Культурно-освітня діяльність "Просвіти" Волині (1906-1921 рр.)

Доведено, що „Просвітою” засновувались відповідні курси грамотності на українській мові та мовах нацменшин, ставилися вистави різними мовами та хати-читальні, поруч із українською, забезпечувалися також літературою для національних меншин.

З'ясовано, що вплив „Просвiт” на суспільно-політичне життя Волинської губернії був неоднорідним та залежав від соціально-економічної та політичної ситуації, яка була різною у різних повітах Волинської губернії, внаслідок адміністративно-територіальних перетворень та революційних подій початку ХХ ст. На території Західної Волині просвітянський рух вирізнявся більшою активністю, кращими зв'язками із іншими просвітніми організаціями України. Східна Волинь характеризується інертністю просвітніх процесів, значно меншою чисельністю осередків товариства „Просвiт” та меншою кількістю членів у цих осередках.

6. Розкрито мистецьку та духовну роботу „Просвіти”, а також виховну роботу серед дітей та молоді на Волині.

Встановлено, що „Просвіта” внесла вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва в регіоні, стимулюючи усі можливі напрямки - освітній, виконавський, композиторський тощо. Простежено, що на початку 20-х рр. на Західній Волині відчутно посилився рух за організацію просвітянських хорів. Доведено, що кожна третя філія мала власний хор. З'ясовано, що з початку 20-х рр. при філіях „Просвіти” на Волині виникають струнні оркестри. Визначено, що грали на традиційних для регіону інструментах - скрипці, балалайці, мандоліні, домбрі. Репертуар збігався переважно із хоровим - виконували музику Д. Верді, М. Левицького, М. Леонтовича, М. Лисенка та іншу. Досліджено, що численні диригентські, режисерські та хорові курси, які організовували різні філії „Просвіти” на Волині, заклали підвалини виконавської та освітянської професіоналізації, створили поштовх для подальшого розвитку цих мистецьких напрямів. Простежено, що театрально-драматична праця поступово стала головною, а в деяких випадках, єдиною у роботі „Просвіт”. Більше половини просвітянських осередків мали власні аматорські гуртки.

Проаналізовано, що важливе місце у діяльності „Просвіти” займала виховна робота серед дітей та молоді. Встановлено, що структура та організація роботи „Просвіти” була орієнтована переважно на молоде покоління, адже найбільша увага зосереджувалася на фізичних та моральних аспектах організації дозвілля молоді: посилення уваги до спортивних вправ, Шевченківських свят, маніфестів, святкової ходи, лекційної роботи тощо. Проаналізовані спроби заснування „Просвітою” своєрідних „дитячих садків” при осередках товариства. З'ясовані причини не достатньо активного поширення цього напрямку дошкільного виховання, серед яких головні - фінансовий та організаційний чинники.

7. Сформульовано висновки, визначені поставленими завданнями, окреслено напрямки подальшого дослідження нерозроблених аспектів досліджуваної теми. Встановлено, що „Просвіта” виробила ідеологію національно-культурного відродження, яка стала панівною у 1906-1921 рр., кінцеву мету вона вбачала у формуванні нової генерації діячів, через залучення широких кіл громадськості до виховання потреби культурного збагачення на основі багатовікової духовної спадщини, демонструючи тим самим, що українці є повноправною нацією нарівні з іншими.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Сладковська Т.А. „Червоні „Просвіти” Східної Волині як ланка ідеологічного ланцюга радянської пропаганди” / Т.А. Сладковська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. [Історія]. - Київ, 2008. - Вип. 94-95. - С. 58-59.

2. Сладковська Т.А. „Діяльність „Просвіт” Волині у 1906-1921 рр.: історіографія проблеми та завдання дослідження” / Т.А. Сладковська // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2008. - Вип. 9. - С. 54-57.

3. Сладковська Т.А. „Участь просвітніх організацій Волині у культурно-освітній роботі серед національних меншин (кінець ХІХ - 20-ті роки ХХ століття)” / Т.А. Сладковська // Часопис української історії. / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2009. - Вип. 14. - С. 22-27.

4. Сладковська Т.А. „Поширення „Просвітами” Волині ідеї кооперації як форми позашкільної роботи” / Т.А. Сладковська // Часопис української історії. / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2010. - Вип. 19. - С. 12-17.

5. Сладковська Т.А. „Аспекти діяльності Просвіт східної Волині 1917-1922 рр.” / Тетяна Сладковська // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів „Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє”. - Луцьк, 2008. - Т. І. - С. 221-223.

6. Сладковська Т.А. „Політична і культурна оцінка діяльності „Просвіт” Східної Волині 1917-1922 рр. Їх вплив на формування цілісних ідеалів та ідеологічні наслідки.”/ Тетяна Сладковська // Збірник тез і доповідей УІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. - Тернопіль, 2008. - Ч. 2., С. 151-154.

7. Сладковська Т.А. „Деякі аспекти діяльності „Просвіт” Волині у контексті розвитку культурно-освітніх можливостей населення у 1907-2008 рр.” // Збірник тез і доповідей V Міжнародної наукової конференції „Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”. - Чернігів, 2009. С. 121-124.

8. Сладковська Т.А. „Становлення та діяльність Рівненської „Просвіти” / Тетяна Сладковська // Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів „Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє”. - Луцьк, 2009. - Т. І. - С. 161-163.

АНОТАЦІЯ

Сладковська Т.А. Культурно-освітня діяльність „Просвіти” Волині (1906 - 1921 рр.) - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. - Переяслав-Хмельницький, 2011.

На основі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань проаналізовано становлення „Просвіт” Волині їх організаційну структуру та кількісний склад, форми і методи праці щодо збереження і примноження національно-культурних надбань українців, вплив на просвітні процеси у середовищі національних меншин, досвід роботи, нагромаджений у ході національно-визвольних змагань та боротьбу проти політики асиміляції. Досліджено участь „Просвіт” Волині у забезпеченні можливостей постійного духовного розвитку особистості як складової національного виховання.

Ключові слова: Волинь, Житомир, „Просвіта”, товариство, національно-культурне життя, культурне будівництво, філія, осередок.

АННОТАЦИЯ

Сладковская Т.А. Культурно-образовательная деятельность „Просвиты” Волыни (1906 - 1921 гг.) - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - ГВУЗ „Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды”. - Переяслав-Хмельницкий, 2011.

Проанализировав состояние разработки научной проблемы (историографии), касающейся темы диссертационного исследования, диссертантка разделила историографию на пять периодов. І период: конец ХІХ в. - 20-е гг. ХХ в. (1868-1920 гг.); ІІ период: 20-40 гг. ХХ в. (когда история „Просвиты” изучалась главным образом в диаспоре и в Западной Украине); ІІІ период: конец 30-50-е гг. (время господства в исторической науке сталинизма); IV период: 1950-е гг. - средина 1980-х гг. (разделен на два подпериода: времена хрущевской „оттепели” - 1953-1964 гг. и „брежневский” этап - средина 1960-х - средина 1980-х гг.); V период - 1990 -е гг. ХХ в. - начало ХХІ века.

Изучив каждый период, сделан вывод, что несмотря на работы в которых отображена деятельность общества “Просвита” на Украине, история Волынской организации с ее многочисленными филиалами, исследовалась только И. Власовским и Б.Савчуком. В трудах других украинских, польских историков, а также представителей украинской диаспоры, эта проблема освещена фрагментарно.

Исследовано, что культурно-образовательное общество „Просвита” зародилось в Галичине. Образование общества упредили три волны украинского просвитянского движения в Галичине: первая - в последнее десятилетие ХVІІІ в., когда был учрежден Русский институт при Львовском университете; вторая - в 10-20-е гг. ХІХ в., когда в 1815 г. возникло первое украинское просветительское общество в Перемышле; третья - в 30-е гг., когда „Русcкая Троица” развернула деятельность, заявив про право великой нации на культурную и политическую независимость. Прослежено, что возникновение Волынской „Просвиты” приходиться на период разворачивания украинского движения и культурного а, после 1917 года, также и государственного строительства в Украине. Доказано, что предусловиями возникновения и формирования „Просвиты” и просвитянского движения на Волыни были общественные и экономические условия края в начале ХХ века.

Создание Волынской „Просвиты” приходиться на период развёртывания украинского движения и процессов культурно-идеологического и государственного строительства в Украине. С 26 февраля 1907 г. Житомирская “Просвита” стала центром просвитянского движения на Волыни.

Главным организационным звеном просветительского движения были филиалы. Большинство из них размещалось в частных, малопригодных домашних комнатах членов общества, которые могли служить только библиотеками.

На разных этапах „Просвита” переживала трудности - нужду, отсутствие кадров, недостаточный опыт, все это создавало проблемы для нормального ритма функционирования ячеек. Хозяйственная деятельность была одной из самых слабых звеньев работы „Просвит” Волыни.

Приоритетными задачами „Просвит” Волыни были: ликвидация неграмотности среди взрослого населения, внедрение украинского образования в школах и внешкольных учреждениях, популяризация украинской культуры, языка, литературы, создание стабильной сети библиотек, кружков, любительских театральных трупп, хоровых коллективов, спортивных секций.

Важной задачей „Просвит” на Волыни была консолидация украинского населения, содействие процессам национально-культурного строительства и поддержка просветительского движения в среде национальных меньшинств.

Выяснено, что влияние „Просвит” на общественно-политическую жизнь Волынской губернии зависело от социально-экономической и политической ситуации, которая отличалась в разных уездах Волынской губернии, в результате административно-территориальных преобразований и революционных событий начала ХХ века. В частности, на территории Западной Волыни просветительское движение было более активным, отличалось лучшей коммуникацией. Восточная Волынь характеризуется инертностью образовательных процессов, значительно меньшей численностью ячеек общества „Просвита” и меньшим количеством членов в этих ячейках. Формы работы отличались в зависимости от обстоятельств - иногда „Волынская „Просвита” регистрировала как филиал „Просвиту” национальных меньшинств (чешские, еврейские „Просвиты”), в других случаях - просвитяне приобщались к организации культурно-образовательных процессов независимого объединения (польские, немецкие организации).

Участие „Просвит” в обеспечении возможностей постоянного духовного развития личности как составляющей национального воспитания была выражена через многочисленную сеть просветительных секций, кружков, центров, которые способствовали духовному росту личности, нравственному и физическому укреплению. Благодаря организации широкой лекционной работы, общества привлекали внимание подрастающего поколения к проблемам общественно-политического и национального характера. Важной особенностью „Просвиты” было то, что наряду с развитием просветительского движения она создавала его социально-экономическую основу, которая стала благоприятной почвой для возникновения организованного украинства. Укрепление финансового состояния общества происходило благодаря становлению украинской кооперации и подготовки кадров для этой кооперации.

Ключевые слова: Волынь, Житомир, „Просвита”, товарищество, национально-культурная жизнь, культурное строительство, филиалы, ячейки.

ANNOTATION

Sladkovska Tetyana. Сultural and educational activity „Prosvita” in Volyn (during the years: 1906-1921) - Manuscript

Thesis for the degree of candidate of historical sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - State Institution of Higher Education „Pereyaslav-Khmelnitsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University” - Pereyaslav - Khmelnitsky, 2011.

On the basis of archival documents, national and foreign historiography, memoirs, periodicals materials the formation of „Prosvita” in Volyn is analyzed. Also u researched their organizational structure and quantitative composition, forms and methods of work for preservation and enhancement of national cultural heritage of Ukrainian, instructive influence on processes in the environment of national minorities experience accumulated during the national liberation struggle and the struggle against the policy of assimilation. The participation of the of the „Prosvita” in providing opportunities Volyn continued spiritual development of personality as a component of national education is researched.

Key words: Volyn, Zhitomir, „Prosvita”, the society, the national cultural life, cultural construction, the branch, affiliate.

Размещено на Allbest.ru