Громадсько-політична й наукова діяльність В.К. Липинського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Громадсько-політична й наукова діяльність В.К. Липинського

Приймак О.О.

Спеціальність 07.00.01 - історія України

Харків - 2011

Вступ

Актуальність дослідження. Державотворчі процеси першого двадцятиріччя незалежності показали, що їхня ефективність неможлива без урахування попереднього досвіду будівництва української національної держави. У цьому етапі актуальним є вивчення наукової спадщини та громадсько-політичної діяльності представників української інтелігенції, що присвятили себе створенню незалежної України. Звернення в цьому контексті до життя й діяльності ідеолога українського консерватизму В.К. Липинського є виправданим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової програми кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Історія України: проблеми суспільного, політичного, культурного, економічного розвитку" № 0111U006444.

Об'єктом дослідження є особистість В.К. Липинського на тлі історичного контексту 1900-х - початку 1930-х років.

Предметом дослідження є формування світогляду В.К. Липинського, його громадсько-політична, наукова і публіцистична діяльність, ідейно-теоретичний та практичний внесок у створення і розвиток гетьманського руху в українському еміграційному середовищі.

Хронологічні межі роботи: кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.

Територіальні межі роботи зумовлені місцем життя і діяльності В.К. Липинського в Україні, Польщі, Швейцарії, Австрії та Німеччині.

Мета дослідження полягає в комплексному вивченні життєвого шляху, громадської та політичної діяльності В.К. Липинського.

Для реалізації мети було поставлено такі наукові завдання:

проаналізувати рівень наукової розробки проблеми та стан її джерельної бази;

відтворити біографію вченого, уточнити окремі факти його життя та діяльності;

з'ясувати основні чинники, що вплинули на формування його наукових та суспільно-політичних позицій;

проаналізувати наукові погляди В.К. Липинського, виявити їхню еволюцію в різні періоди життя;

відтворити громадсько-політичну діяльність В.К. Липинського, визначити її спрямованість та значення для українського суспільно-політичного життя;

встановити роль В.К. Липинського у створенні та діяльності гетьманського руху;

охарактеризувати педагогічну діяльність вченого в Українському науковому інституті в Берліні.

Наукова новизна визначається насамперед постановкою теми як цілісної наукової проблеми. За допомогою широкого кола джерел і літератури здійснено комплексне дослідження громадсько-політичної, наукової, педагогічної та публіцистичної діяльності В.К. Липинського на тлі суспільно-політичних процесів у першій третині ХХ ст. на українській території під владою Російської та Австро-Угорської імперій, а також в українському еміграційному середовищі Австрії та Німеччини. На основі опублікованих та вперше введених до наукового обігу документів і матеріалів деталізовано і уточнено окремі моменти життєвого шляху В.К. Липинського; визначено основні етапи становлення його світогляду; досліджено політичну та громадську діяльність вченого; охарактеризовано педагогічну діяльність В.К. Липинського в Українському науковому інституті в Берліні; поглиблено аналіз наукової та публіцистичної спадщини вченого.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що фактичні матеріали, основні положення, оцінки й висновки роботи можуть бути використані при написанні наукових праць та складанні лекційних курсів з історії України, філософії, політології та соціології, а також спеціалістами-практиками державних органів влади у справах політики, державної ідеології.

Висновки і рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути творчо використані політичними партіями, громадськими організаціями, у вирішенні актуальних державотворчих проблем на сучасному етапі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації було оприлюднені на Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів та аспірантів "Україна і світ: минуле, сучасне та майбутнє" 22-23 квітня 2008 р., м. Харків; ІІІ Міжнародній науковій конференції "Національна інтелігенція в історії та культурі України (До 90-річниці соборності України)" 23-24 жовтня 2008 р., м. Вінниця; Науково-практичній конференції молодих учених "Методологія сучасних наукових досліджень" 12 листопада 2008 р., м. Харків; ХХІV Міжнародній науково-практичній конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості (До 90-річчя до дня заснування Національної академії наук України)" 28 листопада 2008 р., м. Донецьк; Всеукраїнській науково-теоретичній конференції "Українська держава Павла Скоропадського: державотворчі замисли та історичні наслідки" 12 грудня 2008 р., м. Хмельницький; Міжнародній науковій конференції "Краєзнавство і учитель" 27 лютого 2009 р., м. Харків; ХХVІ Міжнародній науково-практичній конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості" "Релігія і сучасні ідеології: інтеграція або протистояння" 11 грудня 2009 р., м. Донецьк; Міжнародній науковій конференції "Краєзнавство і учитель" 26 лютого 2010 р., м. Харків; Всеукраїнській науковій конференції "Шості Богданівські читання (З нагоди 415-річчя дня народження гетьмана Богдана Хмельницького)" 10 грудня 2010 р., м. Черкаси; Сьомій науковій конференції Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба "Новітні технології для захисту повітряного простору" 13-14 квітня 2011 р., м. Харків.

Публікації. Основні положення дисертації було викладено в 14 публікаціях (5,3 друк. арк.), 7 із яких надруковані у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, чотирьох розділів (тринадцяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (437 позицій) і додатків. Обсяг основного тексту роботи становить 190 сторінок.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок із науковою програмою кафедри, де виконувалась дисертація, визначено об'єкт і предмет наукового дослідження, його хронологічні і територіальні межі, сформульовано мету і завдання, вказано на методологію і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію результатів роботи.

Перший розділ "Історіографія, джерельна база, методологія та методи дослідження" складається із трьох підрозділів. У підрозділі 1.1 "Стан наукової розробки теми" історіографію проблеми поділено на п'ять груп: 1) розвідки вітчизняних науковців в 1908 - 1917 роках; 2) праці вітчизняних вчених 1917 -1980 років; 3) дослідження української діаспори періоду 1917 року - поч. ХХІ ст.; 4) роботи сучасних українських вчених 1991-2011 років; 5) розвідки сучасних зарубіжних вчених поч. ХХІ ст.

Перша група представлена рецензіями і відгуками на наукові та публіцистичні праці В.К. Липинського, надрукованими у київській газеті "Рада" Піснячевський В. Маленький фельєтон / В.Піснячевський // Рада. - 1908. - № 192. - С. 2-3.. Проте визнання В.К. Липинського як науковця відбулося після виходу його історичної монографії "Z dziejow Ukrainy", яка була високо оцінена І. Крип'якевичем Крип'якевич І. Z dziejьw Ukrainy. Ksiкga pami№tkowa ku czci Wіodzimiera Antonowiez№, Paulina Њwiкcickiego i Tdeusza Rylskiego ... pod redakcy№ Waclawa Lipiсskiego, Київ, 1912, стор. XXIV + 674 / І. Крип'якевич // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. - 1913. - Т. CXV.- кн. ІІІ. - С. 188-191. та Д. Дорошенком Дорошенко Д. Український науковий рух у 1912 р./ Д. Дорошенко // Літратурно-науковий вістник. - 1913. - Т. LXI. - кн. ІІ. - С. 361-372..

Серед робіт другої групи слід відзначити рецензію П.Клименка, де автор досить критично висловився про історичну роботу В.К. Липинського "Україна на переломі, 1657 - 1659: Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ столітті", вказавши на відсутність систематизації джерельного матеріалу, що призвело до низької об'єктивності даної праці Клименко П. Вячеслав Липинський. Історичні студії та монографії. Т. ІІІ. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до українського державного будівництва у ХVІІ-ім столітті / П. Клименко // Всеукраїнська академія наук. Записки історико-філологічного відділу. - 1923. - кн. ІІ-ІІІ. - С.239-246..

Характеристика УДХП, як "буржуазно-націоналістичної політичної партії", що надрукована в енциклопедичному довіднику "Великий Жовтень і громадянська війна на Україні", не відповідала дійсній програмі партії Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник / Відповід. ред. І.Ф. Курас. - К., 1987. - С. 561..

Дослідження наукової діяльності В.К. Липинського не припинялось за межами Радянської України. У ній виділяються два напрямки: перший ? репрезентований працями, що вийшли за життя В.К. Липинського та після його смерті до 50-х рр. ХХ ст. Серед публікацій цього напрямку простежуємо чіткий поділ за такими проблемами: роботи, присвячені життєвому шляху В.К. Липинського (О. Назарук Назарук О. Вячеслав Липинський відновитель державної ідеології України. Про монархізм український і французький / О. Назарук. - Чикаго: Б/в, 1926. - 30 с., А. Монтрезор Монтрезор А. В.Липинський / А. Монтрезор // В.Липинський як ідеолог і політик. - Ужгород, 1931. - С. 5-13.; Монтрезор А. В'ячеслав Липинський та його доба / А. Монтрезор /Упорядники Т.Осташко, Ю.Терещенко. - К, 2010. - Кн. 1. - С. 246-253.), його дипломатичній діяльності (Д. Дорошенко Дорошенко Д. Історія України, 1917 - 1923 / Д. Дорошенко. - К.: Темпора, 2002.- Т. 2. - 351 с; Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле, (1914-1920) / Д. Дорошенко. - Мюнхен: Б/в, 1969. - 543 с.), конфлікту з П. Скоропадським та гетьманським центром Ідея та дійсність. (Збірка матеріалів і статей). - Львів: Хліборобський шлях, 1932. - 48 с., рецензії на роботи вченого (Д. Дорошенко Дорошенко Д. Огляд української історіографії / Д. Дорошенко. - Прага: Б/в, 1923. - 254 с., І. Крип'якевич Крип'якевич І. Вячеслав Липинський. Історичні студії та монографії. Том третій. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до українського державного будівництва у ХVІІ-ім столітті / І. Крип'якевич // Літратурно-науковий вістник. - Львів, 1922. - Т. LXI. - кн. І. - С. 84-86., І. Кревецький Кревецький І. Українська історіографія на переломі / І.Кревецький // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. - Львів, 1924. - Т. CXХХІV-CXХХV. - С.161-184.), аналіз гетьмансько-монархічної ідеології вченого (В. Кучабський Кучабський В. Значення ідей Вячеслава Липинського / В. Кучабський. - Львів: Дружина, 1935. - 31 с.; Кучабський В. В'ячеслав Липинський та його доба / В. Кучабський / Упорядники Т.Осташко, Ю.Терещенко. - К., 2010. - Кн. 1. - С. 346-365., М. Демкович Добрянський Демкович-Добрянський М. Від Київської Русі до Вячеслава Липинського (Спроба оцінки державної ідеї Липинського) / М. Демкович-Добрянський // Дзвони, 1936. - Ч. 6-7. - С. 260-266; Демкович-Добрянський М. Фашистівський корпоративізм і становий принцип (клясократія) у Липинського / М. Демкович-Добрянський // Дзвони, 1934. - Ч. 12. - С. 564-572., А. Ковалевський Ковалевський А. Криза інтелігенції / А.Ковалевський // Поступ. - 1920. - Ч.1. - С. 3-10.).

Другий напрямок розпочався з середини 1950-х років і характеризувався якісно новим підходом у вивченні творчого доробку та особистості вченого. Окремі питання життєвого шляху В.К. Липинського найбільш повно висвітлені у публікації Р. Залуцького Залуцький Р. Листування Вячеслава Липинського у західних архівах (Біографічний нарис) / Р. Залуцький // Вячеслав Липинський. Повне зібрання творів, архів, студії: Архів. Листування. - Київ - Філадельфія, 2003. - Т.1. - С. 33 -82.. Л. Білас Bilas L. The intellectual development of Lypyns'kyj: his world view and political activity before World war I. / L. Bilas // Harvard Ukrainian Studies. - Vol. IX. - 1985. - P. 263-287; Білас Л. Краків, Женева і філіація «Кричевського». До родовідної мислення Липинського В. Твори. / Л. Білас - Філадельфія, 1980. - Т.2. - С. VII - XCVII. приділив увагу дитячим рокам вченого та університетським студіям у Кракові, де відзначив вплив істориків неоромантичної та консервативної течій у польській історіографії. Про роль західноєвропейських соціологів та політологів (Ж. Сорель, Р. Міхельс, В. Паретто та ін.) у становленні світогляду В.К. Липинського зазначалось у публікаціях Є. Пизюри Пизюр Є. В'ячеслав Липинський і політична думка західного світу / Є. Пизюр // Сучасність. - 1969. - № 9. - С. 103 - 115., В. Ісаїва Isajiw W.W. The political sociology of V. Lypyns'kyj / W.W. Isajiw // Harvard Ukrainian Studies. - 1985. - Vol. IX.- P. 287 - 301.; Ісаїв В. Політична соціологія Вячеслава Липинського / В. Ісаїв // Сучасність. - 1984. - № 6. - С. 81 - 95. та О. Пріцака Pritsak O. V. Lypyns'kyj's place in intellectual history / O. Pritsak // Harvard Ukrainian Studies. - 1985. - Vol. IX. - P. 245 - 262.; Пріцак О. Місце Вячеслава Липинського в українській інтелектуальній історії / О. Пріцак // Сучасність. - 1983. - № 1-2. - С. 198-210..

Детальний аналіз державотворчої концепції вченого зробив Я. Пеленський Пеленський Я. В'ячеслав Липинський - засновник державницької школи в українській історіографії / Я. Пеленський // Український історичний журнал. - 1992. - № 2. - С. 134 - 140.; Pelenski J. V.Lypyns'kyj and the problem of the elite / J. Pelenski // Harvard Ukrainian Studies. - 1985. - Vol. IX. - P. 326-341..

Важливими є історичні есе І. Лисяка-Рудницького Лисяк - Рудницький І. Вячеслав Липинський / І. Лисяк - Рудницький // Історичні есе - К., 1994. - Т.2. - С.125-143; Лисяк - Рудницький І. Вячеслав Липинський: державний діяч, історик та політик / І. Лисяк - Рудницький // Історичні есе - К., 1994. - Т.2. - С.143 - 153; Лисяк - Рудницький І. Політичні ідеї Липинського з перспективи нашого часу / І. Лисяк - Рудницький // Історичні есе - К., 1994. - Т.2. - С.153., що вперше аналізував праці В.К. Липинського під історичним та політичним кутами зору.

З проголошенням незалежності в Україні посилюється інтерес до особи та наукового доробку ідеолога українського консерватизму. Життєвий шлях ученого розглядається в контексті вивчення певної проблеми: участь у групі українських емігрантів у Львові, що стала основою Союзу визволення України (СВУ), досліджували Т. Осташко Осташко Т. В'ячеслав Липинський: державник, політик, учений / Т. Осташко // Історичний журнал. - № 3. - 2006. - С. 92 - 105. та Ю. Терещенко Терещенко Ю. В. Липинський і український суспільно - політичний рух в Галичині у 1907 - 19017 рр. / Ю. Терещенко // В'ячеслав Липинський в історії України. - К., 2002. - С. 209 - 222; діяльність в Українській демократично-хліборобській партії (УДХП) вивчали О. Любовець Любовець О.М. Вплив поглядів В.Липинського на формування програмних засад Української демократично-хлібороської партії / О.М. Любовець // В'ячеслав Липинський в історії України (до 120-річчя з дня народження). - К., 2002. - С. 80-88., Ф. Турченко, Н. Заліська Турченко Ф., Заліська Н. В'ячеслав Липинський - ідеолог Української демократичної хліборобської партії / Ф. Турченко, Н. Заліська // В'ячеслав Липинський: історико - політологічна спадщина і сучасна Україна: Матеріали міжнародної наукової конференції 2 - 6 червня 1992 р. у Києві, Луцьку, Кременці / За ред. Я. Пеленського. - К, 1994. - С. 171 - 180.; заснування В.К. Липинським Українського союзу хліборобів державників (УСХД) найбільш повно було розкрито Т. Осташко Осташко Т. Засновники Українського союзу хліборобів-державників / Т. Осташко // Гетьманський альманах / Відп. ред. Ю.І.Терещенко. - К., 2002. - Ч.1. С. 81-94.; дипломатична діяльність відображена у працях Д. Веденєєва Веденєєв Д. Зовнішньо-політичні погляди та діяльність В'ячеслава Липинського / Д. Веденєєв // В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна: Матеріали міжнародної наукової конференції 2-6 червня 1992 р. у Києві, Луцьку, Кременці / За ред. Я. Пеленського. - К., 1994. - С.195-209. та І. Дацківа Дацків І.Б. Брест 1918: європейський прорив України: монографія / І. Б. Дацків. - Тернопіль: Астон, 2008 - 253 с..

Аналіз наукової спадщини вченого репрезентований працями В. Потульницького Потульницький В.А. Політична доктрина В.Липинського / В. А. Потульницький. - Львів: Дзвони, 1994 - 40 с., Ю. Терещенка Терещенко Ю. Династичний принцип влади і національна консолідація в добу Хмельниччини в оцінці В.Липинського / Ю.Терещенко // В'ячеслав Липинський та його доба / Упорядники Т.Осташко, Ю.Терещенко. - Київ, 2010. - Кн. 1. - С. 478-518., В. Масненка Масненко В. Роль В. Липинського у становленні державницького напрямку української історіографії / В. Масненко // Молода нація: Альманах. - К., 2002. - № 4. - С.36-55., К. Галушка Галушко К.Ю. Консерватор на тлі доби: В'ячеслав Липинський і суспільна думка європейських «правих» / К. Ю. Галушко. - Київ: Темпора, 2002. - 288 с..

Зацікавленість особою та творчістю вченого відзначається в дисертаціях К.Ю. Галушка Галушко К.Ю. Український консерватизм В'ячеслава Липинського в історії європейської суспільно - політичної думки (1920 - ті роки): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.02. / К.Ю. Галушко. - К., 2001. - 19 с. та І.Б. Гирича Гирич І.Б. Архів М.Грушевського як джерело для вивчення діяльності визначних постатей українського руху (М.Грушевський, С.Єфремов, В.Липинський, М.Василенко): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец.07.00.09 / І.Б. Гирич. - К., 1995. 25 с..

Серед сучасних зарубіжних дослідників творчості В.К. Липинського слід відзначити роботи польських дослідників Б. Ганзажа Gancarz B. My, shіahta ukraiсska… Zarys їycia i dziaїіaInoњci Wacіawa Lipiсskiego 1882-1914 / B. Gancarz. - Krakуw, 2006. - 327 c. та Г. Дильонгової Дильонгова Г. Вацлав Липинський - співзасновник і редактор "Przegladu Krajowego" (1909 - 1910) / Г. Дильонгова, М. Філіпович // В'ячеслав Липинський: історико - політологічна спадщина і сучасна Україна: Матеріали міжнародної наукової конференції 2 - 6 червня 1992 р. у Києві, Луцьку, Кременці / За ред. Я. Пеленського. - К., 1994. - С. 68 - 75., цінність яких полягає у ґрунтовному доповненні праць, присвячених громадській та науковій діяльності В.К. Липинського напередодні Першої світової війни.

Історіографічний огляд показує, що незважаючи на вагомі досягнення в дослідженні окремих питань життя та наукового доробку В.К.Липинського, в цілому життєвий шлях, громадсько-політична, наукова та педагогічна діяльність вченого ще не стали предметом окремого дослідження.

У підрозділі 1.2 "Джерела дослідження" зазначено, що комплексний характер дисертаційної роботи передбачає необхідність використання широкого кола джерел, які було виявлено в архівах, музеях та бібліотеках України. Наявні джерела умовно можна поділити на три групи: актові та діловодні джерела (офіційні актові документи, матеріали офіційного діловодства, документи і матеріали політичних партій та організацій); праці самого В.К. Липинського; джерела особового походження (спогади, щоденники, епістолярій). Всі джерела представлені як опублікованими, так неопублікованими матеріалами.

До опублікованих документів першої групи належить програма УДХП Нарис програми Української Демократичної Хліборобської Партії // Українські політичні партії кінця XIX - початку XX ст. - К.: Консалтинг - Фенікс, 1993. - С. 129-148., яка визначала напрямок та засади діяльності партії.

Неопубліковані джерела репрезентовані програмними матеріалами УСХД, що зберігаються у ф. 359 "Осипа Назарука. 1883-1940" Центрального державного історичного архіву України м. Львова (ЦДІАЛ України); шкільною документацією, що знаходиться у ф. 108 "Київської 1-шої чоловічої гімназії" Державного архіву м. Києва та у ф. 6 "Луцької чотирикласної чоловічої гімназії, 1895-1898 рр. Луцької шестикласної прогімназії, 1898-1908 рр. Луцької чоловічої гімназії 1908-1920 рр. м. Луцьк, Луцького повіту Волинської губернії, 1895-1921рр." Державного архіву Волинської області (Держархів Волинської обл.); військовим послужним списком, що представлений фондами ВКМ. - КДФ - 16535/КВ - 16544/КВ Волинського краєзнавчого музею (ВКМ); документами дипломатичного відомства, що знаходяться у ф. 3696 "Міністерство іноземних справ УНР", ф. 3766 "Міністерство закордонних справ Української держави. м. Київ 1918 р." Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України); матеріалами Українського вільного університету в Празі, які наявні у ф. 3859 "Українського Вільного університету в м. Празі" Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) та у ф. 269 "Колекція документів "Український музей в Празі"" Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО України); Українського наукового інституту в Берліні, що представлені ф. 4158 "Українського Академічного товариства при Українськім Науковім Інституті в Берліні" та Ліги української культури в Відні ф. 4465 "Колекція окремих документальних матеріалів українських націоналістичних емігрантських установ, організацій і осіб" Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України).

Наукова спадщина В.К. Липинського, представлена публіцистичними матеріалами, що виявлені у тогочасних періодичних виданнях ("Рада", "Діло", "Поступ", "Студентський вісник", "Украинская жизнь", Літературно-науковий вісник, Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка, "Prezgl№d Krajowy") та його дослідженнями ("Szlachta na Ukrainie: Udziaі jej w їyciu narodu ukraiсskiego na tle jego dziejow", "Z dziejow Ukrainy", "Україна на переломі 1657-1659: Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім столітті", "Релігія і церков в і торії України", "Листи до братів - хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму").

До останньої групи джерел, що складається з опублікованих матеріалів особового походження, належить епістолярна спадщина В.К. Липинського (листування з Д. Дорошенком, Б. Грінченком, М.С. Грушевським, І. Кревецьким, А. Жуком, С. Шеметом, С. Шелухіним, В. Старосольським, С. Єфремовим, О. Жеребком), спогади Р. Метика Метик Р. Моє знайомство і переписка з В.К.Липинським / Р. Метик // Дзвони. - Львів, 1933. - Ч.6-7. - С. 296-307., Д. Дорошенка Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле, 1901-1914 / Д. Дорошенко. - Вінніпег, Манітоба, 1949. - 235 с.; Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле, (1914-1920) / Д. Дорошенко. - Мюнхен: Б/в, 1969. - 543 с., А. Жука Жук А. До історії української політичної думки перед [першою] світовою війною / А. Жук // Harvard Ukrainian Studies. - Vol. IX. - 1985. - P.417-430., С. Шемета Шемет С. До історії української демократичної хліборобської партії / С. Шемет // Хліборобська Україна. - 1920. - Зб. 1. - С. 63-79; Шемет С. В.К.Липинський при громадській роботі / С. Шемет // В'ячеслав Липинський та його доба: Книга перша. Наукове видання. - Видання друге. - Упорядники Т.Осташко, Ю.Терещенко. - Київ, 2010 - С. 258-273., М. Базілевського Базілевський М. Вячеслав Липинський. Із циклю «На грані двох світів» / М. Базілевський // Вячеслав Липинський та його творчість. - Нью - Йорк, 1961. - С. 41-58..

У підрозділі 1.3 "Методологія та методи дослідження" викладено методи та принципи, що були застосовані при роботі над дисертаційним дослідженням.

Більшість сучасних істориків схиляється до цивілізаційного підходу в методології. Авторка теж вважає, що цивілізаційна парадигма найбільш придатна для дослідження історичного процесу.

Виходячи з того, що робота має історико-біографічний характер, основними методами стали: метод хронологічної реконструкції, персоналізації, проблемно-хронологічний, історико-компаративістський, діалектичний, аналізу та синтезу. За допомогою хронологічної реконструкції життєвого шляху В.К. Липинського було відтворено не тільки біографічні відомості про вченого, а й визначені особливості історичного періоду, в якому відбувалось формування його світоглядних позицій, громадсько-політична та наукова діяльність. Використання діалектичного підходу забезпечило об'єктивне, всебічне і конкретне вивчення процесів і явищ, з притаманними тільки їм особливостями. Використання історичного підходу дозволило відтворити та уточнити факти і події, які склали життєвий шлях В.К. Липинського. За його допомогою також була вивчена соціальна, національна, політична та культурна атмосфера, що в ній відбувалось формування та становлення національних, наукових та політичних позицій вченого.

Дисертаційне дослідження виходить із принципів історизму та об'єктивності.

Другий розділ "Формування суспільно-політичних поглядів та початок наукової і громадсько-політичної діяльності В.К. Липинського (1882-1914 рр.)" складається із чотирьох підрозділів. У підрозділі 2.1 "Дитячі та юнацькі роки" вивчається початковий етап формування особистості В.К. Липинського, досліджуються перші кроки громадської діяльності вченого. Доведено, що неабиякий вплив на процес становлення світогляду, громадсько-політичних позицій та наукових уподобань В.К. Липинського зробили гімназійне оточення, студентський громадівський рух, спілкування з М.П. Василенком, В.П. Науменком, В.І. Щербиною, Є.Х. Чикаленком, подружжям О.О. та С.Ф. Русових, В. Доманицьким, Д. Антоновичем, К. Квіткою, Б. Рильським. Тоді ж В.К. Липинський долучився до роботи української гімназійної громади, зокрема їздив до Білої Церкви з метою заснування українського гуртка в місцевій гімназії та брав участь у розробці статуту громади.

У підрозділі 2.2 "Студії у Краківському та Женевському університетах" досліджуються чинники, що сприяли подальшому становленню наукових та громадсько-політичних переконань В.К. Липинського, розглядається його громадська діяльність під час університетських студій. З'ясовано, що вирішальний вплив на подальше формування та розвиток В.К. Липинського мало спілкування з В. Яворським, Б. Лепким, О. Барвінським, В. Стефаником, С. Томашівським та знайомство з працями неоромантичної і консервативної течій у польській історіографії, роботами видатних представників соціологічної науки.

Підрозділ 2.3 "Наукова та публіцистична діяльність напередодні Першої світової війни" виявляє особливості наукової співпраці В.К. Липинського з М.С. Грушевським, не без впливу якого з'являються перші наукові статті, що виходять у "Літературно-науковому вістнику" та "Записках наукового товариства імені Шевченка" ("Данило Братковський - суспільний діяч і письменник кінця ХVІІ століття", рецензія на "Історію України" Мик. Аркаса, рецензія "Кілька уваг з приводу Д. Васілєвського "Ukraina i sprawa ukrainska", "Генерал артилерії в.кн.Руського (з архіву Немиричів)", "Аріянський соймик у Киселині на Волині в маю 1638 р. (Причинок до історії аріанства на Україні)"). Цей же період відзначився появою двох історичних праць В.К. Липинського "Szlachta na Ukrainie: Udziaі jej w їyciu narodu ukraiсskiego na tle jego dziejуw" (1909 р.) та "Szlachta na Ukrainie: Udziaі jej w їyciu narodu ukraiсskiego na tle jego dziejow..." (1912 р.).

З 1908 р. розпочинається публіцистична діяльність, що з 1914 р. позначена співробітництвом з В. Доманицьким. Розпочата, майже одночасно, співпраця із київською газетою "Рада" дістала високої оцінки не тільки читачів видання, а і її редактора Є. Чикаленка.

У дисертації наголошується, що наукові інтереси вченого цього часу були присвячені вивченню участі шляхти у Визвольній війні середини ХVІІ ст. під проводом Б. Хмельницького, її соціального складу та причин, що обумовили підтримку гетьмана представниками шляхетських родів. У публіцистичній діяльності цього періоду творчості В.К. Липинський вбачав можливість залучення правобережної шляхти до розвитку економічного, культурного, освітнього і наукового життя українського народу.

Підрозділ 2.4 "Громадсько-політична діяльність напередодні Першої світової війни" розкриває особливості втілення суспільно-політичних переконань В.К. Липинського у життя. Його виступи перед представниками правобережної шляхти мали на меті привернути її увагу до освітніх, культурних, економічних проблем українського суспільства, що стало підґрунтям для заснування польськомовного видання "Prezgl№d Krajowy". Однак ці заходи вченого майже не знайшли підтримки у польських колах.

Політична діяльність В.К. Липинського пов'язана з участю в групі українських емігрантів у Львові, що стала основою СВУ. Саме тут вперше були визначені головні позиції його подальшої як наукової, так і політичної діяльності - незалежність України та монархічна форма її політичного ладу.

Третій розділ "В.К. Липинський в роки Першої світової війни та національно-визвольних змагань (1914-1919 рр.)" присвячено участі вченого в Першій світовій війні та наступних революційних подіях і представлено трьома підрозділами. У першому підрозділі 3.1 "В.К. Липинський на військовій службі в роки Першої світової війни" розглядається його участь у воєнних діях під час Першої світової війни, характеризується оточення та обставини, в яких він опинився у цей період.

Другий підрозділ 3.2 "Участь ученого в Українській хліборобсько-демократичній партії" розкриває роль В.К. Липинського у створенні та діяльності УДХП. Приєднавшись на початку червня 1917 р. до групи землевласників та інтелігентів, незадоволених діяльністю Центральної Ради, він фактично став ідеологом новоствореної організації, для якої підготував і оприлюднив у жовтні 1917 р. програму, що ґрунтувалась на принципах суверенності і передбачала реформування всіх сфер державного життя: державно-політичний лад - демократична республіка на чолі з президентом; соціально-економічна сфера - збалансований розвиток промисловості і сільського господарства, націоналізація важкої промисловості та транспорту; агарний сектор - приватна власність на землю; розбудова національної армії та флоту; освіта - особлива увага приділялась відкриттю навчальних закладів у сільській місцевості.

У підрозділі 3.3 "В.К. Липинський на дипломатичній службі" виявлено обставини, які обумовили призначення В.К. Липинського на дипломатичну посаду, і зазначено, що саме авторитет В.К. Липинського у середовищі української національної еліти став вирішальним у призначенні його послом до Австро-Угорщини. У Відні він проявив себе як успішний політик і дипломат, відстоюючи територіальні, економічні та національні інтереси своєї держави. Доведено, що його діяльність сприяла зміцненню авторитету Української держави.

З приходом до влади Директорії УНР В.К. Липинський продовжував виконувати свої обов'язки дипломата, хоч він і не поділяв політичного курсу нового режиму. Він сподівався на врахування Директорією помилок попередніх урядів. Однак цього не сталося, що змусило В.К. Липинського піти у відставку і залишитися в Австрії.

Четвертий розділ "Діяльність В.К. Липинського в еміграції (1919-1931 рр.)", що складається із трьох підрозділів, висвітлює різнопланову діяльність В.К. Липинського в Австрії та Німеччині. У підрозділі 4.1 "Наукова та громадська діяльність у Райхенау" аналізується творчий доробок вченого, присвячений переосмисленню політичних невдач революції та виробленню найбільш вдалої моделі державного устрою майбутньої України.

Першим доробком, що з'явився в еміграції, стала робота "Україна на переломі 1657-1659: Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім столітті" (1921 р.), в якій центральними проблемами є створення та розвиток козацької держави, роль шляхти та місце Б. Хмельницького у тогочасному державотворчому процесі, аналіз Переяславської угоди. У наступній - "Релігія і церква в історії України" (1925 р.) порушено питання про роль релігії в державотворчих процесах, формуванні національної ідеї та консолідації нації. Своєрідним підсумком творчої діяльності стала фундаментальна праця "Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму" (1926 р.), яка розкриває основні погляди вченого на політичний розвиток держави: запровадження, так званої трудової монархії, виховання національної еліти, територіальний патріотизм та релігійний плюралізм. Наголошено, що ці думки висловлювались В.К. Липинським і раніше. Вони покладені в основу діяльності Українського союзу хліборобів-державників (УСХД). Його заснування стало спробою втілити державотворчі погляди вченого у життя. Основним завданням УСХД було об'єднання українців, що підтримували монархічні ідеї з метою створення суверенної України.

Підрозділ 4.2 "Берлінський період життя вченого" присвячений нетривалій, але плідній педагогічній діяльності В.К. Липинського у Науковому інституті в Берліні, куди його запросив Д. Дорошенко. У новій якості В.К. Липинський виявив себе як талановитий педагог і науковий керівник. З огляду на стан здоров'я, він не читав лекцій, а працював індивідуально: давав цінні поради, допомагав підібрати напрям дослідження і літературу, контролював роботу, висловлював критичні зауваження. Працюючи в інституті, В.К. Липинський не стояв осторонь його життя, спілкувався з колегами, брав участь у громадських заходах.

У підрозділі 4.3 "Діяльність у Бадезі" йдеться про останній період життя, який був позначений достатньо драматичними подіями, що характеризувались загостренням стосунків з О. Назаруком і С. Томашівським, а також розривом з П. Скоропадським і гетьманським центром.

Причиною конфлікту з О. Назаруком та С. Томашівським були ідейно-політичні розбіжності. В.К. Липинський не поділяв позицій галицького автономізму.

Показано, що боротьба за владу у гетьманському середовищі призвела до конфлікту між В.К. Липинським і П. Скоропадським. Вона виявила принципові розбіжності у поглядах лідерів УСХД на майбутнє організації. В.К. Липинський не міг погодитися з прагненням П. Скоропадського до одноосібної влади в УСХД та гетьманському русі. Наслідком конфлікту став вихід В.К. Липинського із організації і заснування ним нової - Братства українських класократів-монархістів, гетьманців.

Проведене у дисертації дослідження громадсько-політичної, наукової та педагогічної діяльності В.К. Липинського дає підстави зробити такі висновки.

Аналіз історіографії проблеми показав, що наукова та громадсько-політична діяльність В.К. Липинського привертала увагу дослідників, але в такій постановці тема ще не була представлена в українській історичній науці.

Наявна джерельна база дозволила відтворити життєвий шлях В.К. Липинського, узагальнити відомі й навести маловідомі (гімназійні роки та педагогічна діяльність) сторінки біографії вченого, охарактеризувати його науково-публіцистичну та громадсько-політичну діяльність у різні періоди.

Визначено, що формування наукових та суспільно-політичних поглядів ученого відбувалось на основі двох (польської та української) національних традицій. В.К. Липинський в юнацькі роки став українським патріотом. Сформульована ним у 1908 р. ідея економічного, соціального і культурного розвитку українського народу згодом була розвинута в його наукових працях і стала основою громадсько-політичної діяльності.

Доведено, що процес становлення та еволюції світоглядних позицій В.К. Липинського був достатньо складним. У ньому можна виділити три етапи. Перший ? припадає на час навчання у гімназіях і пов'язаний з усвідомленням себе українцем внаслідок зацікавлення історією України та спілкуванням з патріотичними представниками українського інтелектуального світу. Другий ? позначений зміною політичних позицій і охоплює період навчання в Кракові та Женеві, коли він спілкується з видатними представниками українського та польського наукового світу, а також час Національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Для третього етапу, який пов'язаний з перебуванням в еміграції, характерно вироблення української державотворчої концепції та її ідеологічного оформлення в праці "Листи до братів-хліборобів. Про ідею та організацію українського монархізму".

Встановлено, що одночасно з еволюцією політичних поглядів відбувається переорієнтація і наукових інтересів. Якщо напередодні Першої світової війни головною була тема участі шляхти у національно-визвольній війні середини ХVІІ ст., то після національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. основна увага приділялась державотворчим процесам, спрямованим на побудову нової української держави з урахуванням попередніх помилок та особливостей історичного минулого України. Погляди вченого знайшли відображення в історичних та політичних працях: "Szlachta na Ukrainie: Udziaі jej w їyciu narodu ukraiсskiego na tle jego dziejow" та "Z dziejow Ukrainy", "Україна на переломі 1657-1659: Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім столітті", "Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму", "Релігія і церков в історії України".

Перші три праці присвячено добі Б. Хмельницького й спрямовано на розкриття державотворчих планів гетьмана, а також на висвітлення участі правобережної шляхти в повстанні під проводом гетьмана.

Свої державотворчі ідеї В.К. Липинський виклав у "Листах до братів - хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму". Саме в цій праці він запропонував нову модель української держави, що спиралась не тільки на історичний досвід та особливості українського народу, а й враховувала специфічні особливості розвитку держави як політичного інституту.

Показано, що свої ідеї В.К. Липинський намагався втілити у життя. Ще в гімназійні та студентські роки долучився до громадсько-політичної діяльності, був членом молодіжних громадських організацій, брав активну участь у політичних заходах напередодні Першої світової війни.

У 1917 р. В.К. Липинський став одним із засновників Української демократично-хліборобської партії, яка передбачала широке реформування всіх галузей державного життя, враховуючи особливості українського народу.

Послідовна державницька політика В.К. Липинського, його політична обізнаність та національна свідомість стали вирішальними у виборі його кандидатури на посаду посла до Австро-Угорщини, де він проводив чітку і послідовну українську політику, відстоюючи інтереси своєї країни.

Поразка революції не похитнула переконань В.К. Липинського. Він і надалі продовжував займатися публіцистичною, науковою (підготував дві ґрунтовні праці історично-державницького напрямку, долучився до педагогічної діяльності) і громадсько-політичною діяльністю (створив УСХД, а згодом, після конфлікту з П.Скоропадським, - Братство українських класократів-монархістів, гетьманців).

липинський політичний вчений гетьманський

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Павліченко О. Теорія державотворення за В. Липинським / О. Павліченко // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Історія, економіка, філософія". / Гол. ред. Ю.І. Терещенко. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. - Вип. 14. - С. 177 - 182.

2. Остапенко Є.О., Павліченко О.О. В. Липинський про гетьманат П. Скоропадського / Є.О. Остапенко, О.О. Павліченко // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів та аспірантів "Україна і світ: минуле, сучасне та майбутнє". (22-23 квітня 2008 р. м. Харків) - Харків НТУ "ХПІ", 2008. - С. 254 - 356.

3. Приймак О.О. В.К. Липинський про розбудову української держави / О.О. Приймак // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2008. - Вип. 14. - С. 163 - 166.

4. Приймак О. Патріотичне виховання у працях В.К. Липинського, як ідеолога українського консерватизму / О. Приймак // Матеріали V науково-практичної конференції молодих учених "Методологія сучасних наукових досліджень" (12 листопада 2008 р., м. Харків). - Харків, ХНПУ, 2008. - С. 99 -100.

5. Приймак О.О. В.К. Липинський про ідею гетьманства / О.О. Приймак // Матеріали XXIV Міжнародної науково-практичної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості" (28 листопада 2008 р., м. Донецьк). - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2008. - С. 187 - 192.

6. Приймак О.О. Інститут гетьманства як українська національна ідея у науковій спадщині В.К. Липинського / О.О. Приймак // Наука, Релігія, суспільство. Державний університет інформатики і штучного інтелекту. Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації. - Донецьк: ІПШІ МОНУ і НАНУ "Наука і освіта", 2008. - Вип. 4. - С. 113 - 118.

7. Приймак О.О. В'ячеслав Липинський про організаційні засади Українського союзу хліборобів-державників / О.О. Приймак // Збірка наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-теоретичної конференції "Українська Держава Павла Скоропадського: державотворчі замисли та історичні наслідки". - Хмельницький: Видавництво Хмельницького МАУП, 2008. - С. 106 - 110.

8. Приймак О.О. Харківський адресат В.К. Липинського / О.О. Приймак // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харківський національний пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 2009. - Вип. 36. - С. 149 - 152.

9. Приймак О.О. В.К. Липинський: штрихи до портрета / О.О. Приймак // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія/ Міністерство освіти і науки України; Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет" - Ужгород: Видавництво УжНУ "Говерла", 2009. - Вип. 22. - С. 153 - 159.

10. Приймак О.О. Хліборобський клас як провідна верства в концепції українського державотворення В.К. Липинського / О.О. Приймак // Матеріали XXVI Міжнародної науково-практичної конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". "Релігія і сучасні ідеології: інтерпретація або протистояння" (11 грудня 2009 р., м. Донецьк). - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2009. - С. 331 - 337.

11. Приймак О.О. В'ячеслав Казимирович Липинський (гімназичні роки) / О.О. Приймак // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харківський національний пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди.-Харків, 2009. - Вип. 38. - С. 14 - 19.

12. Приймак О.О. В.К. Липинський: берлінський період життя / О.О. Приймак // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Історія, економіка, філософія". / Гол. ред. Ю.І. Терещенко. - К.: Вид. центр КНЛУ, - С. 210-216

13. Приймак О.О. Провідна верства в державотворчій концепції В.К. Липинського / О.О. Приймак // Сьома Наукова конференція Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба "Новітні технології для захисту повітряного простору": тези доповідей, 13-14 квітня 2001 року. - Харків: ХУПС ім. І. Кожедуба, 2011. - С. 305.

14. Приймак О.О. Маловідомі сторінки біографії: В.К. Липинський на військовій службі / О.О. Приймак // Шості Богданівські читання: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Зб. наук. праць / Ред. кол.: В. Масненко, Ю. Присяжнюк, В. Гарнага. - Черкаси: Вертикаль, 2011. - С. 164-166.

Размещено на Allbest.ru