінування, письмо і мова, оправа, стан збереження. Актові книги кінця XIV-XVI ст. були двох форматів - малого фоліо і так званого "дуткового" ("folio fracto"). Для запису важливих офіційних рішень використовувався пергамент. Поточні справи, які вносилися до книги вписів, фіксувалися на папері. Книжковий блок актових книг складався з так званих "секстерніонів". Дві книги XV ст. і окремі з XVI ст. мають лінування чорнилом. Одна книга містить наколи. Провідним типом латинського письма у кінці XIV - першій половині XVI ст. було готичне. У вжитку були курсиви і мішані різновиди, де перепліталися курсивні і книжкові елементи. Вживання книжкових видів готичного письма в тексті є рідкісним випадком. У першій половині XVI ст. вживалися пізньоготичні курсиви, готико-гуманістичне, фінансове, ранньогуманістичне письмо. Кількість почерків у книгах нестабільна. Переважно книга писалася кількома писарями, хоча траплялися випадки, коли книга була писана повністю одним писарем. Матеріалом для оправи актових книг міської канцелярії Львова в епоху пізнього середньовіччя і ранньомодерного часу слугували пергамент і шкіра. В книгах зустрічаються регулярні виправлення, закреслення, що було зумовлене специфікою роботи канцеляристів. Після поаркушного вивчення актових книг було здійснено вибірку літер і зроблено їх промальовки чи вирізки з фотокопій, які зведені у таблиці, що слугують підставовою базою нашої палеографічної характеристики. Характерні типи і види готичного письма виокремлено в окремі таблиці.

З документів на пергаменті (ф. 131) до уваги бралися лише укладені та ухвалені Радою і Лавою. З них документів Ради - 15, Лави - 15, два документи ухвалені спільно. На звороті пергаментних документів завжди коротко нотувалася суть справи, вказувалися ключові особи справочинства. Формат грамот змінювався, що напряму залежало від змісту, призначення і обсягу писаного тексту. У XIV-XVI ст. документи писалися двома мовами: латинською і старонімецькою. Письмо грамот готичне, ранньогуманістичне і готико-гуманістичне.

Окремі матеріали взято з фонду 138 (К. Бадецький). Незначна частина окремих документів за XIV - першу половину XVI ст. зберігається також у Головному архіві давніх актів у м. Варшаві (AGAD). До порівняльного палеографічного аналізу ми залучили дві актові книги з канцелярії Старої Варшави, за 1474-1528 і 1528-1543 рр. Для аналізу готичного письма Львівської міської канцелярії кінця XIV ст. залучено також найдавнішу збережену міську книгу Кракова за 1300-1375 рр. (Державний архів у м. Кракові). З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка використано два ілюмінованих кодекси: XI-XII ст. ("Opera Sancti Ambrosii"), XIV ст. ("Martini Poloni Chronicon") для порівняльного аналізу готичного декору книг та ґенези готичного письма.

Другу групу джерельної бази складають опубліковані видання і документи. У серії "Історичних пам'яток Львова" А. Чоловський видав чотири актові книги Львівської міської канцелярії: 1) книга протоколів уряду Ради і Лави за 1382-1389 рр.; 2) книга прибутків і видатків міста за 1404-1414 рр.; 3) книга прибутків і видатків міста за 1414-1426 рр.; 4) індукти неспірних справ міського Лавничого суду за 1441-1448 рр. Для характеристики формування Львівської міської канцелярії та її письма використано окремі томи "Актів гродських і земських", "Привілеї міста Львова" (XIV-XVIII ст., Т. I.).

Серед опублікованих джерел палеографічного характеру слід вирізнити альбоми і коментовані каталоги зразків письма: Е. Шательона, М. Пру, Дж. Маццолені, С. Кжижановського ("Specimina Paleographica"), К. Фаульмана, Й. Кірхнера, Ф. Функе, Г. Ліфтінка, С. Пташицького, А. Петрова. Також використані факсиміле письма, уміщені в окремих або серіальних виданнях: зразки давнього письма (Варшава, 1839), Євангеліарій (початок XVI ст.), перший том "Каталогу датованих рукописів" Ш. Самарана і Р. Марішаля, "Codices Latini Antiquiores" (Т. II).

Історіографія. Враховуючи багатоаспектність теми, було обрано проблемно-хронологічний підхід. Усю сукупність праць можна звести до двох великих груп: 1) канцелярія; 2) готичне письмо. В межах першої групи проаналізовано статті та монографії, довідково-інформаційні та синтетичні праці.

В українській історичній науці проблематика міської канцелярії (на прикладі канцелярії м. Києва) розроблена слабко. Чималим доробком у цій сфері може похвалитися польська наука, де проблема дослідження судово-адміністративних канцелярій є одним з провідних питань дипломатики та архівознавства, документознавства, просопографії, палеографії. У синтетичних працях С. Кентжинського, К. Малечинського, М. Бєлінської, І. Радтке, С. Навроцького розглядалися питання термінології, ґенези міських канцелярій, особливості їх документації. Характеристика документації міських канцелярій та її змісту висвітлена в низці монографій і статтях Б. Вирозумської, М. Фрідберґа, І. Радтке, М. Бєлінської, А. Гонсіоровського, Г. Піскорської, М. Станкової, М. Трояновської, К. Бобовського, В. Корти, З. Гурського, Я. Лосовського, Я. Тандецького.

Історіографія готичного письма розглянута за кількома проблемами: 1) походження готичного письма; 2) видові і графічні особливості; 3) декор; 4) львівський контекст готичного письма.

У пункті про письмо ранньомодерного часу аналізується історіографічний доробок про особливості латинського письма, передусім XVI ст. В першій половині XVI ст. готичне письмо Львівської міської канцелярії співіснує з мішаним готико-гуманістичним типом, фіксуються спроби ренесансної реформи письма (більше відома як гуманістична), до використаного комплексу наукової літератури залучено публікації по гуманістичному письмі.

Практично всі аспекти дослідження готичного і новочасного письма відображено у ряді праць загального характеру: О. Добіаш-Рождественської, О. Люблінської, В. Семковича, А. Ґєйштора, С. Порембського, Ю. Шиманського, Г. Фрідріха, А. Гущави, Ф. Музіки, В. Новака, Т. Шанто, М. Пру, Ж. Стієннона, К. Фаульмана, Ф. Ляйста, Ф. Стеффенса, В. Ваттенбаха, Б. Бішоффа, А. Капра, К. Шнайдер, Ч. Паолі, Дж. Ченчетті, Г. Ферстера.

Походження готичного письма і досі залишається однією з найдискусійніших проблем латинської палеографії. Існуючі концепції можна поділити на три умовні групи: історично-еволюційну, культурно-соціологічну і синтетичного підходу. Вивчаючи готичне книжкове і канцелярське письмо, їх взаємодію, неможливо оминути цю проблему, оскільки формування класичних рис готичного письма завершується у XIII-XIV ст.

Видова і графічна специфіка готичного книжкового і канцелярського (документального та актового) письма досліджувалася у спеціалізованих публікаціях: К. Вемера, В. Романової. Проблему виникнення готичного курсиву та його графічні особливості вивчали Л. Кісельова і Ж. Стієннон. В 50-х роках XX ст. з'явилися "Студії до історії готичного документального письма" В. Гайнемеєра. Чеський палеограф П. Спунар присвятив низку публікацій бастарді. Російська дослідниця Т. Таценко досліджувала специфіку німецьких готичних курсивів XV-XVIII ст., залучаючи до аналізу трактати з каліграфії. Одна з публікацій Я. Кашпара, присвячена нотулі перегукується із публікацією Т. Таценко. Також слід згадати доробок Б. Кюрбіс, А. Ґєйштора, О. Мазаля. У пункті про особливості декору готичного письма слід виокремити праці І. Сулковської-Курасьової, О. Мазаля і А. Ґєйштора.

Початок дослідженню латинського готичного письма на українських землях поклала публікація Е. Ружицького про скорочення XIII-XVI ст. Окрім скорочень, в поле дослідницького зацікавлення Е. Ружицького потрапили також цифри львівського латинського письма. З'ясування автором специфіки написання римських цифр дозволило виправити помилки А. Чоловського і видавців III тому "Актів гродських і земських".

Перші повноцінні дослідження латинського письма у всіх його аспектах започаткувала Н. Яковенко. Її дисертація і декілька публікацій присвячені палеографії латинського ділового письма Правобережної України другої половини XVI - першої половини XVII ст. Н. Яковенко слушно підмітила, що актові книги є своєрідним індикатором рівня проникнення латинського письма в українські канцелярії. У 1989 р. у Києві вийшла книга, присвячена історіографії і теорії допоміжних історичних дисциплін. Н. Яковенко написала розділ з латинської палеографії. Авторка наголосила на унікальності культурної спадщини України, оскільки тут перетиналися, співіснували і взаємовпливали одна на одну дві мовні й писемні системи - кирилична і латинська. У 1988 р. Н. Царьова опублікувала проект видання палеографічного альбому латинського скоропису XIV-XVII ст. Побіжно питання взаємодії українського кириличного (скорописного) і латинського письма у Львові висвітлила П. Захарчишина у 1964 р. Проблема взаємовпливів кириличної і латинської систем була заторкнута також у нарисі В. Фрис про кириличну рукописну книгу.

Глибоке вивчення латинської культури на теренах України є надзвичайно актуальною потребою української національної науки. Ґрунтовне палеографічне вивчення латиномовної продукції судово-адміністративних канцелярій дозволило б заповнити білі плями в розвитку спеціальних історичних дисциплін на Україні.

В дисертаційному дослідженні велика увага приділяється скороченням у готичному письмі. Було проаналізовано існуючі в історіографії підходи до розуміння стратифікації брахиґрафічної системи. Ведучи мову про історіографію письма ранньомодерного часу, варто відзначити теоретичні публікації К. Півеца, О. Люблінської. В Польщі і Чехії з'являються нариси, низка статей К. Ґурського, Я. Словінського та Я. Кашпара про місцеву специфіку латинського письма. До найважливіших публікацій Я. Словінського слід віднести: 1) гуманістичне письмо в середовищі Краківського університету XV ст.; 2) пробації пера в палеографічних дослідженнях; 3) навчання письма в торунських школах XVI-XVIII ст. Російський вчений В. Малов проаналізував розвиток французького письма XVI-XVIII ст. на основі трактатів з каліграфії.

Розробка морфологічного методу дослідження письма дозволила детальніше розкрити техніку і морфологію письма. До даного напрямку належать праці О. Гурма, Ж. Маллона, Р. Марішаля і Ш. Перра. У другій половині XX ст. основоположні параметри морфологічного методу були наповнені математичним і статистичним змістом, що було пов'язане з розробками по ідентифікації почерків Л. Жиліссена, Е. Орнато, Л. Кісельової. У напрямку розробки методики ідентифікації письма працювали П. Канар, Ж. Уі, Е. Орнато, П. М. Жіль, В. Мажуга, В. Шльогль, К. Бобовський, Я. Словінський.

Проблемами номенклатури і типологізації готичного і новочасного латинського письма займалися Г. Ліфтінк, Ї. Пражак, Дж. Бателлі, Я. Кашпар, С. Поляк. Праці закордонних вчених Ф. Рьоріґа, І. Хайналя, Г. Самсоновича і Б. Кюрбіс репрезентують напрямок соціології письма, тобто аналізують поширення письма, особливості його формування через призму соціальних груп та інституцій, які є його творцями чи активними споживачами.

У другому розділі "Походження готичного письма, його проникнення і поширення на українських землях", який складається з трьох підрозділів, проаналізовано процес виникнення готичного письма, його причини, графічні прототипи, хронологія і географія. В окремих пунктах розглядається його поширення і проникнення на українські землі.

Від середини XI ст. в житті середньовічного жителя Європи розпочалася динамічна трансформація - в суспільній, культурній, релігійній, політичній, правовій і економічній сферах, яка на повну силу реалізувалася у XII ст. і знайшла своє відображення в новій рецепції філософії Арістотеля, античної діалектики, римського права, зростання шкільництва, появі університетів, розвитку міст. Тогочасна схоластика заклала підставове розуміння навколишнього світу, витворилася "готична естетика" і світоглядна канва, які стали засадничими для формування готичного мистецтва і нового типу письма. У XIII ст. схоластична філософія Бонавентури і Томи Аквінського сформувала засади інтелектуальної тотожності готичного вираження: письмо - архітектура - художнє мистецтво. "Готична естетика" Бонавентури, сприяла утвердженню і остаточному оформленню готичного письма, спричинила інтелектуальні, уявні паралелі писарів з готики - устремління до витягування літер, їх стиснення, що відповідало функції письма, яке обслуговувало Слово Боже. Паралель між готичною архітектурою і світобудовою ґрунтувалася на вченні Томи Аквінського, що продуктивно використали в університетських і церковних скрипторіях у пошуках нових графічних форм.

Витворення готичних літерних форм вимагало вироблення нової графічної канви. Калам не мав тієї швидкості, гнучкості, аби забезпечити втілення "готичної естетики" - рельєфу, зламу елементів, звуження і витягування елементів, їх злиття. Тому в XI ст. відбулися зміни у техніці письма. Калам замінено на пташине перо, яке дозволяло поліпшити динаміку письма за рахунок його еластичності, швидкості і слухняності руху пальців пишучого. Перо було зручніше в обробці, моделюванні писарем заточки, надаючи літерам необхідного вигляду. Дослідники А. Ґєйштор, В. Семкович зауважили, що зміна проходила від скісного калама чи пера до пласко заточеного. Але косий зріз пера відповідав новим каліграфічним вимогам не менше, ніж плаский. Пізніше, перо з пласким зрізом використовувалося для якогось конкретного різновиду готичного письма, що визначалося естетичними характеристиками форм літер. До змін у техніці письма польський дослідник А. Ґєйштор додавав зміну положення матеріалу письма по відношенню до пишучої людини: з похилого на горизонтальне. Можливо така практика і мала місце, але аналіз середньовічної іконографії показує протилежне - матеріал письма, на якому писар пише готичним письмом все таки розміщений з нахилом до нього, а не горизонтально. Також однією з наслідкових причин формування готичного письма називають його економність стосовно матеріалу письма - пергаменту.

На думку представників санкт-петербурзької школи латинської палеографії в період формування готичного письма існувала проблема його дефіциту. Як головний аргумент наводять факт наявності тогочасних палімпсестів. Адже на момент появи готики (XI ст.) провідними осередками письма були монастирські скрипторії й канцелярії церковних та світських можновладців. Решта населення була неписьменна, тобто, сумнівно, щоб проблема нестачі пергаменту постала так гостро. Іншою стороною нестачі пергаменту була обмежена кількість худоби з шкіри якої виготовляли пергамент. Практика палімпсестів швидше свідчить про турботу монаших орденів за втаємничення знань чи "безбожних ідей" античних авторів. Така практика була "богоугодною" справою, оскільки на місці твору грецького чи римського автора поставав молитовник або євангеліє.

Графічною основою виникнення готичного письма був каролінзький мінускул. Але графічними прототипами, на основі яких проходило моделювання нового типу письма стали окремі національні типи латинського письма: острівне (англосаксонський й ірландський мінускул), беневентанське і північно-італійське (ломбардське). Перехід від каролінзького мінускула до готичного письма розпочався в першій половині XI ст. і завершився у XII ст. Цей процес проходив нерівномірно у регіонах Західної Європи. Найшвидше і найбільш послідовно він протікав на теренах Північної Франції, Фландрії, Англії, Німеччини, повільніше на землях Італії, Іспанії.

Поширення латинського письма на українські землі можна спостерігати у часи Галицько-Волинської держави. У першій половині XIV ст. окрім латиномовних документів, адресованих за кордон, виходять латиномовні документи внутрішнього вжитку - Лева (1301 р.), Андрія і Лева Юрійовичів (1316 р.), Андрія Юрійовича (1320 р. - 2), радників і громади м. Володимира (1324 р.), Юрія Тройденовича (1325 р., 1327 р., 1334 р., 1335 р., 1339 р.), Дмитра Дядька (Дедька) (1341 р.), які писані різновидами готичного курсиву.

Після захоплення 1340 р. Казимиром III Львова латиномовні документи активніше входять в життя українських земель. Протягом 40-50-х років XIV ст. триває процес творення міської канцелярії. Станом на 1360 р. ми можемо говорити про повноцінне оформлення канцелярії Львівського магістрату. Скрипторії війта і Ради, канцелярія магістрату використовували, а вже потім розвивали і вдосконалювали взірці, запозичені ззовні, зокрема з королівської канцелярії. Зокрема, раєцька грамота 1359 р. писана регуляризованим канцелярським курсивом, який має тісний генетичний і морфологічний зв'язок із письмом дипломів короля Казимира.

Формування архіву отримувача міської канцелярії зумовило оформлення книги вписів, на основі якої можна вести мову про характер готичного письма. Найдавніша збережена книга Львівського магістрату за 1382-1389 рр. в дійсності не є найдавнішою. Ми маємо ряд достовірних джерельних свідчень про існування книг Львівського магістрату до 1382 р. - початок ведення книг був синхронним утворенню самої канцелярії, тобто не раніше 1359-1360 рр. Б. Дудік у своїй праці "Архіви в Королівстві Галичиниі і Володимирії" вказав дату 1360 р., як початок ведення окремого корпусу книг - "Libri dominiorum". Враховуючи культурний та інституційний зв'язок Львова з Краковом, можна припустити, що Краківська міська канцелярія також впливала і визначала на початковому етапі специфіку письма скрипторію Ради, а потім і Львівської канцелярії вцілому. Однозначно твердити про безпосереднє запозичення і вплив традиції латинського письма Краківської міської канцелярії не можна. Можна вести мову про певний невеликий вплив у загальній палітрі центрів, які задавали тон у формуванні писарського канону Львівської міської канцелярії. Натомість, мовні паралелі, які зауважив М. Кавчинський дозволяють припустити потужний вплив графічних шкіл Саксонії, Сілезії, надрейнських територій. На основі порівняльного матеріалу ми гіпотетично можемо говорити про латинське письмо не збережених міських книг: текстура у різноманітних стилістичних варіаціях, мішані різновиди готичного письма, де поєднувалися риси книжкового і дипломатичного письма, каліграфічний канцелярський курсив, легкий курсив і напівкурсив.

У третьому розділі "Готичне письмо кінця XIV-XV ст. у канцелярії магістрату м. Львова", який складається з чотирьох підрозділів, комплексно досліджено графічну специфіку, видовий спектр готичного письма, шляхи його експансії та соціальні групи і центри, через які відбувалася трансмісія письма. готичний письмо канцелярія латинський

Писарі міської канцелярії кінця XIV ст. використовують книжкові види готичного письма, поряд із канцелярським курсивом, але з домінуванням книжкових видів. Найбільш відчутними були впливи текстури, що відобразилося на графіці каліграфічного і регуляризованого курсивів. Винятком є бастарда - універсальний вид готичного письма - від суто книжкових національних варіантів до канцелярських (каліграфічних і поспішних). Вживання писарями бастарди є дуже показовим фактом, адже цей вид готичного письма витворився наприкінці XIV ст. у багатьох країнах Європи і одразу ж був апробований у Львівській міській канцелярії. У відсотковому співвідношенні текстура займала близько 50% письма найдавнішої книги м. Львова, бастарда разом із перехідними видами від курсиву - 30%, регуляризований і каліграфічний курсиви - по 5%, регуляризований курсив під впливом куренти - 5% і курента - 5%.

У XV ст. спектр книжкових видів готичного письма канцелярії м. Львова у кількісному відношенні помітно зростає. У той же час розширюється вжиток канцелярського курсивного письма - з'являються біглі і недбалі курсивні зразки, які поряд з стилістичними різновидами бастарди займають домінуючі позиції. Праця в канцелярії потребувала швидких темпів письма, тому книжкові взірці у книгах міської канцелярії зберігаючи свою морфологію, часто переймали дукт швидшого канцелярського письма. Наслідком цих експериментів стала поява різновидів текстури під впливом курсиву. Також у вжитку була курента і нотуля, які однак не здобули такої популярності як курсиви і різновиди бастарди. В нотулі і куренті поєднувалася петлистість канцелярського письма з гострокутними, ламаними елементами книжкової готики.

У другій половині XV ст. у книгах міської канцелярії курсиви займають більше 53% від усіх інших видів письма. Домінує регуляризований курсив, який за спостереженнями палеографів використовувався для більшості офіційних документів. Біглий курсив трохи поступається за частотою вживаності регуляризованому, але займає значний сегмент письма актових книг. При написанні заголовків використовувалися виключно книжкові види готичного письма, зокрема текстура, текстура з подвійним зламом, текстура під впливом бастарди, ротунда з впливами текстури, фрактура, уформована бастарда. Найголовнішою особливістю фрактури, якої вживали львівські міські писарі були оздобні аспекти цього виду готичного письма, його каліграфічність, вишуканість і ускладненість морфологічної структури літери.

Письмо в епоху пізнього Середньовіччя стає знаряддям суспільної трансмісії і комунікації, інструментом духовної культури. Експансія культури письма стала можливою завдяки інтенсифікації публічно-правового, господарського і релігійного життя. На основі джерельного матеріалу можна виділити такі шляхи, через які відбувалася експансія культури письма до Львова у XIV-XV ст.: 1) торгівля світською і церковною рукописною книгою; 2) міграція міщан із теренів Священної Римської Імперії і західних теренів Польського королівства; 3) середовище писарів: міської канцелярії, публічних нотаріїв, так званих писарів катедралізів, ілюмінаторів, інтролігаторів, які переписували на замовлення і оздоблювали книги, навчалися за кордоном чи походили з інших теренів; 4) канцелярії світської влади (польська королівська канцелярія), львівська парафіяльна, а пізніше кафедральна школа, середньовічні європейські університети (особливо Краківський), міста - центри культури, освіти, дипломатичних зносин, які ставали ретрансляторами зразків письма, зокрема згадуваний Краків, Познань, міста Сілезії.

У четвертому розділі "Готичне письмо першої половини XVI ст. у канцелярії магістрату м. Львова", який складається з п'яти підрозділів, проаналізовано графічну еволюцію і видовий спектр готичного письма, початки ренесансної реформи письма у канцелярії Львівського магістрату.

Готичне письмо у канцелярії львівського магістрату у першій половині XVI ст. трансформувалося у ряд різновидів в руслі каліграфічних тенденцій латинського Заходу зламу XV-XVI ст. Це, передусім пізньоготичне, готико-гуманістичне письмо. У першій половині XVI ст. готико-гуманістичне письмо не дістало такого розповсюдження, як у другій його половині. Канцелярія м. Львова повільно реагувала на системні зміни у морфологічній структурі латинського письма, які розпочалися наприкінці XIV ст. і тривали протягом XV-XVII ст. Спроби реформи готичного письма під впливом ренесансних віянь у канцелярії львівського маґістрату фіксуються ще 1503 р. На тридцяти восьми аркушах один із львівських писарів спробував писати новим типом письма, спочатку з симбіозом готичних елементів, а потім виразним напівкурсивним ранньогуманістичним мінускулом. Ранньогуманістичний курсив зустрічається ще 1513 р. у пергаментному документі, який видала Лава. У ньому помітний вплив норм каліграфії П'єрантоніо Саландо 1485 р. Надалі цього типу письма не вживали і повернулися до різних видів готичного письма, що слід трактувати як інтелектуальну маніфестацію окремої людини. У книгах канцелярії Львівського маґістрату першої половини XVI ст. домінують пізньоготичні курсивні чи напівкурсивні форми із незначними впливами гуманістичного письма. Літери, в яких присутні у переважній більшості готичні риси: i, m, n, h, f, s, t, p, q, c, e, b, g, y, v; частина літер має спорадичні впливи ренесансної традиції (дукт, частково морфологічна структура): u, d, b, y. Індивідуальні почерки урізноманітнювали і поглиблювали поліморфізм малих і великих літер готичного курсивного письма.

В окремий тип можна виділити львівське фінансове письмо, яке почало формуватися ще у XV ст. Його графічною основою стали варіанти пізньоготичних напівкурсивів, курсивів: регуляризований, біглий і недбалий. Фінансове письмо увібрало в себе чимало суто декоративних ефектів книжкового письма, які нерідко могли відповідати рівню кодексових шедеврів.

Характерною особливістю Львівської писарської школи було чергування на сторінках актових книг різних видів готичного письма. В першій третині XVI ст., під впливом німецької ренесансної каліграфії панівні позиції здобувають нотуля і курента. На морфології курсивів відобразили свій вплив кращі зразки готичної книжкової та мішаної каліграфії. Дуже частими є випадки впливу куренти і нотулі на регуляризований курсив. При написанні заголовків використовували тіж книжкові види готичного письма. Певним винятком з цієї норми був каліграфічний готико-гуманістичний напівкурсив.

Окремий пункт присвячено ідентифікації почерків писарів, де на прикладі книги шосового податку за 1535-1544 рр. апробовано методики Л. Жиліссена і Л. Кісельової. Кількісні характеристики літер, наведені в таблицях, при співставленні дозволили виділити п'ять почерків.

Висновки

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення дисертації.

У XIV ст. виділяється "українська провінція" латинського письма. Вона розпочала своє існування у скрипторіях та канцеляріях Галицько-Волинської держави, де побутували переважно канцелярські готичні курсиви - регуляризовані і біглі.

Наступний етап формування "української провінції" латинського письма пов'язаний зі Львовом і територією Руського воєводства, зростанням ролі міста як важливого писарського осередку. У 1353-1360-х роках активно формується Львівська міська (магістратська) канцелярія, середовище і документація якої склали наступний етап історії "української провінції" латинського письма. Здійснено реконструкцію типів і видів латинського письма, які застосовувались до 1382 р. (відколи збережений комплекс джерел).

Підґрунтям для гіпотетичної реконструкції письма не збережених книг Львівського магістрату за період до 1382 р., слугували поширені у цей час основні типи і види готичного письма. Це, насамперед, текстура у різноманітних стилістичних варіантах, мішані різновиди готичного письма, де поєднувалися елементи книжкового і дипломатичного письма, каліграфічний канцелярський курсив, готичне письмо з тенденцією до курсиву і півкурсиви. В кінці XIV ст. поряд з канцелярським курсивом помітна схильність писарів до книжкових видів. Особливою популярністю користувалася бастарда, яка варіювала в межах каліграфії і рівня біглості. Бастарда дуже добре надавалася до використання у канцеляріях, оскільки характеризувалася більшою біглістю написання, курсивними формами деяких літер.

У канцелярії Львівського магістрату вживалися готичні курсиви: регуляризований і каліграфічний. У цілому ряді випадків на курсивах відобразилися впливи інших видів готичного письма, зокрема куренти. Найбільший вплив на актове письмо канцелярії Львівського магістрату в кінці XIV ст. мала текстура (вид готичного книжкового письма), що особливо яскраво відобразилося на морфології каліграфічного курсиву.

У XV ст. спостерігається - зростання вжитку як курсивного, так і книжкового письма. Тоді ж з'являється біглий курсив. Для письма заголовків використовувалися виключно книжкові види готичного письма: текстура в чистому вигляді і з впливами фрактури в дукті окремих літер, уформована бастарда з локальними впливами фрактури. Рідкісним явищем в заголовках є курсив. Головною особливістю фрактури, якої вживали міські писарі Львова були оздобні аспекти цього виду готичного письма. Щоб писати цим видом письма потрібні були чималі здібності, вишкіл, практичний досвід, просторова уява і точність.

Встановлено домінування канцелярських різновидів готичного письма у другій половині XV ст.

Львівська міська канцелярія швидко реагувала на новинки у сфері письма. В актових книгах було застосовано практично всі різновиди готичного письма. У Львові віддавна була потужна німецька колонія, а у всіх самоврядних органах Львова кінця XIV ст. урядували іноземці, зокрема німці, які мусіли бути обізнані з усіма різновидами латинського готичного письма. Перманентна міграція міщан з різних куточків Королівства Польського і Священної Римської Імперії підтримувала процес експансії культури письма на Схід. Наявний комплекс джерел дозволив автору виділити шляхи експансії культури письма до Львова у XIV-XV ст.

У першій половині XVI ст. готичне письмо Львівської міської канцелярії переживало трансформацію в руслі каліграфічних тенденцій латинського Заходу на зламі XV-XVI ст. У цей період готичне письмо активно співіснує і взаємодіє з гуманістичним. Результатом такої взаємодії було утворення мішаного типу - готико-гуманістичного письма. Ці провідні тенденції знайшли своє відображення в актовому і документальному письмі Львівської міської канцелярії. У XVI ст. для міської канцелярії характерне повільне, неспішне реагування на системні зміни у морфології латинського письма, які тривали протягом XV-XVI ст. Спроби реформи готичного письма під впливом ренесансних віянь фіксуються ще 1503 і 1504 р., але системного продовження ці спроби не мали. Канцелярія магістрату була консервативною установою, готичні форми львівського письма мали свою глибоко індивідуальну морфологію.

Декор готичного письма добре представлений у XV ст. За складністю і естетичною стороною виконання він поділяється на: 1) простий; 2) складний; 3) художній. У другій половині XV ст. книжкове готичне письмо продовжувало активно впливати на актове і документальне через ініціали. Серед знаків скорочень (брахиґрафічної системи) домінують суспенсії. Другим видом є контракції, змішаний тип (при скороченні слова застосовано і контракцію і суспенсію); менш вживаними є спеціальні знаки, котрі більше вживаються у поєднанні з іншими типами скорочень. Специфічно вживаним видом є "священні імена" ("nomina sacra"), які вживаються переважно у заголовках справ, інципітах. Найбільш поширеною цифровою системою є арабська. Римська система майже виключно вживається в датах, поперемінно з арабськими цифрами; на позначення грошово-лічильних одиниць використовуються арабські цифри.

Канцелярія магістрату була консервативною установою, форми львівського письма мали свою глибоко індивідуальну морфологію, які розвивалися в руслі готичної традиції.