Соціально-економічні та геополітичні чинники розвитку українських земель наприкінці ХІІІ–ХІV століття

Список опублікованих праць за темою дисертації

Наукові статті

1. Лисенко І.О. Українська політика Великого литовського князя Гедиміна // І.О.Лисенко // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я.Пилипчук. - Вип. 43. - К., 2009. - С.163-167.

2. Лисенко І.О. Релігійне питання у Великому князівстві Литовському / І.О.Лисенко // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я.Пилипчук. - Вип. 46. - К., 2010. - С.117-123.

3. Лисенко І.О. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського / І.О.Лисенко // Гілея: наук. вісн. / Гол. ред. В.М.Вашкевич. - Вип. 42. - К.: ВІР УАН, 2010. - С.12-17.

4. Лисенко І.О. Південно-західні землі Русі на зламі ХІІІ-ХІV ст. / І.О.Лисенко // Історичні записки: зб. наук. пр. - Вип. 25. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2010. - С.129-133.

5. Лисенко І.О. Українські землі у світлі литовсько-московських відносин (ХІV ст.) / І.О.Лисенко // Вісн. Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля. - Луганськ, 2010. - № 9. - Ч.2. - С.147-152.

6. Лисенко І.О. Магдебурзьке право в українських землях / І.О.Лисенко // Історичні і політологічні дослідження: наук. журнал / Гол. ред. П.В.Добров. - Донецьк, 2010. - № 3-4. - С.114-118.

7. Лисенко І.О. Вторгнення Гедиміна в українські землі 1321-1322 рр. // І.О.Лисенко // Історичні записки: Зб. наук. пр. - Вип. 30. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2010. - С.110-115.

Матеріали конференцій і семінарів

8. Лисенко І.О. Битва на Синій воді / І.О.Лисенко // Історія науки і техніки: матеріали методол. семінару (Луганськ, 15 берез. 2010 р.). - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2010. - С.23-25.

9. Лисенко І.О. Похід Гедиміна 1321-1322 рр. в Українські землі / І.О.Лисенко // Актуальні питання вітчизняної, світової теорії та історії науки: пошуки роздуми, знахідки: матеріали Третьої міжнар. наук. конф. (Луганськ, 21 квіт. 2010 р.). - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2010. - С.54-55.

10. Лисенко І.О. Військо та система озброєння Галицько-Волинської держави в XII-XIII ст. / І.О.Лисенко // Сучасні проблеми історії України: матеріали методол. семінару каф. архівознавства Східноукр. нац. ун-ту імені Володимира Даля та філії відділу Історії України XIX - початку XX ст. Ін-ту історії України НАН України (Луганськ, 19 жовт. 2010 р.). - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2010. - С.22-25.

11. Лисенко І.О. Деякі методологічні аспекти вивчення історії України на прикладі „Лівонської Хроніки” Германа Вартберга / І.О.Лисенко // Університет і регіон: проблеми сучасної освіти: матеріали наук.-практ. конф. (Луганськ, 27-28 жовт. 2010 р.). - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2010. - С.266-267.

12. Лисенко І.О. Методологічні засади історичного дослідження розвитку українських земель наприкінці XIII - у XIV ст. / І.О.Лисенко // Історична регіоналістика на зламі століть: актуальні питання: матеріали міжнар. наук. конф. (Луганськ, 25-26 квітня 2011 р.). - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2011. - С.12-15.

Анотація

Лисенко І.О. Соціально-економічні та геополітичні чинники розвитку українських земель наприкінці XIII - XIV ст. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2011.

У роботі розглянуто історію розвитку українських земель наприкінці ХІІІ - XIV ст. - порівняно слабко досліджений в історіографії період, а також набутки історичної науки з цієї проблематики.

Детально розглянуто ординську політику, намагання місцевих князів скористатися ханською підтримкою. Хани втручалися й у церковні справи, сприяли переїзду київських митрополитів з Києва до Суздальщини. Не може бути сумнівів щодо походу в українські землі Гедиміна у 20-х рр. XIV ст. Автор на основі зіставлення даних історичних джерел доводить, що провадилася політика великих литовських князів щодо збирання руських земель, яка мала ідеологічне підґрунтя.

Дисертант висвітлив особливості економічного, правового, духовно-культурного становища українських земель у другій половині ХІV ст. Українське боярство підтримало політику великих литовських князів, проте, на відміну від українських і білоруських земель, які знаходилися на щаблі розвинутого феодалізму, власне литовське суспільство ще було ранньофеодальним.

Проаналізовано геополітичне положення українських земель лінією ВКЛ - Орда - Московія й чинники, що призвели до поразки великих литовських князів у цій боротьбі (головними з них були одночасна боротьба в кількох напрямках і відмова від православ'я). Показано важливу роль Києва, особливості володіння „Київською спадщиною”, її привабливість для різних династій.

Ключові слова: Велике князівство Литовське, українські землі, політика, дипломатія, військові дії, міжнародні відносини.

Аннотация

Лисенко И.А. Социально-экономические и геополитические факторы развития украинских земель в конце XIII - XIV вв. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2011.

В работе рассматривается история развития украинских земель в конце ХІІІ - XIV ст., то есть исследуется сравнительно слабо изученный в историографии период, а также достижения исторической науки в изучении этой проблематики.

Детально отображена ордынская политика, стремление местных князей воспользоваться ханской поддержкой. Ханы вмешивались и в церковные дела, содействовали переезду киевских митрополитов из Киева в Суздальщину, что значительно подрывало церковный потенциал Киева. Тем не менее, династический и церковный потенциал Великого Киевского княжения как наследие династии Рюриковичей (титул великого киевского князя и Киев как организационный центр древней Киевской митрополии, корни которой восходят к миссии апостола Андрея Первозванного, т.е. Апостольская церковь, которая, согласно христианским канонам, одна только и может проводить политику „собирания земель”) был еще значительным.

Доказано, что, хотя нашествие монголов на Русь и последующее завоевание ими ее земель и нанесли государственности значительный удар, она выжила и продолжила свое существование. Источники свидетельствуют, что любые теории о „переносе” как государственности из Киева - то ли в Галицию и Волынь, то ли в Суздальщину и Московию, так и митрополитского престола из Киева куда бы то ни было, созданы искусственно по идеологическим мотивам и не имеют никаких научных оснований. К сожалению, на долгое время из поля украинской государственности будет вырвана южнорусская степь - главным образом из-за активного процесса исламизации этого региона, который полномасштабно развернулся с первой половины ХІV в. Это лишило украинскую государственность возможности полноценно развиваться в важном для нее южном геополитическом направлении.

Не может быть сомнений относительно похода в украинские земли Гедимина в 20-х гг. XIV в. Автором на основе сопоставления данных исторических источников доказано, что действительно проводилась политика великих литовских князей по собиранию русских земель, имевшая и политико-идеологическую, и религиозную основу. Показана большая роль Киева, особенности владения „Киевским наследством”, суть его привлекательности для разных династий. Вместе с тем, в результате борьбы целого ряда держав и их династий за „Киевское наследие” со второй половины XIII в. сформировался и стал негативно влиять на состояние украинских земель и их развитие новый геополитический фактор, который, в конце концов, приведет-таки к разрыву украинских земель по этническому и религиозному признакам.

Диссертант осветил особенности экономического, правового, духовно-культурного положения украинских земель во второй половине ХІV в. Украинское боярство поддержало политику великих литовских князей. Однако, в отличие от украинских и белорусских земель, находившихся на стадии развитого феодализма, собственно литовское общество еще было раннефеодальным.

Российские и советские ученые в своих исследованиях обращали главное внимание, прежде всего, на Куликовскую битву (1380 г.) и затеняли значение Окуневской (1275/76 р.) и Синеводской (1362 р.) битв, в которых против Орды выступили совместно украинские и литовские войска. По своему значению Окуневская битва напоминает Куликовскую, а в битве на Синих Водах Орда была полностью разгромлена, что стало результатом единства литовской власти, украинской знати и простого народа. Синеводская битва покончила с ордынским влиянием на украинскую историю - почти за 20 лет до Куликовской битвы.

Отмечено, что внешнеполитическая линия ВКЛ была направлена на отпор агрессии Тевтонского ордена на западе и расширение своего влияния на иных направлениях. Однако проводимая литовскими династами политика „собирания русских земель” имела перспективы только при условии, если бы Литва оставалась православной, но этого не произошло. Ягайло с 1395 г. повернули Литву в сторону католицизма. И тут же собственные претензии в полном их объеме выдвинуло Московское княжество со всеми вытекающими из этого последствиями для Литвы, в том числе и военного характера. И Литва в конце концов не выдержала борьбы на несколько фронтов, а Москва после длительной борьбы выступила единственным претендентом на наследие Киевской Руси, а значит, и на территорию Украины, устранив своих опасных конкурентов.

Ключевые слова: Великое княжество Литовское, украинские земли, политика, дипломатия, военные действия, международные отношения.

Annotation

Igor A. Lysenko. Social Economic and Geopolitical Factors of Ukrainian Lands Development at the End of XIII - XIV Centuries. - Abstract of a Candidate of Historical Sciences Thesis with a specialization 07.00.01 - History of Ukraine. - Vladymyr Dal' East Ukrainian National University, Luhansk, 2011.

History of Ukrainian lands development at the end of XIII-XIV centuries, namely a relatively little researched by historiography period and also historical science achievements in this field is viewed in the thesis.

The author has gone into a question of the peculiarities of economic, legislative, spiritual and cultural situation of Ukrainian lands in XIV century at large. It is stated that Ukrainian nobility supported Grand Duchy of Lithuania politics. However in contrast to Ukrainian and Belarusian lands which were at the stage of developed feudal system the Lithuanian society was still early feudal.

Geopolitical position of Ukrainian lands in the line of Grand Duchy of Lithuania - Orda - Moskovia and the factors which resulted in defeat of prominent Lithuanian Duchies in this struggle (the main of them were simultaneous struggle in several directions and rejection from Christianity) are analyzed. A great role of Kyev, Kievan Legacy government peculiarities, its attractiveness for various dynasties are shown.

Key words: Grand Duchy of Lithuania, Ukrainian lands, politics, diplomacy, military operations, foreign affairs.

Размещено на Allbest.ru