Фінансово-економічні зміни в УСРР в умовах нової економічної політики 1921-1929 років

О. Пиріг у праці «НЕП: більшовицька політика імпровізації» (2001 р.) звертає увагу на процес трестування та його подальші наслідки для народного господарства, указує на відсутність обґрунтованої програми трестування, невизначеність правового статусу виробничих об'єднань. Проблеми створення та функціонування промислових трестів в умовах непу розглядалися в монографії В. Гринчуцького «Промислові трести України в двадцяті роки» (1997 р.).

У групі праць, які висвітлюють окремі аспекти непу, слід виділити наукові студії С. В. Кульчицького, О. М. Мовчана, Б. Б. Драгомарецького, Б. І. Хорошуна та ін., де автори доводять, що продрозкладка стала «другим виданням кріпосного права» і була головною причиною продовольчої катастрофи та голоду в Україні 1921-1922 рр. О. І. Ганжа на основі значного фактичного матеріалу показала, що опір українського селянства в 1920 - на початку 1921 рр. примусив більшовиків тимчасово відмовитись від комуністичних принципів господарювання. Реалії податкової політики радянської влади в українському селі висвітлювалися у розвідках І. І. Каструна, В. Ф. Колесника, С. В. Корновенка та ін.

Праці з податкової політики на селі сучасного історіографічного етапу не вичерпують теми. Більш глибокого вивчення потребують процеси оподаткування в торгівлі, інших сферах економіки, що сприятиме підготовці узагальнюючих праць з податкової політики радянської влади в 1920-ті рр. На сучасному етапі поглиблюється вивчення фінансово-економічних змін в окремих галузях економіки, зокрема, О. П. Бакуменком, В. В. Калініченком, П. В. Слотюком, В. В. Анісімовим та ін. Більш активно стала досліджуватися непівська економічна модель через призму торгівлі, кооперації, приватного виробництва, державного капіталізму (розвідки В. В. Лантуха, А. Г. Мороза, В. Марочко, М.М. Олійника, О.І Петасюка, І.М. Романюка та ін.).

Таким малодослідженим аспектам непу як оподаткування, кредитування, акціонування, розвиток державної, кооперативної, приватної торгівлі, політика ціноутворення, взаємодія плану та ринку присвячені праці А.А. Диланяна, Е.Л. Лортиняна, К.В. Лобач, Г.Г. Коцур, О.А. Пиріг та ін. З'явилися праці, присвячені соціальним аспектам та наслідкам непу в УСРР: М. Безотосного, І. Біласа, О. Бабак, В. Васильєва, В. Даниленка, Г. Касьянова, Д. Табачника, Ю. Шаповала, В. Коцура та ін. Аналізу підлягали наукові розвідки, присвячені ролі органів державної влади в управлінні економікою та здійсненні непу. Водночас, важливо на конкретному матеріалі показати, як центральні та місцеві органи влади, зосереджуючи у своїх руках основні важелі регулювання економікою УСРР (формування бюджету, фінансово-кредитна політика, вилучення прибутку тощо), використовували її для зміцнення соціально-економічних основ союзної держави.

В останні роки з'явилися дисертаційні дослідження Л.В. Хмельницької, присвячені розвитку трестів в УСРР, Н.С. Носань - запровадженню грошової реформи 1922-1924 рр. в Радянській Україні, О.А. Мельничука - діяльності органів соціального страхування 20-30-х рр. ХХ ст., Д.О. Андросової-Байди - методологічному простору професійної діяльності жінки-історика, В.Е. Гончаревського - цивілізаційному підходу в сучасній українській історіографії та ін. Водночас названі праці не вичерпують широкого спектру методологічних, соціально-політичних, фінансово-економічних проблем 1920-х рр., які потребують подальшого наукового дослідження.

Отже, сучасний історіографічний етап в Україні характеризується плюралізмом методологічних підходів, переосмисленням як теоретичних засад, так і реальної практики фінансово-економічних перетворень в умовах непу.

У результаті проведеного дослідження дисертантка дійшла висновків, які виносяться на захист:

- Історіографічний аналіз фінансових і економічних змін в умовах непу розпочався на рубежі 1950-х - 1960-х років, коли історіографія виокремилася в спеціальну галузь історичної науки. Проте досліджень, присвячених історіографії даної проблеми, відносно небагато, в своїй більшості праці підготовлені в радянську добу на основі марксистсько-ленінської методології і загальносоюзної та російської літератури.

- Історіографія фінансово-економічних змін в Україні 1920-х рр. включає такі основні етапи: І. Початок 1920-х рр. - середину 1950-х рр. ІІ. Другу половину 1950-х - кінець 1980-х рр. ІІІ. З початку 1990-х рр. і до наших днів. Запропонована періодизація дає змогу простежити динаміку деформацій у теорії і практиці соціалістичного будівництва, зміну акцентів у наукових дослідженнях непу в залежності від коливань політико-ідеологічного маятника радянської системи. Науковці зібрали і узагальнили величезний конкретно-історичний матеріал, зробили спробу розкрити зміст і значення фінансово-економічних перетворень 1920-х рр., відійшовши від переважно пропагандистських, публіцистичних публікацій з проблем непу до видань наукового характеру (статей, брошур, монографій, дисертаційних робіт).

- На кожному історіографічному етапі головні напрямки та рівень наукових досліджень визначалися комплексом суб'єктивних і об'єктивних факторів та умов, водночас, вирішальний вплив на радянську історичну науку мали політика та ідеологія правлячої комуністичної партії, яка монополізувала право на історичну істину та реалізовувала на практиці більшовицьку модель соціалізму. Політичне переслідування, командно-адміністративні методи керівництва наукою, її політизація та ідеологізація негативно позначилися як на складанні тематик і формуванні джерельної бази досліджень, публікації документів та матеріалів, так і на методології та методиці роботи з ними. Лише на сучасному етапі вітчизняної історіографії відбулися якісні зміни у дослідженні та висвітленні комплексу проблем, пов'язаних з непом.

- Вивчення фінансово-економічного життя 1920-х рр. визначалося політичними умовами, рівнем розвитку історико-економічних знань. У суспільно-політичній та економічній літературі 1920-х рр. відображені дві основні течії в партійних колах більшовиків у ставленні до непу: марксистська, яку представляли партійно-радянські функціонери та вчені нової формації та немарксистська, яку уособлювали опозиційні більшовицькій партії сили - вчені старої дореволюційної школи. У більшовицькому середовищі не було єдиного розуміння непу, але існуючі розходження зводилися в основному до термінів та темпів заміни товарно-грошових відносин командно-адміністративними. З середини 1920-х рр. у більшовицькій літературі домінували сталінські погляди на короткочасне використання непівських ринкових механізмів. Учені дореволюційної школи обґрунтовували необхідність збереження і подальшого розвитку різних форм власності, приватної ініціативи, ринкових відносин та їхніх інститутів. Однак наприкінці 1920-х рр. цей дійсно науковий напрям був політично дискредитований, а його носії, вчені старої економічної школи, зазнали репресій.

- Радянський тоталітаризм 1920-х рр. - першої половини 1950-х рр. негативно вплинув на історико-економічну науку, перетворивши її в прислужницю правлячого режиму. Сталінська практика соціалістичного будівництва не потребувала поглибленого вивчення фінансово-грошової системи, ринкових відносин, податкової політики і т. д. Визначальний вплив на трактування сутності непу мав сталінський підручник «Історії ВКП (б). Короткий курс», в якому неп вважався закономірним етапом переходу до соціалізму. Розпочавши наприкінці 1940-х - у першій половині 1950-х рр. вивчення історії непу в Україні, науковці діаспори оцінювали її під національним кутом зору, обґрунтовуючи запровадження непу з бажанням більшовиків закріпити владу.

- Хрущовська «відлига», яка мала певні позитивні наслідки для історичної науки, на жаль, була малопродуктивною в дослідженні фінансово-економічних проблем 1920-х рр., не змінивши усталеного трактування непу як складової ленінського плану будівництва соціалізму. Перехід до перебудови (1985 р.) позначився критикою сталінської політики в галузі економіки, зверненням до теоретичної спадщини з проблем непу інших лідерів більшовицької партії, пошуком причин згортання непу, проте всі новації радянської історіографії відбувалися на основі марксистської ідеології та оновленої концепції гуманного та демократичного соціалізму.

- З проголошенням незалежної України науковці зреклися марксистсько-ленінської методології, припинили пошук гуманної соціалістичної альтернативи сталінізму та розпочали переосмислення непівської історії України на тлі формування тоталітарної системи. Провідне місце у тематиці науковців посіли економічні проблеми непу: форми господарської діяльності, особливості функціонування товарно-грошових відносин і роль держави у їхньому регулюванні, податкова політика радянської влади, функціонування непу в окремих галузях економіки, соціальні аспекти цієї політики.

- На сучасному етапі розвитку історичної науки потребують поглибленого вивчення, із залученням раніше недоступних архівних джерел, підходи, які існували у верхніх ешелонах партійно-державної влади, особливо партійно-радянського керівництва УСРР як у центрі, так і на місцях. Нового прочитання потребують як праці, так і вивчення наукової, педагогічної, організаційної діяльності учених старої економічної школи, їхні принципові погляди на економічні перетворення в 1920-ті рр., всупереч догматичним сталінським трактуванням плану побудови соціалізму.

- Перспективним напрямом наукового пошуку є дослідження особливостей функціонування в умовах непу різних форм власності (державної, кооперативної, акціонерної, приватної), їхньої результативності, ефективності, взаємодії. Залишається недостатньо вивченим і питання інфраструктури ринку в УСРР в умовах непу. Варто простежити урізані ринкові відносини і те, як ця ситуація в умовах радянської влади «компенсувалася» бюрократичною системою, руйнуючи слабкі елементи ринку.

- Бракує комплексної історіографічної праці з історії запровадження грошово-фінансової системи в умовах непу, визначення її ролі у розвитку ринкових відносин, особливостей функціонування. Зберігає своє значення кредитна і податкова політика в УСРР в умовах непу, вплив цієї політики на розвиток ринкових відносин, її класовий характер, що призвів до ліквідації багатоукладної економіки.

- Під кутом зору сучасності актуальним є вивчення державного регулювання ринкових відносин, а також системи й особливостей управління в державному і недержавному секторах економіки.

Отже, сьогодні постає питання цілісного детального наукового аналізу всього комплексу питань, пов'язаних із фінансовими і економічними змінами в УСРР в умовах непу - початку-кінця 1920-х рр.

Основні статті за темою дисертаційного дослідження, опубліковані у фахових виданнях

1. Гаврилко М.П. Історіографія непу в період сталінського тоталітарного режиму (кінець 1920-х - перша половина 1950-х років) / М.П. Гаврилко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 19. - Тернопіль: Астон, 2007. - С. 337-350.

2. Гаврилко М.П. Нова економічна політика в УРСР: сучасний етап дослідження / М.П. Гаврилко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 21. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - С. 208-217.

3. Гаврилко М.П. Соціально-економічний розвиток України в умовах непу: нагромадження знань і проблема періодизації / М.П. Гаврилко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 22. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - С. 170-173.

4. Гаврилко М.П. Історіографія економічного життя в Україні у період непу (1920-ті рр.) / М.П. Гаврилко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 23. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - С. 109-115.

5. Гаврилко М.П. Фінансово-господарська діяльність промислових об'єднань періоду непу у світлі сучасної української історіографії / М.П. Гаврилко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 25. - Переяслав-Хмельницький, 2010. - С. 331-337.

Публікації, що додатково відображають результати дисертації

6. Гаврилко М.П. Неп та соціально-економічне життя України 1920-х рр.: проблеми історіографічного аналізу та джерельної бази / М.П. Гаврилко // Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Український інтелектуальний простір: реалії та перспективи розвитку». Збірник наукових праць. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - С. 49-51.

АНОТАЦІЯ

Лазур М.П. Фінансово-економічні зміни в УСРР в умовах непу 1921-1929 рр.: історіографія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2011.

Дисертаційна робота присвячена аналізу основних етапів становлення і розвитку історіографічних досліджень з історії фінансово-економічних змін 1920-х рр., їх методологічних основ та кількісно-якісним характеристикам наукових студій від початку 1920-х рр. і до наших днів.

У роботі досліджуються найважливіші фактори, які впливали на зміст, головні напрями та рівень наукового пошуку впродовж усіх історіографічних етапів, прослідковуються основні течії в ставленні до фінансово-економічних перетворень на базі непу в суспільно-політичній та економічній літературі 1920-х рр.

У дисертації показано згубний вплив радянської тоталітарної системи кінця 1920-х - першої половин 1950-х рр. на історико-економічну науку, викорінення з арсеналу досліджень фінансово-грошової, податкової, торгівельної тематик. У роботі відзначені деякі зміни в історіографії непу, які відбулися в рамках існуючої марксистської методології, в наукових розвідках другої половини 1950-х рр. - кінця 1980-х рр. та кардинальні зміни в умовах незалежної української держави.

Автором запропоновано історіографічні рекомендації, направлені на подальше поглиблене вивчення питань нової економічної політики початку -кінця 1920-х рр.

Ключові слова: історіографія, нова економічна політика, періодизація, літературні джерела, економічні зміни, фінансово-грошова реформа, концепції, тоталітаризм.

АННОТАЦИЯ

Лазур М.П. Финансово-экономические изменения в УССР в условиях нэпа 1921-1929 гг.: историография. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды. - Переяслав-Хмельницкий, 2011.

Диссертационная работа посвящена анализу основных этапов становления и развития историографических исследований по истории финансово-экономических изменений 1920-х гг., методологии истории нэпа, а также количественно-качественным характеристикам научных изысканий, начиная с начала 1920-х гг. и до наших дней.

В работе исследуются важнейшие факторы, влиявшие на содержание, главные направления и уровень научных поисков учёных на протяжении всех историографических этапов, прослеживаются основные течения в восприятии партийно-советскими работниками финансово-экономических изменений в условиях нэпа, которые нашли отражение в общественно-политической и экономической литературе 1920-х гг. Анализ общественно-политической литературы свидетельствует о том, что в большевистской среде не было единого понимания и восприятия нэпа, в тоже время, существовавшие в партии расхождения сводились в основном лишь к темпам и времени замены товарно-денежных отношений планово-командными. Начиная со средины 1920-х гг. в большевистской литературе постепенно утверждается сталинская политическая линия, которая предусматривала кратковременное использование нэповских рыночных механизмов.

Советский тоталитаризм конца 1920-х - первой половины 1950-х гг. отрицательно повлиял на историко-экономическую науку, превратив её в прислужницу правящего режима. Начав в конце 1940-х - в первой половине 1950-х годов изучение истории нэпа в Украине, ученые диаспоры обосновывали принятие новой экономической политики стремлением большевиков удержать власть. Они рассматривали практику этой политики в Украине под национальным углом зрения.

Во второй половине 1950-х - в конце 1980-х гг. советская историография нэпа в УССР испытывала некоторые изменения, обусловленные прежде всего изменениями в политическом руководстве страной. Однако, все новации советской историографии, как и раньше, проходили на основе марксистской методологии и оставались в пределах концепции гуманитарного и демократического, с человеческим лицом социализма.

С провозглашением независимого Украинского государства начался качественно новый современный этап изучения финансово-экономических изменений в УССР в условиях нэпа.

Ключевые слова: историография, новая экономическая политика, периодизация, литературные источники, экономические изменения, финансово-денежная реформа, концепции, тоталитаризм.

ANNOTATION

Lazur M.P. Financial and economic changes in the Ukrainian Soviet Socialist Republic during the period of the New Economic Policy in 1921-1929: historiography. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of History in specialty 07.00.06 (Historiography, source studies and special historic subjects). Pereyaslav-Khmelnytskiy Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University. - Pereyaslav-Khmelnytskiy, 2011.

The dissertation is devoted to analysis of the main stages in development of historiographic researches in the history of financial and economic changes of the 1920s. It deals with methodological basis and the qualitative and quantitative features of such scientific studies since the early 1920s and until our days.

The work investigates the most important factors which influenced the contents, main trends and levels of scientific research during these historiographic stages; it also follows the main attitudes to the financial and economic alterations which can be traced in the socio-political and economic literature of the 1920s.

The dissertation reveals the harmful influence of Soviet totalitarian system of the late 1920s - early 1950s on the historical and economic science, and illustrates elimination of financial and monetary, tax and trade-related research works from the scientific databases. It marks some changes in the historiography of the New Economical Policy reflected in the existing Marxist methodology, scientific researches of the late 1950s - late 1980s, and the cardinal alterations in the conditions of the independent state of Ukraine.

Key words: historiography, the New Economical Policy, periodization, literary sources, economic alterations, financial and monetary reform, concepts, totalitarianism.

Размещено на Allbest.ru