Вплив підприємницької діяльності на соціальне розшарування селянства Донбасу у 20-і рр. ХХ ст.

· у Донбасі відбувався процес, який робив село середняцьким. Політика правлячої партії заохочувала розвиток трудового середняцького господарства, але не давала можливості перерости такому господарству в куркульське. Загалом селянству було надано можливість вільно господарювати, працюючи на себе, розгортати приватну ініціативу та підприємницьку діяльність, що призвело до інтенсифікації процесу соціального розшарування селянського населення і складання на цій основі його основних груп: сільської буржуазії - куркульства, середнього селянства та сільської бідноти; найбільш чітко класове розшарування знайшло свій прояв у диференціації селянських господарств за фактичною площею посівів;

· помітну роль у процесі соціального розшарування селянства Донбасу відігравали оренда землі, наймання робочої худоби, сільськогосподарського реманенту та робочої сили, що співіснували в українському селі. Здавання землі в оренду концентрувалося на бідняцькому полюсі. Біднота, не маючи живого та мертвого реманенту, за тяжких умов існування, змушена здавати землю в оренду, що було для неї одним із найважливіших джерел виживання. Оренда землі ставала важливою для середняцьких та заможних господарств, котрі володіли засобами виробництва в надлишку; вона слугувала розширенню та покращенню господарств, стимулювала посилення їхньої економічної заможності. У такому випадку оренда бідняцьких селянських земель носила підприємницький характер і являла собою джерело накопичення. Розмір орендних угод, кількість орендарів мали в Донецькій губернії виразний, чіткий характер та свідчили про широкий розвиток орендних відносин;

· маючи певну монополію на засоби виробництва та використовуючи у формі «відробіток» працю наймитів, частина селянства збільшувала сільськогосподарське виробництво, привласнювала додаткові кошти, визначаючи таким чином своє місце серед заможного селянства. У свою чергу відсутність засобів виробництва, загальний рівень матеріального добробуту бідняцького двору не дозволяли йому вести самостійного господарства. Це й визначало залежний характер відносин із заможним селянством з приводу здавання-оренди землі, засобів виробництва та здавання-найму робочої сили;

· економічна несталість бідняцького господарства породжувала підвищену соціальну мобільність селянської бідноти, її відхідництво, роботу за наймом, часткову пролетаризацію. Одним із наслідків легалізації оренди землі та найманої праці в сільському господарстві стало формування батрацтва, яке жило виключно за рахунок продажу своєї праці;

· у другій половині 20-х років комуністична партія здійснювала адміністративні та економічні фактори впливу, спрямовані на обмеження та фізичне усунення приватника з усіх галузей народного господарства. Зловживання місцевих органів влади, намагання вислужитись, особиста матеріальна зацікавленість посилювали загальнодержавну тенденцію, спрямовану на ліквідацію заможних господарств;

· у зв'язку зі згортанням непу, початком розкуркулювання та колективізацією сільського господарства позитивні тенденції розвитку українського села, в якому домінувало середняцьке та заможне господарства, поступово скорочувалися та були свідомо зведені нанівець більшовицьким режимом. Політика обмеження і витіснення капіталістичних елементів, яка здійснювалася в 1928-1929 рр. з наростаючою силою, внесла істотні корективи в соціальний склад селянства;

· індустріальна направленість Донбасу відбилася певним чином на повсякденному житті селянства. Селяни-відхідники швидко пристосовувалися до міського життя, з ними відбувалися зміни щодо побуту, зовнішнього вигляду, поведінки тощо. Це сприяло тому, що донбаське село відрізнялося від сіл інших регіонів України. Загалом на селі не вирішувалися ані культурні питання, ані вкрай необхідні медичні та освітні. Стрімко погіршувалося життя батрацтва та сільської бідноти. Одночасно спостерігалася інша картина щодо становища заможних, котрі навіть вулиці забудовували окремо, споруджуючи кам'яні під черепицею хати, влаштовуючи побут. Вони мали не тільки робочий, але й святковий одяг, володіли сільськогосподарською технікою тощо. Але водночас перебували у постійному страху перед загрозою розкуркулення та виселення. Політичні, економічні, адміністративні утиски, залякування, шантаж, зловживання чиновників повертали селянську свідомість до збережених у пам'яті років «воєнного комунізму», сіяли розпач та апатію, небажання будувати далі своє господарство.

Аналіз змісту політики більшовиків щодо соціально-економічних процесів у селах Донбасу протягом 20-х років ХХ ст., позитивні та негативні наслідки її реалізації дають підстави обґрунтувати деякі практичні рекомендації, які у визначеній мірі сформульовані у висновках дисертаційного дослідження. Виходячи з нагальної потреби реформування сучасного сільського господарства, що практично постійно знаходиться в кризовому стані, вказується на необхідність приділення більшої уваги з боку держави як організації сільськогосподарського виробництва, так і вирішенню життєво-необхідних соціальних проблем сільського населення. Зокрема, сільське господарство потребує розробки та реалізації цільових програм, що мали би передбачити значну державну допомогу, збільшення капітальних вкладень, надання селянству довгострокових доступних кредитів, забезпечення сільськогосподарськими машинами і технікою, регулювання цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, максимальне наближення товаровиробника до ринку тощо. Вкрай необхідними є соціальні програми щодо поліпшення життєвих умов на селі, влаштування сфери побуту, послуг, вирішення медичних, освітніх, культурних проблем селянства тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Тарасенко Л.Б. Соціальне розшарування українського села та розвиток підприємництва у 1921-1929 рр.: історіографія проблеми / Тарасенко Л.Б. // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 12.1. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. - С. 75-83.

2. Тарасенко Л. Соціальне розшарування українського села та розвиток підприємництва у 1921-1929 рр.: огляд джерел з проблеми / Лідія Тарасенко // Історія української науки на межі тисячоліть: збірник наукових праць. Вип. 30. - К., 2007. - С. 219-224.

3. Тарасенко Л.Б. Взаємовплив соціального розшарування українського села та розвитку приватного підприємництва у 1921-1929 рр. / Тарасенко Л.Б. // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 18. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. - С. 195-204.

4. Тарасенко Л.Б. Соціальне розшарування селянства Луганського округу в роки непу (1921-1929 рр.) / Тарасенко Л.Б. // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 19. Частина І. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 188-193.

5. Тарасенко Л.Б. Вплив підприємницької діяльності на соціальне розшарування селянства Донбасу в 20-ті роки ХХ ст. / Тарасенко Л.Б. // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 20. Частина ІІ. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008. - С. 168-176.

6. Тарасенко Л. Голоди першої половини 20-х років ХХ століття у Донбасі як стримуючий фактор розвитку селянського підприємництва / Лідія Тарасенко // Історія української науки на межі тисячоліть: збірник наукових праць. Вип. 38. - К., 2009. - С. 226-235.

Матеріали наукових конференцій та семінарів

7. Тарасенко Л.Б. Соціальне розшарування українського села та його вплив на розвиток підприємництва у 1921-1929 рр.: Матеріали V міжрегіональної наукової конференції [«Актуальні питання історії України, всесвітньої історії, історії освіти, науки і техніки»]. (м. Луганськ, 27 червня 2007 р.). - Луганськ, 2007. - С. 34-35.

8. Тарасенко Л.Б. Вплив голоду 1921-1923 рр. на соціальне розшарування українського селянства: Матеріали третьої міжвузівської наукової конференції з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії освіти, науки і техніки. (м. Луганськ, 27-28 вересня 2007 р.). - Луганськ, 2007. - С. 41-42.

9. Тарасенко Л.Б. Вплив підприємницької діяльності на соціальне розшарування селянства Донбасу в 20-ті роки ХХ ст.: Матеріали четвертої міжвузівської наукової конференції з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії освіти, науки і техніки. (м. Луганськ, 3 грудня 2007 р.). - Луганськ, 2007. - С. 21-23.

10. Тарасенко Л.Б. Селянське господарство Луганського округу та його диференціація в роки непу (1921-1929 рр.): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Актуальні питання вітчизняної, світової історії та історії науки: пошуки, роздуми, знахідки»]. (м. Луганськ, 24-25 квітня 2008 р.). - Луганськ, 2008. - С. 122-123.

АНОТАЦІЯ

Тарасенко Л.Б. Вплив підприємницької діяльності на соціальне розшарування селянства Донбасу у 20-і рр. ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2009.

На основі аналізу документів і фактологічного матеріалу вивчаються особливості соціально-економічних перетворень у селах Донбасу, зокрема підприємницька діяльність та соціальна диференціація селянства.

Розкриваються трагічні сторінки голоду 1921-1923 рр., який, будучи великою трагедією українського народу, передусім, селянства, мав глибокі негативні демографічні, моральні, економічні, соціальні, політичні, етнопсихологічні наслідки.

Висвітлюється приватна підприємницька діяльність селян, що полягала в оренді землі, здаванні живого та неживого реманенту, використанні найманої праці, занятті селян промислами. Зазначається, що поширення підприємництва спричиняло зміни соціального становища селянства.

Показуються кількісні зміни соціальних верств селянства, зокрема сільськогосподарського пролетаріату, бідняцтва, середняцтва, заможних. Політика правлячої партії заохочувала розвиток трудового середняцького господарства, але не давала можливості перерости такому господарству в куркульське. Тому, піклуючись про збереження своєї соціальної бази на селі, влада всіляко допомагала бідноті та стримувала й обмежувала зростання заможних господарств, не даючи їм у повній мірі використати свій потенціал.

Відображено манеру поведінки та спілкування селян різних верств, умови побуту, знаряддя праці та саму працю, одяг, особливості проведення селянами дозвілля у спектрі їх повсякденного життя, котре змінювалося внаслідок насадження владою нових стандартів та орієнтирів.

Ключові слова: селянство, підприємницька діяльність, Донбас, соціальне розшарування, соціальні верстви селянства, повсякденне життя.

АННОТАЦИЯ

Тарасенко Л.Б. Влияние предпринимательской деятельности на социальное расслоение крестьянства Донбасса в 20-е гг. ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2009.

На основе анализа документов и материалов изучаются особенности социально-экономических преобразований в селах Донбасса, в частности предпринимательская деятельность и социальная дифференциация крестьянства.

Рассматриваются политико-правовые документы, которые принимались в исследуемый период. Подчеркивается, что проведенные государством мероприятия обеспечивали в целом материальную заинтересованность крестьянства в возрождении и развитии сельскохозяйственного производства на основе подъема индивидуального бедняцко-середняцкого хозяйства, стимулировали товарно-денежные отношения. Происходило расширение прав на аренду земли и наем рабочей силы, улучшение практики сельскохозяйственного кредитования, снижались цены на инвентарь, увеличивалось крестьянское землепользование. В частности, в Донбассе маломощным хозяйствам предоставлялись кредиты на приобретение сельскохозяйственного инвентаря, сельскохозяйственной техники, семенного материала и т.д. Введение в 1928 г., кроме единого сельхозналога, так называемого самообложения, привело к свертыванию сельскохозяйственной деятельности зажиточных слоев крестьянства.

Нэп содействовал не только укреплению крестьянских хозяйств и восстановлению сельского хозяйства в целом, а социальному расслоению крестьянства, часть которого, используя возможности рынка, достигла зажиточного уровня. Особое место в социальной структуре села заняло середнячество.

Раскрываются трагические страницы голода 1921-1923 гг., который привел к усилению крестьянского движения. Анализируется деятельность власти по преодолению голода, а также по борьбе с восставшими. Голод, который стал большой трагедией украинского народа, прежде всего крестьянства, имел глубокие отрицательные демографические, моральные, экономические социальные, политические, этнопсихологические последствия. Так, постепенно возникала зависимость бедняцких хозяйств от зажиточных из-за одалживания хлеба и заключения вследствие этого кабальных соглашений между ними. Поэтому происходило увеличение количества середняцких и зажиточных хозяйств, хотя и очень медленно.

Освещается частная предпринимательская деятельность крестьян, которая заключалась в аренде земли, сдаче в наем живого и мертвого инвентаря, использовании наемной рабочей силы, занятии промыслами. Отмечается, что распространение предпринимательства способствовало изменениям социального положения крестьянства: участие в сдаче-аренде принимали практически все категории хозяйств - бедняцкие, середняцкие, зажиточные. Но те, кто сдавал землю в аренду, были, главным образом, представителями бедноты, и процент хозяйств, которые сдавали землю, уменьшался с ростом зажиточности хозяйств, а арендовали землю преимущественно зажиточные крестьяне - владельцы рабочего скота и сельскохозяйственного инвентаря, - поэтому процент хозяйств с арендой земли возрастал в соответствии с ростом их зажиточности. В 20-е годы в селе развивались и распространялись отношения найма рабочей силы.

Одним из источников существования крестьян были промыслы - сельскохозяйственные работы в чужом сельском хозяйстве и несельскохозяйственные работы в собственном, а также заработки в горнорудной промышленности. Зажиточные хозяйства получали прибыль от самостоятельных промыслов, которые состояли во владении мельницами, маслобойнями и т. д.

Показываются количественные изменения социальных слоев крестьянства, в частности сельскохозяйственного пролетариата, бедноты, середняков, зажиточных. Политика правящей партии способствовала развитию трудового середняцкого хозяйства, но не давала возможности перерасти такому хозяйству в кулацкое. Поэтому, заботясь о сохранении своей социальной базы в селе, власть всячески помогала бедноте, сдерживала и ограничивала рост зажиточных хозяйств, не давая им в полной мере использовать свой потенциал.

Отображены манера поведения и общение крестьян разных слоев, условия быта, орудия труда и сам труд, одежда, особенности проведения крестьянами досуга в спектре их повседневности, которая изменялась вследствие насаждения властью новых стандартов и ориентиров жизни.

Ключевые слова: крестьянство, предпринимательская деятельность, Донбасс, социальное расслоение, социальные слои крестьянства, повседневность.

ANNOTATION

Tarasenko L.B. The influence of entrepreneurial activity on social stratification of peasantry of Donbass in the twentieth of the XX century. - Manuscript.

Dissertation for receiving an academic degree of Candidate of Historical Sciences in specialty 07.00.01 - history of Ukraine. - The Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University, Lugansk, 2009.

On the basis of analysis of documents and materials the features of socio-economic transformations are studied in the villages of Donbass, in particular entrepreneurial activity and social differentiation of peasantry.

The tragic pages of hunger open up 1921-1923 which resulted in the origin of peasant motion. The methods of power are analyzed on his overcoming, and also on a fight against insurgent. Hunger which became the great tragedy of the Ukrainian people, before all peasantry, had deep negative demographic, moral, economic, social, political, ethnic and psychological consequences.

Entrepreneurial activity of peasants, which consisted in the lease of earth, handing over of inventory, use of labour employed, engaged in of peasants trades, lights up. It is marked that distribution of enterprise was instrumental in the changes of social position of peasantry.

The quantitative changes of social layers of peasantry are shown, in particular agricultural proletariat, poor peasants, peasants of average means, well-to-do. The policy of ruling party was instrumental in development of peasants of average means labour economy, but did not enable to outgrow to such economy in the kulaks. Therefore, caring of maintenance of the social base in a village, power helped the poor in every way, restrained and limited growth of well-to-do economies, not giving to them to a full degree to use it

The manner of conduct and intercourse of peasants of different layers, terms of way of life, instruments of work and work, clothes, features of lead through of leisure peasants, is represented in the spectrum of their everyday life which changed because of planting of new standards and guiding line power.

Key words: peasantry, entrepreneurial activity, Donbass, social stratification, social layers of peasantry, everyday life.

Підписано до друку 30.03.2009 р.

Формат 60х84/16. Умов. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим. Замовлення №_______

Надруковано в дільниці оперативної поліграфії

Східноукраїнського національного університету

імені Володимира Даля

91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а

Размещено на Allbest.ru