Міграція сільського населення до Харкова (серпень 1943 – серпень 1991 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 94[314.15:316.334.55](477.54)«1943/1991»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Міграція сільського населення до Харкова (серпень 1943-серпень 1991 рр.)

07.00.01 - історія України

Іванов Станіслав Юрійович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Калініченко Володимир Вікторович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри історії України

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Танцюра Василь Іванович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри українознавства

кандидат історичних наук, доцент Пікалова Тетяна Ісаївна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри історії України

Захист відбудеться "24" червня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. V-58.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

Автореферат розісланий "20" травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.В. Журавльов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Міграція населення є одним із важливих соціально-економічних і демографічних факторів. Міграція, як сукупність переміщень населення, що ведуть до постійної або тимчасової зміни місця проживання, результатом яких є територіальний перерозподіл населення, пройшла довгий і складний шлях розвитку.

Друга половина ХХ ст. позначилася швидким демографічним зростанням міського населення і, завдяки міграції, докорінними змінами його етносоціального складу. Вивчення міграції сільського населення до Харкова в 1943-1991 рр. обумовлене наступними факторами: відсутністю спеціального дослідження з цієї теми і загалом браком у сучасній українській історіографії ґрунтовних праць з соціальної історії радянського періоду, в яких би подавалися науково виважені оцінки досвіду політичних і соціально-економічних перетворень; потребою виявити регіональні відмінності процесу урбанізації Харкова; з'ясувати вплив міграції сільських мешканців на саме місто, на створення нової міської ідентичності; простежити, як відбувалася соціально-психологічна адаптація вихідців із сіл у Харкові, як переїзд із села до міста позначився на їхній особистості. Такого роду дослідження на сучасному етапі розвитку суспільства є важливими для вдосконалення регіональної та державної міграційної та демографічної політики шляхом проведення заходів, спрямованих на довгоочікуваний вихід нашої держави із тривалої демографічної кризи.

Проблема відходу сільського населення до Харкова є важливою в контексті дослідження історії міста, його урбанізації, докорінної повоєнної зміни етносоціального складу населення міста, стрімкого зростання чисельності мешканців міста.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках вивчення соціально-економічної та політичної історії України ХІХ-ХХ ст., що здійснюється на кафедрі історії України Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з серпня 1943 по серпень 1991 роки. Нижня межа пов'язана з початком відбудови Харкова після його визволення від нацистської окупації в роки війни. Верхня межа зумовлена проголошенням незалежної України. З 1992 р. намітилася зміна структури населення, міграційних потоків, чисельності мешканців Харкова.

Територіальні межі дослідження охоплюють місто Харків у його адміністративних межах 1943-1991 рр. Вибір Харкова як об'єкта дослідження зумовлений його роллю як найбільшого міста на Сході України, значного промислового і культурного центру. З методологічної точки зору в звужених територіальних межах найбільш повно можуть бути виявлені та простежені взаємозв'язки, чинники, що нівелюються при проведенні досліджень з широкою географією.

Об'єктом дослідження є міграція сільського населення до Харкова в 1943-1991-х рр.

Предмет дослідження - причини і мотиви міграції, динаміка цього процесу, житлово-побутове облаштування, адаптація селян у Харкові, національний та соціальний склад населення.

Мета дисертаційного дослідження - на основі комплексного аналізу здобутків історіографії, матеріалів інтерв'ю з вихідцями з сіл, анкетних даних, опублікованих документальних джерел, вивчення архівних матеріалів та періодичної преси, даних Всесоюзних переписів населення 1959, 1970, 1979, 1989 рр. висвітлити міграцію сільського населення до Харкова за 1943-1991 рр., простежити зміни чисельності населення міста, його національний та соціальний склад, житлово-побутові умови, соціально-психологічну адаптацію сільських мігрантів у місті.

Для досягнення поставленої мети визначено такі дослідницькі завдання:

- з'ясувати стан наукової розробки проблеми, охарактеризувати джерельну базу;

- визначити динаміку міграції сільського населення до Харкова в 1943-1991_х рр.;

- встановити типові характеристики мігрантів із сіл;

- проаналізувати причини та мотиви переїзду селян до міста;

- дослідити динаміку природного та механічного приросту населення міста;

- виявити особливості трудової маятникової та навчальної міграції;

- простежити житлово-побутове облаштування мігрантів у Харкові;

- проаналізувати національний та соціальний склад населення;

- визначити особливості мовного середовища мігрантів у Харкові;

- встановити характер зв'язків мігрантів із селом і фактори, що на них впливали;

- охарактеризувати соціально-психологічну адаптацію вихідців із села у місті;

- виявити взаємовпливи урбаністичної і традиційної сільської культури у творенні міської ідентичності.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що в роботі вперше в історіографії здійснено комплексне дослідження міграції сільського населення до Харкова - найбільшого промислового і культурного міста на Сході України. Визначено чинники, що впливали і продовжують впливати на міграційні процеси та формування етномовної ідентичності населення Харкова, зокрема виявлено особливості етномовної структури населення міста, які відбувалися під впливом суспільно-політичних чинників. Розкрито визначальні тенденції в змінах чисельності населення міста та його соціального і національного складу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його фактичний матеріал, узагальнення та висновки можуть бути використані для розширення наукових знань з соціальної історії радянського періоду, розробки нормативних документів сучасної регіональної міграційної політики в Україні. Одержані результати і підсумки роботи можуть бути використані під час викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі, розробці лекційних і спеціальних курсів з краєзнавства та демографії, при написанні праць з історії Харкова, у просвітницькій діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Матеріали дослідження доповідались автором на наукових конференціях, серед яких: Міжнародна краєзнавча конференція молодих вчених (до 160-річчя від дня народження О.Я. Єфименко) (Харків, грудень 2008 р.), Міжнародна наукова конференція молодих вчених "Каразінські читання" (Харків, 24 квітня 2009 р.), Міжнародна конференція "Україна в європейській та євразійській міграційних системах: регіональні аспекти" (Харків, 23 березня 2009 р.), Міжнародна конференція молодих вчених "Каразінські читання" (Харків, 23 квітня 2010 р.), Міжнародна конференція "Динамічні процеси в українській лексиці" (Київ, 26-27 січня 2010 р.).

Основний зміст роботи викладено у 2 публікаціях тез конференцій і 5 наукових статтях, розміщених у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Структура дисертації визначається системним підходом до вирішення дисертаційної проблеми, побудована за хронологічним принципом. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, 65 сторінок додатків (28 таблиць, 11 діаграм, списку оповідачів, програми інтерв'ю), списку джерел і літератури (537 найменувань). Загальний обсяг роботи 293 сторінки, із них 168 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання роботи, окреслено хронологічні та територіальні межі, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів та структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі "Історіографія, джерельна база, методологія і методи дослідження" встановлено стан наукової розробки теми, проведено огляд джерельної бази, визначаються методологічні принципи та методи дослідження.

У підрозділі 1.1 "Історіографія проблеми" зазначено, що історіографічне узагальнення наукових праць з міграції сільського населення до великих промислових центрів України, в тому числі до Харкова, є актуальним, але складним завданням, особливо стосовно тих проблем, які, зокрема, складають інтерес у даному випадку (причини, мотиви та форми міграції, динаміка міграції сільського населення та його адаптація до міського середовища, зміни соціального статусу сільських мігрантів у Харкові тощо). Довгий час дослідженню міграційних процесів в окремих регіонах країни практично не приділялось уваги. Обмежені в доступі до джерел та можливості вільного творчого пошуку, поставлені в жорсткі ідеологічні межі і прив'язані до партійних рішень, радянські автори розкривали проблеми міграції населення однобічно і некритично. Все це призвело до того, що радянська гуманітаристика не могла дати об'єктивну оцінку складних міграційних процесів, виявити основні тенденції, причини і мотиви міграції сільського населення до міст. Предметом дослідження найчастіше було організоване переміщення трудових ресурсів у межах СРСР.

Історіографію з досліджуваної теми можна умовно поділити на дві групи: радянську (до 1991 р.) і сучасну (з кінця 1991 р.).

Історіографічний аналіз не був би повним без розгляду наукового доробку не лише істориків, а й економістів, демографів, соціологів, економгеографів, статистиків. Саме полідисциплінарний підхід дозволяє всебічно виявити загальні тенденції і регіональні особливості міграційних процесів, отримати реальну оцінку рівня їх наукового осмислення представниками різних наукових напрямів.

Дослідження міграційних процесів в повоєнні роки почалося в 1950-1960-х роках. Характерною рисою цих праць було вивчення проблем трудових ресурсів, географії населення, забезпечення міст робочою силою, але міграції населення в них не приділялося належної уваги, її розглядали як частину процесу відтворення населення. Переважна більшість праць була присвячена зазначеним проблемам у цілому по СРСР. Одним із перших серед українських істориків почав досліджувати етнічний склад і міжетнічні зв'язки в Україні, особливості збільшення чисельності населення у великих промислових центрах В.І. Наулко Наулко В.І. Етнічний склад населення Української РСР. Статистико-картографічне дослідження / В.І. Наулко. - К.: Наук. думка, 1965. - 135 с.; Наулко В.И. Национальный состав населения Украинской ССР по материалам переписей населения / В.И. Наулко. - М.: Наука, 1964. - 48 с.; Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине / В.И. Наулко. - К.: Наук. думка, 1975. - 276 с.. В 1950-х роках посилюється увага до історії Харкова, з'являються праці Г.М. Окладного та О.Ф. Михайлика Окладной Г.М. Очерки по истории развития советского Харькова / Г. М. Окладной. - Х.: Прапор, 1956. - 209 с.; Михайлик О.Ф. Харкову - 300 років / О.Ф. Михайлик. - Х.: Прапор, 1956. - 130 с..

З кінця 1960-х років активізувалися дослідження з проблем міграції населення в Україні. Серед них чільне місце посідає праця економістів М.В. Курмана та І.В. Лебединського Курман М.В. Население большого социалистического города / М.В. Курман, И.В. Лебединский. - М.: Статистика, 1968. - 200 с.. В ній уперше досліджується демографічне становище в Харкові у 1960-х роках, вплив міграції на зміну чисельності населення міста, вікова і статева структура мігрантів тощо. Ця праця й до сьогодні не втратила наукового значення.

Проблеми розселення, розвитку великих міст і приміських поселень, міських агломерацій, особливості міграції населення в Україні знайшли відображення у працях Д.І. Богорада, І.А. Фоміна, А.Г. Вишневського; В.І. Товкуна; М.Ф. Тимчука; Б.С. Хорева Богорад Д. И. Основные проблемы расселения в Донецко-Приднепровском экономическом районе / Д.И. Богорад // Градостроительство. Вопросы расселения. - К., 1966. - С. 3-18; Фомин И.А. Расселение трудящихся в крупном городе и пригородной зоне (на примере городов УССР) / И.А. Фомин // Градостроительство. Вопросы расселения. - К., 1966. - С. 50-61.; Вишневский А.Г. Понятие и границы городских агломераций / А. Г. Вишневский // Градостроительство. Вопросы расселения. - К., 1966. - С. 62-72; Товкун В.І. Особливості міграції населення Української РСР у 1959-1963 рр. / В.І. Товкун // Український історичний журнал. - 1966. - № 4. - С. 49-56; Тимчук Н.Ф. Особенности расселения в пригородных районах средних городов УССР / Н.Ф. Тимчук // Градостроительство. Вопросы расселения. - К., 1966. - С. 86-92; Хорев Б.С. Городские поселения СССР (Проблемы роста и их изучение): Очерки географии расселения / Б.С. Хорев. - М.: Мысль, 1968. - 256 с.. Вагомим досягненням історіографії з питань маятникової міграції населення до великих промислових центрів України, в тому числі до Харкова, стали праці А.Г. Вишневського, М.В. Курмана; В.А. Калмика; Т.П. Михайлової; Б.С. Хорева; Г.А. Гольца та ін. Курман М.В. О некоторых демографических аспектах развития городской агломерации / М.В. Курман, А.Г. Вишневский // Материалы Харьковского отдела Географического общества Украины. - М., 1968. - Вып. 3. - С. 157-163; Хорев Б.С. Маятниковая миграция в СССР и ее изучение / Б.С. Хорев, Т.К. Смолина, А.Г. Вишневский // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов. - М., 1970. - С. 100-108; Хорев Б.С. Особенности маятниковой миграции населения в пригородных зонах небольших и средних городов (по данным анкетного обследования) / Б.С. Хорев, Т.К. Смолина, Н.Г. Соминская // Расселение в пригородных зонах. - М., 1971. - С. 114-124.; Курман М.В. Роль маятниковой миграции населения и методы ее изучения / М.В. Курман // Миграция населения РСФСР. - М., 1973. - С. 103-118; Калмык В.А. Социальная обусловленность маятниковой миграции сельского населения / В.А. Калмык // Маятниковая миграция сельского населения. - М., 1981. - С. 41-52; Михайлова Т.П. Особенности маятниковой миграции в зонах влияния больших городов УССР / Т. П. Михайлова // Маятниковая миграция сельского населения. - М., 1981. - С. 18-26; Хорев Б.С. Житель села - работник города / Б.С. Хорев, В.Н. Лиходед. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 94 с.; Гольц Г.А. Маятниковая миграция населения в районах больших городов / Г.А. Гольц, В.Н. Филина. - М.: [Б. и.], 1984. - 28 с.. У них простежуються особливості складу маятникових мігрантів, вікова структура, сфера зайнятості, звертається увага на позитивні і негативні риси маятникової міграції, її соціальну обумовленість тощо.

Значним поштовхом у розширенні проблематики, дослідженні теоретичних аспектів міграції, її механізму, окремих її форм, регіональних особливостей, руху населення з села до міста стала Всесоюзна міжвузівська нарада з проблеми міграції населення, що проходила у травні 1967 року в Ростові-на-Дону. Нарада визначила ступінь розробки окремих аспектів проблеми Ковалев С.А. Межвузовское совещание по проблемам миграции населения / С.А. Ковалев // Вестник Моск. ун-та: Серия 5: География. - № 6. - 1967. - С. 115-116.. У збірнику матеріалів наради "Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов" вміщено цілий ряд важливих статей з проблеми міграції, в тому числі в Україні. Серед них особливу увагу привертають праці В.В. Онікієнка, Е.А. Янковської, А.І. Доценка, М.В. Дараган, Г.В. Мильнер, А.В. Топіліна, І.С. Пасхавера та ін. Оникиенко В.В. Миграция в экономических районах УССР / В.В. Оникиенко, Е.А. Янковская, А.И. Доценко // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов. - М., 1970. - С. 78-84; Дараган М.В. Влияние некоторых социально-экономических факторов на миграцию / М. В. Дараган // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов. - М., 1970. - С. 41-44; Мильнер Г.В. Уровень жизни и миграция / Г.В. Мильнер, А.В. Топилин // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов. - М., 1970.- С. 44-47; Пасхавер И.С. О статистике миграции сельского населения / И.С. Пасхавер // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов. - М., 1970. - С. 129-135..

У 1970-ті роки предметом дослідження розвитку малих і середніх міст Харківської приміської зони як резерву трудових ресурсів, що мігрували до Харкова, став ряд статей економгеографів Харківського університету. Особливо слід відмітити праці А.В. Білого, В.П. Благова, Л.Г. Панасенка; Л.А. Голуба, В.О. Чайченко; Я.О. Лимаря, Г.А. Квартенко; Ю.М. Мандрикіна Белый А.В. Некоторые проблемы развития малых и средних городов Харьковской области / А.В. Белый, В.П. Благов, Л.Г. Панасенко // Вестник Харьковского университета. - 1975. - № 120. - Вып. 6. - С. 105-110; Голуб Л.А. Районная планировка ближайшего окружения крупнейшего города (на примере Харьковского р-на Харьковской области) / Л.А. Голуб, В.А. Чайченко // Вестник Харьковского университета. - 1975. - № 120. - Вып. 6. - С. 111-115; Лимар Я.О. Міграція сільської молоді і деякі шляхи її закріплення в сільському господарстві / Я.О. Лимар, Г.А. Квартенко // Вестник Харьковского университета. - 1978. - № 172. - Вып. 14. - С. 96-101; Квартенко Г.А. Территориальное размещение и использование трудовых ресурсов сельского хозяйства Донецко-Приднепровского экономического района / Г.А. Квартенко, Я.О. Лимар, Ю. М. Мандрикін // Вестник Харьковского университета. - 1978. - № 173. - Вып. 9. - С. 112-115..

Потік наукової літератури з проблем міграції населення особливо посилився в 1970-1980-х роках. Увагу дослідників привертали проблеми трудових ресурсів, їх регіональні особливості, управління міграційними процесами, причини міграції сільського населення до міст, її різновиди. Значний інтерес становлять праці Е.С. Кутаф'єва, Н.І. Москальової; Т.Р. Заріхти; Г.А. Заблоцького; В.Г. Данилевича, В.І. Редіна, О.Д. Якушева; В.І. Костакова; О.А. Янковської; Н.П. Суворової, Г.А. Євдокимової, Т.С. Клебанової, А.Д. Олійник; Т.І. Заславської, Л.Л. Рибаковського Кутафьев Э.С. Миграция сельского населения (в центральном экономическом районе) / Э.С. Кутафьев, Н.И. Москалева / под ред. В.С. Немченко. - М.: Статистика, 1971. - 83 с.; Заріхта Т.Р. До питання про міграцію сільської молоді / Т.Р. Заріхта // Демографічні дослідження. - К., 1971. - Вип. 2. - С. 192-197; Заблоцький Г.А. Общие предпосылки прогнозирования миграции населения / Г.А. Заблоцький // Демографические тетради. - К., 1972. - Вып. 4-5. - С. 96-124; Данилевич В.Г. Некоторые проблемы трудовых ресурсов на современном этапе развития народного хозяйства СССР / В.Г. Данилевич, В.П. Редин, О.Д. Якушев // Вестник Харьковского университета. - 1978. - № 173. - С. 102-104; Костаков В. Трудовые ресурсы пятилетки / В. Костаков. - М.: Политиздат, 1976. - 62 с.; Янковская Е.А. Перераспределение трудовых ресурсов / Е.А. Янковская. - К.: Наук. думка, 1978. - 132 с.; Суворова И.П. Региональные особенности воспроизводства и использования трудовых ресурсов / И.П. Суворова, Г.А. Евдокимова, Т.С. Клебанова, А.Д. Олейник. - К.: Наук. думка, 1982. - 168 с.; Заславська Т.І. Процеси міграції і їх регулювання в соціалістичному суспільстві / Т.І. Заславська, Л.Л. Рибаковський // Соціологічні дослідження. - 1976. - № 1. - С. 56-65. та ін. Дослідники більше уваги почали приділяти демографічним процесам, їх впливу на міграцію населення Демографическое развитие Украинской ССР (1959-1970 гг.). - К.: Наук. думка, 1977. - 221 с.; Демографическое развитие Украинской ССР (1970-1979 гг.). - К.: Наук. думка, 1987. - 256 с..

Підбиваючи підсумок історіографії проблеми радянських часів, зазначимо, що, як правило, вивчення форм руху населення і трудових ресурсів було ізольованим, слабо відображена статистика якісного складу мігрантів. Не знайшли належного висвітлення міграційні процеси 1950-х років, вплив голоду 1946-1947 років на міграцію сільського населення до міст. міграція маятниковий урбаністичний культура

Якісно новий етап у вивченні проблеми міграції розпочався після проголошення незалежності України. Доступність раніше закритих матеріалів, досягнення попередніх років у вивченні проблеми створили умови для більш поглибленого та об'єктивного дослідження й аналізу державної міграційної політики і міграційних процесів як у цілому в країні, так і в окремих регіонах. Автори почали відходити від колишніх стереотипів та спрощених схем, при дослідженні і оцінках соціально-економічних, демографічних і міграційних процесів в Україні.

Активний пошук нових підходів у вивченні проблем суспільства, в тому числі міграційних процесів, негативного впливу голоду 1946-1947 років на демографічну ситуацію в Україні у повоєнні роки спостерігається в працях В.К. Барана; А.П. Перковського та С.І. Пирожкова; О.М. Веселової, В.І. Марочко, О.М. Мовчан Баран В.К. Україна 1950-1960-х рр.: Еволюція тоталітарної системи / В.К. Баран. - Львів: Ін-т українознавства ім. Крип'якевича НАН України, 1996. - 448 с.; Баран В. К. Україна: новітня історія (1945-1991 рр.) / В.К. Баран. - Львів, 2003. - 670 с.; Перковський А.П. Демографічні втрати народонаселення Української РСР у 40-х рр. / А.П. Перковський, С.І. Пирожкова // Український історичний журнал. - 1990. - № 2. - С. 15-23; Веселова О.М. Голодомори в Україні 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947: злочин проти народу / О.М. Веселова, В.І. Марочко, О.М. Мовчан. - К. - Нью-Йорк: Вид. М. П. Коць, 2000. - 274 с..

Соціально-демографічним процесам у сільській місцевості України, міграції з села до міста в повоєнні роки присвячена стаття С.М. Тимченко та М.В. Кириченка Тимченко С.М. Соціально-демографічні процеси в українському селі 40-80-х років ХХ ст. / С.М. Тимченко, М.В. Кириченко // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Д., 1997. - Вип. 2. - С. 169-177..

Останніми роками посилилась увага до демографічних та етнічних аспектів міграційних процесів та природного руху населення. Більш ґрунтовно почалося вивчення витоків, сутності і наслідків демографічної кризи та пошуки шляхів її подолання, проводиться аналіз етнічного складу населення України, трудової міграції Демографічна криза в Україні: причини та наслідки / Е.М. Лібанова, С.І. Пирожков, Н.С. Власенко та ін. - К.: Держкомстат України, 2003. - 230 с.; Рогожин О.Г. Демографічні перспективи українського села: історичні передумови, регіональний аналіз і моделювання / О.Г. Рогожин. - К.: Ін-т проблем нац. безпеки, 2004. - 296 с.; Крисаченко В.С. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри / В.С. Крисаченко. - К.: НІСД, 2005. - 368 с.; Скляр В.М. Етнічний склад населення України 1959-1989 рр.: етномовні наслідки російщення / В. М. Скляр. - К.: Просвіта, 2008. - 391 с. . З'явилися дисертаційні дослідження, присвячені міграційним процесам в окремих містах України Бондар Г.А. Міграція сільського населення до Львова в 50-80-х роках ХХ ст.: автореф. дис. … канд. іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / Бондар Ганна Анатоліївна. - Львів, 2007. - 19 с.; Алфьоров М.А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу в 1939-1959 рр.: автореф. дис. … канд. іст. наук: спец. № 07.00.01 "Історія України" / Алфьоров Микола Анатолійович. - Донецьк, 2007. - 19 с..

У 1990-2006 роки вийшла з друку значна кількість публікацій про Харків, що вирізняються різноманіттям проблем і поглядів, залученням нових джерел і методів досліджень Історія міста Харкова ХХ століття / [авт. кол.: О. М. Ярмиш та ін.]. - Х.: Фоліо; Золоті сторінки, 2004. - 686 с.; Рідний край. - Х.: ХДПУ, 1999. - 527 с.; Харьков научный. - Х.: Деловая жизнь, 2000. - 192 с.; Астахова О.В., Крупа Т.М. Ми - харків'яни, нам є чим пишатися / О.В. Астахова, Т.М. Крупа. - Х.: Торгсін, 2003. - 176 с.; Харків - моя мала Батьківщина. - Х.: ОВС, 2003. - 543 с.; Харків багатонаціональний. - Х.: ВРЦГОИ, 2004. - 256 с.; Куделко С.М. Харьков: Хроника столетий / С. М. Куделко, Л. Тарасова. - Х.: САГА, 2010. - 394 с. та інші..

Проаналізувавши наявний науковий доробок з даної проблеми, можемо зробити висновок, що дослідники різних наукових напрямів (історики, економісти, економгеографи, демографи, соціологи тощо) зробили вагомий внесок у вивчення окремих питань міграції населення, запровадили до наукового обігу значну кількість цінного джерельного матеріалу. Характерною тенденцією історіографії з даної проблематики є те, що переважна її частина була присвячена періоду середини 60-70-х рр. ХХ ст. До проголошення незалежності України переважала література загальносоюзного характеру, в якій проблема міграції в Україні не знайшла достатнього відображення. У працях, як правило, відсутній аналіз практичних кроків держави щодо регулювання міграційними процесами, не досліджувалися питання адаптації сільської молоді, що мігрувала до міста, слабкою ланкою до сьогодні залишається з'ясування якісного складу мігрантів, впливу міграції з села на етнічний склад населення міста тощо.

Процеси демократизації суспільства на початку 1990-х років та здобуття Україною незалежності дали змогу вітчизняним ученим у своїх дослідженнях охопити більш широке коло питань як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій, розкрити історичні передумови формування міграційних потоків. Сучасний стан вітчизняної історіографії створює передумови до подальшого більш глибокого і всебічного, цілісного та комплексного аналізу проблеми міграції сільського населення до міст.

У підрозділі 1.2 зазначається, що джерельну базу дисертації становлять різноманітні за видами, походженням, змістом, формою та науковою цінністю комплекс документів та матеріалів, офіційних документів, зокрема опубліковані, архівні, статистичні, періодична преса, спогади.

Головним джерелом для проведення аналізу змін чисельності, національного складу, вікової і статевої структури, природного і механічного руху населення Харкова, зважаючи на мету та характер дослідження, стали статистичні матеріали переписів населення 1959, 1970, 1979, 1989 років. Результати переписів є найбільш повними й достовірними статистичними даними для проведення дослідження міграційних процесів.

Одну з найважливіших складових джерельної бази становлять статистичні матеріали. Частину їх дисертантом було взято у відділі демографічної статистики та перепису населення Харківського обласного управління статистики та різноманітних збірниках, довідниках, щорічниках. Автором опрацьовані матеріали статистичних збірок з розвитку народного господарства СРСР і УРСР за 1960-1990-ті роки.

Збірники документів матеріалів радянського періоду ілюструють переважно успіхи у відбудові та розвитку народного господарства Харкова та в регіоні, характеризуються тенденційністю і некритичністю підібраних матеріалів Харьковская партийная организация в борьбе за восстановление и развитие народного хозяйства август 1943-1950 гг.: [сб. док. и материалов] / [сост. М. П. Авдушева и др.]. - Х.: Прапор, 1965. - 429 с.; Промышленность и рабочий класс Харьковщины, 1943-1980: [сб. док. и материалов] / [сост. Л. А. Адаменко и др.]. - Х., 1987. - 224 с..

Значний фактичний матеріал при написанні дисертації взятий із неопублікованих матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади (ЦДАВО України) Ф. 582, 4626 Центрального архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО України) Ф. 1; Державного архіву Харківської області Ф. Р-3858 (Виконавчий комітет Харківської Ради депутатів трудящих); Ф. 408 (Виконавчий комітет міської Ради депутатів трудящих); Ф. 5231 (Статистичне управління Харківської області).

При написанні роботи були використані фонди харківських підприємств Ф. Р_5652 (Харківський тракторний завод), Ф. Р-1147 (Харківський завод "Серп і молот"), Ф. Р-5809 (Харківський верстатобудівний завод), Ф. Р-4178 (ХЕМЗ ім. Малишева). Матеріали фондів дають можливість проаналізувати якісний кадровий склад робітників та службовців, причини міграції, плинність робітничих кадрів та її причини, умови праці та побут молоді, забезпеченість робітників житлом, діяльність навчальних закладів, організованих при заводі. тощо.

У процесі дослідження були опрацьовані матеріали архіву Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Ф. 2792; Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Ф. Р-4588, 4589; Харківського політехнічного інституту Ф. Р-1682; Харківського інституту радіоелектроніки Ф. Р-5649, які містять цікаві дані про соціальний склад студентів, кількість молоді з сільської місцевості, що навчалась у згаданих ВНЗ Харкова. Значна їх частина вперше введена до наукового обігу.

Важливим джерелом є тогочасна преса. Автором опрацьовані матеріали обласних, міських та республіканських газет.

Ще одну групу опублікованих джерел становлять спогади про Харків. Серед них спогади Г.Е. Власенка; І.К. Рибалки, М.Л. Гомона та інших, автори яких зосереджують увагу на повоєнному економічному та культурному становищі Харкова Власенко Г.Е. Живой, трудовой, железобетонный / Г. Е. Власенко. - Х.: Прапор, 1964. - 128 с.; Рибалка І.К. Така наша доля: Сторінки життя мого покоління / І.К. Рибалка. - Х.: Основа, 1999. - 200 с.; Гомон М.Л. Дороги життя. Спогади і роздуми / М.Л. Гомон. - Балаклія: Балдрук, 2008. - 244 с..

Суттєвим джерелом інформації про цілісний процес міграції "село-місто" можуть служити спеціально проведені анкетування та інтерв'ю з особами, котрі в різні роки переїхали до Харкова. Матеріали інтерв'ю та анкетування дають важливі данні про становище мігрантів із села в різні повоєнні роки в Харкові, дають змогу прослідкувати етапи соціальної та психологічної адаптації мігрантів до умов життя у великому місті, зміну їх соціального статусу.

Інтерв'ю проведені зі 101 особою, котрі в 1950-1990-х рр. мігрували до Харкова з сіл і містечок Харківської, Сумської, Полтавської та інших областей України і Російської Федерації. Поряд з цим анкетуванням було охоплено 250 осіб, які в різні роки мешкали в Харкові. Свідчення мігрантів із сіл у сукупності з архівними даними тогочасною пресою у поєднанні з наявною дотичною до теми дослідження науковою літературою дозволяють дисертанту науково, неупереджено висвітлити питання міграції сільського населення до Харкова в досліджувані роки.

1.3. Методологія та методи дослідження

Методологічною основою дисертаційного дослідження є принципи історизму, наукової об'єктивності, визнання загальних закономірностей розвитку суспільства, історичної необхідності з урахуванням можливої альтернативи ходу розвитку історичних подій. Застосування цих принципів дозволяло дійти відповідних висновків та узагальнень. Різноманітність поставлених перед дослідником завдань, наявність великої кількості праць та джерел вимагали застосування різних методів - порівняння, спостереження, узагальнення, аналізу, синтезу, цілісності аналогії та історико-порівняльного, кількісно-статистичного, історико-генетичного, класифікації та типологізації.

Враховуючи те, що дисертаційна робота має міждисциплінарний характер, були використані й напрацювання, підходи та методи інших наук, таких як економгеографія, економіка, демографія, соціологія, статистика.

У другому розділі "Харків як центр тяжіння сільських мігрантів (кінець 1943 - 1991 рр.)" досліджуються проблеми розбудови промисловості та транспорту міста, міграція сільської молоді на роботу та навчання, особливості організованої та стихійної міграції як чинники вимушеної міграції, зміни соціального статусу сільських мігрантів у Харкові. Показано становище промислових підприємств, транспорту та іншої інфраструктури. Завдяки мобілізації трудових ресурсів уже наприкінці 1943 р. у Харкові відновило роботу 171 промислове підприємство, а в 1944 р. таких було вже 247. У листопаді 1943 р. почався рух трамваю за маршрутами, що з'єднували Південний вокзал з заводами "Серп і Молот", ХТЗ, ХЕМЗ. Згодом були відновлені всі трамвайні, тролейбусні та автобусні лінії.

Знаменною подією, що в значній мірі вирішувала транспорту проблему міста, стало введення в експлуатацію в 1975 р. метрополітену, що з'єднав Південний вокзал, Центральний автовокзал, центр міста з промисловими районами.

Зазначається, що відхід значної кількості сільської молоді до Харкова обумовлювався складними умовами життя в селі, обмеженим вибором місця роботи, незадовільними культурно-побутовими умовами, відсутністю перспектив для молоді.

Сільська молодь їхала в місто, щоб продовжувати навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних та ремісничих училищах.

Зазначено, що переїзд мігрантів із сіл до Харкова сприяв більш повній реалізації їх здібностей, всебічному розвитку особистості. Сільські мігранти максимально використовували можливості, що надавало велике місто в промисловому виробництві, освіті, культурі, охороні здоров'я. Все це сприяло їх професійному зростанню і впливало на зміну соціального статусу. Багато хто з сільських вихідців згодом зайняли керівні посади в місті. Понад 50% ректорів ВНЗ Харкова народились у селі, значна кількість стала академіками, керівниками підприємств, установ, організацій, діячами культури та охорони здоров'я.

У третьому розділі "Житлове будівництво в Харкові та умови проживання сільських мігрантів" йдеться про відбудову зруйнованого під час війни житлового фонду міста, про розв'язання прибулими до міста житлової проблеми, матеріально-побутові умови життя мігрантів, їх адаптацію у міському середовищі, проведення дозвілля, зв'язки з селом.

У роки війни в Харкові були зруйновані і пошкоджені всі підприємства і установи, більша частина житлового фонду. Відразу після визволення міста почалася відбудова. Вже через рік, у серпні 1944 р., було відбудовано 300 тис. м² житла, а за перші два повоєнні роки в експлуатацію було введено біля 700 тис. м² житла.

Розгортання житлового будівництва було необхідне для відновлення промисловості, яка потребувала забезпечення житлом мешканців міста та прибулих на роботу і навчання з сільської місцевості. В Харкові приїжджі з села мешкали у родичів чи знайомих, що раніше мігрували, в гуртожитках, винаймали недороге житло. На територіях поблизу великих підприємств, на околицях міста, в робітничих селищах Червоний жовтень, ХТЗ, Герцена, Артема, Фрунзе, Ново-Західне робітникам і службовцям виділялися земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків.

З середини 1950-х і протягом 1960-х років швидкими темпами будувалися нові житлові масиви Харкова в районах Селекційної станції, Павлового Поля, Салтівки. Тільки за першу половину 1970-х років у Харкові було побудовано 3750 тис. м² житла, 80 тис. сімей отримали квартири.

У другій половині 1970-х - 1980-ті роки інтенсивно забудовувалися мікрорайони Олексіївки, Салтівки, Рогані, Холодної Гори, селища Жуковського та ін. Прискорені темпи будівництва не завжди супроводжувалися відповідною якістю новобудов. Між тим, у чергах на отримання житла були тисячі харків'ян. На підприємствах і в організаціях, що вели власне будівництво, черга просувалася швидше, ніж у державних установах. Значна частина сільських мігрантів жили в гуртожитках. Умови проживання були незадовільними: разом мешкало по три і більше осіб. Усе це, і насамперед, відсутність житла, негативно впливало на адаптацію сільських мігрантів, призводило до плинності кадрів, серед яких основну масу складала молодь. Так, на одному з найбільших харківських заводів - тракторному вона становила в 1963 р. 66,6%, у 1970 р. - 99,4%, а в 1980 р. - 91%.

Новачку, який приїхав до Харкова, доводилося пройти декілька видів адаптації: професійну, соціально-психологічну, суспільно-політичну, виробничу. У значній мірі це залежало від зв'язків мігрантів із селом, рівня освіти, місцевості, з якої прибув мігрант.

У четвертому розділі "Вплив міграції на зміну чисельності та національного складу населення Харкова" простежуються загальні тенденції урбанізаційних процесів у досліджувані роки, висвітлено динаміку міграції сільського населення до Харкова, його національний склад та особливості мовного спілкування в місті. Вирішальна роль у зростанні населення Харкова в 1943-1991 роки належала міграції сільського населення. З року в рік населення міста швидко зростало. У 1945 р. у місті було 459 тис. населення, в 1950 р. воно становило вже 718,2 тис. чол., у 1960 р. - 974,3 тис. чол., у 1970 р. - 1222,9 тис. чол., у 1989 р. - 1610 чол., а в 1991 р. - 1623 чол. Механічний приріст населення Харкова щороку переважав природний, найвищим (298,5 тис. чол.) був у 1950 р., а найнижчим (112,7 тис. чол.) - у 1989 р. Після 1970 р. показники міграції до Харкова знижувалися й у 1991 р. складали лише 0,7 тис. чол. Зростання населення Харкова за рахунок міграції за 1950-1991 рр. становило 868 тис. осіб, на природний приріст припадало 562,8 тис. осіб.

Важливим фактором зростання чисельності населення було екстенсивне зростання населення Харкова (включення в його межі прилеглих до нього населених пунктів). За досліджувані роки територія міста поступово розширювалася. На початок 1964 р. вона становила 287,8 км², а в 1990 р. - 306,0 км².

Проте, збільшення населення Харкова відбувалося переважно за рахунок міграції. Приїжджали сюди в основному на постійну та сезонну роботу, навчання в ВНЗ, технікумах, школах ФЗН, ремісничих училищах тощо. Важливе місце в збільшенні чисельності населення Харкова займала маятникова міграція сільського населення - щоденний приїзд людей із приміської зони до міста. У 1959 р. їх було понад 106 тис. осіб, у 1960-1970-ті роки вони становили від 125 до 250 тис. осіб.

Серед мігрантів переважала молодь у віці 16-24 роки, однаковою мірою представники обох статей. Інтенсивність міграції протягом року була різною: узимку показники були нижче, а протягом останніх місяців року відбувалися коливання, зменшення в літні місяці і стрімке зростання у вересні за рахунок приїзду молоді на навчання.

Найбільше сільських мігрантів прибувало до Харкова з Харківської та суміжних Сумської та Полтавської областей.

Харків став малою батьківщиною для представників багатьох народів, особливо росіян. Одним із головних і найбільш ефективним засобом формування та змін етнічного складу населення була і залишається міграція населення. Не останню роль у цьому процесі відіграв промисловий і культурно-освітній потенціал Харкова.

У національному складі мігрантів домінували українці. Протягом 1950-1980-х рр. у місті зберігалася традиційна для нього перевага трьох груп: українців, росіян, євреїв. У 1959 р. українців було 48,4%, росіян - 40,4%, євреїв - 8,7%. На 1979 р. українці становили 49,8%, росіяни - 43,8%, євреї - 4,4%, а за переписом 1989 р. українців було вже 50,4%, росіян - 43,6%, а євреїв - 3,0%, інші становили від 2,5% у 1959 р. до 3,0% у 1989 р. Наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років у Харкові значно зросла чисельність етнічних меншин - представників закавказьких народів. Найбільше росіян і євреїв проживало в центральних районах міста - Дзержинському та Київському, а також у районах зосередження основної промисловості Харкова.

Масове заселення міста росіянами було одною з головних причин його обрусіння, значний відсоток українців був російськомовним. Цьому сприяла русифікаторська політика радянської влади. Найпоширенішою мовою в місті, якою спілкувалися, була російська. На початку 1960-х рр. українську мову рідною вважав усього 31%, а російську - 67%. Мовне середовище в Харкові складно сприймалося мігрантами з сільської місцевості, де панувала українська мова. Мовна адаптація швидше відбувалася у молодших за віком мігрантів, у студентів. Проте мова мешканців Харкова не була досконалою, простежувався "суржик", зрусифікованість мови.

Висновки

Основним джерелом поповнення населення Харкова в повоєнні роки було сільське населення, що переселялося переважно із Харківської, Сумської, Полтавської та інших областей України, а також з прикордонних областей Росії. За період з 1945 по 1991 рр. середньорічний показник прибулих до Харкова становив 71,8 тис. осіб, а сальдо міграції складало 18,9 тис. осіб. Склад населення Харкова помітно поповнювався сільськими мігрантами протягом 1945-1946 рр. та до середини 1970-х років. Суттєвим джерелом поповнення міського населення були маятникові мігранти, котрі приїжджали до Харкова на роботу або навчання, але мешканцями міста не були. За віковими характеристиками це були молоді особи віком 16-24 років, переважно безсімейні, однаковою мірою як чоловіки так і жінки.

Процес міграції з сіл до Харкова умовно можна поділити на два періоди. Перший тривав з 1950-х до початку 1960-х років і характеризувався домінуванням трудової міграції. Тоді з села виїжджали переважно з метою працевлаштування у Харкові й отримання вищих, аніж у селі, заробітків. Мігрувала переважно молодь, у меншій мірі - сімейні особи, особливо старшого віку, здебільшого чоловіки, залишивши сім'ї у селах. З 1960-х років розпочалась інтенсивна міграція до Харкова сільської молоді на навчання, яку не приваблювала перспектива залишитися у селі і працювати у колгоспі. Місто відкривало широкі можливості для здобуття освіти і подальшого працевлаштування. Матеріальний чинник залишався домінуючим протягом обох періодів міграції. Особливе місце у міграції сільського населення до Харкова посідала трудова маятникова міграція. Вона була зручною для сільських мешканців, адже позмінна робота дозволяла зберігати у селах присадибні господарства, отримувати в місті заробіток і не перейматися житловими проблемами. Щодня до Харкова у 1960-1970-х роках приїздило від 125 до 250 тис. осіб. Поступова адаптація до міського середовища, працьовитість, наполегливість, цілеспрямованість давали сільській молоді можливість досягти успіху в житті. Сільська молодь поєднувала працю з навчанням на вечірніх та заочних відділеннях і прагнула здобути освіту для кращого працевлаштування. Вихідці з сіл становили суттєве джерело поповнення робочої сили для промислових підприємств міста. Не маючи високих професійних кваліфікацій, вони погоджувалися на важчу роботу. Серед проблем матеріального характеру нагальним було вирішення житлової проблеми, яка була чи не основною для приїжджих у Харків. Вона мала великий вплив на соціально-психологічну адаптацію переселенців. Наявність власного житла давала змогу усвідомити себе повноцінними мешканцями міста, а зі створенням власної сім'ї вони назавжди залишалися в місті.

Етнічний склад населення Харкова характеризувався традиційною для міста перевагою трьох національностей: українців, росіян, євреїв. Інші національності складали незначний відсоток. На кінець 1980-х років українців нараховувалося 50,4%, росіян - 43,6%, євреїв - 3,0%, інших національностей - 3,0%. Населення міста розмовляло переважно російською мовою. Мовне середовище в Харкові складно сприймалося мігрантами з села. Вихідці з села поставали перед проблемою мовної акультурації, що помітно вирізняла їх серед мешканців міста. Мовна адаптація швидше відбувалася у молодших за віком мігрантів, студенти, старші за віком, довгий час зберігали свою рідну мову з домішками російської (так званий "суржик").

Масове переселення села до Харкова змінило місто. Сільські мігранти привносили в місто традиційний сільський світогляд, народну звичаєвість, сільську вимову тощо. Мігранти здебільшого переслідували прагматичні матеріальні цілі, їх цікавили передусім робота, дім, одяг і харчування.

Сільські мігранти важко звикали до життя у квартирах харківських багатоповерхівок, значно краще почували себе у помешканнях на перших поверхах. Різниці після переїзду не відчували мешканці будинків на околицях Харкова, які дотримувалися сільського укладу життя, обробляли присадибні ділянки, утримували домашні господарства і проживали, ніби селом у місті. Приїжджі, які мешкали і працювали в мікрорайонах на околицях, протягом довгого часу не відвідували центральної частини міста без нагальної на це потреби.

Соціально-психологічна адаптація мігрантів у Харкові проходила складно і була не зажди завершеною. Переїзд до Харкова для більшості з них був першим і єдиним у житті. Новоприбулі зберігали тісні зв'язки з рідними селами, їздили туди практично на кожні вихідні, особливо у студентські роки, і рідше - після створення сімей та отримання власного житла. Вагомими причинами поїздок у село було проживання там батьків і близьких родичів. Для пристосування до міського життя сільським мігрантам необхідно було декілька, а інколи до 5-10 років. На швидкість і якість адаптації впливали вік, попередній зв'язок з містом, місце проживання у Харкові, міцність зв'язків з селом, наявність сусідів, родичів і друзів - вихідців із сіл у місті. Практично відсутні випадки зворотної міграції через неможливість адаптуватися у Харкові. Підставою вважати адаптацію такою, що відбулася, є змога мігрантів усвідомлювати себе харків'янами. Як засвідчили результати проведеного інтерв'ювання, серед вихідців із сіл у Харкові переважали особи, котрі вважали себе мешканцями міста.

Незважаючи на вигоди, що їх мігранти отримали в місті, міграція з села в місто неоднозначно позначилася на її учасниках. Переїзд до міста мав подвійний наслідок: в місті переселенці прагнули певного матеріального благополуччя, яке рано чи пізно отримували, але втрачали духовний спокій. Новоприбулі виїхали з села, але не ставали повноцінними мешканцями міста, а залишалися селянами в Харкові. Вони їхали в село, щоб відпочити від "міської штовханини". Село, наповнене спокоєм, сповнене спогадами дитинства, для більшості з них було і залишиться джерелом наснаги, місцем відпочинку і відновлення сил.

Аналіз результатів дослідження свідчить, що Харків як великий промисловий і освітньо-культурний центр активно брав участь у механічному прирості населення завдяки міграції з сіл як на загальноукраїнському рівні, так і з прикордонних територій Росії.

Основні результати дисертації викладені автором у таких одноосібних публікаціях

1. Іванов С.Ю. Міграція сільської людності до Харкова в повоєнні роки ХХ століття в історіографії (1950-2008 рр.) / С.Ю. Іванов // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. - Вип. 11. - С. 222-234.

2. Іванов С.Ю. Міграція сільського населення до Харкова в повоєнні роки (1943-1959 рр.) / С.Ю. Іванов // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». - Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2009. - Вип. 34. - С. 98-100.

3. Іванов С.Ю. Міграція сільського населення до Харкова (1960-1980 рр.) / С.Ю. Іванов // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - Вип. 12. - С. 232-242.

4. Іванов С.Ю. Навчальна міграція сільського населення до Харкова (1945-1991 рр.) / С.Ю. Іванов // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: історія. - 2010. - Вип. 42. - С. 323-336.

5. Іванов С.Ю. Житлове будівництво в Харкові (1943-1980 рр.) / С.Ю. Іванов // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - Вип. 12. - С. 121-127.

6. Іванов С.Ю. Вплив міграції на зміни в чисельності населення Харківщини наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. / С.Ю. Іванов // Методичний вісник історичного факультету. - № 7. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - С. 102-108.

7. Іванов С.Ю. Характеристика міграції як процесу переміщення населення, її причини та міждисциплінарні наукові зв'язки / С.Ю. Іванов // Каразінські читання (історичні науки): Матеріали 62-ї міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 24 квітня 2009 р.). - Харків, 2009. - С. 138-139.

8. Іванов С.Ю. Адаптація сільських мігрантів до умов життя в Харкові (1950-1980 рр.) / С.Ю. Іванов // Матеріали 63-ї міжнародної наукової конференції (м. Харків, 23 квітня 2010 р.). - Харків, 2010. - С. 137-138.

Анотація

Іванов С.Ю. Міграція сільського населення до Харкова (серпень 1943 - серпень 1991 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2011.

У дисертаційному дослідженні комплексно розглядаються проблеми міграції сільського населення до Харкова в другій половині 1943-1991 рр. У роботі проаналізовано головні етапи повоєнної відбудови промисловості та транспорту міста, висвітлено причини та мотиви переїзду населення із села в місто, особливості трудової маятникової, навчальної організованої та стихійної міграції. Аналізуються зміни соціально-станового статусу сільських мігрантів.

Показано, що в роки голоду 1946-1947 рр. при великій плинності робітничих кадрів, чисельність прибулого населення у місто переважала кількість вибулого. В 1946 р. прибулі по відношенню до обсягу міграції складали 70%, а вибулі - 30%, в 1947 р. прибулих було 56%, а вибулих - 44%.

Досліджується житлове будівництво в Харкові та житлово-побутове облаштування мігрантів, виділяються етапи вирішення житлової проблеми в місті. Показано, що міграція сільського населення в місто супроводжується певними проблемами, серед яких однією з важливіших є їх соціально-психологічна адаптація до міського середовища в умовах підтримання ними тісних зв'язків з селом. Вивчено участь сільських мігрантів у культурно-масових і спортивних заходах у вільний від роботи чи навчання час, проведення ними дозвілля. У роботі висвітлені загальні тенденції урбанізаційних процесів, динаміка міграції сільського населення на різних етапах досліджуваного періоду. Показано вплив міграції на зміну чисельності національно-соціального складу населення Харкова, особливість мовного спілкування в місті.