Військова та громадсько-політична діяльність М. Омеляновича-Павленка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 929:355(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Військова та громадсько-політична діяльність М. Омеляновича-Павленка (1878 - 1952 рр.)

Спеціальність 07.00.01 - історія України

ОБРАЗЦОВ СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

ЧЕРЕВИЧНИЙ ГЕННАДІЙ СЕМЕНОВИЧ,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри новітньої історії України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

БУРАВЧЕНКОВ АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Інститут туризму Федерації профспілок України,

професор кафедри гуманітарних дисциплін

кандидат історичних наук

ФАЙЗУЛІН ЯРОСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ,

Інститут історії України НАН України,

науковий співробітник

відділу історії Української революції 1917-1921 рр.

Захист відбудеться ______ ______________ 2011 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий ______ _____________ 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент О.І. Божко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації орієнтована на цілісне, послідовне, взаємопов'язане висвітлення досліджуваних проблем, обумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (52 с., 545 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 221 с.

Вступ. Актуальність дослідження визначається тим, що в сучасних умовах важливого значення набуває розробка й утвердження глибоко обґрунтованої новітньої концепції історії України, у якій чільне місце займають національно-визвольні змагання українського народу 1917 - 1921 рр. Не останню роль у війнах за незалежність України відіграв командуючий Галицькою армією і Дієвою армією УНР генерал Михайло Володимирович Омелянович-Павленко (1878 - 1952). Тому, щоб краще зрозуміти історію України ХХ століття, необхідно дослідити військову та громадсько-політичну діяльність М.Омеляновича-Павленка.

Одним із підходів у дослідженні історії національно-визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ ст. є перенесення ваги із загальних схем до особистісного виміру історії. Адже діяльність військових і політичних діячів на ниві державотворення дозволяє на конкретному прикладі деталізувати воєнно-політичні процеси в Україні, показати роль особистості у контексті історичних подій.

Актуальність посилюється тим, що з'ясування цих проблем, зумовлюється як завданнями історичної науки дати об'єктивну і вичерпну оцінку історичним подіям і постатям, так і значенням історичного досвіду минулого для ефективного вирішення актуальних проблем сучасного державотворення, надійного захисту національних інтересів України. Критичне висвітлення діяльності М.Омеляновича-Павленка має значний виховний потенціал. Реалізація завдань патріотичного виховання, зростання національної та соціальної самосвідомості українського народу вимагає вдумливого використання фактів і прикладів воєнно-політичної історії України. Для історичної науки є важливим аналіз військового та наукового доробку генерала М.Омеляновича-Павленка.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в контексті розробки науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Історія української державності нової та новітньої доби» (державний реєстраційний номер 06БФ046-01) та в руслі наукової роботи кафедри новітньої історії України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є особа М.Омеляновича-Павленка та його внесок в історію України ХХ століття.

Предметом дослідження є військова, громадська та політична діяльність генерала М.Омеляновича-Павленка.

Хронологічні рамки дослідження об'єктивно визначаються роками життя М.Омеляновича-Павленка (1878 - 1952), хоча період його активної військової та громадсько-політичної діяльності окреслюється 1898 - 1952 роками: від вступу до Павловського військового училища до смерті генерала.

Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні цілісного системного аналізу військової, громадсько-політичної та наукової діяльності генерала М. Омеляновича-Павленка у контексті національно-визвольного руху українського народу першої половини ХХ ст., визначенні та оцінці його військового й організаційного внеску у цей рух й аналізі його політичних позицій та вподобань.

Відповідно до поставленої мети визначено основні дослідницькі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки проблеми та її джерельну базу;

- висвітлити формування світогляду та професійної кар'єри М.Омеляновича-Павленка в російській армії;

- розглянути участь М. Омеляновича-Павленка у розбудові українського війська під час правління Української Центральної Ради та Української Держави гетьмана П.Скоропадського;

- дослідити внесок М. Омеляновича-Павленка у розбудову Галицької армії, її реорганізацію та діяльність на чолі галицького війська у боях українсько-польської війни 1918-1919 рр.;

- проаналізувати дії командарма М. Омеляновича-Павленка під час Зимового походу та останніх боїв 1920 р.;

- простежити еволюцію поглядів, політичних переконань генерала М.Омеляновича-Павленка в еміграції;

- з'ясувати роль, яку відіграв М. Омелянович-Павленко у визвольному русі під час Другої світової війни та по її завершенні.

Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові принципи історизму, науковості (системності) і достовірності у висвітленні історичних подій. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, системно-структурний, описовий. російський армія еміграція республіка

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше комплексно досліджено основні напрямки військової та громадсько-політичної діяльності генерала М.Омеляновича-Павленка у контексті національно-визвольного руху українського народу першої половини ХХ ст. У дисертації, поряд з систематизацією відомих в історіографії даних, наведено нові факти, які суттєво поглиблюють знання про М.Омеляновича-Павленка та історичну епоху, в якій він жив. Поглиблено знання про службу й участь М.Омеляновича-Павленка у російсько-японській та Першій світовій війнах. Досліджено участь М.Омеляновича-Павленка у розбудові військових формацій у 1917 р. та під час правління гетьмана П.Скоропадського. Проаналізовано внесок генерала у розбудову Галицької армії, оцінено його діяльність на чолі Дієвої армії УНР під час Першого Зимового походу та останніх боїв у 1920 р. З'ясовано вплив М.Омеляновича-Павленка на український визвольний рух напередодні, під час Другої світової війни та по її завершенні. Введено до наукового обігу та подано інтерпретацію нових архівних матеріалів і документів, які раніше не потрапляли в поле зору дослідників, і на їх основі уточнені окремі біографічні подробиці та факти військової та громадсько-політичної діяльності М.Омеляновича-Павленка.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення подій, що пов'язані з новітньою історією України першої половини ХХ століття. Матеріали дисертаційного дослідження можуть стати основою для лекційних курсів, практичних і семінарських заняттях з «Історії України» і при написанні комплексних узагальнюючих праць з історії України та навчальних посібників.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях: Міжнародна конференція «Шевченківська весна» (Київ, 2008); Міжнародна конференція «Дні науки історичного факультету - 2008» (Київ, 2008); Міжнародна конференція «Дні науки історичного факультету - 2009» (Київ, 2009); Міжнародна конференція «Українство у світі: Україна є там, де живуть українці» (Чернігів, 2009); Міжнародна історико-краєзнавча конференція (Чернівці, 2009); Всеукраїнська конференція «Воєнна історія Галичини та Закарпаття» (Львів, 2010); Міжнародна конференція «Дні науки історичного факультету» (Київ, 2010).

Публікації. Результати та частина матеріалів дисертації відображені в 4 статтях у провідних наукових фахових виданнях і тезах виступів на конференціях.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Історіографія та джерельна база» розглянуто стан наукової розробки проблеми і здійснено огляд джерел з даної теми.

Історіографічний доробок, присвячений військовій та громадсько-політичній діяльності М.Омеляновича-Павленка, згруповано й систематизовано наступним чином: роботи української діаспори, праці зарубіжних істориків і сучасні вітчизняні дослідження з даної тематики.

Постать М.Омеляновича-Павленка не отримала однозначної оцінки серед дослідників української діаспори. Частина українських істориків піддала критиці діяльність генерала, інша навпаки - дала позитивну характеристику діям М.Омеляновича-Павленка. Це пояснюється різними політичними переконаннями авторів. Перші праці з історії визвольних змагань з'явилися серед української діаспори вже у 1920-х роках. Л.Мишуга та Д.Долинський Мишуга Л. Похід українських військ на Київ (серпень, 1919) / Лука Мишуга. - Відень : Український прапор, 1920. - 27 с.; Долинський Д. Борба Українського Народу за Волю і Незалежність. Огляд подій за рр. 1918, 1919 і 1920 / Д.Долинський. - Вінніпег : Руська книгарня, 1920. - С. 221. дали перші характеристики діяльності М.Омеляновича-Павленка у ході подій 1917 - 1921 рр. Учасник Зимового походу Ю.Тютюнник у праці «Зимовий похід 1919 - 1920 рр.» позитивно характеризує дії командарма під час походу Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919-1920 рр. / Юрко Тютюник. - Коломия : Трембіта, 1923. - 99 с.. Дослідники українсько-польської війни 1918 - 1919 рр. дають негативну оцінку діяльності М.Омеляновича-Павленка на чолі Галицької армії. Зокрема, О.Ключенко, О.Думін (псевдонім - А.Крезуб), І. Карпинець, В.Кучабський Ключенко О. Генералітет УГА / О. Ключенко // Літопис Червоної Калини. -1931. - Ч. 10. - С. 4-7; Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни 1918-1919 / Антін Керзуб. - Львiв : Червона Калина, 1933. - 179 с.; Карпинець І. І. Історія 8-ої Галицької Бригади / Іван Іванович Карипинець // Літопис Червоної Калини. -1934. № 11. - С. 9-23; Кучабський В. Корпус Січових Стрільців / Василь Кучабський. - Львів, 1937. - 664 с. доводили, що генерал М.Омелянович-Павленко був винуватий у поразці галичан у 1919 р. Військовий історик Л.Шанковський Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність / Л.Шанковський. - Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1958. - 319 с.; Шанковський Л.Українська Галицька Армія / Лев Шанковський. - Львів : Наукове товариство ім.Шевченка, 1999. - 396 с. вважав, що критика генерала є безпідставною. Автор першим подав історіографічний аналіз діяльності М.Омеляновича-Павленка на чолі УГА.

Першу спробу дослідження життєвого шляху М.Омеляновича-Павленка, ще за життя колишнього командарма, здійснили члени Союзу українських вояків, підготувавши у 1948 р. брошуру з нагоди 70-літнього ювілею генерала Генерал-полковник М. Омелянович-Павленко, 1878-1948 (З нагоди 70-літнього ювілею). - [Б. м.], 1948. -18 с.. У короткій біографії вперше були опубліковані подробиці з особистого життя та військово-наукової діяльності генерала. Після смерті М.Омеляновича-Павленка, так і не була написана ґрунтовна робота присвячена діяльності генерала. Про постать М.Омеляновича-Павленка та його діяльність згадували лише в контексті історії українсько-визвольної боротьби 1917 - 1921 рр. Зокрема, були опубліковані статті М.Крата, І.Миколаєнка та А.Кущинського Крат М. Памяті Командарма (У десяту річницю смерти Ген.-Полк. М.Омеляновича-Павленка) / Михайло Крат // Тризуб. - Нью-Йорк, 1962, Ч. 4 (16). - С. 17; Миколаєнко І. Світлій пам'яті командарма (у 15-ту річницю смерті) // Дороговказ. - 1967. - Ч. 16. - С. 1-5; Кущинський А. Два брати козацькі генерали / Антін Кущинський // Українське козацтво. -1975. - Ч. 1 (31). - С. 11-15.. Так, А.Кущинський описав останні роки життя командарма. Праці містять багато неточностей, зумовлених передусім відсутністю архівних матеріалів.

Дослідники Першого Зимового походу О.Удовиченко й А.Долуд Удовиченко О. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921 / Олександр Удовиченко. - Вінніпег : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1954. -177 с.; Долуд А. Зимовий похід 1919-1920 рр. // Український комбатант. - Новий Ульм, 1958. - № 7. - С. 42-49. позитивно оцінювали діяльність генерала М.Омеляновича-Павленка на чолі Дієвої армії УНР. На противагу їм, В.Верига піддав ґрунтовній критиці командування генерала під час Зимового Походу Верига В. Визвольна боротьба в Україні 1914-1923 рр. У 2 т. / Василь Верига. - Рівне : Рівненська друкарня, 2005. - Т. 1. - 2005. - 472 с..

Дослідники З.Книш, В.Маруняк, Р.Колісник Книш З. Становлення ОУН. - К. : Видавництво імені Олени Теліги, 1994. - 128 с.; Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по Другій світовій війні: [в 2 т.] / В. Маруняк. - Мюнхен: Академічне видавництво д-ра П.Белея, 1985. - Т. 1. Роки 1945-1951. - 1985. - 432 с.; Колісник Р. Військова Управа та українська дивізія Галичина. Діяльність Військової Управи та німецька політика відносно українських національних збройних сил в роках 1943-45 / Р.Колісник. - Торонто : Наукове Товариство імені Шевченка в Канаді, 1990. - 168 с., описуючи події в еміграції, згадували про діяльність М.Омеляновича-Павленка напередодні, під час Другої світової війни та по її завершенні.

Аналіз досліджень української еміграції свідчить про спільну ваду - недостатню увагу до історичних постатей, перш за все визначних військових діячів. Історіографія праць цього плану обмежується невеликими за обсягом біографічними довідками, присвяченими ювілейним датам окремих осіб, чи їх некрологам, які друкувалися у зарубіжних часописах та військових журналах «За державність», «Літопис Червоної Калини», «Табор», «Український скиталець». Незважаючи на продовження вивчення діяльності М.Омеляновича-Павленка у діаспорній історіографії, дослідники до цього часу не написали окремого цілісного дослідження, присвяченого Михайлу Володимировичу.

Польські дослідники В.Гуперт, М.Климецький, Я.Бруські, у своїх роботах вказували на важливу роль, яку відіграв М.Омелянович-Павленко під час українського визвольного руху Hupert W. Zajecie Matopolski Wschodniej i Wolynia w roku 1919. - Warszawa, 1928. - 107 s.; Klimecki M. Polsko-ukraiсska wojna o Lwуw i Wschodnia. Galicjк 1918-1919 r. : Aspekty polityczne i wojskowe / Michal Klimecki. - Warszawa: Wojskowy Instytut Historyczmy, 1997. - 279 s.; Bruski J.J. Petlurowcy. Centrum Panstwowe Ukrainskiej Republiki Ludowej na wychodzstwie (1919-1924). - Krakow : ARCANA, 2000. - 600 s.. Польські історики тенденційно розглядали польсько-українські відносини, однак вивчення їх здобутків сприяли глибшому розумінню історичних подій, в яких діяв М.Омелянович-Павленко.

Сучасна російська історична наука не вважає актуальним завданням дослідження відомих постатей українського визвольного руху. На сьогоднішній день епізодичні згадки та короткі біографічні дані присвячені М.Омеляновичу-Павленкові можна віднайти у С.Волкова Волков С. В. Трагедия русского офицерства / С.В.Волков. - М. : ЗАО Центрполиграф, 2002. - 509 с..

В українській історіографії окремої праці присвяченої військовій та громадсько-політичній діяльності генерала М.Омеляновича-Павленка так і не з'явилося. Історики О.Колянчук, М.Литвин, К.Науменко, М.Ковальчук, Я.Тинченко опублікували невеликі біографії та статті на основі архівних матеріалів, присвячені генералу М.Омеляновичу-Павленку Колянчук О. Генералітет українських визвольних змагань / О. Колянчук, М.Литвин, К. Науменко. - Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1995. - С. 36-38; Ковальчук М. На службі Батьківщини: життя й доля генерал-полковника М. Омеляновича-Павленка / Михайло Ковальчук // Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917-1920) / [Упоряд. : М.Ковальчук]. - К. : Темпора, 2007. - С. 7-46; Литвин М. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали / Микола Литвин, Кім Науменко. - Львів, Харків : САГА, 2007. - 244 с.; Тинченко Я. Командарм Зимового походу / Ярослав Тинченко // Тиждень український. - № 50 (111). - 11 - 17 грудня 2009 р. - С. 50 - 54.. Зокрема, М.Ковальчук вперше видав всі спогади М. Омеляновича-Павленка та написав найдетальнішу біографію у передмові до них.

Згадували про громадсько-політичну діяльність генерала М.Омеляновича-Павленка в еміграції та під час Другої світової війни дослідники І.Срібняк, А.Кентій, М. Палієнко Срібняк І. В. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі і Румунії (1921-1924 рр.) / Ігор Володимирович Срібняк. - К. : Вид-во ім. О. Теліги, 1997. - 187 с.; Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920-1956 / Кентій А. В. - Т. 1. Від Української Військової Організації до Організації Українських Націоналістів. 1920-1942. - К. : Державний комітет архівів України, 2005. - 332 с.; Палієнко М. Г. Архівні центри української еміграції (створення, функціонування, доля документальних колекцій) / Марина Геннадіївна Палієнко. - К. : Темпора, 2008. - 688 с..

Незважаючи на значну пророблену роботу, історіографію теми не можна вважати вичерпною. На даний час частково проаналізовано окремі аспекти й фрагменти військової та громадсько-політичної діяльності М.Омеляновича-Павленка. Цілісне її відображення залишається відкритою проблемою, яка вимагає поглибленого вивчення.

Джерельну базу дослідження становлять архівні та опубліковані матеріали - документи, спогади та періодичні видання.

Найбільше значення для розв'язання поставлених завдань мають матеріали фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Серед них чільне місце посідає особистий фонд М. Омеляновича-Павленка (ф. 4012). У цьому фонді зберігаються біографічні матеріали (короткий життєпис генерал-поручника М.Омеляновича-Павленка за 1878 - 1938 рр.), творчі матеріали (рукописи опублікованих і неопублікованих праць), офіційне і приватне листування. У фондах Управління корпусного інтендантства 6-го корпусу військ Української держави (ф. 1008), Міністерства військових справ Української держави (ф. 1074), Головного управління Генерального штабу Української держави (ф. 1077), Штабу 11-ої пішої дивізії військ УНР (ф. 2261), Штабу Полтавського 6-го корпусу військ УНР (ф. 2277), Генеральної козацької ради Української держави (ф. 3293) зберігаються накази, телеграми, листи, статути та документи військових формувань, у яких служив М.Омелянович-Павленко.

Великий масив документів, що висвітлюють громадсько-політичну та військову діяльність М.Омеляновича-Павленка, зберігається у колекції «Український музей в Празі» (ф. 269) Центрального державного архіву громадських об'єднань України. У ньому знаходяться анкети, листи, накази українських осіб, організацій, спілок, товариств і громад в еміграції та під час Другої світової війни.

Цінні архівні джерела з досліджуваної теми містяться у Центральному державному історичному архіві України у Львові - колекція документів про діяльність урядів та армій УНР і ЗУНР (ф. 581), особовий фонд Г.Степури (ф. 760). У них виявлено постанови, накази, оперативні звіти, листи пов'язані з діяльністю М.Омеляновича-Павленка на посаді командуючого Галицької армії та Дієвої армії УНР.

Важливе значення для дослідження громадсько-політичної діяльності М.Омеляновича-Павленка під час перебування в еміграції, напередодні та під час Другої світової війни мають матеріали допитів українських старшин, які знаходяться у Державному архіві Служби безпеки України. Зокрема, у фонді кримінальних справ (ф. 6) виявлено показання Б.Сухоручко-Хословського, Р.Сказинського, М.Мінаковського та ін., які освітлюють різноманітні аспекти життя генерала у першій половині ХХ ст.

Важливою складовою джерельної бази дослідження стали документи Російського державного військово-історичного архіву - послужні списки офіцерів (ф. 409), фонди Лейб-гвардії Волинського (ф. 2573) та Лейб-гвардії Гренадерського (ф. 2575) полків. У фондах зберігаються: атестація поручника М.Павленка за 1908 р., послужний список полковника М.Омеляновича-Павленка за 1915 р., наказів по полках, у яких служив Михайло Володимирович та ін.

Значною складовою джерельної бази є періодична преса: «Борьба», «Вестник Офицерской стрелковой школы», «Визволення», «Військовий вістник», «Вільна трибуна», «Сурма», «Южный рабочий» та інші газети передають інформацію про діяльність М.Омеляновича-Павленка з позицій різних політичних сил і відображають події часів українсько-визвольної боротьби.

Важливе місце у дослідженні посідають опубліковані документи різних політичних і військових формацій, до яких входив М.Омелянович-Павленко Українсько-московська війна 1920 року в документах / Під ред. В.Сальського.- Варшава : Наукове товариство імені Шевченко у Львові, 1933. - Ч. 1. Оперативні документи штабу армії Української Народної Республіки. - 1933. - 401 с.; Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. - Нью-Йорк : Червона Калина, 1974. - 325 с.; Доценко О. Зимовий похід (6.ХІІ.1919 - 6.V.1920) / Олександр Доценко. - К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2001. - 376 с..

Мемуари Ю.Тютюнника, С.Шухевича, П.Феденка, Д.Палієва, М.Капустянського, І.Мазепи та ін. дозволяють більш детально відтворити діяльність М.Омеляновича-Павленка Тютюник Ю. З поляками проти Вкраїни / Ю. Тютюнник. - Харків : Державне видавництво України, 1924. - 101 с.; Шухевич С. Спомини з українсько-галицької армії (1918-1920) / С. Шухевич. - Львів: Червона Калина, 1929. - Ч. І. - 176 с.; Паліїв Д. Жмут споминів / Д. Паліїв // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1935 рік. - Львів. - 1934. - С. 40-46; Феденко П. Минуло півстоліття. Зимовий похід Армії Української Народної Республіки 1919-1920рр. / П. Феденко. - Нью-Йорк : Свобода, 1972. - 79 с.; Капустянський М. Військова підготовка ОУН / М. Капустянський // Організація Українських Націоналістів 1929-1954. - Б. м. : Видання Першої Української Друкарні у Франції, 1955. - С. 130-140; Мазепа І.Україна в огні й бурі революції 1917-1921. - Прага : Пробоєм, 1943. - 234 с.. Праці М. Омеляновича-Павленка містять чітку інформацію про воєнні операції та плани, детальну оцінку стратегічного і політичного положення Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма / М.Омелянович-Павленко. - К. : Планета людей, 2002. - 460 с.; Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917 - 1920) / [Упоряд. : М.Ковальчук]. - К.: Темпора, 2007. - 608 с. . Спогади командарма у ХХІ ст. були видані в Україні вже двічі.

Отже, джерельна база достатня для розв'язання сформульованих завдань.

У другому розділі «М. Омелянович-Павленко на службі в російській армії» проаналізовано основні віхи формування світогляду та професійної кар'єри М.Омеляновича-Павленка в російській армії.

М. Павленко народився 8 грудня 1878 р. у Тифліській губернії у дворянській родині. Михайло Володимирович здобув військову освіту у Сибірському кадетському корпусі (1890 - 1898) та Павловському військовому училищі (1898 - 1900). У 1900 р. М.Павленка направили на службу до Лейб-гвардії Волинського полку.

Михайло Володимирович пройшов російсько-японську війну на посаді начальника пішої охотницької команди 58-го піхотного Празького полку. Взяв участь у боях під с. Бейтайцзи, на річці Лог, під Мукденом, у розвідці в напрямку м. Чінтафу.

У міжвоєнний період досліджена служба Михайла Володимировича на посаді начальника навчальної команди Лейб-гвардії Волинського полку, військово-педагогічні здобутки, навчання в Офіцерській стрілецькій школі у 1913 р. та ін.

На початку Першої світової війни М.Омелянович-Павленко взяв участь у бою біля поселення Гура Кальварія, отримав вогнепальне поранення і параліч правої руки в бою за фільварок Хелмно. Повернувся на фронт М. Омелянович-Павленко в кінці 1915 р. у званні полковника на посаду коменданта штабу ІІ Гвардійського корпусу.

В останні роки війни М.Омелянович-Павленко перебував на посаді начальника 2-ї Одеської школи прапорщиків та командира Лейб-гвардії Гренадерського полку. Після лютневої революції 1917 р. полковник пристав до українського руху в Одесі.

У кінці літа 1917 р. М. Омеляновича-Павленка було відкликано з фронту і призначено начальником Катеринославського гарнізону. Він розпочав формування нових та українізацію старих військових частини, підтримав український рух, організував охорону міста від мародерів. У кінці листопада 1917 р. Михайла Володимировича перевели до Києва.

У третьому розділі «Генерал М. Омелянович-Павленко - командуючий Галицькою армією» досліджена діяльність М.Омеляновича-Павленка у військових формаціях Української Центральної Ради, Української Держави гетьмана П.Скоропадського та на чолі Галицької армії.

На початку січня 1918 р. М. Омелянович-Павленко отримав наказ обійняти посаду військового комісара Одеського округу. Коли збройна боротьба з більшовиками в Одесі зазнала поразки, полковник вирушив до Ясс. Тут Михайло Володимирович увійшов до складу демобілізаційної комісії Румунського фронту. Полковник повернувся до Києва у квітні 1918 р.

З приходом до влади П.Скоропадського, М.Омелянович-Павленко був призначений командиром 11-ї пішої дивізії. На посаді командира дивізії, полковник сформував кадри полків і провів підготовку до майбутньої мобілізації. У жовтні 1918 р. Михайло Володимирович став кошовим отаманом Запорізького Кошу українського козацтва, відновленого гетьманом України 16 жовтня 1918 р. 10 жовтня П.Скоропадський підвищив М.Омеляновича-Павленка у ранзі до генерал-хорунжого.

Наприкінці листопада 1918 р. М.Омелянович-Павленко погодився обійняти посаду командуючого військами Західноукраїнської Народної Республіки. Генерал М. Омелянович-Павленко перебував на посаді Начального Вождя Галицької армії до 9 червня 1919 р. За цей час Михайло Володимирович розробив план війни, провів реорганізацію армії й організував постачання війська. Генерал провів два невдалих наступи на Львів у грудні 1918 р. і на початку січня 1919 р., успішно розпочав Вовчухівську операцію 15 лютого - 19 березня 1919 р., керував обороною під час польського травневого наступу і командував галицькими військами на початку Чортківської операції 1919 р. М.Омелянович-Павленко, в якості дорадника Галицької армії, перейшов на територію Української Народної Республіки.

Четвертий розділ «Очільник Дієвої армії Української Народної Республіки» присвячений діяльності генерала М.Омеляновича-Павленка у складі та на чолі Дієвої армії УНР протягом 1919 - 1920 рр.

Після переходу р. Збруч, Михайло Володимирович був прийнятий на службу до Дієвої армії УНР і в кінці серпня очолив місію, яка вела переговори з добровольцями. 29 вересня 1919 р. генерала призначили командиром Запорізької групи. Командуючи запорожцями, Михайло Володимирович провів однин з небагатьох успішних наступів на українсько-добровольчому фронті 12-17 жовтня 1919 р. і вдало командував у Вапнярській операції 20-24 жовтня 1919 р.

5 грудня 1919 р. С. Петлюра видав наказ ч. 101, яким призначив М.Омеляновича-Павленка командуючим Дієвої армії УНР. Генерал вирішив перевести армію на партизанський спосіб ведення війни та прориватися з «Трикутника смерті» на Полтавщину. Перед виходом у похід Командарм звів усі українські війська до чотирьох груп (Запорізька, Київська, Волинська, 3-тя Стрілецька дивізія). Під керівництвом М.Омеляновича-Павленка українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби, пройшла по запіллю ворога 2500 км., провела агітацію, мобілізацію старшин і прикувала до себе великі сили противника. Головне, чого досяг Михайло Володимирович - це зберіг кадри армії для продовження подальшої боротьби.

3-4 травня 1920 р. Дієва армія УНР на чолі з М.Омеляновичем-Павленком прорвала більшовицький фронт в районі Тульчин - Ямпіль. Михайло Володимирович залишився командармом і під час польсько-радянської війни 1920 р.

У розділі показано, що протягом збройного протистояння з Червоною Армією у 1920 р., М.Омелянович-Павленко реорганізував армію після партизанського походу, вдало керував військом, вивів частини з радянського оточення за р. Збруч. Крім того, генерал, в умовах безперервних боїв з ворогом, збільшив чисельність війська, гарматних, кулеметних і технічних частин, забезпечив армію амуніцією, одягом та їжею, упорядкував тил.

У п'ятому розділі «Громадсько-політична робота в еміграції» проаналізована громадська, політична та наукова діяльність М.Омеляновича-Павленка протягом усього еміграційного життя.

У розділі доведено, що М.Омелянович-Павленко внаслідок конфронтації з С.Петлюрою був змушений просити відставки. Після звільнення з посади військового міністра, вплив Михайла Володимировича в середовищі армії почав слабшати. Ратифікація Ризького договору польським Сеймом 15 квітня 1921 р. змусила генерала покинути Польщу. Протягом 1922 р. М.Омелянович-Павленко провів переговори про співпрацю з Н.Махно, А.Лісовецьким, головою «Спілки студентів-українців у Німеччині», І.Полтавцем-Остряницею та Б.Бутенком, провідниками Українського народного козацького товариства та ін.

23 лютого 1923 р. М.Омелянович-Павленко прибув до Чехословацької республіки, де проживав до 1945 р. Генерал був обраний почесним головою Українського Військового Союзу (1925 р.), брав участь у конференції Проводу Організації Українських Націоналістів (1929 р.), І-му з'їзді гетьманців (1930 р.). Протягом 1931 - 1934 рр. М.Омелянович-Павленко очолював Українське військово-наукове товариство, відійшов від політики і зайнявся суто військо-історичною справою.

З наближенням німецько-радянської війни, М.Омелянович-Павленко посилив свою діяльність у напрямку об'єднання українських політичних та військових сил. Михайло Володимирович зблизився з українськими націоналістами на чолі з полковником А.Мельником. Наслідком цього стала невдала спроба згуртувати всіх українських старшин в Українській Генеральній Раді Комбатантів.

Протягом війни генерал був обраний головою Українського національного козацького руху (1942 р.), командуючим Українським Визвольним Військом (1943 р.), головою Національного Запорозького товариства у Протектораті Чехія і Моравія (1943 р.).

Після Другої світової війни М. Омелянович-Павленко не відійшов від громадсько-політичної діяльності.

29 травня 1952 р. М. Омелянович-Павленко помер у шпиталі для незаможних під Парижем.

В результаті проведеного дослідження автор дійшов низки Висновків, основні з яких виносяться на захист:

· Розгляд історіографії досліджуваної теми показав, що цілісне об'єктивне відображення військової та громадсько-політичної діяльності М.Омеляновича-Павленка в усій її повноті й різноманітності залишається до теперішнього часу відкритою проблемою. Були надруковані окремі та невеликі за обсягом статті, біографічні довідки та розвідки. Використана джерельна база є різноманітною, дозволяє реалізувати поставлені наукові завдання й об'єктивно розкрити історію життя М.Омеляновича-Павленка;

· Формування світогляду та становлення громадянської позиції М.Омеляновича-Павленка відбулося в часи його служби в армії Російської імперії. Народився Михайло Володимирович у сім'ї військових, батько якої був українцем за походженням. Ці фактори стали домінуючими в його подальшому житті. Військову освіту він здобув в навчальних закладах Російської імперії. Службу проходив у Лейб-гвардії Волинського полку, де був спершу помічником, а з 1906 р. - начальником навчальної команди полку. Російсько-японську та Першу світову війни Михайло Володимирович провів у боях на передовій, отримавши численні нагороди. Після революції 1917 р., полковник М.Омелянович-Павленко приєднався до українського руху;

· М. Омелянович-Павленко проявив себе здібним організатором на посадах комісара Одеського військового округу, члена демобілізаційної комісії Румунського фронту, командира 11-ї пішої дивізії та отамана Запорізького Кошу українського козацтва;

· Не можна однозначно оцінити діяльність генерала-хорунжого М.Омеляновича-Павленка на чолі Галицької армії. З одного боку, три невдалих спроби захопити Львів і поразка в українсько-польській війні 1918 - 1919 рр. свідчить не на користь її командуючого. З іншого боку, аналіз військового будівництва галицької армії ЗУНР засвідчив, що Михайло Володимирович зміг організувати діяльність Начальної Команди галичан та сформувати з розрізнених відділів та загонів армію, яка достойно протистояла польським військам протягом війни 1918 - 1919 рр.;

· На чолі Запорізької групи Дієвої армії УНР Михайло Володимирович проявив свій військовий талант і досяг найбільших успіхів на українсько-добровольчому фронті. Будучи командуючим Дієвої армії УНР, під час Першого Зимового походу, у боях з Червоною армією в 1920 р., генерал зберіг військо, провів ряд успішних військових операцій та вивів частини на територію Польщі.

· Протягом усього еміграційного життя М.Омелянович-Павленко виношував ідею здобуття незалежності України. Генерал намагався сконсолідувати українську еміграцію. У 1920 - 1940 рр. проходила еволюція поглядів М.Омеляновича-Павленка. Він співпрацював з монархічними, козацькими та націоналістичними українськими організаціями і партіями. Перебуваючи в еміграції, генерал займався плідною військово-історичною працею.

· Напередодні Другої світової війни Михайло Володимирович остаточно став на позиції українського націоналізму. Цим пояснюється його тісна співпраця з ОУН А.Мельника та нацистами. До кінця свого життя генерал-полковник залишився противником радянської влади. Зважаючи на це, деякі дії та вчинки Михайла Володимировича не можна оцінити однозначно. Ідейні погляди М.Омеляновича-Павленка характеризуються коливаннями від суто національних орієнтирів до співпраці з агресором у Другій світовій війні, заради досягнення мети.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ, ВМІЩЕНИХ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Діяльність М. Омеляновича-Павленка в Українській Генеральній Раді Комбатантів / Сергій Образцов // Часопис української історії. - Київ, 2009. - Вип. 11. - С. 52-57.

2. Військова діяльність М. Омеляновича-Павленка на початку Першої світової війни / Сергій Образцов // Часопис української історії. - Київ, 2009. - Вип. 13. - С. 29-34.

3. Участь М. Омеляновича-Павленка в бою під Хелмно (1-2 листопада 1914 р.) / Сергій Образцов // Сторінки історії: збірник наукових праць - Київ, 2009. - Вип. 28. - С. 68-76.

4. Військова діяльність генерала М. Омеляновича-Павленка на чолі Української Галицької Армії / Сергій Образцов // Збірник наукових праць «Гілея (науковий вісник)». - Київ, 2009. - Вип. 27. - С. 5-11.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження

5. Роль М.Омеляновича-Павленка в Українській Генеральній Раді Комбатантів / С. Образцов // Шевченківська весна. Історія. - К., 2008. - Вип. 6. - С. 38 - 40.

6. Діяльність М. Омеляновича-Павленка в Українській Генеральній Раді Комбатантів / Сергій Образцов // Дні науки історичного факультету. - К., 2008. - Вип. 1. - С. 101 - 104.

7. Роль М. Омеляновича-Павленка в битві під Хелмно 1-2 листопада 1914 р. / Сергій Образцов // Український вимір. - Чернігів., 2009. - Т. 1. - С. 49 - 50.

8. Участь М. Омеляновича-Павленка в боях на початку Першої світової війни / Сергій Образцов // Український вимір. - Чернігів., 2009. - Т. 1. - С. 151 - 155.

9. Діяльність М. Омеляновича-Павленка на чолі 11-ї пішої дивізії Української Держави / Сергій Образцов // Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція. - Чернівці, 2009. - С. 78 - 79.

10. М. Омелянович-Павленко на чолі Галицької армії (Наступ на Львів у грудні 1918 р.) / Сергій Образцов // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. - К., 2010. - С. 234-239.

11. М. Павленко на чолі охотницької команди 58-го піхотного Празького полку у 1905 р. / Сергій Образцов // Дні науки історичного факультету. - К., 2010. - Вип. 3. - С. 57 - 59.

АНОТАЦІЯ

Образцов С.В. Військова та громадсько-політична діяльність М.Омеляновича-Павленка (1878 - 1952). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

У дисертації досліджується військова та громадсько-політична діяльність М.Омеляновича-Павленка (1878 - 1952 рр.) в українському національно-визвольному русі першої половини ХХ ст. Висвітлено його участь в бойових операціях російсько-японської та Першої світової війн, військово-організаційну діяльність на чолі Збройних сил УНР і ЗУНР 1918 - 1920 рр. Досліджено громадсько-політичну діяльність у Польщі, Німеччині, Чехо-Словацькій республіці, Франції. Проаналізовано військово-історичні студії М.Омеляновича-Павленка з воєнної історії України ХХ ст. Показано цінність політичного досвіду та творчого доробку М.Омеляновича-Павленка для сучасного процесу державотворення в Україні.

Ключові слова: армія Російської імперії, українська національно-визвольна боротьба 1917 - 1921 рр., Галицька армія, Дієва армія УНР, Перший Зимовий похід, українська еміграція, Друга світова війна 1939 - 1945 рр.

АННОТАЦИЯ

Образцов С.В. Военная и общественно-политическая деятельность М.Омельяновича-Павленка (1878 - 1952). - Рукопись.

Диссертация на соискателя научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

В диссертации, на основе значительного количества археографических и историографических источников, комплексно проанализирована военная и общественно-политическая деятельность Михаила Омельяновича-Павленка.

Отмечено, что формирование мировоззрения и гражданской позиции М.Омельяновича-Павленка произошло во время его службы в армии Российской империи. Михаил Владимирович получил образование в престижных воинских учебных заведениях России - Сибирский кадетский корпус (1890 - 1898), Павловское военное училище (1898 - 1900) и Офицерской стрелковой школе (1913). Службу прошел в Лейб-гвардии Волынском полку. Имел значительный боевой опыт, как участник российско-японской и Первой мировой войн на командных и штабных должностях, где был отмечен высокими наградами - орденами Св. Георгия 4 степени, Св. Станислава 2 и 3 степеней, Св. Анны 2, 3 и 4 степеней и др.

В работе показано, что в 1917 г. полковник поддержал украинское национальное движение и включился в процесс национально-государственного и военного строительства. М. Омельянович-Павленко служил на должностях комиссара Одесского военного округа, командира 11-й пехотной дивизии и Запорожского Коша.

Исследована деятельность генерала М.Омельяновича-Павленка на посту Начального вождя Галицкой армии в 1918 - 1919 гг. Генерал не привел к победе войско галичан в украинско-польской войне. Но сумел сформировать армию, которая достойно противостояла польским войскам в 1918 - 1919 гг.

Проанализированы бои Действующей армии УНР во главе с М.Омельяновичем-Павленком на протяжении 1919 - 1920 гг. Генералу удалось сохранить кадры армии в Первом Зимнем походе, провести ряд успешных боев против Красной Армии, а также избежать окружения.

В эмиграции М.Омельянович-Павленко вынашивал идею объединения украинских военных сил для борьбы за независимость Украины. Генерал сотрудничал с монархическими, казачьими и националистическими организациями. Активно участвовал в деятельности украинских культурно-просветительных, военно-исторических и офицерских организаций.

В годы Второй мировой войны М.Омельянович-Павленко сотрудничал с Организацией Украинских Националистов А. Мельника и нацистами. После войны продолжал общественно-политическую деятельность. Умер М.Омельянович-Павленко в Париже 29 мая 1952 г. в звании генерал-полковника.

Ключевые слова: армия Российской империи, украинская национально-освободительная борьба 1917 - 1921 гг., Галицкая армия, Действующая армия УНР, Первый Зимний поход, украинская эмиграция, Вторая мировая война 1939 - 1945 гг.

ANNOTATION

Obraztsov S.V. Military and political public activity of M. Omelyanovich-Pavlenko (1878 - 1952) - Manuscript.

The dissertation for a Candidate degree in history, specialty 07.00.01 - history of Ukraine. - Kiev National Taras Shevchenko University. - Kiev, 2011.

The dissertation is a research of military and political public activity of M.Omelyanovich-Pavlenko (1878 - 1952) in Ukrainian national liberation struggle of the first decade of XX century. It displays his activity in warfare of Russo-Japanese War and the First World War, also taking part in combat operations of military UNR and WUNR force as a leader in 1918 - 1920. The work is about political public activity in Poland, Germany, Czech-Slovak Republic, France. Paper analyzes historical military activities of M. Omelyanovich-Pavlenko in the war history of Ukraine in XX century. It demonstrates the value of political and innovational experience of M. Omelyanovich-Pavlenko in the process of Ukrainian state formation.

Key words: Army of Russian Empire, Ukrainian National Liberation Struggle 1917 - 1921, Galytska Army, military force of UNR, The First Winter Campaign, Ukrainian emigration, Second World War 1939 - 1945.

Размещено на Allbest.ru